CC BY
26
Федотов В.П., Башмаков Д.Г. М1КОФ1Н УЛ1КУВАНН1 ОН1ХОМ1КОЗ1В
УДК 616.5-002.828:615.282:612.017.1
Мжофш у лжуванш ошхомжоз1в
Федотов В.П., Башмаков Д.Г.
Днтропетровська державна медична академ1я
МИКОФИН В ЛЕЧЕНИИ ОНИХОМИКОЗОВ Федотов В.П., Башмаков Д.Г.
Представлены данные лечения 48 пациентов с они-хомикозом кистей и стоп. Показано, что Микофин является высокоэффективным средством лечения онихомикозов, хорошо переносится пациентами и является препаратом выбора в лечении онихомикозов, вызванных дерматомицетами.
MICOFIN IN TREATMENT OF ONYCHOMYCOSES
Fedotov V.P., Bashmakov D.G.
The data on treatment of 48 patients with onychomycosis of fingers and toes have been given. It is demonstrated that Micofin is high performance remedy for onychomycoses: it is well tolerated by patients and is a preparation of a choice at treatment of the onychomycoses caused by dermatomysetes.
Вщомо, що бшьш шж 30 % населення Укра!-ни уражено грибами, особливо Т. rubrum [1, 5], а в останш десятирiччя B^Mi4ero тен-денщю до зростання числа хворих на мшози, у тому чи^ й ошхомшози [8].
Розвиток грибкових захворювань визначаеть-ся патогеншстю та вiрулентнiстю збудника, станом оргашзму людини, умовами навколишнього середовища, яю можуть спричинити зараження та впливати на переб^ хвороби [3, 6].
Зростання числа хворих на мшози обумовле-но зниженням захисту макрооргашзму, появою у харчових продуктах консерванта, гормошв росту, антибактерiальних засобiв та шших ком-понентiв, якi порушують гомеостаз органiзму, змiнюють pH, число сапрофтв на шкiрi та сли-зових оболонках людини [7, 10].
Основним збудником вважають дерматомще-ти, зокрема Т. rubrum, у меншш мiрi - кандида i плiсеневi гриби. Усе бiльшого значення в етю-логи онiхомiкозiв набувае змшана iнфекцiя.
Грибкова iнвазiя обумовлюе патолопю нiгтiв тiльки у половини випадюв уражень нiгтьових пластин; решта цих захворювань:
- псорiаз;
- екзема;
- червоний плоский лишай;
- травматичш та професшш ураження;
- вроджена та спадкова патологiя, -
мае негрибкове походження. Тому особливо важливим е лабораторне пiдтвердження та щентифшащя грибково! природи ураження
Н1ГТ1В.
Необхщнють л1кування ошхом1коз1в обумо-влена [4, 9]:
- малосимптомним переб1гом, через що ура-жений шготь е джерелом шфекци як для самого хворого, так { для оточуючих;
- л1мфогенною та гематогенною дисемша-щею шфекци, розвитком бактер1альних усклад-нень, ризиком виникнення алергодерматоз1в;
- видшенням небезпечного для життя мшо-токсину;
- дискомфортом внаслщок змши кольору, зовшшнього вигляду шгпв, больових вщчут-т1в.
Захисш властивосп макрооргашзму зале-жать вщ наявност циркулюючих у кров1 проти-грибкових чинниюв, до яких належать:
- трансферин та лактоферин;
- л1зоцим;
- церулоплазмш;
- бшки гостро! фази запалення, -
а також вигляд «мшробного пейзажу» шюри. Важлива роль у захисп вщ збудника належить ¡муннш систем^ особливо И фагоцитарнш лан-щ, яка може шактивувати збудника на перших етапах захворювання. Особливе значення ма-ють макрофаги, як волод1ють багатьма фунп-цидними чинниками та досить чутлив1 до ¡мун-но! регуляци. Тшьки макрофаги мають рецеп-тори, яю дозволяють проводити пряму адгез1ю гриба, а також прискорити синтез оксиду азоту в оргашзмц останнш е основним фунгщидним
В ПОМОЩЬ ПРАКТИЧЕСКОМУ ВРАЧУ
мехашзмом.
Активащя макрофагами ¡мунно! вщповда забезпечуеться за рахунок деяких цитоюшв -1Л-1, 1Л-6, 1Л-12 [2].
У зв'язку з попршенням еколопчно! га со-ц1ально-економ1чно! обстановки, шдвищуеться захворювашсть на грибкову швазда, змшюеть-ся характер клшчних прояв1в:
- уражаюгься значш дшянки шюри, бшь-шють шгпв;
- розвиваюгься еритродерми;
- уражасться л1мфагична система.
Довгогривалий переб1г м1коз1в провокуе роз-
виток:
- алерпчних га екзематозних процешв;
- гшеркератотичних i пашломатозних пору-шень;
-токсидермiй.
Це зумовлюе необхiднiсть пiдбору при ошхомшозах антимiкотикiв широкого спектру дп, а також iмунокоригуючих препаратiв з урахуванням шдивщуальних особливостей пацiента, наявностi супутньо! патологи (особливо хронiчних захворювань печшки, нирок), вiку хворого.
Протигрибковий препарат повинен мати:
- високу бюдоступшсть, без кумуляци;
- виразну кератофшьшсть;
- високий профiль безпеки;
- мшмальний вплив на ензими печшки та функщю iнших життево важливих органiв;
- антибактерiальний та протизапальний ефект
- доступну цiну.
Упм цим вимогам вiдповiдае системний протигрибковий препарат Мшофш у таблетках (виробництво компани "Nobel Ilac"), який мю-тить 250 мг тербiнафiну. Вш випускаеться також у вигщщ 1-вiдсоткового крему та 1-вщсот-кового спрею. Тербшафш мае широкий спектр протигрибково! дп у вiдношеннi грибiв:
- Trichophiton;
- Microsporum;
- Epidermophyton floccosum;
- Malassezia, -
а також плюеневих та деяких диморфних грибiв.
Мiкофiн швидко проникае в дермальний шар шюри та накопичуеться у роговому шарi та шгтьових пластинках, забезпечуе фунгiцидну дда. Швидко проникае у секрет сальних залоз, що приводить до утворення високо! концентра-ци у волосяних фолiкулах, волоссi, шкiрi, шд-
шюрнш клiтковинi. Вш вибiрково пригнiчуe бюсинтез ергостеролу в клiтинi гриба i впливае на скваленпероксидазу мембрани. Тербшафш не пригшчуе систему цитохрому .Р450.
Серед сучасних протигрибкових препара-пв Тербiнафiн оцiнюеться, як один з найбезпечшших. Препарат не вступае у взаемодда з iншими лiкарськими засобами (о^м Циметидину та Рифампiцину). Добра переносимють препарату, зокрема на rai комбшовано! терапп у пацiентiв з супутньою патологiею (гiпертонiчна хвороба, цукровий дiабет, iшемiчна хвороба серця), дае змогу проводити л^вання в амбулаторних умовах.
Ми спостерпали 48 хворих на мiкоз ступень та на ошхомшоз вiком вiд 26 до 58 роюв. Усiм хворим тсля клiнiчного огляду уражених нiгтiв (змша забарвлення, стовщення, розшарування) проводили лабораторну верифшащю дiагнозу. Дерматомiцети спричиняли ошхомшоз у 96,8 % хворих, переважно:
- T. rubrum, C. albicans - у 2,7 %;
- плiсеневi гриби - у 0,5 %.
Оцшку ефективносп лiкування ми проводили, об'еднавши хворих у групи за критерiем 20-бально! шкали, у залежностi вiд:
- форми ураження нiгтiв;
- термiну захворювання;
- площi ураження;
- наявносп мiкозу шкiри;
- рецидиву захворювання i проведено! раш-ше терапп;
- наявностi пiднiгтьових змiн.
Кожний з критерпв оцiнювали в 1-4 бали.
Тяжкiсть рецидивуючого онiхомiкозу ошхо-дистрофiчноl форми з:
- ураженням матриксу;
- наявшстю пiднiгтьового гшеркератозу;
- ураженням бiльш нiж 10 шгтьових пластин;
- тривалютю захворювання бшьше 5 рокiв, яке супроводжуеться дисемiнованим мiкозом шкiри, -
ощнювали у 20 балiв.
Тяжкiсть виявленого вперше онiхомiкозу шдшпъово! бшо! форми з:
- ураженням менш шж половини нiгтя;
- тривалiстю захворювання до 1 року, -
ощнювали у 5 балiв.
Таким чином, у дiапазонi вщ 5 до 20 балiв може бути ошхомшоз будь-якого ступеня тяж-костi.
По данш шкалi, пацiентiв розподiлено за
1-2 (12)' 2009
Федотов В.П., Башмаков Д.Г. М1КОФ1Н У Л1КУВАНН1 ОН1ХОМ1КОЗ1В
клшко-терапевтичними формами захворювання у 3 групи хворих:
- 1 група (вщ 5 до 12 батв - легка форма ураження) - 17 хворих;
- 2 група (вщ 13 до 19 балiв - ураження се-редньо! тяжкосп) - 22 хворих;
- 3 група (понад 20 балiв - тяжка форма ура-ження) - 9 хворих.
Пащенти приймали Мiкофiн по 250 мг/доб., а при ураженш шкiри проводили зовнiшню те-рашю 1-вiдсотковим кремом Мiкофiн 2 рази на добу.
Упм хворим одночасно призначали:
- гепатопротектори;
- вiтамiнотерапiю;
- тiотрiазолiн - по 1 табл. 2 рази на день, про-тягом 10 дшв.
Аналiзуючи ефективнiсть лшування з ураху-ванням 20-бально! шкали, встановили:
- при легких формах ураження iз застосу-ванням Мiкофiну видужування наставало через 3-5 тижшв вiд початку прийому препарату; хворi знаходились пiд наглядом вiд 3 до 6 мюящв, рецидивiв не зареестровано;
- при мшотичних ураженнях середньо! тяжкостi клiнiчне видужування наставало уже через 7-9 тижшв вщ початку лшування; у всiх пащенпв дано! групи лабораторнi дослiдження тдтвердили факт видужування вiд мiкозу через
Л1ТЕРАТУРА
1. Бойко С.Ю. Опыт применения препарата Эк-зифин в комплексном лечении микоза стоп // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.
- 2002. - № 4 (7). - С. 38-42.
2. Караулова А.В. Клиническая иммунология.
- М.: МИА, 1999. - С. 574, 604.
3. Кутасевич Я.Ф., Зимина Т.В. Микозы стоп и онихомикозы у лиц пожилого и старческого возраста // Дерматолопя та венеролопя.
- 2003. - № 3 (21). - С. 29-31.
4. Рациональная фармакотерапия заболеваний кожи / Под ред. А.А. Кубановой. - М., 2005.
- С. 882.
5. Родионов А.И. Грибковые заболевания кожи.
- СПб.: Питер, 1998. - С. 228.
8-10 тижшв вщ початку терапи; рецидивiв не зареестровано;
- у 3 rpyni, при тяжких формах ураження шюри та И придатюв Мшофш призначали про-тягом 12 тижшв по 250 мг/доб; у Bcix хворих констатовано видужання; на протязi 4-6 мюящв шсля л^вання рецидивiв не зареестровано.
У 44 з 48 пащенпв шсля проведеного л> кування гриби лабораторно не виявляли ш у шюр^ ш у ннтьовш пластинщ Лише у чоти-рьох хворих, як знаходились пiд наглядом, при усшшному клiнiчномy ефектi, вщразу пiсля терапи Мiкофiном знаходили збудника мшо-зу (плiсеневi гриби та C. albicans); але через 2-3 тижш грибiв вже не знаходили. Це свщчить про пролонговану антифунгальну дiю Мiкофiнy за рахунок накопичення його у нiгтьовiй пластинщ Ця властивiсть е дуже корисна i дозволяе у майбутньому розробляти новi методики лшу-вання мiкозiв.
Побiчних дiй не зареестровано; перено-симiсть препарату була добра.
Таким чином, приведет даш свiдчать, що Мшофш е високоефективним препаратом у л> кyваннi онiхомiкозiв (клiнiчно i мшробюлопч-но), добре переноситься пащентами i е препаратом вибору при лшуванш онiхомiкозiв, особливо - зумовлених дерматомщетами.
6. Руденко А.В., Коваль Э.З., Рижко П.П., За-плавская Э.А. Онихомикозы у жителей Украины. - К.: ТСК, 2001. - С. 248.
7. Сучасне л^вання 0Hix0MiK03iB: Метод. ре-коменд. - Харюв, 2000. - 15 с.
8. Юцковский А.Д., Федотов В.П. Иммунология дерматофитий. - Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 1994. - С. 144.
9. Hay R.J. Dermatophitosis and other superficial mycosis / G.L. Mandell, J.E. Bennet. R.E. Dolin. Principles and Practice of Infection Diseases. - Vol 4. - Churchill Livingstone, 2000. -P. 2757-2768.
10. Roberts D.T. Onychomicosis: current treatment and future challenges // Br. J. Dermatol. - 1999. - Vol. 141 (Suppl. 56). - P. 1-4.
