CC BY
13
УДК 334.735:658.6/.8
Мщенко Н.Г., к.е.н., доцент® Лъв\вська комерцтна академгя
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ УПРАВЛ1ННЯ ЛОКАЛЬНИМИ 1НТЕГРОВАНИМИ СИСТЕМАМИ
Розглянуто сутшсть локальног ттегрованог системы „загот1вл1-переробка-реал1зац1я" в споживчт кооперацп. Виокремлеш моделг локальных ттегрованих систем. Запропоноват тдходи до управлтня створенням / розвитком локальных ттегрованих систем.
Ключовг слова: локальна ттегроеана система, управлтня локальною системою, модел\ локальних ттегрованих систем.
Постановка проблеми. Як доведено свгговою практикою, д1евими резервами концентраци економ1чного потенщалу, пщвищення ефективност1 та зростання конкурентоспроможност1 агропромислового виробництва на мжрор1вш е штеграцшш тенденцп. Особливе мкце выводиться локальним штегрованим системам, утворюваним внаслщок поеднання р1зних вид1в економ1чно! д1яльност1 (передуам, тих, де створюеться додана варткть) та
® Мщенко Н.Г., 2011
92
окремих ланок технолопчного процесу (загот1вл1 сировини, виробництво, лопстичш процеси, збут продукцп та ш.). 1х створення та розвиток в споживчш коопераци потребуе виршення питань оргашзаци ефективного управлшня на шновацшних засадах.
Анашз останшх дослщжень. Вивченню теоретико-методолопчних основ д1яльносп споживчо! коопераци, И мюця \ рол! в АПК присвячеш пращ В. Апотя, С. Бабенка, О. Березша, Л. Молдаван, П. Саблука, В. Семчика та ш. Окрем! питания штеграцшних та господарських зв'язюв АПК й споживчо! коопераци розглядалися в роботах П. Гайдуцького, Б. Зими, Н. Карпенко, М. Малжа, В. Матусевич, Н. Пархоменко. Однак, проблеми управлшня локальними штегрованнмн системами комплексно не вивчалися, що \ обумовлюе актуальн1сть досл1дження зазначених питань.
Мета статт1 - розглянути економ1чну сутн1сть локально! ¿нтегровано! системи "загот1вл1-переробка-реал1зац1я" та засади управл1ння нею. Для досягнення ц1е! мети поставлен! завдання: визначити сутн1сть локально! штегровано! системи; виявити особливост! управл!ння нею; представити модел! створення локальних штегрованих систем в споживч!й кооперац!! та шдходи до управл!ння ними.
Виклад основного матер1алу. Локальна ¿нтегрована система - це орган!зована сукупн!сть засоб!в виробництва, прац!, предмет!в прац! та забезпечуючо! ¿нфраструктури, яка поеднуе в простор! ! час! загот!вельн!, переробш та торговельн! операц!! з метою кшьккного ! як!сного забезпечення запиив ринку.
3 огляду на необхщшсть визначення теоретичних основ як побудови, так ! управл!ння розвитком локальних штегрованих систем, зауважимо, що локальна штегрована система типу "загот!вл!-переробка-реал!зац!я" е економ!чною, проте, актуальним е й !! соц!альний характер, передус!м, з огляду на зв'язок з мюцерозташуванням ! впливом на соц!ально-економ!чний розвиток в зон! господарювання, залучення мюцевих сировинних ! трудових ресурс!в, !х ефективне використання, розвиток людського кашталу, зм!цнення просторово-структурних характеристик сощально! безпеки, п!двищення р!вня якост! життя персоналу. Аспект соц!альност! локально! штегровано! системи апрюр! обумовлюеться за умови !! побудови на баз! учасниюв системи споживчо! кооперац!!, адже сощальш ц!л! та ¿де! ¿сторично закладалися в основн! завдання функц!онування споживчих кооператив!в.
Локальна ¿нтегрована виробничо-торговельна система не вщповщае певному единому типу, а за кожною з класифжацшних ознак поеднуе т! чи шш! р!зновиди. Так, за природою системи, вона е соц!ально-економ!чною, матер!альною, стохастичною, штучною та м!кромасштабною; за р!внем побудови - багатоелементною, в!дкритою, координацшно-!ерарх!чною, орган!зованою, складною та зм!шаною; за р!внем функц!онування - багатофункц!ональною, р!вноважною, багатоц!льовою, ефективною та результативною; за р!внем розвитку - адаптивною, динам!чною та стаб!льною.
Концептуальн! основи управлшня локальними системами потребують
93
уточнения як мети штеграци, так \ мети функцюнування штегрованого об'еднання. Метою об'еднання штереав окремих економ1чних агент1в та шших оргашзацш в межах утворень кластерного типу, як правило, е пщвищення р1вня конкурентоспроможност1 продукцп (послуг) та створення позитивного сощально-економ1чного ефекту на регюнальному чи мкцевому р1внях. Синхрошзащя основних б1знес-процес1в та моделей планування, управлшня на основ! единих шформацшних канал1в з постачальниками { споживачами вздовж лопстичного ланцюга, спещал1защя на ключових компетенщях, поширення партнерських взаемин для пщвищення загального р1вня конкурентоспроможност1, на думку М. Кизим, А. Пилипенка та В. Зшченко, е метою таких форм м1жф1рмово! формально! чи неформально! коопераци, як маркетинг партнерських вщносин, кооперацшна лопстика, мультиагентськ1 системи, шституцюл1зоваш об'еднання пщприемств [3, с. 65-66]. А. Пилипенко виокремлюе ще один аспект потреби формування штегрованих структур б1знесу - зростання потенщалу новоутворено! структури. Очевидно, що бшьшкть охарактеризованих вище завдань, пов'язаних з реал1защею проект1в штегрування д1яльност1 економ1чних агенив, необхщно поставити й при формуванш локальних виробничо-торговельних систем, але, з огляду на певну специфжу функцюнування та роль споживчо! коопераци в сощально-економ1чному розвитку держави, !х перел1к мае бути розширеним. Зокрема, йдеться про вир1внювання диспропорцш сощально-економ1чного розвитку на сшьських територ1ях пор1вняно з великими мктами та обласними центрами, ктотну сощальну роль споживчо! коопераци, вщновлення задля цього !! економ1чного потенщалу. Ц1 аспекти визначають мкш споживчо! коопераци. Кр1м того, змщнення конкурентоспроможност1 продукцп та учасниюв штегрованого об'еднання хоча й е важливим, але для системи споживчо! коопераци в умовах посттрансформацшного етапу розвитку економжи менш перспективним завданням, шж стабшьне нарощування економ1чного потенщалу та вщновлення ринкових позицш. Як наслщок наведених м1ркувань, доцшьно виокремити там прюритетш (стратепчш) цш формування локальних штегрованих систем споживчо! коопераци "загот!вльпереробка-реал!защя", як:
1) забезпечення розширеного вщтворення ресурсного потенщалу за рахунок швестицш у перспективш напрями економ1чно! д1яльност1 (¿з значною доданою вартктю та стабшьно високим попитом на товари (послуги) юнцевого споживання) та високо! !х ефективност1 на основ! синергетичного ефекту та економи на масштабах д1яльност1;
2) збшьшення обсяпв фшансово-господарсько! д1яльност1 та покращення ринкових позицш (включно з виткненням ¿мпортно! продукцп нижчо! якост1) через покращення якост1 продукцп, оптим1защю витрат та щново! пол1тики внаслщок забезпечення системного управлшня вс1ма етапами технолопчного процесу вщ загот1вл1 продукцп АПК до продажу товар1в кшцевому споживачев1, а також використання задля цього можливостей (включно з ресурсозамщенням, поширенням шформацшного, науково-методичного забезпечення, використанням франчайзингових форм д1яльност1 тощо) потужно! системи
94
споживчо! коопераци, поширено! у репонах кра!ни;
3) покращення параметр1в як життездатност1, так \ економ1чно! безпеки окремих суб'ект1в та системи споживчо! коопераци загалом як наслщку кращого доступу до ресуршв та ринюв, диверсифжаци д1яльност1 та створення належних передумов для подальшого розвитку;
4) пщвищення р1вня якост1 життя населения та забезпечення покращення характеристик сощально-економ1чного розвитку сшьських поселень, районних центр1в, малих мкт та прилеглих до них територш.
Таким чином, визначеш прюритети необхщно враховувати як при прийнятп ршення про створення локально! системи, оцшщ ефективност1 И функцюнування, а також при формуванш стратепчних альтернатив розвитку. Сукупшсть завдань в !х межах утворюе пщсистему оцшки ефективност1 створення та управлшня локальною штегрованою системою споживчо! коопераци «загот!вльпереробка-реал!защя», подальший розвиток яко! доводить значно бшьш вагомий характер проблеми утворення локальних штегрованих виробничо-торговельних об'еднань в забезпеченш розвитку сощально-економ1чних систем вищих р1вшв, а також може слугувати доповненням концептуально! шституцшно-системно! модел1 просторово-структурно! конкурентоспроможност1 економжи регюну, обгрунтовано! А. Моюем та Т. Васильщвим [6 , с. 22-23], набуваючи такого вигляду:
[ЬЯР Т (/АР Т; 1АРЯ Т; 1АТ Т; 1РР Т; 1РРЯ Т; 1РТ Т} АМР Т (ЫР Т; ОЬ Т; СЬ I; РЬ I; БЬ Т) ЕБ Т (ЯА Т; МА Т; ЕА Т; Р1 Т; Я БЕБ Т(0ОЬЬ Т; ЕОЬ Т)
ЬБЕ = ^
де ЬБЕ - модель оцшки ефективност1 створення та управлшня локальною штегрованою системою споживчо! коопераци «загот!вльпереробка-реал!защя»;
ЬЯР - р1вень забезпечення розширеного вщтворення ресурсного потенщалу учасник1в об'еднання (шдекс ринково! вартост1 суми актив1в: у сфер1 загот1вель (1АР), у сфер1 переробки (1АРЯ), у сфер1 торпвл1 (1АТ); шдекс каттал1зованого прибутку: у сфер1 загот1вель (1Рр), у сфер1 переробки (1РрЯ), у сфер1 торпвл1 (1Рт));
АМР - оцшка обсяпв фшансово-господарсько! д1яльност1 та стану ринкових позицш локально! штегровано! системи (частка в загальних обсягах реал1заци товар1в (послуг) (МР), р1вень якост1 продукци (ОЬ), витратомютюсть продукци (послуг) (СЬ), вщношення вартост1 товар1в (послуг) до середньоринкового (РЬ), р1вень поширення локально! штеграци в межах системи споживчо! коопераци (ВЬ));
ЕБ - штегральна оцшка стану економ1чно! безпеки системи (експертна оцшка р1вня доступу до ресурсного забезпечення (ЯА); експертна оцшка р1вня доступу до ринюв збуту продукци (надання послуг) (МА); експертна оцшка р1вня сформованост1 передумов для розвитку системи (ЕА); швестици (сума каттал1зованого прибутку) на одного найманого пращвника (на одного
95
пайовика) (PI); штегральна оцшка р1вня економ1чного ризику д1яльносп (R));
SED - р1вень виконання рол1 в забезпеченш структурних складових сощально-економ1чного розвитку територи (QOLl - р1вень якост1 життя населения; EGL - р1вень економ1чного зростання).
Окремим важливим аспектом теоретико-методолопчного дослщження штегрованих систем, що власне й обумовлюе подальш1 особливост1 управлшня i'x д1яльшстю, включно з описом конфкурацш модел1, е обгрунтування концептуальних основ поняття «штегращя». Анал1з л1тературних джерел з анал1зовано1 проблеми дозволяе виокремити таю трактування поняття штеграци, як: 1) об'еднання зусиль, дш, можливостей [1, с. 22; 2 ,с. 559]; 2) одночасне об'еднання певних дш та шформаци в межах оргашзацшно! едност1 [4, с. 261]; 3) побудова оргашзацшних вщносин [5, с. 312]; 4) об'еднання функцюнальних сфер д1яльност1 суб'екта господарювання на операцшному piBHi [1, с. 32]. Звщси зробимо висновок про те, що процес штеграци не обов'язково мае бути шституцюл1зованим. Маеться на уваз1, що аспект штегрованост1 можна розглядати в межах окремого суб'екта господарювання у вигляд1 штегровано! структури б1знесу (що поеднуе розр1знеш операци, функци, етапи технолопчного процесу тощо), ствпращ окремих пщприемств (об'еднаних у форм1 коопераци чи концентраци), а також звичайно! догов1рно! ствпращ окремих економ1чних контрагента (постачальник сировини - промислове пщприемство; постачальник товар1в - торговельне пщприемство, пщприемство, що надае та що отримуе послуги тощо). Разом з тим, принципи та позици системного пщходу потр1бно враховувати при побудов1 та управлшш локальними штегрованими системами. Тому дощльно розглядати щонайменше чотири типи таких моделей:
1. Локальна штегрована система «заготальпереробка-реал1защя» з ч1тко вщокремленими (суб'ектно) головними етапами технолопчного процесу (рис. 1). Побудову, а також подальше управлшня д1яльшстю та розвитком штегровано! системи цього типу модел1 варто вважати найбшьш складними та витратними. Проте, до переваг можна вщнести ширш1 можливост1 щодо залучення ресурсного забезпечення (з огляду на бшьший перел1к учасниюв), менший р1вень ризику кожного з учасниюв, створення ефекту синерги, менший р1вень залежност1 вщ одного з учасниюв за умови можливост1 його замши або диверсифжаци д1яльност1 шшого учасника в напрям1 вперед або назад.
Zk
де X; - /-й елемент входу в пщсистему та в кожний етап технолопчного
процесу, / = 1, п; п - кшькють р1зновцщв вхщних елемент1в;
У] - 7-й елемент виходу з пщсистеми та з кожного етапу технолопчного
процесу, 7 = 1, т; т - кшькють р1зновид1в вихщних елеменгав;
7, - к-й фактор впливу на пщсистеми та на кожен з еташв технолопчного
процесу, к = 1,1; I - кшьюсть р1зновид1в фактор1в впливу.
Рис. 1 Конф1гуращя локально? штегрованоУ системи "загот1вл1-переробка-реал1защя" з чггко виокремленими (суб'ектно) головними етапами технолопчного процесу
2. Локальна штегрована система "загот1вльпереробка-реал1защя" з об'еднаною загот1вельно-переробною функщею (рис. 2):
Пщсистема етатв технолопчного процесу системи "загот1вльпереробка-реал1защя"
X
Загот1вельно-пеоеообний комплекс
X
У
4
Торговельш пщприемства
У
£
У
7,,
Рис. 2 Конф1гуращя локально? ¡нтегрованоУ системи "загот1вл1-переробка-реал1защя" з об'еднаною загот1вельно-переробною функщею
До переваг такого типу модел1 слщ вщнести менш1 витрати на управлшня та вищу мобшьшсть. Водночас, недолжами е бшьша залежшсть м1ж учасниками та вщповщальшсть, менш1 синергетичний момент та можливост1 доступу до фшансових ресурав.
3. Локальна штегрована система "загот1вльпереробка-реал1защя" як внутрюргашзацшна структура (рис. 3):
7,
97
X,
Загот1вл1, переробка, реал1защя як едина структура (оргашзащя)
У,
Рис. 3. Конф1гуращя локально? ¡нтегрованоУ системи "загот1вл1-переробка-реал1защя" як внутршргашзащйно*1 структури
Головними перевагами такого типу модел1 е швидюсть створення та мобшьшсть д!яльносп, а також ктотно простший мехашзм управлшня \ контролю ефективност1, але недолжами - вщсутшсть практично вшх переваг, характерних для об'еднання пщприемств (синергетичний ефект, доступ до ресурав, пщвищення конкурентоспроможност1, зростання потенщалу тощо).
4. Локальна штегрована система "загот1вльпереробка-реал1защя" з об'еднаною загот1вельно-збутовою функщею (рис. 4). Особливкть такого типу модел1 передбачае можливють И застосування бшьшою м1рою у сшьському господарств! при створенш оптово-загот1вельних центр1в, кооперативних агроторгових дом1в тощо, де частина продукци може реал1зовуватися безпосередньо теля И придбання у населения чи шших оргашзацш, а частина -надходити на переробку. Кр1м суто м1кроеконом1чних, до переваг тако! модел1 можна вщнести виконання важливих функцш у сприянш розвитку та ¿стотно! детмзаци АПК регюну, покращенш шфраструктури збуту продукци АПК, збшьшенш зайнятост! та пщвищенш якост1 споживчих товар1в.
П!дсистема етап!в технолог!чного процесу системи "загот!вл!-переробка-реал!защя"
X, Загот!вельно-збутовий комплекс
i к -У,
X, -► Загоивельно-переробний комплекс
т
У,
Рис. 4. Конф1гуращя локально? ¡нтегрованоУ системи "загот1вл1-переробка-реал1защя" з об'еднаною загот1вельно-збутовою функщею
Охарактеризован! модел1 е концептуальними: на !х основ! можуть формуватися бшьш досконал! \ розлоп конф^ураци локальних штегрованих систем, у т.ч. ¿з урахуванням суб'ект1в допом1жно1 шфраструктури (транспортир лопстичш, складськ!, маркетингов!, консалтингов! пщприемства). Вщ обрано! модел1, товарно! спец!ал!заци, маркетингово! стратег!! та особливостей району
98
функщонування залежить й тип оргашзацшно! структури управлшня, хоча найбшьш прийнятиим видаеться один з вар!ант!в див1зюнально1 структури -регюнальний, споживацький або ринковий.
Висновки. Ефективне управлшня як створенням, так i розвитком локально! штегровано! системи об'ективно потребують визначення збалансовано! системи показниюв ïx оцшювання. Якщо йдеться про м1жоргашзацшну штеграцш, то системну сукупшсть ïï учасниюв необхщно розглядати як едину систему, а мехашзм взаемоди описувати тривим1рною системою координат за напрямами: етапи технолопчного процесу (вщ входу до виходу); функщональш характеристики (фшансова, маркетингова, лопстична, кадрова, техшко-технолопчна, 1нституц1йно-правова, 1нформац1йна); структури! аспекти (участь суб'ект1в системи у створенн1 додано! вартост1, витратах (у т.ч. трансакцшних), формуванн1 1нвестиц1йного та ресурсного забезпечення д1яльност1, 1нновац!йн1й активност1, орган1зац11 д1яльност1 тощо).
Подальше обгрунтування рекомендац1й з удосконалення управл1ння локальними 1нтегрованими системами споживчо! кооперац^ "загот1вл1-переробка-реал1зац1я" доцшьно зд1йснювати диференц1йовано за економ1чними та сощальними аспектами, що е предметом наступного досл1дження.
Л1тература
1. Гаврилов Д. А. Управление производством на базе MRP-П: принципы и практика / Д. А. Гаврилов. - СПБ.: Питер, 2002. - 320 с.
2. Джонсон Дж. Современная логистика/Дж. Джонсон.-М.: Вильяме, 2002.-624с.
3. Кизим М. О. Збалансована система показниюв: Монограф1я / М. О. Кизим, А. А. Пилипенко, В. А. Зшченко. - X.: ВД «1НЖЕК», 2007. - 192 с.
4. Кристофер М. Логистика и управление цепочками поставок / Под. общ. ред. В. С. Лукинского. - СПБ.: Питер, 2004. - 312 с.
5. Сергеев В. П. Логистика. Информационные системы и технология / В. П. Сергеев, M. Н. Григорьев, С. А. Уваров. - М.: Альфа-прес, 2008. - 608 с.
6.Стратепя та мехашзми змщнення просторово-структурно1 конкурентоспроможносп регюну: Монограф1я / За ред. А. I. Моюя, Т. Г. Васильщва. - Льв1в: Л1га Прес, 2010. - 490 с.
Summary Mitcenko N.G.
Lviv commercial academy
Theoretic-methodological principles of local integrated systems management
The essence of „procurement-processing-realization " local integrated system of consumer cooperation is examined. Local integrated systems models are singled. Approaches to local integrated systems development and creating management are
99
proposed.
Стаття надшшла доредакци 10.04.2011 р.
100
