CC BY
31
УДК 338.26:338.3
Черевко В.Д., здобувач Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
1м. С.З. Гжицького
ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ЗОВШШНЬОЕКОНОМ1ЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ШДПРИеМСТВ АПК
В статт1 розглянуто стан оргашзащйно-праеого забезпечення зоетшньоекономгчног дгяльностг тдприемсте АПК. Проанал1зоеано систему держаного стимулюеання зоетшньоекономгчног д\яльност\. Розглянуто напрямки едосконалення оргатзащйно-праеоеого забезпечення зоетшньоекономгчног дгяльностг тдприемсте АПК на перспективу.
Ключо^^ слова: оргашзацшно-праеоее забезпечення, зоетшньоекономгчна дгяльтсть, державна тдтримка, сгльськогосподарськг тдприемстеа.
Постановка проблеми: Пщвищення ефективност зовшшньоекономiчноl дiяльностi пщприемств Украши е стратепчним завданням державно! пол^ики в контекст штеграцп нащонально! економiки в св^ову економiчну систему. Процеси глоб^заци, штеграци, лiбералiзащl, якi е невщ'емною складовою мiжнародного ринку, учасниками якого е i украшсью пiдприемства Розвиток зовшшньо! торгiвлi, процес глоб^зацп, штеграци та лiбералiзацil е одними з найактуальшших у сучасному свiтi. Глоб^защя, диверсифiкацiя мiжнародних ринкiв.
Анал1з основних дослщжень.
Теоретичнi, методичнi та практичнi аспекти розвитку, управлiння та регулювання зовшшньоекономiчноl дiяльностi, формування експортного потенщалу пiдприемств Украши, в тому чи^ в агропромисловому пiдкомплексi розглянутi у працях А. Альохiна, В. Авер'янова, В. Будюна, I. Бураковського,
B. Власова, А. Гальчинського, В. Гееця, В. Горьового, В. Губенка, Б. Данилишина,
C. Дем'яненка, Т. Зшчук, С. Кваш^ О. Кириченка, Л. Михайлово!, А. Моюя, О. Онищенка, М. Павловського, М. Портера, П. Саблука, О. Шпичака та iнших вчених. Вже впродовж тривалого часу придiляеться значна увага дослщженню аспектiв ефективностi управлшня зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю, формуванню та використанню експортного потенцiалу у працях Ф. Бутинця, I. Васшо!,
A. Вiчевича, I. Жиглей, Ф. Зiнов'ева, Л. Кадуршо!, Ю. Макогона, О. Максимця,
B. Пархоменка, I. Паски, Л. Островського та ш. Ц науковi дослiдження дуже важливi, однак вони недостатньо розв'язують проблеми, пов'язанi з особливостями мiжнародного спiвробiтництва пiдприемств аграрно! сфери, не в повнiй мiрi розкритий регiональний аспект здiйснення зовнiшньоекономiчноl дiяльностi пiдприемств АПК.
Мета стати Проан^зувати стан органiзацiйно-правового забезпечення зовнiшньоекономiчноl дiяльностi пiдприемств АПК, оцiнити динам^ зовнiшньоекономiчноl дiяльностi пiдприемств АПК на сьогодшшнш день.
Виклад основного матер1алу.
Забезпечення та регулювання зовшшньоекономiчно! дiяльностi вiтчизняних пiдприeмств — одна з найважливших цiлей державно! полiтики, що пiдтримуe економiчну безпеку кра!ни. У свою чергу ан^з стану та напрямюв зовшшньоекономiчно! дiяльностi дозволяе правильно визначити прюритети державно! полiтики у сферi зовнiшньо! торгiвлi, напрям державно! пщтримки галузей. Розглядаючи агропромисловий комплекс як важливий сегмент вiтчизняно! економши, аналiз зовнiшньоекономiчно! дiяльностi окремих складових елементiв цiе! економiчно! системи слщ поеднувати з оцiнкою позицi! укра!нсько! економiки в свiтовiй економiчнiй систем^ що е узагальненим результатом ефективност зовнiшньоекономiчно! дiяльностi суб'ектiв окремих галузей.
Основш iнституцiональнi передумови розвитку зовнiшньоекономiчно! дiяльностi були створенi в Укра!ш з початком економiчно! реформи у 1987 р. Одним з центральних напрямюв дано! реформи була децентралiзацiя зовшшньо! торгiвлi, надання пiдприемствам права безпосереднього виходу на зовнiшнiй ринок i стимулювання тако! дiяльностi на рiвнi господарюючих суб'ектiв [1].
Пщприемство, яке бере участь в зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi е лише складовою потужно! структури зовнiшньоекономiчного комплексу Укра!ни, оргашзацшна структура якого на сьогоднiшнiй день включае чотири рiвнi: I — вищi органи управлiння; II — галузевi i мiжгалузевi мiнiстерства i вiдомства; III — зовнiшньоторговельнi госпрозрахунковi органiзацi!; IV — пiдприемства i установи рiзних форм власностi.
Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприемств АПК в Львiвськiй областi регулюеться з боку оргашв мiсцево! влади мiсцевими радами, !х виконавчими органами i територiальними пщроздшами, недержавними органами управлiння економiкою. На районному (мшькому) рiвнi керiвники мюцевих рад, районних (мiських) держадмiнiстрацiй та управлшь сiльського господарства i продовольства виршують питання щодо укладення i забезпечення виконання у встановленому законодавством порядку договорiв з iноземними партнерами на придбання та реалiзацiю продукци, виконання робiт та надання послуг; одержання пiдтримки з питань налагодження зовнiшньоекономiчних зв'язкiв пiдприемства iз зарубiжними партнерами; залучення iноземних iнвестицiй пщ певнi проекти тощо.
Як показуе досвщ сусiднiх кра!н, основою реалiзацi! заходiв щодо активiзацi! зовнiшньоекономiчно! дiяльностi мае слугувати виважена полiтика роботи вщповщних iнституцiй. Враховуючи евроiнтеграцiйнi курси Укра!ни для агропромислового комплексу показовим е досвщ Польщ^ де у 1990 рощ була створена Агенщя сшьськогосподарських ринкiв - Agencja Киики Rolnego (ЛКЯ); у 1992 рощ - Агенщя земельно! нерухомост - Agencja Wlasnosci Rolnej 8кагЬи Panstwa (ANR); у 1993 р - Агенщя реструктуризаци i модернiзацi! сшьського господарства - Agencja Restrukturyzacji i Modernizacji Rolnictwa (ARiMR).
Погоджуемось з думкою Худавердiевоl В.А. [2], що досвщ державно! пщтримки сшьського господарства в роки незалежност Укра!ни свщчить про те, що вона була й поки що залишаеться направленою на розв'язання поточних завдань, в основному, на попередження обвалiв i катастроф.
Таблиця 1.
По|Мвняльна характеристика заход!в з боку оргашв державноУ влади УкраУни _щодо пщтримки та стимулювання експорту у 2001 та 2010 рр._
PiK Назва програми Система заходiв
2001 р Програма стимулюва ння експорту продукци - створення системи спецiалiзованих страхових компанiй, незалежно вщ форми власностi для страхування ризишв пiд час здiйснення експорту та шших зовнiшньоекономiчних операцiй (оренда, лiзинг, консигнацiя), iноземних кредитiв та швестицш за кордон; - вишукання шляхiв фiнансування заходiв з iнформацiйного та правового забезпечення зовнiшньоекономiчноï дiяльностi за рахунок коштiв зовнiшнього фiнансування та програм технiчноï допомоги; - поетапне приведения державних стандартiв Украши у ввдповщшсть iз вимогами м1жнародних та европейських стандартiв; - активiзацiя процесу укладення угод про вiльну торпвлю з iншими крашами та митними союзами; - стимулювання учасл вичизняних пвдприемств у виставках-ярмарках за кордоном; - спрощення процедури продовження термiнiв проведення розрахуншв пiд час здiйснення експорту високотехнологiчноï та наукоемноï продукцiï;
2010 р Державна програма eK0H0Mi4H0r0 i сощального розвитку Украши на 2010 р. - покращення умов фiнансування експорту; - формування едино1' системи страхування ризик1в шд час здшснення зовнiшньоекономiчних операцiй (експорт товарiв, робiт, послуг; оренда; лiзинг; консигнацiя); - створення умов для надання кредитив i гарантiй украшським експортним компанiям i компанiям, що фшансують експорт.
Як показуе порiвняльний aHani3 програм пiдтримки та стимулювання експорту у 2001 та 2010 рр. (табл. 1) з боку оргашв державно! влади посилилась увага до ризиюв здшснення як експортних операцш, так i зовнiшньоекономiчно! дiяльностi зокрема, що в першу чергу спричинено кризовими явищами в свiтовому економiчному простора
Оскiльки економiкa Укра!ни не е замкнутою «самодостатньою» системою, свiтовi економiчнi потрясiння мають вплив основнi економiчнi процеси в держaвi. Так, за даними укра!нсько! iнвестицiйно! компaнi! Dragon Capital основним результатом впливу св^ово! кризи на АПК Укра!ни стало рiзке зменшення здaтностi пiдприемств АПК залучати фiнaнсувaння в необхiдних розмiрaх [3].
Роль iнвестицiй та фшансового забезпечення в перспективах розвитку св^ово! економiки лише зростатиме. Так, свiтовi фaхiвцi в гaлузi економiки видшяють чотири альтернативних сценaрi! розвитку св^ово! економiки з рiзним ступенем ймовiрностi (за версiею Oxford Economics):
1) Оксфордський сценарш - вщбуватиметься зростання корпоративних швестицш, але слабка банювська система обмежуватиме iнвестицiйне вiдновлення. Споживчi витрати все ще обмежуватимуться piBHeM безробiття (ймовipнiсть сцeнаpiю - 50%).
2) Переев eкономiки, що розвиваеться - зростання шфляцл призводить до посилення монетарно! полiтики та сповiльнeння ВВП, експорт розвинених кра!н слабшае, бiзнeс знову починае накопичувати готiвку, зростання швестицш i робочих мiсць обмежене через недовикористання потужностей (ймовipнiсть сцeнаpiю - 20 %).
3) Ескалащя кризи на Близькому Сходi - пол^ична криза пошириться на Саудiвську Аравш та ОАЕ, нафтовi цiни зростуть до 200 USD за барель, посилиться банювська криза в Сврош (ймовipнiсть сцeнаpiю - 10%).
4) Боргова криза в Сврош - падшня цiн на активи в Сврош через боргову кризу, необхщшсть скорочувати бюджетний дeфiцит, зростання безроб^тя, нова хвиля втрат банкiв, ускладнення кредитування [4].
Про значний вплив банювсько! системи на розвиток зовнiшньоeкономiчно! дiяльностi в Укра!ш свiдчить i той факт, що у 2009-2010 pp. одним з найбшьших одepжувачiв прямих iнозeмних iнвeстицiй в Укра!ш була банкiвська система: за даними НБУ на частку цього сектора у 2009 рощ припадало близько 41% усього обсягу прямих шоземних швестицш i 35% вщповщно у 2010 рощ [5].
Таблиця 2.
Динамика ¡нвестнцш в основний каштал Льв1всько1 облает за видами
eKOHOMi4HOi дiяльностi у 2007-2009 рр., млн. грн.
Показник 2007 р. 2008 р. 2009 р. 2009 до 2007 р, %
1нвестици в основний капггал - всього 8287,3 10799,3 6707,6 80,9
сшьське та люове господарство 235,9 570,4 332,6 141,0
у тому числт
сшьське господарство 211,0 549,8 321,9 152,6
промислов1сть 2233,7 2935,8 1733,4 77,6
6уд1вництво 217,7 263,8 61,9 28,4
оптова та роздабна торпвля 1262,6 1747,6 1389,7 110,1
транспорт та зв'язок 1928,7 1931,9 1412,4 73,2
операцп з нерухом1стю, здавання тд найм та послуги юридичним особам 1621,5 2126,8 984,3 60,7
шш1 види економ1чно!' дшльносп 787,2 1223,0 793,3 100,8
Найбшьш стiйкими в таких умовах за даними анал^июв будуть пiдпpиемства, побудованi за принципом вертикально! штеграцп, а також велик тдприемства-експортери. В першому випадку компанiям вигщно контролювати сво! власнi потужностi щодо збepiгання пpодукцi!, в першу чергу зернових культур, що дозволить максимiзувати цiну peалiзацi!; мати сво! борошномельш, кpуп'янi пiдпpиемства, комбiкоpмовi заводи, що дозволить контролювати велику частину додано! вартость Перевага ж пiдпpиемств-eкспоpтepiв полягае в можливост максимально знижувати закутвельну цiну в пepiод урожаю за умови вщсутност обмежень з боку держави.
Нестабшьшсть фшансового середовища, в умовах якого здшснюеться зовнiшньоекономiчнa дiяльнiсть пiдприемств АПК призводить до появи ситуацш, за яких темпи торпвельно-закушвельно! дiяльностi знижуються, що в свою чергу впливае на зниження економiчно! ефективностi вiд учaстi у мiжнaроднiй торгiвлi. За даними компани RalfRinger рефiнaнсувaння оборотних зaсобiв аграрних пiдприемств повинно вiдбувaтися в першу чергу за рахунок власних кошив, вивiльнених в результaтi зниження витрат, роздшення стaбiльних доходiв та зон ризиюв, вiдмови вiд проектiв, непщкршлених додатковою вaртiстю i необхiднiстю [6].
Роль ризикiв в здiйсненнi зовнiшньоекономiчно! дiяльностi, окрiм фiнaнсово! складово!, пов'язана i з тим, що вихщ виробника на мiжнaродний ринок означае встановлення нових конкурентних вiдносин, що безпосередньо впливае на економiчну ефектившсть пiдприемствa. На сучасному етaпi держава не бере на себе ризики пщприемства, що здшснюе ЗЕД, а виступае регулятором та контролером таких вщносин.
Пiдтвердження суттево! ролi ризиюв в здшсненш зовнiшньоекономiчно! дiяльностi знаходимо в теори портфеля стосовно зовнiшньоекономiчно! дiяльностi, яка дае вiдповiдь на питання, для чого здiйснюеться експорт чи прямi iноземнi iнвестицi!.
У вщповщност з теорiею портфеля (portfolio theory) шляхом значно! диверсифiкaцi! дiяльностi в слабо пов'язаних мiж собою кра!нах можна скоротити ризик, осюльки грошовi потоки в усьому портфелi пiдлягaють бiльш вiдмiнним одне вщ одного впливам, нiж в межах одше! кра!ни. У випадку прямих шоземних пiдприемство може використовувати вщповщний подiл ризику не лише на мiжнaродному ринку товaрiв, але й на мiжнaродному ринку зaсобiв виробництва, в той час як при експорт юнуе лише перша можливють.
Водночас для бiльшостi суб'ектiв зовнiшньоекономiчно! дiяльностi основною метою здiйснення ЗЕД е не зменшення ризикiв, а розширення виробництва через залучення швестицш, ринюв збуту, отримання бiльших прибутюв. Тому цiлком пiдтримуемо думку Коломшця I.I. про те, що беручи до уваги те, що на практищ юнують знaчнi ризики прямого шоземного iнвестувaння, якi е вищими вiд ризикiв пiдприемств, дiючих лише на вичизняних ринках, диференцiaцiю ризику можна трактувати лише як одну з важливих, але однак не найголовшших умов прямого iнвестувaння за кордоном.
Вплив на розвиток зовнiшньоекономiчно! дiяльностi мае i ринкова шфраструктура сiльських територiй кра!н, що розвиваються, яка характеризуеться значними трансакцшними витратами через несумiрнiсть iнформaцi! та висою ризики, а також вiдсутнiсть ефективних мехaнiзмiв захисту прав влaсностi та забезпечення виконання угод. Лише за цих умов, як стверджуе Косодш Р.П., для Укра!ни можливий виграш вщ учaстi в процесах глобaлiзaцi! та мiжнaроднiй торгiвлi, появi адекватних мехaнiзмiв зв'язку з вiдповiдними зовшшшми ринками [7, С.132]
Внсновкн. В умовах здшснення зовнiшньоeкономiчноl дiяльностi аграрне пщприемство зобов'язане швидко реагувати на змши елеменпв зовнiшнього оточення, оскiльки !х неврахування може призвести як до витшнення пiдпpиемства з мiжнаpодного ринку, так i до цiлковитого банкрутства. Оргашзацшно-правовою основою забезпечення зовнiшньоeкономiчно! дiяльностi пiдпpиемств АПК е eкономiчна защкавлешсть всiх суб'ектiв цього процесу. Для устшного функцiонування в умовах мiжнаpодних pинкiв з високим piвнeм конкурентно! боротьби тдприемства зацiкавлeннi в постшному вдосконалeннi структурно! оpганiзацi!, розвитку внутршшх компeтeнцiй, пiдвищeннi гнучкостi i адаптивност до турбулентного зовнiшнього середовища.
Л^ература
1. Стеценко Ж.В. Структура i функцi! зовнiшньоeкономiчного комплексу в peалiзацil' eкономiчно!' полiтики Укра!ни // http: //www. rusnauka. com/ 5._NTSB_2007/Economics/20062.doc.htm
2. Худавepдiева В.А. Оpганiзацiйно-eкономiчний мeханiзм пiдвищeння eфeктивностi сiльськогосподаpських пiдпpиемств // В.А.Худавepдiева / Економiка АПК, 2009. - №11. - С.23-25.
3. Мировой финансовый кризис и его угрозы для инвестиций в АПК Украины // АПК-Информ. - №40(620) - С.30-31.
4. Перший на вилп- // Контракти - №20-21 (991-992) вщ 23.05.11 - С.8-9.
5. Подайте на пpоцвiтання // Контракти - №20-21 (991-992) вщ 23.05.11 -
С.22.
6. Российскому и украинскому аграрному рынку нужны деньги // АПК-Информ. - №44(624) - С.22-25.
7. Косодш Р.П. Проблеми сшьського розвитку в умовах глобалiзацil // Р.П. Косодш. - Економiка АПК, 2009. - №4. - С.132-138.
8. Зовнiшня торпвля Львiвщини. Статистичний збipник . - Львiв, 2010 -
29с.
Summary
Abstract: The article considers the state of organizational and legal support of foreign economic activity in agricultural sector. Analyzed the system of state promotion of foreign trade activities. We consider trends to improve organizational and legal support of foreign economic activity in agricultural sector for the future.
Key words: organizational and legal framework, foreign trade, government support, agricultural enterprises.
Рецензент - д.е.н., проф. Шульський М.Г.
