CC BY
11
УДК 338.24
М1ГРАЦ1ИНА КРИЗА В УКРА1Н1: ОЦ1НКА ОСНОВНИХ ТЕНДЕНЦ1И ТА НАСЛ1ДК1В
© 2017 ТИМОШЕНКО О. В.
УДК 338.24
Тимошенко О. В. Мiграцiйна криза в УкраТш: оцшка основних тенденцiй та наслiдкiв
У статт'1 охарактеризовано сучасний стан м/жнароднихмграцтних процеав за 1991-2016 рр., видшено основн «хвит» мграцИробочо'1сипи за роки незалежностi Украни, виокремпено основн позитивн та негативн риси мграцЦ оцнено и вппив на соц/апьно-економ/чну безпеку нацюнапьно! економки. Проанашзовано основн показники мграцюного руху населення за регонами Украни, розроблено проритетн напрями пошпшення Mi-грацтно! поштики. На основi статистичних даних доведено, що в УкраМ найбшьш гостро стоть небезпека, пов'язана iз ем^ра^ею трудового по-тенц'юлу наци. Оцiнюючi основн показники м^рацюного руху населення за регонами Украни, зроблено висновок про диспропорцйнсть ¡х со^ально-економiчного розвитку, яка продовжуе зростати протягом анашзованого перюду, що дозволяе характеризувати державну регональну поттику в цй сферi недостатньо ефективною. Отже, без належного втручання центральних оргатв законодавчо'1 та виконавчо'1 влади кожно'1 крани ринковi мехашзми протидИневрегульованш трудовш мграцИсамi по соб'> не в змозi запоб'гти територ'шльним вiдмiнностям розвитку кран. Ключов'! слова: м^ра^я, сощально-демограф'мна безпека, мiжнародна м^ра^йна поттика, м^ра^йна криза. Табл.: 3. Ббл.: 20.
Тимошенко Олена Володимирiвна - доктор економ'мних наук, доцент, професор кафедри економ'жи, Кивський нацюнальний унверситет культу-ри i мистецтв (вул. Евгена Коновальця, 36, Кшв, 02000, Украна) E-mail: etymoshenko@i.ua
УДК 338.24
Тимошенко Е. В. Миграционный кризис в Украине: оценка основных тенденций и последствий
В статье охарактеризовано современное состояние международных миграционных процессов за 1991-2016 гг., выделены основные «волны» миграции рабочей силы за период независимости Украины, отмечены основные позитивные и негативные особенности миграции, оценено её влияние на социально-экономическую безопасность национальной экономики. Проанализированы основные показатели миграционного движения населения в разрезе регионов Украины, разработаны приоритетные направления улучшения миграционной политики. На основе статистических данных доказано, что в Украине наиболее актуальна проблема, связанная с эмиграцией трудового потенциала нации. Оценивая основные показатели миграционного движения населения по регионам Украины, автором сделан вывод о диспропорциях их социально-экономического развития, что позволяет характеризовать государственную региональную политику в этой сфере недостаточно эффективной. Таким образом, без надлежащего вмешательства центральных органов законодательной и исполнительной власти каждой страны рыночные механизмы противодействия неурегулированной трудовой миграции сами по себе не в состоянии предотвратить территориальные различия в развитии стран. Ключевые слова:миграция, социально-демографическая безопасность, международная миграционная политика, миграционный кризис. Табл.: 3. Библ.: 20.
Тимошенко Елена Владимировна - доктор экономических наук, доцент, профессор кафедры экономики, Киевский национальный университет культуры и искусств (ул. Евгения Коновальца, 36, Киев, 02000, Украина)
E-mail: etymoshenko@i.ua
UDC 338.24
Tymoshenko O. V. The Migration Crisis in Ukraine:
Assessment of the Major Tendencies and Effects
The article characterizes the current status of the international migration processes from 1991 to 2016, allocates the main «waves» of labor migration during the period of independence of Ukraine, highlights the main positive and negative features of migration, its impact on the socio-economic security of the national economy has been assessed. The main indicators of the migratory movements of population in the regions of Ukraine have been analyzed and priority directions for the improvement of migration policies have been developed. On the basis of statistics it has been proven that the problem of emigration of the labor potential of the nation is the most relevant in Ukraine nowadays. In assessing the main indicators of the population's migratory movements by regions of Ukraine, the author has concluded that there are disparities in their socio-economic development, which provides to characterize the State regional policy in this sphere as insufficiently efficient. Thus, without the proper intervention on the part of the central authorities of the country's legislative and executive powers, the market mechanisms for counteracting the unregulated labor migration by themselves are not in a position to prevent the territorial differences in the development of countries. Keywords: migration, social-demographic security, international migration policy, migration crisis. Tbl.: 3. Bibl.: 20.
Tymoshenko Olena V. - D. Sc. (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of Economics, Kyiv National University of Culture and Arts (36 Yevhena Konovaltsia Str., Kyiv, 02000, Ukraine) E-mail: etymoshenko@i.ua
Внаслцок несумкних геополггичних, геоекономiч-них i геосощальних штерейв мiж такими двома супердержавами, як СРСР i США, надмiрного тоталитарного режиму правлшня в радянськш систем^ повного швелювання шдприемницьких шщатив вцбув-ся кторичний крах «сощалктично! iмперií» та Укра'на у 1991 р. отримала незалежшсть. Утворення державносп, переход до нових засад господарювання поставили перед украшським урядом новi завдання, посилили рiвень як зовншни, так i внутршшх загроз. На жаль, на початку ринкових перетворень наша краша скористалася найпршою iз кнуючих моделей соцiально-економiчних трансформацш серед вск постсощалктичних краш. Як
свцчать загальносвiтовi та европейсью рейтинги, Украина вважаеться одшею iз найбкьш небезпечних краш для проживання и громадян. Так, за 25 роюв незалеж-ност економiчний спад, який вимiрюеться зменшенням фiзичного обсягу ВВП, становив понад 40%, а чисель-шсть наявного населення в УкраМ за окреслений перюд зменшилися майже на 10 млн ойб [4; 7]. В умовах зброй-ного конфлжту на сходi Укра'ши, внаслцок частково'1 втрати И територи, нестабкьно! сощально-економiчноí ситуаци, вцсутноси у правлячо'1 елгти стратепчного ба-чення щодо виршення нагальних проблем, вцсутноси на державному рiвнi регуляторних засад щодо протиди наростаючим глобальним викликам, окреслеш негатив-
ш тенденцГ1 набувають критичного характеру, суттево посилюеться соцiально-демографiчна небезпека, акту-алiзуеться мiграцiйна проблематика.
Зрозумгло, що мiжнародна мiграцiя е глобальним
явищем, а процеси, пов'язаш з трудовою мГгра-
цiею, значно посилюються на ринках пращ практично всгх краш свiту, але особливо гостро щ проблеми зачепили бвропу, у тому числГ й Украшу, хоча в зовсГм рiзних вимiрах. Так, за ощнками М1жнародно! оргашза-цГ1 пращ (МОП), у 2015 р. налiчувалося 243,7 млн мГж-народних мГгрантГв у свiтi, що складало 3% вгд свiтового населення та вдвiчi перевищувало 1х кiлькiсть у 2000 р. i майже у 76 разiв рiвень 1960 р. (3,2 млн осГб) [16]. Цгл-ком зрозумгло, що окреслена динамiка пов'язана iз при-скореними темпами глобалiзацiйних процесiв, що пе-редбачало повну лiбералiзацiю зовнiшньоекономiчних вiдносин, масштабну штегращю, iнтернацiоналiзацiю господарського життя, вiльне перемщення ресурсiв, у тому числi робочо'1 сили. Економiчнi кризи та сощаль-на напруженiсть в одних крашах i необхiднiсть дешево'1 робочо'1 сили у промислово розвинених державах також стали потужшм фактором для збгльшення кiлькостi мГж-народних мiгрантiв. Що стосуеться бвропи, то сьогоднi вона займае перше мкце у свт за '1х кiлькiстю - понад 60 млн ойб. А керiвництво бвросоюзу проголосило ре-гулювання м^раци одним iз 10 основних прюритейв у державнiй полiтицi [9].
Ще бiльш з агрозливою виглядае ситуацГя, пов'яз ана з мiграцiею в УкраМ (так, за рiзними статистичними да-ними, в УкраМ налiчуеться вiд 5 до 7 млн мiжнародних мiгрантiв, що становить 11-16% вгд кiлькостi наявного населення) [16]. У 2015 р. Украша увшшла до 10 найбгль-ших шукачiв притулку у кра'1нах - членах бвропейсько-го Союзу, а громадянами Укра'1ни було подано у 20 разiв бгльше клопотань про притулок, шж у 2013 р. [9].
У даному контекст рiвень м^рацшно! кризи в УкраМ посилюеться. З одного боку, найбгльшу загрозу складае небезпека, пов'язана з емiграцiею робочо'1 сили, а з шшого - незначне зростання нелегальних мiгрантiв в УкраМ може перетворитися на серйозну проблему.
Зазначеш негативш процеси та можливi катастро-фiчнi наслiдки для укра'1нського суспiльства потребують вiд науковщв, полiтикiв, урядовцiв '1х ретельного досль дження.
Сьогоднi проблема мГграцГ1 та м1грацшно1 полпики широко актуалiзуеться у працях вггчизняних i зару-бiжних науковцiв. Особливий iнтерес для дослгдження основних тенденцiй мГжнародно1 м1градГ1, визначення 11 впливу на соцiально-економiчне становище Укра'1ни, рiвень 11 сощально-демографГчно1 безпеки виклика-ють науковi розробки таких вчених, як: Д. Анжемоглу, Н. Безруково!, О. Бербенець, В. Васильева, Г. Колодко, О. Лошенюк, С. Мельник, О. Петрое, Дж. Робшсона, М. Романюк, Т. Очко, В. СвГчкарь, О. Шокало та шших. Незважаючи на велику чисельнiсть напрацювань з да-но'1 проблематики, узагальнення методологiчних засад оцiнювання мiграцiйних процесГв в умовах ново! еконо-мГчно'1 реальностi, виокремлення основних позитивних г негативних 11 рис, розробка прюритетних механiзмiв у
сферi мГграцшно! полижи залишились недостатньо до-слГдженими та впровадженими.
Метою статтГ е визначення на основГ вГтчизняних Г зарубГжних статистичних даних сучасних тенденцГй мГжнародних мГграцГйних процесГв в УкраМ, ощнка 1х наслГдкГв, розробка державних регуляторних засад у сферГ мГграцшно! полГтики, якГ спрямованГ на зменшен-ня 11 масштабГв.
ВГдповГдно до проведених автором попереднГх до-слГджень на основГ методГв економГко-матема-тичного моделювання з'ясовано, що на падшня ш-тегрального рГвня економГчно1 безпеки Украши у 20002016 рр. суттево вплинула саме сощально-демографГчна 11 функщональна складова [19]. При цьому факторами прямого впливу на попршення демографГчно1 ситуацГ1 в Укра1нГ стало суттеве скорочення чисельностГ населення (так, чисельшсть населення у 1991 р. становила 51,9 млн осГб, у 2000 р. - 49,4 млн осГб, у 2013 р. - 45,5 млн осГб, у 2016 р. - 42,7 млн осГб [4]); висока смертшсть, яка впродовж 1991-2016 рр. перевищуе показники наро-джуваностГ та створюе реальну загрозу нащональним економГчним Гнтересам (так, у 2016 р. юльюсть помер-лих становила 583,6 тис. осГб, що на 186,6 тис. осГб перевищуе ккьюсть народжених [4]). Основними деструк-тивними чинниками також виявилися: досить низька тривалГсть життя укра1нцГв у порГвнянш Гз кра1нами -членами 6С та Гншими кра1нами свГту (так, у 2016 р. се-редня тривалГсть життя в Укра1нГ становила 71,6 року, що е значно меншим, шж в 1спанГ1 (82,8 року), 1талГ1 (82,7 року), ШвецГ1 (82,4 року), ЛюксембурзГ (82 року), Шдер-ландах (81,9 року), НорвегГ1 (80 рокГв) [6]); деформована вжова структура населення Гз високо1 часткою людей похилого вГку; загальне старшня населення; зменшен-ня обсягГв фшансування на потреби освГти, медицини (у % до ВВП краши). Водночас опосередкованим, але не менш значущим факторам, який негативно впливае на попршення показниюв сощально-демографГчно1 безпеки, е неврегульована мГграцГя населення, яка визначае перебГг демографГчних процесГв та е важливим джере-лом формування працездатного населення.
Як зазначае Г. Колодко, у свГтових масштабах вкьш мГграцшш перемГщення повиннГ сприяти вирГвнюванню доходГв населення за принципом соцГально1 справедливости адже вгльне перемГщення Гз найбГднших регГонГв Африки, АзГ1 та шших кра1н, де тривають вшни та зафГк-сованГ найнижчГ показники рГвня життя, до найбагатших кра1н породжуе здешевлення робочо1 сили у крашах «першого» свГту та обернено-пропорцшне 11 подорож-чання у найбГднших кра1нах, обумовлене зменшенням 11 пропозицГ1 у цих регГонах [8]. В умовах ново1 свГтово1 економГчно1 реальностГ окресленГ Г. Колодком аргумен-ти щодо позитивних наслоив мГграцГйних перемщень не виправдалися. ЕкономГчна стагнацГя, громадянсью вГйни, голод та еп1демГ1, вгдсутшсть економГчних Гнсти-тутГв щодо створення стимулГв, потрГбних для того, щоб люди заощаджували, Гнвестували, створювали шнова-цГ1 в переважнГй бгльшостГ кра1н, роблять цГ кра1ни ще бгдшшими [1, с. 324], що е основною причиною масових мГграцГйних потокГв.
Отже, мГграцш, якими б причинами вона не була обумовлена, викликае суттевГ диспропорцГ1 в сощально-економГчному розвитку як для краш-рецишентГв, так Г для краМдонорГв [3].
При розглядГ еволюцГ1 перемгщення населення ю-торично прийнято видкяти такГ етапи масово! м1грацГ1 робочо! сили: перший етап охопив XV -XVII ст., був пов'язаний зГ значним перемгщенням трудо-вих ресурсГв унаслГдок великих географГчних вГдкриттГв Г характеризувався переселенням чорношюрих рабГв на американський континент; другий етап - XIX ст., коли потужним стимулом до мГждержавно! мГграцГ1 населення стали досягнення науково-техшчного прогресу, внаслГ-док чого частина працездатного населення в розвинених крашах стала надлишковою (даний етап вченГ-економГсти та шторики називають аграрною м1грацш, осккьки пере-селення вГдбулося в нерозвиненГ аграрш кра1ни); третя хвиля мГграцГ1 - юнець XIX - початок XX ст. характеризувався масовим перемщенням трудових ресурсГв до США у зв'язку Гз потужним розвитком шфраструктури в цш краМ та промисловою револющею; четверта хвиля м1грацГ1 була пов'язана переважно Гз втечею вгд полГтич-них режимГв соцГалГстичних краш, вГйнами в окремих крашах, б1дшстю, невдоволенням життям тощо.
Стосовно Украши видкено також чотири етапи мГждержавно! мГграцГ1. При цьому слГд зазначити, що «четверта хвиля» була пов'язана з початком розпаду СРСР, становленням незалежно! Украши, необгрунтова-ною лГбералГзащею економГчних вГдносин, що шдштов-хували укра1нське суспкьство до масових як внутрш-нгх, так Г зовшшнгх перемГщень.
Романюк М. Д. видкяе три хвилГ мГждержавно! мГ-грацГ1 в Украши за перГод незалежностГ: 1991-1993 рр.; 1994-2004 рр.; 2005-2013 рр. [15]. Враховуючи зростан-ня штенсивносп мГграцГй як усерединГ областей, так Г мГждержавш мГграцГйнГ потоки, в УкраМ можна видГ-лити четверту 11 хвилю, яка розпочалася у 2012 р. Г до-сягла свого «пГку» у 2014 р. (пбридш вГйнГ, военнГ дГ1 на сходГ Украши, неврегульована мГграцшна полГтика щодо прийому укра1нських громадян в крашах - членах бвро-пейського Союзу) та активно продовжуеться в умовах сьогодення. Найбкьш критичною ситуащею у сферГ мГ-грацшних процесГв в УкраМ на сучасному еташ е проблема нелегальних мГгрантГв, !х правова незахищенГсть аш з боку Украши, анГ з боку шоземних держав [20].
Отже, необхгдним аспектом дослГдження е ана-лГз показникГв мГграцГйного руху населення Украши за 1991-2016 рр., оцшка впливу мГграци на стан сощально-демографГчного середовища краши. ОсновнГ результа-тивнГ показники, якГ характеризують мГграцшний рух, згруповано в табл. 1.
Як видно з даних табл. 1, мГграцш у порГвняннГ Гз природним рухом населення мало впливае на демо-графГчну кризу в УкраМ. Навиь можна припустити, що на зменшення розмГру негативного сальдо зовшш-ньо1 мГграцГ1 в УкраМ позитивно вплинуло пГдвищен-ня сощальних стандартГв, рГвень життя та сприятлива кон'юнктура на вГтчизняному ринку пращ. Але дане припущення виглядае вкрай кюзорним. КрГм того, аб-
солютний мГграцшний прирГст населення Укра1ни у 2012-2016 рр. демонструе стшку тенденщю до зменшення, що значно посилюе як мГграцшну, так Г демогра-фГчну небезпеку кра1ни.
ПершГ роки утворення державностГ в УкраМ були охарактеризовав позитивним сальдо мГграцГйного руху населення. Одшею Гз причин емГграцГ1 населення Укра1ни було возз'еднання родин, емГгрували переважно евре1, нГмцГ, угорцГ. Що стосуеться ГммГграцГ1, то в Укра1ну переважно прибували представники РосГ1, Казахстану, Узбекистану, шших постсоцГалГстичних кра1н та нащадки депортованих народГв. За 1991-1993 рр. чи-сельнГсть населення Укра1ни завдяки мГграцшному притоку, передусГм Гз краш СНД, збкьшилася на 566,1 тис. осГб. АналГз засвГдчуе, що серед ГммГгрантГв, якГ прибували до Украши в окреслений перюд за нацюнальним складом, було три домшуючГ групи: укра!нцГ, росГяни та кримсью татари [15].
Основними крашами призначення емГгрантГв з Укра1ни протягом 1991-2016 рр. залишаються Польща, Росшська ФедерацГя, Чеська РеспублГка, 1спан1я, 1талш, ПортугалГя, БГлорусь [10; 12; 15].
Оцшюючи показники, якГ характеризують мГждержавш мГграцшш процеси в УкраМ, можна спостерГгати стГйку тенденцГю до зменшення ккькостГ ГммГгрантГв, водночас - ккьюсть емГгрантГв демонструе хвилеподГбну динамку. В умовах военно-полГтично! нестабкьностГ, незважаючи на суттеве ско-рочення ккькостГ вибулих мГгрантГв Гз УкраМ (так, у2016р.к1лькк:тьемГгрантГвстановила6465осГб,у2015р.-21409; у 2014 р. - 21599; у 2013 р. - 22187; у 2007 р. -29669 осГб), емГграцшш настро! населення зростають у сподГванш виршити нагальнГ проблеми та полшшити рГвень власного життя за рахунок працевлаштування за кордоном. За даними МГжнародно! органГзацГ1 з мГгра-цГ1, 8% укра1нцГв планують знайти роботу за кордоном, а майже 14% трудових мГгрантГв мають бажання назавжди залишитися поза межами Укра1ни [10].
У табл. 2 згруповано основш показники мГграцГйного руху населення за регюнами Украши, яю вГдобра-жують ефектившсть внутршни мГграцГйних потокГв за 2014-2016 рр.
Як видно з даних табл. 2, диспропорцшшсть со-цГально-економГчного розвитку регГонГв продовжуе зростати протягом аналГзованого перГоду, що дозволяе характеризувати державну регюнальну полГтику в цГй сферГ недостатньо ефективною.
Так, у 2016 р. позитивний прирГст мГграцГйних потокГв, враховуючи як внутршню, так Г зовшшню мГграцш, спостерГгався в таких регюнах Укра1ни, як: Жито-мирська, 1вано-Франювська, Ки1вська, КГровоградська, ЛьвГвська, Одеська, Сумська, Харювська областГ та м. Ки1в. У 2016 р. вгд'емне сальдо мГграцГ1 було виявле-но у 17 регюнах Украши. При цьому, враховуючи лише мГждержавну мГграцш, негативний прирГст був зафксо-ваний ткьки у Закарпатськш областГ (так, у 2016 р. ккь-юсть прибулих - 100 осГб, ккьюсть вибулих - 489 осГб).
Протягом 2014-2016 рр. негативний мГграцшний прирГст спостерГгався в таких областях, як: Донецька
Оцшка мiграцiйних процесiв в УкраТш за 1991-2016 рр.
Рк Показник
Чисельнкть населення, тис. оаб Мiгрaцiйне сальдо в цтому, тис. оаб Мiждержaвнa мiграцiя, оаб Природний приркт, скорочення, тис. оаб
Кшьккть (прибуло) Кшьккть (вибуло) Загальний обсяг
1991 51944,4 151,3 490597 310220 800817 -39,1
1992 52056,6 287,8 538205 276151 814356 -100,3
1993 52244,1 54,5 341192 293659 634851 -184,2
1994 52114,4 -142,9 187392 328325 515717 -243,1
1995 51728,4 -131,6 166551 256425 422976 -299,7
1996 51297,1 -169,2 129538 246724 376262 -309,5
1997 50818,4 -136,0 108559 190685 299244 -311,6
1998 50370,8 -152,0 71810 149286 221096 -300,7
1999 49918,1 -138,3 65794 110589 176383 -350,0
2000 49429,8 -133,6 53700 100300 154000 -373,0
2002 48457,1 -33,8 42473 76264 118737 -364,2
2003 48003,5 -24,2 39489 63699 103188 -356,8
2004 47622,4 -7,6 38567 46182 84749 -334,0
2005 47280,8 4,6 39980 34997 74977 -355,9
2006 46929,5 14,2 44227 29982 74209 -297,7
2007 46646,0 16,8 46507 29669 76176 -290,2
2008 46372,7 14,9 37323 22402 59725 -243,9
2009 46143,7 13,4 32917 19470 52387 -194,2
2010 45962,9 16,1 30810 14677 45487 -200,5
2011 45778,5 17,1 31684 14588 46272 -162,0
2012 45633,6 61,8 76361 14517 90878 -142,4
2013 45553,0 31,9 54100 22187 76287 -158,7
2014 45426,2 22,6 42698 21599 64297 -166,4
2015 42929,3 14,2 30659 21409 52068 -183,0
2016 42760,5 10,6 14311 6465 20776 -186,6
<С
О 1=
<с =п
_а <
о
о <
< о_
<С
о
<
2 ш
Джерело: складено за [4].
(2014 р. вц'емне мкрацшне сальдо в кiлькостi 10,6 тис. оаб; у 2015 р. - 9,2 тис. оаб; у 2016 р. - 3,6 тис. оаб), За-порiзька (у 2014 р. - 847 оаб; у 2015 р. - 797 оаб; у 2016 р.- 1,7 тис. оаб), Луганська (у 2014 р. - 8,1 тис. оаб; у 2015 р. - 5,6 тис. оаб; у 2016 р. - 2,4 тис. оаб), Рiвненськa (у 2014 р. - 155 оаб; у 2015 р. - 782 особи; у 2016 р.- 253 особи), Херсонська (у 2014 р. - 858 оаб; у 2015 р. - 301 особа; у 2016 р. - 1 тис. оаб), що свцчить про невре-гульовану внутршню мкрацшну политику в окреслених регюнах, високий рiвень демогрaфiчноl незахищенос-тi та достатньо низький рiвень життя населення. Дaнi регiони можна вцнести до економiчно небезпечних за соцiaльно-демогрaфiчною складовою економiчноl без-пеки нацюнально! економiки.
У цкому мiжнaроднa мiгрaцiя населення мае по-двшний характер впливу на соцiaльно-економiчне становище Украши. До основних позитивних 'й нaслiдкiв слiд вiднести: високу частку у структурi ВВП приватних грошових перекaзiв мiгрaнтiв, короткострокове, а поде-
коли i довгострокове полшшення фiнaнсового становища амей мiгрaнтiв; зменшення рiвня безробiття; мож-ливостi реaлiзувaти сво'1 здiбностi [2]; отримання мовно'1 практики, набуття свцомосп, здобуття нового профе-сiйного досвцу [13]; збереження культурних та еконо-мiчних зв'язкiв украшсько! дiaспори iз Бaтькiвщиною.
Розглянемо основний позитивний наслцок м1граци робочо'1 сили, а саме: динамжу обсягiв приватних грошових перекaзiв, '1х структуру, частку у ВВП, сшввцношення iз обсягом прямих шоземних iнвести-цiй. Окресленi показники унаочнюють дaнi табл. 3.
Виходячи з розрахованих абсолютних i вiдносних показниюв, якi характеризують вплив грошових пере-кaзiв зaробiтчaн на соцiaльно-економiчне становище Украши, можна зробити таи висновки. По-перше, об-сяг приватних грошових перекaзiв у % до ВВП протя-гом дослiджувaного перiоду демонструе стшкий по-зитивний тренд. Незважаючи на суттеве скорочення
s
w
e о
■О
io 00
NJ О
Ochobhí показники пйграцшного руху населення за репонами Украши
PerioH/область Украши Показники (yci потоки пйграцн, oció)
2014 р. 2015 р. 2016 р.
Кшккть (прибуло) Кшьккть (вибуло) П/Нграцшний приркт Кшккть (прибуло) Кшьккть (вибуло) П/Нграцшний приркт Кшккть (прибуло) Кшьккть (вибуло) Мкрацшний приркт
Украша 542506 519914 22592 533278 519045 14233 256808 246188 10620
Вшницька 25802 25471 331 27829 27143 686 5608 8113 -2505
Волинська 14299 13604 695 16253 16134 119 4523 5778 -1255
Днтропетровська 39234 38803 431 37594 38945 -1351 11437 13783 -2346
Донецька 28925 39602 -10677 16662 25901 -9239 5775 9376 -3601
Житомирська 18034 18510 -476 19783 21063 -1280 12813 12754 59
Закарпатська 6592 7441 -849 6103 7754 -1651 3311 4293 -982
Запорвька 19012 19859 -847 17890 18687 -797 3893 5582 -1689
1вано-Франшська 15054 13813 1241 18873 16972 1901 9191 9067 124
Кшвська 33389 22269 11120 35554 24329 11225 25078 13676 11402
Юровоградська 14464 15310 -846 14898 15586 -688 8398 8374 24
Луганська 11478 19598 -8120 5974 11608 -5634 1470 3957 -2487
Львтська 28130 26587 1543 31499 30164 1335 31031 26049 4982
Микола'Гвська 14545 13901 644 14023 13817 206 6067 7508 -1441
Одеська 31709 27070 4639 25781 24795 986 17896 14516 3380
Полтавська 22961 21911 1050 23735 22745 990 12591 12750 -159
Рвненська 18897 19052 -155 19812 20594 -782 7629 7882 -253
Сумська 17175 17576 -401 18334 19308 -974 15099 13947 1152
Терногпльська 13156 13084 72 15263 15013 250 3393 4930 -1537
Харювська 44136 35875 8261 40549 35568 4981 17915 17118 797
Херсонська 13401 14259 -858 12646 12947 -301 3061 4095 -1034
Хмельницька 20550 20523 27 22350 22524 -174 5717 7623 -1906
Черкаська 17660 17352 308 18680 18868 -188 5072 7145 -2073
Чершвецька 10949 9552 1397 10548 9552 996 2777 3263 -486
Черн1пвська 13602 13983 -381 16538 16383 155 7092 7926 -834
м. Кшв 49352 34909 14443 46107 32645 13462 29971 16683 13288
СП U)
Джерело: складено за [4].
EKOHOMIKA
ЕК0Н0М1КА ПРАЦ1 ТА С0Ц1АЛЬНА ПОЛ 1ТИКА
Динамка обсяпв приватних грошових переказiв та прямих iноземних iнвестицiй в Украшу за 2008-2016 рр., млн дол. США
Показник, млн дол. США Ик
2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Надходження приватних грошових переев 6177 5370 5862 7019 7526 8537 6489 5154 5425
з них: - через коррахунки банш 3275 2832 2959 3252 3278 3293 2410 2006 2279
- через м^жнароды пла™н системи 2097 1825 2126 2804 3213 4084 3190 2135 2126
- неформальними каналами 805 713 777 963 1035 1160 889 1013 1020
у тому чиш: 1. Оплата праць % до загаль-ного обсягу 48,96 53,17 57,54 57,30 61,37 66,21 66,54 66,98 66,40
2. Приваты трансферти, % до загального обсягу 51,04 46,83 42,46 42,70 38,63 33,79 33,46 33,02 33,60
Прямi шоземы швестицп 9903 4654 5759 7015 7195 4079 299 3012 3268
ВВП Украши 179992 117228 136419 163160 175781 183310 131805 90615 93270
Обсяги грошових переев у % до ВВП 3,43 4,58 4,30 4,30 4,28 4,66 4,92 5,69 5,82
Обсяг прямих шоземних швестицш у % до ВВП 5,50 3,97 4,22 4,30 4,09 2,23 0,23 3,32 3,50
Джерело: складено за [17; 18].
приватних трансферов у 2014-2017 рр., яке вцбува-лося з аналогiчним зменшенням самого ВВП краши та е наслцком скорочення мираци в цiлому, поглиблено! економiчноí кризи, неоголошено! вiйни на Донбаа, !х частка у ВВП зростае. Починаючи з 2009 р., обсяг приватних грошових переказiв значно перевищуе обсяг прямих шоземних iнвестицiй, що обумовлене низькою швестицшною привабливiстю та високою часткою тЬ-ньового бiзнесу, корумпованiстю владних структур Украши. Також на обсяги швестування суттево впли-вають зовнiшнi сощальш та полiтичнi ризики, у той час як грошовi перекази емкранпв е вiдносно стабкьними валютними надходженнями. Без заперечень, приватнi трансферти е другими за величиною надходженнями щодо шдтримки валютного курсу та формування золо-товалютних резервiв кра!ни.
Як видно з даних табл. 3, у структурi приватних грошових переказiв вiдбуваються деформаци в бiк зростан-ня надходжень вiд оплати пращ мкранпв. Так, у 2008 р. частка надходжень в1д оплати пращ становила 48,9%, тодi як у 2016 р. - 66,4%. Отже, з одного боку, висока частка приватних грошових переказiв у ВВП та динамка 11 зростання (у 2008 р. - 3,43%; у 2010 р. - 4,3%; у 2014 р. - 4,92%; у 2016 р. - 5,82%) дае шдстави ствер-джувати про позитивний вплив мкраци на сощально-економiчну безпеку та сталий розвиток нащонально! економжи. З шшого боку, вцплив висококвалiфiкованоl робочо! сили, що е основною ознакою сучасних мкра-цiйних процесiв, нiвелюе значимiсть особистост на те-ритори свое! кра!ни та в довгостроковому майбутньому не сприяе iнновацiйному прориву. Крiм того, вц'шд робочо! сили за кордон зменшуе частину формування ВВП на територи Укра'1ни.
Не зменшуючи позитивних наслiдкiв щодо вкь-ного перемщення робочо! сили та «вцкриття кордонiв», слiд застерегти, що саме по собi яви-ще «мкрацш» не мае абсолютного характеру, а отже, по-зитивнi наслiдки в контекст пiдвищення матерiального доброту ймей заробiтчан нiвелюються руйнуванням !х родин, високою вiрогiднiстю зростання дiтей емкранпв у неповноцiнних сiм'ях iз вцсутшстю належного бать-кiвського пiклування. Крш того, вплив трудово! мкра-щ! на посилення рiвня освiченостi емкранив також за-лишаеться дискусiйним: з одного боку, перебування за кордоном шдвищуе рiвень конкурентоспроможностi робочо! сили, посилюе професiйнi навички, сприяе на-буттю вмiння використовувати передовi управлшсью технолог!! тощо. Але це вцбуваеться лише при належ-ному працевлаштуванш в iншiй краМ та ймовiрностi при поверненнi на Батькiвщину використати набут зна-ння на користь i благо свое! кра!ни.
До позитивних наслоив нами також взнесено зменшення напруги на ринку пращ [11, с. 29-35]. За шдрахунками економкйв, якби працевлаштування за кордоном не було можливим, то безробггтя в Украши було в 1,4 разу бкьшим за офщшний вцсоток [5; 12]. При цьому застеркаемо, що окреслений позитивний вплив на кон'юнктуру ринку пращ також мае дуалк-тичне сприйняття, i залишаеться риторичним питання: «Чи зменшення напруги на ринку пращ Украши шляхом ккьюсного зменшення економiчно активного населен-ня кра!ни та «вiдпливу» штелектуально! елiти за кордон дiйсно позитивно впливатиме на сталий розвиток нащонально! економiки?».
Крiм того, у переважнш бiльшостi секторiв еко-номжи спостерiгаеться нестача квалiфiкованоl робочо!
сили: бу^вельниюв, педагогiв, працiвникiв po6îthm4mx професш. Але тут мова йде ткьки про депресивнi ре-гiони Украши, у той час як молодь масово вшжджае до Центрально! Украши, де рiвень оплати працi в рази пере-вищуе рiвень оплати пращ в регюнах Зах^дно! Украши.
Нами виокремлено також основш негативш на-слiдки трудово! мiграцiï, яю позначаються на попршен-нi рiвня економiчноï безпеки Украши (емiграцiï трудових ресурсш):
1. Демографiчт - знижуеться народжуванiсть, вiдбуваeться старiння наци через зменшення частки репродуктивного населення.
2. Сощальт - нелегальне працевлаштування в за-рубiжних крашах, руйнування амейних iнститутiв; не-врегульованi питання пенсшного забезпечення емиран-тiв [12];
3. Полтичт - викликають напругу в суспкьств^ емiгранти позбавленi виборчого права.
4. Ekohomï4hî - вцтж високоштелектуально'1 елiти зменшуе можливостi iнновацiйного розвитку нащональ-но'1 економiки; iснуе припущення, що приватнi грошовi перекази супроводжують зростання цiн на вiтчизняну продукцш та спонукають до збкьшення iмпорту [12].
5. Фiнансовi - неефективне використання коштiв Державного бюджету Украши, яке спрямовуеться на подготовку та здобуття вищо'1 освiти емiгрантiв.
6. Стосовно емираци украшських громадян до кран - члешв бвропейського Союзу полпжа мiграцiï европейського континенту не вцповкае принципу со-лiдарностi, тобто вцсутшй рiвномiрний розподк емь гранпв та бiженцiв мiж його крашами, що погрожуе ви-никненню таких явищ, як расизм i ксенофоб1я [9].
Нами зроблено Грунтовний висновок, що самi по собi ринковi механiзми протиди неврегульованiй трудовой мирацп без належного втручання центральних орга-нiв законодавчо'1 та виконавчо'1 влади кожно'1 краши не в змозi запобiгти територiальним вiдмiнностям розвитку краш, особливо зупинити випереджаючi темпи зростання ккькост бiженцiв iз краш Африки та Сходу до краш центрально'1 бвропи. З огляду на це, державш регуля-торш засади у сферi мiграцiйноï полижи повиннi бути спрямованi на зменшення ïï масштабiв, запровадження на державних i регiональних рiвнях обстежень щодо причин виникнення мiграцiï [14]. Враховуючи мирацш-ну кризу в бврош, необхiдно створити умови для акти-вiзацiï допомоги крашам, якi вцчувають найбiльшi труд-нощi у зв'язку iз масовим прибуттям бiженцiв [9]. Прю-ритетним напрямом полiпшення мирацшно'1 полiтики е розробка заходш щодо припинення миращйних втрат i створення сприятливих умов для повернення миранпв на Батькiвщину та репатрiацiю '1х капiталiв [13; 14].
ВИСНОВКИ
Скорочення емираци вимагае: зростання серед-ньомюячно'1 заробiтноï плати в уск сферах i ланках нащ-онального господарства (будiвництво, сфера обслугову-вання, наука i культура) як основного чинника та важли-вого стимулу трудово'1 дiяльностi; посилення соцiальноï вцповкальност роботодавцiв щодо офiцiйного оформ-лення трудових в^носин та виплати належного грошо-
вого та компенсацшного забезпечення; зменшення piBM бiдностi, пiдвищення сощально'1 солiдарностi, створення робочих мiсць, яю б задовольняли потреби економiки в контекст запровадження полiтики iмпортозамiщення та посилення заходiв, протекцiонiзму, нарощення нащо-нального виробництва; створення умов для ефективно'1 та врегульовано'1 внутрiшньоï мкраци як альтернативи зовнiшнiй; вирiшення конфлжту на тимчасово окупо-ваних територiях, припинення военних дiй на сходi Украши; пiдвищення конкурентоспроможностi краши iз особливим акцентом на посилення чинниюв шнова-цiйностi та сталого розвитку; шдвищення технолопч-ного рiвня виробництва та ефективност використання енергетичного потенщалу краши; створення шклюзив-них економiчних та полiтичних iнститутiв державного управлшня; подолання нерiвномiрностi розподку дохо-дiв у суспiльствi; належне позицiонування Украши в координатах свитого фiнансово-економiчного простору, пiдвищення iмiджу держави як незалежно'1 европейсько'1 краши, яка всупереч агресивним зовншшм викликам впроваджуе поляку системних реформ. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. АджемоГлу Д., Po6ïhcoh Дж. Чому нацГГ занепада-ють (Походження влади, багатства та бщностО/пер. з англ. О. Дем'янчука. 2-ге вид., випр. Ки'Гв: Наш формат, 2017. 440 с.
2. Безрукова Н. В., CBi4Kapb В. А. МГграцГя робочоТ сили з Украши до £С: аналiз особливостей та наслiдкiв. Б'внес 1нформ. 2016. № 2. С. 21-27.
3. Бербенець О. В. Основы тенденцп та нашдки мГжна-родноТ трудовоТ мГграци. Агросв'т. 2015. № 15. С. 26-29.
4. Демографiчна та соцГальна статистика. Населення та мiграцiя // Державна служба статистики Украши. URL: http:// www.ukrstat.gov.ua/operativ/
5. Демографiчна та соцiальна статистика. Ринок прац // Державна служба статистики Украши. URL: http://www.ukrstat. gov.ua/operativ /operativ2014/pr/tpo/prmo.html
6. Здоровое старение: аналитическая записка // Всемирная организация здравохранения. URL: http://www.euro.who. int/ru/health-topics/Life-stages/healthy-ageing/healthy-ageing
7. Економiчна статистика. Нацюнальы рахунки // Державна служба статистики Украши. URL: http://www.ukrstat.gov. ua/operativ/menu/menu_u/nac_r.htm
8. Колодко Г. В. Глобализация, трансформация, кризис -что дальше. М.: Магистр, 2012. 176 с.
9. Мiграцiйна криза в £врот: пошуки шляхiв розв'язання та нашдки для Украши. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/ 2266/
10. Мiграцiя в Укра'шЬ факти i цифри // Мiжнародна орга-нiзацiя з мiграцiï. 2016. URL: http://iom.org.ua/sites/default/files/ ff_ukr_21_10_press.pdf
11. Мельник Т. В., Лошенюк О. В. Вплив мiжнародноï трудовоТ мiграцГГ на економiку Украши. Б'1знес 1нформ. 2016. № 12. С. 29-35.
12. Нашдки мГжнародноТ мiграцiï населення Украши та полiтико-управлiнськi дГГ щодо Тх врегулювання. URL: http:// www.niss.gov.ua/articles/562/
13. Петров О. М., Васильев В. Т. МГжнародна трудова мГграцГя: аналв ситуацп та нашдюв для Украши. Вкник НАДУ. 2015. № 4. С. 93-100.
14. Указ Президента Украши «Про КонцепцГю державно!' мГграцшноТ полгтики» вГд 27 квпн 2004 р. № 486. URL: http:// zakon5.rada.gov.ua/laws/show /622/2011
15. Романюк М. Д. Мiграцiйнi детермшанти нацюналь-hoï безпеки Укра'ши: регюнальш чинники, cy4acHi виклики та загрози. Вкник Прикарпатського унверситету. Сер.: Економн ка. 2014. № 10. С. 3-13.
16. Очко С. М. Мiжнародна трудова 1шра^я як форма м^жнародних економiчних вiдносин. Економка i менеджмент. 2016. № 10. С. 112-116.
17. Статистика зовншнього сектора // Нацюнальний банк Укра'ши. URL: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/ article?showHidden=1&art_id=65613&cat_id=44446
18. Статистика // Нацiональний банк Укра'ши. URL: https:// bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=65162&cat_ id=36674
19. Тимошенко О. В. Економiчна безпека нацюнальноТ економiки в умовах глобалiзацiï: монографiя. КиТв: Наш формат, 2016. 384 с.
20. Шокало О. Четверта мiграцiйно-емiграцiйна хвиля з Укра'ши // УС1М МГОУ «Четверта Хвиля». URL: http://usim4. eukrainians.net/ua/archive/2008/novyny93d.htm
REFERENCES
Adzhemoglu, D., and Robinson, Dzh. Chomu natsii zanepa-daiut (Pokhodzhennia vlady, bahatstva ta bidnosti)? [Why do nations collapse (origin of power, wealth and poverty)?]. Kyiv: Nash format, 2017.
Bezrukova, N. V., and Svichkar, V. A. "Mihratsiia robochoi syly z Ukrainy do YeS: analiz osoblyvostei ta naslidkiv" [Migration of labor force from Ukraine to the EU: analysis of peculiarities and consequences]. BiznesInform, no. 2 (2016): 21-27.
Berbenets, O. V. "Osnovni tendentsii ta naslidky mizhnarod-noi trudovoi mihratsii" [Main Trends and Consequences of International Labor Migration]. Ahrosvit, no. 15 (2015): 26-29.
"Demohrafichna ta sotsialna statystyka. Naselennia ta mihratsiia" [Demographic and social statistics. Population and migration]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www. ukrstat.gov.ua/operativ/
"Demohrafichna ta sotsialna statystyka. Rynok pratsi" [Demographic and social statistics. Labor market]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/opera-tiv2014/pr/tpo/prmo.html
"Ekonomichna statystyka. Natsionalni rakhunky" [Economic statistics. National Accounts]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/nac_r.htm
Kolodko, G. V. Globalizatsiya, transformatsiya, krizis - chto dalshe [Globalization, transformation, crisis - what's next]. Moscow: Magistr, 2012.
[Legal Act of Ukraine] (2004). http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/622/2011
"Mihratsiina kryza v Yevropi: poshuky shliakhiv rozviazan-nia ta naslidky dlia Ukrainy" [Migration crisis in Europe: finding solutions and implications for Ukraine]. http://www.niss.gov.ua/ articles/2266/
"Mihratsiia v Ukraini: fakty i tsyfry" [Migration in Ukraine: Facts and Figures]. Mizhnarodna orhanizatsiia z mihratsii. 2016. http://iom.org.ua/sites/default/files/ff_ukr_21_10_press.pdf
Melnyk, T. V., and Losheniuk, O. V. "Vplyv mizhnarodnoi trudovoi mihratsii na ekonomiku Ukrainy" [Impact of International Labor Migration on the Ukrainian Economy]. Biznes Inform, no. 12 (2016): 29-35.
"Naslidky mizhnarodnoi mihratsii naselennia Ukrainy ta polityko-upravlinski dii shchodo yikh vrehuliuvannia" [The Consequences of International Migration of the Population of Ukraine and Policy and Management Actions in their Settlement]. http:// www.niss.gov.ua/articles/562/
Petroie, O. M., and Vasyliev, V. T. "Mizhnarodna trudova mihratsiia: analiz sytuatsii ta naslidkiv dlia Ukrainy" [International Labor Migration: An Analysis of the Situation and Consequences for Ukraine]. VisnykNADU, no. 4 (2015): 93-100.
Romaniuk, M. D. "Mihratsiini determinanty natsionalnoi bez-peky Ukrainy: rehionalni chynnyky, suchasni vyklyky ta zahrozy" [Migration determinants of Ukraine's national security: regional factors, modern challenges and threats]. Visnyk Prykarpatskoho universytetu. Ser.: Ekonomika, no. 10 (2014): 3-13.
Sichko, S. M. "Mizhnarodna trudova mihratsiia yak forma mi-zhnarodnykh ekonomichnykh vidnosyn" [International labor migration as a form of international economic relations]. Ekonomika i menedzhment, no. 10 (2016): 112-116.
"Statystyka zovnishnyoho sektora" [External sector statistics]. Natsionalnyi bank Ukrainy. https://bank.gov.ua/control/uk/ publish/article?showHidden=1&art_id=65613&cat_id=44446
"Statystyka" [Statistics]. Natsionalnyi bank Ukrainy. https:// bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=65162&cat_ id=36674
Shokalo, O. "Chetverta mihratsiino-emihratsiina khvylia z Ukrainy" [The fourth migration-emigration wave from Ukraine]. USIM MHOU «Chetverta Khvylia». http://usim4.eukrainians.net/ua/ archive/2008/novyny93d.htm
Tymoshenko, O. V. Ekonomichna bezpeka natsionalnoi ekono-miky v umovakh hlobalizatsii [Economic security of the national economy in the conditions of globalization]. Kyiv: Nash format, 2016.
"Zdorovoye stareniye: analiticheskaya zapiska" [Healthy Aging: An Analytical Note]. Vsemirnaya organizatsiya zdravokhraneni-ya. http://www.euro.who.int/ru/health-topics/Life-stages/healthy-ageing/healthy-ageing
