CC BY
18
Лгтература
1. Гаврилюк С.А. Класифiкацiя земель люового фонду Захiдного Лiсостепу Украши за матерiалами дистанцiйного знiмання / С. А. Гаврилюк, С.1. Миклуш // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 17.3. - С. 26-35.
2. Генс1рук С.А. Люи Захщного репону Украши / С.А. Генарук, М.С. Нижник, Л.1. Ко-пiй // Наукове товариство iM. Шевченка. - Львiв : УкрДЛТУ, 1998. - 408 с.
3. Генс1рук С.А. Люи Украши / С.А. Генарук // Наукове товариство iM. Шевченка. -Львiв : УкрДЛТУ, 2002. - 496 с.
4. Методологический аппарат ERDAS IMAGINE для классификации изображений. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.gis-lab.info/qa/genclass-erdas.html.
5. Миклуш С.1. Видшення "люово'1' маски" для Захщного Люостепу Украши / С.1. Миклуш, С.А. Гаврилюк // Лiсiвництво i агролiсомелiорацiя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во С А М. - 2006. - Вип. 110. - С. 60-66.
6. Ткач В.П. Сучасний стан i перспективи розвитку галузево'1' лшвничо'1' науки / В.П. Ткач, Г.В. Бондарук // Лiсiвництво i агролiсомелiорацiя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во С.А.М. - 2002. - Вип. 101. - С. 3-8.
7. Цурик C.I. Окомiрна та вибiркова таксацiя лiсу : навч. поаб. / G.I. Цурик. - Львiв : УкрДЛТУ, 2002. - 240 с.
8. Classification Techniques. [Electronic resources]. - Access mode: http://www.profc.udec. cl/~/tutoriales/rsnote/cp11/11-1.htm.
9. Nonparametric Assessment of Forest Attributes by Combination of Field Data of the Austrian Forest Inventory and Remote Sensing Data. Dissertation zur Erlangung des Doctorgrades an der Universität fur Bodenkultur Wien. [Electronic resources] / T. Koukal. - Access mode : http://www.rali.boku.ac.at/fileadmin7_/H85/H857/diss/Koukal_Dissertation.pdf.
10. Potential of Remote Sensing and GIS as Landscape Structure and Biodiversity Indicators. Inaugural-Dissertation zur Erlangung der Doctorwurde der Facultat fur Forst-und Umweltwissenschaften der Albert-Ludwigs-Universitat Freiburg I. Brsg. [Electronic resources] / Ivits-Wasser E. - Access mode : http://portal.uni-freiburg.de/felis/data/evapub/thesis.
11. Richards J.A. Remote sensing digital image analysis: an introduction / J.A. Richards, X. Jia. - Berlin; Heidelberg; New-York; Barcelona; Hong Kong; London; Milan; Paris; Singapore; Tokyo: Springer, 1999. - 363 p. _
УДК582.28:630*18:631.445.2 Ст. наук. ствроб. А.€. Червонный,
канд. бюл. наук -ВПНУБШ Украты "Боярськалкова domidHa станщя"; ст наук. ствроб. Н.М. Волощук, канд. бюл. наук - Укратська лабораторш
якостг i безпекы продукцИ' АПК НУБШ Украты
М1КРОМЩЕТИ, ВИД1ЛЕН1 З ПОДР1БНЕНО1 ДЕРЕВИНИ Г1ЛОК 13 ЛИСТЯМ ТВЕРДОЛИСТЯНИХ ПОР1Д
Розглянуто результати дослщжень видового складу та поширення мшромще^в ПДГ шести деревних порщ. Проаналiзовано частоту трапляння, вщмшнють i подiб-нють окремих видiв ^^iB. Дослщжено '1хш еколого-бюлопчш властивосп в чистш культура
Senior research officer A. Ye. Chervonnyj - VP NUBiP of Ukraine; senior research officer N.M. Voloshchuk - Ukraine laboratory of produce
quality and safety, APK NUBiP of Ukraine
Micromycetes isolated from ramial chipped wood with leaves
of hard deciduous trees
Species structure and distribution of micromycetes of six trees RCW were showed. Occurrence of frequency, difference and similarity of define fungal species were analyzed. Their ecological-biological properties were studied in pure culture.
Матерiали та методи дослщжень. Новiтня ресурсозберiгаюча техно-логiя, що розглядають, стосуеться актуальних проблем лiсового та сiльського господарств, а також охорони навколишнього природного середовища. Вона базуеться на використанш живо! матери, зокрема гiлок дерев, як пiсля здiйснення рубань люу, зазвичай, спалюють. Лише в Укра!ш знищуеться що-рiчно близько 2,0 млн м щнно! зелено! бюмаси.
Опис нового матерiалу, який використовують у запропонованiй технологи, розглянуто у працi G. Lemieux та R. Lapointe, де вш отримав назву "подрiбнена деревина гшок" (ПДГ) [1]. Вона стосуеться лише гшок дiамет-ром до 7 см. Деревина !х мiстить, окрiм целюлози, гемiцелюлози та лiгнiну, рiзнi бiлки, всi амiнокислоти, цукор, крохмаль, полiсахариди, чисельнi фер-ментнi системи, гормони, полiфеноли тощо. Правильне використання ПДГ передбачае перемшування !! з верхшм 12-15-сантиметровим шаром грунту, де вона метаболiзуеться за допомогою та на користь трофiчних ланцюгiв. По-чинаючи з 1997 р., ми опрацьовуемо технологда використання ПДГ в Укра-!ш. Особливу увагу при цьому придшяемо дослiдженням механiзму позитивно! ди ПДГ на грунт i рослини, зокрема, лiсовi [2, 3]. Значний науковий i практичний штерес представляе, безумовно, вивчення специфiчно!' мiкобiоти подрiбнено!' деревини гiлок.
Як вщомо, мiкроскопiчнi гриби, якi займають провiдне мiсце серед мiкродеструкторiв оргашчно! речовини рослинного походження, за бюма-сою, рiзноманiтнiстю та функцiональною актившстю, е важливим компонентом бюти наземних екосистем [4]. Взаемовiдносини мiж грибами та деревами, з якими вони пов'язаш, сформувалися протягом тривало! спiльно! коево-люци та кожен вид гриба мае свою природну еколопчну шшу [5]. За лггера-турними даними, на гшках дерев трапляються переважно сумчастi й анамор-фнi гриби [6]. Рiзноманiтнiсть фiтотрофних мiкромiцетiв на деревних росли-нах, поширених в Укра!ш, спецiально майже не вивчали, хоча вщомосп про види грибiв, видшеш з листя, стовбурiв, гiлок, наведено в узагальнювальних мiкофлористичних публiкацiях i в окремих статтях [6-9].
Гшки твердолистяних деревних порiд заготовлялися нами на територи ВП НУБШ Укра!ни "Боярська ЛДС". Подрiбнення !х здiйснювали на пере-сувних установках РПУ-1, яка працюе вiд вала вщбору потужностi трактора МТЗ-80(82), та бензомоторнш "Viking". Зразки ПДГ для мжробюлопчних дослiджень вiдбирали вiдразу шсля подрiбнення. Для проведення мшолопч-ного аналiзу шматочки ПДГ висiвали на картопляно-глюкозний агар (КГА). ПоЫви культивували протягом 10-14 дiб за температури +28°С. Гриби щен-тифiкували методом виготовлення мжроскотчних препаратiв, якi дослщжу-вали за допомогою свiтлового мжроскопа "Olympus". Для визначення видо-во! приналежностi мiкромiцетiв застосовували визначники укра!нських та iноземних авторiв [10-13].
Результати дослщжень опрацьовано бiометрично з використанням ме-тодiв порiвняльно! флористики. Так, для порiвняння видового складу грибiв, вилучених iз ПДГ дослiджених порщ, було застосовано коефiцiент дискримь наци Стугрена-Радулеску [14], який розраховували за формулою:
X + Y - Z
Р =-,
X + Y + Z
де: р - коефщент Стугрена - Радулеску; X- кшьюсть видiв грибiв, яю трап-ляються в угрупованнях першого типу рослинностi; Y - кшьюсть видiв, якi рееструють в угрупованнях другого типу рослинност^ але вщсутш в угрупованнях першого типу; Z - кшьюсть спшьних видiв, якi видiлено в угрупованнях обох тишв рослинностi.
Допустимою е змша коефiцiента в межах вщ -1 до +1. У значенш його -1 мае мiсце повна подiбнiсть видових спектрiв мiкромiцетiв в угрупованнях певного типу рослинносл, а за +1 - !хня повна вщмшшсть (дискримь нацiя). Ми також визначали частоту трапляння грибiв, iдентифiкованих на
ПДГ [15].
Результати дослщжень. Унаслiдок виконаних дослiджень iз ПДГ з листям шести твердолистяних порщ видiлено та iдентифiковано 20 видiв мш-ромiцетiв (табл. 1). Як видно з даних табл. 1, найбшьша кшьюсть видiв грибiв (15 або 75,0 % вщ !хньо! загально! кiлькостi), iзольованих з ПДГ, належить до групи анаморфних грибiв (Deuteromycetes, Fungi Imperfecti), яка, зпдно з 9-им виданням "Ainsworth & Bisby's Dictionary of the Fungi", не мае самостшно-го таксономiчного значення i розглядаеться в системi телеоморф (Ascomycota s.l.) [16]. 1з числа видiлених мiкромiцетiв три види належать до класу сумчас-тих грибiв (15,0 %), по одному виду - до класу зигомще^в i базидiомiцетiв (по 5,0 %). Двi третини вЫх вилучених видiв грибiв належать до класу пфо-мiцетiв.
Високою частотою трапляння мжромще^в (50,0-100,0 %) характери-зувалися такi види: Rhizopus stolonifer, Alternaria alternata, Fusarium gibbo-sum, Harzia acremonioides, Trichoderma viride i Papulaspora irregularis.
З-помiж найпоширешших грибiв на ПДГ виявлено альтернарiю чергу-ючу (Alternaria alternata), яка належить до сапротрофних видiв i досить часто трапляеться у природi на рiзних органiчних субстратах [17]. Вона поширена на вiдмираючих рослинах i рослинних рештках, з якими потрапляе у грунт. Разом з шшими мiкромiцетами альтернарiя бере активну участь у розкладан-нi та мiнералiзацi! рослинних решток. Цьому сприяе комплекс фермеш!в, ви-явлених у гриба. Це забезпечуе !й також широку ампл^уду пристосувань i здатнiсть юнувати в досить рiзних умовах. За л^ературними даними, цей вид альтернари трапляеться зазвичай на листi здорових дерев у структурi ешфгг-но! мiкобiоти, що пiдтверджено також i нашими дослiдженнями [17]. Вiдомо, що ешфгги здатнi пригнiчувати розвиток патогешв, якi потрапляють на лис-ткову поверхню дерев.
У чи^ досить поширених мжромще^в ПДГ було виявлено також Fusarium gibbosum. Цього гриба зазначено в лiтературi на загниваючш корене-вiй шийцi, плодах, насшш, iнших гниючих органах рослин, у грунт та харак-теризуеться високою ферментативною актившстю. Його вщнесено до ешфгг-но! непаразитарно! мжобюти рiзних видiв рослин: на лист тополi бiло!, ма-лини, чорно! смородини та iн. [18].
Табл. 1. МЫром'щети, видтеш з ПДГi3листям деревних nopid
№ з/п Вид гриба Дуб зви-чайний Клен гос-тролистий cö л б « • ^ я а к < Ayö nepBOHHH В'яз гладенький Клен аме-риканський Частота трапляння, %
Клас зигомщети (Zygomycetes)
1. Rhizopus stolonifer (Ehrenb.) Vuill. + + + + + + 100,0
Клас сумчасп гриби (Ascomycetes)
2. Byssochlamys fulva Oliver et G. Sm. + 16,7
3. Chaetomium cochlioides Palliser + 16,7
4. Chaetomium sp. + 16,7
Клас базидюмщети Basidiomycetes)
5. | Mycelia sterilia (orange) | | 1 + 1 1 1 16,7
Клас пфомщети (Hyphomycetes)
6. Acremonium sp. + + 33,3
7. Alternaria alternata (Fr.) Keissl. + + + 50,0
8. A. tenuissima (Kunze) Wiltshire + 16,7
9. Arthrobotrys sp. + + 33,3
10. Cladosporiumcladospo-rioides (Fresen.) de Vries + + 33,3
11. Doratomyces purpure-ofuscus (Fr.) + 16,7
12. Doratomyces stemonitis (Pers.: Fr.) Morton & G. Sm. + 16,7
13. Fusarium gibbosum Appel et Wollenw. + + + + 66,7
14. F. solani (Mart.) Sacc. + 16,7
15. Fusarium sp. + + + 50,0
16. Harzia acremonioides (Harz) Costantin + + + + 66,7
17. Papulaspora irregularis Hotson + + + 50,0
18. Stachylidium verticillatum (Hoffm.) S. Hughes + 16,7
19. Trichoderma harzianum Rifai + 16,7
20. T. viride Pers. + + + 50,0
Загальна кшьшсть вид1в 6 9 9 9 4 5
% вид1в ввд загально! кшькост1 30,0 45,0 45,0 45,0 20,0 25,0
Досить поширеним мжромщетом на подрiбненiй деревинi гшок лис-тяних порiд була триходерма зелена (Trichoderma viride). За л^ературними даними, вона трапляеться в rpyrni, водi, перегно!, на деревинi, рiзних целю-
лозних MaTepianax, рослинних рештках, на загниваючих рослинах тощо [18]. Цей гриб використовують для бiологiчноï боротьби i3 збудниками хвороб рослин [19]. Зокрема, T. viride дуже пригшчуе грибницю коpeнeвоï губки, опенька осiннього та деяких шших фiтопaтогeнiв. Гриб утворюе два вщомих мiкотоксини: глiотоксин i вipидин, якi характеризуються aнтибaктepiaльними й антифунгальними властивостями [17].
Вiдомо, що на кожнш вищiй pослинi розвиваеться певна за piзномa-нiтнiстю та чисельшстю мiкобiотa [20]. За нашими даними, найбшьша кшьюсть видiв гpибiв було видiлeно з ПДГ клена гостролистого, акацп бiлоï i дуба червоного (по 9 видiв), а найменша - з подpiбнeниx гiлок в'яза гладенького (4 види), що становить, вщповщно 45,0 i 20,0 % вщ зaгaльноï кiлькостi iзольовaниx видiв мiкpомiцeтiв.
Дослщжуваш ПДГ лiсовиx поpiд вiдpiзняються за комплексом видiв гpибiв, що шдтверджуеться показниками коeфiцiентa дискpимiнaцiï (р) (табл. 2). При цьому ютотна вщмштсть видового складу мiкpомiцeтiв прос-тежувалась мiж кленами гостролистим i американським (р = 0,9), а також мiж дубом звичайним i в'язом гладеньким (р = 0,8). Найбшьшу подiбнiсть видово!" структури мiкобiоти вщзначено мiж дубом червоним i кленом гостролистим (р = 0,3), а також мiж акащею бiлою i кленом гостролистим i мiж дубом червоним i акащею бшою (р = 0,4). Загалом, вщмшшсть видового складу мжро-мiцeтiв деревних порщ св^ить про високу стутнь aдaптaцiйноï peaкцiï гри-бiв до конкретних еколопчних умов iснувaння, а саме: до xiмiчного складу субстратв, зокрема вмiсту в них певних оргашчних речовин, зольних еле-ментв та iншиx сполук [21].
Табл. 2. Порiвняння видового складу грибiв, видтених Î3 ПДГ твердолистяних
nopid за коефпцкнтом Стугрена-Радулеску (р)
Порода Дуб звичайний Клен гостролистий Акащя бша Дуб червоний В'яз гладенький Клен американський
Дуб звичайний — 0,6 0,6 0,6 0,8 0,6
Клен гостролистий 0,6 — 0,4 0,3 0,7 0,9
Акащя бша 0,6 0,4 - 0,4 0,7 0,7
Дуб червоний 0,6 0,3 0,4 — 0,5 0,7
В'яз гладенький 0,8 0,7 0,7 0,5 — 0,6
Клен американський 0,6 0,9 0,7 0,7 0,6 —
Бшьшють iзольовaниx нами гpибiв е активними руйшвниками клггко-вини i продуцентами бюлопчно активних речовин [4, 11, 22, 23]. Це допома-гае 1'м в умовах конкуpeнцiï на ПДГ деревних поpiд з шшими видами мжро-оpгaнiзмiв.
Висновки. 1з ПДГ з листям шести твердолистяних порщ видiлeно в чисту культуру та щентифжовано 20 видiв мжромщетв, 15 з яких (75,0 %) належить до класу пфомщетв. Найбшьш поширеними видами гpибiв вияви-лися таю: Rhizopus stolonifer, Alternaria alternata, Fusarium gibbosum, Harzia
acremonioides, Trichoderma viride i Papulaspora irregularis. Частота ix трапляння становила 50,0-100,0 %.
Нaйбiльшa кiлькiсть видiв мжромщетв була iзольовaнa з ПДГ клена гостролистого, акаци бiлоï та дуба червоного (по 9 видiв), а найменша — з ПДГ вяза гладенького (4 види). Майже вс види вилучених iз подpiбнeноï де-ревини гiлок гpибiв е активними руйшвниками оpгaнiчноï речовини i продуцентами бюлопчно активних речовин.
Отже, тд час застосування новiтньоï peсуpсозбepiгaючоï технологи, яку ми запропонували, мшоценози, що формуються на ПДГ, будуть позитивно впливати на родючють грунпв, зокрема лiсовиx (бiдниx i виснажених).
Лггература
1. Lemieux G., Lapointe R.A. Le bois ramial et les mecanismes de fertilite du soil. Department des Sciences Forestiers Universite Laval. — Quebec, 1986. — 29 p.
2. Червонний А.С. Вплив подр1бнено'1 деревини гшок на збагачення грунту макромще-тами // Науковий вюник НАУ. — К. : Вид-во НАУ. — 1999. — Вип. 19. — С. 239-244.
3. Падш М.М., Червонний A.C., Свириденко В.1. Мезофауна на дослщних д1лянках з використанням технологп подр1бнено'1 деревини гшок // Науковий вюник НАУ. — К. : Вид-во НАУ. — 2000. — Вип. 24. — С. 249-255.
4. Жданова Н.Н., Василевская А.И. Экстремальная экология грибов в природе и эксперименте. — К. : Вид-во "Наук. думка", 1982. — 168 с.
5. Исиков В.П. Экологические ниши грибов на древесных растениях // Микологии и фитопат. — 1993. — Т.27, вып. 4. — С. 17-23.
6. Андр1анова Т.В., Дудка 1.О., Придюк М.П. та in. Ф1тотрофш мкромщети дубових лю1в Украши // Укранський фггоцен. зб. : Сер. А. — К., 1999. — Вип. 1-2 (12-13). — С. 83-89.
7. Бухало A.C. Грибы некоторых лесных фитоценозов Левобережной Лесостепи Украины // Проблеми изуч. грибов и лишайников. — Тарту, 1965. — С. 29-34.
8. Мережко Т.А. Флора грибов Украины. Сферопсидальные грибы. — К. : Вид-во "Наук. думка", 1980. — 208 с.
9. Морочковський С.Ф., Зерова М.Я., Лавггська З.Г., Смщька М.Ф. Визначник гри-б1в Украши. — Т. II. — К. : Вид-во "Наук. думка", 1969. — 515 с.
10. Кириленко Т.С. Определитель почвенных сумчатых грибов. — К. : Вид-во "Наук. думка", 1978. — 264 с.
11. Лугаускас А.Ю., Микульскене А.И., Шляужене Д.Ю. Каталог микромицетов-би-одеструкторов полимерных материалов. — М. : Изд-во "Наука", 1987. — 340 с.
12. Мельник В.А. Определитель грибов России. Класс Hyphomycetes. Сем. Dematiaceae. — СПб.: Изд-во "Наука". — 2000. — Вып. 1. — 317 с.
13. Fungi of Ukraine: A Preliminary Checklist // Ed. Minter D.W., Dudka I.O. — Surrey: CAB International, 1996. — 362 p.
14. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Люи Украши: Бюр1зномаштнють та збереження // Украшсь-кий боташчний журнал. — 2001. — 58, № 5. — С. 519-529.
15. Шмидт В.М. Математические методы в ботанике. — Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1984. — 288 с.
16. Ainsworth and Bisby's Dictionary of the Fungi., 9th ed. by P.M. Kirk, P.F. Cannon, J.C. David and J.A. Stalpers — Wallingford: CAB International, 2001. — 655 p.
17. Горленко М.В. Мир растений. — М. : Изд-во "Просвещение". — 1991. — Т.2. — 479 с.
18. Билай В.И. Фузарии. — К. : Вид-во "Наук. думка", 1977. — 442 с.
19. Шевченко С.В., Цилюрик А.В. Лесная фитопатология. — К. : Вид-во "Вища шк.", 1986. — 382 с.
20. Рябова В.П., Томилин Б.А. Микромицеты растительных сообществ Центральночерноземного заповедника // Микология и фитопатология. — 1980. — 14, вып. 4. — С. 322-327.
21. Харченко С.М., Волощук Н.М. Мкромщети, 1зольоваш з деревини гшок твердолистяних порщ (Acer platanoides L., A. tataricum L. та Quercus robur L.) // Украшський боташчний журнал. — 2003. — Вип. 60, № 6. — С. 625-632.
22. Афанасьева М.М., Великанов Л.Л. Участие микромицетов в биодеструкции лесного опада и их влияние на прорастание семян ели // Микология и фитопатология. - 1989. - 23. - Вып. 4. - С. 305-309.
23. Рипачек В. Биология дереворазрушающих грибов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1967. - 276 с.
УДК 631.524+712.41 Ст. наук. ствроб. А.1.1вченко, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. 1.М. Пацура, канд. с.-г. наук; ст наук. ствроб.
А. С. Мельник; тж. О. С. Панасюк - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ПАЛАЦОВИЙ ПАРК СЕЛИЩА РОЗД1Л ТА ЙОГО
Р1ДК1СН1 ДЕРЕВА
У парку селища Роздш збереглися дерева одинадцяти рщюсних таксошв, як! вирiзняються сво'1'м значним вшом та бюметричними показниками. Вс щ дерева е цшними об'ектами для бюлопчно! та лювничо'1' науки, а також - для озеленення та ландшафтно'1 арх^ектури.
Ключов1 слова: старовинний парк, штродуценти, великовiковi дерева.
Senior research officer А.1. Ivchenko; senior research officer I.M. Patsura; senior research officer A.S. Melnyk; eng. O.S. Panasyuk - NUFWT of Ukraine, L'viv
Park of the Rozdil settlement and rare trees
Trees eleven rare taxons was saved in the park of the Rozdil. They are selected by the old age and biometric indexes. They are valuable objects for biological and forestry sciences, and also - for planting of greenery and landscape architecture.
Keywords: old-age park, introduction trees, age olded trees.
Серед низки магнатських садиб Льв1вщини колишня маетшсть граф1в Лянцкоронських у Роздол1 вщома своiм величавим палацом та старовинним парком. Упродовж останшх роюв щодо ютори маетку, i, зокрема палацу, бу-ло опублжовано багато рiзноманiтного матерiалу. Натомють, щодо самого парку якоюь iстотноi шформацп нам виявити не вдалося.
Унаслщок здшсненого дослщження з використанням загальноприйня-тих методик встановлено таке щодо ютори Роздолу та згаданоi маетность Са-ме мютечко Роздiл засновано 1571 р. Спочатку побудували замок. У 1703 р. тсля втрати його оборонного значення почали зводити кам'яний палац, нав-коло якого розбили регулярний присадибний парк. Коли вимерла чоловiча ль нiя роду власниюв Жевуських, Роздiл, як придане за дружиною, отримав граф Кароль Антон Лянцкоронський (1848-1933 рр.). Цiй родиш мiстечко належало до 1939 р.
У 1874 р. Лянцкоронсью розпочали реконструкцiю старого та зведен-ня нового будинку за проектом ректора Львiвськоi полiтехнiки професора ЮЮшана Захаревича. У 1904 р. французький архггектор Шарль Баужует об'еднав будiвлю Захаревича iз старим корпусом та все облаштував iз худож-шм смаком. У палацi з 60 юмнат з'явилися електричне освiтлення, водогш, телефон. Кароль Лянцкоронський був меценатом, великим прихильником ху-дожникiв, знавцем ггалшського мистецтва, колекцiонером художнiх творiв, любив подорожувати. Biн зiбрав велику колекцш мармурових статуй, картин епохи Ренесансу, старовинних меблiв, килимiв, ваз, антикварiату.
