CC BY
18MEDICAL SCIENCES
УДК 616.314.17-008.1:616-002.153+616.314-089.23(048)
Ковач 1.В.,
доктор медичних наук Гутарова Н.В.
Державний заклад «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украти»
DOI: 10.24411/2520-6990-2020-12166 М1КРОЦИРКУЛЯЦ1Я В ТКАНИНАХ ПАРОДОНТУ П1СЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЗБАГАЧЕНО1 ТРОМБОЦИТАМИ ПЛАЗМИ У ПАЩСНТ1В З ХРОН1ЧНИМ КАТАРАЛЬНИМ Г1НГ1В1ТОМ В
ДИНАМЩ1 ОРТОДОНТИЧНОГО Л1КУВАННЯ
Kovach I. V.,
Doctor of medicine Gutarova N. V.
State institution " Dnepropetrovsk medical Academy of the Ministry of health of Ukraine»
MICROCIRCULATION IN PERIODONTAL TISSUES AFTER THE USE OF PLATELET-RICH PLASMA IN PATIENTS WITH CHRONIC CATARRHAL GINGIVITIS IN THE DYNAMICS OF
ORTHODONTIC TREATMENT
Анотацш.
Мета до^дження. Вивчення мжроциркуляцй в тканинах пародонту за даними ультразвукового до-CMiдження змт кровотоку в них.
Матерiали та методи. Для виконання поставлених завдань було проведено стоматологiчне обсте-ження 48 оаб у вiцi вiд 18 до 25 роюв. Змти показнитв кровотоку в слизовш оболонцi порожнини рота до^джували неiнвазивним методом за допомогою ультразвуковое доплерографИ. Проводили дост-дження на ультразвуковому комп'ютеризованому приладi «Мiнiмакс - Допплер-К» фiрми «СП Мiнiмакс».
Результати до^дження. До початку л^вання у пацieнтiв обох дослiджуваних груп в порiвняннi з вЫовою нормою було встановлено тдвищення об'емно'1 та лттног швидкостi кровотоку. Шсля лкування виявлено, що тшьки застосування збагачено'1 тромбоцитами плазми (PRP) достовiрно впливае на досл^ джуват показники кровотоку вiдразу ж по закiнченнi л^вальних заходiв, при цьому традицiйнi методи терапИ на кровопостачання не впливають.
Висновки. Шд впливом застосування збагачено'1 тромбоцитами плазми (PRP) вiдбуваeться нормалi-зацiя о б 'емно '1 i лтйно! швидкостi кровотоку, що пов'язано з ii' здатнiстю стимулювати мтроциркуляцт i покращувати реологiчнi властивостi кровi.
Abstract.
Purpose of research. Study of microcirculation in periodontal tissues based on ultrasound examination of changes in blood flow in them.
Materials and methods. In order to fulfill the set tasks, 48 people aged 18 to 25 years underwent dental examinations. Changes in blood flow parameters in the oral mucosa were studied using a non-invasive method using ultrasound dopplerography. The study was carried out on the ultrasonic computerized device "Minimax-Doppler-K "of the company" SP Minimax".
Research result. Prior to treatment, patients in both study groups showed an increase in volume and linear blood flow rates compared to the age norm. After treatment, it was found that only the use ofplatelet-rich plasma (PRP) significantly affects the studied blood flow indicators immediately after the end of treatment, while traditional methods of therapy do not affect the blood supply.
Conclusions. Under the influence of platelet-rich plasma (PRP), the volume and linear velocity of bloodflow is normalized, which is due to its ability to stimulate microcirculation and improve the rheological properties of blood.
Ключовi слова: показники кровотоку порожнини рота, особи молодого вку, хротчний катаральний гiнгiвiт, PRP-тератя.
Keywords: indicators of blood flow in the oral cavity, young people, chronic catarrhal gingivitis, PRP therapy.
MEDICAL SCIENCES / «Ш11ШетУМ~^®УГМа1>#24(17&)),2©2©
Ведомо, що захворювання тканин пародонту являються наслщком дезадаитацп оргашзму тд впливом несприятливих фактор1в зовшшнього се-редовища, обмшних порушень та шволютивних процеав [1-3]. Щд д1ею цих фактор1в актив1зу-ються процеси в1льнорадикального окисления лшь д1в, що входять в мембранний комплекс клггин, 1 утворюються ендоперешси. В результат в тканинах пародонта тдвищуеться проникшсть бюлопч-них мембран та порушуеться мшроциркулящя [46].
Важливим чинником ризику, сприяючим роз-витку запальних захворювань тканин пародонту, е ортодонтичне л1кування аномалш зубощелепового апарату за допомогою незшмно! ортодонтично! апаратури. 1х використання ефективне для лщу-вання неправильного положення окремих зуб1в 1 !х груп, аномалш прикусу, а також для забезпечення бшьш надшно! ретенцп отриманих результапв. Слщ звернути увагу на той факт, що при лшувант брекет- техшкою застосовуються р1зн1 за штенсив-нютю 1 часом сили, на яш обов'язково реагують змь нами тканини пародонта. Остант здеб1льшого про-являються у вигляд1 папшту, генерал1зованих форм пнпвиу та пародонтиту [7, 8]. Кр1м того, при ортодонтичному л1куванн1 вщбуваеться попр-шення ппешчного стану порожнини рота, яке обу-мовлене неяк1сним проведенням ппешчних захо-д1в [9-11]. При надм1рному зростант в порожнит рота бактерш, що володшть факторами патогенно-сп, 1 зниженш шлькосп нормально! мшрофлори, в результат! пригтчення фактор1в специф1чно! 1 не-специф1чно! реактивносп макрооргашзму вщбува-еться мюцеве порушення кровооб1гу, тдвищення проникносп судинно! стшки, зниження р1вня нейт-рофшв, л1мфоципв, клгтин фагоцитозу, що неми-нуче призводить до розвитку спочатку гострого, а попм 1 хрошчного запалення в тканинах порожнини рота [12].
Добре ввдомо, що кожна клгшна, тканина та орган потребують кисню 1 поживних речовин в ш-лькостях, ввдповщних до !х метабол1зму. Тому вам тканинам, в тому числ1 1 пародонту в порожнит рота, необх1дно надходження строго певно! шлькосп кисню 1 поживних речовин, що несе в соб1 кров за одиницю часу [13]. Одним з найважливших по-казник1в функцiонуваиия кровотоку е його швид-к1сть, в основi оцiнки яко! лежить визначення шль-шсних параметрiв кровотоку - об'емно! та лшшно! швидкостей.
Мета дослiдження. Вивчення мшроциркуля-ци в тканинах пародонту за даними ультразвукового дослвдження змiн кровотоку в них у пащенпв з хронiчним катаральним пнпвггом пiд час орто-донтичного л^вання.
Матерiали та методи досл1дження. З метою ощнки ефективностi застосування розробленого нами способу л1кування хронiчного катарального пнпвггу з використанням збагачено! тромбоцитами плазми (PRP-терапiя) проводили дослiджения 48 молодих осiб у вiцi ввд 18 до 25 рок1в. Ва обстеженi молодi люди були студентами навчальних закладiв або звернулись за консультащею i лiкуваниям до
стоматолопчно! клiнiки. При цьому iнтенсивнiсть ураження тканин пародонту у пацieнтiв до прове-дення лiкувальних заходiв достовiрно не в1,^зня-лася в групах порiвняння та спостереження.
Bci пащенти, яким проводили клiнiчнi досль дження, були розподiленi на 2 групи - основу та порiвняння. Пащентам даних груп проводили зняття зубних нашарувань i при необхiдностi проводили санащю порожнини рота до початку орто-донтичного л^вання. Вс пацiенти обох груп riri-ену порожнини рота здiйснювали за допомогою зу-бно! пасти Parodontacs classic i зубного елшсиру Лiзомукоiд, розроблений вщдшом бютехнологи ДУ "1нститут стоматологи АМН Укра!ни" (зав. вщдь лом - д.бюл.н., проф. Макаренко О. А.).
Пащентам основно! групи вводили в тканини пародонта збагачену тромбоцитами плазму кровi за загальноприйнятою методикою. Для отримання збагачено! тромбоцитарно! маси вам пащентам здшснювали забiр кровi iз лiктьово! вени вранцi, на-тщесерце вакуумним методом системою TERUMOR (Бельпя) у пробiрки з антикоагулянтом. Збагачену тромбоцитами плазму (PRP) отримували при RCF - 150 g, 1000 оберпв/хв, впродовж 10 хви-лин.
Повна оцiнка ефективностi комплексного застосування розроблених методiв лшування була ви-вчена в клшщ шляхом вивчення змiни показник1в кровотоку в слизовш оболонцi порожнини рота, яш дослiджували неiнвазивним методом за допомогою ультразвуково! доплерографi!. Проводили досль дження на ультразвуковому комп'ютеризованому приладi «Мшмакс - Допплер-К» фiрми «СП Мшмакс» [13], який дозволяе вивчати кровоток, як у великих кровоносних судинах (артерiальних i веноз-них дiаметром 1-7 мм), так i в мiкросудинах ^аме-тром менше 1 мм). Метод ультразвуково! доплерографи оснований на ефекп змiн частоти в1дбитого сигналу об'екту, що рухаеться, на величину, пропорцшну швидкосл руху в1дбивача. Ная-внiсть вiдбитого сигналу свiдчить про наявшсть кровотоку в зонi ультразвуково! локаци. Поши-рення i вщображення ультразвукових коливань -два основних процеси, на яких заснована дiя всiе! дiагностично! ультразвуково! апаратури. Сигнал, ввдбитий ввд кровотоку, поступае на приймальний елемент датчика мiстить складовi з рiзними допле-рiвськими частотами. Цей сигнал посилюеться, фi-льтруеться i надходить в комп'ютерну частину при-ладу, де обробляеться за спецiальною програмою i видаеться на дисплей у виглядi доплерограм з ко-льоровим спектром, який отримуеться через ШПФ ( швидке перетворення Фур'е). Чим вище швидк1сть ввдбивача (червоних кров'яних тшець), тим далi вiд iзолiнi! знаходиться вiдповiдна йому точка, що вщ-поввдае темнiй частинi спектру. Найб№ш швидк1 частинки знаходяться в цен^ потоку, повiльнi - в пристшкових областях. Biдповiдно верхня частина спектру описуе частинки, що рухаються вздовж ос потоку (в цен^ судини), нижня частина спектру, що йде уздовж iзолiнi!, характеризуе частки, що рухаються в пристшкових областях. Для зручносп пошуку судини i контролю правильностi установки
датчика в точщ локаци е вихвд на пристрш слухового контролю - звуковi стереоколонки або навуш-ники, що робить можливiсть як можна бiльш точно зорiентувати датчик, отримати чiтку спектральну
картину по гучносп звучання, а також визначити тип дослщжувано! судини. Судини знаходили за допомогою рекомендацш, що наведенi в таблиц 1.
Таблиця 1
Рекомендацп з пошуку судин порожнини рота при ультразвуковш доплерографй
№ (позначення на приладГ) Назва зони локацп датчика Частота випромь нювання Розташування датчика для локацп мжро-судин
1 Перехвдна складка слизово! оболонки порожнини рота 20 МГц, 25 МГц Кордон (жолобок) м1ж прикршленими яс-нами i в№ною слизовою оболонкою щiк або губ
2 Вуздечка верхньо! i нижньо! губ 20 МГц, 25 МГц При несильно ввдтягнутш губi, на початку прикршлення вуздечки
3 Прикршлеш ясна 20 МГц, 25 МГц У будь-якому мiсцi зони прямим або куто-вим датчиком залежно вiд доступносп мь сця дослiдження
4 Ясеневий край (сосочок i ясенний жолобок) 20 МГц, 25 МГц Аналогiчно прикршленим яснам
Швидшсть кровотоку не е величиною постш-ною i змiнюеться в артерiальних судинах в залеж-ностi вщ фази серцевого циклу, утворюючи пуль-сову криву. Для венозного кровотоку характерно, що хвиля змiнюеться пов№но. Для дослвдження ге-модинамiчних характеристик дшянки тканин з мш-росудинами при оцiнцi динамiки iнтегральних характеристик кровотоку в мжроциркуляторному ру-слi застосовуються безперервний ультразвуковий датчик (частотою 20-30 МГц), точка локацп - пере-х1дна складка слизово! оболонки порожнини рота. При проведенш дослiдження обчислювали слвду-ючи статистичш данi мшроциркуляци. Лiнiйнi шви-дкостi кровотоку (см/сек): Удб - максимальна сис-тол1чна швидк1сть по кривш максимально! швидко-стi (обвщно!); Удм - середня швидк1сть по кривш
середнш швидкостi; Укхг - шнцева дiастолiчна швидк1сть по кривiй середньо! швидкостi. Об'емт швидкостi кровотоку (мл/сек): С - середня швидшсть по кривш середньо! швидкосп, См - максимальна систол1чна швидшсть по кривш середнш шви-дкосп.
Результати дослiдження та \х обговорення.
До початку лшування у пащенпв обох дослщжува-них груп в порiвняннi з вiковою нормою було вста-новлено пiдвищення об'емно! та лшшно! швидкостi кровотоку, при цьому достовiрних вiдмiнностей м1ж групами не виявлено. В таблицi 2 ввдображеш данi ультразвуково! доплерографi! у пащенпв з хронiчним катаральним гiнгiвiтом (ХКГ) до початку л1кування.
Таблиця 2
Bii\i.ini данi ультразвуково'1 доплерографй' у пацieнтiв з ХКГ 18-25 рокчв до початку лiкування
Показники Група порiвняння Основна група
Об'емна систол1чна швидшсть, мм/сек 0,036 ± 0,002 0,038 ± 0,002
Максимальна лшшна систолiчна швидшсть, мм/сек 5,876 ± 0,309 5,993± 0,316
Середня швидшсть, мм/сек 4,479 ± 0,247 4,481 ± 0,256
Кшцева дiастолiчна швидк1сть по кривiй максимально! швидкосп, мм/сек 4,331 ± 0,221 4,339 ± 0,223
1ндекс пульсацi! (Р1) 1,75 ± 0,093 1,69 ± 0,089
Аналiз цифрових значень даних ультразвуково! доплерографй у пащенпв з ХКГ 18-25 рошв на початку лжування показав, що об'емна систол1чна швидшсть та максимальна лшшна систолiчна швидшсть зб№шеш майже у 3 i 2 рази вiдповiдно. Разом з тим, шнцева дiастолiчна швидшсть по кривш максимально! швидкосп перевищувала значення у пацiентiв iз здоровим пародонтом у 1,4 рази, а ш-декс пульсацi!, який вiдображае пружно-еластичнi властивостi артерiй i знижуеться з вiком, знаходи-вся в межах норми. Виявлеш змши кровопоста-чання в тканинах пародонту, а саме, посилення л1-ншних швидкостей кровотоку в них, можуть свщ-чити про наявнiсть запальних змiн (табл. 2).
Нами була вивчена динашка змiни кровопос-тачання ротово! порожнини пiсля проведення од-нiе! лiкувально! процедури застосування збагачено! тромбоцитами плазми (РКР-терап1я). Було показано, що тшьки в основнш групi спостереження до-стовiрно змiнюються дослiджуванi показники кровотоку вщразу ж по закiнченнi л1кувальних заходiв, при цьому традицiйнi методи терапи на кровопос-тачання не впливають (табл. 3).
Так, шд впливом PRP-терапi! ввдбуваеться тд-вищення об'емно! i лiнiйно! швидкостi кровотоку, що, мабуть, пов'язано iз стимулюванням мжроцир-куляцi! та покращенням реологiчних властивостей кров^
_MEDICAL SCIENCES / <<Ш11ШЗДУМ"^©УГМа1>>#2д(76)),2(Ш§
Таблиця 3
Динамика кровопостачання в тканинах пародонту за даними ультразвуковоТ доплерографп у паще-
htíb 18-25 poKiB пiсля першоТ лiкувально'l' процедури, (M±m)
Показники Група nopiB-няння Основна група Значення Р
Об'емна систолична швидшсть, мм/сек 0,0039 ± 0,003 0,045 ± 0,002 < 0,05
Максимальна лiнейна систолична швидшсть, мм/сек 5,887 ± 0,309 6,647 ± 0,336 < 0,05
Середня швидшсть, мм/сек 4,483 ± 0,249 4,961 ± 0,256 < 0,05
Кшцева дiастолична швидк1сть по кривш середнiй швидкостi, мм/сек 4,342 ± 0,231 4,775 ± 0,233 < 0,05
1ндекс пульсацi! ^1) 1,75 ± 0,10 1,71 ± 0,079
Так, встановлене посиления лшшно! (на 10,9%) та об'емно! (на 18,4%) швидкосп тканин-ного кровотоку при хротчному катаральному пн-гiвiтi, на нашу думку, може бути обумовлено компенсаторною реакщею тканинного кровотоку у вщ-повiдь на запалення.
Таким чином, навiть при проведенш одноразово! лiкувально! процедури, PRP-терапiя надае вира-жений вплив на кровопостачання тканин паро-донту, але так процедури необх1дно повторювати
для усунення запалення в тканинах пародонту та покращення його стану.
Нами також було розглянуто динамiку змiни кровопостачання пародонту через 6 мюящв спосте-режения пiсля зак1ичения лiкувания. У вах пащен-тiв основно! групи спостерiгалась нормалiзацiя по-казник1в, що характеризують мiкроциркуляцiю, тодi як у пащенпв групи порiвияння найчастiше щ величини вiдрiзнялись вiд нормативних у здорових людей цього ж в^ (табл. 4).
Таблиця 4
Динамжа показникiв кровопостачання в тканинах пародонту за даними ультразвуковоТ доплеро-
Показники Значення у здорових (за Козловим В.О., 2000) Основна група Група пopiв-няння Значення Р
Об'емна систолична швидшсть, мм/сек 0,012 - 0,015 0,016 ± 0,0009 0,212 ± 0,009 <0,05
Максимальна лшейна систолична швидшсть, мм/сек 2,000 - 2,500 2,349 ± 0,121 2,737 ± 0,129
Середня швидшсть, мм/сек 2,500 - 3,000 2,713 ± 0,134 3,654 ± 0,179 <0,05
Кшцева дiастолична швидшсть по кривш середнш швидкосп, мм/сек 2,000 - 2,500 2,208 ± 0,111 2,697 ± 0,126
1ндекс пульсаци ^1) 1,50 - 2,00 1,71 ± 0,09 1,75 ± 0,09
За даними таблищ, у пащенпв групи порiв-няння i по закiиченнi л1куваиня збер^ались вищi показники лiнiйного i об'емного кровотоку, що може сввдчити про неповне припинення процесiв запалення в тканинах пародонту. При цьому слщ зазначити, що показники, як1 характеризують лшш-ний i об'емний кровоток, у пащенпв ще! групи тд-вищенi як у порiвняннi з вшовими нормативами у здорових, так i порiвняно з пацiентами основно! групи. Однак останш характеризуються нормал1за-цiею показник1в, що вiдображають мшроциркуля-щю в тканинах пародонту. Нами було встановлено, що в тих випадках, коли л^вання було усшшним, а саме, пiсля застосування PRP-терапi! у пацiентiв основно! групи спостерталася нормалiзацiя показ-ник1в кровотоку. Так, об'емна i максимальна лiнiйна систол1чна швидк1сть кровотоку пiсля про-веденого л1куваиня дорiвнювала 0,016±0,0009 мм/с та 2,349±0,121мм/с ввдповвдно через 6 мюящв спо-стереження. Разом з тим, в груш порiвняння циф-ровi значения вивчаемих показник1в були бшь-шими, що сввдчить ще про посиления лшшних швидкостей кровотоку, що залишилось в тканинах
пародонту, яке характерно для запальних процесiв в них.
Таким чином, за даними ультразвуково! допле-рографi! було встановлено, що у пащенпв 18-25 ро-шв з ХКГ, переби- якого ввдбувався на тл1 ортодон-тичного лiкуваиня, мало мiсце посиления лшшних швидкостей кровотоку в тканинах пародонту на початку л^вання, що було обумовлено, на нашу думку, компенсаторною реакщею тканинного кровотоку у вщповвдь на запалення. При цьому змши швидшсних характеристик тканинного кровотоку в яснах залежали ввд !х ступеню запалення. Однак через 6 мюящв тсля проведения PRP-терапi! всi показники гемодинамiки нормал1зувались та достовь рно не вiдрiзнялись вiд показнишв здорового пародонту. При цьому цифровi данi iндексу пульсацi! ^1) при хронiчному катаральному гiнгiвiтi залиша-лись в межах норми, незважаючи на запалення в яснах, що може сввдчити про збереження компенсато-рно-пристосувальних мехаиiзмiв тканинного кровотоку завдяки наявностi множинних артерюло-венулярних аиастомозiв, через як1 ввдбуваеться пе-рерозподiл струму кровi в тканинах пародонту.
Список лггератури
1. Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В. Заболевания пародонта - Киев: Здоровье, 2000. - 123 с.
2. Advances in the pathogenesis of periodontitis: summary of developments, clinical implications and future directions / R. C. Page et al. // Periodontal.
- 2000. - №14. - P. 216— 248.
3. Papapanou P.N. Epidemiology of periodontal diseases: an update // J. int. acad. periodontal. - 1999. -Vol. 1, № 4. -P.110- 116.
4. Sheiham A., Netuveli G.S. Periodontal diseases in Europe // Periodontol-2000. -2012. - Vol. 29.
- P.104-121.
5. Albandar J.M. Global risk factors and risk indicators for periodontal diseases // Periodontol-2000. -2012. - Vol. 29. - P. 177- 206.
6. Алимова М. Я., Григорьева О. Ш. Негативные последствия применения несъемной назубной дуговой ортодонтической техники // Ортодонтия. -2009. - № 1. - С.40-41.
7. Гонтарев С. Н., Чернышова Ю. А., Федорова И. Е., Гонтарева И. С. Воспалительные заболевания слизистой оболочки полости рта при использовании съемной и несъемной ортодонтической аппаратуры // Научные ведомости БелГУ. - 2013. - № 11 (154). - С. 15-18.
8. Шунтикова Е.В., Александров П.Н., Кожевникова JI.A. Изменение микроциркуляторного русла десны в норме и при экспериментальном па-родонтите // Патол. физиология и эксперим. терапия. - 1998. - № 3. - С. 18-20.
9. Albandar J.M. Global risk factors and risk indicators for periodontal diseases // Periodontol-2000. -2012. - Vol. 29. - P. 177- 206.
10. Григорьян А.С. и др. Болезни пародонта -М.: МИА, 2004. - 287 с. - Библиогр.: С.275-280.
11. Канканян А.П., Леонтьев В.К Болезни па-родонта: новые подходы в этиологии, патогенезе, профилактике и лечении. - Ер.: Тигран Мец., 2015. - 360 с. Библиогр.: С.354-359.
12. Laine M. L. et al. Risk factors in adult perio-dontitis polymorphism in the interleukin - 1 gene family.— 2002. - № 109. - №8. - P. 303-306.
13. Козлов В.А., Артюшенко Н.К., Шалак О.В. Ультразвуковая допплерография сосудов макро- и микроциркуляторного русла тканей полости рта, лица и шеи. Международная конференция че-люстно-лицевых хирургов и стоматологов, 4-я: Материалы. - Ст-Петербург. 1999. -74с.
