CC BY
48
11. Червона Книга УкраТни. Рослинний CBiT / тд. ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонка. - К. : Ук-раТнська енциклопедiя, 1996. - 602 с.
12. Чопик В.1 Рiдкiснi рослини УкраТни. - К. : Наук. думка, 1970. - 188 с.
13. Чопик В.1. Високопрна флора УкраТнських Карпат. - К. : Наук. думка, 1976. - 268 с.
УДК 712.3.03 Доц. В.М. Глубока, канд. бюл. наук; доц. 1.А. Зайцева,
канд. бюл. наук. - Днтропетровський державний аграрний утверситет
ЕКОЛОГО-МОРФОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЕВНО-ЧАГАРНИКОВО1 РОСЛИННОСТ1 ПАРК1В
ДН1ПРОПЕТРОВСЬКА
Дослщжено видовий склад деревноТ рослинносп та чагарникiв деяких паркiв м. Дншропетровська, а також встановлено головш еколого-морфологiчнi характеристики Тх окремих видiв. Визначено головнi напрямки практичних дш для покра-щення стану парюв у зонi промислово забрудненоТ територп.
Ключов1 слова: iнвентаризацiя зелених насаджень, паркова рослиннiсть, еколо-го-морфолопчш показники.
Assoc. prof. V.M. Gluboka; assoc. prof. I.A. Zaytseva - Dnipropetrovsk
State Agrarian University
Ekologo-morphological characteristic wood-bushing vegetation
of Dnipropetrovsk' parks
The specific structure of wood vegetation and bushes of some parks Dnepropetrovsk are studied, and also the main ecology-morphological characteristics of their separate kinds are established. A practical actions mainstreams for improvement of a condition of parks in a zone of industrially polluted territory are determined.
Keywords: inventory of green belts, park's vegetation, ecology-morphological index.
Вступ. Останшм часом штенсивна урбашзащя населених мюць вима-гае паралельного мониторингу зелених насаджень. У сучасних катастроф1ч-них еколопчних умовах надзвичайно актуальним е питання вивчення та збе-реження природних i штучно створених екосистем, зокрема паркових зон, в умовах промислового мюта.
В основ! вивчення паркового фонду одного з найпотужшших промис-лових мют степовоТ зони УкраТни Дншропетровська е швентаризащя деревин-них насаджень парюв, оцшка Тхнього стану та змши, що вщбуваються за пев-ний пром1жок часу. Виняткове значення парюв, як головних об'екпв рекреаци, полягае у Тх архгтектурних, саштарно-гтешчних, культурних й шших функщ-ях. Це зумовлюе сустльний штерес мюького населення до виршення проблем збереження та шдтримки у належному вигляд1 зелених "легень" м1ста.
У зв'язку з викладеним вище, головною метою цього дослщження бу-ло встановлення видового складу дерев та чагарниюв парюв м. Дншропетровська (парки 1м. Л. Глоби та 1м. Ленша), а також оцшка Тх стану за окреми-ми еколого-морфолопчними показниками.
Умови та методи дослвдження. Деревну та чагарникову рослиншсть вивчали у двох р1зних за мюцерозташуванням парках м. Дншропетровська. Парк 1м. Л. Глоби розташований у центр1 мюта, м1ж вулицями Серова та
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2008. - Вип. 18.12
Шмiдта, парк iM. Ленiна - бiля жилого масиву "Червоний Камшь" та "Кайда-ками". Неподалiк парку iM. Ленша е потужнi промисловi заводи, а саме лако-фарбовий завод, завод чорно! металурги з повним промисловим циклом iM. Петровського та Дншропетровський машинобудiвний завод. Зона, у яюй зна-ходиться парк iм. Л. Глоби, е умовно чистою зоною. Збiр даних для досль дження видового складу паркових насаджень здшснювали методом спостере-жень. Кожен iз паркiв було подiлено на окремi дiлянки, що мали приблизно однакову площу, залежно вiд проходження паркових дорiжок та алей, а та-кож вiд типу деревинних насаджень.
На основi грунтовних обстежень було визначено таю характеристики еталонних i дослiдних рослин, як склад, середнш вiк дерев, а також окремi морфометричнi показники: щорiчний прирiст, середнш дiаметр та кiлькiсть листових пластинок на рiчному приростi пагонiв. Вивчали окремi види рос-линностi парюв згiдно з методикою Черепанова [8] з урахуванням довщниюв "Дендрофлора Украши..." [1, 2]. Латинськi назви дерев та кушдв наведено вiдповiдно до "Определителя высших растений Украины" [7].
Результати дослвдження. Структура та видовий склад рослинност зони парюв е важливим яюсним показником, який характеризуе певш сторо-ни !х оргашзацп. Як показали результати наших дослщжень, у парку Ленiна росте 19 видiв деревних рослин, якi належать до 12 родин, у парку Глоби по-дiбна рослиннiсть, що представлена 21 видом, яю об'еднуються також у 12 родин. Отже, основну частину деревного спектру як одного, так i другого парку становлять 20 провщних видiв деревних порiд та 2 види чагарниюв.
Серед життевих форм як у парку iм. Ленiна, так i в парку iм. Л. Глоби переважаючими е групи дерев, меншу частку становлять чагарниковi росли-ни. Основу деревно! рослинностi дослiджених паркiв формують листопадш дерева, частка яких становить, вщповщно, - 90,5 % (парк iм. Ленiна) та 91,3 % (парк iм. Л. Глоби) вiд загально! кiлькостi видiв. За рiзноманiтнiстю видiв парку iм. Ленiна найчисленнiшими були таю роди як Acer (клен) - 3, Ulmus - 3. Дослщження складу деревно! рослинност шшого парку (iм. Л. Глоби) виявили таку видову рiзноманiтнiсть рослин: з роду Acer - 3, Ulmus - 4, Populus - 4 (табл. 1).
Кшьюсш стввщношення мiж найпоширетшими видами деревних по-рiд iм. Ленiна видно з табл. 1. Частка ясена звичайного становить 26,1 %, клена гостролистого - 23,68 %, в^в гладенького та шорсткого - 21,27 %. Па-швними видами чагарниково! рослинност дослщжувано! територп е туя за-хiдна та ялiвець козацький.
Деревна рослиншсть парку iм. Л. Глоби подiбна за видовим складом до парку iм. Ленiна (табл. 1) iз незначним вiдхиленням вщсоткового сшввщ-ношення основних паркотвiрних деревних порщ. Левова частка серед деревинних порщ тут припадае на види рослин iз роду шьм (28,56 %), майже вдвь чi менше на акацiю бiлу (16,04 %), клени гостролистий, псевдоплатановий, срiбний (13,8 %), породи з роду тополя (13,8 %) та березу пониклу (13,48 %).
Аналiз частоти трапляння видiв засвiдчив, що масово у дослщжуваних парках ростуть таю види рослин, як в'яз гладенький, береза поникла, робшя
псевдоакацiя, а для бшьшосл видiв, таких як дуб звичайний, тополя шрамь дальна, липа серцелиста, шовковиця чорна характерш поодинокi мiсця зрос-тання (табл. 1).
Характеристика парково! рослинностi за деякими лшвничо-такса-цiйними ознаками показала, що за складом деревостан обох дослщжуваних паркiв е змiшаним, форма складною, походження штучним, переважаючий клас вшу дерев парку iм. Л. Глоби - 14-й, парку iм. Ленша - 7-й. Окремi заха-ращенi дiлянки на околицях парюв подекуди представленi молодими порос-лепоновленими рослинами, зокрема, такими як акащя бша, ясен звичайний. Ступiнь зiмкненостi дерев на бiльшостi дослiджених дшянок у березових на-садженнях, мшаному деревосташ iз в,язiв, тополь, робшш, сосен обох паркiв е середньоповнотним (0,6-0,7).
Табл. 1. Ктьшсть деревних порiд на до^дних дтянках паршв _iм. Лента та iм. Л. Глоби, шт._
Парк 1м. Ленша Парк 1м. Л. Глоби
Вид Кшьшсть рослин, % ввд загаль-ного числа Кшьшсть рослин, шт. % вщ загаль-ного числа
шт. рослин рослин
Робшя звичайна 45 5,04 150 15,38
Клен гостролистий Клен псевдоплатановий Клен ср1бний 150 37 30 16,82 4,15 3,36 73 32 24 7,48 3,28 2,46
В'яз гладенький В'яз шорсткий В'яз листуватий 109 82 3 12,22 9,19 0,34 190 77 2 19,48 7,89 0,21
Липа крупнолиста 28 3,14 50 5,13
Тополя *трамвдальна Тополя бша 19 8 2,13 0,89 69 34 7,08 3,89
Тополя чорна Тополя с1ра 10 16 1,02 1,64
Ясен звичайний 238 26,68 41 4,21
Шовковиця чорна 6 0,67 5 0,51
Береза поникла 23 2,58 129 13,23
Дуб звичайний 6 0,67 6 0,62
Каштан кшський 3 0,34 11 1,13
Катальпа б1гнотевидна 7 0,78 6 0,62
Сосна звичайна 35 3,92 3 0,31
Туя захвдна 22 2,47 12 1,23
Айлант високий 3 0,34 5 0,51
Ялина колюча 5 0,56 24 2,46
Ял1вець козацький 33 3,69 6 0,62
Важливою характеристикою стану деревно! рослинност е рiчний при-рiст пагонiв, !х дiаметр та кiлькiсть листових пластинок на рiчних пагонах дерев, тому що щ показники можна використати для ощнки життевого стану рослин [6]. Виявлено, що рiчний прирют дослiдних рослин значною мiрою залежить вiд виду деревно! рослини (табл. 2, 3).
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2008. - Вип. 18.12
Табл. 2. Деят морфологiчнi показники деревних nopid,
яш зростають у парку iM. Лента
Деревна порода Довжина рiчно-го пагону, мм Дiаметр рiчно-го пагону, мм Кiлькiсть листових пластинок на рiчно-му пагот, шт.
Робшя звичайна 16,03±0,8 7,18±0'36 87,01±0'91
Клен гостролистий Клен псевдоплатановий Клен срiбний 7,28±0'86 7,01±0'54 6,86±032 6,1±0>20 5,8±0'16 4 7±0,09 6,54±0'02 4,09±0'03 6,38±0'06
В'яз гладенький В'яз шорсткий 12,48±0'45 6,85±0'61 5,02±0'26 7,34±0'51 19,54±0'43 15,43±0'38
Липа крупнолиста 10,08±065 4,3±0'09 6,19±058
Тополя *трамвдальна Тополя бiла 11,40±0/0 16,54±0'92 2 5±0,05 2,3±0Д2 12,40±0'49 17,43±0'65
Ясен звичайний 6,60±0'59 5,05±0'06 89,19±086
Шовковиця чорна 24,22±0,81 5,90±0'04 29,07±0'84
Береза поникла 6,70±0'2/ 4,90±0'04 12,09±0'86
Дуб звичайний 14,52±0'87 7,78±0'19 7,28±0'08
Каштан кшський 8,95±0'59 7,12±0'08 20,23±°'6/
Катальпа б^нотевидна 15,34±0'51 7,02±0'12 6,65±0'08
Сосна звичайна 8,10±028 8,00±0,28 -
Туя захвдна 8,24±0'51 8,24±0'51 -
Айлант високий 8,68±035 11,86±033 33,73±0,5/
Ялина колюча - - -
Ялiвець козацький 10,61±0'34 4,11±0'03 -
За рiчним приростом, середшм дiаметром та кшьюстю листових пластинок на пагош визначали стушнь життездатност рiзних деревних порiд та порiвнювали !х i3 даними дiагностування для мiст Степово! зони.
Зпдно з класифжащею життевого стану рослин [6], yci деревнi росли-ни в умовах проростання у мюькому середовишд подiляють на три велик гру-пи: I - найбшьш життездатнi, II - рослини i3 середнiм ступенем життеспро-можностi та III - маложиттездатш рослини.
Як показали нашi результати дослiдження, рослини повшьно ростучих видiв родiв (каштан, липа, клен) дослщних рослин, як зростають у парку iм. Ленша, належать до III групи життездатност рослин згiдно з прийнятими се-реднiми показниками для степово! зони Укра!ни (табл. 2). До III групи життездатност ми вiднесли i рослини з бiльш швидким ростом - береза, ясен, середнш рiчний прирiст яких становить, вiдповiдно, - 7 см та 9 см. Виявлено, що у дослщному парку iм. Ленша пригнiчуеться розвиток асимшяцшно! по-верxнi рослин на рiчниx пагонах. При цьому, як i у випадку пригнiчення приросту пагошв, спостерiгаеться видова специфiчнiсть. Рют багатьох рослин парку iм. Ленша е пригшченим, окремi дерева утворюють зрщжену крону, на деяких рослинах утворюються суxi гiлки (10 % вщ загально! кiлькостi).
Вiдомо, що дерева III групи життездатност потребують штенсивного регулярного догляду, оскiльки зменшення ступеня !х життездатностi призво-дить до попршення загального стану та декоративного вигляду рослин.
Iншi дат за цими морфолопчними показниками було отримано для парку iм. Л. Глоби (табл. 3). Визначено, порiвняно з показниками, встановле-ними у парку iм. Ленiна, рослини Центрального парку мали значно вищi мор-фометричнi характеристики. Так, зокрема, клени гостролистий, псевдоплата-новий, срiбний, що зростали у сприятливiших умовах, можна вщнести до групи 11-го ступеня життездатност^ а великолисту та березу пониклу до I. Як видно з наведено! табл., кшьюсть листових пластинок на рiчних пагонах дос-лщжуваних видiв дерев була значно бшьшою, нiж у таких самих видiв парку iм. Ленiна.
За зовшшшми ознаками деревнi рослини з парку iм. Л. Глоби були без видимих ознак пригшчення ростових процеЫв, мали добре розвиненi крони без наявност сухих гiлок.
Табл. 3. Деят морфологiчнi показники деревних рослин, _як1 зростають у парку iм. Л. Глоби_
Деревна порода Довжина р1чно-го пагона, мм Д1аметр р1чного пагона, мм Кшькшть листових пластинок на р1чно-му пагот, шт.
Робшя звичайна 35,80±и'6 7,18±0'36 87,05±0'91
Клен гостролистий Клен псевдоплатановий Клен ср1бний 20,01±и'3/ 16,12±038 19,08±024 6,5±0'26 7 1±0,52 5,6±0>06 8,11±033 6,12±0'21 5,34±0'03
В'яз гладенький В'яз шорсткий 31,03±0,25 13,07±0'35 4,66±0'08 5,33±0, 11 18,45±0'34 13,89±0,22
Липа великолиста 36,16±0'41 4,86±0'07 12,53±0'34
Тополя *трамвдальна Тополя бша Тополя чорна Тополя с1ра 44,00±052 36,46±0'26 24,53±0'54 17,02±0'75 2 5±0,05 2,3±°>12 5,8±0'41 6,08±031 12,81±049 17,13±0'65 14,11±021 8,70±0'04
Ясен звичайний 42,64±0'6/ 5,65±0'13 108,19±091
Шовковиця чорна 46,50±0'24 6,49±0'19 45,65±0'57
Береза поникла 40,90±0,35 4,71±0'16 17,83±0'13
Дуб звичайний 16,52±0'88 7,54±0'21 8,12±0,и
Каштан кшський 20,11±013 7,26±0'14 36,49±071
Катальпа б1гнотевидна 20,56±0'65 7,12±0'23 11,51±012
Сосна звичайна - - -
Туя захвдна - - -
Айлант високий 47,54±0'64 13,50±0'41 86,50±0,78
Ялина колюча 3,4±0'02 5,10±0'12 -
Ял1вець козацький - - -
Рiзниця у показниках ступеня життездатност деревних рослин досль джуваних парюв пов'язана з рiзними екологiчними умовами !х зростання. Визначальним чинником, на нашу думку, е негативний вплив на рослини парку iм. Ленша iнгредiентiв промислових викидiв (сполук Ырки, оксидiв азоту, важких металiв тощо). 1ншою причиною зниження життездатностi е бшьша захаращенiсть, вiдсутнiсть належного догляду ^ як наслiдок, - занед-банiсть парку.
Шуствий вкиик- HЛTУ УкраТни. - 2GG8. - Вип. 18.12
Висновки. На територи napKiB ím. Ленiна зростае 21 вид дерев та ча-гарникiв, у парку ím. Л. Глоби - 23, що належать до 13 родин. Домшантними видами рослин парку ím. Ленша е Fraxinus excelsior, Acer platanoides, Ulmus laevis, Ulmus glabra, парку ím. Л. Глоби - Robinia pseudoacacia, Acer platanoides, Ulmus laevis та Populuspyramidalis.
Встановлено, що деревш рослини, як зростають у парку ím. Л. Глоби, характеризуются високим та середшм ступенями життездатносп, тодi як основна маса дерев з парку ím. Ленша мають стушнь життездатносп III (низький).
Вважаемо доцшьним введення в структуру деревинних насаджень парку ím. Ленша листяних порщ, яю характеризуються зниженою чутливютю до загазованост повгтря. Бажано також урiзноманiтнити видовий склад хвойних деревних рослин та чагарниюв.
Лггература
1. Дендрофлора УкраТни. Дикоросл1 та культивоваш дерева та кущ1. Покритонасшш. Частина I / пщ ред. М.А. Кохно. - К. : Ф1тосоцюцентр, 2002. - 448 с.
2. Дендрофлора УкраТни. Дикоросл1 та культивоваш дерева та кущ1. Покритонасшш. Частина II / пщ ред. М.А. Кохно, Н.М. Трофименко. - К. : Фгтосощоцентр, 2005. - 716 с.
3. Деревья и кустарники : справочник / под ред. Г.И. Дружина, Л.Л. Варава - К. : Наук. думка, 1974. - 590 с.
4. КалЫченко О.А. Декоративна дендрология : навч. поабник. - К. : Вища шк., 2003. -
199 с.
5. Кучерявый В.А. Природная середа города. - Львов : Вища шк., 1984. - 144 с.
6. Озеленение населенных мест : справочник / В.И. Ерохина, Г.П. Жеребцова, Т.И. Вольфтруб и др. / под ред. В.И. Ерохиной. - М. : Стройиздат, 1987. - 480 с.
7. Определитель высших растений Украины. - К. : Наук. думка, 1987. - 548 с.
8. Паркознавство як бюеколопчна основа паркобуд1вництва / C.I. Кузнецов, Ю.О. Клименко // !нтродукщя рослин. - 2003. - № 1-2. - С. 131-141.
9. Сергшчик С. А. Устойчивость древесных растений в техногенной среде. - Минск : Наука и техника, 1994. - 279 с.
10. Черепанов С.К. Сосудистые растения СССР. - Л. : Изд-во "Наука", 1981. - 510 с.
УДК 635.9:582.998.16:069:5 Ст. наук. ствроб. Я.А. Федоровська,
канд. бюл. наук; доц. А.1. Прокотв, канд. бюл. наук -Ботамчний сад Львiвського НУ M. 1вана Франка
ОЦ1НКА СОРТОВОГО РВНОМАН1ТТЯ КОЛЕКЦ1ЙНОГО ФОНДУ РОДУ DAHLIA CAV. БОТАН1ЧНОГО САДУ
ЛЬВ1ВСЬКОГО НАЩОИАЛЬИОГО УН1ВЕРСИТЕТУ 1МЕН1 1ВАНА ФРАНКА
Здшснено оцшку колекцшного фонду роду Dahlia Cav. боташчного саду Львiв-ського нащонального ушверситету ïm. 1вана Франка. Виявлено, що в колекцп роду Dahlia загалом представлен сорти бшьшосп садових груп (67 %). Показник кшькос-т культиварiв у межах садово'1 групи змшюеться вщ 1 до 47 сор^в. За термшами цвь тшня у колекци переважають сорти середнього та тзнього термiнiв цвiтiння. Досль дженi сорти жоржин е перспективними для вирощування в умовах культури.
Ключовi слова: Dahlia Cav., колекцшний фонд, культивар, садова група, клас.
