CC BY
79
УДК 339.97; 351.82
ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ МЕХАН1ЗМ ЕКСПОРТНОГО КОНТРОЛЮ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧНИЙ АСПЕКТ
Неботов П.Г.
У науковш прац наведено результати узагальнень формування та реалiзацu оргашзацшно-економ'чного механзму експортного контролю як одного з '¡нструмент'в зовшшньоеконом'чно)' полiтики держави.
Предмет роботи - наукове обфунтування формування та розвитку органiзацiйно-економiчного механ зму експортного контролю.
Мета статт/ - навести результати теоретичних узагальнень щодо сутност/ експортного контролю як об'екта економ'чного досл'дження та '¡нструмента зовшшньоеконом'чно'У полтики держави, а також науково-методолог'чн'! рекомендацп щодо побудови органiзацiйно-економiчного механ зму експортного контролю.
Методологiя дослдження фунтувалася на використаннi сучасних метод'т та прийомiв пiзнання економ'чних явищ i процесв, що е адекватн обраному предмету досл'дження. В процес досл'дження використовувалися методи абстрагування, '¡ндукци та дедукцн, логiчних узагальнень, зставлення та пор вняння.
Експортний контроль здатен суттево впливати на показники виробничо! та фнансово!' д'яльност'! пiдприемств, що займаються виробництвом та постачанням товар'т та послуг вшськового та подвйного призначення. З це!' точки зору експортний контроль слд розглядати як фактор, що здатен впливати на конкурентну позицю пiдприемств, як функцонують у ринковому середовищ як господарююч/ суб'екти, а також на показники зовн'шньоеконом'чно)' д'яльност'! нацонального господарства. Показано, що експортний контроль може бути представлений як елемент системи державного контролю, а контроль взагал визнаеться одн ею з функц й менеджменту. У робот подано науково-методолог'чн'! узагальнення щодо побудови механзму експортного контролю.
Галузь використання результат'¡в досл'дження - державний експортний контроль, пдготовка фахвцв '¡з зовн'шньоеконом'чно)' д'яльност'!.
Зроблено висновок, що експортний контроль представляе iнтерес як явище, в якому реал'зуеться функцональне призначення певного сусптьного процесу, зокрема у сферi економ'чних вдносин в частин/ виробництва та реалiзацií (споживання) певних товар'т i послуг, причому наслiдки цього процесу можуть бути оцiненi у грошових (вартсних) показниках.
Ключов'1 слова: контроль, експортний контроль, економiчне досл'дження, управлння, зовн'шньоеконом'чна д'яльн'ють, зовн'шньоеконом'чна полтика, орган1'зац1'йно-економ1'чний механiзм.
ОРГАНИЗАЦИОННО-ЭКОНОМИЧЕСКИЙ МЕХАНИЗМ ЭКСПОРТНОГО КОНТРОЛЯ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЙ АСПЕКТ
Неботов П.Г.
В научной работе приведены результаты обобщений формирования и реализации организационно-экономического механизма экспортного контроля как одного из инструментов внешнеэкономической политики государства.
Предмет работы - научное обоснование формирования и развития организационно-экономического механизма экспортного контроля.
Цель статьи - привести результаты теоретических обобщений о сущности экспортного контроля как объекта экономического исследования и инструмента внешнеэкономической политики государства, а также научно-методологические рекомендации по построению организационно-экономического механизма экспортного контроля.
Методология исследования основывалась на использовании современных методов и приемов познания экономических явлений и процессов, адекватних выбранному предмету исследования. В процессе исследования использовались методы абстрагирования, индукции и дедукции, логических обобщений, сопоставления и сравнения.
Экспортный контроль способен существенно влиять на показатели производственной и финансовой деятельности предприятий, которые занимаются производством и поставкой товаров и услуг военного и двойного назначения. С этой точки зрения экспортный контроль следует рассматривать как фактор, способный влиять на конкурентную позицию предприятий, функционирующих в рыночной среде как хозяйствующие субъекты, а также на показатели внешнеэкономической деятельности национального хозяйства. Показано, что экспортный контроль может быть представлен как элемент системы государственного контроля, а контроль вообще признается одной из функций менеджмента. В работе представлены научно-методологические обобщения относительно построения механизма экспортного контроля.
Область применения результатов исследования - государственный экспортный контроль, подготовка специалистов по внешнеэкономической деятельности.
72
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 32/1
© Неботов П.Г., 2017
Сделан вывод, что экспортный контроль представляет интерес как явление, в котором реализуется функциональное назначение определенного общественного процесса, в частности в сфере экономических отношений в части производства и реализации (потребления) определенных товаров и услуг, причем последствия этого процесса могут быть оценены в денежных (стоимостных) показателях.
Ключевые слова: контроль, экспортный контроль, экономическое исследование, управление, внешнеэкономическая деятельность, внешнеэкономическая политика, организационно-экономический механизм.
ORGANIZATIONAL AND ECONOMIC MECHANISMS OF EXPORT CONTROL: THEORETICAL AND METHODOLOGICAL ASPECT
Nebotov P.G.
In scientific work, the results of generalizations formation and implementation of organizational and economic mechanism of export controls as a tool of foreign policy.
The subject of the work - the formation and development of organizational and economic mechanism of export controls.
The purpose of the article - to give the results of theoretical generalizations about the nature of the object as export control and economic research tool of foreign policy, scientific and methodological recommendations for building the organizational and economic mechanism of export controls.
The research methodology was based on the use of modern methods and techniques of knowledge of economic phenomena and processes that are adequate to the chosen subject. The study used methods of abstraction, induction and deduction, logical generalizations, comparisons and comparisons.
Export control is able to significantly affect the performance of the production and financial activities of companies engaged in manufacturing and supplying products and services of military and dual-purpose. From this perspective, export controls should be considered as a factor that is able to affect the competitive position of companies that operate in a market environment as business entities, as well as indicators of foreign economic activity of the national economy. It is shown that export controls can be presented as an element of state control, and control generally recognized as one of the functions of management. The paper presents scientific and methodological generalizations about building a mechanism of export control.
The use of research results - state export controls, training of foreign trade.
It is concluded that the export control of interest as a phenomenon, which implemented the functionality of a particular social process, particularly in the economic relations in terms of production and sales (consumption) of certain goods and services, and the consequences of this process can be evaluated in monetary (value) indicators.
Keywords: control, export control, economic research, management, foreign trade, foreign policy, organizational and economic mechanism.
Акутальшсть дослщження (постановка проблеми). В сучаснш eKOHOMÍ4Hrn лiтературi пануе думка, що експорт здатен пщвищити eKOHOMÍ4H^ добробут краТни. Справд^ завдяки експорту у краТн базування пщтримуеться виробництво певних економiчних благ (вщповщно - пщтримуються зайнятють та швестицшна активнють) та забезпечуеться надходження доходу вщ шоземних покупав. В свою чергу, до бюджету краТни базування надходять податковi платежа
Але на практик юнують випадки, коли необхщне обмеження експорту. Як правило, ршення про обмеження експорту може ухвалюватися у випадку, якщо експорт певного економiчного блага може зашкодити нацюнальним штересам. Примiром, обмеження експорту мають мюце, коли держава базування не мае достатнього обсягу певного економiчного ресурсу, аби пщтримувати певний обсяг експорту або забезпечити потреби внутршнього ринку у цьому ресурс (так, УкраТна обмежуе експорт зернових з метою забезпечення достатшх запаав власного виробництва). 1снують випадки, коли експорт обмежуеться на виконання мiжнародних зобов'язань держави (примiром, у випадку запровадження компетентною мiжнародною або нацюнальною оргашза^ею санкцш щодо краТни, яка порушила норми мiжнародного права або взят на себе зобов'язання). Також обмеження експорту можливе, якщо йдеться про економiчнi активи (товари, послуги, технологи, шформа^я) вшськового та подвшного призначення. Вважаеться, що таю активи, у випадку Тхнього використання неконтрольованими отримувачами, можуть нанести шкоду глобальному миру або призвести до загострення тероризму.
Таким чином виник феномен експортного контролю - як щея нормативного (законодавчого) обмеження «небажаного» експорту певних активiв, якщо використання цих активiв шшими краТнами каталiзуе ризики глобально!' безпеки.
В той же час в економiчнiй лiтературi майже немае розвщок з питань побудови оргашзацшно-економiчних механiзмiв експортного контролю, висв^лення економiчноТ сутностi експортного контролю як шструмента зовнiшньоекономiчноТ пол^ики держави, технологiй експортного контролю з урахуванням сучасних змiн геоекономiчноТ ситуацп. Цим обумовлена актуальнiсть даноТ працк
CTyniHb дослiдження дано! проблеми вченими (аналiз останжх дослiджень i публiкацiй). У економiчнiй лiтературi майже не представлено публкацш з питань оргашзацп експортного контролю, визначення економiчноТ сутност експортного контролю як iнструмента зовнiшньоекономiчноТ полiтики держави. Окремi узагальнення оргашзацшного та управлiнсько-правового характеру наведено у поабнику
за редакцieю О.М. Гришуткша [1]. Розумiння eKOHOMi4HOï сутност експортного контролю також наводиться у тритомнику «Економiчна енциклопедiя» (вiдповiдальний редактор С.В. Мочерний) [3] та у окремих публка^ях, розмщених у мережi 1нтернет [2; 4]. Процедури експортного контролю регламентовано також законодавством Украши [5]. Проте вказаш джерела не розкривають змiсту експортного контролю як шструменту зовнiшньоекономiчноï полiтики держави. Також вщсутне цiлiсне бачення оргашзацшно-економiчного механiзму експортного контролю.
Предмет дослщження - формування та розвиток органiзацiйно-економiчного мехашзму експортного контролю.
Мета статт - навести результати теоретичних узагальнень щодо сутност експортного контролю як об'екта економiчного дослiдження та шструмента зовнiшньоекономiчноï полiтики держави, а також науково-методологiчнi рекомендацiï щодо побудови органiзацiйно-економiчного механiзму експортного контролю.
Завдання дослщження:
1. З'ясувати економiчну сутнють експортного контролю.
2. Розглянути експортний контроль в якост iнструменту зовнiшньоекономiчноï полiтики держави.
3. Дослiдити теоретико-методолопчш основи побудови органiзацiйно-економiчного механiзму експортного контролю.
Методи. Методолопя дослiдження фунтувалася на використаннi сучасних методiв та прийомiв пiзнання економiчних явищ i процесiв, що е адекватнi обраному предмету дослщження. В процеа дослщження використовувалися методи абстрагування, шдукци' та дедукци, логiчних узагальнень, зiставлення та порiвняння.
Постановка проблеми. З урахуванням сучасних виклимв, що формуються у тому чи^ у геоекономiчному середовищ^ доцiльно провести дослiдження, що спрямоваш на з'ясування сутностi експортного контролю як шструмента зовнiшньоекономiчноï полiтики держави, а також надати теоретико-методолопчш основи побудови та пщтримки ефективного функцюнування органiзацiйно-економiчного механiзму експортного контролю.
Результати дослщження. Вважаеться, що формування мехашзму експортного контролю пов'язане iз початком «холодно!' вмни» та спробами зупинити розповсюдження ядерно!' збро!' у друпй половинi 1940-х рокiв. Конгресом США у 1946 р. було ухвалено Закон «Про атомну енергю» (Atomic Energy Act of 1946), в якому мютилися норми, спрямоваш на нерозповсюдження технолога у сферi використання атомно!' енергй' та створення певних механiзмiв експортного контролю [1; 2; 3]. Зокрема, вказаним Законом будь-яка шформа^я, що стосуеться виробництва та використання атомних матерiалiв та вщповщного обладнання, проголошувалася «закритою». На думку сучасних фажв^в, вказаний Закон був також спрямований на збереження монополи' США на виробництво та використання атомно!' енергй', тобто мав i суто економiчнi мотиви [3].
Ниш у багатьох державах св^у, у тому чи^ i в Укра!'ш, ухвалеш нормативно-правовi акти, що регулюють мехашзм та процедури здшснення експортного контролю, а також створеш органи, якi здiйснюють конкретнi контрольш та дозвiльнi процедури у сферi експортного контролю [5].
Проаналiзуемо визначення експортного контролю, що зус^чаеться у рiзних джерелах.
У першому томi фундаментального тритомника «Економiчна енциклопедiя» пщ редакцiею С.В.Мочерного наводиться наступне визначення: «Експортний контроль - система оргашзацмно-правових та економiчних заходiв держави, спрямованих на заборону, обмеження i контроль експорту товарiв» [3, с.491].
На наш погляд, перевагою цього визначення е те, що в ньому серед заходiв експортного контролю згадуються економiчнi, а отже, експортний контроль може бути результатом економiчно!' дiяльностi певного суб'екта (держави, пщприемства, посередника тощо), а вщтак - i об'ектом економiчного дослщження. З шшого боку, згщно нашо!' позици', вказане визначення не зовам вдале, осктьки у ньому перераховуються переважно органiзацiйно-правовi заходи (заборона, обмеження, контроль) i зовам не згадуються економiчнi. Окрiм того, на нашу думку, експортний контроль мае здшснюватися не лише вщносно товарiв, про що згадуеться у визначення, а вщносно шших видiв результатiв економiчно!' дiяльностi - роб^, послуг, технологiй, об'ектiв штелектуально!' власностi та iн.
У поабнику «Експортний контроль в системi мiжнародно!' безпеки», авторами якого е Галака С.П., Гришуткш О.М., Перепелиця Г.М., Фвер О.1., наводиться таке визначення: «Експортний контроль являе собою сукупнють норм мiжнародного права, договiрних i полп"ичних зобов'язань та заходiв з контролю за мiжнародними передачами та використанням товарiв вiйськового призначення, товарiв подвiйного використання та iнших «чутливих», з точки зору безпеки, розповсюдження або тероризму товарiв. Метою таких заходiв е зниження ризику застосування вшськово!' сили, розповсюдження збро!' масового знищення та засобiв !ï доставки, а також зниження ризику використання «чутливих» товарiв у терористичних цтях» [1, с.31].
Отже, автори наведеного визначення пщ експортним контролем розумшть не лише процес перевiрки певних явищ i процесiв (примiром, перемiщення товарiв, послуг i технологш), а включають до нього також норми мiжнародного права, договiрнi та пол^ичш зобов'язання. Таке тлумачення експортного контролю, на наш погляд, занадто широке, i не вщповщае сучаснш традицп трактування контролю. Якби ми пристали до запропоновано!' методологiчно!' позици, тодi примiром пiд податковим контролем слщ було б розумiти не лише контрольно-перевiрочну роботу податкових оргашв, а i сукупнiсть норм (припиав) податкового законодавства, мiжнародних договорiв у сферi оподаткування.
У наведеному визначенш, на наш погляд, не зовам зрозумтим е словосполучення «з точки зору безпеки». Цю позицiю було б доцтьно викласти чiткiше. Рiч у тому, що багато товарiв цивiльного призначення е небезпечними. Примiром, небезпечними е електроприлади, засоби побутово'Т хiмN, продукти для садiвництва та городництва тощо. Окрiм того, поняття «безпека» само по собi дуже широке.
В той же час на шшм сторiнцi вказаного поабника наводиться iнше визначення: «У загальному розумЫш експортний контроль е комплексом заходiв, спрямованих на контроль здмснення зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi по вiдношенню до товарiв, шформацп, робiт, послуг, результат штелектуальноТ' дiяльностi, якi можуть бути використан для створення зброТ' масового знищення, засобiв ТТ доставки, Ыших видiв озброення та вмськовоТ' технки. При цьому пiд зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю розумiеться зовнiшньоторговельна, iнвестицiйна та шша дiяльнiсть у галузi мiжнародних обмУв товарами, iнформацiею, роботами, послугами, результатами штелектуальноТ' дiяльностi, в тому чи^ виключними правами на них (штелектуальна власнiсть)» [1, с.51].
Звертаемо увагу, що у цьому визначенш йдеться про «контроль здшснення зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi», а не лише щодо експортних поставок або передач. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть, згiдно з традицiйним розумiнням, передбачае не лише кутвлю-продаж товарiв та послуг («класичний» експорт та iмпорт), а й здiйснення iнших видiв дiяльностi - примiром, iнвестицiйноТ дiяльностi, виро6ничот кооперацп, обмiн науковою та науково-техшчною iнформацiею тощо. 1ншими словами, поняття експорту при визначенш експортного контролю розумiеться «розширено». В такому розумшш доцiльно вести мову не про «експортний контроль», а про «зовнiшньоекономiчний контроль».
У законодавс^ Украши експортний контроль визначаеться як комплекс заходiв з контролю за мiжнародними передачами товарiв, Тх використанням юридичною чи фiзичною особою, що здшснюеться центральним органом виконавчоТ' влади, що реалiзуе державну полiтику у сферi державного експортного контролю, та шшими державними органами з метою забезпечення захисту штереав нацiональноТ безпеки та вщповщно до мiжнародних зобов'язань Украши [5].
Вказане визначення е правовим (нормативним), осктьки сформульовано та внесено до нормативно-правового акту законодавцем з метою врегулювання специфiчних сусптьних вщносин (вщносин у певнiй сферi правового регулювання). 1ншими словами, вказане визначення застосовуеться одночасно як норма та джерело права в певних правових ситуа^ях. В ньому з урахуванням мiжнародних зобов'язань держави вщзеркалено концептуальне бачення уповноваженого органу державноТ влади (парламенту) про змют, призначення та мехашзм експортного контролю.
Як вбачаеться з наведеного визначення, експортний контроль призначений у першу чергу забезпечити захист штереав нaцiонaльноТ безпеки з урахуванням мiжнародних зобов'язань. В той же час у тритомнику «Економiчнa енциклопедiя» справедливо наголошено, що метою експортного контролю е «регулювання та облк вивезення товaрiв, нагляд за дотриманням суб'ектами зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi мiжнaродних правил i угод, захист нацюнальних iнтересiв у сферi зaрубiжноТ торпвлк..» [3, с.491].
В економiчнiй нaуцi поняття експортного контролю залишаеться малорозробленим. Вказане пояснюеться кiлькомa причинами.
По-перше, експортний контроль не е занадто поширеним суспiльним явищем, осктьки стосуеться лише порiвняно невеликоТ групи товaрiв i послуг. Експортний контроль стосуеться лише товaрiв та послуг, як мають вiйськове призначення або можуть бути використаш у вшськових цiлях (товари подвiйного призначення) i на якi розповсюджуються мiжнaроднi та нацюнальш обмеження.
По-друге, експортний контроль, осктьки вш стосуеться специфiчноТ сфери вшськовоТ' та вшськово-технiчноТ взаемоди, е не занадто публiчним явищем (мехашзмом). lнформaцiя про експортний контроль нерщко е iнформaцiею з обмеженим доступом. Вказане створюе додaтковi обмеження щодо збору повноТ' та достовiрноТ iнформaцiТ про стан, тенденци та проблеми експортного контролю, а це в свою чергу утруднюе наукове осмислення складних процеав у сферi еволюци та технологш експортного контролю.
По-трете, експортний контроль багатьма фaхiвцями i нaвiть вченими уявляеться як певний нaбiр переважно aдмiнiстрaтивних, оргашзацшно-техшчних та контрольно-перевiрочних процедур. Вкaзaнi процедури для багатьох економю^в-дослщниш не представляють наукового штересу. У тритомнику «Економiчнa енциклопедiя» вiрно вказано, що «експортний контроль здшснюеться переважно адмшютративними методами, регламентуеться законодавчими та шшими нормативними актами».
По-четверте, експортний контроль е «результатом» системи мiжнaродних вщносин, зaкономiрним «наслщком» мiжнaродних зобов'язань держави щодо встановлення обмежень передач товaрiв та послуг. Тобто, експортний контроль начебто породжений не об'ективними економiчними законами, а пол^ичною волею та управлшськими ршеннями мiжнaродних та нaцiонaльних ел^. Вкaзaнi мiркувaння можуть призвести до хибного висновку щодо «необ'ективно'Т», «позaекономiчноТ» природи експортного контролю.
З цього випливае, i це по-п'яте, осктьки багатьма економютами експортний контроль сприймаеться не як об'ективне економiчне явище або процес, а виключно як регламентована нормами права розпорядча та адмшютративна дiяльнiсть держави (оргашв державно' влади, Тхнiх посадових осiб), вказане поняття мае бути об'ектом вивчення переважно шших наук (державне право, державне управлшня, мiжнaроднi вiдносини, мiжнaроднa безпека тощо).
Згiдно нашоТ позици, експортний контроль повинен бути об'ектом економiчного дослiдження. Ми виходимо з того, що експортний контроль як сусптьне явище фунтуеться на складному поеднанш та
протирiччях економiчних штереав, а як механiзм е складною управлшською та органiзацiйно-економiчною процедурою.
Окрiм того, експортний контроль, якщо його сприймати як сукупнють обмежувальних норм, суттево впливае на показники виробничо!' та фiнансовоï дiяльностi пiдприемств, що займаються виробництвом та постачанням товарiв та послуг вшськового призначення. З ^е!' точки зору експортний контроль можна розглядати як фактор, що здатен впливати на конкурентну позицю пщприемств, якi функцiонують у ринковому середовищi як господарюючi суб'екти. Вщтак, вказаний фактор може бути об'ектом економiчного дослiдження.
Нарештi, експортний контроль може бути представлений як елемент системи державного контролю, а контроль взагалi визнаеться одшею з функцш менеджменту.
Отже, експортний контроль представляе штерес як явище, в якому реалiзуеться функцюнальне призначення певного сусшльного процесу, зокрема у сферi економiчних вiдносин в частинi виробництва та реалiзацiï (споживання) певних товарiв i послуг, причому наслщки цього процесу можуть бути оцiненi у грошових (вартiсних) показниках.
З означеного випливае, що експортний контроль може бути предметом економiчного дослщження, зокрема в галузi економки та управлiння нацюнальним господарством, оскiльки виступае фактором Инструментом) впливу держави на показники економiчноï дiяльностi суб'ектiв господарювання (пiдприемств).
На основi критичного аналiзу рiзних визначень, а також з урахуванням зроблених узагальнень можемо запропонувати власне визначення: «Експортний контроль - це мехашзм контролю за мiжнародним перемщенням економiчних активiв (товарiв, робiт, послуг, технологш, об'ектв iнтелектуальноï власностi, iнформацiï та ш.) вiйськового або подвiйного призначення вщповщно до мiжнародних зобов'язань та вимог законодавства».
Отже, як органiзацiйно-економiчний мехашзм експортний контроль можна i доцтьно вивчати в системi економiчних параметрiв. Серед цих параметрiв, зокрема, можемо назвати наступш: загальний обсяг витрат на пщтримку функцiонування системи експортного контролю; економiчна результативнiсть експортного контролю; середнш розмiр витрат на реалiзацiю контрольного заходу у сферi експортного контролю; обсяг коштв, отриманих внаслщок надання адмiнiстративних послуг у сферi експортного контролю; обсяг доходу, отриманих внаслщок лщензування та акредитацiï певних видiв дiяльностi у сферi експортного контролю; обсяг експортних поставок, дозволених органами експортного контролю тощо.
З точки зору теорп управлшня експортний контроль як управлшський процес лише тодi буде результативним, якщо спиратиметься на певний органiзацiйно-економiчний мехашзм. Вказаний мехашзм, зрозумто, знаходить свое вттення через дiяльнiсть державного апарату та суб'ектв зовнiшньоекономiчноï дiяльностi.
В загальному розумшш, органiзацiйно-економiчний механiзм - це сукупнють оргашзацшних та економiчних правил, стандарт, нормативiв, вимог, якими регламентуеться певний управлшський процес. Органiзацiйно-економiчний мехашзм у сферi експортного контролю включае в себе оргашзацшш, адмiнiстративнi, економiчнi стандарти (норми), якi як правило мають iмперативний (обов'язковий) характер. 1мперативнють стандартiв експортного контролю обумовлюеться специфкою управлiнського процесу у сферi експортного контролю, який зазвичай не надае суб'ектам зовнiшньоекономiчноï дiяльностi значно!' свободи економiчноï поведiнки.
Органiзацiйно-економiчний механiзм експортного контролю можна розглядати на рiзних рiвнях: мiжнародному (наднацiональному), нацiональному (державному), локальному (мiкроекономiчному). З урахуванням предмету нашого дослщження доцтьно вивчити органiзацiйно-економiчний механiзм експортного контролю на нацюнальному рiвнi (на рiвнi нацiонального господарства).
Зрозумто, що кожна держава (нацюнальна економка) мае свою специфiчну модель експортного контролю (сукупнють мiжнародних зобов'язань, правових норм, оргашзацш, установ, традицш тощо у сферi експортного контролю), що впливае на формування органiзацiйно-економiчного мехашзму експортного контролю. Кожна краТна, як вже зазначалося, мае ушкальний «набiр» мiжнародних домовленостей (що зафксоваш у мiжнародних угодах i договорах), якими слщ керуватися при реалiзацiï державно!' полiтики у сферi експортного контролю. А вщтак, неможливо описати якийсь «сптьний» i «единий» оргашзацшно-економiчний механiзм експортного контролю, який можна спостер^ати в рiзних кра!'нах. В той же час багато елементв такого контролю е сптьними (стандартними) для багатьох кра!'н. Взагал^ уряди багатьох кра!'н в мехашзмах експортного контролю, як i в шших сферах дiяльностi, намагаються до ушфшацп економiчних та адмiнiстративних процедур. Тому можливо вести мову про формування та розвиток якогось «стандартного» органiзацiйно-економiчного мехашзму як своерщного «набору» найбтьш розповсюджених нормативiв, правил, стандарт, практик тощо.
Перш за все слщ вщмп"ити, що органiзацiйно-економiчний мехашзм експортного контролю буде результативним лише у тому випадку, якщо застосування процедур державного експортного контролю здмснюеться на уах етапах такого контролю (виробництво - переговори - укладення угоди - транспортування -приймання - використання). Таю процедури умовно можна розподтити на три основних блока:
- загальш процедури;
- економiчнi, оргашзацшш та адмшютративш процедури, що пов'язаш iз здшсненням мiжнародних передач об'ектв (економiчних активiв, що пщлягають експортному контролю);
- економiчнi, оргашзацшш та aдмiнiстрaтивнi процедури, що пов'язаш iз використанням об'ектiв (економiчних aктивiв, що пiдлягaють експортному контролю).
Теоретично, економiчнi активи, що пiдлягaють експортному контролю, можуть подiлятися на двi великi групи:
- економiчнi активи (товари) вшськового призначення,
- економiчнi активи (товари) подвiйного використання.
В той же час, з урахуванням чинноТ практики, до цих двох груп можемо додати ще одну: економiчнi активи (товари), що поставляються в окремi краТ'ни або на окремi територи.
У багатьох краТ'нах, у тому числi i в УкраТ'ш, запроваджено норму, що право здшснення мiжнaродних передач економiчних aктивiв (товaрiв) вiйськового призначення мають лише так зваш «спецсуб'екти», тобто оргашзацп (пiдприемствa, установи), якi у встановленому порядку отримали на це вщповщш повноваження (дозвт). 1нколи такий суб'ект отримуе назву «спецекспортер». В той же час здшснення експортних або iмпортних операцш з економiчними активами (товарами) подвшного використання не потребуе наявност у суб'екта зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi «спе^альних» повноважень.
Слiд пам'ятати, що економiчнi активи, якi пiдлягaють експортному контролю, в залежност вiд призначення вщнесено до конкретних мiжнaродних режимiв експортного контролю. А тому процедури експортного контролю можуть бути рiзними вщносно рiзних груп (кaтегорiй) економiчних aктивiв. Особливостi процедур експортного контролю пов'язаш, у першу чергу, з специфiчними обмеженнями, що запроваджено конкретним режимом експортного контролю.
Загальш процедури державного експортного контролю передбачають [1, с.197-198]:
а) складання списш товaрiв, що пщлягають державному експортному контролю за вщповщними групами таких товaрiв;
б) iдентифiкaцiю та клaсифiкaцiю товaрiв, тобто встановлення вiдповiдностi конкретних товaрiв, якi е об'ектами мiжнaродних передач, найменуванню та опису товaрiв, внесених до списш товaрiв, що пщлягають державному експортному контролю;
в) встановлення вщповщних порядш здiйснення державного контролю за мiжнaродними передачами «чутливих» товaрiв залежно вiд конкретних груп таких товaрiв;
г) здiйснення експертиз за пщсумками яких вирiшуються питання про надання суб'ектам певних документ чи повноважень;
д) реестрацю в уповноваженому державному орган суб'ектiв господарювання, як мають нaмiр здiйснювaти мiжнaроднi передaчi «чутливих» товaрiв у якостi суб'екпв здiйснення мiжнaродних передач товaрiв;
е) врахування вимог державного експортного контролю у зовнiшньоекономiчних договорах (контрактах).
Експортний контроль як управлшська технолопя встановлюеться та регламентуеться нормами права [2]. Джерелом правового регулювання зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi е, в першу чергу, акти мiжнaродного законодавства ^жнародш договори й угоди), що ратифковаш державою в установленому порядку. Специфiчним джерелом мiжнaродно-прaвового регулювання зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi е звичаТ' мiжнaродноТ торгiвлi. Також у прaктицi мiжнaродно-прaвового регулювання зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi використовуються форми типових контракт, якi можуть використовуватися суб'ектами зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi при здшсненш певних стандартних оперaцiй [6, с.30-42].
В прaктицi регулювання зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi iснують непоодинокi випадки ухвалення мiжнaродних нормативно-правових aктiв, що спрямовaнi на заборону або суттеве обмеження економiчноТ дiяльностi суб'ектiв такоТ' дiяльностi. Вказане «обмежувальне» регулювання оформлюеться, як правило, за допомогою мiжнaродних договорiв та угод. Особливу групу мiжнaродно-прaвових джерел, як забороняють або суттево обмежують зовнiшньоекономiчну aктивнiсть суб'ектiв господарювання, е наднацюнальш нормaтивно-прaвовi акти у сферi експортного контролю [4]. У цих актах встановлеш (визнaченi) прaвовi норми, що забороняють або обмежують певш економiчнi операци (продаж, поставку, транзит, обмш тощо) економiчних aктивiв (товaрiв, послуг, технологiй, ноу-хау, комерцiйноТ шформаци тощо) вiйськового або подвiйного призначення.
Наднацюнальш нормaтивно-прaвовi акти у сферi експортного контролю спрямовaнi на практичну реaлiзaцiю мiжнaродноТ полiтики експортного контролю, ключовими завданнями якоТ' е обмеження розповсюдження у свт зброТ' масового ураження, у першу чергу ядерноТ', бактерюлопчноТ, хiмiчноТ зброТ', боротьба з мiжнaродним тероризмом, пiдтримкa глобального миру та стабшьносп, забезпечення мiжнaродного контролю над перемщенням товaрiв та послуг вшськового та подвшного призначення тощо [2; 4].
Одначе слщ розум^и, що норми наднацюнальних нормативно-правових ак^в (Конвенцiй, договорiв, угод) у сферi зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi, у тому чи^ щодо експортного контролю, розповсюджуеться лише на т держави та Т'хшх суб'ектiв (пiдприемств, пiдприемцiв), якi приедналися до вщповщних нормативно-правових аклв. 1ншими словами, держава лише у тому випадку зобов'язана виконувати вимоги, що мютяться у закршлених мiжнaродно-прaвовими документами нормах права, коли вона ратифкувала вiдповiдний документ, тобто добровтьно його визнала, взяла зобов'язання виконувати та здшснила необхiднi «внутрiшнi» процедури (ратифкацш). Примiром, в УкрaТнi будь-який мiжнaродний договiр лише тодi виконуеться та набувае силу акту внутршнього законодавства, коли буде у вщповщносп до встановлено'Т процедури рaтифiковaний Верховною Радою та пщписаний Президентом УкраТ'ни.
Вiдтак, можемо зробити важливий висновок, що норми наднацюнальних нормативно-правових актiв (Конвенцiй, договорiв, угод) у сферi зовнiшньоекономiчноï дiяльностi, у тому чи^ щодо експортного контролю, дшть не «загально», а «вибiрково» - лише у певних краТнах [6, с.52]. У сферi експортного контролю ухвалено ктька наднацiональних нормативно-правових актв, i вiдповiдно у рiзних краТнах дiють рiзнi акти. Окрiм того, у кожнiй краïнi склалася рiзна «комбiнацiя» чинних для не!' нормативно-правових актiв наднацiонального рiвня.
Нацюнальними джерелами регулювання зовнiшньоекономiчноï дiяльностi е акти нацюнального законодавства. У першу чергу слщ згадати нормативно-правовi акти, що регулюють загальш засади економiчноï дiяльностi (примiром, в Украïнi це Цивтьний, Господарський та Митний Кодекси). У багатьох краТнах у сферi зовнiшньоекономiчноï дiяльностi ухваленi i дшть також «специфiчнi» нормативно-правовi акти - тобто т нормативно-правовi акти, ям регулюють певну сферу тако!' дiяльностi. Примiром, нормативно-правовi акти у сферi експортного контролю е «специфiчними», оскiльки вони встановлюють правила та процедури перемщення через державний та митний кордони не уах економiчних активiв, а лише тих, що мають вшськове або подвiйне призначення. В Укра!'ш дiï Закон Украши «Про державний контроль за мiжнародними передачами товарiв вiйськового призначення та подвшного використання» [5].
Зовнiшньоекономiчна пол^ика держави реалiзуеться через певнi методи та шструменти, тобто специфiчнi методичш прийоми та важелi, що використовуються уповноваженими органами державно!' влади задля стимулювання або обмеження певних видiв зовнiшньоекономiчноï дiяльностi з метою виршення специфiчних економiчних та органiзацiйно-управлiнських завдань [6, с.18].
Усi методи регулювання зовнiшньоекономiчноï дiяльностi умовно подiляються на тарифш (тарифно-податковi) i нетарифш (органiзацiйно-розпорядчi).
Тарифнi методи проявляються у використанш тарифних iнструментiв регулювання зовнiшньоекономiчноï дiяльностi. На практицi реалiзацiя тарифних методiв полягае у манiпулювання митом або митними ставками.
В сучаснш економiцi набувають усе бтьшого поширення нетарифш методи регулювання зовнiшньоекономiчноï дiяльностi. 1нколи цi методи ще називають оргашзацшно-адмшютративними, оскiльки !'хне застосування, як правило, не надае учасникам зовнiшньоекономiчноï дiяльностi можливостi вибору моделi поведшки. Поширення застосування нетарифних методiв регулювання е закономiрним наслiдком глобалiзацiï економки, «стирання» економiчних кордонiв, поширення мiжнародноï мiграцiï капiталу, транснацiоналiзацiï виробництва.
Нетарифш методи регулювання реалiзуються за допомогою таких основних шструментв:
- ктькюш обмеження (контингентування, квотування та лщензування),
- «добровiльнi» обмеження експорту,
- приховаш методи торговельно!' полiтики (техшчш бар'ери, якi проявляються у вимогах до дотримання нацюнальних стандартiв, саштарно-ппешчних норм, вимог законодавства про захист прав споживачiв, специфiчноï упаковки та маркування, виконання ускладених митних формальностей, отримання сертифкатв якост тощо; виконання ускладених процедур у окремих сферах: державш закушвл^ будiвництво, фiнансове посередництво, окремi види виробництва; наявнiсть вимог щодо вмюту вiтчизняних комплектуючих тощо),
- фiнансовi методи торгiвельноï пол^ики (субсидiï, кредитування, демпiнг),
- адмшютративночмперативш методи регулювання (норми мiжнародного права, мiжнароднi договори та угоди, торпвельш договори, правовi режими).
На нашу думку, шструменти експортного контролю вщносяться до групи нетарифних методiв регулювання зовнiшньоекономiчноï дiяльностi. Вимоги у сферi експортного контролю е iмперативними i не передбачають можливостей широко!' самостшносп суб'ектiв зовнiшньоекономiчноï дiяльностi.
У чому полягае об'ективна необхщнють експортного контролю як шструменту зовнiшньоекономiчно!' полiтики держави? Перш за все - у розумшш доцшьносп заборони або обмеження поставок окремих товарiв та збро!', у першу чергу збро!' та шших засобiв масового ураження (зокрема, небезпечних речовин) до кра!'н, як не здатш унеможливити використання цих товарiв та збро!' вiдповiдно до норм мiжнародного права.
Втiм, у багатьох випадках заборона або обмеження експорту на основi дм' правил та процедур експортного контролю мае суто економiчну мотивацiю. Не секрет, що економiчнi активи вiйськового або подвшного призначення нерщко е результатом низки наукових дослщжень, iнтелектуально!' прац багатьох наукових колективiв, використання ушкального обладнання, застосування високих технологiй тощо, i вщповщно цi економiчнi активи створеш за рахунок величезних бюджетних видатш. Тому неконтрольований експорт таких економiчних активiв може мати вкрай негативш економiчнi наслiдки для кра!'ни-експортера. Не слiд забувати, що сучасна продук^я вiйськового або подвiйного призначення характеризуемся значним степенем новизни (шновацшносп), а тому бездумний експорт тако!' продукцй' позбавляе державу-експортеру у можливосп отриманнi доходiв вiд продажу вщповщних патентiв та лiцензiй.
Отже, експортний контроль як шструмент економiчноï пол^ики держави пов'язаний також iз намаганням держав (нацюнальних урядiв) захистити власш нацiональнi економiчнi iнтереси.
У той же час слщ розум^и, що експортний контроль можна розглядати i як мехашзм (у формi сукупносп певних норм, припиав, стандартiв, що е обов'язковими до виконання учасниками специфiчних
суспiльно-економiчних вiдносин), i як управлiнський iнструмент (у формi впливу держави на певнi економiчнi рiшення економiчних суб'eктiв). При цьому експортний контроль е одночасно шструментом i зовшшньоТ, i економiчноТ пол^ики держави, оскiльки норми (обмеження) щодо експорту окремих товарiв та послуг встановлюються, як правило, на основi вимог мiжнародного права та виходячи iз принципiв мiжнародноТ, нацюнальноТ та економiчноТ безпеки, а також економiчних iнтересiв держави.
Експортний контроль як шструмент зовнiшньоекономiчноТ полiтики держави стосуеться лише порiвняно невелико! групи товарiв i послуг (товарiв та послуг, ям мають вiйськове призначення або можуть бути використанi у вшськових цiлях), на якi розповсюджуються мiжнароднi та нацiональнi обмеження. Експортний контроль е мехашзмом, встановленим за результатами виконання норм мiжнародних зобов'язань держави щодо встановлення обмежень передач товарiв та послуг. В той же час експортний контроль е специфiчною управлшською технолопею, якою встановленi конкретн правила та процедури виконання мiжнародних та нацiональних приписiв щодо порядку здшснення експортного контролю.
На нашу думку, експортний контроль також можна представити як сукупнють управлшсько-адмшютративних, органiзацiйно-економiчних, технологiчних та правових засобiв забезпечення контролю за виконанням суб'ектами господарювання правил та процедур у сферi мiжнародного перемiщення окремих економiчних активiв та факторiв. Результати дослщження про еволюцiю та змiст цих засобiв в УкраТш будуть наведет у наступному роздiлi роботи.
В багатьох краТнах свiту, у тому чи^ i в УкраТш, створен спецiально уповноваженi державнi органи у сферi експортного контролю. На ц органи покладаеться низка практичних завдань щодо пщтримки функцiонування механiзму експортного контролю, зокрема виконання державних процедур щодо оформлення дозвтьноТ документации надання послуг суб'ектам зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi, економiчне обфунтування проектiв рiшень щодо коригування списмв тощо. Окрiм того, спе^ально уповноважений орган готуе звiтну шформацш щодо стану експортного контролю, i направляе цю iнформацiю до мiжнародних органiзацiй. Як правило, у реалiзацiТ державноТ полiтики у сферi експортного контролю беруть участь кiлька оргашв, що обумовлено специфiкою цiеТ сфери (органи, що проводять зовшшньопол^ичну, оборонну, економiчну, митну полiтику, орган у сферi державноТ безпеки та ш.). Ключове мiсце у системi оргашв, що реалiзують державну полiтику у сферi експортного контролю, посiдають митш органи, тобто спецiально уповноваженi органи, ям мають право здiйснювати митний контроль (контроль за фiзичним перемщенням майна та цiнностей через митний кордон).
Висновки. Суб'екти зовнiшньоекономiчнот дiяльностi, як правило, не здатнi оцшити економiчнi та iншi втрати вщ участi у операцiях з придбання або продажу економiчних активiв вшськового або подвiйного призначення, оскiльки за своею економiчною сутнiстю зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть мае пiдприемницьку природу, а тому суб'екти зовнiшньоекономiчнот дiяльностi, здiйснюючи таку дiяльнiсть, орiентуються перш за все на досягнення позитивного пщприемницького результату. В той же час на практик юнують випадки, коли доцтьне обмеження експорту. У багатьох випадках заборона або обмеження експорту на основi дм правил та процедур експортного контролю мае суто економiчну мотивацю Експортний контроль як шструмент економiчноТ полiтики держави пов'язаний також iз намаганням держав (нацiональних урядiв) захистити власнi нацiональнi економiчнi штереси. Експортний контроль як iнструмент зовнiшньоекономiчноТ полiтики держави стосуеться лише порiвняно невеликоТ групи товарiв i послуг (товарiв та послуг, якi мають вшськове призначення або можуть бути використаш у вiйськових цiлях), на ям розповсюджуються мiжнароднi та нацюнальш обмеження.
Експортний контроль представляе штерес як явище, в якому реалiзуеться функцiональне призначення певного суспiльного процесу, зокрема у сферi економiчних вщносин в частинi виробництва та реалiзацiТ (споживання) певних товарiв i послуг, причому наслщки цього процесу можуть бути оцшеш у грошових (вартюних) показниках.
За результатами вивчення сутност експортного контролю можна зробити висновок, що експортний контроль, виступаючи важливою складовою режиму мiжнародноТ безпеки, здатен суттево впливати на динамку i показники економiчноТ дiяльностi, мiжнародноТ торпвл^ iнвестицiйноТ активностi. З одного боку, експортний контроль переслщуе мету пщтримки глобального миру та стабтьносп, що проявляеться у виконаннi завдань нерозповсюдження зброТ масового ураження, пiдтримки дiевостi мiжнародних та нацiональних систем експортного контролю, заборони або суттевих обмежень перемщень (експорт, iмпорт, транзит) економiчних активiв (товарiв, послуг, технологiй, шформаци) вiйськового та подвiйного призначення, встановлення процедур контролю за дiяльнiстю суб'ектв зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi, що провадять операци з такими економiчними активами. З шшого боку, експортний контроль фактично забороняе або обмежуе економiчну активнють, оскiльки перемiщення (iмпорт, експорт, транзит) будь-яких економiчних активiв - це дiяльнiсть економiчна, що передбачае вщплатнють. Логiчно припустити, що будь-ям рiшення у сферi експортного контролю здатш призводити до змiни характеру економiчних процесiв у державi. Посилення обмежень у сферi експортного контролю (встановлення заборон, розширення спискiв товарiв, запровадження додаткових адмiнiстративних процедур тощо) призводить до гальмування економiчноТ активность I навпаки, пом'якшення обмежень здатне призвести до стимулювання економiчноТ активность Тому використання експортного контролю як шструменту зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi мае бути досить «обережним», враховувати геополiтичнi, вшськов^ економiчнi аспекти.
З точки зору теорп' управлiння експортний контроль як управлшський процес лише тодi буде результативним, якщо спиратиметься на певний органiзацiйно-економiчний мехашзм. Вказаний механiзм, зрозумло, знаходить свое втiлення через дiяльнiсть державного апарату та суб'ектiв зовнiшньоекономiчноï дiяльностi.
Органiзацiйно-економiчний механiзм експортного контролю - це сукупнють специфiчних (як правило, iмперативних) органiзацiйних, адмiнiстративних, економiчних стандартiв (норм) у сферi експортного контролю, що знаходить свое вттення через дiяльнiсть державного апарату та суб'ек^в зовнiшньоекономiчноï дiяльностi i може бути представлений на глобальному ^жнародному), державному (нацюнальному) та локальному (мiкроекономiчному) рiвнях. Органiзацiйно-економiчний механiзм експортного контролю буде результативним лише у тому випадку, якщо застосування процедур державного експортного контролю здшснюеться на уах етапах такого контролю (виробництво - переговори - укладення угоди - транспортування - приймання - використання).
Органiзацiйно-економiчний мехашзм у сферi експортного контролю включае в себе оргашзацшш, адмшютративш, економiчнi стандарти (норми), ям як правило мають iмперативний (обов'язковий) характер. 1мперативнють стандартiв експортного контролю обумовлюеться специфiкою управлiнського процесу у сферi експортного контролю, який зазвичай не надае суб'ектам зовнiшньоекономiчноï дiяльностi значноТ свободи економiчноï поведiнки.
Органiзацiйно-економiчний механiзм експортного контролю можна розглядати на рiзних рiвнях: мiжнародному (наднацюнальному), нацiональному (державному), локальному (мiкроекономiчному).
Процедури органiзацiйно-економiчного механiзму експортного контролю умовно можна розподтити на три основних блока: загальш процедури (ri, що стосуються загальних правил експортного контролю); економiчнi, оргашзацшш та адмшютративш процедури, що пов'язаш iз здшсненням експортночмпортних операцiй (мiжнародних передач економiчних активiв, що пiдлягають експортному контролю); економiчнi, органiзацiйнi та адмiнiстративнi процедури, що пов'язаш iз використанням об'ектiв (економiчних активiв, що пiдлягають експортному контролю).
Економiчнi активи (товари), що пщлягають експортному контролю, можуть подтятися на двi великi групи: економiчнi активи (товари) вшськового призначення, економiчнi активи (товари) подвшного використання. В той же час, з урахуванням чинно!' практики, до цих двох груп можемо додати ще одну: економiчнi активи (товари), що поставляються в окремi краши або на окремi територи.
Для кожноТ групи економiчних активiв (товарiв) iснуе спецiальний режим експортного контролю, за яким проводиться адмшютрування процедур у сферi експортного контролю. Процедури конкретного режиму експортного контролю визначаеться на основi мiжнародних угод та договорiв.
Як органiзацiйно-економiчний механiзм експортний контроль можна i доцтьно вивчати в системi економiчних параметрiв. Серед цих параметрiв, зокрема, можемо назвати наступш: загальний обсяг витрат на пщтримку функцiонування системи експортного контролю; економiчна результативнiсть експортного контролю; середнш розмiр витрат на реалiзацiю контрольного заходу у сферi експортного контролю; обсяг коштiв, отриманих внаслщок надання адмiнiстративних послуг у сферi експортного контролю; обсяг доходу, отриманих внаслщок лщензування та акредитаци певних видiв дiяльностi у сферi експортного контролю; обсяг експортних поставок, дозволених органами експортного контролю тощо.
Перспективи подальших дослiджень. У подальшому слiд розробити методичнi основи економетричного дослщження впливу манiпулювання нормами експортного контролю на стан експортноТ активность
Список використаних джерел
1. Експортний контроль в системi м'жнародно'У безпеки [навчальний по^бник] / С.П.Галаката н. ; за ред. О.М. Гришуткна. - КиГв : КНУ, 2013. - 336 с.
2. Експортний контроль [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.ukr.vipreshebnik.ru/entsiklopediya/51-e/3409-eksportnij-kontrol.html
3. Економiчна енциклопедiя: У трьох томах. Т1. / Редкол.: С.В. Мочерний (в'дп.ред) та н. - КиУв : Академ'я, 2000. - 864 с.
4. Експортний контроль [Електронний ресурс]. - Доступний 3:http://ukr.vipreshebnik.ru/entsiklopediya/51-e/3409-eksportnij-kontrol.html
5. Закон УкраУни «Про державний контроль за мiжнародними передачами товар'т в/'йськового призначення та подвшного використання» [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/549-15
6. Коломацька С. П. Зовн'шньоеконом'нна д'яльн'ють в УкраУн'г. правове регулювання та гаранти здйснення [навчальний посбник] / С.П.Коломацька. - КиУв : ВД «Професюнал», 2004 - 288 с.
References
1. Gаlaka S.P., Grishutkin O.M., Perepelicia G.M., Siver O.I. Еxportnui control v sistemy mizhnarodnoi bezpeki. - Kyev: KNU, 2013. - 336 s.
2. Еxportnui control : http://www.ukr.vipreshebnik.ru/entsiklopediya/51-e/3409-eksportnij-kontrol.html
3. Екоnomichna enciklopedia. - Kyev : A^demia, 2000. - 864 s.
4. Еxportnui control : http://ukr.vipreshebnik.ru/entsiklopediya/51-e/3409-eksportnij-kontrol.html
5. Zakon Ukrainu «Pro derzhavniy control za mizhnarodnimi peredachami tovariv viiskovogo priznachennia ta podviinogo vikorystannia : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/549-15
6. Kolomacka S.P. Zovnishnoekonomichna dialnist v Ukraini: pravove reguluvannia ta garantii zdiisnennia. -Kyev: VD Professional, 2004. - 288 s.
ДАН1 ПРО АВТОРА:
Неботов Петро Григорович, директор Державного науково-дослщного шституту шформатизаци та моделювання економки,
01014, мюто КиТв, бульвар Дружби народiв, 38, e-mail: [email protected],
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Неботов Петр Григорьевич, директор Государственного научно-исследовательского института информатизации и моделирования экономики
01014, город Киев, бульвар Дружбы народов, 38, e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Nebotov Peter Gryroryi, Director, State Research Institute of Informatization and Economic Modelling, 01014, Kyiv, boulevard Friendship of Peoples (Druzhby narodiv), 38, e-mail: [email protected]
УДК 330.322
1НВЕСТИЦ1ЙНА ПРИВАБЛИВ1СТЬ ПЩПРИСМСТВ: СУТН1СТЬ, ФАКТОРИ ВПЛИВУ ТА ОЦ1НКА 1СНУЮЧИХ МЕТОДИК АНАЛ1ЗУ
Нконова Н.В.
Предметом роботи е теоретичн!' / практичн проблеми р'вня ¡нвестиц/'йно'У привабливост/ п/'дприемств та оцнка метод'в УУ анализу.
Мета роботи полягае у визначення сутност/ ¡нвестиц/'йно'У привабливост/ п/'дприемств / дослдження фактор'в впливу що дозволить ефективно управляти р1внем ¡нвестиц/'йно'У привабливост п дприемств.
Методолог1я дослдження. Розглядаються основн методики оцнки ¡нвестиц/'йно'У привабливост/ на р'вн'! п1дприемства, сутнсть ¡нвестиц/'йно'У привабливост/ п1дприемств та фактор'в, що на нет впливають.
Результати роботи. Дослджено методики оцнки ¡нвестиц/'йноУ привабливост/ п1дприемств, визначено Ух переваги та недолки. Запропоновано п1дх1д ¡нтегрально'У оцнки ¡нвестиц/'йноУ привабливост/ п1дприемства, що фунтуеться на максим/'зацУУ ¡ндив/'дуальних оцнок аналтичних показникв п/'дприемств й вибору екстремальних ¡нтегральних показникв оцнки ¡нвестиц/'йноУ привабливост!.
Висновки. 1нвестиЦйна привабливсть п1дприемства е комплексом яксних / кльксних показник/'в, що всеб чно визначають спроможн сть примноження нвестованого кап талу е пох дною характеристикою в'д ¡нвестицйного шмату в кра'Ун1, / як ¡нтегральний показник, що формуеться пд впливом чинникв прямого / непрямого впливу, визначае бажання чи вдмову ¡нвестора вкладати грош1 в такий ¡нструмент як пдприемство. Визначивши сутн'ють ¡нвестиц/'йно'У привабливост/ п1дприемства / факторну природу УУ формування, у подальшому плануеться проведення дослдження впливу зазначених у данш статт'! чинниюв прямого / непрямого впливу на формування ¡нтегрального показника на приклад конкретного п дприемства.
Ключов'1 слова: '¡нвестицшна привабливсть, пдприемство, ¡нвестор, ¡нвестицйний проект.
ИНВЕСТИЦИОННАЯ ПРИВЛЕКАТЕЛЬНОСТЬ ПРЕДПРИЯТИЙ: СУЩНОСТЬ, ФАКТОРЫ ВЛИЯНИЯ И ОЦЕНКА СУЩЕСТВУЮЩИХ МЕТОДИК АНАЛИЗА
Никонова Н.В.
Предметом работы является теоретические и практические проблемы уровня инвестиционной привлекательности предприятия и оценка методов ее анализа.
Цель работы состоит в определении сущности инвестиционной привлекательности предприятий и исследования факторов влияния что позволит эффективно управлять уровнем инвестиционной привлекательности предприятий.
Методология исследования. Рассматриваются основные методики оценки инвестиционной привлекательности на уровне предприятия, сущность инвестиционной привлекательности предприятий и факторов, которые на нее влияют.
© Нконова Н.В., 2017
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 32/1
81
