CC BY
10
показника, що анал1зуеться, мае BapiaHT з ПДГ граба звичайного - на 140,1 % 6i-льше в пор1внянн1 з контролем. Дещо менш1 значения цього показника мае дшян-ка з ПДГ дуба звичайного - на 131,8 % бшьше в пор1внянш з контролем. Дещо ri-pmi результати отримаш у вар1антах з ПДГ липи др1бнолисто!, клена гостролисто-го та берези повисло!. По блоку Б друго! дослщио! дшянки иайбшьше значения сумарно! бюлопчио! активиосл Грунту мае BapiaHT з ПДГ дуба звичайного, дещо менше - з ПДГ граба звичайного. Вони вщпов1дно - на 151,7 % i 143,8 % - бшьш1 в пор1внянш з контролем. Дещо ripmi результати отримаш на дшянщ з ПДГ липи др1бнолисто1. Найменш1 значения цього показника на обох блоках друго! експе-риментально! дшянки мають, знову ж таки, вар1анти з ПДГ м'яколистяних порщ (осики, верби козячо!), а також клена ср1блястого.
Отже, в 1999 рощ сумарна бюлопчна актившсть Грунту на експеримента-льних дшянках теля внесения ПДГ значно зросла. Це законом1рне явище, яке обумовлене збагаченням видового складу та чисельноста макромщетав, míkpomí-цепв та шших MÍKpoopraHÍ3MÍB, мезофауни тощо. Характерним е те, що значно вищ1 показники мають вар1анти блоку Б, на яю внесений разом з ПДГ у невеликш кшькоста (15 г/м2) родючий л1совий Грунт, взятий з його верхнього п'ятисанти-метрового шару.
Природоохоронна технолопя подр1биено! деревиии гшок (ПДГ), яка сто-суеться глобальних проблем л1сового та сшьського господарств, охорони иавко-лишиього природного середовища, може бути рекомендована для впровадження у виробництво.
Лггература
1. Агрох1гачний анал1з. М.М. Городнш, В.А. Копшевич, А.Г.Сердюк, В.П. Каленський. -К.: Вища школа, 1995. - 320 с.
2. Минаев В.Г. Практикум по агрохимии. - М.: Агропромиздат, 1989.
3. Червонний A.é. Вплив подр1бнено1 деревиии гшок на збагачення Грунту макромщета-ми// Науковий bíchhk Нацюнального аграрного ушверситету. 36. наукових праць. - 1999, вип. 19. -С. 239-244.
4. Червонний A.E. Теоретичш основи та деяю практичт результати використання технологи подр1бнено1 деревини гшок у сшьському господарст Украши// Науковий bíchhk Нацюнального аграрного ушверситету. 36. наукових праць. - 1999, вип. 13. - С. 259-267.
5. Падш М.М., Червонний А.Е., Свириденко B.I. Мезофауна на дослщних д1лянках з ви-користанням технологи подр1бнено1 деревини гшок// Науковий bíchhk Нацюнального аграрного ушверситету. 36. наукових праць. - 2000, вип. 24. - С. 249-255.
6. Lemieux, G. "Fundamentos de pedogenesis en el Ecoststema Forestal: Una Aproximación a la Metastabilidad A traves de la Biologia Telúrica" Grupo de Coordinacbn sobre Madera Rameal, Universidad Laval Ciudad Quebec, Canada, 1997, publicacion n0 88, - 44 p. ISBN: 2-921728-36-2
7. Lemieux, G. (1996) "The higgen World that feeds us: the living soil" Coordination Group on Ramial Wood, Laval University, Canada, 1996, publication n° 59, - 46 p., ISBN 2-921728-17-6
УДК 630*176.321.2 M.O. Гал1е - Придеснянська лкова наукоео-досл{дна станцт,
м. Hoezopod-CieepcbKuü
ГРАБОВ1Д1БРОВИ У ЗАПЛАВ1 Р1КИ ДЕСНИ
Охарактеризовано сприятлив1 для зростання граба звичайного (Carpinus betulus L.) мюцеположення у заплав1 piKH Десни. Дано лгавничо-таксацшну характеристику дерево-сташв та списки рослин-1ндикатор1в.
Лкознавство, лЫвннцтво
43
M. O. Haliv - Prydesnyanska Forest Research Station of UkrNDILHA Hornbeam-oak forests in floodplain of the Desna river
It is characterized the favourable locations for the hornbeam (Carpinus betulus L.) in floodplain of the Desna river. It is given the forestry-taxation characteristic of stands and lists of the indicator plants.
Граб звичайний (Carpinus betulus L.) на теренах Украши e досить пошире-ною деревною породою. BiH зростае у Карпатах i в Кримських горах, на р1внинах .Шсостепу та заболочених низинах Полнея. Займаючи найр!зномаштшш! м1сце-положення в рельефа граб звичайний, зпдно з л1тературними джерелами, не опус-каеться нижче р1вня друго!, надзаплавно!, тераси р1чок [6, 9, 10]. Окрем! дослщни-ки стверджують, що ця порода зовшм вщсутня у заплавах piK не тшьки в Украш, але й в усш Зах!днш Сврош [3, 4], iHmi характеризують И як таку, що витримуе затопления в р1чкових заплавах [2, 5, 8].
Через вщсутшсть детальиих дослщжень питания про здатшсть граба зрос-тати у заплавах piK до цього часу залишаеться дискусшним. Впм, насадження з участю граба звичайного е не такими вже й рщюсними для пониззя р. Десни. Вони школи вщзначалися в матер1алах л1совпоряджень та узагальиених зведеинях [7], але в науковш л1тератур1 ще не знайшли достатнього висв1тлення.
На основ! досл1джень заилавних насаджень р. Десни, проведених у 19911999 pp. в межах Украши, нами описано декшька ¿зольованих м1сцезиаходжень де-ревосташв з грабом звичайним. Значне защкавлення викликае досить иросторий л1-совий масив на л1вобережн1й частин1 заплави niBHi4Hime села С1ножацького, що за 160 км вщ гирла р. Десни, де граб зростае в мшаних насадженнях листяних иор1д на площ1 у дек1лька гектар1в, займаючи р1зномаштш позиц1! в рельеф! заплави. Десна прот1кае тут у невисоких берегах акумулятивио-терасово! низиии, утворюючи досить широку (до 7 км) заплаву. Р1чище дещо тяж1е до правого берега, тому л1во-бережна частииа заплави зиачно ширша, шж правобережиа, i подекуди заболочена. Ii сегментно-гривистий характер доиовнюеться широкими аренопод1бними ви!мка-ми в боров1й Tepaci, що утворилася виасл1док меандруваиня русла. Наявшсть серед Грунтоутворюючих пор1д заплави крейдяно-мергелистих в1дкладеиь сприяе форму-ванню л1сових насаджень з надзвичайно багатим видовим складом деревних иор1д, серед яких знаходимо i граба звичайного.
Для вивчення законом1рностей иоширення граба нами прокладено еколо-г1чний профшь в1д борово! тераси до центрально! частини заплави, який проходить в напрям1 з п1вдня на швшч i охоплюе найхарактерн1ш1 для граба м1сцеположення. Роботи були проведен! за загальноприйнятою в л1сов1й типолог1! методикою [1].
Борова тераса мае кучугуристу поверхню ¿з зиачною к1льк1стю западин та rop6iB, висота яких сягае 125 м н.р.м. Вершини шщаних rop6iB займають cocHoei бори, IX схили та piBHi м1сцеположення - дубов1 субори. На иерех1дному до при-терасного знижеиня схил1 борово! тераси формуються переважно дубово-соснов! сугруди. Проте в урочищ! "Бабарики" на схил! борово! тераси, що неширокою (711 м) стр!чкою твколом огинае заплаву, зростають 60-pi4Hi березово-дубов! дере-востаии, другий ярус яких формують граб та липа серцелиста. Склад насадження - 5Д2Б2Вч1Год.Лп. Граб непогано почуваеться у даних умовах: висота його сягае 16-21 м, товщина - 24-38 см. BiH часлше траиляеться у верхн!й та середнш час-
44
Л1с1вницьк1 дослщження в Укра'1'Hi (VI-i Погребняк1вськ1 читання)
тинах схилу, а в нижшй - лише зрщка. В окремих м1сцях граб виходить за меж! бровки борово! тераси на 5-20 м 1 зростае тд наметом соснових деревосташв у вигляд! кущ1в висотою до 2,5 м. У тдтску поодиноко ростуть лщииа звичайна та бруслина бородавчаста, а в трав'яному вкритл - яглиця звичайна, з1рочник ланце-товидний, вороняче око чотирилисте (табл. 1). На м!сщ таких деревосташв, як видно з прилеглих дшяиок, теля вирубування формуються густа березово-грабов! молодняки, в яких граб мае иасшиеве та паросткове иоходження.
Табл. 1. Видовий склад угруповань з участю граба звичайного
Номер пробно! площ1 та i"! мюцеположення
Ha3Ba pocnHH 1534, niB-шчний 154, ШВШЧНИЙ 204, швденний 214, piBHHHHa 1914, вершина
схил боро- схил гри- схил гриви Д1лянка вузькот
во1 тераси ви гриви гриви
Aegopodium podagraria L. n 2 1
Anthriscus silvestris Hoffm. 1
Asarum europaeum L. n 1 3 p
Asperula odorata L. 1
Athyrium filix femina Roth. 1
Carex pilosa Scop. 3 1
Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P.Fuchs. Р
Geranium Robertianum L. n p
Geum urbanum L. n p n
Glechoma hederacea L. n 1 n 2 3
Lamium purpureum L. p
Lathyrus vernus Bernh. p
Majanthemum bifolium L. n n
Mercurialis perennis L. p n
Milium effusum L. p n n
Paris quadrifolia L. n
Poa nemoralis L. p 1
Polygonatum multiflorum All. n n n p
Pulmonaria obscura Dumort. n n p n
Solanum dulcamara L. n p
Stachys sylvatica L. n
Stellaria holostea L. p 3 p
Urtica dioica L. n 1
Viola mirabilis L. n p n p
Rubus caesius L. p
Corylus avellana L. 1 1 n n 2
Evonymus europaea L. n
Evonymus verrucosa Scop. n n
Thelycrania sanguinea Fourr. p n n
Притерасне понижения нер1вном1рне по шириш, плескате, вкрите серед-иьовжовими та стиглими вшьховими деревостаиами, в яких зрщка трапляеться береза бородавчаста. Поступово шдвищуючись, воно переходить у невисоку гриву, м1сцями розмиту [ нечггко виражену. Пологий [ протяжний схил швденио! експозицп вкритий дубово-вшьховими деревостаиами з иезначиою домшкою в'я-за гладенького. На схил! швшчио! експозицп та виположених дшяиках гриви у склад! вшьхово-дубових деревосташв з'являються липа, яблуня л1сова та граб, яю
Лкознавство, лЫвництво 45
утворюють другий ярус деревостану. Граб зростае у середнш частиш схилу на однаковш (вщиосно м1жгривного зниження) висот1 поодинокими деревами [ великими кущами, в яких бувае до 5-10 стовбур1в товщиною 12-24 см. Дерева граба, яю формують один стовбур сягають товщини 36 см. Перешчний склад деревостану - 7Вч2Д1Г од.Лп (табл. 2). У природному поновленш переважають граб та в'яз гладенький, зрщка трапляеться клен гостролистий та липа, поодииоко - ясен ви-сокий. Ярус тдтску не виражений, е поодииок! особини лщини звичайио!, брус-лини европейсько!, свидини кров'яио!. Трав'яне вкриття мае нер1вном1рне розмГ щения. На осв1тлених м1сцях дом1иують кропива дводомиа, ожииа сиза, розхщник плющовидиий, а тд тшистим наметом граба - перел1ска багатор1чна, копитняк европейський, медунка темна. Св1дченням довготривалого зростання граба у да-ному урочищ! е його назва - "Грабова грядка".
Табл. 2. Лтвничо-таксацшна характеристика насаджень з грабом звичайним
Шифр пробно! площ1 Млсцеположення Тип умов мюце-зростання Склад деревостану Вж, роки Середш Кшьюсть дерев, шт./га Зума площ поперечного перетину, м2/га « С « со
СХ Н 2 2 2 о (Я висота, м
154 Ур."Грабова грядка", схил швшчно! експо зицц у при-тераснш частиш заплави Оз-4 7В.ч. 60 26,0 21,6 354 18,80 195
2Д 15,5 16,3 372 7,00 56
1Г 19,1 16,5 182 5,25 32
од.Лп 13,2 14,8 27 0,37 5
204 Ур." Чернеча грядка" схил швденно! експозицн в центральнш час-тин1 заплави П2-3 7Д 120 64,2 25,4 75 24,57 316
2Я 32,3 25,8 91 7,44 87
1Кл 60 17,0 18,1 182 4,11 31
+Лп 12,9 13,5 244 3,18 21
од.Г 13,8 13,0 45 0,68 4
Вз 16,0 16,5 30 0,61 4
Бт 12,4 11,0 45 0,55 3
214 Там же, р1внинне мюцепо-ложення в центральнш частиш заплави Б, 6Я 65 24,9 21,2 337 16,43 146
2Г 15,5 16,0 445 8,48 48
1Лп 17,7 17,5 118 2,92 25
1Д 36,2 21,5 18 1,87 19
+Кл 14,1 15,8 136 2,12 14
од. Ос 20,0 20,4 9 0,41 3
У центральнш частиш заплави рельеф илавно-широкохвилястий, з пологими схилами широких гряд та !х майже р1виииними дшянками. Граб найкраще почуваеться на пологих затяжних схилах швденно-захщно! ексиозицп та вир1вия-них м1сцеположеннях, де формуються високоиродуктивш деревостани св1жих та вологих грабових д1бров. В урочищ! "Чернеча грядка" збереглися невелик! фраг-менти вжових деревосташв заплавно! грабово! д1брови, у першому ярус! яких ясен високий та дуб звичайний висотою близько 26 м, у другому - граб, клеи гостролистий, в'яз гладенький та липа серцелиста. У тдшску зрщка трапляються бруслииа европейська та лщина. У трав'яному вкритп дом1нують осока волосиста та яглиця звичайна з домшкою тдмаренника запашного, копитняка европейсько-го. Наявшсть на ирилеглш дшянщ грабово-ясеневих молодняюв свщчить про !х високу здатшсть до природного поновлення. На р1вних м1сцеположениях зроста-
46
Л1с1вницьк1 дослщження в УкраТш (У1-1 Погребнякзвськз читання)
ють середньов1ков1 деревостани складу - 6Я2Г1Лп1Д+Кл од.Ос. Висота граба -16-18 м, ясена - 21-22 м. У тдтску подекуди знаходимо свидину кров'яну, лщи-ну. Серед домшанпв трав'яного вкриття - копитняк европейський, з1рочник лан-цетовидний, гравшат м1ський. На вершинах вузьких грив граб тшьки зрщка трап-ляеться поодинокими деревами товщиною до 18 см i висотою 10-11 м в майже чи-стих дубових деревостанах з густим лщиновим тдл1ском, тд наметом яких най-частше трапляються осока волосиста, тонкон1г д1бровний та латками - перел1ска багатор1чна.
Отже, граб у заилав1 р.Десни зростае у досить р1зномаштних умовах рельефу, беручи участь у формуванш деревосташв у вологш суд1бров1 на схилах борово! те-раси, у сирш д1бров1 - на схилах швтчно! експозици невисоких грив, що приля-гають до заболочених м1жгривних знижень, у св1жш та вологш д1бровах - у центра-льнш частит заплави на вир1вняних мюцеположеннях та схилах грив. Необхвдно сприяти збереженню таких насаджень у заплав1 р. Десни з метою ix подальшого до-слвдження для шзнання еколопчних особливостей граба на меж1 його ареалу.
Л1тература
1. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований. - К.: Урожай, 1964. -388 с.
2. Гроздова Н. Б., Некрасов В.И., Глоба-Михайленко Д.А. Граб обыкновенн^1Й// Деревья, кустарники и лианы. - М.: Лесная пром-сть,1986. - С. 138-139.
3. Двораковский М.С. Грабовые леса вблизи восточной границы распространения граба (Carpinus betulus L.)// Вестник Моск. гос. ун-та. - 1948, № 3. - С. 113-126.
4. Двораковский М.С. О грабе (Carpinus betulus L.) и грабовых лесах// Вестник Моск. гос. ун-та. Сер. Физ.-матем. и естеств. наук. -1949, №3. - С.131-149.
5. Качалов A.A. Граб обыкновенный// Деревья и кустарники. - М.: Лесная пром-сть, 1970.
- С. 74.
6. Клеопов Ю.Д. Геоботашчний есюз л1вобережжя Середньо! Наддн1прянщини// Журн. 1н-ту ботан1ки ВУАН.- 1934, № 2 (10). - С. 29-73.
7. Слободян М.П. До вивчення природного поширення граба (Carpinus betulus L.) у Черш-г1вськ1й област1 УРСР// Укр. ботан. журн. - 1963, т. 20, № 4. - С. 73-79.
8. Соколов С.Я. Граб обыкновенный// Ареалы деревьев и кустарников СССР. -Л.: Наука, 1977, т.1. - С. 107-108.
9. Шеляг-Сосонко Ю.Р. До питания про поширення та схщну межу граба (Carpinus betulus L.)// Укр. ботан. журн. - 1966, т. 23, № 5. - С. 75-81.
10. Юркевич И.Д., Тютюнов А.З. Грабовые леса Белоруссии. - Минск: Наука и техника, 1985. - 206 с.
УДК 630х228.7:630х17:582.475.4[477]В.В. Гртченко, к.с.-г.н.; В.О. Рибак, к.с.-г.н.;
А.О. Грищенко - Боярська л1соеа досл{дна станцт, м. Боярка
В1ДНОВЛЕННЯ КОР1ННОГО ТИПУ ДЕРЕВОСТАН1В - ВАЖЛИВИЙ ЗАХ1Д П1ДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТ1 ТА Б10Л0Г1ЧН01 СТ1ЙКОСТ1 СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ
Розглянуто досв1д створення культур дуба звичайного та ¡нших листяних пор1д п1д наметом чистих 30-50 р1чних соснових насаджень. Встановлено, що швидгасть розкладу п1дстилки у сосняках з п1днаметовими культурами листяних порщ зростае б1льше, н1ж на 13-30 %. В опад1 цих змшаних насаджень загальна к1льк1сть зольних елеменпв живлення б1льша пор1вняно з чистим сосняком у 1,1-1,9 раза. Бшьшою також е емн1сть елемент1в бюкругооб1гу - у 1,1-1,4 раза бшьше, н1ж у чистому сосновому люосташ.
Л1сознавство, л1с1вництво
47
