CC BY
20Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 21 (60), № 1. 2008 г. С. 99-108.
ТРУДОВОЕ ПРАВО
УДК 347.44
Лосиця 1.О.
ПРАВОВ1 ЗАСАДИ УКЛАДЕННЯ КОЛЕКТИВНИХ ДОГОВОР1В
Статтю присвячено аналiзу правових засад укладення колективних договорiв. За результатами проведеного при шдготовщ статп дослщження обгрунтовано низку пропозицiй щодо вдосконалення чинного законодавства про працю Укра!ни з урахуванням накопиченого Мiжнародною органiзацieю працi та розвинених кра!н свiту досвiду правового регулювання вщповщних вiдносин.
Ключовi слова: колективний договiр, укладення колективного договору, правовi засади.
Правове регулювання пращ завжди здшснювалося шляхом вирiшення двох проблем - виробничо! й сощально!. Необхiднiсть погодження штерешв роботодавця й працiвника завжди була актуальною. При цьому слщ зауважити, що процес становлення демократично! держави потребуе не визначення прюритету якихось одних iнтересiв, а, навпаки, погодження штерешв працiвника й роботодавця. Тшьки взаемне задоволення iнтересiв пращвника й роботодавця забезпечуватиме ефективне регулювання пращ в умовах ринку. Регулятором оновлення трудових вщносин в умовах ринку мае стати колективний договiр.
1снування колективного договору об'ективно обумовлене наявнютю сощальних, економiчних i правових передумов. Сощальний чинник створюють сощально-трудовi вiдносини, що виникають iз застосування громадянами свое! здатностi до продуктивно! пращ. В умовах суспшьного виробництва виникають внутршньоколективш вiдносини, зв'язки в галузi суспiльно! органiзацi! пращ. Для регулювання таких зв'язюв використовуються методи регламентацi! окремих питань шляхом узгодження, прийняття системи локальних акпв, серед яких найважливiша роль належить колективному договору.
В економiчному планi правомiрнiсть i необхiднiсть юнування колективних договорiв обумовлена господарською самостшнютю пiдприемств, наявнiстю рiзноманiтних форм власносп, використанням наймано! працi та юнуванням об'ективних розбiжностей мiж iнтересами власниюв та найманих працiвникiв.
До юридичних передумов юнування колективного договору слщ вщнести правосуб'ектшсть його сторiн, встановлення законом та гарантованють праводiездатностi учасниюв договору.
Як акт локального регулювання колективний договiр виконуе цiлий ряд вироб-ничих i соцiальних завдань. До таких завдань належать: деталiзацiя i конкретизацiя чинного законодавства про працю з максимальним урегулюванням специфши дано-го пiдприемства; вирiшення нових питань, що поставлеш практикою i не знайшли
урегулювання в чинному законодавствi; стимулювання пращвниюв шляхом вста-новлення пiльгових умов пращ; забезпечення виконання договiрних зобов'язань сторш; встановлення конкретно! вiдповiдальностi господарських i профспiлкових органiв за полшшення умов працi й побуту пращвниюв пiдприeмства; залучення працiвникiв до управлшня виробництвом, поширення правових знань; врегулюван-ня суперечностей мiж власником i трудовим колективом найманих працiвникiв з метою досягнення сощально! злагоди.
Важливою рисою колективного договору е його багатоплановють. Як основний локальний акт тдприемства колективний договiр регулюе майже вс вiдносини, що виникають в межах тдприемства як з приводу його виробничо! дiяльностi, так i похiднi вiд них вiдносини, поеднуе в собi заходи, спрямованi на удосконалення ви-робництва, оплати пращ, полшшення умов пращ та побуту пращвниюв та iншi важливi питання.
Дослщженню колективного договору як одного з важливших iнститутiв трудового права в юридичнш лiтературi придшялася значна увага . Правовi засади роз-робки, укладення та виконання колективних договорiв в Укра!ни сьогодш визначае Закон Укра!ни "Про колективш договори i угоди" .
Тим не менше, у нашому сьогоденш виникае чимало питань, пов'язаних iз за-стосуванням цього важливого шституту трудового права.
Так, по-перше, на законодавчому рiвнi немае однозначно! вщповда на питання про обов'язковiсть укладання колективного договору на вшх тдприемствах, в уста-новах, органiзацiях (далi - пiдприемства) незалежно вiд форм власносп й господа-рювання, яю використовують найману працю i мають право юридично! особи, i, подруге, чи мае залежати вщповщь на це питання вщ кшькосп працюючих на пiдприемствi або якихось шших чинникiв. Вiдповiдь на щ запитаня, що супровод-жують наше сьогодення i найчастiше вирiшуються за допомогою адмшютративних «переконань» у необхщносп укладення колективного договору, маемо знайти за допомогою цього дослщження з огляду, безумовно, на змют колективного договору i принципи, на яких мае базуватися його укладення.
У статп 2 Закону Укра!ни "Про колективш договори i угоди" зазначено, що колективний договiр укладаеться на тдприемствах, в установах, оргашзащях, незалежно вщ форм власносп й господарювання, якi використовують найману працю i мають право юридично! особи. З цього законодавчого положення бшьшють тлумачниюв роблять висновок про те, що укладення колективного договору е обов'язковим у випадку використання наймано! пращ, незалежно вщ кшькосп пра-
*
Див.: Пашерстник А.Е. Коллективный договор. - М., 1951; Москаленко Г.К. Коллективный договор по советскому праву. Автореф.докт.дисс. - Л., 1961; Бару М.И. Коллективный договор. - Харьков, 1973; Шебанова А.И. Коллективный договор на соверменном этапе // Сов.гос. и право. - 1976, - № 11; Лях Г.И. Коллективный договор в период развитого социализма. Автореф. Канд. дисс. - Минск, 1978; Архипова Б.А., Писарева Л.Н. Коллективный договор и профком. - М., 1978; Коршунов Ю. Коллективный договор в условиях рыночной экономики // Хозяйство и право. - 1992. - № 2 и др.
Закон Укра!ни «Про колективш договори та угоди» № 3356-ХП вщ 01.07.1993 р.// Ввдомосл Верховно! Ради, 1993, № 36, ст. 361.
101
цюючих на пiдприeмствi, в установи органiзацiï. Але використання законодавцем в цьому закош термiну «укладасться» не дае однозначну вiдповiдь на питання: «може укладатися» чи «мае укладатися».
Так, право виступити з шщативою щодо укладення колдоговору на пщприемсга закрiплено саме як «право» будь-якоï сторони колективного договору. I при цьому чинне в Украш законодавство не покладае на жодну зi сторш колдоговору обов'язку виступити з шщативою укладення колдоговору при вщсутносп такоï iнiцiативи з боку iншоï сторони. Крiм того законодавство не передбачае вщповщальносп пщприемства або його посадових осiб за неукладання колективного договору. Разом з тим зауважимо, що статтею 17 Закону Украши "Про колективш договори i угоди" встановлена вщповщальнють для осiб, якi представ-ляють власникiв або уповноваженi ними органи, профспшки або iншi уповноваженi трудовим колективом органи, i ухиляються вщ участi в переговорах щодо укладення, змши чи доповнень до колективного договору, угоди чи навмисно порушили термш, визначений частиною 3 статп 10 цього закону, або не забезпечили роботу вiдповiдноï комюи у визначенi сторонами термiни.
Але ж щ заходи передбаченi на випадок, коли е чиясь шщатива щодо укладення колективного договору, а шша сторона «ухиляеться вщ участi в переговорах». Що ж до вщповщальносп за непроявлення шщативи на укладення колдоговору, то такого роду вщповщальносп не передбачено.
Виходячи з багатьох пщстав можна зробити висновок, що в укладенш колективного договору защкавлене саме пщприемство, зокрема на випадок, якщо необхщно буде довести правомiрнiсть включення у валовi витрати сум матерiальноï допомоги, оформити вщпустку робiтника за свш рахунок, надати додаткову вiдпустку за ненормований робочий день тощо. I все ж таки правових пщстав стверджувати, що Закон «Про колективш договори i угоди» передбачае обов'язковють укаладення колдоговору на пщприесмтвах, немае.
В той же час частина 7 статп 65 Господарського Кодексу Украши передбачае: «На вшх пщприемствах, яю використовують найману працю, мiж власником або уповноваженим ним органом i трудовим колективом або уповноваженим ним органом повинен укладатися колективний договiр, яким регулюються виробнич^ трудовi та соцiальнi вiдносини трудового колективу з адмшютращею пiдприемства. Вимоги до змюту i порядок укладення колективних договорiв визначаються законо-давством про колективш договори». Тобто Господарським кодексом встановлена обов'язковють укладення колективного договору на вшх пщприемствах, що використовують найману працю. Але жодним чином зазначений кодекс не регулюе процес укладення колдоговору, апелюючи з цього питання до спещального законодавства про колективш договори. А спещальне законодавство, тобто Закон «Про колективш договори i угоди» мае внутршньо узгоджену сутнють щодо надання сторонам вщповщних правовщносин однакових прав шщдавання процесу початку переговорiв, направлених на укладення колдоговору i не передбачае обов'язюв
*
Господарський кодекс Украши. .// Ввдомосл Верховжй Ради, 2003, № 18, № 19-20, № 21-22, ст. 144.
102
власника або уповноваженого ним органа самому шщшвати процес укладення кол-договору за вщсутносп шщативи з боку шшо! сторони. Тобто за вщсутносп iнiцiативи будь-яко! 3i сторiн колдоговору на його укладення норма Господарського кодексу про обов'язковють укладення колективного договору не дie без будь-яких негативних наслщюв для потенцшних учасниюв вiдповiдних правовiдносин.
Остаточно вирiшити питання про обов'язковють укаладення колдоговору на пщприесмтвах можливо тшьки шляхом закршлення у спецiальному законi таку обов'язковють за допомогою певних законодавчих гарантш того, що процес переговорiв розпочнеться. Гарантувати ж початок переговорiв без встановлення якихось санкцш для одше! зi сторiн (на яку прийдеться покласти обов'язок розпоча-ти переговори за вщсутносп шщативи iншоï сторони) не вбачасться можливим. Адже це зруйнуе саму сутнiсть вiдносин сощального партнерства, на якiй мають грунтуватися права та обов'язки сторш колективного договору.
Тому доцшьнють законодавчого закршлення обов'язковосп укладення колективного договору на тдприемствах мае бути дослщжена окремо.
При цьому обов'язково мае бути врахована думка мiжнародноï спшьноти. Слщ зазначити, що мiжнародними нормами, зокрема Конвенщею Мiжнародноï органiзацiï пращ N 98 "Про застосування принцитв права на оргатзащю i ведення колективних переговорiвм (стаття 4), яка ратифшована Украïною, та Рекомендацiею МОП N 91 [щодо колективних договорiв вiд 06.06.51 р.] (роздiл II, п. 2) передбаче-но укладення колективного договору на добровшьних засадах.
Вщносно норми про обов'язковiсть укладення колективного договору, яка мютиться в Господарському кодекс Украши, то варто враховувати наступне. Вщповщно до статп 4 зазначений Кодекс не регулюе трудовi вiдносини. Госпо-дарський Кодекс визначае основш засади господарювання в Украш i регулюе господарськi вщносини, що виникають у процесi оргашзацп та здiйснення господарсько1' дiяльностi мiж суб'ектами господарювання, а також мiж цими суб'ектами та iншими учасниками вiдносин у сферi господарювання (стаття 1).
Крiм того, вiдповiдно до статп 8-1 Кодексу закошв про працю у випадку, якщо мiжнародним договором або мiжнародною угодою, в яких бере участь Украша, встановлено iншi правила, нiж тi, що 1'х мiстить законодавство Украши про працю, то застосовуються правила мiжнародного договору або мiжнародноï угоди.
В чинному законодавсга Украши вiдсутнi норми, як б передбачали вiдповiдальнiсть за вщсутнють колективного договору.
В той же час статтею 17 Закону Украши "Про колективнi договори i угоди" пе-редбачена вiдповiдальнiсть за ухилення вiд участi в переговорах щодо укладення колдоговору. Так, на ошб, як представляють власникiв або уповноважеш ними ор-гани чи профспшки або iншi уповноваженi трудовим колективом органи i ухиля-ються вщ участi в переговорах по укладенню, змш або доповненню колективного договору чи навмисно порушили строк, або не забезпечили роботу вщповщно!'
*
Конвенции и рекомендации, принятые Международной Конфедерацией труда. Т.1 (1919-1956). Женева. Международное бюро труда, 1991. - С. 1042-1044.
103
комюи у визначеш сторонами строки, накладаеться, зокрема, штраф до десяти не-оподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян. Ця ж вiдповiдальнiсть визначена та-кож у статтi 41-1 Кодексу про адмшютративш правопорушення. Тобто законодавством забезпечуються права сторш, зокрема профспшок i власниюв, на ведення переговорiв та укладення колективних договорiв i угод.
Але треба розмiжовувати вiдповiдальнiсть за ухилення вiд участ в переговорах щодо укладення колдоговору (про що можливо говорити тшьки тод^ коли одна зi сторш виявила шщативу на укладення колдоговору) - така вщповщальнють пере-дбачена законодавством, вщ вiдповiдальностi за невиявлення шщативи щодо укладення колдоговору, чого немае в чинному законодавсга Украши i що недоцшьно передбачати в законодавства
Разом з тим звертаемо увагу, що ^м Закону "Про колективш договори i угоди" та Кодексу закошв про працю Украши, яю регламентують порядок укладання колективних договорiв, юнуе низка шших законодавчих актiв, що регулюють и чи iншi моменти, пов'язаш з розробкою та укладанням колективних договорiв. Практично всi вони ддать незалежно вiд того, включено положення цих законодавчих акпв до колективного договору чи ш. У той же час багато правових норм просто не можуть дiяти, якщо те чи шше право (обов'язок) не закршлено в колективному договора
Зокрема, вщповщно до статп 15 Закону Украши "Про оплату пращ" форми i системи оплати пращ, норми пращ, розщнки, тарифш сггки, схеми посадових окладiв, умови запровадження та розмiри надбавок, доплат, премш, винагород та iнших заохочувальних, компенсацшних i гарантiйних виплат встановлюються пщприемствами у колективному договорi з дотриманням норм i гарантш, передба-чених законодавством, генеральною та галузевими (регюнальними) угодами. Подiбнi вимоги мютяться i в Законi Украши "Про вщпустки" (статтi 7, 26) та в шших чинних законодавчих актах.
Колективний договiр, укладений з дотриманням чинного законодавства i з ура-хуванням реальних можливостей пщприемства, сприяе стабшьносп, високопродуктивнш дiяльностi пiдприемства, створенню надшно1' основи соцiального захисту пращвниюв, уникненню трудових конфлiктiв, соцiальноï на-пруги в колективi.
Пiдсумовуючи вищенаведене, зазначимо, що колективний договiр дощльно ук-ладати на пiдприемствах незалежно вщ форм власностi i господарювання за умови використання ними наймано1' пращ i наявносп права юридично1' особи. Пiд найма-ною працею слщ розумгги виконання працiвником роботи за певну винагороду, що обумовлена трудовим договором або контрактом. Специфша вщносин по застосу-ванню наймано1' працi полягае в тому, що така праця може застосовуватись на базi будь-яко1' форми власностi: на державних, колективних пщприемствах, в коопера-тивних оргашзащях, акцiонерних товариствах, фермерських господарствах, на колективних сшьськогосподарських пщприемствах, в домашньому споживчому господарсга тощо. Колективний договiр укладаеться також на пщприемствах, яю здiйснюють науково-дослщну дiяльнiсть або займаються комерцiею з метою одер-жання прибутку.
104
Таким чином, укладення колективного договору сприяе досягненню рiвноваги мiж iнтересами роботодавця та найманими пращвниками. Це мета суспшьства, яке прагне досягти високопродуктивноï працi. I найважливiшою задачею, яку для цього треба виршити, е досягнення в суспшьсга такого рiвня правосвiдомостi найманих працiвникiв, який би спонукав 1х свiдомо проявляти шщативу на укладення колективних договорiв на пiдприемствах. При цьому не законодавець, а сторони вщповщних правовщносин мають вирiшувати, укладати чи не укладати колектив-ний договiр на тдприемствах з малою (припустимо 2-10 ошб) кшьюстю найманих працiвникiв. А можливо ri питання, що на шшому пiдприемствi вирiшуватимуться колективним договором, на цьому пщприемсга з, умовно кажучи, двома-трьома найманими працiвниками, не прше можна вирiшити шляхом укладення з кожним з них змютовного i, можливо, немалого за обсягом письмового трудового договору.
Колективний договiр роботодавець укладае з пращвниками тдприемства, тобто зi вшма пращвниками, зайнятими у цього роботодавця. Отже з одним роботодавцем може бути укладений лише один колективний договiр. Слщ зазначити, що мiжнародна практика, як правило, орiентуеться на цшком виправдану модель «один роботодавець - один колективний договiр».
Доцшьшсть такого ршення не викликае сумнiвiв. Воно дозволяе, з одного боку, запобэти необrрунтованоï диференцiацiï правового регулювання трудових вщносин, з другого - уводити визнану у всьому свт систему класифшацп колек-тивно-договiрних актiв залежно вщ кiлькостi зобов'язаних суб'ектiв - один роботодавець або група роботодавщв, об'еднана за певними ознаками. Одночасно виршуеться i проблема визначення сфери ди колективного договору. Вш однозначно розповсюджуеться на вшх пращвниюв даного пiдприемства або його структурного пщроздшу. При цьому не мае значення, чи е пращвники членами профспшки чи m, прийнят вони на роботу до укладення колективного договору або тсля.
Якщо е необхiднiсть, колективний договiр може укладатися в структурних пщроздшах пiдприемств. Пiд такими пiдроздiлами слщ розумгги цехи, вiддiли, лабораторiï, сектори тощо. Головне, що повинно враховуватись при виршенш цього питання, — це фшансов^ економiчнi, оргашзацшш i матерiальнi можливостi цих пщроздшв для встановлення працiвникам додаткових сощальних пiльг з урахуван-ням специфши роботи конкретного пiдроздiлу в межах його компетенци. Але колективний договiр пiдроздiлу може вирiшувати тшьки окремi питання сощально-економiчних i трудових вщносин пщроздшу. В такому разi колективний договiр структурного пщроздшу е додатком до загального колективного договору тдприемства, дiя якого поширюеться i на структурний пiдроздiл.
Розроблений сторонами проект колективного договору виноситься на загальт збори або конференщю трудового колективу. Загальт збори трудового колективу вважаються правомочними, якщо в них бере участь не менше половини працюючих на даному тдприемства
Конференщя представниюв трудового колективу правомочна при учасп в нiй не менше 2/3 представникiв трудового колективу, обраних делегатами на конференщю. Якщо загальт збори чи конференщя трудового колективу схвалюе проект колективного договору, вш пщписуеться уповноваженими представниками
105
сторш не шзшше як через п'ять дшв з моменту його схвалення, якщо шше не вста-новлено зборами чи конференщею трудового колективу.
Пщписаний сторонами колективний договiр пiдлягае повiдомнiй реестрацiï в мюцевих органах державно1' виконавчо1' влади вщповщно до Положення про порядок повщомно1' реестрацiï галузевих i регюнальних угод, колективних договорiв, затвердженого постановою Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 5 квiтня 1994 р. № 225. Як зазначено в цьому Положенш, повщомна реестрацiя проводиться з метою забез-печення можливостi для врахування 1'х умов пiд час розгляду трудових спорiв, що можуть виникнути за результатами застосування норм цих угод (договорiв) уповно-важеними на те органами, i засвщчуе автентичнють примiрникiв i копiй, поданих на реестращю.
Реестрацiя проводиться в двотижневий строк з дня одержання колективного договору. Не шзшше наступного дня тсля реестрацп два примiрники колективного договору повертаються сторонам, що його пщписали i подали на реестращю. Котя договору збертаеться рееструючим органом.
Мiсцевi органи державно1' виконавчо1' влади, що рееструють колективш договори, не можуть вимагати вщ сторш цього договору внесення до нього змш або вщмовити в його реестрацп, за винятком единого випадку, коли подаш на реестращю примiрники i котя колективного договору не е автентичними.
Колективний договiр набирае чинносп з дня його пщписання представниками сторш або з моменту, що встановлений в самому договора незалежно вщ термшу його реестрацп.
Законодавство про працю не встановлюе единих вимог щодо структури колек-тивного договору. Сторони самостшно визначають його структуру, виршують, як роздiли включити в договiр, якi додатки приеднати. В той же час законодавством досить докладно визначаеться змют колективного договору.
Вщповщно до ст. 7 Закону Украши «Про колективш договори i угоди» та ст. 13 КЗпП змют колективного договору визначаеться сторонами в межах 1'х компетенцп.
У колективних договорах встановлюються взаемш зобов'язання сторш щодо регулювання виробничих, трудових, соцiально-економiчних вщносин. Зокрема, щ зобов'язання стосуються змш в оргашзацп виробництва i пращ; забезпечення продуктивно! зайнятосп; нормування i оплати пращ, встановлення форм, систем, розмiрiв заробiтноï плати та шших видiв трудових виплат (доплат, надбавок, премш тощо); встановлення гарантш, компенсацш, пшьг; участi трудового колективу у формуванш, розподiлi й використанш прибутку пiдприемства, якщо це передбачено статутом; режиму роботи, тривалосп робочого часу i вщпочинку; умов i охорони пращ; забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, оргашзацп оздоровлення i вщпочинку пращвниюв; гарантш дiяльностi профспiлковоï чи шших представницьких оргашзацш трудящих. Колективним договором можуть передбачатись й iншi додатковi порiвняно з чинним законодавством i угодами гарантп, соцiально-побутовi пiльги.
Усi щ зобов'язання розподiляються на нормативнi та зобов'язальш. До норма-тивних вщносяться тi, що вже мiстяться в чинному законодавсга про працю. Але законодавством встановлюеться мшмальний рiвень сощальних умов, нижче якого сторони при укладенш колективного договору визначатись не мають права.
106
Нормативш положення колективного договору — найбшьш важлива частина його змiсту. Ц положення становлять собою сукупнiсть локальних норм з основних питань пращ, ïï оплати, умов пращ й побуту та ш.
До зобов'язальних умов вщносяться таю питання, яю не урегульоваш чинним законодавством, а закршлюються в змiстi колективного договору як конкретш зобов'язання, що беруть на себе власник, уповноважений ним орган, трудовий ко-лектив, профспiлковий комггет чи iнший орган, уповноважений трудовим колекти-вом на представництво його штереив.
Зобов'язальнi умови на вщмшу вiд нормативних не носять загального характеру, виражаються у здшсненш конкретних одноразових дш, якими вичерпуються.
Ус передбаченi колективним договором норми i зобов'язання ддать лише на конкретному тдприемства Вони стосуються тшьки тих суб'екпв, що становлять у свош сукупностi трудовий колектив. При цьому встановлеш колективним договором норми i зобов'язання мають тимчасовий характер, осюльки за своею природою колективний договiр е строковою угодою.
Положення колективного договору поширюються як на вшх пращвниюв пiдприемства, незалежно вщ того, чи е вони членами профспшки, так i на власника чи уповноваженого ним органу. Власник чи уповноважений ним орган повинш ви-конувати своï зобов'язання щодо вшх пращвниюв. Працiвники, в свою чергу, повинш виконувати зобов'язання, взят вщ 1х iменi профспшковим органом чи iншою представницькою оргашзащею або собою, якi пiдписали колективний договiр.
Колективний договiр може бути доповнений додатками, про яю в загальнш формi може бути вказано в текст колективного договору. Самi додатки оформля-ються у виглядi вiдповiдний документiв.
Додатками до колективного договору можуть бути: перелш професш i посад iз шкiдливими умовами пращ, яю дають право на додаткову вщпустку i скорочений робочий день; перелш посад працiвникiв iз ненормованим робочим днем, яким надаеться додаткова вщпустка; список професiй iз шкiдливими умовам працi, якi дають право на одержання молока або шших рiвноцiнних продуктiв; норми безкоштовноï видачi спецодягу, спецвзуття та шших засобiв iндивiдуального захис-ту; перелш професiй i посад працiвникiв, яким дозволяеться встановлювати пщсумований облiк робочого часу; угода з охорони пращ та ш.
При формуванш структури i змiсту колективного договору, а також додатюв до нього умови, що включаються в договiр, повинш бути вищi порiвняно з чинним законодавством про працю, Генеральною, галузевою та регюнальною угодами.
Умови колективного договору, що попршують становище пращвниюв порiвняно з чинним законодавством i угодами, е недшсними. Таю умови до колективного договору включатись не повинш.
Чинне в Украш законодавство не мютить взагалi принцишв, на яких мае базу-ватися укладення колективного договору. Наявшсть же таких принципiв може сприяти запобтанню окремих непорозумiнь, що виникають при формуванш змюту колдоговору.
Пiд час розробки таких принцишв доцшьно взяти певш напрацювання в цьому питанш Мiжнародноï Органiзацiï Працi та деяких шших краш. Узагальнюючи
107
наявш з цього питання положення, можна запропонувати тд час укладення колективних договорiв на пщприемствах додержуватися наступних принцитв.
1. Дотримання норм законодавства, що означае: ва учасники переговорiв, сторони колективних договорiв повиннi додержуватися вимог вщповщних Закошв, в тому чи^ Кодексу законiв про працю Украши, як передбачають, що умови колективних договорiв, якi погiршують стан пращвниюв порiвняно з трудовим законодавством, е недшсними. Тому умови колективних договорiв можуть лише пщвищувати, а не знижувати тi сощальш гарантiï, що встановленi законодавством.
2. Повноважнють представникiв сторiн. На практищ цей принцип мае значити, що вс представники сторiн повиннi мати письмовi документи, якi б пщтверджували, що вони уповноваженi вiдповiдною стороною вести колективш переговори. Не припускаеться ведення переговорiв вщ iменi пращвниюв органами або органiзацiями, що створеш або фiнансуються роботодавцями, органами виконавчоï влади та управлiння.
3. Рiвноправнiсть сторiн. Цей принцип, перш за все, означае, що будь-яка зi сторш може виявити шщативу на ведення колективних переговорiв. При цьому представники сторш мають рiвнi права як в процес переговорiв, так i тд час прий-няття рiшень по колективному договору. Таю ршення приймаються саме за погод-женням сторiн, i сторони мають однакову кшькють голосiв при цьому.
4. Свобода вибору та обговорення питань, що складають змют колективного договору - означае, що змют колективних договорiв визначають самi сторони. При цьому будь-яка зi сторш або хх представники можуть ставити питання про включен-ня в колективний договiр певних умов, i вони повинш бути вшьно обговорен сторонами представниками), прийнят або вiдхиленi. Закон забороняе будь-яке втручання, що може обмежити права пращвниюв або ïх представникiв, або переш-коджати ïх здiйсненню з боку оргашв влади, управлiння тощо.
5. Добровшьшсть прийняття зобов'язань як принцип означае, що кожна сторона добровшьно, а не тд якимось тиском приймае на себе зобов'язання по колективно-му договору. Тобто сторони домовляються шляхом досягнення консенсусу з приводу прийняття на себе зобов'язань.
6. Реальнють забезпечення зобов'язань, що приймаються. Цей принцип вщграе сьогодш велику роль в эфективносп дiï колективних договорiв. Невиконання, на-приклад, роботодавцем зобов'язань по колективному договору у зв'язку з тим, що приймаючи i^, не врахували обстановку в народному господарсга або його галуз^ може вiдкликнутися сощальною напругою, що протирiчить метi колективного договору, оскшьки вiн нацшений на забезпечення соцiального миру на виробнищт Тому прийнятi за договором зобов'язання не мають бути пустими общянками, а ï^ виконання повинно реально забезпечуватися. За невиконання зобов'язань винт на-казуються за законом.
7. Систематичнють контролю й невщворотнють вiдповiдальностi. Додержання цього принципу е в той самий час охоронювальною гаранпею виконання колективних договорiв.
Уш вищезазначенi демократичнi принципи мають розповсюджуватися на вшх учасниюв колективних переговорiв i колективних договорiв.
108
Висновки цього дослщження доцiльно взяти до уваги тд час доопрацювання ново! редакци Закону Укра!ни «Про колективш договори i угоди», а також керува-тися ними можуть сторони при укладенш колективних договорiв на тдприемствах.
Перелш використаних джерел та лггература:
1. Архипова Б.А., Писарева Л.Н. Коллективный договор и профком. -М., 1978. - 176 с.
2. Бару М.И. Коллективный договор. - Харьков, 1973. - 27 с.
3. Коршунов Ю.Н. Коллективный договор в условиях рыночной экономики // Хозяйство и право. - 1992.-№ 2.- С.65-73.
4. Лях Г.И. Коллективный договор в период развитого социализма. Автореф. Канд. дисс. -Минск, 1978. -23 с.
5. Москаленко Г.К. Коллективный договор по советскому праву // Автореф.дисс. докт. юрид.наук. - Л., 1961. - 36 с.
6. Шебанова А.И. Коллективный договор на соверменном этапе // Советское государство и право. - 1976.-№ 11. -С.51-54.
7. Пашерстник А.Е. Коллективный договор. - М., Акад.наук СССР, 1951.- 103 с.
8. Процевський О.1. Трансформащя прав профстлок; реальшсть чи вимисел? \\ Право Украши: - 1996. - № 7.-С. 13-20.
9. Конститущя Укра!ни.
10. 10. Кодекс закошв про працю Укра!ни // Ведомости Верховного Совета СССР, 1971, Приложение к номеу 50. - Ст. 375. зi змшами та доповненнями.
11. Господарський кодекс Укра!ни. .// Ввдомосл Верховно! Ради, 2003, № 18, № 19-20, № 2122, ст. 144
12. 12. Закон Украши «Про колективш договори та угоди» № 3356-ХП вщ 01.07.1993 р.// Ввдомосл Верховно! Ради, 1993, № 36, ст. 361.
Лосица И.А Правовые основы заключения коллективных договоров.
Статья посвящена анализу правовых основ заключения коллективных договоров. В результате проведенного при подготовке статьи исследования обоснован ряд предложений по совершенствованию действующего законодательства о труде Украины с учетом накопленного Международной организацией труда и развитых стран мира опыта правового регулирования соответствующих отношений.
Ключевые слова: коллективный договор, заключение коллективного договора, правовые основы.
Losistya I.O. The legal methods of the signing of the collective contracts.
The article is devoted to analysis of the legal methods of the signing of the collective contracts. The author requires to the row of the propositions of the perfection of the active Ukrainian legislation about work with taking into account the experience of the legal regulation which was agglomerated by international organization of work and devoted to countries of the world.
Key words: collective contracts, signing of the collective contracts, legal methods.
Надiйшла до редакци 17.04.2008 р.
109
