УДК 519.86:681.324
Веселовська Н.Р., д.т.н., доцентЗелшська О.В., ст. викладач Втницъкий нацюналъний аграрнийутеерситет
ЗАДАЧ1 М1КРОЕКОНОМ1ЧНОГО АНАЛ13У ЯК СКЛАДОВ1 КОМПОНЕНТИ АВТОМАТИЗОВАНОГО КОНТРОЛЮ IУПРАВЛ1ННЯ
шдприемством апк
В умовах комп 'ютерного контролю / управлтня тдприемством АПК значнаувага придыяетъся вирШенню задач мжроекономгчного анал1зу та ощнки ефективност1. Запропоноват планов/ та виробнич1 моделг, розроблеш техшко-економгчт показники ефективност1 виробництва продукцИ Обгрунтовано виб1р метод1в вирШення поставлено! задача
Ключовг слова: м\кроеконом1чний анал1з, автоматизований контроль I упраелшня, техн\ко-економ1чн1 показники, плановI модел\, виробнич1 модел\, факторний анал1з, ефектиетстъ виробничог д\ялъност1, економ1чна ощнка виробничог дгялъностг, задачг оптимгзацгг, мгнгмгзацгя сумарних витрат, максим1зац1я випуску продукцгг, максим1зац1я виробничог потужност1, максим1зац1я прибутку.
Постановка задач! дослщження. Головною задачею м1кроеконом1чного анал1зу при здшсненш функцш автоматизованого контролю \ управлшня виробництвом е обгрунтування практичних ршень, що прийнят1 на основ! результат обробки шформаци впродовж заданого термшу д1яльност1 пщприемства.
Ршення тако! задач! дозволяе вчасно усунути вщхилення фактичних показниюв вщ заданих \ в такий споЫб пщтримувати виробничу д1яльшсть пщприемства в оптимальному режим! на основ! виршення оптим1зацшних задач мш1м1заци сумарних витрат, максим1защя випуску продукци, максим1защя виробничо! потужност1, максим1защя прибутку пщприемства з виконанням накладених обмежень на характер задачу яка виршуеться в данш публжаци.
Основний результат 1 напрямки дослщжень. Задач1 управлшня, що розв'язуються на основ! м1кроеконом1чного анал1зу, в публжаци роздшеш на три основш напрямки дослщжень:
1. Виявлення основних м1кроеконом1чних законом1рностей \ загально! тенденци розвитку пщприемства. Щ законом1рност1 виявляються на основ! масового дослщження р1зних фактор1в, що обумовлюють кшькюну змшу анал1зованого економ1чного явища. Результата такого анал1зу широко використовуються для обгрунтування норм використання ресурав \ в прогнозуванш темшв \ напрямюв зростання виробництва.
2. Розробка I виб1р вар1ант1в планових р1шень. Ця група задач м1кроеконом1чного анал1зу пов'язана з розглядом чисельних можливих вар1ант1в
® Веселовська Н.Р., Зелшська О.Б., 2012
78
управлшських ршень та обгрунтування вибору оптимальних вар1ант1в. Так1 задач! отримали назву оптимальних вар1ацшних задач [1].
3. М1кроеконом1чна оцшка роботи пщприемства \ його тдроздшв за визначений пром1жок часу: роки, квартали, мкящ, тижш - вщносяться до планових моделей. Анал1з д1яльност1 пщприемства за рж, квартал, мюяць проводиться для визначення ступеня виконання пщприемством госпрозрахуикових планових завдань по вЫм, установлении вищими шстанцшми техшко-економ1чних показниюв, з метою контролю \ загально! оцшки результапв д1яльност1 пщприемства за визначений довгостроковий термш часу. Економ1чна оцшка роботи за менш короткий термш: тиждень, доба, змша, година, хвилина - вщносяться до, так званих, виробничих моделей [2].
В умовах автоматизовано! системи контролю \ управлшня пщприемством ведуча роль придшяеться анал1зу й ощнщ д1яльност1 окремих пщроздшв пщприемства за коротю вщр1зки часу: тиждень, добу, зм1ну, тощо - \ це являе собою виробничу модель оперативного анал1зу пщприемства. Систематичний оперативний анал1з стану виробництва дозволяе вчасно усувати в1дхилення вщ заданого значения параметр1в технолопчного процесу в такий споаб, пщтримувати виробничу д1яльшсть пщприемства в установленому, для даних конкретних умов оптимальному режим! [1,2].
Ршення задач першого напрямку забезпечуеться, в основному, методами математично! статистики, а саме використання кореляцшного, регресивного \ дисперсшного анал1зу. Ц1 методи не знайшли широкого застосування в анал1з1 виробничо! д1яльност1 пщприемств у зв'язку з високою трудомктюстю по збору й обробщ велико! кшькост1 вихщно! шформаци [3].
Другий напрямок економ1чного анал1зу показниюв використовуе методи лшшного, нелшшного, динам1чного програмування, методи теорп масового обслуговування.
Третш напрямок дослщжень використовуеться для визначення техшко-економ1чних показниюв, встановлення причин можливих вщхилень фактичних значень показниюв вщ проектних, оцшки кшьюсного впливу кожного фактора на загальну картину змши параметр1в, що анал1зуються, { виявляються, на цш основ! виробнич1 резерви пщприемства.
Р1вень виконання планованих показниюв за встановленими техшко-економ1чними параметрами визначаеться не складними статистичними методами I прийомами: методиками пор1внянь, оцшкою середшх величин й шдекЫв, балансовими зютавленнями тощо. Для оцшки кшьюсного впливу окремих фактор1в на вщхилення поточних значень техшко-економ1чних показниюв вщ прийнятих базових значень, набув широкого застосування метод ланцюгових пщстановок, що використовуе р1зницевий метод та його модифжаци.
Слщ вщм1тити, що в пропонованш автоматизованш систем! контролю I управлшня виробничими процесами перераховаш задач! економ1чного анал1зу збер1гаються, але трохи змшюеться !хне яюсне навантаження й значимкть в управлшш пщприемством [2].
79
Характер використання \ представления шформаци. В зв'язку з прискоренням обчислювальних процеав створюеться можливкть використовувати бшьш ефективш ршення анал1тичних задач, що дають яюсно кращ1 результати. Застосуваиия таких метод1в при використанш найпростших обчислювальних засоб1в було б недоцшьним у зв'язку з великою трудомктюстю проведения розрахунюв. Змшюеться й сшввщношення витрат часу на ршення задач, що зазначеш вище. Якщо в даний час основною задачею економ1чного анал1зу е оцшка д1яльност1 пщприемства за минулий перюд, бо на цю роботу витрачаеться домшуюча частина робочого часу шженер1в-економкт1в, то в умовах автоматизацп контролю \ управлшня ведуча роль придшяеться анал1зу поточних ситуацш, тобто на перше м1сце ставиться оперативний виробничий анал1з.
Основною задачею оперативного виробничого анал1зу контролю \ управлшня пщприемством е рацюнальна побудова процесу виробництва з урахуванням конкретних умов на даний пром1жок часу (добу, змшу) \ затвердженого для пщприемства замовлення по виготовленню кшцево! продукцп. Рацюнальна стратепя виробничого процесу повинна забезпечувати найкраще виконання завдань по вах техшко-економ1чних показниках. Оперативне управлшня пщприемством передбачае не тальки виб1р оптимальних piшeнь в оргашзаци виробничого процесу, але також \ здшснення постшного контролю за ходом виконання цих ршень. У процеа виробництва можливе виникнення ситуацш, що ведуть до вщхилення проектних його показниюв. Важливою умовою ефективного контролю I управлшня е своечасне виявлення значень в1дхилення параметр1в виробничого процесу I проведения вщповщного анал1зу. 3 шшого боку, оперативний контроль дозволяе виявити невикористаш резерви виробництва. Усе це обумовлюе необхщшсть впровадження науково - обгрунтованого оперативного анал1зу виробничо! д1яльност1 пщприемства.
В зв'язку з удосконалюванням системи планування I yпpaвлiння виробництвом на основ! нових шформацшних технологш, щоденний оперативний економ1чний анал1з господарсько! д1яльносп пщприемства знаходить усе больше застосування в практищ р1зних галузей промисловостг
У аграрному сектор! щодобово контролюеться обсяг реал1зовано! продукцп, обсяг оплачено! продукцп, внутршньовиробничий оборот та послуги, величина нагромаджено! продукцп, що умовно вщнесена до планового прибутку в розрахунку на одиницю виготовлено! продукцп [3].
Щодобовий пор1вняльний анал1з основних техшко-економ1чних показниюв пщприемства характеризуе перший етап впровадження методик оперативного анал1зу. Найбшьш ефективне використання показниюв оперативного анал1зу досягаеться при глибокому вивченш дшльносп окремих його ланок, цех1в, установок, дшянок при визначенш ними показниюв виконання плашв I виявлення фактор1в, що покращують р1вень техшко-економ1чних показниюв. Для кожного виробничого пщроздшу пщприемства встановлеш р1зш юльюсш й яюсш показники, що вщображають специф1ку т1е! частини виробничого процесу, що визначае ефектившсть д1яльност1 даного пщроздшу. Наприклад, для цех1в I
80
вщдшень м'ясопереробних пщприемств, передбачеш юльюсш та яюсш показники, що характеризують обсяги вироблено! продукци \ натвфабрикаив. До яюсних показниюв вщдшень обвалки та жиловки вщносяться: вихщ жилованого м'яса \ його сортшсть. Для вщдшень готування фаршу { терм1чно! обробки: вихщ кшцево! готово! продукци.
Таким чином, важливою умовою розробки \ впровадження комп'ютерно! автоматизовано! системи контролю I управлшня е обгрунтування вибору кщьюсних I яюсних показниюв, по яких здшснюеться контроль на окремих делянках виробничого процесу. Систематична оцшка вщхилень поточних значень показникш вщ заданих, дае можливють обслуговуючому персоналу окремих ланок пщприемства активно управляти ходом виробничого процесу , лквщувати негативш явища фактор1в, що викликали щ вщхилення I покращити значения параметр1в ведения виробничого процесу [4-5].
Оптим1защя задач м1кроеконом1чного анал1зу. Як вщомо, на переробних пщприемствах, нав1ть при використанш найпростших обчислювальних засоб1в обробки шформаци, щодобово спостер1гаеться вщхилення фактичного виходу готово! продукци по окремих категор1ях I сортах. В умовах впровадження комп'ютерно! автоматизовано! системи контроля I управл1ння з'являеться можливють збшьшення юлькосп анал1зованих показниюв у кожному пщроздш. Останне забезпечуе можливють регулювання виробництва на вах його стад1ях. Регулювання виробництва здшснюеться на основ! ршення оптимальних задач управлшня сформовано! виробничо! ситуаци. В основу ршення т1е! чи шшо! задачу що оптим1зуе виробничий процес, може бути покладений один критерш, який обумовлений вщповщним юлькюним I яюсним економ1чним показником. У виршенш кожно! конкретно! задачу критери оптимальное^ можуть бути р1зними.
Наприклад, можуть виникати потреби виршення таких задач оптим1заци:
- максим1зувати випуск продукци при виконанш обмежень на р1вном1рне завантаження устаткування;
- мш1м1зувати сумарш витрати тдприемства при виконанш обмежень на необхщний обсяг замовлено! кшцево! продукци чи послуги;
- максим1зувати виробничу потужнють пщприемства при обмеженнях на величини витрат енергоносив;
- максим1зувати прибуток пщприемства при обмеженнях на показники еколопчно! безпеки збереження чистоти довкшля.
Кожна з вищезазначених задач оптим1заци заслуговуе окремо! публжаци. В данш статп бшьш детально розглянемо другу задачу мЫшзацл сумарних витрат пщприемства, що гарантуе задоволення попиту на необхщний обсяг виготовлення кшцево! продукци чи послуги.
Нехай Ьк - юлькють роб1тниюв, що зад1яш у виробничому процеа в к-тому часовому пром1жку. Тому закон управлшня трудовими ресурсами (ик = Ьк - Ьк_1) характеризуе змшу потреб в робочш сил1 при змЫ часових пром!жгав м1ж (к-1) та (к). Домовимося також, щоб доцшьно припустити, що витрати на змшу закону управлшня ик пропорцшш ик, витрати на пщтримку р1вня запаав Iк пропорцшш
81
величин! запаав, цша одинищ вироблено! продукцй мае шдекс С. Тепер можна сформулювати задачу шшмзаци сумарних витрату вигляда
Jmin =Е (CkUl + ) С1)
k=1
при обмеженнях використання трудових pecypciß i р1вня запасш виготовлено! продукцй' у вигляд1
Lk = Lk _i + Uk; k = 1,2... k (2)
Ik = Ik_i + pLk_i -dk;k = 1,2...k (3)
0<= Lk <= -; k = 1,2... k (4)
P
Ik > = 0; k = 1,2... k (5)
Тут dk - вщомий попит на кшцеву продукцш в кожному часовому пром1жку, b - кшьюсть одиниць продукцй, що виготовлена одним робочим в одному часовому пром1жку, p - максимальний обсяг продукцй випущено! в одному часовому пpoмiжкy, що визначаеться обмеженими виробничими потужностями.
Для загально! оцшки прийнятих ршень у процеа контролю i управлшня виробничими процесами, необхщно вибрати узагальнений критерш, що вщображуе юльюсну залежнють м1ж окремими показниками, м1ж витратами i прибутками пщприемства Виникакта в процес1 виробництва в1дхилення часток локальних критерив, що вибраш для окремих пщроздшв пщприемства, не дозволяють однозначно оцшити стан його роботи в цщому. Отже, у даному випадку, необхщно визначити яюсний i юлькюний вплив позитивних, так i негативних вщхилень на узагальнений критерш, що у достатньому ступеш однозначно характеризуе виробничий стан шдприемства.
Через те, що критери д1яльносп окремих пщроздшв оцшюються декшькома показниками, необхщно провести ix пор1вняння з метою визначення питомо! ваги кожного пщроздшу в забезпеченш юнцевих результапв д1яльносп пщприемства з дотриманням принцитв господарського розрахунку. В автоматизованш систем! також передбачено, що пор1вняння може бути також здшснене за допомогою одного узагальненого критерш. В ощнщ критерив виконання замовлення пщприемством у целому, що проведено на основ! системи затверджених техшко-економ1чних показниюв та державних стандарте Украши (ДСТУ), спостер1гаеться тенденщя до вибору дом1нуючого критер1ю, що дозволяе однозначно судити про ефектившсть роботи пщприемства за званий перюд. Особливо трудомютю системи критерив для пор1вняльно1 оцшки д1яльносп декшькох пщприемств, тому що ступшь виконання замовлення за окремими показниками на цих пщприемствах може бути р1зною. Вщсутшсть узагальненого критер1ю е суттевим недолшом економ1чно1 оцшки д1яльносп цих пщприемств. Рашше, до
82
здшснення господарсько! реформи, цей недолш практично до уваги не брався, а заповнювався тим, що вир1шальне значения подавалось позищями виконання замовлення по випуску валово! продукци.
У сучасних ринкових умовах господарювання вщдасться перевага показникам прибутку й рентабельносп виробництва пщприемства. Проте, для пор1вняльно! оцшки д!яльносп переробних пщприемств щ показники менш за все прийнятш, тому що прибуток окремих пщприемств у значнш м1р1 залежить вщ асортименту кшцево! продукци. В залежносп вщ попиту, одш пщприемства виробляють бшьш рентабельш, шш1 - менш рентабельш вироби. Кр1м того, одш пщприемства для виробництва одержують бшьше продукци першо! категори, шш1 - друго! категори, що також позначаеться на збшьшенш чи зниженш прибутку з причин, що не залежать вщ його виробничо! д!яльносп пщприемства. Природно, що за шших р1вних умов на нових пщприемствах рентабельнють виробництва буде нижче, шж на пщприемствах, що мають хоча I застарше, але справно працювало устаткування. Тому питания про узагальнений показник пор1вняльно! ефективносп виробничо! д1яльност1 окремих пщприемств не можна вважати цшком вир1шеним.
У нових умовах господарювання при ощнщ д1яльносп конкретного пщприемства за визначений вщр1зок часу пщвищилася роль показниюв прибутку I рентабельности що характеризують насамперед яюсть та ефектившсть прийнятих управлшських р1шень. Саме показник прибутку та рентабельносп, а не який-небудь шший, може бути використаний для такого роду економ1чно! оцшки [6-7]. Вказане визначаеться двома найважлив1шими обставинами: по-перше, в показнику прибутковосп пор1внюються виробнич1 витрати пращ з його кшцевими результатами; по-друге, прибуток е узагальненим показником, за допомогою якого можливо встановити зв'язок I залежшсть з1 вама економ1чними показниками, врахувати I виявити вплив основних фактор1в, що характеризують виробничу д1яльшсть пщприемства. Можливють оцшювати ефектившсть уиравлшських ршень на основ! збтьшення прибутку за рахунок внутршшх виробничих фактор1в дозволяе використовувати прибуток як узагальнюючий показник також I для пщприемств иереробно! иромисловосп.
Таким чином, при використанш результате екоиом1чиого аиал1зу в уиравлшш пщприемств ом, з одного боку, спостер1гаеться тенденщя до декомиозицп аиал1зоваио1 системи, а з шшого боку — до И узагальнення.
В автоматизованш систем! контролю I уиравлшня виробництвом вироваджеиия оперативного аиал1зу визиачеиих техшко-економ1чних иоказниюв I факторного аиал1зу результативних екоиом1чиих иоказниюв е найважлившим засобом оцшки сформовано! виробиичо! ситуаци, визначення ефективиост! прийнятих уиравлшських ршень I оцшки д!яльносп пщприемства за визначений ввдр1зок часу.
Слщ вщм!тити, що не менш важливим питаниям, що вимагае сиещального дослщження, е визначення перюдичносп внутр!шньозаводського анал1зу. Контроль, що проведений на основ! оперативного анал!зу по окремих
83
етапах виробничого процесу, в умовах автоматизованого контролю I управлшня може здшснюватися щодобово, а в окремих випадках I багаторазово - в межах змши.
Оперативный факторний анал1з узагальненого показника, що характеризуе питому вагу окремих пвдроздтв у загальнш оцшщ д1яльносп пщприемства, можливий тшьки по завершению виробничого циклу, тривалють якого I повинна визначати перюдичшсть такого анал1зу, I е одшею з складних I трудомютких задач економ1чного анал1зу в автоматизованш систем! контролю I управлшня пщприемства.
Висновки. Визначеш основш задачу як1 розв'язуються на основ1 теори економ1чного анал1зу. Пщкреслено, що важливою умовою для впровадження I розробки автоматизовано! системи контролю та управлшня е обгрунтування вибору якюних та кшькюних критерпв за якими здшснюеться контроль на вЫх делянках пщприемства АПК.
Лггература
1. Веселовская Н.Р. Система управления технико-экономическими решениями производственного процесса / Н.Р. Веселовская, В. И. Томчук // Прогрессивные технологии и системы машино-строения: Международный сборник научных трудов. - Донецк: ДонГТУ, 2000. - Вып.13. - С. 233 - 238.
2. Веселовська Н.Р. Управлшня виробничо-економ1чними системами з урахуванням дестабшзуючих фактор1в / Н.Р. Веселовська, З.Г. Самар // Вкник Черкаського шженерно-технолопчного шституту, 2001. - С. 208 - 209.
3. Лисогор В.М. Модел! щентифжаци та управлшня якктю продукци технолопчних перюдичних процеЫв у нормальних I екстремальних станах функцюнування/ В.М. Лисогор, Н.Р. Веселовська // Вкник КДПУ ¿меш Михайла Остроградського. - Випуск 2/2006 (37). - Частина 1. - 2008. - С. 29-33.
4. Лисогор В.М. Мод ел I комплексу техшчних засоб1в побудови оптимально! системи обслуговування сшьськогосподарсько! техшки/ В.М. Лисогор, Н.Р. Веселовська, О.В. Зелшська // Всеукрашський науково-техшчний журнал "Промислова гщравлша 1 пневматика" ТДАУ, №3(17).-2007. - С. 107 -109.
5. Лисогор В.М. Модел! мшроеконом1чного анал1зу автоматизовано! системи комп'ютерного контролю й управлшня пщприемством/ В.М. Лисогор, Н.Р. Веселовська // Науков! нотатки, ЛДТУ, Вип.15. - 2004. - С.180 - 185.
6. Лисогор В.М. Математична модель критерпв мшроеко-ном1чного анал1зу системи комп'ютерного контролю й управлшня пщприемством (ф1рмою) / В.М. Лисогор, Н.Р. Веселовська // Науков! нотатки, ЛДТУ, Вип.15. - 2004. -С.168 - 179.
84
Summary
Veselovska N.R., Ph.D., Associate Professor, Zelinska O.V., Senior Lecturer Vinnitsa National Agricultural University
MICROECONOMIC ANALYSIS PROBLEM IN IDENTIFYING COMPONENTS AUTOMATED CONTROL AND MANAGEMENT OF ENTERPRISES OF AGRICULTURE
Under computer control and management now pays considerable attention to solving problems of microeconomic analysis and evaluation. The proposed planning and production models developed technical and economic performance of production. The choice of methods to solve the problem.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
85