CC BY
32
© Перцева Т. О., Борисова I. С. УДК 616. 24-002-02:612. 017. 2 Перцева Т. О., Борисова I. С.
М1КРОБ1ОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПНЕВМОН1Й ХВОРИХ З
ПОРУШЕННЯМИ 1МУН1ТЕТУ НА ФОН1 ОНКОГЕМАТОЛОГ1ЧНИХ
ЗАХВОРЮВАНЬ
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ УкраГни» (м. Днiпропетровськ)
Дана робота е фрагментом НДР «Визначення особливостей перебiгу захворювань бронхо-леге-нево! системи (хронiчного бронхiту, бронхiальноi, астми, пневмонiI) у вiковому аспект та розробка схем комплексно! профтактики та лiкування», що затверджена МОЗ Укра!ни (№ державно! реестраци 0199У002120, шифр 1Н. 09. 99).
Вступ. Пневмонiя i в XXI столггп залишаеться важливою медико-соцiальною проблемою. Це зу-мовлено, в першу чергу, !! значною поширенютю, досить високими показниками смертност та зна-чними економiчними витратами [6, 9]. В Укра!ы, за даними офiцiйно! статистики захворюванють серед дорослих склала 519, 7 на 100 тис. населення, по-казник смертност 10,3 на 100 тис. [9]. Введення у л^ карську практику стандартизованих протоколiв, що до дiагностики та лкування пневмонi! з позицiй до-казово! медицини, дозволило досягти певних успiхiв [6, 9, 10, 11, 12].
В той же час, за межами сучасних консенсуЫв та настанов залишилася проблема дiагностики та л^-вання пневмонi! у хворих з порушеннями iмунiтету. в тому чи^ на фонi онкогематологiчних захворювань. Xворi з онкогематолгiчними захворюваннями у зв'язку з несприятливим медикаментозним впли-вом, який призводить до дефекпв гуморального та клiтинного iмунiтету, мають вiрогiдно бiльшу можли-вiсть розвитку пневмонiй [1, 2, 14]. Практично 50 % хворих з онкологематолпчними захворюваннями на тл високодозно! полiхiмiотерапi! (ВПХТ) хворiють на пневмонi!. При цьому, летальнють е досить високою i становить 28 % [2, 15].
Нажаль, вс кJliнiчнi доотдження, що до проблем мiкробiологiчно! характеристики i антибактерiальноi, терапi! (АБТ) пневмонм у хворих з порушеннями iму-нiтету на фонi онкогематологiчних захворювань за-снованi на мiжнародному досвт [14, 15, 16]. Саме тому, сьогодн науково обфунтований дослщниць-кий штерес до питань мiкробiологiчно! дiагности-ки та лiкування пневмонi! у хворих з порушеннями iмунiтету на фон онкогематологiчних захворювань, що пов'язано як з особливостями мiкробiологiчно,i дiагностики, так i з високим вщсотком летальних ви-падкiв та значним пщвищенням вартостi лiкування.
Мета роботи - визначити мiкробiологiчнi особливостi пневмонм у хворих з порушеннями iмунiтету на фонi онкогематологiчних захворювань.
Об'ект I методи досл1дження. Дослiджено 324 хворих на пневмоыю з порушеннями iмунiте-ту на фонi онкологематолопчних захворювань, як1 проходили лiкування на базi гематологiчного центру КЗ «Днтропетровська мiська багатопрофiльна клiнiчна лкарня № 4 ДОР» на протязi 2011-2013 рр. Вiк хворих становив вщ 32 до 67 роюв. Серед досл^ джуваних - 110 жшок i 214 чоловiкiв. Дiагноз онко-гематологiчних захворювань та пневмони було вер^ фiковано вiдповiдно до загальноприйнятих кл^чних та морфологiчних критерив [6, 8, 9, 10].
Матерiалом для iдентифiкацi! мiкробних патоге-ыв у доотджуваних хворих була рщина бронхоаль-веолярного лаважу (БАЛ), отримана при фiброброн-хоскопi! (ФБС) [10]. Лаваж виконувався введенням в бронхи пщ час ФБС п^гр^ого до 37°С фiзiологiчно-го розчину натрю хлориду за допомогою одноразо-вих шпри^в, 8 порцiй по 20 мл. Повертали 40-60 % обсягу введено! рщини, яку збирали в стерильну пластикову емкють. Мiкробiологiчне до^дження БАЛ проводилося шляхом вивчення нативних маз-кiв iз визначенням основних морфолопчних типiв. Проведення якiсного мiкробiологiчного дослщжен-ня проводили поетапно на щтьних дiференцiаль-но-поживних середовищах: Блаурока, ЖСА, ЕНДО, Сабуро, кров'яний та шоколадний агари. Видтення анаеробiв проводили на збагаченому кров'яному агарi + 0,5 твЫ-80, в умовах анаеробного культи-вування в анаеростатi [5]. СтупЫь обсiменiння ви-хiдного матерiалу визначався пщрахунком кiлькостi колонiй (КУО), як виросли з урахуванням ступеню розведення та обсягу заЫвно! дози. Показники 104 - 105 КУО/мл оцЫювали як середнiй ступiнь мiкро-бного обЫменшня, понад 105 КУО/мл - як високий [5, 10]. Статистична обробка отриманих результатв виконана за допомогою стандартного пакету функ-цм "МБ ЕхеГ.
Результати досл1джень та 'Гх обговорення. Доотджуваы хворi були розподтеы на 2 групи. Першу групу склали 98 хворих з онкогематолопч-ними захворюваннями, якi були госпiталiзованi в ге-матологiчне вiддiлення з пневмоыею або пневмонiя
виникала на протязi 24-48 годин пiсля госпiталiзацiI. Другу групу склали 226 хворих, пневмоыя у яких ви-никла на фонi програмного лiкування основного за-хворювання через 6-13 дiб пiсля госпiталiзацiI.
В 1 груп хворих було 22 жiнки i 76 чоловiкiв, се-реднiй вк становив 43,5 рокiв; в 2 груп - 79 жiнки i 147 чоловiкiв, середнiй вiк - 47,5 роюв. Розподiл в групах дослщження за нозологiчними формами он-когематологiчноI патологiI був наступний. В 1 груп доотдження у 19 (19,3 %) хворих пневмоыя виникла на фон гострого лiмфобласного лейкозу (ГЛБЛ), у 8 (5,1 %) - на фон гострого промieлоцитарного лейкозу (ГПМЛ), у 32 (32,6 %) - на фон гострого мieло-бласного лейкозу (ГНЛБЛ), у 5 (5,1 %) та 22 (22,6 %) хворих - на фон хронiчного мieлолейкозу (ХМЛ) та хроычного лiмфолейкозу (ХЛЛ), вщповщно. Iншi онкогематологiчнi захворювання (множинна мieло-ма, тромбоцитопенiя, апластична анемiя, мieлоди-спластичний синдром) були фоновими захворюван-нями при виникненнi пневмонiI у 15 (15,3 %) хворих. В 2 груп доотдження у 42 (18,5 %) хворих пневмоыя виникла на фон ГЛБЛ, у 12 (5,3 %) - на фон ГПМЛ, у 73 (32,3 %) - на фон ГНЛБЛ, на фон ХМЛ та ХЛЛ - у 9 (3,9 %) та 53 (23,6 %) хворих, вщповщно. Ктькють доотджуваних з шшими онкогематологчними за-хворюваннями становила 37 (16,4 %) хворих. Таким чином, групи дослщжуваних хворих були однорщни-ми за показниками вку та нозолопчними формами онкогематологiчноI патологiI.
За результатами проведених мiкробiологiчних дослiджень хворих на пневмоню з порушеннями iмунiтету на фон онкогематологiчних захворювань патогеннi мiкроорганiзми у високому ступеню м^ кробного обЫмеыння були видiленi у 32 (32,6 %) хворих 1 групи, та 99 (43,8 %) хворих 2 групи (Табли-ця 2). Не дивлячись на використання сучасних та адекватних методiв доотдження у 66 (67,4 %) хворих 1 групи та у 127 (56,2 %) хворих 2 групи можливi збудники пневмони не були визначенг Отриман дан збкаються з даними Ыших наукових доотджень [3, 7]. Основними причинами неможливостi визначити патогены збудники були: в 1 груп - вщсутнють ет^ олопчно значущого збудника в момент доотдження на фонi АБТ, що була призначена ще на амбулаторному етат; в 2 групi - визначення мiкроорганiзмiв не в дiагностично значущiй концентрацiI у зв'язку з контамЫа^ею бактерiями ротоглотки та призна-чення АБТ для лiкування фебрильно! нейтропенiI до проведення мiкробiологiчного доотдження.
Характеристика та показники частоти визначення патогенних мiкроорганiзмiв та !х асоцiацiй у хворих на пневмонiю з порушеннями iмунiтету на фон онкогематологiчних захворювань представленi в таблицях 1 i 2.
За результатами даних мiкробiологiчних до-слщжень БАЛЖ в 1 групi доотдження визначенi: S. рпеитоп1ае - у 21 (65,6 %) хворих, S. aureus - у 3 (9,4 %) хворих, H. Influenzae - у 2 (6,25 %) хворих, К. рпеитотае - у 6 (18,75 %) хворих. У 10 (31,25 %) хворих визначали асощацп патогенних мiкроорганiзмiв у середньому або низькому ступен обсемЫЫня. У
Таблиця 1
Частота видшення бактерш у хворих на пневмошю на фон онкогематолопчних захворювань
Назва збудника 1 група 2 група
N % N %
S. pneumoniae 21 65,6 7 7,0
S.pyogenus 8 8,1
S. aureus 3 9,4 9 9,1
P. aeroginosa 28 28,4
H. influenzae 2 6,25 2 2,0
E. coli 10* 10,1*
Proteus spp. 7 7,0
Enterobacter spp. 9 9,1
ГННФБ 4* 12,5* 13 13,1
К. pneumoniae 6 18,75 3 3,0
1ншл бактеpiальнi збудники 5* 15,6* 12 12,1
Всього 32 100 99 100
Примiтка: * - визначались тшьки в асощащях.
Таблиця 2
Кiлькiсть мiкроорганiзмiв визначених у хворих з порушеннями iMyrnTeTy на фош онкогематолопчних захворювань
1 група 2 група
N % N %
Всього до^джень 32 100 99 100
Один патогенний мiкpооpганiзм 22 68,7 56 56,6
Два патогенних мiкpооpганiзми 10 31,3 26 26,2
Три i бтьше патогенних мiкpооpганiзми 17 17,2**
Асощацм бактерп + гриби 9 28,1 42 42,4**
Гриби (доведена мкозна етюлопя пневмошя) 4 4,0**
Примггка: ** - вiрогiдно, порiвняно з даними 1 групи дослщження (р < 0,05).
9 (28,1 %) хворих в асо^а^ях визначали ГННФБ (в тому чиогм Serratia marcescens, Shewanella putrefa-ciens, Stenotrophomonas maltophilia).
За результатами даних мiкробiологiчних досл^ джень хворих 2 групи визначенк S. pneumoniae - у 7 (7,0 %) хворих, Str. pyogenus - у 8 (8,1 %) хворих, S. aureus - у 9 (9,1 %) хворих, H. Influenzae - у 2 (2,0 %) хворих, К. pneumoniae - у 3 (3,0 %) хворих, P. аeroginosa - у 28 (28,4 %) хворих, ГННФБ - у 13 (13,1 %) хворих, Proteus spp. - у 7 (7,0 %) хворих, Enterobacter spp. - у 9 (9,1%) хворих, mini бактеpiальнi збудники - у 12 (12,1%) хворих. Частку «Ыших збуд-ниюв» складали: Serratia marcescens, Streptococcus viridans, Shewanella putrefaciens, Stenotrophomonas maltophilia, Acinetobacter baumanii.
Поеднання з грибами визначено в 1 rpyni досл^ дження у 9 (28,1 %) хворих, в 2 rpyni - у 42 (42,4 %) хворих. При цьому, провщними представниками гpибiв в асоцiацiях в обох групах були представни-ки роду Candida spp. В 2 груп доотдження в асо-цiацiях не рщкими були i представники роду гpибiв Aspergillus spp., якi визначен у 7 (7,0 %) хворих. В
1 груп дослiдження не було хворих з мкотичними пневмоыями.
В 2 гpyпi дослiдження у 4 (4,0 %) хворих було доведено провщну роль грибковоУ флори у виникненн пневмони. Збудниками мкотичних пневмонiй були представники роду Aspergillus. У 2 (2,0 %) хворих визначен Aspergillus flavus, у 1 (1,0 %) хворого - Aspergillus niger (з летельним юходом захворювання), ще у 1 (1,0 %) хворого - Aspergillus fumigatus у спо-лyченнi з Candida albicans. Отже, за результатами даних мiкpобiологiчних доогмджень у хворих 1 груп1 дослiдження частiше визначали патогены мiкpооp-ганiзми, що е провщними збудниками позагост-тальних пневмонй
В 2 гpyпi хворих частше визначали мiкpооpганiз-ми, що е провщними збудниками нозокомiальних ш-фекцй Кiлькiсть бактеpiально-бактеpiальних та бак-теpiально-мiкотичних асоцiацiй у хворих 2 групи було значно бтьше, поpiвняно з результатами 1 групи доотдження. При цьому, юлькють хворих у яких ви-значенi асоцiацiI збyдникiв становила 43,1 %: у 26 (26,2 %) хворих визначен асо^ацм 2 збудниюв, у 17 (17,2 %) хворих - асо^аци 3 збудниюв. Провщними в асо^ащях були: ГННФБ, E. Coli та Enterobacter spp. Важливу роль у хворих з порушеннями iмyнiтетy на фонi онкогематолопчних захворювань у виникненн1 пневмонiI незалежно вщ часу та мiсця виникнення, вiдiгpавали ГННБ, серед яких Serratia marcescens, Streptococcus viridans, Shewanella putrefaciens, Stenotrophomonas maltophilia, Acinetobacter spp. та mini. При цьому, у хворих 1 групи ц мiкpооpганiзми визначали ттьки в асоцiацiях при низькому та се-редньому ступенях обсемшшня, а у дослiджyваних
2 групи дан мiкpооpганiзми у високих ступенях обсемшшня на фон зниженого iмyнiтетy набували ет^ ологiчного значення. За даними лггератури, саме
представники ^еУ флори, становлять значну проблему у зв'язку з 1х природною та придбаною анти-бютикорезистентнютю [3, 4].
Таким чином, пневмоыУ у хворих з порушеннями iмунiтету на фонi онкогематологiчних захворювань мають певн мiкробiологiчнi особливостi, що важли-во враховувати при виборi оптимальних схем АБТ для лкування шфекцм нижнiх дихальних шляхiв.
Висновки.
1. За результатами мiкробiологiчних дослiджень 324 хворих на пневмоыю з порушеннями iмунiтету на фонi онкогематологiчних захворювань визначен мiкробiологiчнi особливостi iнфекцiй нижых дихальних шляхiв в залежност вiд часу та мiсця виникнення. Пдходи до визначення пневмонм як «позагоспiтальна» та «нозокомiальна», з урахуван-ням результатiв проведеного мiкробiологiчного дослiдження, е актуальними при виборi АБТ для лiкування пневмонiI у хворих на фон1 онкогематологiчних захворювань.
2. Мiкробiологiчними особливостями пневмонiй у хворих з порушеннями iмунiтету на фон1 онкогематологiчних захворювань е бактерiально-бактерiальнi та бактерiально-грибковi мiкст шфекцп. В групах дослiдження асоцiацiI бактерiальних збудникiв визначенi в 31,3 % та 43,4 % випадках доотджень; асо^аци з грибковою флорою - в 28,1 та 42,4 % випадках доотджень.
3 Важливу роль при виникненн пневмони, незалежно вщ часу та мюця виникнення, у хворих з порушеннями iмунiтету на фон онкогематологiчних захворювань, вщграють ГННБ. Данi результа-ти важливо враховувати при виборi оптимальних антибактерiальних схем АБП уже на початко-вих етапах л^вання пневмонiI у хворих на фон1 онкогематологiчних захворювань.
Перспективи подальших дослщжень. Опти-мiзацiя лiкування пневмонiI у хворих з порушеннями iмунiтету на фон онкогематологiних захворювань вiдповiдно до визначених особливостей результа^в мiкробiологiчних дослщжень, е актуальною проблемою та потребуе подальших доотджень.
Лiтература
Багирова Н. С. Инфекции в онкогематологии. В кн. «Новое в онкологии» / Н. С. Багирова [Под ред. И. В. Поддубной и Н. А. Огнерубова]. - Воронеж, 2001. - с. 366-380.
Галстян Г. М. Легочные осложнения у больных гематологическими заболеваниями / Г. М. Галстян, А. Н. Соколов,
B. Г. Савченко // Респираторная медицина. Т. 2. [Под ред. А. Г. Чучалина]. - М., изд. группа Гэотар- медиа, 2007. -
C. 605-619.
Гусева С. А. Фебрильная нейтропения: методы профилактики и терапии [Текст] / С. А. Гусева, А. О. Петрушина // Укра-Унський журнал гематологи та трансфузюлоги. - 2006. - № 1 (6). - С. 48-57.
Дзюблик Я. О. Кшшчш аспекти антибютикорезистентност збудниюв негосттальних Ыфекцм дихальних шлях1в [Текст] / О. Я. Дзюблик // УкраУнський пульмонолопчний журнал. - 2010. - № 3. - С. 53-56.
Приказ Минздрава СССР № 535 от 22.04.85 г. «Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений». Негосттальна та нозоком1альна (госттальна) пневмошя у дорослих ос1б: етюлопя, патогенез, кпасиф1кац1я, д1агнос-тика, антибактер1альна тератя (методичш рекомендаций / Наказ МОЗ УкраУни «Про затвердження кшшчних протоко-л1в надання медичноУ допомоги за спец1альн1стю «Пульмонолопя» вщ 19. 03. 2007 р. № 128. - К. : Велес, 2007. - С. 105 -146.
Перцева Т. А. Особенности этиологической диагностики и лечения нозокомиальной пневмонии [Текст] / Т. А. Перцева, Р. А Бонцевич // Мистецтво л1кування. - 2003. - № 4. - С. 31-34.
8. Стандарти дiагностики та лiкування онкологiчних хворих /Наказ МОЗ УкраУни «Про затвердження протоколiв надання медичноУ допомоги за спе^альнютю «Онкологiя» вiд 17. 09. 2007 р. № 554 Í3 доповненнями згщно Наказу МОЗ Украши № 645 вщ 30. 07. 2010 р.
9. Фещенко Ю. I. Негосттальна пневмонiя у дорослих оаб: етiологiя, патогенез, класифiкацiя, дiагностика, антибюти-бактерiальна терапiя (Проект кл^чних настанов) [Текст] / Ю. I. Фещенко, О. А. Голубовська, К. А. Гончаров, О. Я. Дзю-блик // УкраУнський пупьмонолопчний журнал. - 2012. - № 4. - С. 5 - 17.
10. American Thoracic Society. Guidelines for the Initial Management of Adults with Community-Acquired Pneumonia. Diagnosis Assesment of Severity and Initial Antimicrobial Therapy // Amer. Rev. of Resp. Dis. - 1993. - Vol. 148 (5). - P. 1418-26.
11. BTS Guidelines for the Management of Community Acquired Pneumonia in Adults // Thorax. - 2001. - Vol. 56. - P. 1-64.
12. Glauser M. P. Management of Infections in Immunocompromised Patients / M. P. Glauser, P. A. Pizzo. - USA : W. B. Saunders Com. Ltd, 2000. - 473 р.
13. Hedlund J. V. Factors of importance for the long term prognosis after hospital treated pneumonia / J. V. Hedlund, A. B. Ortqist, M. E. Kalin, F. Granath // Thorax. - 1993. - Vol. 48 (8). - P. 785-789.
14. Rossini F. Incidence and outcome of pneumonia in patients with acute leukemia receiving first induction therapy with anthracy-cline-containing regimens / F. Rossini, M. Verga, G. Giltri [et al.] // Haematologica. - 2000. - Vol. 85. - P. 1255-1260.
15. Shorr A. Pulmonary infiltrates in non-HIV-infected immunocompromised patient: etiologies, diagnostic strategies and outcomes // A. Shorr, M. Susla, N. O'Grady // Chest. - 2004. - Vol. 125. - P. 260-271.
УДК 616. 24-002-02:612. 017. 2
М1КРОБ1ОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПНЕВМОН1Й ХВОРИХ З ПОРУШЕННЯМИ 1МУН1ТЕТУ НА ФОН1 ОНКОГЕМАТОЛОГ1ЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
Перцева Т. О., Борисова I. С.
Резюме. Метою роботи було визначення ммкробюлопчних особливостей пневмонм у хворих з по-рушеннями iмунiтету на фон онкогематолопчних захворювань. Дослщжено 324 хворих вком вщ 32 до 67 роюв. За результатами мiкробiологiчних доотджень у хворих на пневмоню з порушеннями iмунiтету на фон онкогематолопчних захворювань визначен мiкробiологiчнi особливост шфекцм нижых дихальних шляхiв в залежност вщ часу та мюця виникнення. ^дходи до визначення пневмонм як «позагоспггальна» та «нозокомiальна», з урахуванням результа^в проведеного мiкробiологiчного до^дження, е актуальними при виборi АБТ для л^вання пневмони у хворих на фон онкогематолопчних захворювань.
Мiкробiологiчними особливостями були - бактерiально-бактерiальнi та бактерiально-грибковi мкст шфекци. Асо^аци бактерiальних збудниюв визначен в 31,3 % та 43,4 % випадках доотджень; асо^аци з грибковою флорою - в 28,1 та 42,4 % випадках доотджень. Дан результати важливо враховувати при вибор1 оптимальних антибактерiальних схем АБТ уже на початкових етапах л^вання пневмони у хворих на фон1 онкогематолопчних захворювань.
Ключовi слова: пневмонiя, онкогематолопчы захворювання, мiкробiологiчна характеристика, iнфекцiйнi збудники.
УДК 616. 24-002-02:612. 017. 2
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПНЕВМОНИЙ БОЛЬНЫХ С НАРУШЕНИЯМИ ИММУНИТЕТА НА ФОНЕ ОНКОГЕМАТОЛОГИЧЕСКИХ ЗАБОЛЕВАНИЙ
Перцева Т. А., Борисова И. С.
Резюме. Целью работы было определение микробиологических особенностей пневмоний у больных с нарушениями иммунитета на фоне онкогематологических заболеваний. Исследовано 324 больных в возрасте от 32 до 67 лет. По результатам микробиологических исследований у больных пневмонией с нарушениями иммунитета на фоне онкогематологических заболеваний определены микробиологические особенности инфекций нижних дыхательных путей в зависимости от времени и места возникновения. Подходы к определению пневмоний как «внебольшичная» и «нозокомиальная», с учетом результатов проведенного микробиологического исследования, является актуальными при выборе АБТ для лечения пневмонии у больных на фоне онкогематологических заболеваний.
Микробиологическими особенностями были - бактериально-бактериальные и бактериально-грибковые микст инфекции. Ассоциации бактериальных возбудителей определены в 31,3 % и 43,4 % случаях исследований; ассоциации с грибковой флорой - в 28,1 и 42,4 % случаях исследований. Данные результаты важно учитывать при выборе оптимальных антибактериальных схем АБТ уже на начальных этапах лечения пневмонии у больных на фоне онкогематологических заболеваний.
Ключевые слова: пневмония, онкогематологические заболевания, микробиологическая характеристика, инфекционные возбудители.
UDC 616. 24-002-02:612. 017. 2
Microbiological Characteristics of Pneumonia in Immunocompromised Patients with Hematologic Malignancies
Pertseva T. O., Borysova I. S.
Abstract. In the twenty-first century pneumonia still remains an important medical and social problem. Implementation of standardized protocols for diagnosis and treatment of pneumonia from the standpoint of evidence-based medicine into medical practice allowed to achieve some success. Patients with hematologic malignancies due to adverse drug effects, which lead to defects in humoral and cellular immunity, have a significantly greater chance of developing pneumonia. Almost 50 % of patients with hematologic malignancies receiving high-dose polychemotherapy fall ill with pneumonia.
However, the mortality rate is quite high, reaching up to 28 %. That is why, nowadays, the research interest in issues of microbiological diagnostics and treatment of pneumonia in patients with impaired immunity and hematological diseases is scientifically grounded, due to the peculiarities of microbiological diagnostics as well as to a high percentage of deaths and a significant increase in the cost of treatment.
The aim of this work was to determine the microbiological characteristics of pneumonia in patients with hematologic malignancies and impaired immunity. A total of 324 (110 females and 214 males) immunocompromised patients with hematologic malignancies had been evaluated. The age of patients ranged from 32 to 67 years. The diagnosis of hematologic malignancies and pneumonia was proved according to generally accepted clinical and morphological criteria. Bronchoalveolar lavage fluid, obtained by flexible fiberoptic bronchoscopy, had been used for identification of microorganisms. According to the results of microbiological studies in immunocompromised patients with pneumonia and hematologic malignancies, the microbiological features of lower respiratory tract infections, depending on the time and place of occurrence had been defined. Approaches to the definition of pneumonia as "community-acquired" and "nosocomial", taking into account the results of microbiological tests, are relevant when choosing antibiotics for the initial treatment of pneumonia in patients with hematologic diseases. Main microbiological characteristics were - bacterial-bacterial and bacterial-fungal mixed infections. Association of bacterial pathogens had been identified in 31,3 % and 43,4 % of case studies. Association of bacteria with fungal flora had been established in 28,1 % and 42,4 % of patients. Gram-negative nonfermentative bacteria had been playing an important role as an etiologic agent of pneumonia in immunocompromised patients with hematologic malignancies, regardless of the time and place of occurrence.
It is important to consider the results of microbiological testing outlined above in choosing the best initial antibacterial scheme in the treatment of pneumonia in patients with hematologic malignancies.
Optimization of antibiotic treatment of pneumonia in patients with hematologic malignancies and impaired immunity according to the results of the microbiological tests is an urgent problem and requires further research.
Keywords: pneumonia, hematologic malignancies, microbiological characteristics, infectious pathogens.
Рецензент - проф. Потяженко М. М.
Стаття надшшла 17. 06. 2014 р.
