Научная статья на тему 'Клініко-лабораторні результати використання Екзифіну в лікуванні оніхомікозів'

Клініко-лабораторні результати використання Екзифіну в лікуванні оніхомікозів Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
49
19
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Буянова О.

Приведены данные лечения 24 пациентов с онихомикозами пальцев стоп. Показано, что Экзифин является высокоффективным средством лечения онихомикозов, хорошо переносится пациентами и является препаратом выбора при лечении онихомикозов, вызванных дерматофитами.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

CLINICAL-AND-LABORATORY OUTCOMES OF “EXIFINE” USE IN TREATMENT OF ONYCHOMYCOSES

The data about treatments of 24 patients with onychomycoses of foot fingers are shown. It is demonstrated that “Exifine” is high-performance remedy for onychomycoses; it is well tolerated by patients and is a preparation of a choice at treatment of the onychomycoses caused by dermatophytes.

Текст научной работы на тему «Клініко-лабораторні результати використання Екзифіну в лікуванні оніхомікозів»

УДК 616.596-002.282

Клшжо-лабораторш результати використання Екзифшу в лжуванш онiхомiкозiв

Буянова О.

1вано-Франк1вський державний медичний утверситет

КЛИНИКО-ЛАБОРАТОРНЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ЭКЗИФИНА В ЛЕЧЕНИИ ОНИХОМИКОЗОВ Буянова О.

Приведены данные лечения 24 пациентов с онихо-микозами пальцев стоп. Показано, что Экзифин является высокоффективным средством лечения они-хомикозов, хорошо переносится пациентами и является препаратом выбора при лечении онихомикозов, вызванных дерматофитами

CLINICAL-AND-LABORATORY OUTCOMES OF "EXIFINE" USE IN TREATMENT OF ONYCHOMYCOSES Buyanova O.

The data about treatments of 24 patients with onychomycoses of foot fingers are shown. It is demonstrated that "Exifine" is high-performance remedy for onychomycoses; it is well tolerated by patients and is a preparation of a choice at treatment of the onychomycoses caused by dermatophytes.

Ошхомшоз - захворювання шгпв, що викли каеться грибами. Серед зареестрованих ви-падюв дерматофтй доля 0Hix0MiK03iB складае майже 80 % [1]. Розвиток грибкових захворю-вань шюри i шгпв визначаеться низкою факторiв [2]:

- патогеннютю та вiрулентнiстю збудника;

- станом оргашзму людини;

- умовами навколишнього середовища, якi можуть спричинити зараження та впливати на перебiг хвороби.

В Укра!ш онiхомiкози складають 72 % вщ усiх мiкозiв [3]. У 90 % випадюв ошхомшози уража-ють пальцi стоп i у 20 % - кисть Чоловши хво-рiють дещо часпше, проте онiхомiкози кистi в 3 рази часпше вiдмiчають у жшок. Збудники он-iхомiкозiв прийнято розпод^ти на 3 групи:

- дерматоф^и;

- дрiжджеподiбнi гриби роду Candida;

- плiснявi гриби.

Основним збудником вважають дерматофiти, зокрема Trichofihyton rubrum (75-85 % дерма-тофiтних онiхомiкозiв). Особливо небезпечною властивiстю уражень шгпв, спричинених цим

1-2 (9)' 2006

збудником, е здатнiсть поширюватися лiмфorен-ним шляхом з шгтьового ложа, яке практично зав-жди страждае при руброфт! нirтьoвих пластинок. На частку Trichofihyton mentagrophytes [4, 5] ниш припадають 10-12 % ycix дерматофп-них oнiхoмiкoзiв. Решта дерматoфiтiв спричиняе вiд 3 до 5 % oнiхoмiкoзiв, з них найчастше вид> ляеться Epidermophyton floccosum [6].

Все бшьшого значення в етюлогп oнiхoмiкoзiв набувае змiшана шфекщя. Так, кандидoзнi ошхо-мiкoзи приблизно в 45 % випадюв е вторинними. Вони уражають дистрoфiчнo змшеш нirтi або вкoрiнюються в тунел^ зрoбленi в нirтях дерма-тофгами. Онiхoмiкoзи, спричиненi не дермато-фпною плiснявoю, в пoлoвинi випадкiв асощю-ються з дерматoфiтами.

Грибкова iнвазiя обумовлюе патoлoriю нirтiв тiльки в половиш уражень нirтьoвих пластинок. Решта цих захворювань (ошхп та парошхп при псoрiазi, екземi, червоному плоскому лишаю, травматичш та прoфесiйнi ураження, вроджена та спадкова патолоп1) мае не r-рибкове походжен-ня. Тому особливо важливим е лабораторне шдтвердження та щентиф^щя гри6ково! приро-

АКТУАЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ: «МИКОЛОГИЯ»

ди ураження нiгтьових пластинок.

Необхiднiсть серйозного ставлення до ошхо-мiкозiв обумовлена низкою чинниюв:

- тривалим малосимптомним перебиюм, через що уражений шготь е джерелом шфекци як для самого хворого, так i для оточуючих;

- можливiстю лiмфогенноl та гематогенно! дисемшаци шфекци, розвитком бактерiальних ускладнень, ризиком виникнення алергодерма-тозiв;

- видiленням грибами небезпечного для жит-тя мшотоксину;

- психологiчним дискомфортом, який вщчува-ють хворi внаслiдок змiни кольору, товщини та розшарування нiгтiв, больових вщчутпв.

Вищенаведене зумовлюе необхiднiсть тдбо-ру при онiхомiкозi оптимального лшування, яке залежить вiд видово! приналежносп гриба-збуд-ника, тяжкостi ураження, ктшчно! форми, наяв-ностi супутнiх захворювань, вiку пацiентiв [7]. Протигрибковий препарат повинен мати:

- високу бюдоступшсть, без кумуляци;

- виражену кератофшьшсть;

- високий профiль безпечностi;

- мшмальний вплив на ензими печшки та функцп iнших життево важливих органiв;

- антибактерiальний i протизапальний ефек-

ти;

- доступну цiну.

Упм цим вимогам вiдповiдае системний протигрибковий препарат Екзифш виробництва ком -пани «Д-р Реддю», Iндiя. Вибiрково пригнiчуючи бiосинтез ергостеролу в клггиш гриба i впливаю-чи на скваленпероксидазу мембрани, Екзифш не пригшчуе систему цитохрому Р450. Серед сучас-них протигрибкових препарапв Екзифiн ощнюеть-ся як один iз найбезпечнiших. Препарат не всту-пае у взаемодiю з шшими лiкарськими засобами (крiм Циметидину та Рифампщину). Добра пе-реносимiсть препарату, зокрема на тлi комбшо-вано1 терапи у пацiентiв iз супутньою патологiею (гiпертонiчна хвороба, цукровий дiабет, iшемiч-на хвороба серця) дае змогу проводити лiкуван-ня в амбулаторних умовах. Додаткова перевага Екзифiну - зручшсть у застосуваннi (раз на добу незалежно вщ вживання 1ж1, оскiльки рН шлун-кового соку не впливае на всмоктування препарату) [7].

Матерiали та методи дослiдження. Пщ

клiнiко-лабораторним спостереженням перебува-ло 24 хворих з ошхомшозом стоп вшом вiд 24 до 68 роюв. Усiм хворим пiсля клiнiчного огляду

уражених шгпв (змша забарвлення, потовщен-ня, розшарування) проводили лабораторну вери-фiкaцiю дiaгнозу.

Дермaтофiти спричиняли ошхомшоз у 92,6 % випaдкiв, найчастше -Trichofihyton rubrum, Trichofihyton mentagrophytes, Epidermophyton floccosum. Candida albicans e домшуючим видом серед видiлених дрiжджеподiбних грибiв (5,4 %); нaйчaстiшими збудниками онiхомiкозу серед плiснявих грибiв e Scopulariopsis spp. та Scutalidium spp. (2,0 %), що корелюе з даними лггератури [4].

Уим хворим з пiдтвердженим дiaгнозом пiсля функцiонaльних проб печiнки призначали Екзифiн по 250 мг раз на день протягом 12 тижшв. При-значаючи Екзифiн, керувалися тим, що цей протигрибковий препарат мае системну i мiсцеву ди, iнгiбуe бiосинтез основного стерину гриба (ерго-стерину) на рiвнi сквален-епоксидази. 1нпбуван-ня сквален-епоксидази призводить до виснажен-ня ергостерину в мембранах клггин гриба (фун-пстатичний ефект) i токсичного нагромадження внутршньокл^инного сквалену (фунгiцидний ефект). Пiсля системного застосування Екзифiн швидко всмоктуеться i розподiляeться по тканинах оргашзму, включаючи нiгтьове ложе, що погано кровопостачаеться. Побiчних ефектiв тд час використання Екзифiну не спостер^али.

Результати дослiдження та Тх обговорен-

ня. Пiд час клiнiчних дослщжень визначали ефек-тивнiсть застосування Екзифiну на основi даних клiнiчного спостереження та оцiночних мшэлоп-чних тес^в (пряма мiкроскопiя та культурaльнi методи дiaгностики). Для оцiнки ктшчно! ефек-тивностi використовували динaмiку клiнiчних про-явiв онiхомiкозу (змiнa кольору та потовщення шгтьово! пластинки, пiднiгтьового гшеркератозу, вiдшaрувaння нiгтя) та психологiчних вщчутпв (дискомфорт, страх заразити оточуючих). Кшшч-нi прояви оцiнювaли за чотирьохбальною шкалою, згiдно з якою:

0 - вщсутшсть проявiв;

1 - незначна виражешсть;

2 - середня вирaженiсть;

3 - значна виражешсть.

Пюля завершення курсу лiкувaння ощнювали динaмiку клiнiчних проявiв онiхомiкозу (Табл. 1) та мшолопчне вилшування (негaтивнi результати мiкологiчного дослщження, що констатували пiсля негативних результапв мiкроскопiчного та культуральних дослiджень).

Пюля 12-тижневого курсу лiкувaння Екзиф>

1-2 (9)' 2006

Таблиця 1 - Динамка клЫчних проявш ошхомшэзу до та тсля лшування Екзифшом (у балах)

Ктшчний прояв До л^вання, n = 24 Шсля 12-тижневого курсу л^вання, n = 24

Змша кольору нiггьовоi' пластинки 2,61 ± 0,26 1,03 ± 0,09*

Потовщення шгтьово! пластинки 2,9 ± 0,3 0,83 ± 0,08*

Болючють 2,2 ± 0,25 0,95 ± 0,23*

Вщшарування шгтьово! пластинки 2,02 ± 0,21 0,59 ± 0,07*

Психолопчш ввдчуття (дискомфорт, страх заразити оточуючих) 2,42 ± 0,33 0,21 ± 0,02*

* Р < 0,05 у пор1внянт з показниками до лшування.

Л1ТЕРАТУРА

1. Рациональная фармакотерапия заболеваний кожи / Под ред. А. А. Кубановой. - М., 2005. - 882 с.

2. Родионов А.Н. Грибковые заболевания кожи (руководство для врачей). - СПб.: Питер, 1998. - 228 с.

3. Коляденко В.Г., Заплавська С.А. «Ахш-лес проект Укра!на - 99».

4. Hay R.J. Dermatophytosis and other superficial mycoses / G.L. Mandell, J.E. Bennet, R.E. Dolin. Principles and Practice of Infectious Diseases. -N.Y.: Churchill Livingstone, 2000. - P. 2757-2768.

ном практично вс клшчш ознаки ошхомшозу (змша кольору шгтьово! пластинки, ii потовщен-ня i болючють, вщшарування, психолопчний дискомфорт пащотпв) регресували.

Оптимальний клiнiчний ефект виявився через кiлька мiсяцiв тсля завершення лiкування i вщпо-вщав термiну повного вiдростання здорово! шгтьово! пластинки. Щодо вираженостi мшо-логiчного одужання, то його спостер^али у 20 (83,33 %) хворих. Тривалiсть клшко-лаборатор-ного спостереження сягала не менше 12 мiс.вiд початку лшування, оскiльки саме стiльки часу потрiбно для вiдростання шгтьово! пластинки

[7, 8].

Висновки. Екзифш е високоефективним препаратом у лiкуваннi онiхомiкозiв (клiнiчно та мiкробiологiчно), добре переноситься патентами i е препаратом вибору для лшування дерма-то фгтних онiхомiкозiв.

5. Roberts D.T. Onychomycosis: current treatment and future challenges // Br. J. Dermatol. - 1999. - Vol. 141 (Suppl. 56). - P. 1-4.

6. Сучасне лшування онiхомiкозiв: Метод. ре-коменд. - Харюв, 2000. - 15 с.

7. Кутасевич Я.Ф., Зимина Т. В. Микозы стоп и онихомикозы у лиц пожилого и старческого возраста // Дерматолопя та венеролопя. - 2003. -№ 3 (21). - С. 29-31.

8. Руденко А.В., Коваль Э.З., Рыжко П.П., Заплавская Э. А. Онихомикозы у жителей Украины. - К.: ТСК, 2001. - 248 с.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.