CC BY
23
Орипнальна стаття = Original article = Оригинальная статья
УДК 616-089.57.086.86:616.743-009.1-089.168
MiKpoxipypri4Hi денервацшш втручання з приводу фокальноУ м'язовоУ шийноУ дистонiï : аналiз резyльтатiв лiкyвання 72 пацieнтiв
Цимбалюк В.1.1, Третяк 1.Б.1, Фрейдман М.Ю. 2, Гацький О.0.1
1 Вщдтення вщновлювально'У нейрохiрурпУ, 1нститут нейрохiрургiУ iм. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраУни, КиУв, УкраУна
2 Нейрохiрургiчне вщдтення, Бiлоцеркiвська мiська лкарня №2, Бiла Церква, КиУвська область, УкраУна
Надйшла до редакцп 09.11.15. Прийнята до публ1кацИ 25.11.15.
Адреса для листування:
Гацький Олександр Олександрович, Вщдтення в'щновлювально'!' нейрохирурги, 1нститут нейрох1рургИ 1м. акад. А.П. Ромоданова, вул. Платона Майбороди, 32, Ки)'в, Укра'1'на, 04050, е-таИ: drgatskiy@mail.ru
Мета. Проаналiзувати результати мкрохфурпчних денервацшних втручань, виконаних у па^ен^в з приводу спастичноТ кривошиТ (СК).
Матер1али i методи. В дослщження включен 72 пащенти, у яких виявлено СК, з приводу чого виконаш 154 мiкрохiрургiчних денервацiйних втручання; в тому чи^ 58 — денервацп груднинно-ключично-соскоподiбного м'яза (ГКСМ), 66 — задньоТ шийноТ селективноТ рамкектомп (ЗСР) C:-CVI корiнцiв за Bertrand, 30 — денервацп та мютоми м'язiв плечо-лопаткового трикутника (ДМПЛТ). Результати оцшювали на основi даних клiнiко-неврологiчного обстеження, анкетування за шкалою TWSTRS (Toronto Western Spasmodic Torticollis Rating Scale).
Результати. Вихщний тяжкий переб^ СК вщзначений у 25 (34,72%) па^ен^в, середньоТ тяжкостi — у 40 (55,55%), легкий — у 7 (9,72%); у вщдаленому перiодi тяжкий стан не спостер^али, середньоТ тяжкостi — вщзначений у 38 (57,57%), легкий
— у 28 (42,42%). Вихщну тяжку швалщизащю спостерiгали у 44 (61,11%) пафен^в, середньоТ тяжкостi — у 25 (34,72%), легку — у 3 (4,16%); у вщдаленому перiодi
— вщповщно у 3 (4,54%), 34 (51,51%) та 29 (43,93%).
Висновки. Хорошi результати, досягнув у 64,39% пафен^в, задовiльнi — у 35,61%, що зумовлене резидуальними патолопчними рухами, невралгiею потиличного нерва, дизестезiею в зонi шнервацм Сп, транзиторною слабiстю трапецiеподiбного м'яза тощо.
Ключовi слова: фокальна м'язова шийна дистон1я; спастична кривошия; м1крох1рург1чн1 денерващйн'! втручання.
Укр. нейрохiрург. журн. — 2015. — №4. — С.56-60.
Microsurgical denervation in treatment of focal cervical muscular dystonia: 72 cases analysis
Vitaliy Tsymbaliuk1, Ihor Tretyak1, Mark Freidman 2, Aleksandr Gatskiy1
1 Restorative Neurosurgery Department, Romodanov Neurosurgery Institute, Kiev, Ukraine
2 Neurosurgery Department, 2nd Belotserkovskiy Municipal Hospital, Belaya Tserkov, Kiev Oblast, Ukraine
Received, November 09, 2015. Accepted, November 25, 2015.
Address for correspondence;
Aleksandr Gatskiy, Restorative Neurosurgery Department, Romodanov Neurosurgery Institute, 32 Platona Mayborody St, Kiev, Ukraine, 04050, email: drgatskiy@mail.ru
Objective: To analyze the results of microsurgical denervation in spasmodic torticollis patients.
Materials and methods: 72 patients with spasmodic torticollis were enrolled into the study. All enrolled patients underwent 154 microsurgical denervations of dystonic muscles, including 58 selective denervations of sternocleidomastoid muscle, 66 selective posterior ramisectomy of C1-C6 rootlets (Bertrand's procedure), 30 denervations and myotomias of dystonic muscles of omo-trapezoid triangle (DMOTT). The outcome evaluation was conducted via neurological examination and Toronto Western Spasmodic Torticollis Rating Scale questionnaire.
Results: Initial number of severe torticollis patients was 25 (34.72%), moderate severity
- 40 (55.55%), mild severity - 7 (9.72%), during the analysis of long-term outcomes
- 0 (0%), 38 (57.57%) and 28 (42.42%) respectively. Initial severe disability was in 44 patients (61.11%), moderate - in 25 (34.72%), mild - in 3 (4.16% ) patients, during the analysis of long-term outcomes - in 3 (4.54%), 34 (51.51%) and 29 (43.93%) patients respectively.
Conclusions: Average index of good outcomes, which included morbid severity and disability severity, was 64.39%. In 35.61% of patients the outcomes of treatment were less satisfactory due to presence of residual pathological movements, neuralgia of occipital nerve, disesthesia in C2 dermatome, transient weakness of trapezoid muscle. Key words: focal muscular cervical dystonia; spasmodic torticollis; microsurgical denervation.
Ukrainian Neurosurgical Journal. 2015;(4):56-60.
Микрохирургические денервационные вмешательства по поводу фокальной мышечной шейной дистонии: анализ результатов лечения 72 пациентов
Цымбалюк В.И.1, Третяк И.Б.1, Фрейдман М.Ю.2, Гацкий А.А.1
1 Отделение восстановительной нейрохирургии, Институт нейрохирургии
им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина 2 Нейрохирургическое отделение, Белоцерковская городская больница №2, Белая Церковь, Киевская область, Украина
Цель. Проанализировать результаты микрохирургических денервационных вмешательств у пациентов по поводу спастической кривошеи (СК). Материалы и методы. В исследование включены 72 пациента, у которых выявлена СК, по поводу чего выполнены 154 микрохирургических денервационных вмешательства; в том числе 58 — денервации грудинно-ключично-сосцевидной мышцы, 66 — задней шейной селективной рамисектомии C:-CVI корешков по Bertrand, 30 — денервации и миотомии мышц плече-лопаточного треугольника. Результаты
© Цимбалюк В.1., Третяк 1.Б., Фрейдман М.Ю., Гацький О.О., 2015
Поступила в редакцию 09.11.15. Принята к публикации 25.11.15.
Адрес для переписки:
Гацкий Александр Александрович, Отделение восстановительной нейрохирургии, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова, ул. Платона Майбороды, 32, Киев, Украина, 04050, e-mail: drgatskiy@mail.ru
оценивали на основании данных клинико-неврологического обследования, анкетирования по TWSTRS (Toronto Western Spasmodic Torticollis Rating Scale). Результаты. Тяжелое течение СК отмечено у 25 (34,72%) пациентов, средней тяжести
— у 40 (55,55%), легкое — у 7 (9,72%); в отдаленном периоде тяжелое течение не наблюдали, средней тяжести — отмечено у 38 (57,57%) больных, легкое — у 28 (42,42%). Исходно тяжелую инвалидизацию наблюдали у 44 (61,11%) пациентов, средней тяжести — у 25 (34,72%), легкой степени — у 3 (4,16%); в отдаленном периоде
— соответственно у 3 (4,54%), 34 (51,51%) и 29 (43,93%) пациентов.
Выводы. Хорошие результаты достигнуты у 64,39% пациентов, удовлетворительные
— у 35,61%, что обусловлено резидуальными патологическими движениями, невралгией затылочного нерва, дизестезией в зоне иннервации Сп, транзиторной слабостью трапециевидной мышцы.
Ключевые слова: фокальная мышечная шейная дистон1я; спастическая кривошея; микрохирургические денервационные вмешательства.
Укр. нейрохiрург. журн. — 2015. — №4. — С.56-60.
Вступ. Спастична кривошия (СК) — фокальна форма м'язовоТ дистони (МД), що проявляеться тошч-ним, клошчним або тошко-клошчним спазмом м^в шиТ, що спричиняе тимчасове чи постшне вимушене положения голови та шиТ. Поширення фокальних форм МД, за даними етдемюлопчних дослщжень, проведених у 1988, 1998 та 2000 р. у деяких краТнах бвропи, становило вщповщно 29,5, 6,1 та 11,7 на 100 тис. населення вщповщно [1-3]. СК належить до най-бшьш поширених форм фокальноТ МД. 1дюпатична СК становить 63% у структурi уах видiв СК. За даними одних дослщниюв [1], СК виявляють у 5,7 хворих на 100 тис.; шших — 8, у середньому 8-10 на 100 тис. населення [4].
Незважаючи на те, що дiагностичнi процедури, кл^чш прояви та тдходи до лкування СК (фокальноТ форми МД) широко висв™еш в офщшних документах численних зарубiжних оргашзацш (NSTA, DMRF, ST Dystonia тощо), що е лише рекомендашями, сьогодш немае единоТ ушф^ованоТ загальноприйнятноТ як терапевтичноТ, так i иейрохiрургiчиоТ стратеги лкування неускладненоТ СК. Вщповщно, результати л^ування СК посередиi [5], ^нують иевирiшеиi питання етiологiТ й патогенезу захворювання.
Консервативна терапiя СК, насамперед, спрямована на корекцiю иейротраисмiтериого балансу в тдюркових гаиглiях головного мозку. Пролонгована, проте, обернена хемодеиервацiя м'язiв, що беруть участь у формуванш клiиiчиого симптомокомплексу СК, досягаеться шляхом введення препаратiв на осиовi ботулЫчного токсину (БТ). Ефективиiсть терапiТ СК з використанням похiдиих БТ, за даними л^ератури, становить вiд 70 до 85% [6].
Резекшя перифершних иервiв мае бути основним, первинним методом хiрургiчиого лiкуваиия з приводу неускладненоТ СК [7]. Виходячи з досвщу виконання деиервацiйиих втручань, можна стверджувати, що ч^ка iдентифiкацiя та якнайповшше вимкнення усiх дистонiчних м^в, що беруть участь у формуванш симптомокомплексу СК, дозволяе досягти найкращих результа^в [8].
Стандартний спектр денервацшних процедур не переглядали досить давно: визначеш мiшенi, розробленi й впроваджеш в повсякденну практику
денервацiйнi втручання [5]. Проте, результати лЬ кування не задовольняють фахiвцiв, високий ризик збереження залишкових явищ та, нав^ь, рецидиву захворювання [5, 8].
На пiдставi аналiзу результатiв зарубiжних дослд жень та власного досвiду розроблений принципово новий тдхщ до етапност (черговостi) виконання хiрургiчних втручань з приводу СК, розширений спектр м'язiв-мiшеней, вдосконалено методику Тх денервацiT. Такий тдхщ дозволив суттево покращити результати мiкрохiрургiчноT денервацiй при СК.
Матерiали i методи досл1дження. Проаналiзованi результати хiрургiчного лiкування 72 пацiентiв з приводу СК у клш^ з 2002 по 2014 р.
Пашен^в молодого вку (21-44 роки) — 7, серед-нього (45-59 роюв) — 54, похилого (60-74 роки) — 11, пашен^в дитячого (до 18 роюв), юнацького (19-20 роюв) та старечого (старше 74 роюв) вiку у дослщ-ження не включали. Чоловшв було 52 (72,22%), жшок
— 20 (28,88%). У 23 (31,94%) пашен^в тривалiсть юнування СК понад 5 рокiв, у 44 (61,11%) — вщ 5 до 2 роюв, у 5 (6,94%) — до 2 роюв. У 38 (52,77%) пашен^в проведена тератя з використанням БТ на догосттальному етапi з незначним та/або тимчасо-вим ефектом, у 34 (47,23%) — БТ не застосовували. Ретрокол^ вщзначений у 14 (19,44%) хворих, лате-роколiс — у 26 (36,11%), тортиколю — у 32 (44,44%). Вихщний легкий переб^ СК (TWSTRS I) вiдзначений у 7 (9,72%) пащен^в, середньоТ тяжкост — у 40 (55,55%), тяжкий — у 25 (34,72%). Вихщна швалщи-зацiя легкого ступеня вщ СК (TWSTRS I) виявлена у 3 (4,16%) хворих, середнього ступеня — у 28 (38,89%), тяжка — у 41 (56,94%).
Ретроколю вщзначали у 3 (21,42%) пашен^в молодого в^у (21-44 роки), у 9 (64,28%) — середнього (45-59 роюв), у 2 (14,28%) — похилого (60-74 роки). Чоловшв було 8 (57,14%), жшок — 6 (42,86%). У 4 (28,57%) пашен^в тривалють юнування СК бтьше 5 роюв, у 8 (57,14%) — вщ 5 до 2 роюв, у 2 (28,57%)
— менше 2 рокiв. Усiм патентам на догоспiтальному етапi призначали БТ з незначним та/або тимчасовим ефектом. Легкий СК (TWSTRS I) спостер^али у 2 (14,28%) пашен^в, середньоТ тяжкост — у 4 (28,57%), тяжкий — у 8 (57,14%). В уах пашен^в на момент
Стаття м1стить рисунки, як в'щображаються в друкован1й версп у вщт1нках арого, в електронн1й — у кольор'1.
включення у дослщження вщзначено тяжку швалЬ дизащю (TWSTRS II).
Латероколiс дiагностований у 4 (15,38%) пащен^в молодого BiKy (21-44 роки), 21 (80,77%) — середнього (45-59 роюв), 1 (3,85%) — похилого (60-74 роки). Чоловшв було 20 (76,92%), жшок — 6 (23,08%). У 10 (38,46%) пащен^в тривалють СК бшьше 5 роюв, у 15 (57,69%) — вщ 5 до 2 роюв, в 1 (3,85%) — менше 2 рокiв. У 10 (38,4%) пащен^в на догоспiтальномy етапi застосовували БТ з незначним та/або тимча-совим ефектом. Легкий СК (TWSTRS I) спостер^али у 3 (11,54%) пащен^в, середньоТ тяжкост — у 14 (53,84%), тяжкий — у 9 (34,61%). У 4 (15,38%) па-щен^в спостер^али вихiднy тяжку швалщизащю, у 19 (73,07%) — середньоТ тяжкосп, у 3 (11,53%)
— легку.
Тортикол^ у пацiентiв молодого в^у (21-44 роки) не спостерiгали, вш виявлений у 24 (75%) хворих середнього (45-59 роюв) та 8 (25%) — похилого вку (60-74 роки). Чоловшв було 24 (75%), жшок — 8 (25%). У 9 (28,1%) пащен^в тривалють СК понад 5 роюв, у 21 (65,6%) — вщ 5 до 2 роюв, у 2 (6,25%) — менше 2 роюв. У 14 (43,75%) пащен^в на догосттальному етат вводили БТ з незначним та/або тимчасовим ефектом. Легкий вихщний перебт СК (TWSTRS I) спостер^али у 2 (6,25%) пащен^в, середньоТ тяжкостi — у 22 (68,75%), тяжкий — у 8 (25%). У 26 (81,25%) пащен^в на момент включення у дослщження вщзначено тяжку швалщизащю, у 6 (18,75%) — середньоТ тяжкосп (TWSTRS II).
Загалом, у пащен^в з приводу СК виконаш 154 мiкрохiрyргiчних денервацiйних втручання, в тому чи^ 58 — денервацiï ГКСМ, 66 — ЗСР С1-СУ1 корiнцiв за Bertrand, 30 — ДМПЛТ. ДМПЛТ передбачае денервацiю та мiотомiю м'яза-тдшмача лопатки (m. levator scapulae), найдовшого м'яза голови (m. longis-simus capitis), пiвостьового м'яза голови (m. semispi-nalis capitis) та ремшного м'яза голови (m. splenius capitis). Основними джерелами шнерваци зазначених м'язiв е переднi гiлки СШ-С1У коршщв, дериватiв шийного сплетення. Метод ДМПЛТ розроблений в клшщ^ його ефектившсть доведена результатами проведеного дослiдження.
Патентам з приводу ретроколiс виконано 19 денервацшних хiрyргiчних втручань, у 14 (73,68%)
— ЗСР С1-СУ! коршшв за Bertrand, у 5 (26,32%)
— ДМПЛТ.
Патентам з приводу латерокол^ виконано 75 денервацiйних хiрyргiчних втручань, у 26 (43,33%)
— тсилатеральноТ' (по вiдношенню до нахилу голови) денерваци ГКСМ, у 24 (40%) — тсилатерально' ЗСР, у 10 (16,67%) — тсилатерально' ДМПЛТ.
Патентам з приводу тортиколiс виконано 75 денервацшних хiрyргiчних втручань, у 32 (42,66%)
— денерваци контралатерального (по вщношенню до повороту голови) ГКСМ, у 28 (37,33%) — тсилатерально''' ЗСР, у 15 (22,38%) — контралатерально' ДМПЛТ.
Первинш результати хiрyргiчного л^ування зби-рали не рашше нiж через 14 дiб (раннi результати) пiсля закшчення yсiх запланованих етапiв хiрyргiчноï денерваци, що совпадало з моментом виписування патента, вони включали оцiнкy клш^о-невролопч-них даних та анкетування за TWSTRS. Пщ час аналiзy тзшх (до 1 року пiсля денервацшних втручань) та
вщдалених (пiзнiше шж через 2 роки) резyльтатiв, проводили ретельне клшко-невролопчне обстеження пацiентiв та анкетування за TWSTRS. ^м того, клшЬ ко-неврологiчне обстеження та збирання анкетних даних здшснювали за будь-якого звернення патента в клiнiкy, максимальш строки спостереження пiсля виконання денервацшних мiкрохiрyргiчних втручань з приводу СК 11 роюв, у середньому 5 роюв ± 2 мiс.
Анкетування передбачало визначення тяжкосп перебту СК та швалщизацп у раннi, шзш та вщда-ленi строки тсля мiкрохiрyргiчних денервацiйних втручань. Оцiнка тяжкосп перебiгy СК за TWSTRS передбачае анкетування патента та оцiнкy ним власного стану за бальною системою на основi 6 показникiв: максимально' пасивно' екскyрсiï голови та ши у 3 основних площинах; тривалють патологiчноï установки/напруження м'язiв протягом доби; наявшсть певних тригерних точок, вплив на як полегшуе стан патента; стyпiнь пiднiмання плеча; активний обсяг рyхiв; час, протягом якого патент може утримувати голову/шию в нейтральному положены. За сумою балiв визначали тяжюсть СК: 0-10 балiв — легка, 11-25 балiв — середньо: тяжкостi, 26-35 балiв — тяжка.
Оцшка ступеня iнва лiдизацiï за TWSTRS передбачала анкетування патента та оцшку ним за бальною системою власно: активностi за 6 типовими позишями: робота, щоденна активнiсть, читання, перегляд телевiзорy, активнiсть поза домом. За сумою балiв визначали стyпiнь швалщизацп: 0-10 балiв
— легка, 11-20 балiв — середньоï тяжкостi, 21-30 балiв — тяжка.
Для визначення вщносного показника хороших резyльтатiв тсля мiкрохiрyргiчних денервацiйних втручань обчислювали стввщношення абсолютноï кiлькостi пацiентiв, у яких змшилася тяжкiсть захворювання, до загального абсолютного показника у вщповщних групах шд час аналiзy вiддалених результа^в. Кiлькiстю пацiентiв, у яких змшилася тяжюсть захворювання, вважали рiзницю вихщних абсолютних показникiв у кожнiй грут та абсолютноï кiлькостi пацiентiв у вщповщних групах пiд час аналiзy вiддалених резyльтатiв.
Статистична обробка даних проведена з використанням стандартних методiв, визначали критерш х2 Пiрсона для виявлення зв'язку мiж факторнимита результативними ознаками. Факторними ознаками у нашому дослщженш були строки, в як аналiзyвали результати (до i пiсля мiкрохiрyргiчних денервацiйних втручань); результативними ознаками
— оцшка тяжкосп перебту СК та ступеня швалщизаци, ранш, пiзнi та вiддаленi результати.
Застосовували програму "Excel" з пакета програм "Microsoft Office 2003".
Результати та ïx обговорення. П^ля виконання денервацшних хiрyргiчних втручань з приводу СК ускладнення виникли у 64 хворих: у 56 (87,5%)
— дизестезiя в зон шнерваци С11 спинномозкового нерва, у 3 (4,68%) — невралпя потиличного нерва, у 5 (7,82%) — шфекцшш ускладнення.
Слщ зазначити, що 6 пашен^в пiсля денервацiï ГКСМ (2 — з приводу латерокол^, 4 — тортиколю) вiдмовились вiд подальше хiрyргiчноï денервацiï, зважаючи на значне покращення стану.
Вщдалеш результати м1крох1рург1чних денер-вац1йних втручань у пац1ент1в з приводу ретрокол1с свщчили про ч1тку тенденц1ю до зменшення тяжкост1 захворювання: до операци тяжкий переб1г СК в1д-значали у 57,14% пац1ент1в, у в1ддаленому перюд1
— не спостер1гали; СК середньоУ тяжкост1 в1дзначали в1дпов1дно у 28,57 I 85,71%; у вщдаленому перюд1 у
2 (14,28%) пац1ент1в виявлений легкий переб1г СК. За даними статистичного анал1зу в1ддалених результат1в встановлений достов1рний вплив х1рург1чних втручань на тяжюсть переб1гу захворювання (х2=12,000, х2крит=9,21, р<0,01). У в1ддаленому пер1од1 п1сля м1крох1рург1чних денервац1йних втручань у пац1ент1в
3 приводу ретрокол1с встановлено ч1тку тенденц1ю до зменшення тяжкост1 швалщизаци: до операци — в ус1х спостер1гали тяжку 1нвал1дизац1ю, тсля операци
— у 21,42%; частота середнього ступеня швалщи-заци становила 64,28%; легкого — 14,28%. Значне покращення вщзначене у 12 (85,71%) пац1ент1в. За даними статистичного анал1зу в1ддалених резуль-тат1в встановлений достов1рний вплив х1рург1чних втручань на ступшь швалщизацп хворих (х2=18,118,
X',
т=9,21, р<0,01).
Вщдалеш результати м1крох1рург1чних денер-вац1йних втручань у пац1ент1в з приводу латеро-кол1с св1дчили про ч1тку тенденц1ю до зменшення тяжкост1 захворювання: до операци тяжкий переб1г захворювання спостер1гали у 34,61% пац1ент1в, у вщдаленому пер1од1 — не виявлений; до операци захворювання середньоУ тяжкост1 спостер1гали у 53,84% пац1ент1в, у вщдаленому — у 62,5%; легкий переб1г СК — у 37,5%. При статистичному анал1з1 в1ддалених результат1в встановлений достов1рний вплив х1рург1чних втручань на тяжюсть переб1гу захворювання (х2=11,974, х2крит=9,21, р<0,01), а та-кож достов1рний зв'язок м1ж тяжк1стю захворювання, тзшми та в1ддаленими результатами (х2=7,125, х2крит=5,991, р<0,05): п1сля ДМПЛТ у 7 пац1ент1в суттево зменшилась тяжюсть переб1гу СК (тяжкого — з 16,67 до 0%, середньоУ тяжкост1 — з 70,83 до 62,50%, легкого — з 12,5 до 37,5%). Встановлено ч1тку тенденц1ю до зменшення ступеня швалщизацп: тяжкоУ — з 15,38 до 0%, середньоУ тяжкост1 — з 73,07 до 58,33%; частота легкоУ швалщизацп збтьшилася з 11,53 до 41,66%. При статистичному анал1з1 в1дда-лених результат1в встановлений достов1рний вплив проведених х1рурпчних втручань на ступ1нь швалЬ дизацп (х2=8,460, х2крит =5,991, р<0,05). В1дзначений достов1рний зв'язок м1ж ступенем швалщизацп, тзшми та вщдаленими результатами: виконання ДМПЛТ у 7 пац1ент1в сприяло суттевому зменшенню ступеня швалщизацп (з 91,66 до 58,33% — за середнього ступеня), частота легкоУ швалщизацп збтьшилася з 8,33 до 41,67%.
Вщдалеш результати м1крох1рурпчних денер-вацшних втручань у пац1ент1в з приводу тортикол1с св1дчили про ч1тку тенденц1ю до зменшення ступеня тяжкост1 захворювання: за вихщного тяжкого пере-б1гу — з 25 до 0%; за вихщного переб1гу середньоУ тяжкост1 — з 68,75 до 39,28%; легкий переб1г СК в1дзначений у 17 (60,71%) пац1ент1в. Встановлений достов1рний вплив х1рург1чних втручань на тяж-к1сть переб1гу захворювання (х2=21,465, х2крит=9,21, р<0,01), а також достов1рний зв'язок м1ж тяжк1стю
захворювання, п1зн1ми та вщдаленими результатами (х2=27,125, х2крит=9,21, р<0,01): виконання ДМПЛТ у 15 пац1ент1в дозволило достов1рно зменшити тяжк1сть переб1гу СК (з 25 до 0% — за тяжкого переб1гу, з 75 до 39,28% — середньоУ тяжкост1), до 60,71% зб1льшилася частота виявлення легкого переб1гу СК. Вщдалеш результати м1крох1рург1чних денер-вац1йних втручань свщчили про ч1тку тенденц1ю до зменшення ступеня швалщизацп: за вихщного тяжкого ступеня — з 81,25 до 0%; вихщний середн1й ступшь швалщизацп до операцп в1дзначали у 18,75% пац1ент1в, у в1ддаленому перюд1 — у 39,28%; легкий — вщзначений у в1ддаленому перюд1 у 60,71%. При статистичному анал1з1 в1ддалених результат1в встановлений достов1рний вплив х1рурпчних втручань на ступшь швалщизацп (х2=44,401, х2крит=9,21, р<0,05), а також достов1рний зв'язок м1ж ступенем швалщизаци, п1зн1ми та в1ддаленими результатами (х2=37,474, х2крит=9,21, р<0,01): виконання ДМПЛТ у 15 пац1ент1в дозволило достов1рно зменшити ступ1нь 1нвал1дизац|| пац1ент1в з 71,40 до 0% — за тяжкого ступеня; швал1дизац1ю середнього ступеня вщзна-чали до операци — у 28,57% пац1ент1в, тсля неУ — у 39,28%, легкого ступеня — у 60,71%.
Загалом, при анал1з1 результат1в м1крох1рурпчних денервац1йних втручань у пац1ент1в з приводу СК значне зменшення тяжкост1 захворювання спостерЬ гали в ус1х пац1ент1в, в тому числ1 за тяжкого переб1гу СК — з 34,72 до 0%; за середньоТ тяжкост1 — з 55,55 до 57,57%; частота легкого переб1гу СК збтьшилася з 9,72 до 42,42%. Встановлений тюний статистичний зв'язок м1ж зменшенням тяжкост1 захворювання та х1рурпчним втручанням (х2=37,461, х2крит=9,21, р<0,01) (див. рисунок).
70
60
I 50
й" 40
30 --
20 --
10 --
-55,55—57,57 _
-34,72-
42,42
9,72
А
Тяжкий Середнм Легкий
□ Вихщн1 И Вщдалеы
70
60 -—|
I 50
й" 40 --
30 --
20 --
10 --
61,11
51,51
-34,72-
-4,54-
-43,93"
-4,16-
X
Б
Тяжкий Середнм Легкий
□ Вихщнн И Вщдалеы
Динам1ка зм1н тяжкост1 переб1гу (А) та ступеня швалщизацп (Б) у пац1ент1в, оперованих з приводу СК.
Вщзначене суттеве зменшення ступеня швалщи-зацiï в уах групах пащен^в, в тому чи^ за тяжкого ступеня швалщизаци — з 61,11 до 4,54%, тобто в 13,5 разу. Частота виявлення швалщност становила до операцп — 34,72%, у вщдаленому — 51,51%; легко: — вiдповiдно 4,16 та 43,93%. Таким чином, абсолютна кшьюсть пащен^в, у яких виявляли швалщшсть, збiльшилась у 10 разiв. Встановлений тiсний статис-тичний зв'язок мiж зменшенням ступеня швалщизаци та проведеними хiрyргiчними втручаннями (х2=58,113,
х2крит=9,21, р<0,05).
Висновки. 1. Метод ДМПЛТ, розроблений в клшщ^ спрямований на денервашю та мiотомiю м^в, що беруть участь у формуванш СК, виключення яких з патолопчних рyхiв не завжди можливо досягти тд час виконання стандартних мiкрохiрyргiчних денерва-цiйних втручань (ЗСР, денерваци ГКСМ), е ефективним способом покращення результа^в лiкyвання пацiентiв з приводу латерокол^, тортиколiс та ретроколiс.
2. У 2 пашен^в зменшилася тяжюсть перебiгy пiсля виконання yсiх етатв денервацiйних втручань, зокрема, ДМПЛТ, тобто, хороши результати досягнyтi у 63,63% хворих.
3. У 43 пашен^в зменшився стyпiнь iнвалiдизацiï, вiдповiдно, хороши результати досягнyтi у 65,15%.
4. У 35,61% пашен^в результати л^ування, на нашу думку, задовiльнi. У 56 з них залишилися озна-ки дизестези в зонi автономноï iннервацiï великого потиличного нерва (задньоï гiлки С11), у 3 — резиду-альнi патологiчнi рухи, у 3 — бть пiсля виконання денервацшних втручань (за TWSTRS III), невралпя потиличного нерва, у 2 — транзиторна слабеть тра-пецiеподiбного м'яза.
Список лiтератури
1. Epidemiology of focal and generalized dystonia in Rochester, Minnesota / J. Nutt, M. Muenter, A. Aronson, L.T. Kurland, L.J. Melton // Mov. Disod. — 1988. — V.3. — P.188-194.
2. Possible risk factors for primary adult-onset dystonia: a case-control investigation by the Italian Movement Disorders Study Group / G. Defazio, A. Berardelli, G. Abbruzzese, V. Lepore, V. Coviello, D. Acquistapace, L. Capus, F. Carella, M.T. De Berardinis, G. Galardi, P. Girlanda, S. Maurri, A. Albanese, L. Bertolasi, R. Liguori, A. Rossi, L. Santoro, G. Tognoni, P. Livrea // J. Neurol. Neurosurg. Psychiat. — 1998. — V.64. — P.25-32.
3. Collaborative Group. The Epidemiological Study of Dystonia in Europe (ESDE). A prevalence study of primary dystonia in eight European countries // J. Neurol. — 2000. — V.247, N10. — P.787-792.
4. Ondo W.G. Surgical therapies for dystonia / W.G. Ondo, J.K. Krauss // Dystonia: etiology, clinical features, and treatment; eds. M.F. Brin, C. Comella, J. Jankovic. — Philadelphia, USA: Lippincott, Williams& Wilkins, 2004. — P.125-148.
5. Krauss J.K. Surgical treatment of dystonia // Eur. J. Neur.
— 2010. — V.17, N1. — P.97-101.
6. What is the optimal dose of botulinum toxin type A in the treatment of cervical dystonia? Results of a double blind, placebo controlled dose ranging study using Dysport / W. Poewe, G. Deuschl, A. Nebe, E. Feifel, J. Wissel, R. Benecke, K.R. Kessler, A.O. Ceballos-Baumann, A. Ohly, W. Oerte, G. Kunig // J. Neurol. Neurosurg. Psychiat. — 1998. — V.64, N1. — P.13-17.
7. Sitthinamsuwan B. Dystonia and peripheral nerve surgery in the cervical area / B. Sitthinamsuwan, S. Nunta-Aree; ed. R. Rosales. Dystonia — the many facets. — Shanghai: InTech, 2012. — 151-184 p.
8. Prospective study of selective peripheral denervation for botulinum-toxin resistant patients with cervical dystonia / A. Muenchau, J.D. Palmer, D. Dressler, J.D. O'Sullivan, K.L. Tsang, M. Jahanshahi, N.P. Quinn, A.J. Lees, K.P. Bhatia // Brain: J Neurol. — 2001. — V.124, N4. — P.769-783.
References
1. Nutt JG, Muenter MD, Aronson A, Kurland LT, Melton LJ. Epidemiology of focal and generalized dystonia in Rochester, Minnesota. Mov Disord. 1988;3:188-94.
2. Defazio G, Berardelli A, Abbruzzese G, Lepore V, Coviello V, Acquistapace D, Capus L, Carella F, De Berardinis MT, Galardi G, Girlanda P, Maurri S, Albanese A, Bertolasi L, Liguori R, Rossi A, Santoro L, Tognoni G, Livrea P. Possible risk factors for primary adult-onset dystonia: a case-control investigation by the Italian Movement Disorders Study Group. J Neurol Neurosurg Psychiat. 1998;64:25-32.
3. A prevalence study of primary dystonia in eight European countries. Epidemiological Study of Dystonia in Europe (ESDE) Collaborative Group. J Neurol. 2000;247(10):787-92.
4. Ondo WG, Krauss JK. Surgical therapies for dystonia. In: Brin MF, Comella C, Jankovic J, editors. Dystonia: etiology, clinical features, and treatment. Philadelphia, USA, Lippincott: Williams&Wilkins; 2004. p. 125-48.
5. Krauss JK. Surgical treatment of dystonia. Eur J Neurol. 2010 Jul; 17(1): 97-101.
6. Poewe W, Deuschl G, Nebe A, Feifel E, Wissel J, Benecke R, Kessler KR, Ceballos-Baumann AO, Ohly A, Oertel W, Kunig G. What is the optimal dose of botulinum toxin type A in the treatment of cervical dystonia? Results of a double blind, placebo controlled dose ranging study using Dysport. J Neurol, Neurosurg Psychiat. 1998;64(1):13-7.
7. Sitthinamsuwan B, Nunta-Aree S. Dystonia and peripheral nerve
surgery in the cervical area. In: Rosales R, editor. Dystonia
— the many facets. Shanghai: InTech;2012. p.151-84.
8. Muenchau A, Palmer JD, Dressler D, O'Sullivan JD, Tsang KL, Jahanshahi M, Quinn NP, Lees AJ, Bhatia KP. Prospective tudy of selective peripheral denervation for botulinum-toxin resistant patients with cervical dystonia. Brain: J Neurol. 2001;4:769-83.
