CC BY
12
Нацюнальний л^отехшчний yHÍBepcHTeT Укра'ши
УДК 630*234 Ст. наук. ствроб. 1.М. Скольський, канд. с.-г. наук;
проф. Ю.Й. Каганяк, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ЗАКОНОМ1РНОСТЕЙ ОСНОВ-НИХ ТАКСАЦ1ЙНИХ ПОКАЗНИК1В В'ЯЗА ШОРСТКОГО У ВОЛОГИХ ГРУДАХ ЗАХ1ДНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Представлено результати моделювання росту в'яза шорсткого (Ulmus scabra Mill.) у люових культурах Захiдного Лiсостепу Укра!ни. Результати дослiдження мають прак-тичне та наукове значення в аспект встановлення дощльност культивування та визна-чення оптимально! його частки в склада яка змiнюeться з вжом, знижуючись вiд 6265 % у культурах 5-15^чного вiку, до 47-50 % - у культурах 40-45^чного та 3235 % - у культурах 70-80^чного вжу. Вивчення динамiки середнiх таксацiйних показ-никiв видiв роду Ulmus L. у тиш лiсорослинних умов вологий груд дае пiдставу ствер-джувати, що кращим ростом характеризуються деревостани при участ !х у складi до 40-60 %. Розроблено таблиц ходу росту таксацiйних показникiв.
Ключовг слова: в'яз шорсткий, видове число, середня висота, середнш дiаметр, запас стовбурно! деревини.
Вступ. В'язи ростуть у люах у вигляд1 домшки. Найбшьшо! учасп вони досягають у д1бровах (3-4 одинищ), а також у байрачних степах, д1бровах тв-дня i твденного сходу держави. У широколистяних люах вони трапляються рщко. Тому в'язове господарство на деревину i насшня практично не ведуть [1].
Швидкий рют у висоту для в'яза шорсткого характерний лише до 40-60-рiчного вiку. Вид вiдзначаеться значною тшьовитривалютю, росте навiть пiд наметом дерев зi щiльною кроною; у разi сильного затiнення часто кущиться. У люових насадженнях пiд наметом середньозiмкнутих деревостанiв порода за-безпечуе задовшьне насiнне поновлення.
За даними М.К. Турського [5], в'язи у молодому вщ ростуть дуже швид-ко; в 40 роюв прирiст у висоту починае зменшуватися, але не припиняеться до 80-100 роюв. У молодому вщ в'язи представляють собою з^нуте у бiк деревце, i лише коли на юнщвщ стовбурця утворюеться новий пагш, деревце випрям-ляеться. Вершина в'язiв завжди розложиста, тому що боковi гiлки сильно роз-ростаються i також е нахиленими в бж. Цю властивють в'язiв часто використо-вують для швидшого змикання посадок, притшення Грунту кронами для змен-шення випаровуваносп. З цiею метою домiшка в^в е бажаною i доцiльною з шшими головними породами, якi мають вузью вершини.
За даними В.В. Опевського [4], в умовах достатнього зволоження у люо-вiй i люостеповш зонах Ulmus scabra Mill. Ulmus carpinifolia Gleditsch е стшки-ми породами i можуть вводитись як супутш породи, а в люах зелених зон - як головш породи, як вiдзначаються швидким ростом i декоратившстю. Способи створення культур за участю в^в, враховуючи лiсiвничi властивостi порiд, по-дiбнi до аналогiв iз застосуванням ясена.
Будучи мегатрофним видом в'яз шорсткий росте переважно у дiбровах, рщше у судiбровах. Вiн е добрим супутником дуба i виступае переважно компонентом другого ярусу.
Об'екти та методика. Ми проводили дослщження з вивчення моделювання росту у люових культурах Захщного Люостепу Укра!ни. За результатами
наших досл1джень з використанням елементш кореляц1Йного та регресивного анал1зу у тдсумку отримано модел1 основних таксацшних показниюв для в'яза шорсткого в умовах вологого груду. Саме у цих люорослинних умовах порода трапляеться найчастше. Для цього ми вивчили динамжу основних таксацшних показниюв в'яза шорсткого в мшаних деревостанах за участю таких найбшьш поширених деревних порщ, як дуб звичайний, ясен звичайний, клен гостролис-тий, клен-яв1р, липа др1бнолиста, модрина европейська, дуб червоний 1 граб звичайний [2, 3].
Результати дослщження. Теоретичш узагальнення матер1ал1в спостере-ження показали таю результати. В'яз шорсткий за висотою найбшьш штенсив-но росте до 25-р1чного вжу, тсля чого його рют дещо сповшьнюеться (рис. 1). Моделювання росту породи за висотою вказуе на дуже тюний зв'язок м1ж висотою та вжом.
32т-1-1-1-1-г-
0 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 65 70 75 80 Вк, роки д Емшричш середш висоти в'яза у насадженнях вологого груду
---Теоретичш середш висоти в'яза для деревосташв 1а боштету
- Теоретичш середш висоти в'яза для деревосташв 1Ь боштету
Рис. 1. Динамжа росту в'яза шорсткого за висотою в умовах вологого груду
Як видно з рис. 1, емшричш значення середшх висот в'яза розмщеш в дов1рчих зонах теоретичних висот породи для 1а \ 1Ь клас1в боштету. Дещо шшу тенденщю спостер1гаемо шд час дослщження росту за д1аметром. 1нтенсивний рют за цим показником вщбуваеться тсля 50-р1чного вшу (рис. 2). Як \ для висоти, показники д1аметра мають також дуже тюний зв'язок з вшом. Коефщ1ент детермшаци (Я2=0,96) вказуе на те, що у 96 % випадюв показник д1аметра в'яза залежить ввд вшу.
48п
0-1
0 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 65 70 75 80 Вк, роки д Емшричш середш д1аметри в'яза в насадженнях вологого груду
---Теоретичш середш д|аметри в'яза для деревосташв 1а боштету
- Теоретичш середш д1аметри в'яза для деревосташв 1Ь боштету
Рис. 2. Динамжа росту в'яза шорсткого за дiаметром в умовах вологого груду
Виходячи з розрахованих вище даних, ми проанал1зували рют в'яза шорсткого за д1аметром \ видовими числами (рис. 3). Так, найвища вар1абель-нють видового числа стовбур1в в'яза спостер1гаеться за !х низьких д1аметр1в,
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет Укршми
тобто в молодому вщ (до 15 роюв). Вже при дiаметрi 16 см i вище видове число починае стабiлiзуватись. Як i в попередшх випадках, спостер^аеться дуже висока тюнота зв'язку мiж дiаметром i видовим числом (г=0,85-0,90).
Видовi числа для стовбурiв в'яза, який росте за 1а i 1Ь класами боштету, до 35-рiчного вiку вщповщають значенню бiльше 0,5. Проте тсля 40-рiчного вiку спостерiгаеться збiльшення штенсивност росту в'яза за дiаметром, що i зу-мовлюе iнтенсивнiше спадання видового числа. Бiльш тiсний зв'язок мiж дь аметром i видовим числом спостертаеться для 1а класу бонiтету (г=0,82). Нада-лi для визначення видового числа стовбурiв в'яза можна скористатися отрима-ною формулою (1):
/=1,636-йТ040, (1)
де: /- видове число, с1 - дiаметр особин в'яза шорсткого, см.
12 16 20 24 28 32
- Теоретичш середш видов1 числа
Рис. 3. Змта видових чисел в'яза шорсткого залежно вiд дiаметра в умовах вологого груду
Змодельоваш даш також вказують на тюну залежшсть м1ж висотою та об'емом стовбурiв в'яза (рис. 4). Ощнка емпiричних залежностi i мiж показниками висоти та об'ему стовбурiв в'яза, який росте за 1а та 1Ь класами боштету, доказiв на 1х iдентичнiсть, а тому й описано однiею моделлю (полiномом 3-го порядку).
"0,0 5,0 10,0 15,0 20,0 25,0 30,0 Висота, м
Рис. 4. Залежшсть мiж висотою i об'емом стовбурiв в'яза шорсткого в умовах во-
логого груду
Ми також простежили динамжу участ в'яза у складi штучних насаджень вологого груду впродовж 80^чного вшового перюду. Вивчення вшово! змiни участi в'яза у складi насаджень е дуже важливим аспектом, оскшьки дае змогу встановити оптимальну участь породи у складi деревосташв протягом циклу ль совирощування. Як бачимо, спостер^аеться чiтка тенденцiя до зниження вели-чини цього показника iз збшьшенням вiку. Так, якщо в 5-рiчному вiцi участь
0 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 65 70 75 80 Вк, роки Рис. 5. Участь в'яза шорсткогоу штучних насадженнях вологого груду
залежно вiд вЫу
Досить тюний зв'язок ми виявили мiж висотою в'яза i запасом його стов-бурно! деревини (рис. 6). Теоретичш запаси стовбурно! деревини для в'яза шорсткого визначали за формулою (2):
М=0,0523Ни115; (2)
де: М - запас у перерахунку на 1 % складу деревостану (елементу люу), м3; Н -висота, м. Визначивши запас стовбурно! деревини в'яза, який припадае на один вщсоток складу, i знаючи при цьому участь в'яза в складi насадження, ми виз-начили запас деревини в'яза, який вщповщае оптимальнш частцi породи в скла-дi деревостану в конкретному вiковому перюд^
Для створення продуктивних лiсових культур важливим чинником е !хня густота. Тому маючи низку даних, наступним завданням було визначення оптимально! густоти для насаджень в'яза шорсткого у конкретному вшовому дiапазонi. Як вщомо, у насадженнях до 10^чного вiку м1ж густотою i таксацшними показ-никами не iснуе тюного зв'язку. Основну роль тут вщграють умови мiсць зростан-ня та бюеколопчш властивостi породи. Тому у насадженнях 5-10^чного вiку густоту люових культур визначали за допомогою лiсiвничих чинникiв та участю в'яза у склада У насадженнях старшого вку густоту знаходили залежно вщ змодельова-ного нами запасу стовбурно! деревини i об'ему стовбура в'яза (табл.).
0 5 10 15 20 25 30 Висота, м
Рис. 6. Залежшсть запасу (у перерахунку на 1 % складу стовбурно'1 деревини в'яза шорсткого) у штучних насадженнях вiдносно висоти в умовах вологого груду
Нацюнальний л^отехшчний унiверситет Укра'ши
Табл. 1Чст в'яза шорсткого за 1а класом боштету в умовах вологого груду
Вк, роюв Середня висота, м Середнш д1аметр, см Об'ем стовб^ура, м Густота, шт./га Сума площ поперечного перетину, м2/га Видове число Запас стовбурно! деревини, м3/га Участь у склада, %
5 2,7 1,0 0,0002 3250 0,26 1,000 0,70 65
10 5,2 3,7 0,0042 3095 3,45 0,755 14 65
15 7,9 6,6 0,0175 2874 9,87 0,648 51 62
20 10,4 9,3 0,042 1744 12,07 0,590 74 60
25 11,8 11,4 0,067 1426 14,52 0,559 96 58
30 14,0 14,0 0,114 830 12,81 0,529 95 56
35 15,8 16,7 0,17 618 13,62 0,504 108 54
40 17,5 19,6 0,255 452 13,57 0,483 115 50
45 19,3 22,0 0,343 361 13,74 0,468 124 47
50 21,0 25,0 0,465 269 13,19 0,452 125 43
55 22,5 27,9 0,604 221 13,47 0,439 133 42
60 24,2 31,0 0,78 165 12,43 0,427 128 37
70 26,4 35,9 1,095 122 12,38 0,410 134 35
80 29,0 40,3 1,479 94 11,94 0,397 137 32
Як бачимо з даних табл., у 25^чному вщ густота насадження за участю в'яза порiвняно з початковою, ютотно зменшуеться: для 1а класу бонiтету це зменшення становить 2,3 раза. Починаючи з 30^чного вiку, це зменшення е ще вiдчутнiшим - вiдповiдно, 3,9 та 4,4 рази. Надал^ iз збшьшенням вiку густота в'яза зменшуеться повшьшшими темпами. При цьому участь в'яза в складi дере-востану до 25-30^чного вiку знижуеться не дуже iстотно (до 56-58 %), а у вщ 80 рокiв - становить лише 32 %. Таке значне зменшення юлькосп особин в'яза шорсткого зумовлене рубками догляду та вибиранням з насадження вщсталих у росп та уражених хворобою дерев. Пюля 30 роюв середнi показники в'яза шорсткого за висотою i дiаметром значно приростають як за рахунок вибирання вщсталих у росп особин, так i внаслiдок штенсифжацп ростових процесiв де-ревно! породи.
Висновки. Вивчення динамiки середнiх таксацшних показникiв видiв роду Шшт Ь. у лiсових культурах у дослщжуваному типi лiсорослинних умов дае тдставу стверджувати, що кращим ростом характеризуются деревостани при участi !х у складi до 40-60 %.
Частка в'яза шорсткого у складi насаджень вологого груду змшюеться з вжом, знижуючись вiд 62-65 % у культурах 5-15^чного вiку, до 47-50 % - у культурах 40-45^чного та 32-35 % - у культурах 70-80^чного вжу.
Стовбури в'яза шорсткого, який росте в складi молодих (до 40 роюв) мь шаних насаджень вологого груду за 1а-1Ь класами бонiтету, е помино повноде-ревнiшими, нiж в особин дуба звичайного, бука люового, берези та дерев шших видiв цього в^ та зазначених умовах мюць зростання.
Л1тература
1. Васильев Н.Г. Ильм / Н.Г. Васильев. - М. : Агропромиздат, 1986. - 88 с.
2. Горошко М.П. Бюметр1я / М.П. Горошко, С.1. Миклуш, П.Г. Хомюк. - Льв1в : Вид-во "Камула", 2004. - 236 с.
3. Горошко М.П. Практикум з люово! бюметри : навч. поабн. / М.П. Горошко, С.1. Миклуш, П.Г. Хомюк. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ, 1999. - 108 с.
4. Огиевский В.В. Лесные культуры и мелиорации. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.] / В.В. Огиевский Н.И. Рубцов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. - 376 с.
5. Турский М.К. Лесоводство / М.К. Турский. - Изд. 6-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во с.-х. лит-ры. - 1954. - 352 с.
Скольский И.М., Каганяк Ю.Й. Теоретические аспекты изучения закономерностей основных таксационных показателей вяза шершавого во влажных грудах Западной Лесостепи Украины
Представлены результаты моделирования роста ильма горного (Ulmus scabra Mill.) в лесных культурах Западной Лесостепи Украины. Результаты исследования имеют практическое и научное значение в аспекте установления целесообразности культивирования та определения оптимальной, его доли в составе, которая меняется с возрастом, снижаясь от 62-65 % - в культурах 5-15-летнего возраста, в 47-50 % - в культурах 40-45-летнего и 32-35 % - в культурах 70-80-летнего возраста. Изучение динамики средних таксационных показателей видов рода Ulmus L. в типе лесорастительных условий влажный груд дает основание утверждать, что лучшим ростом характеризуются древостои при участии ильма в составе до 40-60 %. Разработаны таблицы хода роста таксационных показателей.
Ключевые слова: вяз шершавый, видовое число, средняя высота, средний диаметр, запас стволовой древесины.
Skolskyi I.M., Kaganyak Yu. Yo. Some Theoretical Aspects of the Study of Basic Taxation Indicator Patterns for Rough Elm on Ukraine's Western Forest-Steppe Wetland
The results of modeling the growth of rough elm (Ulmus scabra Mill.) in the forest plantations in western steppes of Ukraine are provided. The research results are proved to be of practical and scientific importance concerning the feasibility of cultivation and determining the optimal Ulmus scabra shares in the warehouse which varies with age, decreasing by 6265 % in cultures 5 15 years old to 47-50 % - in cultures of 40-45-year-old and 32-35 % - cultures of 70 to 80 year age. Studying the dynamics of middle indexes taxation species of the genus Ulmus scabra in forest plantations in the conditions of a wetland Ulmus scabra gives grounds to assert that the best growth stands are characterized by their participation of up to 40-60 %. The tables of growth development taxation indicators are compiled.
Key words: rough elm, species number, average height, diameter, stem, wood stock.
УДК 630*165.3 Acnip. В.М. Гудима; викл. 1.М. Шолонкевич;
асист. М.О. Лисенко -Прикарпатський НУ м. Василя Стефаника,
м. 1еано-Франтвськ
ВПЛИВ ОБРОБЛЕННЯ НАС1ННЯ ЯЛИНИ ЕВРОПЕЙСЬКО!
Х1М1ЧНИМИ ПРЕПАРАТАМИ СИСТЕМНО! ДН НА ПОДАЛЬШИЙ
Р1СТ II С1ЯНЦ1В
Наведено матерiали дослщження впливу оброблення насшня ялини европейсько! препаратами системно! ди "Шедевр" та "Росток" на подальший рют II шянщв. Насшня перед вишвом оброблено препаратами рiзних доз, а також !х сумшшю. Зазначено, що вщносно кращими бюметричними показниками вщзначаються двохрiчнi аянщ ялини европейсько!, насшня яких перед вишвом оброблено препаратом "Росток". Висловлено думку щодо необхщност продовження дослщжень у цьому напрямi з огляду на !х акту-альшсть та вщсутшсть достовiрноI шформаци.
Ключовг слова: ялина европейська, насшня, шянщ, хiмiчнi препарати "Шедевр" та "Росток".
