CC BY
42
24.Риан В. В. Наотдки фЫансовоТ кризи для банювсько-го сектору та ризики державного втручання [Текст] / В. В. Рион // Фiнанcи УкраТни. - 2010. - №8. - С. 24-33.
25.Сайти центральних банюв http://www.bis.org/ cbanks.htm, Global financial stability report http://www.imf. org/External/Pubs/FT/GFSR/2009/02/ pdf/textpdf.
26. Ходжаян А.А. Макроэкономическая устойчивость в системе конкурентоспособного развития экономики / А.А.Ходжаян // Экономический бюллетень Научно-исследовательского экономического института Министерства экономики Республики Беларусь. Вып. № 12 (210).- М., 2014.- С. 28-35.
УДК 339.97; 351.82
П.Г. НЕБОТОВ,
директор Державного науково-досл'щного ¡нституту ¡нформатизацИ' та моделювання економки
М1жнародний досвщ формування та розвитку систем експортного контролю
У статт наведено результати узагальнень м¡жнародного досвду формування систем та меха-н¡зм¡в експортного контролю. Видлено ключов¡ особливост'1 формування та розвитку систем експортного контролю в США та GC. Внесено пропозицИ щодо ¡мплементацИ' окремих ¡нструментв експортного контролю розвинутих кран в укранську практику.
Ключовi слова: експорт, експортний контроль, механзм експортного контролю, зовн0ньое-кономчна полтика.
П.Г. НЕБОТОВ,
директор Государственного научно-исследовательского института информатизации и моделирования экономики
Международный опыт формирования и развития систем экспортного контроля
В статье приведены результаты обобщений международного опыта формирования систем и механизмов экспортного контроля. Выделены ключевые особенности формирования и развития систем экспортного контроля в США и ЕС. Внесены предложения по имплементации отдельных инструментов экспортного контроля развитых стран в украинскую практику.
Ключевые слова: экспорт, экспортный контроль, механизм экспортного контроля, внешнеэкономическая политика.
P. NEBOTOV,
Director of State Research Institute of Information and Modeling of Economy
International experience of formation and development of export control systems
The results of generalization of international experience and mechanisms of formation of export controls. Highlight key features of formation and development of export control systems in the US and EU. Proposals to implement export controls of individual instruments developed countries in the Ukrainian practice.
Keywords: export, export control mechanism for export control, foreign policy.
Постановка проблеми. Феномен експортного контролю виник як щея нормативного (законо-давчого) обмеження «небажаного» експорту пев-них активiв, якщо використання цих активiв Ышими краТнами каталiзуe ризики глобально! безпеки.
Експортний контроль як явище сусптьно-го життя передбачае зд^снення певних заходiв у випадку, якщо економiчний актив (продущя),
що пщлягае державному експортному контролю, перетинае державний кордон. 1ншими словами, експортний контроль можливий у ситуацм, коли мае мюце взаeмодiя суб'ек^в господарю-вання як мУмум двох держав. В таких умовах цтком справедливим е твердження, що порядок i процедури експортного контролю рiзних держав певною мiрою мають бути гармоызованими
м1ж собою. Це пояснюеться трьома основними причинами: по-перше, необхщнютю узгодже-ноТ взаемодп оргаыв державного експортного контролю щодо моыторингу економнних опе-рафй; по-друге, практичною доцтьнютю мУмг зацм «подв^них» бюрократичних процедур, як необгрунтовано збтьшують трансакции витра-ти суб'ектю господарювання; по-трете, самим змютом експортного контролю, який спрямова-ний на уникнення та мЫЫзацш загроз у сфер1 мжнародних вщносин, а тому мае спиратися на ч1™ мжнародн стандарти.
Слщ також звернути увагу, що суб'екти зо-вышньоекономнноТ дтльноси формуючи власы стратег^ економнного розвитку, зазвичай звер-тають увагу на регуляторы режими в ¡нших краТнах, оск¡льки вказане пов'язане з певними гос-подарськими ризиками. B¡дтак, наявнють у краТн результативно! та ефективноТ системи державного експортного контролю, яка е гармоызова-ною з аналогнними системами ¡нших краТн, тоб-то е «зрозум¡лою» для суб'екти господарювання р¡зних краТн, виступае одним ¡з ключових фак-тор¡в пщтримки високих темп¡в економнноТ дг яльност у сфер¡ виробництва, постачання та реал^ацм товар¡в в¡йськового призначення та подв^ного використання.
Тому доц¡льно провести дослщження, що спря-мован¡ на з'ясування особливостей побудови ме-хаызмю експортного контролю пров¡дних краТн св^у, ¡ на основ¡ отриманих результат^ розро-бити напрями ¡мплементацм в УкраТн кращо-го м¡жнародного досвщу оргаызацп експортного контролю. Цим обумовлена актуальнють прове-деного наукового дослщження.
В цьому контекст актуальним ¡ значущим е ви-вчення, осмислення та ¡мплементацст досв¡ду пров¡дних краТн свпу щодо побудови механ¡зм¡в державного експортного контролю. Адже в¡д результативности ц°Т роботи залежить ¡ спромож-н¡сть держави зд¡йснювати узгоджен заходи щодо державного експортного контролю з вщповщними органами ¡нших краТн, ¡ ефективн¡сть контрольно-перев¡рочних процедур на практичному р^ы.
Таким чином, державна пол^ика у сфер¡ експортного контролю мае передбачати зд^снен-ня пос^йного мон¡торингу розвитку систем експортного контролю провщних краТн св^у, у першу чергу краТн, як займають л¡дерськ¡ позицм на свг товому ринку зброТ. На основ¡ вказаного монг
торингу мають розроблятися програми (заходи) гармоызацм нацюнальноТ системи експортного контролю в УкраТн з аналог¡чними системами ¡нших краТн, впровадження у робот¡ нацюнально'Т системи кращих мжнародних стандарт¡в, ¡мпле-ментац¡я передових технолог¡чних досягнень та ¡нструмен^в експортного контролю.
Аналгз останшх дослгджень та публжацт. 0крем¡ узагальнення адмУстративно-управ-л¡нського та орган¡зац¡йно-економ¡чного ¡н-струментар¡ю експортного контролю наведено у постнику за редакц¡8ю 0.М.Гришутк¡на [1]. Ви-значення експортного контролю наведено також у законодавств¡ УкраТни [4].
У наукових працях [5; 8] подано описання окре-мих елементю систем експортного контролю у краТнах св^у.
Вивчення елемент¡в систем експортного контролю в окремих краТнах зд^снювалося на основ¡ довщковоТ лтератури та ¡нформац¡йних ресурс¡в, розм¡щених у мереж¡ 1нтернет [2; 3; 6; 7].
У деяких наукових працях подано описання окремих елементю систем експортного контролю у окремих краТнах св^у
Проте вказан джерела не розкривають комплексной оцЫки м¡жнародного досв¡ду побудови систем та мехаызмю експортного контролю.
В той же час в економный л¡тератур¡ майже немае розв¡док з питань побудови оргаызафй-но-економ¡чних механ¡зм¡в експортного контролю. Немае нав^ь ч^кого розум¡ння експортного контролю як об'екта економ¡чного досл¡дження.
В контекст¡ предмету обраного дослщження було видтено недослщжеы частини загальноТ проблеми: анал¡з досвщу побудови систем експортного контролю у США та краТнах 6С, анал^ сучасних особливостей трансформацм системи експортного контролю вказаних краТн, реа-лютичне оц¡нювання можливостей ¡мплементацм вивченого досв¡ду в УкраТн
Мета статл - навести результати узагальнень щодо досвщу провщних краТн св^у у побудов¡ ме-хан¡зм¡в експортного контролю, ¡ на ц¡й основ¡ -визначити напрями ¡мплементацм цього досвщу в УкраТн
Виклад основного матералу. Вважаеться, що формування механ¡зму експортного контролю пов'язане ¡з початком «холодноТ в¡йни» та спро-бами зупинити розповсюдження ядерноТ зброТ у друпй половин¡ 1940-х рок¡в. Конгресом США у
1946 р. було ухвалено Закон «Про атомну енер-пю» (Atomic Energy Act of 1946), в якому мюти-лися норми, cпрямованi на нерозповсюдження технологiй у cферi використання атомноТ енергм та створення певних механiзмiв експортного контролю [1, с.43]. Зокрема, вказаним Законом будь-яка Ыформа^я, що стосуеться виробництва та використання атомних матерiалiв та вщповщно-го обладнання, проголошувалася «закритою». На думку сучасних фахiвцiв, вказаний Закон був та-кож спрямований на збереження монополм США на виробництво та використання атомноТ енергм, тобто мав i суто економiчнi мотиви [2].
Нин у багатьох державах св^у, у тому чиcлi i в УкраТ'ы, ухваленi нормативно-правовi акти, що регулюють мехаызм та процедури зд^снення експортного контролю, а також створен органи, якi здiйcнюють конкретн контрольнi та дозвiльнi процедури у cферi експортного контролю [3; 4].
Провщними краТнами на cвiтовому ринку озброень е США, Роciйcька Федера^я, КНР, а також окремi краТни 6С - Велика Британiя, Нг меччина, Францiя. Вважаемо, вивчення доcвiду саме цих краТн представляе Ытерес в контекcтi предмету диcертацiйного дослщження. Одна-че, з огляду на евроатлантичну cпрямованicть зовнiшньополiтичного курсу УкраТни, об'ектом доcлiдження виступили системи експортного контролю США та окремих краТн 6С.
бвропейський Союз. Система експортного контролю 6С в цiлому не вважаеться жорсткою, оcкiльки екcпортнi обмеження вважаються одним iз чинникiв, що обмежуе економiчне зростання.
Нинi у 6С експорт в^ськовоТ' технiки, в^сько-вих технологiй та економiчних активiв подв^но-го призначення складае до 10% загального екс-порту 6С, цей експорт здiйcнюють понад 5 тисяч компаый [5, с.27]. 1ншими словами, у 6С кожна десята зовнiшньоекономiчна поставка е предметом експортного контролю.
Одним iз економiчних факторiв розвитку системи експортного контролю 6С е швидке роз-ширення поcтачальникiв економiчних активiв подв^ного використання, що пов'язано iз лiбе-ралiзацi8ю економiчноТ дiяльноcтi та пщтримкою нацюнальноТ' конкурентоcпроможноcтi. Протягом оcтаннiх роюв значно спростилися вимоги до за-лучення iнвеcтицiй та започаткування економiч-ноТ дiяльноcтi у багатьох сферах матерiального виробництва [6].
yci держави 6С е членами лише двох режимiв у cферi експортного контролю - Австрал^ська Група та Група ядерних поcтачальникiв. Кiпр не е членом режиму «Вассенаарська домовленicть», членство у Комтет Зiнгера не набули Юпр, Есто-нiя, Латвiя, Литва та Мальта, членство у Режимi контролю за ракетними технолопями не набули зазначен держави, а також Румуыя, Словакiя та Словенiя [3; 6].
Правила експортного контролю, якими мае ке-руватися конкретний суб'ект зовнiшньоекономiчнот дiяльноcтi, можуть запроваджуватися на одному з трьох рiвнiв: мiжнародному (глобальному), надна-цiональному (на рiвнi 6С) та нацiональному. 0крiм того, на рiвнi 6С можуть дiяти окремi обмеження, що запровадженi за поданням оргаыв НАТ0.
Нинi система експортного контролю 6С нацте-на на досягнення двох ключових завдань: реалiза-цiя положень Кодексу поведЫки краТн 6С у процеci експорту озброень, в^ськовоТ' технiки та технолопй (1998 р.) та сприяння мiжнародному перемiщенню товарiв задля економiчного зростання (у тому чис-лi протидiя обмеженням, що запровадженi у Ыших краТнах, у тому чиcлi США). Провщну роль у фор-муванн cпiльного механiзму експортного контролю врграе режим «Ваccенаарcькi домовленоcтi» (зд^снення монiторингу, проведення переговорiв, cемiнарiв, консульта^й тощо).
На думку провiдних фахiвцiв, полiтика держав 6С у cферi експортного контролю складаеться iз кль-кох елементiв, у тому чи^ враховуеться i так звана «полiтика ринкових вiдноcин». Полiтика ринкових вщносин включае врахування стану нацюнального та мiжнародного ринку вiйcькових та подв^них то-варiв, iнтереciв учасниюв цього ринку, iнтереciв еко-номiчноТ iнтеграцiТ держав 6С, а також вплив факто-рiв лiбералiзацiТ мiжнародноТ торгiвлi [1, с.304].
При формуваны полiтики державного експортного контролю у державах 6С беруться до уваги рiзнi критерГТ, у тому чи^ критерГТ у cферi еконо-мiки та економiчноТ безпеки. Йдеться, зокрема, про рацiональне використання людських i еконо-мiчних реcурciв.
Приймаючи р0ення щодо коригування полiти-ки у cферi державного експортного контролю, беруться до уваги показники про сумюнють експорту зброТ з техычним та економiчним потен^алом держави-споживача; законнi потреби держави-споживача в галузi безпеки та оборони; бажанють щонайменшого вiдвертання на озброення люд-
ськиx i eкoнoмiчниx peсypсiв в дepжaвi-cпoживa-ч^ тoщo. Пiд чaс oцiнювaння eкoнoмiчнoï мoжли-вoстi дepжaви-спoживaчa iмпopтyвaти кoнкpeтнe вiйськoвe oблaднaння poзглядa8ться вплив тa-кoгo iмпopтy нa фiнaнсoвi тa eкoнoмiчнi pecyp-си дepжaви-cпoживaчa, як 6ули пpизнaчeнi для iншиx ц^й, з вpaxyвaнням витpaт нa пpидбaння oзбpo8нь, нaвчaння пepcoнaлy тa нacтyпнe тex-нiчнe oбcлyгoвyвaння. □цiнювaнню пщлягають cпociб фiнaнcyвaння iмпopтy, вплив тaкoгo фг нaнcyвaння нa cплaтy зoвнiшнix бopгiв тa нa си-тyaцiю з бaлaнcoм плaтeжiв. □цiнювaння тexнiчнoï мoжливocтi дepжaви-cпoживaчa eфeктивнo ви-кopиcтoвyвaти iмпopтoвaнe oблaднaння зд^сню-еться як в мaтepiaльнoмy, тaк i в люд^гаму вимг pax. У цьoмy випaдкy poзглядaютьcя тaкi питaння як: нaявнicть в дepжaвi-cпoживaчi вiйcькoвoï Ыф-pacтpyктypи, якa зaбeзпeчить eфeктивнe вига-pиcтaння oблaднaння; нaявнicть тa тexнiчний cтaн пoдiбнoгo oблaднaння y в^сьговй iнфpacтpyктypi; нaявнicть тa piвeнь пщготовки пepcoнaлy, здaтнo-гo викopиcтoвyвaти тa oбcлyгoвyвaти iмпopтoвa-нe oблaднaння, тoщo [1, с.312-314].
□cнoвнy poль y фopмyвaннi peжимy eкcпopт-нoгo кoнтpoлю вiдiгpa8 Mитний coюз 6C, який cтвopeний дepжaвaми-члeнaми 6вpoпeйcькo-гo Cпiвтoвapиcтвa. Hopмaтивними дoкyмeнтaми 6C пepeдбaчeнo пoклaдaння зoбoв'язaнь зa нe-poзпoвcюджeння тoвapiв, кoнтpoль пepeмiщeння (пepeдaч) тoвapiв, пopядoк зacтocyвaння тa ви-кoнaння caнкцiй, вiдпoвiдaльнicть зa пopyшeння зaкoнoдaвcтвa тoщo [6].
Cпeцiaльнi oбмeжeння cтocyютьcя oкpeмиx ви-дiв eкoнoмiчниx aктивiв, як пocтaвляютьcя y пeв-нi ^a'^. Як пpaвилo, йдeтьcя пpo тoвapи пoдвiй-нoгo викopиcтaння, якщo вoни пocтaвляютьcя в ^a!^ Aзiï тa Aфpики. Toвapи тa тexнoлoгiï ядep-нoгo пpизнaчeння мoжyть пocтaчaтиcя вiльнo, зa виключeнням випaдкiв, якщo ц eкoнoмiчнi тoвa-pи пocтaчaютьcя y дepжaви, пepeлiк якиx нaвe-дeнo y тaк звaниx «caнкцiйниx cпиcкax».
□pгaни 6C aктивнo зacтocoвyють пpoцeдypy зaпpoвaджeння тимчacoвиx oбмeжeнь, y пep-шу чepгy - щoдo зacтocyвaння peжимy eмбapгo (пoвнa aбo чacткoвa зaбopoнa пocтaвoк в oкpeмi ^al^). Чacткoвi eмбapгo дiють cтocoвнo Aнгo-ли, Cepбiï, Лiвiï, Eфioпiï, Aфгaнicтaнy, Kитaю, Ipaнy, Apмeнiï, Aзepбaйджaнy тa iншиx дepжaв [7, c.23].
Пepeмiщeння бyдь-якиx eкoнoмiчниx aктивiв вcepeдинi 6C е вiльним, зa виключeнням тoвapiв
вiйcькoвoгo пpизнaчeння тa oкpeмиx виключeнь (пocлyги з peмoнтy вiйcькoвoï тexнiки; нoy-xay, щo пpизнaчeнi для виpoбництвa вiйcькoвoï тex-нiки тoщo).
Cиcтeми eкcпopтнoгo кoнтpoлю ^afc 6C, xoчa i фopмyютьcя зa единими пpинципaми тa cтaн-дapтaми, мaють пeвнi вiдмiннocтi, щo oбyмoвлe-нi пoлiтикoю фopмyвaння тa peaлiзaцiï зaxoдiв y cфepi eкoнoмiчнoï бeзпeки, a тaкoж ocoбливoc-тями вiйcькoвo-пpoмиcлoвoгo кoмплeкcy. Ta^ Beликa Бpитaнiя нaмaгa8тьcя дoтpимyвaтиcя зoбoв'язaнь, якa вoнa взялa нa ceбe як cyвepeннa дepжaвa тa члeн 6C, a тaкoж з ypaxyвaнням пo-зиц! ^oix cтpaтeгiчниx пapтнepiв, y пepшy чep-гу C0A. □кpiм тoгo, бpитaнcькi opгaни влaди, y пepшy чepгy Cлyжбa eкcпopтнoгo кoнтpoлю, ^o-вiдyють iдeoлoгiю «бути пoмiчникoм eкcпopтepa, a нe кoнтpoлepoм», тoбтo нaмaгaютьcя викoнy-вaти пepeвaжнo iнфopмaцiйнo-кoнcyльтaцiйнi функцГТ. У Фpaнцiï зaкoнoдaвcтвo пpo eкcпopт-ний кoнтpoль фунтуеться нa eкcкopпopaтивниx нopмax мiжнapoдниx угод тa зoбoв'язaнь. Фpaн-цyзькi opгaни нaцiлeнi нa викoнaння peкoмeндa-ц^ мiжнapoдниx opгaнiзaцiй, y тoмy чи^ □□H тa □БC6, нaвiть якщo цi peкoмeндaцiï нe е чacтинoю нaцioнaльнoгo зaкoнoдaвcтвa Фpaнцiï [3].
□.Бoвeнкo нaвoдить дaнi пpo piзнi пpичини, щo пpизвeли дo icнyвaння вiдмiннocтeй y cиcтeмax eкcпopтнoгo кoнтpoлю eвpoпeйcькиx дepжaв. Cepeд циx пpичин нaзвaнo aдмiнicтpaтивнi (дep-жaви-члeни 6C викopиcтoвyють piзнi пiдxoди тa тлyмaчeння y cфepi eкcпopтнoгo кoнтpoлю, щo пoяcнюeтьcя piзним дocвiдoм фopмyвaння вiд-пoвiднoгo зaкoнoдaвcтвa), мaтepiaльнo-пpaвo-вi (дepжaви-члeни вcтaнoвили piзнi пpaвилa тa пpoцeдypи викopиcтaння дoзвoлiв (eкcпopтниx лiцeнзiй), щo пepeдбaчeнi вiдпoвiдними peглa-мeнтaми), oпepaтивнi (дepжaви-члeни в piзний cпociб iнтepпpeтyють пoзицiï кoнтpoльниx спис-кiв) [б, с.26-27].
Cиcтeмa eкcпopтнoгo кoнтpoлю 6C тa oкpeмиx 8вpoпeйcькиx кpaïн пepeбyвa8 y CTa^ peфopмy-вaння. Taк, y чepвнi 2011 p. 6вpoкoмici8ю бyлo poзpoблeнo дoкyмeнт «Зeлeнa книгa. Cиcтeмa кoнтpoлю 6вpoпeйcькoгo Coюзy нaд eкcпopтoм пoдвiйнoгo викopиcтaння: зaбeзпeчeння бeзпeки тa кoнкypeнтocпpoмoжнocтi y cвiтi, щo змЫюеть-ся» [б; В]. Цeй дoкyмeнт, нa думку □.Бoвeнкo, мa8 ч^ку eкoнoмiчнy cпpямoвaнicть, ocкiльки йoгo aвтopи пoкaзaли eкoнoмiчнe знaчeння eкcпopт-
ного контролю та необхщнють вжиття нових захода у напрямку змщнення конкурентоспромож-ност европейського експорту при одночасному гарантуванн найвищих р^ыв безпеки [5, с.26]. У «Зелеый книзк..» наголошено, що бврокомюя пщкреслюе св1й нам1р «продовжити розвивати заходи експортного контролю з метою спрощен-ня та посилення транспарентност ¡нфраструк-тури пщприемницько!' дтльност для експорте-р¡в кра!'н-члеыв 6С, як¡ одночасно робитимуть внесок у змщнення м^народно!' безпеки» [5; 8]. У Шостому розд¡л¡ «Зелено!' книги...» наведено концепцш ново'! модел¡ експортного контролю 6С. Серед основних елементю вказано!' концепцм згадуються наступн¡: сптьний п¡дх¡д ус¡х орган¡в експортного контролю до оцЫки ризик¡в; б¡льший та зд^снюваний систематично обм¡н ¡нформацг ею щодо п¡дозр¡лих трансакц¡й та виданих лщен-з¡й; розробка сп¡льного пщходу до всеохоплюю-чого контролю; узгоджене правозастосування в уЫх кра!'нах 6С разом з покращеним доступом митних оргаыв до релевантно!' ¡нформацм [5; 8]. Вщповщно до запропоновано!' модел¡ держави 6С матимуть змогу формувати та проводити узгоджену пол^ику у сфер¡ експортного контролю. Вказана пол^ика передбачатиме, зокрема: однакове ставлення до експортер^; покращен-ня ктмату для б^несово!' д¡яльност¡; посилення контролю за найризиковаышими трансакц¡ями; змщнення режиму контролю над експортом з од-ночасним зростанням конкурентоспроможнос-т 6С та його член¡в [5; 8]. Зрозумто, що вказана реформа, у випадку !! успку, матиме вплив на систему експортного контролю Укра!'ни, оскть-ки Укра!'на визнала 8вро¡нтеграц¡ю в якост¡ одного ¡з ключових пр¡оритет¡в зовышньо!' пол¡тики, а на р¡вн¡ нацюнального законодавства вже ¡мп-лементовано низку положень европейських нор-мативно-правових актю у сфер¡ зовышньоеко-номнно!' дтльностк
Сполучен¡ Штати Америки (США). Система експортного контролю США вважаеться най-стар¡шою, оск¡льки окрем¡ елементи ц° системи було створено ще на початку XX ст.
Законодавство США про експортний контроль чинить вплив ¡ на мжнародно-правову систему експортного контролю, ¡ на законодавство ¡нших кра!'н, у тому числ¡ кра!'н 6С [2].
Специф¡кою механ¡зму експортного контролю США е велика юльюсть правових норм, що вста-
новлюють правила та процедури у сфер¡ експортного контролю. Вказане пов'язано ¡з специфкою в¡йськово-промислового комплексу кра!'ни, який виробляе значну к¡льк¡сть товара в¡йськового призначення та подв¡йного використання, а також ¡з активною зовышньою пол¡тикою, яка пе-редбачае застосування обмежень у стосунках з одними кра!'нами та надання сприяння у стосунках з ¡ншими. Окр^ того, сл¡д врахувати, що ком-панм США зд¡йснюють так звану «селективну» зовн¡шньоеконом¡чну пол¡тику, змЫюючи ц¡ну та умови поставки в залежност в¡д кра!'ни призначення, що вщбиваеться ¡ на застосуванн ¡нстру-мент¡в експортного контролю [6].
В той же час режим експортного контролю у Сполучених Штатах Америки мае низку особли-востей. Насамперед слщ вщзначити, що поняття «експорт» за законодавством США е дуже широким. Пщ поняттям «експорт» розум¡8ться: по-перше, традиц^ний (ф¡зичний) експорт, тобто пе-ремщення певного економ¡чного активу за меж¡ державного кордону (у тому числТ традиц^ни-ми транспортними засобами або поштовим вщ-правленням); по-друге, передача економнно-го активу (у тому числТ технолопчно!' документации ноу-хау, схеми, креслення, комп'ютерно!' про-грами) доступними засобами зв'язку (електро-нною поштою, факсом, через мережу ¡нтернет та ¡н.) за меж¡ США, а також розмщеним на терито-рп США ¡ноземним юридичним особам; по-трете, так званий «припущений експорт», тобто надання можливост ¡ноземним юридичним та ф^ичним особам в¡зуального ознайомлення (у тому чи^ на територм США) з певними економнними активами або !хыми техн¡чними характеристиками [3].
З точки зору експортного контролю, ус еконо-м¡чн¡ активи (товари) подтяються на три групи: товари, що не пщлягають експортному контролю (до ц° групи належать ус товари, яких немае у списках); товари в^ськового призначення, пе-рел¡к яких наведено у Списку озброень США (ЫБ МипйюпБ Ыб^; товари подв¡йного призначення, перелк яких наведено у Списку торпвель-ного контролю (Соттего1а! ControlList). Суб'екти зовышньоекономнно!' д¡яльност¡ несуть вщпо-вщальнють за правильн¡сть ¡дентифкацп товару (його вщнесення до одного з режима експортного контролю). У випадку, якщо один з контрагента не волод^ спец¡альними знаннями у сфер¡ експортного контролю, в¡н мае направити
класиф¡кац¡йний запит: для товара в^ськово-го призначення - до Служби оборонноТ торг^ Державного департаменту США, для товара по-дв¡йного використання - до Бюро промисловост та безпеки МУстерства торг¡вл¡ США.
Сл¡д звернути увагу, що у США застосування режиму експортного контролю залежить не лише вщ товару, а також ¡ вщ краТни призначення. У США краТни св^у под¡лено на групи А, В, й, Е в залежност¡ в¡д ступен¡ оцЫки загроз. КраТни групи А - це союзники США, краТни групи Е - це краТни, щодо яких застосовано режим ембар-го по уЫх або по певних позицтх. Певн товари можна експортувати ттьки у краТни групи А, ¡нш¡
- лише у краТни груп А та В та ¡н.
0крм спискв краТн, до яких застосовуються експортн обмеження, також необхщно звернути увагу, що ¡снують списки к¡нцевих отримувачю, поставки яким заборонено або суттево обмежено.
Н.Сагура на п¡дстав¡ анал^у системи експортного контролю США д^шов висновку, що ця система спрямована, зокрема, на протидш ви-возу «деф¡цитних товар¡в» [6].
У торпвельному прав¡ США ¡снуе поняття «лг ценз¡йне виключення». Л¡ценз¡йне виключення
- це законодавчо встановлена можпивють зд^-снювати експорт без лецензм, нав¡ть якщо у певних документах на суб'ектю господарювання по-кладено обов'язок щодо ТТ отримання. Приписи щодо л¡ценз¡йних виключень встановлюються вщносно товар¡в в межах його опису у Списку тор-г¡вельного контролю. Так виключення, як правило, встановлюються на поставки невеликого об-сягу (до певноТ суми), на поставки до певних краТн, на поставки ф^ичним особам та ¡нш¡ випадки [2].
Експортна лщензт мае бути отримана експорте-ром, що знаходиться на територм США. Бтьшють звернень за отриманням лщензм оформлюеться засобами електронного зв'язку. Строк розгляду звернень, як правило, не перевищуе 9 дыв. Про-тягом цього строку орган експортного контролю самос^йно проводить експертизу (¡дентифка-ц¡ю) товару та отримуе необх¡дну ¡нформац¡ю вщ ¡нших державних орган¡в (у випадку необхщност^. За порушення правил експортного контролю до суб'ектю господарювання застосовуються фЫан-сов¡ санкцм, а у певних випадках вины особи при-тягуються до кримЫальноТ в¡дпов¡дальност¡.
Система експортного контролю США оцЫюеться експертами як довол¡ складна (з огляду на значну
ктькють правових норм та виключень), але меха-ызм адм¡н¡стрування довол¡ простий, оск¡льки вЫ е простим та максимально автоматизованим.
За висновками представника Нацюнально-го управл¡ння з ядерноТ безпеки Департаменту енергетики США Анатолт Велкозького, нин¡ система експортного контролю США знаходиться в стан реформування [2; 3]. 0сновною причиною впровадження реформ е надм¡рна «зарегульованють», що проявляеться у ТТ складность Вказане, на думку експер^в, мае нега-тивний вплив на б¡знесов¡ структури. 0сновни-ми принципами реформування е п¡двищення р¡вня захисту нацюнальноТ безпеки США; за-безпечення вищого р^ня контролю за рахунок звуження кола пщконтрольних питань, («розум-на дерегуляц¡я»); зб¡льшення ефективност¡ бага-тостороннього контролю; динам¡чн¡сть та «гнуч-к¡сть» контрольних перел¡к¡в товар¡в; прозорють, передбачуван¡сть та сво8часн¡сть процедур, що застосовуються в галуз¡ експортного контролю. 0сновними заходами для впровадження запла-нованоТ реформи е створення: единого контрольного списку товара; единого агентства з питань правозастосування; единого агентства з питань експортного контролю та лщензування; единоТ системи ¡нформац^них технолопй (1Т) [2; 6].
Висновки
На основ¡ проведеного анал¡зу можемо видти-ти головн¡ в¡дм¡нност¡ мж системами та мехаыз-мами державного експортного контролю у провщних державах св^у, у першу чергу у США та краТнах 6С, з одного боку, та системою державного експортного контролю УкраТни з ¡ншого боку. На наш погляд, важливих (принципових) вщ-мЫностей дектька:
У пров¡дних краТнах св^у (у першу чергу у США) окр^ контрольних списк¡в («спискв контрольо-ваних товар¡в») ¡снують списки контрольованих краТн. Ус краТни класифковано на групи, в за-лежност в¡д цього при зд¡йсненн¡ експорту застосовуються рюы правила та процедури. У ев-ропейському законодавств¡ та законодавчих актах краТнах 6С встановлено б¡льш жорстк¡ ви-моги щодо контролю експорту, якщо поставка зд^снюеться у краТни з нижчим р^нем розвитку.
У законодавчих актах провщних краТн св^у за-декларовано принцип екстеритор¡ального застосування економнних санкц¡й.
У законодавчих актах провщних краТн св1ту до-вол! детально розроблено положення щодо експортного контролю технолопй та ¡нших немате-р1альних актив!в.
Законодавч! акти провщних краТн мютять ч!т-к! положення щодо економнного призначення експортного контролю. Зазначаеться, зокрема, що одним ¡з принципа пол!тики у сфер! державного експортного контролю е пщтримка нацюнально'Т конкурентоспроможност!, захист ринк!в, забезпечення економ!чноТ безпеки держави.
Системи експортного контролю провщних краТн е довол! «гнучкими», осктьки значна ктькють процедурних питань регулюеться пщзаконни-ми нормативно-правовими актами, як! схва-люються за бтьш простою процедурою, ан!ж закони. 0кр!м того, у США та краТнах 6С орга-ни оперативного управл!ння у сфер! державного експортного контролю мають бтьшу автономю Передбачено, що значна к!льк!сть орган!зац!й-но-економ!чних процедур виконуються з вико-ристанням сучасних комп'ютерних засоб!в.
На нашу думку, наведен! нами узагальнення мають бути врахован! (!мплементован!) при фор-муванн! та реал!зац!Т державноТ пол!тики у сфер! експортного контролю. 1мплементац!я кращого досвщу побудови системи та механ!зм!в державного експортного контролю, що пройшов апро-бац!ю у провщних краТнах, дозволить вир!шити низку економнних завдань, у тому числ!:
• спростити процедури державного експортного контролю, що призведе до зниження тран-сакц!йних витрат товаровиробник!в та !нших суб'ект!в зовышньоекономнно'Т д!яльност!,
• посилити евро!нтеграц!йну спрямованють економ!чних реформ в УкраТн!,
• сформувати сучасний та гармон!зований !з кра-щими св!товими практиками орган!зац!йно-еконо-м!чний механ!зм експортного контролю, що сприя-тиме актив!зац!Т експортноНмпортноТ' дстльносд
• створити сучасний механ!зм управл!ння системою державного експортного контролю в ре-
жим! он-лайн на основ! застосування сучасних комп'ютерних технолопй.
• уможливити ефективну взаемодш орган!в державноТ влади УкраТни з органами влади !н-ших держав, що посилить економнну результа-тивнють державного експортного контролю,
• м!н!м!зувати вплив людського чинника («бюрократизму») при реал!зац!Т економнного контролю за перемщенням економнних актив!в, що п!длягають державному експортному контролю.
Список використаних джерел
1. Галака С.П. Експортний контроль в систем! м!жна-родноТ безпеки / С.П.Галака, Г.М.Перепелиця, 0.1.С!вер / За ред. 0.М. Гришутюна. КиТв: КНУ, 2012. - 336 с.
2. Экспортный контроль США [електро-нний ресурс]. - Доступний з: http://rustradeusa. org/230/309/586.
3. Експортний контроль [електронний ресурс].
- Доступний з: http://www.ukr.vipreshebnik.ru/ entsiklopediya/51-e/3409-eksportnij-kontrol.html
4. Закон УкраТни «Про державний контроль за м!ж-народними передачами товар!в в!йськового призначення та подв!йного використання» [електронний ресурс]. - Доступний з: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/549-15.
5. Бовенко 0.Я. Реформування системи експортного контролю £вропейського Союзу / 0.Я.Бовенко // Вюник експортного контролю. - 2011. - № 4. -С. 26-29.
6. Експортний контроль [електронний ресурс]. - Доступний з:http://ukr.vipreshebnik.ru/ entsiklopediya/51-e/3409-eksportnij-kontrol.html
7. Green Paper. The dual-use export control system of the European Union: ensuring security and competitiveness in a changing world. [електронний ресурс]. - Доступний з:http://trade.ec.europa.eu/ doclib/docs/2011/june/tradoc_148020.pdf
8. 0стапенко А.В. 0снови законодавства £С у сфер! контролю товар!в i технолопй подв!йного використан-ня / А.В.0стапенко // В!сник експортного контролю.
- 2011. - № 1. - С. 21-24.
