Научная статья на тему 'Межі диспозитивності норм трудового права України'

Межі диспозитивності норм трудового права України Текст научной статьи по специальности «Право»

CC BY
58
75
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
НОРМИ ТРУДОВОГО ПРАВА / ДИСПОЗИТИВНіСТЬ / ЧИННЕ ЗАКОНОДАВСТВО / МЕТОД ПРАВОВОГОРЕГУЛЮВАННЯ

Аннотация научной статьи по праву, автор научной работы — Оніщенко В.В.

У статті обґрунтовується проблема загальних меж диспозитивності норм трудового права, якаобумовлена численними факторами, головними серед яких є потреби суспільних відносин, на які поширюється чинність законодавства про працю, та специфіка метода трудового права.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Межі диспозитивності норм трудового права України»

Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 24 (63). № 2. 2011 г. С. 373-375.

УДК 349.22

МЕЖ ДИСПОЗИТИВНОСТ1 НОРМ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРА1НИ

Отщенко В. В.

Тавршський нщюнальний уншерсишеш 1м. В. I. Вернадського, м. Симферополь, Украгна

У статп обгрунтовуеться проблема загальних меж диспозитивносп норм трудового права, яка обумовлена численними факторами, головними серед яких е потреби суспшьних вщносин, на яю по-ширюеться чиншсть законодавства про працю, та специфжа метода трудового права.

Ключов1 слова: норми трудового права, диспозитившсть, чинне законодавство, метод правового регулювання.

В укра!нському законодавсга юнуе явна проблема визначення меж диспозитивносп норм трудового права. Ця проблема обумовлена численними факторами, найважлившими серед яких е потреби суспшьних вщносин, на яю поширюеться чиншсть законодавства про працю, та специфша метода трудового права. Вказаний метод характеризуе комплексшсть, яка включае елементи диспозитивносп (метод догов1рного автономного регулювання) { ¡мперативного впливу у сукупност1, за участю трудових колектив1в у регулюванш трудових { тюно пов'язаних з трудовими вщносин. С враження, що за таких умов саме догов1рне регулювання трудових вщносин мало б набути поширення. Вт1м, саме з огляду на невдале виршення пи-тання про загальш меж1 диспозитивносп норм трудового права таке враження не вщповщае дшсносп: е шдстави стверджувати, що щ межi носять суто односторон-нш характер. Спроба виршити цю проблему и стала метою дано! статп.

Загальновизнаною е та обставина, що регулювання трудових вщносин здшснюеться у двох р1внях - центратзованого та локального. 1ншими словами, чинне законодавство про працю допускае можливють догов1рного врегулювання трудових вщносин. Вт1м, до цього часу не знайдено остаточного виршення питання про межi диспозитивносп норм трудового права.

Диспозитившсть у трудовому прав1 реатзуеться на фош нер1вного фактичного положення робггниюв { роботодавщв, яке обумовлено !х р1зним статусом й «адмшютративно-управлшським ресурсом». Диспозитивш начала, як надають роб1тников1 за сво!м вибором визначити той чи шший вар1ант правово! поведшки, е шструментом, який дозволяе швелювати переважне у тому чи шшому ступеш становище роботодавця та створити передумови для «вир1внювання» правового становища учасниюв таких правовщносин [3]. Ринок передбачае взаемш поступки до-гов1рних сторш, досягнення компромюу шляхом взяття на себе кожною з1 сторш договору про працю додаткових у пор1внянш з законодавством обов'язюв { згоди на надання шшш сторош додаткових у пор1внянш з законодавством прав. Без цього ринку немае. Однак законодавство забороняе пращвников1 брати на себе зо-бов'язання, як е такими, що попршують його становище пор1вняно 1з законодавством, що позбавляе шшу сторону договору про працю, тобто роботодавця, стимулу до прийняття на себе додаткових обов'язюв або до вщмови вщ прав [2].

Отщенко В. В.

Розглянемо роботу принципу диспозитивносп у трудовому правi на прикладi шституту трудового договору. Трудовий договiр - це основна правова форма за-крiплення взаeмовiдносин мiж робiтником i роботодавцем, 1х трудових прав i обов'язкiв. Згiдно статп 21 КЗпП трудовий договiр е угода мiж працiвником i влас-ником пiдприемства, установи, оргашзацп або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою, за якою працiвник зобов'язуеться виконувати роботу, визначену цiею угодою, з шдляганням внутрiшньому трудовому розпорядков^ а власник пiдприемства, установи, оргашзаци або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов'язуеться виплачувати працiвниковi заробiтну плату i забезпечувати умови пращ, необхщш для виконання роботи, передбачеш законодавством про працю, ко-лективним договором i угодою сторш [1].

Крiм того, трудовий договiр представляе собою одну з правових форм ре-алiзацil принципу свободи труда, регулюеться iндивiдуально договiрним методом, за допомогою якого визначаються таю умови пращ, як мюто роботи, трудова функщя, строк роботи тощо.

Також трудовий договiр закликаний охороняти робiтника вiд незаконних, таких, що погiршують порiвняно з чинним законодавством, умов пращ, охороняти його пдшсть та честь, що i е слщством роботи диспозитивних начал у регулюванш взаемовiдносин, якi пов'язаш iз укладенням та виконанням трудового договору. При визначенш умов цього договору, а також при виборi варiантiв правомiрноl по-ведiнки, що направлен на 1х виконання, сам роб^ник повинен грати найактивнiшу роль.

Формування ринку труда базуеться на вшьному прагненнi громадян знайти собi пiдходящу роботу i на волевиявленш роботодавцiв, якi мають можливiсть таку роботу надати [3]. Так, статтею 9 КЗпП [1] закршлено загальне правило, яким умови договорiв про працю, якi погiршують становище пращвниюв порiвняно з законодавством Украши про працю, е недшсними. Саме наявнiсть цього правила i його спiввiдношення з iншими, як також мають на метi визначення предмету та змюту договiрного регулювання трудових вiдносин, i дае шдстави для висновку про повну невщповщшсть установлених законодавством про працю меж диспозитивносп норм трудового права потребам суспшьних вщносин.

Йдеться про наступне. Ст. 21 КЗпП, надае широкий проспр для використання договiрного регулювання трудових вщносин, якi виникають мiж працiвником i роботодавцем, тобто встановлюе укладання трудового договору, за яким пращвник зобов'язуеться виконувати роботу, визначеною самим договором, з шдляганням внутршньому трудовому розпорядку, а власник шдприемства зобов'язуеться виплачувати працiвниковi заробггну плату i забезпечувати умови пращ, необхщш для виконання роботи, передбачеш законодавством про працю, колективним договором або угодою сторш. В^м, законодавець, дозволивши при укладанш трудового договору сторонам визначати умови такого договору, встановив певш меж1 ре-алiзацil цього права: ст. 91 КЗпП [1] пiдсилюе загальний дозвш на установлення трудовим договором умов пращ, наданий ст. 21 КЗпП, зазначенням на те, що робо-тодавщ «можуть встановлювати додатковi порiвняно з законодавством трудовi i соцiально-побутовi пiльги для працiвникiв».

МЕЖ ДИСПОЗИТИВНОСТ1 НОРМ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАШИ

Наведет законодавчi положення у свош сукупносп обмежують начебто наявш широк права сторiн трудового договору на договiрне регулювання !х вiдносин. На справд^ змют цього права зводиться до наявносп у сторiн трудового договору мож-ливостi встановлювати на користь пращвниюв додатковi права (розширювати !х змiст). Можливiсть зустрiчних поступок пращвниюв на користь роботодавцiв при цьому виключасться повнiстю. Врештi-решт, такий тдхщ законодавця позбавляе договiрне регулювання трудових вiдносин будь-якого сенсу, а диспозитившсть норм трудового права набувае ознаки односторонности

Рiшення ще! проблеми було запропоновано у проектi нового Трудового Кодексу Украши. Необхщно перейти вiд оцiнювання кожно! конкретно! умови пращ до загального ощнювання трудового договору. Вважаемо, що втшення ще! ще! у зако-нодавство надасть ознаки реальностi диспозитивним положенням акпв законодав-ства про працю.

Список лiтератури

1. Кодекс закотв про працю. Прийнятий Верховною Радою Украшсько! РСР 10.12.71 // Бюлетень законодавства i юридично! практики Украши. - 2004. - № 1.

2. Науково-практичний коментар до законодавства Украши про працю / [Б. С. Стичинський, I. В. Зуб, В. Г. Ротань]. - 4те вид., допов. та перероб. - К. : Видавництво А.С.К., 2003. - 1024 с.

3. Королева Е. В. Диспозитивные нормы трудового права (на примере институтов трудового и коллективного договоров) : дис. ... канд. юр. наук : 12.00.05 «Трудовое право; право сощального обеспечения»/ Е. В. Королева. - М., 2008. - 221 с.

4. Трудовое право в вопросах и ответах: [Учебно-справочное пособие]. Издание второе, переработанное и дополненное / [под ред. В. В. Жернакова]. - Х. : Издательство «Одиссей», 2002. - 656 с.

5. Советское трудовое право / [Под общей ред. Процевского А. И.]. - К. : Издательское объединение «Вища школа». - 1981.

Онищенко В. В. Пределы диспозитивности норм трудового права / В. В. Онищенко // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : Юридические науки. - 2011. - Т. 24 (63). № 2. 2011. - С. 373-375.

В статье обосновывается проблема общих границ диспозитивности норм трудового права, которая обусловлена многочисленными факторами, главными среди которых являются потребности общественных отношений, на которые распространяется действие законодательства о труде, и специфика метода трудового права.

Ключевые слова: нормы трудового права, диспозитивность, действующее законодательство, метод правового регулирования.

Onishchenko V. The limits of discretionary labor law / V. Onishchenko // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2011. - Vol. 24 (63). № 2. 2011. - Р. 373-375.

The article explains the problem of the common borders of discretionary rules of labor law, which is due to many factors, chief among which are the needs of public relations, which are subject to labor legislation, and specific method of labor law.

Keywords: labor law, discretionary, current legislation, the method of regulation.

Поступила в редакцию 30.09.2011 г.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.