CC BY
59
УДК336.13:378.1 Заст. начальника Р.П. Бабш -
Головне управлтня освти i науки Льв^ког ОДА
Ф1НАНСОВИЙ МЕХАН1ЗМ РИНКУ ОСВ1ТН1Х ПОСЛУГ У СИСТЕМ1 ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
Проан^зовано фiнансовий мехашзм функцiонування ринку освiтнiх послуг на оснсга фiнансового забезпечення його суб'екпв - закладiв освiти в контекст еконо-мiчноl безпеки держави.
Ключовг слова: освгга, ринок, фiнансовий мехашзм, осв^ш послуги, економiч-на безпека.
Актуальн1сть теми. Формування цивЫзовано! ринково! системи гос-подарювання в Укра!т вщбуваеться на Грунт складного становлення укра-шсько! державносп та демократизацп суспшьного життя. Вир1шальна роль у здшснент глибинних сощально-економ1чних перетворень належить людсь-кому чиннику, яюст рушп якого формуються системою освгга.
Важливою проблемою у сучасному сустльств1, яка потребуе Грунтов-ного анал1зу та шлях1в виршення, е проблема розвитку ринку осв1тшх послуг на належному р1вш. Забезпечуе виршення ще! проблеми ч1тко побудований 1 скоригований фшансово-економ1чний мехашзм д1яльност1 заклад1в осв1ти та наукових установ.
Стан дослщження. Переважна бшьшють теоретичних положень та практичних розробок щодо розвитку заклад1в осв1ти в Укра!т представлена у науковш спадщит таких учених 1 практиюв, як Т. Богсшб, С. Буковинський,
0. Василик, В. Гейець, В. Глущенко, А. Даниленко, А. Криклш, В. Кудряшов, В. Куценко, Е. Л1банова, I. Лук'яненко, I. Лютий, Н. Новжов, Т. Оболенська, К. Павлюк, Д. Полозенко, Г. П'ятаченко, П. Саблук, В. Федосов, О. Чубукова,
1. Чугунов, С. Юрш.
Вщдаючи належне доробку вчених у цш сфер1, слщ зауважити, що у впчизнянш економ1чнш лггератур1 бракуе дослщжень, як стосуються проблеми розвитку нацюнального ринку осв1тшх послуг у систем1 економ1чно! безпеки держави. Через вщсутшсть вагомого дослщження сучасних загроз у систем1 освгтшх послуг методично не визначено складов! мехашзму забезпечення економ1чно! безпеки цього ринку в умовах високого ризику функцюну-вання його суб'екпв.
Результати досл1дження. Сьогодт вища освгта поидае перше мюце серед фактор1в розвитку людства. Роль знань в економ1чному розвитку кра!н свпу стр1мко зростае, випереджаючи значення засоб1в виробництва 1 природ-них ресуршв. Для устшного здшснення свое! д1яльносп заклади освгга пот-ребують фшансових ресуршв. Фшансування заклад1в освгга - це система вщ-носин 1з формування, розпод1лу та використання р1зномаштних фшансових ресуршв у сфер1 освгтшх послуг. Внаслщок налагодження ще! системи вщно-син створюються фшанси заклад1в освгга 1 наукових установ - р1зномаштт фонди фшансових ресуршв, що забезпечують нормальне функцюнування !х, та ринку освгтшх послуг зокрема. Важливе значення у цьому процес вдаграе фшансовий мехашзм.
Фiнансовий мехашзм - це сукупнiсть форм i методiв створення та ви-користання фондiв фiнансових ресурсiв з метою забезпечення рiзноманiтних структур, господарських суб'еклв i населення, складовими його е фiнансове планування та прогнозування, фiнансовi показники, нормативи, лiмiти i ре-зерви, а також система управлшня фiнансами [3, с. 51]. Фшансовий меха-нiзм - це система фшансових важелiв, що виражаються в оргашзаци, плану-ваннi та стимулюванш використання фiнансових ресурсiв. Структура фшан-сового механiзму включае п'ять взаемопов'язаних елементiв: фiнансовi мето-ди, фiнансовi важелi, правове, нормативне та шформацшне забезпечення.
Узагальнюючи теоретичнi основи та беручи до уваги сутшсть фшан-сового механiзму освiтнього ринку [2], можна трактувати, що фшансовий мехашзм, як такий, е сукупшстю форм i методiв створення та використання фь нансових ресурЫв для забезпечення дiяльностi закладiв освгги в системi еко-номiчноl безпеки держави i характеризуеться дедалi бшьшим ускладненням (рис. 1). При цьому необхщно постiйно розраховувати i зютавляти розмiри авансованого в освiтню та наукову дiяльнiсть капiталу з результатами (при-пустимо, максимум доходу на грошову одиницю капiталу, мiнiмум грошових витрат та фiнансових втрат).
Рис. 1. Структура фшансового механЬму ринку освШн1х послуг
* Джерело: складено за достдженнями [2, 3]
Основною функщею фшансового мехашзму е забезпечення закладiв освгги i наукових установ фшансовими ресурсами. Виконання ще! функци неминуче передбачае i реалiзацiю функци регулювання: регулювання порядку створення фондiв, 1х розподiлу i використання. Ця функщя охоплюе двi шдфункци:
• регулювання загального порядку фшансування освгш, визначення основних правил надходження фшансових ресуршв як з державного бюджету, так 1 з шших джерел, стимулювання (або обмеження) 1х припливу;
• регулювання процесу державного фшансування: обсяпв та порядку розподь лу, використання закладами освгш фшансових ресурс1в.
Функцiя фiнансового забезпечення зазнае змш у напрямi дедалi бшь-шо! диверсифжаци джерел фiнансування осв^и, зокрема зменшення державно! частки в загальному обсязi фiнансових ресурЫв закладiв освiти, що безу-мовно може вплинути на економiчну безпеку розвитку ринку осв^шх послуг.
Конференщя нобелiвських лауреатiв "На порозi ХХ1 столiгтя: небез-пека i перспективи", проходила в 1988 р. в Париж^ у 11 пiдсумковому документ констатовано таке: Пункт 7. Освгта повинна мати абсолютний прюри-тет у бюджетах всiх держав i сприяти розвитку творчо! дiяльностi [6, с. 264]. Конституцiею Украши [1, с. 12] визначено, що держава забезпечуе доступ-нiсть та безоплатшсть дошкшьно!, повно! загально! середньо!, професшно-техшчно!, вищо! освiти в державних та комунальних навчальних закладах.
Надання сощальних гарантш сприяе тому, що стають можливими шдтриман-ня життевого рiвня, а також розвиток здiбностей людини незалежно вiд 11 ма-терiального становища, рiвня зароб^но! плати i впливу економiчних та iнших зовшшшх факторiв, вiдносно окремих громадян.
У ХХ ст. зростання загальноосв^нього i професiйно-квалiфiкацiйного рiвня зайнятого населення стало важливим фактором шдвищення ефектив-ност працi, виявлення засобiв реалiзащi мети i досягнення визначених результат. Витрати на освiту, на формування нового типу спещалюта, який мае достатнш рiвень загально! та спещально! пiдготовки, сьогоднi розгля-даеться як одна з форм кашталовкладень, що приносять прибуток, i фшансу-ються значною мiрою за рахунок держави. Тривалий час держава залишалася першочерговим замовником на пiдготовку рiзного роду фахiвцiв та спещалк-тiв, видшяючи кошти на утримання й розвиток закладiв освiти у перiод переходу до ринкових умов господарювання. 1з появою кризових явищ у кра!т з кожним роком фшансування з бюджету освiтнiх послуг зменшуеться. Разом з тим появились альтернативш навчальнi заклади, якi функцiонують на плат-нiй основi, а також у державних навчальних закладах функщонуе система надання платних послуг з шдготовки фахiвцiв рiзного освiтньо-квалiфiкацiйно-го рiвня. Платнi послуги дають змогу збiльшити обсяг вкладень у сферу освь ти, розширити межi надавання освiтнiх послуг та урiзноманiтнити форми 1х виконання. Це певною мiрою позитивно впливало на розвиток нащонально! освiти та загальний рiвень життя населення.
Дiяльнiсть освiтнiх закладiв регулюеться основними нормативно-пра-вовими актами: Конститущею Укра!ни, Бюджетним кодексом, ЗУ "Про освь ту" вiд 23.05. 1991 р., № 1060, ЗУ "Про вищу освпу" вiд 17.01.2002 р., № 2984, Указом Президента вщ 30.09.2010 р., № 926 "Про заходи щодо забез-печення прюритетного розвитку освiти в Укра1т" та iн. Безумовно, що розвиток закладiв освiти, як суб'еклв ринку освiтнiх послуг, залежить вщ обсягу 1х фiнансування. Основним джерелом фшансування витрат закладiв освiти е державний та мюцевий бюджет. Приблизну схему фшансування освггшх пос-луг зображено на рис. 2.
Рис. 2. Схема фтансових ресурсе закладiв освти (розроблено автором)
Законом Укра1ни "Про освггу" передбачено, що "держава забезпечуе бюджетш асигнування на освпу в розмiрi не меншому десяти вщсотюв нащ-онального доходу, а також валютш асигнування на основну дiяльнiсть".
Табл. 1. Динамика бюджemних видаmкiв на pозвиmок oceimu в Укршт
^казники 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р. 2010 р. 2011 р.
Видатки на ocвiтy, млрд грн 26,8 33,8 44,3 61,0 66,8 79,8 86,3
У % дo пoпeрeдньoгo рoкy x 126,1 131,1 137,7 109,5 119,5 108,1
дo ВВП 6,1 6,2 6,1 6,4 7,3 7,4 6,6
* Джeрeлo: складен за даними Дeржкoмcтaтy Украши [4].
Дaнi нaвeдeнoï' вище таблиц зacвiдчyють, щo в 2006-2011 рр. держава збшьшила бюджeтнi видатки на ocвiтy. Прoтe питoмa вага ïx дo ВВП y мину-лoмy рoцi зменшилась i в динамщ не мае чiткoï зaкoнoмiрнocтi дo зрocтaння. Рaзoм з тим збшьшення чacтки витрат на вищу ocвiтy в нaцioнaльнoмy дoxoдi крaïни мoжe i не передбачати збiльшeння кiлькocтi пiдгoтoвлeниx отещалю-тiв. Дoдaткoвo видшеш кoшти на ocвiтy cпрямoвyютьcя на збшьшення onna-ти прaцi пeдaгoгiчнo-виклaдaцькoгo пeрcoнaлy, пoлiпшeння мaтeрiaльнo-тex-нiчнoï бази зaклaдiв ocвiти, втiлeння в навчальний прoцec нoвiтнix тexнiчниx зacoбiв навчання, на якюне вдocкoнaлeння та структура пeрeбyдoвy вciеï cиcтeми ocвiти, щo в кiнцeвoмy рeзyльтaтi приведе дo пiдвищeння якocтi тд-гoтoвки кaдрiв.
Незважаючи на нaявнicть дoдaткoвиx джерел фшатеування вищиx нaвчaльниx зaклaдiв, у нaйближчoмy мaйбyтньoмy пoвиннa збeрiгaтиcя знач-на чacткa ocвiтнix пocлyг, фшатеування кoтриx буде зaбeзпeчyвaтиcя за рaxy-нoк кoштiв дeржaвнoгo бюджету, а це отричиняе нeoбxiднicть рoзрoбки вщ-пoвiднoгo фiнaнcoвoгo мexaнiзмy eкoнoмiчнoгo регулювання цьoгo прoцecy.
На риc. 3 предетавлеш зoкрeмa динaмiкy витрат на наугаву дiяльнicть (у % дo ВВП), в тoмy чиcлi фша^ування науки за рaxyнoк Дeржaвнoгo бюджету з 1996 no 2011 рр. в Укра1ш [4]. Найменший oбcяг дeржaвниx видaткiв cпocтeрiгaвcя в 2007 та 2009 рр., в пoдaльшoмy вш пoчaв пoвiльнo, але ^ету-пoвo зрocтaти, вперше перевищивши рiвeнь 1996 р. Витрати на нау^ву дь яльнicть з держав^го бюджету в oкрeмиx крaïнax cвiтy (у % дo ВВП), як на-вeдeнi в табл. 2, cвiдчaть прo найменшу ïï питому вагу caмe в Укрaïнi. Для aнaлiзy вiзьмeмo, наприклад, пoкaзники за 2010 р. Витрати на наугаву дiяль-нicть з дeржaвнoгo бюджету в Укра1т cтaнoвили 0,46 %, щo в три рази мен-ше нiж у Pociï, 7,5 рaзiв менше нiж в Яшни та майже в 4,5 рази менше чим у Франци.
Рис. 3. Вumpаmu на науку в Укран (% до ВВП)
* Джерело: складено за даними Держкомстату УкраХни [4]
Табл. 2. Витрати на наукоеу д1ялътстъ з державного бюджету в окремих кратах св1ту (% до ВВП)
Рж США Японш Шмеччина Франщя 1тал1я Росш Укра!на
2000 2,75 3,04 2,45 2,15 1,05 1,05 0,34
2001 2,76 3,12 2,46 2,2 1,09 1,18 0,36
2002 2,66 3,17 2,49 2,23 1,13 1,25 0,34
2003 2,66 3,2 2,52 2,17 1,11 1,28 0,4
2004 2,54 3,17 2,49 2,15 1,1 1,15 0,42
2005 2,57 3,32 2,49 2,1 1,09 1,07 0,42
2006 2,61 3,41 2,53 2,1 1,13 1,07 0,46
2007 2,66 3,44 2,53 2,04 1,18 1,12 0,38
2008 2,77 3,39 2,54 2,02 1,18 1,04 0,41
2009 2,7 3,4 2,5 2,03 1,19 1,3 0,37
2010 2,81 3,45 2,52 2,05 1,19 1,31 0,46
* Джерело: складено за даними [7].
Висновки. 1з вище проведеного анатзу випливае, що укра!нська наука потребуе негайного i iсгогного втручання держави. Кошти, як видiляюгься iз державного бюджету на освпу та науку i науково-гехнiчну дiяльнiсгь, е не тшьки, недосгагнiми, але i в такому розмiрi, який негативно впливае на !х роз-виток та становить загрозу економiчнiй безпецi держави. Шдтримка i урегу-лювання наукового-техшчного розвитку покладена на державну науково-тех-нiчну полiгику, яка, на жаль, на сьогодш е досить недосконалою. Тому необ-хiдно вдосконалювати фшансовий механiзм функцiонування ринку освiгнiх послуг. Тепер у розвинених кра1нах дiе ринкова модель фiнансового мехашз-му освпньо! та науково! сфери, яка поеднуе в собi iнновацiйний мехашзм ринку, який регулюеться зi сторони корпорацш i держави. Ринковi мехашзми розвитку освiгнiх послуг та науково! дiяльносгi зумовлюють потребу в поль гицi сприяння акгивiзацil приватного бiзнесу, створення однакових правових умов захисту штелектуально! власносгi, господарювання, конкуренцп.
Л1тература
1. Конститущя Укра!ни. - К. : Вид-во "Укра!на", 1996. - 32 с.
2. Богсшб Т.М. Сутшсть фшансового мехашзму освггаього ринку / Т.М. Богсшб // Ринков1 вщносини в Укра!ш. - 2006. - № 10. - С. 78-89.
3. Василик О.Д. Державш фшанси Укра!ни / О.Д. Василик, К.В. Павлюк. - К. : Вид-во Н1ОС, 2002. - 608 с.
4. Валовий внутршнш продукт / Офщшний сайт Державного комггету статистики. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
5. Гршнова О. Заруб1жний досвщ фшансування освгга та перспективи його засто-сування в Укра!ш // Науков1 пращ НДФ1. - К. : ВДФ1, 2000. - Вип 10-11. - С. 214-222.
6. Губернський Л. Культура, щеолопя, особистють / Л. Губернський, В. Андрущенко, М. Михальченко. - К. : Вид-во "Знання"Укра!ни, 2002. - 577 с.
7. Звгт Нацюнального фонду науки США за 2010 рж. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.nsf.gov.
Бабий Р.П. Финансовый механизм рынка образовательных услуг в системе экономической безопасности государства
Проанализирован финансовый механизм функционирования рынка образовательных услуг на основе финансового обеспечения его субъектов - заведений образования в контексте экономической безопасности государства.
Ключевые слова: образование, рынок, финансовый механизм, образовательные услуги, экономическая безопасность.
Babiy R.P. The financial mechanism of market of educational services in the system of economic security of the state
The financial mechanism of functioning of market of educational services is analysed on the basis of the financial providing of his subjects - establishments of education in the context of economic security of the state.
Keywords: education, market, financial mechanism, educational services, economic security.
УДК [338.45:61]:330.59:332.1 Acnip. М.В. Бачинська1 -
1нститут регюнальних дослгджень НАН Украши
М1Н1МАЛЬНА ПОТРЕБА НАСЕЛЕННЯ У ГЕР1АТРИЧН1Й ДОПОМОЗ1: АНАЛ1З СТАНУ ТА МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ
Дослщжено старшня населення та необхщшсть пошуку шляхiв виршення проблем iз шдвищення якост життя населення л^нього вшу. Проаналiзовано чи-сельшсть оаб похилого вшу у Львiвськiй области а також визначено мшмальш потреби л^нього населення та стутнь задоволеност ягастю герiатричних послуг, що е необхщним для визначення шляхiв удосконалення системи герiатричноï допомоги в регiонi.
Ключовг слова: старшня населення, якють життя, оргашзащя системи герiат-ричноï допомоги, герiатрична послуга, особи похилого вшу, мiнiмальна потреба.
Проблеми старшня населення, а з ними звуження природних меж його активного суспшьного життя, пращ постшно знаходяться у центр1 уваги вче-них у всьому свт. Найбшьш актуальними й такими, що потребують швидко-го реагування, е питання забезпечення належного сощального захисту ошб старшого вжу, вщповщного функщонування системи охорони здоров'я, фь нансовоï спроможност та стшкосп нацюнальних пенсшних систем [4]. В Ук-раïнi фжсуеться стала тенденщя до збшьшення попиту на гер1атричш послу-ги. Це обумовлено стрiмким старшням населення, зростанням частки одиноко проживаючих ошб похилого вiку та захворюваност населення, вкрай низьким рiвнем доступностi та якостi необхiдних послуг з ошки тощо. Дiюча система сощального захисту не може яюсно й ефективно виконувати всi зо-бов'язання. Гальмуе вирiшення питань про фшансовий дефiцит мiсцевих бю-джепв. Вiдтак дослiдження у царинi пошуку шляхiв вирiшення проблем з шдвищення якосп життя населення лiтнього в^ та органiзацiï й розвитку систем герiатричноï допомоги на сьогоднi е вкрай актуальними [5].
1снуе чимало дослiджень стосовно проблем органiзацiï герiатричноï допомоги населенню. В Украïнi таю дослщження найбiльш часто здiйснюють медики та демографи. Так, у вггчизнянш демографiчнiй науцi проблемами старiння та депопуляцп населення займаються фахiвцi 1нституту демографiï та соцiальних дослiджень НАН Украши, 1нституту регiональних дослiджень НАН Украши та ш (С. Пирожков, В. Пюкунов, П. Стешенко, П. Шевчук,
1Наук. кер1вник: проф. У.Я. Садова, д-р екон. наук - 1нститут РД НАН Украши
