CC BY
110
BicHUK ,fl,mnponeTpoBCBKoro ymBepcrneTy. Bionoria, eKonorifl. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnepropetrovsk University. Biology, ecology.
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2016. 24(1), 109-118.
doi:10.15421/011613
ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online
www.ecology.dp.ua
УДК 712.253(477.63)
1ндикац1я стану деревних рослин паркчв м. Дн1пропетровськ за морфоф1з1олог1чними показниками
O.G. 1ванченко, В.П. Бессонова
Днтропетровський державний azpapHO-eKOHOMi4Huu утверситет, Днтропетровськ, Украта
Дослщжено стан деревно! рослинносп парюв м. Днтропетровськ за морфофгзюлопчними показниками модельних дерев. За В.А. Алексеевим, найкращий шдекс життeвостi мають рослини парку iM. Ю. Гагарша та Севастопольського, найгiрший -iM. М. Кал1н1на та Молодiжного. Найсуттевiше порiвняно з контролем (парк смт. Петриювка) знижуеться довжина та товщина рiчних паготв у парках ¡м. М. Калшша, Л. Глоби та Молодiжному в усiх дослщжуваних видв дерев, найменш1 вщмшносп вщ рослин контрольного варiанта виявлено у робши звичайно!. Менша кiлькiсть листкiв спостернжться на рiчному пагонi у рослин парюв ш. Л. Глоби, М. Калшша та Молодiжного. В шших парках рiзниця мiж дослiдом i контролем статистично недостовiрна. У мських парках площа листково! пластинки дерев менша, порiвняно з рослинами замюького парку, окрiм парку ¡м. Ю. Гагарiна. Найсуттевiше, порiвняно з вищевказаними показниками, вiдрiзняеться асимiляцiйна площа однорiчного пагона, за винятком парку ш. Ю. Гагарiна. Сума хлорофiлiв а + b у листках деревних рослин рiзних паркiв мiста зменшуеться порiвняно з контролем. Най-бiльшi вщмшносп вiд контрольних значень виявлет в листках клена гостролистого та липи широколисто! парку ¡м. М. Калшша. У листках робши звичайно! не встановлено суттево! вщмшносп мiж вмiстом суми хлорофiлiв а + b у рослин, якi зростали у мсь-ких парках ¡м. Ю. Гагарiна, Б. Хмельницького та Севастопольському та фоновими значеннями цього показника. Кiлькiсть хлоро-фiлiв а + b у листках липи широколисто! та робши звичайно! у перерахунку на масу листкiв рiчного пагона знижуеться у мiських парках порiвняно з рослинами замiсько! зони, за винятком парку ¡м. Ю. Гагарiна. У клена гостролистого ця рiзниця гстотна на всiх досщдних дiлянках. 1з метою фп'ошдикаци стану навколишнього середовища доцiльно використовувати таю показники як довжина рiчного пагона, площа листка, вмiст суми хлорофтв а + b у перерахунку на масу листав рiчного пагона та його асимшяпшна поверхня. Як тест-об'екти слiд використовувати чутливi до антропогенного забруднення види: липу широколисту та клен гостро-листий. У найкращому життевому станi за комплексом показниюв перебувають дерева у парках ш. Ю. Гагарiна, Т.Г. Шевченка та Севастопольському, у найпршому - у парках ¡м. М.1. Калiнiна, Л. Глоби та Молоджному.
Ключов1 слова: промислове мюто; парки; фiтомонiторинг; дендрофлора; морфофiзiологiчнi показники
Indication of the condition of woody plants of parks in Dnipropetrovsk
on morpho-physiological indexes
O.E. Ivanchenko, V.P. Bessonova
Dnipropetrovsk State Agrarian-Economic University, Dnipropterovsk, Ukraine
The condition of woody plants of parks in the city of Dnipropetrovsk on morpho-physiological index of model trees was investigated. The highest values on the V.A. Alekseev vitality index were recorded for plants in Gagarin Park and Sevastopolskiy Park, the lowest values for Kalinin Park and Мolodezhnyj Park. The lowest values for length and thickness of annual sprouting relative to the control (Petrikovka Park) were found in Kalinin, Globa and Molodezhnyj parks for all studied species of trees, the smallest difference from the control group of plants being found for Robinia pseudoacacia L. There was a lower quantity of leaves on the annual sprouting in plants in Globa, Kalinin and Мolodezhnyj parks. In other parks, the difference between the experiment and the control was not statistically significant. The area of leaves in the trees was lower in the city parks compared with those of the park in the village, with the exception of Gagarin Park. More important, relative to the above-mentioned parameters, were differences in the assimilation area of the annual sprouting, with the exception of Gagarin Park. The amount of chlorophyll a + b in leaves of woody plants of different parks of the city less than in control. The greatest differences of pigment concentration in the leaves of Acerplatanoides L. and Tilia plathyphyllos Scop. were found in Kalinin Park. For the leaves of the
Днтропетровський державний аграрно-eKOHOMiuHuü yHieepcumem, вул. Ворошилова, 25, Днтропетровськ, 49600, Украта Dnipropetrovsk State Agrarian-economic University, Voroshilov Str., 25, Dnipropterovsk, 49600, Ukraine Tel.: +38-067-708-52-33. E-mail: ivanchneko_78@mail.ru
R. pseudoacacia no significant differences were found between the content of the amount of chlorophyll a + b in the trees which grow in Gagarin, Khmelnitsky and Sevastopolskiy parks and the background values for this parameter. It was found that the amount of chlorophyll a + b in the leaves of T. plathyphyllos and R. pseudoacacia by weight of the leaves on the annual sprouting was lower in the city parks compared with the trees in the village park, with the exception of Gagarin Park. For A. platanoides this difference was found to be significant in all experimental sites. It is appropriate to use such parameters as the length of the annual sprouting as a bioindicator of the environment annual sprouting, the leaf area, the content of chlorophyll a + b based on the weight of the leaves annual sprouting and assimilation area. As test-objects species sensitive to anthropogenic pollution, such as T. plathyphyllos and A. platanoides should be used. The trees in the best condition of vitality (according to the whole complex of indicators) are those in Gagarin, Shevchenko and Sevastopolskiy parks, the worst are in Kalinin, Globa and Molodezhnyj parks.
Keywords: industrial city; parks; phytomonitoring; dendroflora; morpho-physiological indices
Вступ
У зв'язку 3i зростанням обсяпв викидв автотранспорту та промисловосп, штенсивним рекреацшним на-вантаженням, старшням рослин, стан зелених насаджень у мюьких парках, скверах i садах значно попршусться (Bobyliov et al., 2014). Це спричиняе послаблення к саттарно-гшешчних функцш, здатносп трансформува-ти та знешкоджувати шкiдливi речовини техногенного походження, знижуе 1х естетичну функцш (Buharina et al., 2012; Kulagin et al., 2014; Ivanciv and Ivanciv, 2014; Tsvetkova et al., 2016). Оскшьки зеленим насадженням -цим невщ'емним елементам населених пункпв, яи по-ряд з архiтектурою беруть участь у формувант зовшш-нього 1х вигляду, вiдводигься суттева роль у створент комфортних умов iснування людини, необхщно здш-снювати монiторинг 1х життевосп з метою подальшо! оптишзацп умов зростання, пдвищення стшкосп, щд-тримання бiологiчного рiзноманiгтя в умовах урбоеко-систем (Kulbachko et al., 2011; Brygadyrenko, 2014; Faly and Brygadyrenko, 2014).
Для оцшки функц1онального стану рослин застосову-ються фiзiолого-бiохiмiчнi показники, як1 ввдображують ростовi та метаболчт процеси, що дають змогу чико визначити р1вень 1х вщхилення вщ оптимуму та провести пор1вняння за рiзних еколопчних умов зростання (Beljaeva, 1986; Shubert, 1988; Sergejchik, 1994; Bessonova, 2001). Такий методичний тдхвд застосований для оцшки життевого стану деревних рослин санiтарних зон проми-слових щдприемств i лiсових масивш в умовах техногенного навантаження (Smit, 1985; Bessonova, 1991; Bessonova and Jusypiva, 2001). Значну увагу функцiональнiй дiагностицi рослин в урботехногенних умовах придiляе П. С. Гнапв (Gnativ, 2014), який вважае перспективним ширше використання низки критерив, яш дозволять полшшити стан рослин в умовах мст.
Вивченню життевого стану деревних рослин парив i вуличних насаджень придшяеться велика увага. Проведено аналз стану зелених насаджень парив Вшниччини (Klimenko, 2003), Краснодара (Kolesnikova, 2004), 1жев-ська (Buharina et al., 2007), Сиктивкара (Mingaleva, 2012) тощо. За даними 1.П. Колесниково! (Kolesnikova, 2004), внаслвдок збшьшення антропогенного навантаження на зеленi насадження м1ських територш спостертаеться широка варiацiя видiв деревних порвд за категорiями фто-санiтраного стану. Gontar et al. (2013) вказують, що частка рослин, як1 не мають ознак ослаблення, на об'ектах озеле-нення центрально! частини Мурманська складае лише 8%. Аналогiчнi дослвдження проводили також у парках Великобритани (Britt and Johnston, 2008), США (Kristen
and Dexster, 2013), BipMeHiï (Sadeghian and Vardanyan, 2013), Бiлорусi (Fedoruk, 1980; Kravchuk, 2011).
Мета ще1 статп - оцiнити життевий стан деревних рослин парив за морфофiзiологiчними показниками в умовах м. Дншропетровськ.
Матерiал i методи досл1джень
Для порiвняння життевого стану рослин у рiзних парках як модельнД об'екти дослДдження обранi клен гостро-листий (Acer platanoides L.) i липа широколиста (Tilia plathyphyllos Scop.), чутливi до антропогенного навантаження в умовах швденного сходу Украши, та толерант-ний вид - робДнДя звичайна (Robinia pseudoacacia L.). Експерименти проводили у парках iм. Ю. ГагарДна, iм. Б. Хмельницького, iм. Л. Глоби, iм. Т.Г. Шевченка, iм. М. Калшша, МолодДжному (колишнДй парк iм. В.1. Ле-нша) та Севастопольському. Цд парки вДдрДзняються рекреацшним навантаженням, а також рДвнем забруднен-ня атмосферного повпря та грунту, яке залежить вДд сту-пеня ïх вщдаленосп вДд промислових об'ектв i авто-шляхДв. Контрольт рослини зростали у парку смт. Пет-рик1вка Дншропетровсько1 обласп.
Парки Дм. М.1. Kалiнiна та Молоджний розташованi на вДдстанД 2,3 i 2,8 км, вДдповДдно, вДд ЗахДдного проми-слового комплексу. Парк Дм. Л. Глоби межуе з автошляхом з штенсивним рухом автотранспорту. ВДдстань його вДд ЗахДдного промвузла - 4,5 км. НавскДс вДд парку Дм. Т.Г. Шевченка через р. ДнДпро розташована СхДдна про-мислова група щдприемств. Менший вплив пДдприем-ства ща промзони спричиняють на насадження Сева-стопольського парку, оскшьки парк частково вДдок-ремлений приватним сектором i житловим масивом Перемога 1-6 (Brygadyrenko et al., 2012). Парки Дм. Ю. Га-гарДна та Б. Хмельницького розкинулися поблизу вулиць Дз дуже штенсивним рухом автотранспорту та вщдалеш вДд промислових зон на вДдстань близько 10 i 6 км вДдповДдно.
ДослДдження проводили на п'яти модельних деревах 30-35-рДчного вДку. ПрирДст пагонДв i плошу листково! пластинки визначали за Molchanov and Smirnov (1967). Розрахунок показнмив життевого стану рослин у парках проводили за шкалою категорДй стану листяних порДд Jakubov (2005). Ступшь пошкодження деревостанДв ха-рактеризували середшм Дндексом пошкодження, розрахо-ваним як середньозважене з класДв (балДв) пошкодження дерев у парках (Shavnin et al., 2010). 1ндекс життевого стану деревостану розраховували як суму добутив показ-ника категори стану на ильисть дерев у наявнДй категори, подДлену на загальну кДлькДсть обстежених дерев (Alekseev, 1989; Babij, 2000). Здоровими (I) вважали дере-
востани з щдексом 1,00-1,50, ослабленими (II) - 1,512,50, дуже ослабленими (Ш) - 2,50-3,50, такими, що вси-хають (IV) - 3,51-4,50, св1жим сухостоем (V) - 5,50, старим сухостоем (VI) - 5,51-6,50. Оцшювання та стутнь пошкодження листав здiйснювали за Nikolaevskij (1979).
Вмют пiгментiв визначали у витяжщ 96% етанолу на СФ-2000. Розрахунки здiйснювали за формулами Вш-терманса, Мотса (Bessonova, 2006).
Розраховували середне арифметичне значення ознак та стандартну помилку (SE). Перевiрку на нормальтсть розподiлу проведено методом розрахунку асиметри та ексцесу. Для оцiнки дост^рносп вщмшносп мгж ви-бiрками застосовано t-критерiй Стьюдента.
Результата дослiджень та ix обговорення
Оцiнка стану рослин показала, що дерева у парках мюта мали подiбнi ознаки зовтшшх симптомiв пору-шень - часткове всихання пагошв, укорочення приросту, наявтсть ушкоджених i хлоротичних листков, трапля-ються фаутнi рослини. Проте ступшь прояву та к1льк1сть ушкоджених рослин вг^зняються залежно ввд функционально! зони розташування парков. Найкращий ви-гляд мають дерева парку iм. Ю. Гагарiна та Севасто-польського, за винятком старих перестшних рослин. Листки цих дерев мало ушкоджеш, всихають гшки, що майже ввдсутш, стовбури мають дефекти у поодиноких дерев (оцiнка - 1,5 бала).
Життевий стан рослин у парках 1м. Т. Шевченка та 1м. Б. Хмельницького оцшено у 2 бали, 1м. Л. Глоби - 2,5 бала. Найпршим цей показник виявився у рослин парках iм. М. Калiнiна та Молодежному. Листки як клена гос-тролистого, так i липи широколисто! значною мiрою ураженi хворобами та шшдниками, вкрип шаром пилу, дрiбнiшi, до 5% вщ загально! кiлькостi на модельних галках деформованi та викривлет порiвняно з рослина-ми контролю. Виявлено багато молодих пагонiв та бiчних гшок що всихають, трапляються рослини з част-ково сухими гшками першого порядку. Крони дерев зрвджет та малогшлясп, е фаутт рослини. Iз середини липня з'являються крайовi, точковi, мiжжилковi некрози листав, хлороз. Стан насаджень цих видав у даних парках оцшено трьома балами (середне пошкодження).
Розрахунок iндексу стану деревостану парк1в сввдчить, що оцшку «здоровий» отримали тшьки рослини парк1в iм. Ю. Гагарiна, Т.Г. Шевченка та Севасто-польського (85, 86 та 84, вщповщно). Деревостани всiх iнших парков отримали оцiнку «ослаблений», при цьому найнижчий iндекс мають парк 1м. M.I. Калiнiна та Молоджний - 58 i 62, у парках 1м. Л. Глоби та Б. Хмельницького цей показник становив 68 та 75-76.
Для вивчення морфофункцюнальних показнишв де-ревних рослин парков використовували клен гостроли-стий, липу широколисту та робшш звичайну. Облж морфометричних змш, що виникають у рослинних орга-нiзмiв за до чиннишв рiзноi етiологii, покладено в основу методу морфометрично! щдикацй життевостi рослин i екологiчного стану територи (Mjening, 1985; Shubert, 1988). Даний метод - один iз найпоширешших, що зу-мовлено його простотою (Grame et al., 1996). Чутливим показником е рiст як маркер не тшьки життевосп рос-
лин, а й еколопчно! напруженосп середовища (Bessonova, 1999; Lukina, 2011; Zijatdinova et al., 2012). Визна-чення довжини рiчного приросту у дослвджуваних рослинних об'екпв рiзних паркiв м1ста показало, що най-бшьша вона у парку 1м. Ю. Гагарiна (майже не в1даз-няеться вщ контролю). Найменшi величини показника спостертаються у дерев паркв iм. M.I. Калшша, Молодежному та Л. Глоби. Порiвняння довжини рiчних пагонiв клена гостролистого та липи широколисто! свщчить, що рiзниця з показниками контролю бшьша у першого виду (табл. 1). У парках 1м. М1. Калшша, Молодежному та Л. Глоби у клена гостролистого !х довжина становить 51,2, 64,5 та 59,5% вщ контрольних значень, у липи широколисто! - 62,5, 73,4 та 70,4%, вщповщно. За величиною рiчного приросту клена гостролистого парки мож-на розташувати у такий ряд: парк с. Орлшщина = 1м. Ю. Гагарша > 1м. Б. Хмельницького > Севастопольсь-кий > 1м. Т. Шевченка > Молоджний > 1м. Л. Глоби > 1м. М. Калшша, а липи широколисто! - с. Орлiвщина = 1м. Ю. Гагарша > 1м. Б. Хмельницького > Севастопольсь-кий > Молоджний > iм. Л. Глоби > 1м. Т.Г. Шевченка > 1м. M.I. Калiнiна.
Найменшi вщмшносп за величиною рiчного приросту пагошв у рослин рiзних парков виявленi у робiнii' звичайно! (табл. 1). У цього виду показник статистично не вiдрiзняеться ввд контрольних значень у парках т. Ю. Гагарша, Б. Хмельницького та Севастопольському. Найсуттевше пригнiчення росту пагонiв спостертаеться у робiнii' звичайно! у парках iм. Л. Глоби, M.I. Калшша та Молод1жному. 1х довжина становить 80,3, 72,9 i 82,2% вщносно контролю, що бiльше, нтж для двох iнших дослвджуваних вид1в.
Товщина однорiчних пагошв у рослин рiзних парков р1зниться меншою м1рою, поршняно з !х довжиною (табл. 1). Найшформатившшими серед морфологiчних показник1в можна вважати ri, що т1сно корелюють iз величиною первинно! продукци та характеризують вщношення у систем1 «рослина - середовище». До таких, зокрема, належать характеристики асимiляцiйноi' поверхт. Слад за-значити, що найбшьша кшьюсть листков на рiчному пагот у клена гостролистого у таких парках мста, як 1м. Ю. Гагарша, Т.Г. Шевченка та Севастопольському. У цих парках рiзниця м1ж контрольними та дослщними показниками статистичного недостовiрна за 5% ршня 1мо-вiрностi. На 16,9% менша кiлькiсть листкiв пор1вняно з контролем у рослин парку 1м. Б. Хмельницького. В шших дослщжуваних парках цей показник близький за значен-нями: варше вщ 61,9 до 67,6% щодо кшькосп листкiв на рiчному пагонi у рослин замського парку (табл. 2).
У липи широколисто! кшьисть листкiв у модельних рослин найменша в парках 1м. M.I. Калiнiна та Молодежному. Близьк1 значення цього показника у дерев паркв 1м. Б. Хмельницького, Севастопольському та Ю. Гагарiна. Вони мало в1дазняються ввд контрольних значень. Облистятсть рiчних пагошв дерев цього виду у парках, розташованих поблизу промислових зон, вiдрiзняеться ввд контрольних значень меншою мрою, шж у клена гостролистого. Така сама законотртсть за сЩвввдношенням кшькосп листав у рiзних парках спостертаеться у робшл звичайно!. У рослин цього виду, що зростають у парках 1м. Ю. Гагарша, Б. Хмельницького, Т.Г. Шевченка та Севастопольському, кшьисть листав на пагонах статистич-
но не вщр1зняегься ввд контрольного вар1анта. У рослин шших парк1в виявлено меншу юльюсть листков пор1вняно з контролем. У парках т. Л. Глоби, М. Калшша га Молоджному ц1 показники дор1внююгь 85,1, 77,9 1 80,8% вщносно рослин, яю зросгали у парку смг. Петриювка.
Площа листково! пластинки клена госгролисгого у мюьких парках менша пор1вняно з контролем, окр1м парков 1м. Ю. Гагарша та Б. Хмельницького (табл. 2), для
рослин яких рiзниця м1ж показниками MicbKoro та замюького парюв статистично недостовiрна. У липи широколисто! площа листк1в також найбшьша у замсь-кому парку та парку ím. Ю. Гагарша, а найменша у парках ím. М.1. Калiнiна та Молодшному. Вона мало вщизняеться у дерев парив Севастопольського, ím. Б. Хмельницького та Т.Г. Шевченка, проте менша, шж у контролi.
Таблиця 1
Довжина та товщина р1чми\ пагомш деревмих пори окремих паркв м. Дн1пропетровськ
Вид Назва парку Довжина пагона, см td % до контролю Товщина пагона, см td % до контролю
Acer platanoides L. смт. Петриювка 15,93 ± 0,14 - 100,0 3,71 ± 0,08 - 100,0
ím. Ю. Гагарша 15,88 ± 0,12 0,27 99,7 3,66 ± 0,09 0,41 98,7
ím. Т.Г. Шевченка 10,53 ± 0,20* 22,13 66,1 2,75 ± 0,06* 9,60 74,1
ím. Л. Глоби 9,48 ± 0,42* 14,65 59,5 2,97 ± 0,06* 7,40 80,0
ím. М. Калшша 8,15 ± 0,33* 21,73 51,2 2,49 ± 0,05* 12,97 67,1
ím. Б. Хмельницького 11,73 ± 0,44* 9,13 73,6 2,96 ± 0,06* 7,50 79,8
Севастопольський 11,37 ± 0,36* 11,81 71,4 2,97 ± 0,11* 5,44 80,0
Молоджний 10,27 + 0,33* 15,81 64,5 2,44 ± 0,05* 13,51 65,8
Tilia plathyphyllos Scop. смт. Петрик1вка 19,20 ± 0,48 - 100,0 4,24 ± 0,16 - 100,0
ím. Ю. Гагарша 17,14 ± 0,85 2,12 89,3 3,87 ± 0,13 1,85 91,3
ím. Т.Г. Шевченка 15,25 ± 0,41* 6,26 79,4 3,39 ± 0,12* 4,25 79,9
ím. Л. Глоби 13,52 ± 0,51* 8,11 70,4 3,08 ± 0,11* 5,97 72,6
ím. М. Калшша 12,00 ± 0,32* 12,63 62,5 3,24 ± 0,12* 5,00 76,4
ím. Б. Хмельницького 16,35 ± 0,40* 4,56 85,2 3,66 ± 0,15* 2,64 86,3
Севастопольський 15,15 ± 0,63* 5,11 78,9 3,54 ± 0,13* 3,39 83,5
Молоджний 14,10 ± 0,65* 6,37 73,4 3,41 ± 0,12* 4,15 80,4
Robinia pseudoacacia L. смт. Петрик1вка 17,91 ± 0,82 - 100,0 3,25 ± 0,12 - 100,0
ím. Ю. Гагарша 19,69 ± 0,83 1,53 115,5 3,64 ± 0,14 2,11 112,0
ím. Т.Г. Шевченка 15,54 ± 0,44* 2,54 86,8 2,93 ± 0,12 1,89 90,2
ím. Л. Глоби 14,39 ± 0,64* 3,38 80,3 2,77 ± 0,11* 2,96 85,2
ím. М. Калшша 13,06 ± 0,50* 5,05 72,9 2,62 ± 0,12* 3,72 80,6
ím. Б. Хмельницького 16,94 ± 0,67 0,91 94,6 3,03 ± 0,13 1,25 93,2
Севастопольський 16,55 ± 0,51 1,40 92,4 3,11 ± 0,11 0,86 95,7
Молодiжний 14,73 ± 0,36* 3,57 82,2 2,67 ± 0,11* 3,58 82,2
Прим1тка: * - рiзниця мiж контрольним i дослiдним варiантами статистично достовiрна за P < 0,05.
У робши звичайно! площа листка визначаеться як кiлькiстю листочкш на рахiсi, так i !х площею. Зпдно з даними таблиц 2, у рослин цього виду спостертаеться зменшення площi листка в уах парках за винятком парку ím. Ю. Гагарiна. Найсуттевша рiзниця мтж контрольним i дослщним варiантами спостерiгаеться у парках ím. М. Калшша та Молоджному (40,9% i 35,5% щодо контролю). У парках ím. Л. Глоби, Б. Хмельницького, Т.Г. Шевченка та Севастопольському щ показники май-же не рiзняться мiж собою (81,8, 83,6, 88,2 i 87,6% вщносно контролю, вщповщно).
Асимшяцшна площа одж^чного пагона у рослин клена гостролистого парку ím. Ю. Гагарша майже не вiдрiзняеться ввд показниюв контролю, у той час як в шших парках асимшяцшна поверхня менша, особливо у дерев парюв ím. М. Калшша, Молодiжному, ím. Л. Глоби та ím. Т.Г. Шевченка (40,2, 42,7, 43,6 та 51,5% щодо контролю, вщповщно). Аналойчна закожМртсть характерна i для липи широколисто!. Площа асимшяцшно! поверхн пагона рослин цього виду у вищевказаних парках становить 49,5, 54,8, 63,3 та 68,7% стосовно рослин замiського парку (табл. 2). У робши звичайно! цей показ-ник у дерев мських паркiв менший, нiж у замського, за винятком рослин, як1 зростають у парку ím. Ю. Гагарша.
Найменший вш у парках iM. Калшша та Молоджному (46,0% i 63,9% щодо контролю, ввдповщно).
Вмкт фотосинтетичних тгменпв великою мiрою визначаеться сукупним впливом еколопчних фактор1в, у тому числ антропогенних. Тому показники змши кiлькостi хлорофшу можна розглядати як нeспeцифiчнi маркери як життевого стану рослин, так i довюлля (Bessonova, 1992; Kulagin and Jusupov, 2008; Vasilevskaja and Lukina, 2010; Buharina et al., 2013).
Сума хлорофшв a+b у листках клена гостролистого рiзних парюв мiста менша, шж у контролi (табл. 3). Найменший вмкт тгменпв у листках рослин парку 1м. М. Калшша, найбшьший - у парку 1м. Ю. Гагарша (56,7% i 88,0% до контролю, вщповщно). У листках рослин парив Севастопольського, 1м. Т. Шевченка, 1м. Б. Хмельницького цей показник вщповщно дор1внюе 81,6, 77,0 та 71,0% щодо контролю. Близью значения вм1сту хлорофшу в листках дерев парков 1м. Л. Глоби та Молоджному (65,2 i 64,4%).
У липи широколисто! спостерижтъся аналогична тенденщя щодо юлькосп хлорофшу в листках дерев р1зних парков пор1вняно з контролем. Лише у дерев парку 1м. Ю. Гагарша р1зниця м1ж контрольним i дослщним вар1антами статистично нeдостовiрна. За вмютом
хлорофшу у листках дерев цього виду парки можна ранжувати у такий ряд: Орл1вшина = ím. Ю. Гагарша > Севастопольський > ím. Т. Шевченка > ím. Б. Хмель-ницького > ím. Л. Глоби = ím. М. Калшша > Молоджний. У листках робши звичайно! не встановлено вщмшностей за вмстом суми хлорофiлiв а+b для мських
парк1в ím. Ю. Гагарша Б. Хмельницького та Севастополь-ського та фоновими значеннями цього показника (парк у смт. Петриювка). У парках ím. М. Калшша, Молоджному, Т.Г. Шевченка i Л. Глоби вмст суми хлорофшв складае 82,0, 83,7, 88,2 i 79,0% щодо норми вiдповiдно (табл. 3).
Таблиця2
Характеристика асиммицшиого апарату деревних рослин у парках м. Дншропетровськ
Вид Парк Кшькютъ листкв на пагот, шт. td % до контролю Площа листка, см2 td % до контролю Площа асимшяцшно! поверхт пагона, см2 td % до контролю
Acer platanoides L. смт. Петриювка 6,51 + 0,30 - 100,0 80,0 + 3,8 - 100,0 520,0 + 20,0 - 100,0
ím. Ю. Гагарша 6,02 + 0,23 1,35 92,5 77,9 + 3,8 0,40 97,4 461,8 + 20,1 2,04 88,8
ím. Т.Г. Шевченка 5,92 + 0,28 1,46 90,9 62,3 + 3,0* 3,63 77,9 268,0 + 10,4* 11,15 51,5
ím. Л. Глоби 4,40 + 0,19* 6,00 67,6 55,3 + 2,6* 5,34 69,1 226,8 + 9,3* 13,27 43,6
ím. М. Калшша 4,03 + 0,17* 7,35 61,9 52,3 + 2,3* 6,21 65,4 209,0 + 9,1* 14,12 40,2
ím. Б. Хмельницького 5,42 + 0,28* 2,92 83,3 72,5 + 2,0 1,75 90,6 391,2 + 12,3* 5,47 75,2
Севастопольський 6,03 + 0,30 1,19 92,6 69,0 + 3,4* 2,15 86,3 414,4 + 13,1* 4,40 79,7
Молоджний 4,20 + 0,20* 6,38 64,5 52,8 + 2,2* 6,20 66,0 221,9 + 11,0* 13,04 42,7
Tilia plathyphyllos Scop. смт. Петриювка 7,80 + 0,29 - 100,0 75,2 + 3,4 - 100,0 586,8 + 20,3 - 100,0
ím. Ю. Гагарша 7,52 + 0,33 0,68 96,4 80,5 + 4,0 1,00 107,0 605,4 + 29,5 0,52 103,2
ím. Т.Г. Шевченка 6,66 + 0,29* 2,78 85,4 60,6 + 2,0* 3,69 80,6 403,3 + 10,3* 8,05 68,7
ím. Л. Глоби 6,65 + 0,31* 2,73 85,3 55,9 + 2,6* 4,50 74,3 371,7 + 15,2* 10,61 63,3
ím. М. Калшша 5,58 + 0,28* 5,50 71,5 48,1 + 2,3* 6,60 63,9 290,7 + 10,1* 13,04 49,5
ím. Б. Хмельницького 7,17 + 0,33 1,46 91,9 64,3 + 2,7* 2,27 85,5 460,8 + 16,1* 4,85 78,5
Севастопольський 7,20 + 0,34 1,36 92,3 63,7 + 2,5* 2,70 84,7 458,8 + 18,0* 4,71 78,2
Молоджний 6,05 + 0,29* 4,26 77,6 51,3 + 2,4* 5,69 68,2 321,7 + 14,5* 10,61 54,8
Robinia pseudoacacia L. смт. Петрик1вка 8,11 + 0,40 - 100,0 135,1 + 5,4 - 100,0 1094,3 + 49,3 - 100,0
ím. Ю. Гагарша 7,70 + 0,36 0,77 94,9 136,5 + 5,9 0,04 101,0 1051,1 + 30,1 0,74 96,1
ím. Т.Г. Шевченка 7,43 + 0,27 1,41 91,6 119,2 + 5,0* 2,16 88,2 882,1 + 27,2* 3,77 80,6
ím. Л. Глоби 6,90 + 0,30* 2,42 85,1 110,5 + 5,0* 3,34 81,8 762,5 + 26,5* 5,93 69,7
ím. М. Калшша 6,32 + 0,29* 3,65 77,9 79,9 + 3,2* 8,83 59,1 503,4 + 19,1* 11,18 46,0
ím. Б. Хмельницького 7,20 + 0,33 1,78 88,8 113,0 + 4,8* 3,06 83,6 813,6 + 26,2* 5,03 74,3
Севастопольський 7,50 + 0,37 1,12 92,5 118,3 + 5,0* 2,28 87,6 887,3 + 29,1* 3,61 81,1
Молоджний 6,55 + 0,30* 3,12 80,8 87,1 + 3,3* 7,59 64,5 698,9 + 27,2* 7,03 63,9
Прим1тка: див. табл. 1.
У листках клена гостролистого та липи широколисто! у бiльшостi мюьких паркiв умiст як хлорофшу а, так i хлорофiлу b менший, нж у замiському. У робши звичайно! мльшсть хлорофiлу b майже така сама, як i в контрольному варiантi, а хлорофiлу а менша тiльки у рослин трьох паркiв (ím. М.1. Калшша Л. Глоби та Мо-лод1жного). Це сввдчить про бiльшу стшюсть тгмент-ного апарату цього виду, шж у клена гостролистого та липи широколисто!. Висновок про те, юльшсть яко! форми хлорофiлу в1дазняеться ввд контролю бiльше, за нашими даними зробити неможливо.
Деяк1 дослвдники вказують на те, що шформатив-тшим бюшдикацшним показником стану довк1лля е сшввщношення хлорофшв а/b (Bessonova, 1992; Kocju-byns'ka, 2000; Glivljas and Nikolajchuk, 2001; Mylen'ka, 2008; Parpan and Mylen'ka, 2009). Bmíct як хлорофшу а, так i b у листках клена гостролистого та липи широколисто! у мських парках менший, нж у замюькому. Проте сшввщношення хлорофiлiв а/b у листках рослин майже не вiдрiзняеться ввд контрольних значень переважно в уах парках (за винятком рослин липи широколисто! та робши звичайно! у парках ím. М. Калшша та Молоджному). Зниження сумарного вмсту хлорофшу за д! неспри-
ятливих чинник1в, яке не супроводжуеться значними змшами сшввщношення хлорофшв а/b, може мати фiзiологiчне значення. Деяк1 вчет розглядають такий ефект як захисний механiзм для подолання стресу. У листках обох видiв рослин в шших парках вщношення а/b нижче, нж у контрол1.
Низка ашщлв (Zabuga and Zabuga, 1983а, 1983b; Shherbatjuk et al., 1991, 1994а, 1994b) у працях щодо вуг-лекислотного газообмшу звернули увагу на те, що фотосинтетична продуктивтсть iз розрахунку на пагш бiльшою мiрою, нж питома штенсивтсть фотосинтезу, придатна для оцшки фiзiологiчного стану дерев. За результатами розрахункш фотосинтетичних пiгментiв у хво! сосни рiзного ступеня пригнiчення, Mihajlova and Berezhnaja (2000) встановили, що найбшьш прийнятний для адекватного вщображення фiзiологiчного стану хвой-них дерев розрахунок пластидних шгменпв на масу хво! пагона. Результати свщчать, що регуляця процейв на рiвнi пагона та крони в цшому тотожна. Виходячи iз цих передумов, проанатзовали кш>кють фотосинтетичних шгменпв у перерахунку на масу листк1в пагона (табл. 4, рис.). Кшьюсть хлорофшу а+b у май листюв липи широколисто! та робши звичайно! на рiчному пагот
знижуегься у мюьких парках пор1вняно з рослинами замсько! зони, за винягком парку 1м. Ю. Гагарша (табл. 4). У клена госгролисгого, на ввдмшу ввд iнших вид1в, рiзни-ця м1ж значеннями ктотаа, для парку 1м. Ю. Гагарша вона дор1внюе 20,9%. Значно нижчi щ показники у рос-лин паркв 1м. Л. Глоби, М. Калшша та Молоджному, бiльшою мiрою - у клена госгролисгого. У цього виду у вищевказаних парках вмсг зеленого п1гменгу в масi
листав на рiчному пагонi ввдносно контролю становип> 30,5, 22,8 i 27,5% вщповщно, у липи широколисто! га робши звичайно! - 44,7, 33,3 i 48,8% га 52,9, 32,3 i 43,6% вщповщно. У парках 1м. Т.Г. Шевченка, Б. Хмельницько-го га Севасгопольському кiлькiсть хлорофшу в перера-хунку на масу листав рiчного пагона гакож менша, нiж у конгрольних рослин.
Таблиця3
Вмкт \лороф1л1в (мг/г сиро! маси) у листках модельних ви.ив у парках м. Дншропетровськ
Втст хлорофшу Назва парку Асвг platanoidвs Ь. % до конгро-лю ТШа рЫку-рИуНоз Бсор. % до конгро-лю КоЬЫа psвudoacacia Ь. % до конгро-лю
Хлорофш а смг. Пегриивка 3,41 ± 0,102 - 100,0 3,68 ± 0,110 - 100,0 2,65 ± 0,080 - 100,0
iм. Ю. Гагарша 3,03 ± 0,081 2,96 88,9 3,32 ± 0,083 2,64 90,2 2,59 ± 0,102 0,46 97,7
ш. Т.Г. Шевченка 2,70 ± 0,103* 5,03 79,2 2,98 ± 0,062* 5,60 81,0 2,34 ± 0,074 2,92 88,3
1м. Л. Глоби 2,22 ± 0,114* 8,04 65,1 2,43 ± 0,052* 10,41 66,0 2,02 ± 0,113* 4,63 76,2
1м. М. Кап1н1на 1,87 ± 0,054* 13,87 54,8 2,22 ± 0,155* 6,66 66,3 2,07 ± 0,073* 5,47 78,1
ш. Б. Хмельнилького 2,53 ± 0,130* 5,36 74,2 2,96 ± 0,084* 5,29 80,4 2,44 ± 0,060 2,10 92,1
Севасгопольський 2,82 ± 0,080* 4,60 82,7 3,02 ± 0,082* 4,85 82,1 2,56 ± 0,144 0,55 96,6
Молод1жний 2,05 ± 0,060* 11,72 60,1 2,15 ± 0,063* 12,24 58,4 2,13±0,085* 4,60 80,4
Хлорофiл Ь смг. Петрикiвка 1,42 ± 0,031 - 100,0 1,45 + 0,040 - 100,0 0,87 ± 0,050 - 100,0
1м. Ю. Гагар1на 1,22 ± 0,042* 4,00 85,9 1,40 + 0,032 1,00 96,6 0,85 ± 0,062 0,25 97,7
ш. Т.Г. Шевченка 1,12 ± 0,074* 3,94 78,9 1,23 + 0,045* 3,92 84,8 0,79 ± 0,024 1,50 90,8
1м. Л. Глоби 0,93 ± 0,032* 11,66 65,5 1,02 + 0,044* 7,67 70,3 0,68 ± 0,054 2,71 78,2
1м. М. Кап1н1на 0,87 ± 0,042* 11,00 61,3 1,13 + 0,053* 5,00 77,9 0,84 ± 0,013 0,60 96,6
1м. Б. Хмельницького 1,10 ± 0,065* 4,77 77,5 1,15 + 0,083* 3,37 79,3 0,81 ± 0,070 0,69 93,1
Севасгопольський 1,12 ± 0,044* 6,00 78,9 1,25 + 0,066 2,77 86,2 0,89 ± 0,045 0,31 102,3
Молод1жний 1,06 ± 0,040* 7,20 74,6 1,08 ± 0,050* 5,78 74,5 0,84 ± 0,060 0,38 96,6
Хлорофш а+Ь смг. Пегрик1вка 4,83 ± 0,112 - 100 5,13 + 0,120 - 100 3,55 ± 0,090 - 100
1м. Ю. Гагар1на 4,25 ± 0,101* 3,91 88,0 4,72 + 0,103 2,62 92,0 3,41 ± 0,110 0,98 96,0
1м. Т.Г. Шевченка 3,72 ± 0,143* 6,23 77,0 4,21 + 0,105* 5,89 82,0 3,13 ± 0,082* 3,50 88,2
ш. Л. Глоби 3,15 ± 0,121* 10,37 65,2 3,45 + 0,116* 10,37 67,3 2,70 ± 0,106* 6,34 79,0
1м. М. Кап1н1на 2,74 ± 0,152* 11,23 56,7 3,57 + 0,092* 10,40 69,6 2,91 ± 0,093* 5,03 82,0
1м. Б. Хмельницького 3,43 ± 0,076* 10,76 71,0 4,11 + 0,132* 5,79 80,1 3,25 ± 0,152 1,72 91,5
Севасгопольський 3,94 ± 0,093* 6,26 81,6 4,27 + 0,121* 5,08 83,2 3,45 ± 0,123 0,66 97,2
Молоджний 3,11 ± 0,162* 8,86 64,4 3,23 ± 0,070* 10,79 63,0 2,97 ± 0,080* 4,83 83,7
Хлорофш а/Ь смг. Петрикiвка 2,40 ± 0,150 - 100,0 2,53 + 0,052 - 100,0 3,04 ± 0,093 - 100,0
ш. Ю. Гагар1на 2,48 ± 0,142 0,39 103,3 2,37 + 0,080 1,70 93,7 3,05 ± 0,042 0,10 100,3
1м. Т.Г. Шевченка 2,41 ± 0,112 0,05 100,4 2,42 + 0,062 1,41 96,7 2,96 ± 0,185 0,40 97,4
1м. Л. Глоби 2,38 ± 0,124 0,10 99,2 2,38 + 0,066 1,92 94,0 2,97 ± 0,102 0,53 97,7
1м. М. Кашнша 2,15 ± 0,145 1,21 89,6 1,96 + 0,074* 6,62 77,5 2,46 ± 0,123* 3,86 80,9
1м. Б. Хмелъницъкого 2,30 ± 0,113 0,16 98,8 2,57 + 0,043 0,24 101,6 3,01 ± 0,120 0,20 99,0
Севасгопольський 2,51 ± 0,125 0,57 104,6 2,41 + 0,090 1,17 95,3 2,87 ± 0,065 1,57 94,4
Молоджний 1,93 ± 0,086 2,76 80,4 1,99 ± 0,062* 5,74 78,7 2,53 ± 0,093* 4,01 83,2
Прим1тка: див. габл. 1.
Найвищим iндексом життeвого стану (за комплексом показниюв) характеризуються рослини парку iм. Ю. Гагарша, а найнижчим - парку т. М. Калшша. За бiльшiстю показниюв тсля парку iм. Ю. Гагарша можна розгашува-та Севастопольський, потам парк iм. Б. Хмельницького га Л. Глоби. Для парку т. Т. Шевченка спостертасться змша положення у ранжованому ряд за рiзними показни-ками. Це може бута пов'язане не лише з даею на рослини забруднення довкшля, а i з низкою шших чинниюв (режимом зволоження, рекреацшним навангаженням гощо).
Морфофiзiологiчнi показники клена гостролистого у рiзних парках вiдрiзняються суггевше, у робiнii звичайно! - найменше. Показники приросгу паготв, площi листкiв га вмiсту хлорофiлу, яю слугуюгь iндикаторами функцiонального сгану деревних рослин, указуюгь на
рiзний р1вень жиггевого сгану насаджень паркiв. У парках, розгашованих у зон бiльшого гехногенного забруднення, вддтчаегься нижчий р1вень жигтевостi (парки т. М. Калiнiна га Молодiжний). Виявлет закономiрностi можута буги використанi як основа для проведення регулярного мониторингу насаджень паркiв м. Дшпропетровськ для своечасного виявлення негагивних змш, а га-кож для розроблення заходв iз вщновлення стайкосга екосисгем. Отриманi данi свщчагь про необхщтсть проведення запобiжних заходв для полшшення функцю-нального сгану деревних рослин бшьшоста паркiв.
У свгговш лiтературi наведено дослвдження щодо впливу чинникiв урбанiзованого середовища на деревну рослиннiстъ великих мiст (Вепащ е1 а1., 1985; 8йауш8-Ыепё е1: а1., 2015). Працi присвячет головним чином вив-
ченню впливу антропогенного навантаження на змши в асимшяцшному апарап (Hyungsuk and Ryu, 2015), picT пагошв (Voroshilova, 2006), деякi фiзiологiчнi показники (Rahmana et al., 2014) окремих деревних порвд. А. Станке-вичене (Stankeviciené, 2015) провела дослвдження з мот-торингу стану деревно! рослинносп дасопарюв м. Каунас.
Автор cпоcтеpiгала дефолацю, хлороз, велику кiлькicть сухих плок у крон1, гpибковi враження. О. Суслова 3i сшвавт. (Suslova et al., 2013) провела мониторинг вгталте-ту деревних насаджень у парках промислових м1ст на швденному схода Украхни, виявивши найтолеpантнiшi види дерев в умовах техногенного навантаження.
Таблиця4
Маса асимтяцшного апарату та юльшстъ хлорофiлу а+b (мг/масу листкв р1чного пагона) у деревних рослин паркв м. Дтпропетровськ
Вид Парк Маса листка, г td % до контролю Маса листкв на piчному пагот, г td % до контролю Кшьюстъ хлорофшу а+b у маа листкв на piчному пагот, мг td
Acer platanoides L. смт. Петриювка 172,3 + 5,3 - 100,0 1119,9 + 45,9 - 100,0 5409+251 -
¡м. Ю. Гагарша 167,6 + 4,2 0,68 97,3 1005,8 + 40,3 1,86 89,8 4275+211* 3,45
¡м. Т.Г. Шевченка 134,0 + 3,2* 6,14 77,8 790,9 + 29,5* 6,02 70,6 2942+120* 8,85
¡м. Л. Глоби 119,1 + 3,1* 8,63 69,1 524,0 + 23,2* 11,57 46,8 1651+65* 14,47
¡м. М. Калшша 112,5 + 4,1* 8,88 65,3 450,0 + 20,5* 13,31 40,2 1233+45* 16,35
¡м. Б. Хмельницького 156,6 + 4,6 2,23 90,9 842,4 + 30,2* 5,04 75,2 2889+130* 8,90
Севастопольський 148,7 + 3,6* 3,63 86,3 892,3 + 34,60* 3,95 79,7 3516+151* 6,46
Молоджний 113,8 + 4,3* 8,55 66,0 477,8 + 20,9* 12,72 42,7 1485+64* 15,13
Tilia plathyphyllos Scop. смт. Петрик1вка 128,0 + 4,5 - 100,0 998,4 + 40,9 - 100,0 5122 +240 -
¡м. Ю. Гагарша 137,0 + 3,9 1,52 107,0 1030,7 + 41,5* 0,55 103,2 4865+204 0,81
¡м. Т.Г. Шевченка 103,0 + 4,1* 4,09 80,5 852,5 + 32,2* 2,80 85,4 3589+179* 5,11
¡м. Л. Глоби 95,1 + 3,9* 5,46 74,3 632,4 + 25,1* 7,62 63,3 2289+95* 10,96
¡м. М. Калшша 81,8 + 3,1* 8,43 63,9 456,2 + 20,1* 11,89 45,7 1705+74* 13,59
¡м. Б. Хмельницького 109,3 + 3,0* 3,44 85,4 917,8 + 30,5* 1,58 91,9 3276+121* 6,86
Севастопольський 108,4 + 3,4* 3,46 84,7 921,6 + 36,2* 1,40 92,3 3935+141* 4,25
Молоджний 87,3 + 3,3* 7,32 68,2 528,0 + 19,6* 10,37 52,9 2501+103* 13,08
Robinia pseudoacacia L. смт. Петрик1вка 149,6 + 5,60 - 100,0 1213,3 + 50,3 - 100,0 4306+198 -
¡м. Ю. Гагарша 151,5 + 6,2 0,23 101,3 1151,9 + 42,1 0,93 94,9 3928 + 174 1,43
¡м. Т.Г. Шевченка 132,0+ 4,6* 2,41 88,2 980,7 + 32,6* 3,88 80,8 3069+131* 5,20
¡м. Л. Глоби 122,4 + 3,6* 4,11 81,8 844,2 + 32,5* 6,17 69,6 2279+109* 8,96
¡м. М. Кал1н1на 88,5 + 3,0* 9,62 59,2 478,4 + 20,5* 13,54 39,4 1392+52* 14,21
¡м. Б. Хмельницького 125,1 + 5,3* 3,19 83,6 900,9 + 30,8* 5,29 74,3 2928+120* 5,93
Севастопольський 130,9 + 4,8* 2,53 87,5 982,4 + 39,1* 3,62 81,0 3389+156* 3,63
Молод1жний 96,5 + 3,8* 7,86 64,5 631,8 + 20,8* 10,69 52,1 1876+72* 11,51
Прим1тка: див. табл. 1
'S 2
н ч
S °
s ^
■ - я
2 о
S и
■= о
100 -i
90 -80 -70 -60 -50 -
.5 3 40 с
о ^ ^ S
5 ¡S
о
И
30 -20 -
10 -
Acer platanoides L.
Tilia plathyphyllos Robinia pseudoacacia Scop. L.
□ ¡м. Ю. Гагарша
□ ¡м. Т.Г. Шевченка
□ ¡м. Л. Глоби
□ ¡м. М. Калшша
□ ¡м. Б. Хмельницького
□ Севастопольський
□ Молод1жний
Вид
0
Рис. Вм1ст хлорофьлв а+b у загальнш мас1 листкв р1чного пагона деревних рослин мшьких парков Дн1пропетровська
Ощнку життeвоcтi паркових насаджень проводять також i за допомогою геоiнфоpмацiйних систем. Д.Л. Калхевi зi cпiвавт. (Kalhavy et al., 2014) пpоаналiзували
стан паркових насаджень ¡з застосуванням просторово-геогpафiчноi iнфоpмацiйноi системи з поpiвнянням як ¡з контрольними зеленими насадженнями з екосистемами
gep®aBHoro ymBepcuTery m. HaKorgonec (Texac, CfflA). npoTe npoBecTH cmBcraBgeHHa ®HTreBocri pi3HHx BugiB y Hacag®eHHax m. ,3pmponeTpoBcbK i b MicTax mmux KpaH He 30BciM KopeKTHO, ocKigbKH craH BHgiB gepeBHux pocgHH 3a mKagow criftKocri 3age®urb He TigbKH Big piBHa ampo-noreHHoro HaBama®eHHa, a i 3HanHoro Mipow Big eKonoriHHHx yMoB 3pocTaHHa (oco6gHBo Big TeMneparyp-Horo pe®HMy, Bogorocri rpyHTy Ta noBirpa to^o), aKi mo-®yTb gy®e pi3HHTHca y pi3Hux perioHax.
BlICIIOBK'll
MeHmHM iHgeKcoM ®HTreBocri xapaKTeproyroTbca pocgHHH napKiB iM. M. KagiHiHa Ta Mogogi®Horo, ^o noacHwerbca 6gH3bKHM po3TamyBaHHaM uux o6'eKTiB go 3axigHoro npoMHcgoBoro KoMngeKcy, bh^hm - napKiB iM. ro. rarapiHa Ta CeBacronogbCbKoro. B ycix napKax Micra 3age®Ho Big Micua po3TamyBaHHa, cnocrepiraeTbca nacT-KoBe BCHxaHHa naroHiB, 3MeHmeHHa ix npupocry, nom-Kog®eHHa gucmoBux ngacTHHoK, xgopo3, 3ycrpiHaK>Tbca ^ayrai pocgHHH.
ycTaHoBgeHo 3HH®eHHa goB®HHH Ta tob^uhh piHHHx naroHiB gepeBHHx pocgHH MicbKux napKiB nopiBHaHo i3 pocgHHaMH 3aMicbKoi' 3ohh. HaHMeHmi BeguHHHH uboro noKa3HHKa cnocTepirawTbca y gepeB napKiB iM. M. KagiHiHa, Mogogi®Horo Ta iM. H. rgo6u, HaH6igbmi - y napKy iM. ro. rarapiHa. ToBrnuHa ogHopiHHHx naroHiB y pocgHH pi3HHx napKiB pi3HHTbca MeHmow Mipow, nopiBHaHo 3 i'x goB®HHow. y KgeHa rocrpogHcroro BigMiHHocri Mi® koh-TpogbHHM i gocgigHHM BapiamaMH BHpa®eHi cugbHime, y po6iHii' 3BHHaHHoi' - HaHMeHme.
Ha naroHax gepeB MicbKux napKiB iM. H. rgo6u, iM. M. KagiHiHa Ta Mogogi®HoMy KigbKicTb gucTKiB MeH-ma, Hi® y 3aMicbKoMy. B mmux napKax pi3HHua Mi® koh-TpogbHHM i gocgigHHM BapiamaMH CTamcraHHo Hegocro-BipHa. Eigbmow Mipow 3HH®yerbca ngo^a gucTKa Ta acuMigauiHHoi noBepxHi naroHa. ^h noKa3HHK He Bigpi3-Haerbca Big Kompogro TigbKH y napKy iM. ro. rarapiHa. HaHMeHmuH BiH y pocguH napKiB iM. M. KagiHiHa, Mogogi®HoMy Ta H. rgo6u.
KigbKicTb 3egeHux mrMemiB MeHma y gucTKax pocguH-hhx o6'eKriB napKiB Micra nopiBHaHo 3 pocgHHaMH, aKi bh-KopucroByBagH aK KoHrpogb (cmt. nerpuKiBKa), 3a BHHamoM napKy iM. ro. rarapiHa. ^e 6igbma pi3HHua Mi® BapiamaMH 3a KigbKicrw xgopo^igy a+b BuaBgeHa y npoueci nepepa-xyHKy Ha Macy gucTKiB Ha pinHoMy naroHi, oco6gHBo y gepeB napKiB iM. H. rgo6u, iM. M. KagiHiHa Ta Mogogi®HoMy. y KgeHa rocrpogHCToro Ta gunu mupoKogHcroi cnocTepira-erbca cyTTEBima pi3HHua 3a BegHHHHoro noKa3HHKiB pocguH MicbKoi' Ta 3aMicbKoi' 3oh, nopiBHaHo 3 po6mieK> 3BHHanHoro.
HaHripmuM ®httebhm cTaHoM 3a Mop$o$i3iogorin-hhmh noKa3HHKaMH xapaKTepH3ywTbca gepeBHi pocgHHH napKiB iM. M.I. KagiHiHa, iM. H. Tgo6u Ta Mogogi®Horo, HanKpa^HM - iM. ro. rarapiHa, iM. H. Tgo6u Ta CeBacro-nogbcbKoro. iH^opMaTHBHi Tecr-noKa3HHKH gga ouihkh cTaHy amponoreHHo 3MiHeHoro cepegoBH^a - goB®HHa pinHoro naroHa, ngo^a gucTKa Ta acHMigauinHoi noBepxHi, a TaKo® BMicT xgopo^igiB a+b y nepepaxyHKy Ha Macy gucTKiB pinHoro naroHa. -3k nyTguBi TecT-o6' ekth peKoMeHgyeMo BHKopHcToByBaTH guny mupoKogucry Ta KgeH rocrpogucTHH.
Bi6^iorpa$iHMi iiocii. iaiiim
Alekseev, V.A., 1989. Diagnostika zhiznennogo sostojanija derev'ev i drevostoev [Diagnostics of the vital condition of trees and arborescence planting]. Lesovedenie 4, 51-57 (in Russian).
Babij, S.M., 2000. Differenciacija derev'ev v lesu, ih klassifi-kacija i opredelenie zhiznennogo sostojanija drevostoev [Differentiation of the trees in the forest, their classification and identification of the vital condition of arborescence planting]. Lesovedenie 4, 35-43 (in Russian).
Beljaeva, L.V., Nikolaevskij, B.C., Marenova, G.A., 1986. Bio-himicheskie pokazateli dlja harakteristiki zagrjaznenija at-mosfery i sostojanija rastenij [Biochemical parameters for the characterization of air pollution and plant health]. Jeko-logicheskie i fiziologo-biohimicheskie aspekty antropotoler-antnosti rastenij. Tallinn, 52-54 (in Russian).
Berrang, P., Karnosky, D.F., Stanton, B.J., 1985. Environmental factors affecting tree health in New York City. J. Arboricult. 11, 185-189.
Bessonova, V.P., 1991. Morfo-funkcional'nye issledovanija rastenij v uslovijah zagrjaznenija sredy tjazhelymi metallami [Morphological and functional studies of plants in the environment polluted by heavy metals]. Dnipropetrovsk University Press, Dnipropetrovsk (in Russian).
Bessonova, V.P., 1992. Vpliv vazhkih metaliv na pigmentnu sistemu listka [Influence of heavy metals on the leaf pigment systems]. Ukrainian Botanical Journal 49(2), 63-66 (in Ukrainian).
Bessonova, V.P., 1999. Citofiziologicheskie jeffekty voz-dejstvija tjazhelyh metallov na rost i razvitie rastenij [Cyto-physiological effects of heavy metals on the growth and development of plants]. Zaporizhzhya State University, Zaporizhzhya (in Russian).
Bessonova, V.P., 2001. Metody fitoindykacii' v ocinci ekologich-nogo stanu dovkillja [Phytoindication methods in the evaluation of the ecological state of the environment]. Zaporizhzhya State University, Zaporizhzhya (in Ukrainian).
Bessonova, V.P., 2006. Praktikum z fiziologii roslin [Practical work on plant physiology]. PP Svidlera, Dnepropetrovsk (in Ukrainian).
Bessonova, V.P., Jusypiva, T.I., 2001. Semennoe vozobnovlenie drevesnyh rastenij i promyshlennye polljutanty (SO2 i NO2) [Seed regeneration of arborescence plants and industrial pollutants (SO2 and NO2)]. Zaporizhzhya State University, Zaporizhzhya (in Russian).
Bobyliov, Y.P., Brygadyrenko, V.V., Bulakhov, V.L., Gaichenko, V.A., Gasso, V.Y., Didukh, Y.P., Ivashov, A.V., Kucheriavyi, V.P., Maliovanyi, M.S., Mytsyk, L.P., Pakhomov, O.Y., Tsaryk, I.V., Shabanov, D.A., 2014. Ekologija [Ecology]. Folio, Kharkiv (in Ukrainian).
Britt, C., Johnston, M., 2008. Trees in Towns II: A new survey of urban trees in England and their condition and management. Department for Communities and Local Government (CLG), London.
Brygadyrenko, V.V., 2014. Influence of moisture conditions on the structure of litter invertebrate communities in shelterbelt and plantation forests in Southern Ukraine. Journal of BioScience 22, 77-88.
Brygadyrenko, V.V., Faly, L.I., Jakimets, K.G., 2012. Rizno-manittja ugrupovan' gerpetobiju balky Tunel'na m. Dnipropetrovsk [Diversity of litter invertebrates communities from the Tunel'na Gully in Dnipropetrovsk city]. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 20(1), 3-12 (in Ukrainian).
Buharina, I., Zhuravleva, A.N., Bolyshova, O.G., 2012. Gorodskie nasazhdenija: Jekologicheskij aspekt [Urban plantation: Ecological aspects]. Udmurt State University, Izhevsk (in Russian).
Buharina, I.L., Kuz'min, P.A., Gibadulina, I.I., 2013. Analiz soderzhanija fotosinteticheskih pigmentov v list'jah dreves-nyh rastenij v uslovijah gorodskoj sredy (na primere g. Na-berzhnye Chelny) [Analysis the content of photosynthetic pigments in leaves of arborescence plants in an urban environment (for example Naberezhnye Chelny)]. Bulletin of Udmurt University 1, 20-25 (in Russian).
Buharina, I.L., Pavarnicyna, T.M., Vedernikov, K.E., 2007. Jekologo-biologicheskie osobennosti drevesnyh rastenij v urbanizirovannoj srede [Ecological and biological characteristics of woody plants in urban environment]. FGOU Iz-hevskaja GSHA, Izhevsk (in Russian).
Faly, L.I., Brygadyrenko, V.V., 2014. Patterns in the horizontal structure of litter invertebrate communities in windbreak plantations in the steppe zone of the Ukraine. J. Plant Prot. Res. 54(4), 414-420.
Fedoruk, A.T., 1980. Drevesnye rastenija sadov i parkov Belo-russii [Woody plants gardens and parks of Belarus]. Nauka i Tekhnika, Minsk (in Russian).
Glivljas, N.V., Nikolajchuk, V.I., 2001. Vpliv vazhkih metaliv na rist roslin ta vmist hlorofilu v listkah Lotus corniculatus L. [Effect of heavy metals on plant growth and content of chlorophyll in the leaves of Lotus corniculatus L.]. Scientific Bulletin of Uzhhorod University 9, 311-313 (in Ukrainian).
Gnativ, P.S., 2014. Funkcional'na diagnostyka v dendroeko-logii' [Functional diagnostics in dendroecology]. Kamula, L'viv (in Ukrainian).
Gontar', O.B., Svjatkovskaja, E.A., Trostenjuk, N.N., Korobe-jnikova, N.M., Shlapak, E.P., Nosatenko, O.J., 2013. Monitoring sostojanija drevesnyh nasazhdenij na nekotoryh obek-tah ozelenenija v central'noj chasti goroda Murmanska [Monitoring of tree plantations on some objects planting of greenery in the central part of Murmansk city]. Izvestija Samarskogo Nauchnogo Centra Rossijskoj Akademii Nauk 3(2), 621-625 (in Russian).
Hyungsuk, K., Ryu, Y., 2015. Seasonal variations in photosyn-thetic parameters and leaf area index in an urban park. Urban For. Urban Gree. 14(4), 1059-1067.
Ivanciv, V.V., Ivanciv, O.J., 2014. Ekologichni chynnyky pogir-shennja stanu derevnyh nasadzhen' mista Luc'ka [Ecological factors of deterioration condition arborescence plantations in Lutsk]. Pryroda Zahidnogo Polissja ta Pryleglyh Terytorij, Rozdil II. Biologija 11, 231-235 (in Ukrainian).
Jakubov, H.G., 2005. Jekologicheskij monitoring zelenyh na-sazhdenij v Moskve [Ecological monitoring of green plantation in Moscow]. Statrit-N, Moscow (in Russian).
Klymenko, J.O., 2003. Derevna roslynnist' starovynnyh parkiv Vinnychchyny [Woody plants in old parks of Vinnitsa region]. Scientific Bulletin Ukrainian National Forestry University 13(5), 299-302 (in Ukrainian).
Kocjubyns'ka, N.P., 2000. Ekologo-fiziologichni doslidzhennja roslyn v umovah promyslovyh pidpryjemstv [Ecological and physiological studies of plants in industrial environments]. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 7, 31-35 (in Ukrainian).
Kolesnikova, I.P., 2004. Sostojanie drevesnyh nasazhdenij goroda Krasnodara i razrabotka predlozhenij po iz uluchsheniju [Status of Krasnodar wood plantations and the development of proposals for improvement]. Kuban State Agrarian University, Krasnodar (in Russian).
Kravchuk, L.A., 2011. Strukturno-funkcional'naja organizacija landshaftno-rekreacionnogo kompleksa v gorodah Belarusi [Structural and functional organization of landscape and recreational complex in the cities of Belarus]. Nauka i Tekhnika, Minsk (in Russian).
Kristen, L., Dexster, H.L., 2013. A comparison of tree methods for measuring local urban tree canapy cover. Arboriculture and Urban Forestry 39(2), 62-67.
Kulagin, A.A., Jusupov, A.A., 2008. O soderzhanii fotosin-teticheskih pigmentov v hvoe listvennicy Sukacheva (Larix
sukaczewii Dyl.) pri razvitii v uslovijah ajerotehnogennogo polimetallicheskogo zagrjaznenija okruzhajushhej sredy [About content of photosynthetic pigments in the needles Larix sukaczewii Dyl. in the development of airborne poly-metallic pollution]. Izvestija Samarskogo Nauchnogo Centra Rossijskoj Akademii Nauk 10(2), 617-620 (in Russian).
Kulagin, A.J., Tagirova, O.V., Ibragimova, A.H., 2014. Sostojanie parkovyh nasazhdenij g. Sterlitamak (Respublika Bashkortostan) [State of parkland plantation Sterlitamak city (Bashkortostan)]. Mezhdunarodnyj Nauchno-Issledovatel'skij Zhur-nal 3(22), 60-66 (in Russian).
Kulbachko, Y., Loza, I., Pakhomov, O., Didur, O., 2011. The zoological remediation of technogen faulted soil in the industrial region of the Ukraine Steppe zone. In: Behnassi, M. et al. (eds.), Sustainable agricultural development. Springer Science + Business Media, Dordrecht, Heidelberg, London, New York, 115-123.
Kulhavy, D.L., Di, W., Unger, R., Daniel, I-K.H., Sun, J., 2014. Comparison of tree condition and value for city parks and Stephen F. Austin State University in Nacogdoches, Texas, U.S. Arboriculture and Urban Forestry 40(3), 165-177.
Lukina, J.M., 2011. Vlijanie tehnogennogo zagrjaznenija kom-binata "Severonikel" na rost i razvitie drevesnyh rastenij: Na primere Betula szerepanovii Orlova [Influence of tech-nogenic pollution combine "Severonikel" in the growth and development of arborescence plants: For example Betula czerepanovii Orlova]. Petrozavodsk State University, Petrozavodsk (in Russian).
Mingaleva, N.A., 2012. Zhiznennoe sostojanie zelenyh nasazhdenij v urbanizirovannoj srede (na primere g. Syktyvkar) [The living condition of green spaces in the urban environment (for example, Syktyvkar)]. Syktyvkar State University, Syktyvkar (in Russian).
Mjening, U.D., 1985. Biomonitoring zagrjaznenija atmosfery s pomoshh'ju rastenij [Biomonitoring of air pollution with using plants]. Gidrometeoizdat, Leningrad (in Russian).
Molchanov, A.A., Smirnov, V.V., 1967. Metodika izuchenija prirosta drevesnyh rastenij [Method of studying growth of arborescence plants]. Nauka, Moscow (in Russian).
Mylen'ka, M.M., 2008. Vmist fotosyntetychnyh pigmentiv u lystkah Tilia cordata Mill. ta Acer negundo L. za umovy ur-botehnogennogo zabrudnennja dovkillja [Content of photo-synthetic pigments in leaves Tilia cordata Mill. and Acer negundo L. under urbotechnogenic pollution of environment]. Bulletin of Ukrainian National Forestry University 8(11), 201-206 (in Ukrainian).
Nikolaevskij, V.S., 1979. Biologicheskie osnovy gazoustojchi-vosti rastenij [Biological bases of gas resistance of plants]. Nauka, Novosibirsk (in Russian).
Parpan, V.I., Mylen'ka, M.M., 2009. Morfofiziologichni osoblyvosti Populus pyramidalis Roz. v umovah ur'otehnogennogo zabrudnennja seredovyshha [Morpho-phisiological especially Populus pyramidalis Roz. under aerotechnogenic pollution]. Ecology and Noospherology 20(3-4), 84-90 (in Ukrainian).
Rahmana, M.A., Armsonb, D., Ennosb, A.R., 2014. Effect of urbanization and climate change in the rooting zone on the growth and physiology of Pyrus calleryana. Urban For. Urban Gree. 13(2), 325-335.
Sadeghian, M.M., Vardanyan, Z., 2013. The benefits of urban parks, a review of urban research. Journal of Novel Applied Sciences 2(8), 231-237.
Sergejchik, S.A., 1994. Ustojchivost' drevesnyh rastenij v tehnogennoj srede [Stability of arborescence plants in the tech-nogenic environment]. Navuka i Tekhnika, Minsk (in Russian).
Shavnin, S.A., Gal'ko, V.A., Menshhikov, S.A., 2010. Zhizneus-tojchivost' lesnyh jekosistem urbanizirovannoj territorii [Vital stability forest ecosystems of the urbanized area]. Izvestija of Orenburg State Agrarian University 27(3) 42-43 (in Russian).
Shherbatjuk, A.S., Rusakova, L.V., Jan'kova, L.S., 1994a. Sostojanie pigmentnogo kompleksa rastenij pri tehnogen-nom zagrjaznenii sredy [Status pigment complex plant at technogenic pollution of the environment]. Ocenka sosto-janija vodnyh i nazemnyh jekologicheskih sistem: Jeko-logicheskie problemy Pribajkal'ja. Nauka, Novosibirsk, 113-120 (in Russian).
Shherbatjuk, A.S., Rusakova, L.V., Jan'kova, L.S., 1994b. Ocenka sostojanija vodnyh i nazemnyh jekologicheskih sis-tem: Jekologicheskie problemy Pribajkal'ja [Assessment of aquatic and terrestrial ecosystems: Ecological problems of the Baikal region]. Nauka, Novosibirsk, 131-135 (in Russian).
Shherbatjuk, A.S., Rusakova, L.V., Suvorova, G.G., Jan'kova, L.S., 1991. Uglekislotnyj obmen hvojnyh Pribajkal'ja [Carbon dioxide exchange of conifers Pribaikalye]. Nauka, Novosibirsk (in Russian).
Shubert, R., 1988. Bioindikacija zagrjaznennyh nazemnyh je-kosistem [Bioindication pollution of terrestrial ecosystems]. Mir, Moscow (in Russian).
Smit, U.H., 1985. Les i atmosfera [Forest and atmosphere]. Progress, Moscow (in Russian).
Stankeviciene, A., 2015. Phytosanitary condition of woody plants in forest parks in the city Lithuania. In: Problems of forest phytopathology and mycology: Materials of the IX International conference, October 19-24, 2015. Minsk - Moscow - Petrozavodsk. BSTU, Minsk, 201-204.
Stravinskiene, V., Snieskiene, V., Stankeviciene, A., 2015. Health condition of Tilia cordata Mill. trees growing in the urban environment. Urban For. Urban Gree. 14(1), 115-122.
Suslova, E., Polyakov, A., Kharkhota, L., 2013. Monitoring of woody plants in the park stands of the industrial cities in the South-East of Ukraine. Lietuvos Moksl^ Akademija. Biologija 59(3), 271-278.
Tsvetkova, N.M., Pakhomov, O.Y., Serdyuk, S.M., Yakyba, M.S., 2016. Biologichne riznomanittja Ukrajiny. Dnipropetrovs'ka
oblast'. Grunty. Metaly u gruntah [Biological diversity of Ukraine. The Dnipropetrovsk region. Soils. Metalls in the soils]. Lira, Dnipropetrovsk (in Ukrainian).
Vasilevskaja, N.V., Lukina, J.M., 2011. Vlijanie tehnogennogo zagrjaznenija na dinamiku rosta i mezostrukturu list'ev Betula czerepanovii Orlova (Murmanskaja oblast') [Influence of technogenic pollution on growth and mesostructure leaves of Betula czerepanovii Orlova (Murmansk region)]. Uchenye Zapiski Petrozavodskogo Gosudarstvennogo Universiteta, Seria Estestvennie i Tehnicheskie Nauki 8, 14-18 (in Russian).
Voroshilova, L.C., 2006. Issledovanie sostojanija sosny obykno-vennoj v uslovijah promyshlennogo goroda [Research status of Pinus sylvestris L. in industrial city]. Trudy Bratskogo Gosudarctvennogo Tehnicheskogo Universiteta 1(1), 99101 (in Russian).
Zabuga, V.F., Zabuga, G.A., 1983a. Fotosinteticheskaja aktivnost' krony sosny obyknovennoj [Photosynthetic activity of crown of Pinus sylvestris L.]. In: Jekologo-fiziologicheskie issledovanija fotosinteza i vodnogo rezhima v polevyh uslovijah. Trudy Vse-sojuznogo soveshhanija, Irkutsk, 44-51 (in Russian).
Zabuga, V.F., Zabuga, G.A., 1983b. Jekologo-fiziologicheskie issledovanija fotosinteza i vodnogo rezhima rastenij v polevyh uslovijah [Ecological and physiological studies of photosynthesis and water regime of plants in the field conditions]. SIFIBR SO AN SSSR, Irkutsk, 44-51 (in Russian).
Zijatdinova, K.Z., Urazgil'din, R.V., Denisova, A.V., 2012. Mor-fologija list'ev i pobegov duba chereshchatogo (Quercus ro-bur L.) v uslovijah zagrjaznenija okruzhajushhej sredy (na primere Ufimskogo promyshlennogo centra) [The morphology of the leaves and shoots of Quercus robur L. in conditions of environmental pollution (for example, the industrial center of Ufa)]. Izvestija Samarskogo Nauchnogo Centra Ros-sijskoj Akademii Nauk 14(6), 1466-1469 (in Russian).
Hadiumna do редкonегii 11.02.2016
