CC BY
13
26. Соболев Н.А. Особо охраняемые природные территории и охрана природы Подмосковья// Научн. чтения, посвящ. памяти Н.Ф. Реймерса: Докл. 4-й конф. в связи с 850-летием г. Москвы. - М.: Изд-во МНЭПУ, 1998. - С. 26-56.
27. Углубленный обзор расширенной программы работы по биологическому разнообразию лесов. UNEP/CBD/SBSTTA/13/3. 13 November 2007. [Електрон. ресурс]. -Доступний з: http://www.cbd.int/doc/meetings/sbstta/sbstta-13/official/sbstta-13-03-ru.doc.
28. Удра 1.Х. Бiогеографiчне районування територп Украши// Украшський географiчний журнал. - 1997, № 4. - С. 28-30.
29. Удра 1.Х., Батова Н.1. Особливостi стратегп розмноження рiдкiсних видiв рослин -основа для рекомендацш щодо ix охорони// Заповiдна справа в УкраЫ. - Канiв, 1999, т. 5, вип. 1. - С. 25-31.
30. Усова И.П. Оценка фрагментации лесов с использованием ландшафтных индексов (на примере восточно-белорусской ландшафтной провинции)// Актуальные проблемы геоботаники. III Всероссийская школа-конференция. II часть. - Петрозаводск: КарНц РАН, 2007. - С. 250-253.
31. Югл1чек Л.С. Iсторiя боташчних дослщжень у схщнш частиш Малого Полюся// Наук. вюник УкрДЛТУ: Заповщна справа в Галичит, на Подiллi та Волиш. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.8. - С. 62-68.
32. Югл1чек Л.С. Рослиннють схщно'1' частини Малого Полiсся: Дис... канд. бюл. наук: 03.00.05/ 1н-т ботатки iм. М.Г. Холодного НАН Украiни. - К., 2003. - 201 c.
33. Югл1чек Л.С., Онищенко В.А. Грабово-дубовi лiси на межi Малого та Житомирського Полiсся// Наук. вюник Чершвецького ун-ту: Бiологiя. - Чершвщ: Чернiвецький ун-ет. - 2003, вип. 169. - С. 151-161.
34. Югл1чек Л.С., Онищенко В.А. Сосновi та дубово-сосновi лiси на межi Малого та Житомирського Полюся// Рослиннють хвойних лiсiв Украши: Матер. роб. наради (Кшв, листопад 2003 р.). - К.: Фггосощоцентр, 2003. - С. 233-243.
35. Ярошенко А.Ю., Потапов П.В., Турубанова С.А. Малонарушенные лесные территории Европейского Севера России. - М.: Изд-во Гринпис России, 2001. - 75 с.
36. An Inventory of Biodiverrsity indicators in Europe 2002, Ben Delbaere, Technical report, N 92, EEA. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.reports.eea.europa.eu/technical report 2004_92/en/Techni cal92.
37. Convention on biological diversity. Monitoring and indicators: designing national-level monitoring programmes and indicators. Montreal, 10-14 November 2003. [Електрон. ресурс]. -Доступний з: http://www.cbd.int/doc/meetings/sbstta/sbstta-09/official/sbstta-09 10-en.pdf.
38. Denisiuk Z., Gelinski F. Phytosociologie en tant que base scientifique pour la gestion des espaces proteges en Pologne// Phytosociologie et conservation de la nature. Colloques phytosociligiques. XV. Strasbourg, 1987. - Berlin-Stuttgart: J. Cramer, 1988. - P. 193-232.
39. Forman R.T.T., Gordon M. Landscape ecology. - New York: Willey, 1986. - 620 p.
40. Jaeger J.A.G. Landscape division, splitting index, and effective mesh size: New measures of landscape fragmentation// Landscape ecology. - 2000. - 15 (2). - С. 115-130.
41. Millennium Ecosystem Assessment. Ecosystems and human well-being. Island Press: Washington, Covelo, London, 2005. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.millenniumassessment.org.
42. Ministerial Conference on the Protection of Forests in Europe (MCPFE). Sound Forestry - Sustainable Development. - Helsinki: Ministry of Agr. and For., 1993. - 161 p.
43. TruEarth. Global Satellite Imagery. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.terrametrics.com/truviewer/._
УДК 630*238.7 Acnip. 1.М. Скольський1 - НЛТУ Украши, м. nbsis
Р1СТ ТА ЖИТТеЗДАТШСТЬ В'ЯЗА ШОРСТКОГО У ВОЛОГИХ ГРУДАХ ОП1ЛЛЯ
Розглянуто питання росту та життездатносп в'яза шорсткого на територп Ми-колшвсько-Перемишлянсько-Бережанського люокультурного району.
1 Наук. кер1вник: проф. Ю.М. Дебринюк, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
Post-graduateI.M. Skolskuy-NUFWTof Ukraine, L'viv
Growth and viability of elm of rough in moist грудах Opillya
The question of growth and productivity of elm wych is considered on territory of Mikolaivsko-Peremishlyansko-Berezhanskomu the forest culture district.
Наприкшщ минулого столбя OKpeMi вчеш [6] вщзначали спадання активност голландсько! хвороби в'язових у сприятливих грунтово-кшматич-них умовах захiдного регюну Укра!ни. При обстеженнi в'язових насаджень останшм часом дедалi частiше трапляються стiйкi деревостани. Тому основне завдання полягае у виявленнi найбiльш стшких особин i насаджень. У зв'язку з цим сто!ть задача пошуку як репродуктивно! бази для створення майбутшх стiйких культур фiтоценозiв. Для цього потрiбно обстежити деревостани за участю в'яза, а також видшити всi стiйкi дерева вiком близько 80 роюв, кращi з яких вщнести до плюсових. Дуже важливим завданням е також видшення кращих насаджень, де в'яз шорсткий росте за високим класом боштету та стшкий до голландсько! хвороби.
Обстеження насаджень штучного походження за участю виду Ulmus scabra Mill проводили на територп ДП мБiбрське ЛГ".
Використана методика лiсiвничо-таксацiйних дослiджень загальноп-рийнята для лiсiвництва та люово! таксаци [1, 4, 5]. Закладеш пробнi дiлянки мають прямокутну, квадратну та iншi форми. 1х вщмежовували у натурi вiзи-рами i по периметру вiдзначали бiлою фарбою. Всi проби прив'язанi до юну-ючо! квартально! сiтки.
Визначення видового складу насадження та шших його характеристик здшснювали в точно фжсованих межах пробних дiлянок. Перелiк дерев з метою бшьш точного визначення запасу деревостану проводили за 2-см ступенями товщини.
Пробш дiлянки було закладено у насадженнях штучного походження в умовах волого! дiброви. На пробних дiлянках облжовували особини в'яза шорсткого за шютьма категорiями життездатностi: цiлком здоровi, вщносно здоровi, слабо-, середньо-, сильновсихаючi та засохлi особини. Розподiл дерев на категори життездатностi здiйснювали за такими критерiями.
1. Цiлком здоровi дерева; до цiе! категорi! вщносили особини, в яких листя природного кольору без найменших ознак, як б свiдчили про попр-шення санiтарного стану дерева.
2. Вщносно здоровi дерева; листя природного кольору без видимих пошкоджень шкiдниками та хворобами, вщсоток сухих гiлок у крош до 10 %.
3. Слабовсихаючi дерева; незначна суховершиннiсть; листя в основному природного кольору, однак дрiбнiше, i частина його може мати блще за-барвлення; може спостер^атися скручування листя в трубочку вщ в'язово-злаково! попелищ; можуть спостерiгатися невеликi за розмiрами вiдкритi мо-розобiйнi трiщини; сухих гшок у кронi вiд 10 до 30 %.
4. Середньовсихаючi дерева; добре виражена суховершиншсть; листя дрiбних розмiрiв, переважно з блщим забарвленням; спостерiгаеться часткове опадання листя та в окремих мюцях - злущування кори; сухих гiлок у крош вщ 30 до 60 %.
1. Лiсове та садово-паркове господарство
105
5. Сильновсихаючi дерева; сильне злущування кори у верхнш частинi стовбура, значний розвиток гнилей; невелика наявшсть поверхневих гнилей та морозобшних трiщин; крона у таких особин практично засохла, листя зна-ходиться лише у нижнш частит дерева; на низьку життездатшсть вказують також молодi пагони, яю вiдростають вiд нижньо! частини стовбура; сухих гшок у кронi вщ 60 до 80 %.
6. Засохлi дерева; на стовбурах облущуеться практично вся кора; стов-бур охоплений гнилями, вщсутт будь-якi ознаки живих частин дерева.
Лiсiвничо-таксацiйнi характеристики насаджень за участю в'яза шорсткого вщображено в табл. При цьому дослщжуваш показники подано для в'яза окремо за категорiями життездатностi. Це дае змогу вщслщкувати роль особин породи рiзноï життездатностi у загальному запасi деревостану та динамiку таксацшних показникiв в'яза.
Так, на пробних дшянках (ПД) в'яз шорсткий росте за досить високи-ми класами бонiтету - 1-1с. У наймолодшому за вiком насадженнi (ПД-11) в'яз шорсткий росте разом з кленом гостролистим, який на 5-9 % мае перевагу за середшми таксацшними показниками.
Щодо таксацiйних показниюв в'яза, то вони досить подiбнi для всiх категорiй життездатностi породи. Дещо нижча середня висота характерна лише для слабовсихаючих та засохлих особин. Здоровi та вщносно здоровi особини становлять бшьше 60 % деревини за запасом (див. табл.) У дещо старших насадженнях в'яз шорсткий швидко додае у рост i вже у культурах вь ком близько 30 роюв виходить в перший ярус, випереджаючи за висотою таю швидкоро^ породи як клен гостролистий та дуб червоний. Так, на пробних дшянках №12, №13 в'яз шорсткий росте переважно за 1Ь-1с класами боштету, лише на пробнш плошд №14 - 1а класом боштету. На ПД-12 в'яз шорсткий переважае дуб червоний за висотою на 11 %, а за дiаметром - на 15 %.
1з незначним збшьшенням густоти (на 3 %) середш таксацiйнi показники в'яза шорсткого дещо зменшились - за висотою на 9 % та за дiаметром на 14 % (ПД-13). Однак, таю насадження е бшьш стшюшими до голландсь^' хвороби. На ПД-№13 в'яз шорсткий iз дубом червоним росте в одному яруш, випереджаючи останнього на 2 %, хоча за дiаметром дещо поступаеться дубо-вь Це можна пояснити тим, що деяю екземпляри в'яза шорсткого на пробнш плошд ростуть по 2-3 штуки разом. Однак, на вщмшу вщ ПД-№11, на пробi №13 в'яз шорсткий випереджае клен гостролистий за висотою на 28 % та на 45 % - за дiаметром. 1з зменшенням густоти насадження (ПД-14) стшюсть в'яза шорсткого до голландсь^' хвороби зменшилась; це призвело до змен-шення його таксацшних показниюв порiвняно iз пробами №12 та №13.
На пробних дшянках №12 i №13 в'яз вщзначаеться досить високою життездатнютю. Частка особин 1 i 2 категори становлять, вщповщно, 85 i 89 %. Шдвищити життездатнiсть цих насаджень можна доглядовими рубаннями. На пробi №14 показник життездатност категорiй 1 i 2 ютотно нижчий - 61 %.
Ми виявили насадження, яю практично нав^ь у пристигаючому вщ практично не пошкодженi голландською хворобою, а також ростуть за висо-кими класами боштету (ПД-6; ПД-16). Тут вiдсутнi дерева 4-6 категорш життездатностi.
Табл. 1. ЛШвничо-таксацШна характеристика л^ових насаджень _за участю в'яза шорсткого_
Назва породи та категорiя життездатност! в'яза Висота, м Дiаметр, см Густота, шт./га Абсолютна повно- т2а, м2/га Запас, м3/га Бон- тет % запасу деревини в'яза за категорь ями життездат носп
1 2 3 4 5 6 7 8
ПД-11; Суходшьське л-во, кв. 60 в. 2; Б3-бкД; 20 р.; 5Взш2Клг3Ос+Г
В'яз шорсткий 1 14,4 13,18 341 4,66 38 И 45,3
В'яз шорсткий 2 13,1 12,00 142 1,60 13 1с 14,9
В'яз шорсткий 3 14,2 13,37 58 0,81 7 ¡а 8,1
В'яз шорсткий 4 14,6 13,34 17 0,23 2 ¡а 2,3
В'яз шорсткий 5 12,8 13,26 25 0,34 3 1с 3,6
В'яз шорсткий 6 13,4 12,24 233 2,74 22 1с 25,8
Клен гостр. 15,2 13,50 241 3,46 26 ¡а
Осика 15,4 13,29 400 5,55 46
Граб звичайний 9,5 9,93 75 0,58 3
Р а з о м 1532 19,97 160
ПД-12; Роматвська л-во, кв. 42, в. 8; Б3-бкД; 28 р.; 5В зш2 Дч2Кля 1Чер+Г
В'яз шорсткий 1 17,9 18,91 295 8,27 83 1с 62,5
В'яз шорсткий 2 17,2 17,92 118 1,35 29 ¡ь 22,2
В'яз шорсткий 3 15,9 15,78 38 0,73 7 ¡ь 5,2
В'яз шорсткий 4 19,2 20,30 21 0,69 7 ¡с 5,2
В'яз шорсткий 5 14,4 15,32 16 0,29 3 ¡а 2,2
В'яз шорсткий 6 16,7 16,97 16 0,36 4 ¡ь 2,7
Дуб червоний 15,9 15,98 300 6,02 49 ¡ь
Клен-явiр 15,8 16,40 327 6,90 57 ¡ь
Черешня 18,1 19,43 32 0,95 9 ¡с
Граб звичайний 11,1 11,55 32 0,34 2
Р а з о м 1195 25,9 250
ПД-13; Роматвське л-во, кв. 42, в. 9; Б3-бкД; 28 р.; 7Взш1Клг1Б1Дч+Г
В'яз шорсткий 1 16,5 16,52 598 12,81 120 ¡ь 72,5
В'яз шорсткий 2 15,6 15,44 163 3,05 27 ¡а 16,5
В'яз шорсткий 3 19,0 20,17 33 1,04 11 ¡с 6,7
В'яз шорсткий 4 13,6 13,93 22 0,33 3 ¡а 1,8
В'яз шорсткий 5 14,3 13,36 33 0,45 4 ¡а 2,1
В'яз шорсткий 6 9,7 9,05 22 0,14 1 П 0,4
Клен гостр. 12,5 11,06 367 3,55 24 ¡
Дуб червоний 15,9 16,39 54 1,15 10 ¡ь
Береза повисла 18,8 19,58 120 3,59 29 ¡с
Граб звичайний 9,5 9,89 65 0,50 3
Разом 1477 26,61 232
ПД-14 Брюховицьке л-во, кв. 16, в. 5.2; Б3-гД; 31 р.; 4Взш2Л 1п2Ос2Г
В'яз шорсткий 1 15,4 16,05 129 2,61 23 ¡а 33,5
В'яз шорсткий 2 14,9 15,07 124 2,21 19 ¡а 27,5
В'яз шорсткий 3 14,6 14,78 40 0,68 6 ¡а 8,4
В'яз шорсткий 4 14,8 14,14 10 0,15 1 ¡а 1,9
1. Лкове та садово-паркове господарство
107
1 2 3 4 5 6 7 8
В'яз шорсткий 5 17,5 19,44 20 0,59 5 Ib 8,1
В'яз шорсткий 6 14,8 15,84 80 1,6 14 Ia 20,6
Липа др1бнолис. 17,1 15,05 274 4,87 45 Ib
Осика 17,3 20,94 104 3,59 33
Граб звичайний 12,9 15,12 289 5,18 35
Р а з о м 1070 21,48 181
ПД-6 Старосшьське л-во, кв. 25 в. 26.1; Б3-гД; 64 р.; 5Взш1Влс2Клг1Г1Б+С, Бк
В'яз шорсткий 1 22,3 29,38 140 9,46 109 I 73,9
В'яз шорсткий 2 24,8 34,93 12 1,11 14 Ia 9,4
В'яз шорсткий 3 28,8 43,93 12 1,76 25 Ib 16,7
Вшьха с1ра 17,5 20,19 81 2,61 24 III
Клен гостр. 16,9 25,28 128 6,42 57 III
Граб звичайний 10,3 12,73 366 4,66 28
Сосна звичайна 16,0 32,24 12 0,94 8 III
Береза повисла 20,8 31,01 23 1,75 15
Бук лшовий 13,1 18,16 23 0,60 5
Р а з о м 797 29,31 285
ПД-16; Суходшьське л-во, кв.59, в.12; Б3-гД; 76 р.; 5Взш3Бк1Лп1Чер+Кля, Г
В'яз шорсткий 1 30,1 37,87 65 7,34 112 Ib 62,9
В'яз шорсткий 2 34,0 48,27 9 1,59 25 Ic 14,3
В'яз шорсткий 5 32,6 39,35 22 2,64 41 Ib 22,8
Бук лшовий 24,9 33,94 91 8,26 114 I
Липа др1бнолис. 18,9 32,27 39 3,20 34 III
Черешня 21,2 39,80 22 2,70 30 II
Клен-яв1р 22,7 24,72 35 1,67 19 II
Граб звичайний 14,8 18,20 78 2,03 15
Р а з о м 361 29,43 390
На пробнш дшянщ №6 насадження знаходиться у захищеному вщ мо-розiв мющ i тому ми не виявили жодного екземпляра в'яза шорсткого, який був би пошкоджений морозобшними трщинами. Можливо, це i е одна з ос-новних причин стшкоси в'язових насаджень до голландськоï хвороби. За ю-нуючими дослiдженнями [2, 3], в'яз шорсткий пошкоджуеться голландською хворобою через рiзнi абютичш та бютичт чинники.
Насадження, де була закладена пробна дiлянка №16, вщзначаеться досить високою бiологiчною стшюстю i росте за високим класом бонiтету. Хоча в насадженнi i трапляються екземпляри в'яза шорсткого, яю всихають, однак причиною ï^ всихання е не голландська хвороба, осюльки всихання в'язiв вщбу-ваеться знизу, а не з вершини крони, що е притаманним голландсьюй хворобь
Незважаючи на досить високу зiмкнутiсть крон насадження, на пробнш дшянщ №16 е значна юльюсть природного поновлення в'яза шорсткого висотою до 2 м. Природне поновлення представлене як порослевими, так i на-сшневими екземплярами. При ращональнш оргашзаци рубок головного ко-ристування можна зберегти шдрют у цьому стшкому в'язовому насадженнi, а також залишити декiлька високопродуктивних i стiйких дерев насшниюв. На основi проведених дослщжень можна зробити такi висновки та узагальнення.
В'яз шорсткий добре росте у вологих дiбровах, де вш виявляе особли-востi високопродуктивноï та швидкорослоï породи. Незважаючи на ешдемда
^укрвий вк'иик, 2GG8, вип. 18.7
голландськоï хвороби, iснують насадження за участю в'яза шорсткого, де вш практично не пошкоджуеться щею хворобою. В окремих молодих та се-редньовжових насадженнях частка повнiстю здорових i вщносно здорових особин в'яза шорсткого становить 80-90 %. Отже, можна стверджувати, що в умовах Захщного Люостепу трапляються високопродуктивнi та досить стшю насадження за участю в^в.
Л1тература
1. Гром М.М. Люова таксащя. - Льв1в: УкрДЛТУ, 2005. - 352 с.
2. Жуклис Л.П. Голландская болезнь ильмовых пород в Литовской ССР и меры борьбы с ней. - Каунас: Труды ЛитНИИЛХ, 1958. - С. 25-29.
3. Зудилин В.А. Голландская болезнь ильмовых, биология ее возбудителя и обоснование мер борьбы: Автореф. дис. ... д-р бюл. наук: 06.03.03/. - М., 1971. - 23 с.
4. Лшвництво/Свириденко В.С., Баб1ч О.Г., Киричок Л.С. - К.: Арютей, 2004. - 544 с.
5. ОСТ 56-69-83. Пробные площади лесоустроительные. Метод закладки. - М. : ЦБНТИ лесхоз, 1984. - 60 с.
6. Шевченко С.В. Особенности развития голландской болезни ильма на западе Украинской ССР// Материалы XXXVI научно технической конференции: Лесохозяйственная секция. - Львов: ЛЛТИ, 1986. - С.17-22._
УДК 581.526.42 (477. 85) В.Д. Солодкий1; доц. В.Я. Заячук2, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украши, м. Львiв
ФЛОРИСТИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ПРОЕКТОВАНОГО НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ"
У результат польових дослщжень, аналiзу л!тературних джерел i кадастру ра-ритетних видiв судинних рослин Буковинських Карпат i Передкарпаття визначено основний флористичний склад заповщно'1 зони створюваного Надюнального природного парку "Сторожинецький".
Ключов1 слова: нащональний природний парк, флора, раритетш види, Черво-на книга, екомережа, збалансоване управлшня природними ресурсами
V.D. Solodkyi; assoc. prof. V.Ya. Zayachuk-NUFWTof Ukraine, L'viv Floral researches of the forming national natural park "Storozhynetskiy"
On the base of own researches, assay of literature materials and locality cadastre of rare sorts of vascular vegetable life of Bukovinian pre-Carpathians, basic floral composition of conservancy area and adjoining territories of the forming National natural park "Storozhynetskiy" are determined.
Keywords: national natural park, flora, rare sorts, the Red Book, econet, balanced management of natural resources.
Люи вщшрають визначальну роль у контекст! виконання загальнодер-жавно! Програми формування надюнально! еколопчно! мереж! Украши. За рахунок люових ресурЫв здшснюеться комплекс заход1в з розширення еколо-
1 Деpжaвне упpaвлiння охорони нaвколишнього природного сеpедовищa в Чершвецькш облaстi: вул. Мaяковського, 35, Чертвщ, 5SGG3, Укpaïнa [email protected]
2 Haцiонaльний л1сотехшчний ушверситет Укрш'ни: вул. Ген. Чупринки, 1G3, Льв1в, 79G57, Укpaïнa, [email protected]
1. Л^ве тa caдoвo-пaркoвe гocпoдaрcтвo
1G9
