CC BY
39
Научный обзор
Scientific Review
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 006.3:616-089.5
ШЕЙМАН Б.С.1, ГЕОРПЯНЦ МЛ.2, ПОСТЕРНАКГ.1.3, БОНААРЕНКО 1.В.3, ВОЛКОВ В.М.3, ПОСТЕРНАКД.Г.3 1Нацюнальна спецюлЬована дитяча лккарня «ОХМАТДИТ», м. Ки!в 2Харювська медична академя п'слядипломно! освти МОЗ Укра!ни 3ДЗ «Луганський державний медичний унверситет»
М1ЖНАРОДЫ СТАНДАРТИ БЕЗПЕЧНОТ АНЕСТЕЗЮЛОПЧНОТ
ПРАКТИКИ (КОРОТКИЙ ОГЛЯД)
Резюме. В оглядовш статт1 наведет головн положения м1жнародних стандарт1в безпечно'1 анестезо-лог1чно1 практики в рамках глобальноI проблеми покращення якост1 медично'1 допомоги. Ключовi слова: стандарти, безпека, анестез1я.
Стандартизаф'я — д1яльтсть, що полягае у встановлен-Hi положень для загального i багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певнш сфер^ результатом яко'1 е пщвищення ступеня вщповщносл продук-цп, процесiв та послуг 'х функцiональному призначенню, усунення бар'ерiв у торгiвлi та сприяння науково-техтчно-му ствроб^ництву.
В1К1'пед1я
Медичний стандарт — це нормативный документ, який визначае перелiк правил, норм та вимог щодо надання яюсно! медично! допомоги i е свое-рщною вiдповiднiстю iндикатору або критерiю ощн-ки з малим ступенем свободи. На пiдставi стандарту з урахуванням можливостей i ресурсiв регiональних оргашв охорони здоров'я передбачаеться розробка клтчних протоколiв — технiчних нормативних ак-тiв, що визначають вимоги до надання медично! допомоги пащентам при певних захворюваннях i синдромах. Стандарти мютять вiдповiдь на питання, що мае бути зроблено, а протоколи — як повинно бути зроблено [1].
Системш стратепчш напрямки та детальш так-тичш положення оргашзацп анестезюлопчно! допомоги та р!вня iнтра- та шсляоперацшного мо-н1торингу пацiентiв були прийнят 13 червня 1992 року Всесвггньою федерацiею товариств анестезю-лог1в (WFSA) у виглод Мiжнародних стандартiв безпечно! анестезюлопчно! практики (International Task Force on Anaesthesia Safety, 1992). Стандарти WFSA були адресован! та призначеш в першу чергу для уряду, керiвництва професшних товариств та л1-карських установ, в другу — спещалютам для полш-шення та тдтримки якост1 та безпеки анестезюлопчно! допомоги [10]. Головн1 положення загальних стандартiв:
1. Професшний статус. Анестезюлопчш служби е життево важливою складовою базисно! охорони
здоров'я i вимагають вщповщного забезпечення. WFSA розглядае анестезiю як медичну практику. Навчання та акредитац1я фахiвцiв в галузi анестезп з медично! пщготовки повинш здiйснюватися клтч-но та адмшютративно самостiйно.
2. Професшт оргатзаци. Фахiвцi в галузi анесте-зГ! повинш створювати вiдповiднi спiльноти на мгс-цевому, регiональному i нацiональному рiвнях для установи стандартiв практики, контролю над пер-винною пщготовкою спешалюпв та !х подальшою професiйною освггою з вiдповiдною сертифжаць ею та акредитащею, а також загальним розвитком анестезюлогп як самостшно! спецiальностi.
3. Шдготовка, сертифжащя, акредитащя. До-статнш час, ресурси i фiнансова шдтримка повиннi надаватися як для первинно! професшно! пщготов-ки, так i для безперервного професiйного розвитку, щоб гарантувати досягнення та пiдтримку достат-нього рiвня знань, досвiду i практики.
4. Документащя та статистика. Докладний протокол кожно! анестезп повинен оформлятися i зберiгатися в медичнш картi пацiента. Вiн повинен включати подробицi передоперацiйного огляду та шсляоперацшного переб^. Окремим спецiалiстам, вщдшенням, регюнальним i нацiональним сшльно-там рекомендуеться збирати узагальненi данi, щоб сприяти послiдовному вдосконаленню безпеки, ефективностi та адекватност анестезюлопчно! до-помоги.
5. Аудит та звттсть про шциденти. Повинен бути створений мехашзм постшного аналiзу анестезюлопчно! практики в межах установи, регюну та/або кра!ни. Повинш мати мюце регулярнi довь рчi обговорення вiдповiдних тем i випадюв iз ко-
© Шейман Б.С., Георгшнц М.А., Постернак Г.1.,
Бондаренко 1.В., Волков В.М., Постернак Д.Г., 2014 © «Медицина невщкладних сташв», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
легами шших спещальностей. Повиннi бути роз-робленi протоколи, якi гарантують, що упущення в шдивщуальнш або колективнш практицi виявленi i виправлеш. Рекомендуеться система анонiмних до-повщей про несприятливi випадки з !х аналiзом i ви-робленням пщсумкових пропозицiй.
6. Робоче навантаження. Кшьюсть пщготовлених спецiалiстiв в галузi анестези повинна бути достат-ньою для того, щоб забезпечити роботу на високому рiвнi, без надмiрного стомлення або фiзичного пе-ренапруження. Повинен бути передбачений час для освгти, професшного розвитку, адмшстративно! роботи, дослщв i викладання.
7. Персонал. Фах1вець в галузi анестези повинен бути видшений кожному пацiенту; вiн зобов'язаний безпосередньо бути присутшм протягом вае! анестези (загально!, регюнарно! або контрольовано! се-дацй) i вщповщати за транспортування пацiента в палату, пробудження i його передачу пщ нагляд вщ-повiдним чином пщготовленому персоналу. За фа-хiвцем в галузi анестези повинна зберiгатися загаль-на вiдповiдальнiсть за пацiента протягом перюду вщновлення i до моменту повного вщновлення па-цiента, тсля анестези вiн повинен бути завжди до-ступний для консультаци. Якщо вiдповiдальнiсть за анестезiологiчне забезпечення передаеться шшому фах1вцю в галузi анестези, повинен бути виконаний протокол передач^ що включае повiдомлення вае! важливо! шформаци про анамнез пацiента, його по-точний стан, хщ анестези та il планування. Якщо п чи iншi сторони надання допомоги передоручаються до, пiд час або тсля анестези, фах1вець в галузi анестези повинен впевнитися, що особа, якш передана вiдповiдальнiсть, е достатньо квалiфiкованою i озна-йомленою з важливою iнформацiею, що стосуеться анестези i пацiента. Там, де виконання цього стандарту недосяжно, х1рург або iнша особа беруть на себе вщповщальтсть за проведення анестези, цi заходи повинш бути перевiренi й оцiненi повнощнно пщготовленим фахiвцем в галузi анестези.
8. Умови, обладнання i медикаменти. Вщповщт обладнання й засоби, достатш як за кiлькiстю, так i за як1стю, повиннi бути в наявносп, де б не проводили анестезш i вщновлення тсля не!. Необхщ-но навчання на робочому мгсщ та посвiдчення про здатнють фахiвця використовувати той чи шший зразок обладнання правильно i безпечно. Пропо-нуеться формальна сертифiкацiя для документу-вання цього процесу. Анестезюлопчне обладнання повинно вщповщати вщповщним нащональним та мiжнародним стандартам. Кожен iз рiвнiв оргат-заци допомоги повинен бути забезпечений необ-хiдними засобами для анестези, серцево-легенево! реашмаци й допомiжними медикаментами.
Тльки в 2008 рощ в рамках глобально! шщати-ви Всесвгтнього альянсу за безпеку пацiента ВООЗ «Безпечна операцiя рятуе життя» (the 2008 WHO's World Alliance for Patient Safety Safe Surgery Saves Lives global initiative) як основний компонент був видшений роздш «Безпечна анестезiя». У рамках ще! iнiцiативи для формування системного походу
до контролю безпеки в перюперацшному перiодi був розроблений Контрольний лист хiрургiчно! безпеки [3, 8].
У контрольному лисп запропоноваш питання перевiрки трьох етатв операцiйного перiоду:
— до шдукци анестези (Sign In);
— вщ шдукци до розрiзу шкiри (Time Out);
— перед вщправкою пащента з операцшно! (Sign Out).
На першому етапi персонал операцшно! пщтвер-джуе присутнiсть потрiбного пащента, наявшсть його шформовано! згоди на операщю та маркуван-ня дшянки втручання. Проводиться пiдтвердження необхiдного перюду голоду та спраги для пащента перед операщею, виконуеться ощнка прохщносп дихальних шляхiв та ефекту премедикаци. Пере-вiряеться наявнiсть необхiдних медикаментозних засобiв та справного обладнання. Особлива увага придгляеться пульсоксиметри, яку необхвдно використовувати при будь-якому анестезюлопчному за-безпеченнi до шдукци анестези
На другому етат для оптимiзащ! дiяльностi хь рурпчно! бригади необхщно, щоб медичний персонал операцшно! знав один одного на iм'я та мав уявлення про роль й обов'язки всiх членiв команди. Перевiряеться наявнiсть та справнiсть необидного обладнання, iдентифiкуеться пацiент. Протягом цього перюду анестезюлог та хiрург повиннi опи-сувати будь-якi особливост пацiента. Оцiнюеться необхiднiсть проведення антибютикопрофглактики та и виконання у разi потреби.
На третьому етапi проводиться пщрахунок перев'язувального матерiалу, iнструментiв, перевь ряеться забiр зразкiв для пстолопчного дослщжен-ня, обговорюеться план шсляоперацшного ведення пацiента.
Розробленi стандарти WFSA призначеш для уряду та керiвництва професiйних спiвтовариств, керiвникiв клiнiк та вщдшень, фахiвцiв з анестезю-логи для покращення та пiдтримки якосп та безпеки анестезюлопчно! допомоги. Запропоноваш мтмальш стандарти повиннi використовуватись у всгх випадках анестези в плановш хiрургi! вщ моменту огляду пацiента до його вщновлення тсля анестези. Вони позначен як строго рекомендован або обов'язковi стандарти безпеки. Допомiжнi скла-довi стандарпв повиннi використовуватись за наявносп необхiдних ресурсiв, оргатзаци та пщготовки персоналу. Так, головною метою е удосконалення якостi безпеки пацiента постiйним пщвищенням и рiвня вiд базового до оптимального.
У роздш про забезпечення анестези та стандарти мониторингу видгляють 4 етапи, що включають контроль роботи анестезiологiчного обладнання та стану пащента. Важливим аспектом е постшне кль нiчне спостереження за хворим.
1-й етап — анестезюлопчне забезпечення перед операщею: огляд пащента, його верифiкацiя, фор-мулювання плану анестези, перевiрка наявносп та готовносп обладнання, контрольно! карти, вщпо-вщносп клiнiчним протоколам.
2-й етап — nepeBipKa перед анестезieю: заповне-ння вГдповщно! контрольно! карти обладнання для анестез!!, оснащення та необхщних pecypciB, пере-вiрка складових контрольно! карти безпечно! опера-цГ! ВООЗ.
3-й етап — монГторинг пщ час анестез!!:
A. Оксигенаця — забезпечення киснем, мош-торування концентрацГ! кисню, що надходить до пащента, сигналiзацiя тривоги при порушенш по-стачання кисню; оксигенацГя пащента — вiзyальне спостереження, пульсоксиметрГя.
B. Дихальт шляхи та вентилящя — клшГчне спостереження, аускультацГя, постшний монiторинг за до-помогою прекардГального, претрахеального або стра-вохщного стетоскопа, постшний вимiр концентрацГ! вуглекислого газу в сумГШГ, яку видихуе пащент, з кап-нографiчною кривою, сигналГзацГя на розгерметизу-вання дихального контура, постшний вимiр об'емiв вдиху та видиху, концентрацГ! легких анестетикiв.
C. Кровообк — частота та ритм серцевих ско-рочень постшно за допомогою пульсоксиметра, електрокардiографiя, достyпнiсть дефiбрилятора; кровозабезпечення тканин — клiнiчно, пульсокси-метрГя, капнограф1я; артерiальний тиск — вимГрю-вання автоматичне неiнвазивне безперервне кожш 5 хв або частше.
D. Температура — безперервний вимiр за допомогою електронних датчиюв.
E. Нейром'язове проведення — при використанш мiорелаксантiв використовувати стимулятор пери-ферiйних нервiв.
F. Глибина анестезй — клшчне спостереження, безперервний вимiр концентрацiй газоподiбних i летючих анестетиюв, за показаннями — електронна ощнка функцГ! мозку.
G. SeyKoei сигнали та тривоги — доступнг звуковг сигнали та звуковг тривоги тримати постгйно увг-мкнутими з достатньою гучнгстю.
4-й етап — забезпечення пгсля анестезГ!:
A. Умови та персонал — усг пащенти пгсля анес-тезГ! залишаються на мгсцг або переводяться у спе-цгально вгдведенг мгсця з монгторингом до моменту вгдновлення.
B. Монторинг — особлива увага до адекватностг оксигенацГ!, вентиляцГ!, кровообггу та температури тгла, пульсоксиметргя до вгдновлення свгдомостг.
C. Знеболювання — усунення шсляоперацшного болю з використанням вГдповГдних медикаментГв та методик, вщповщальний — анестезголог, який проводив анестезгю.
У цГлому цей документ сприяе розвитку культури та вГдповГдальностГ командно! роботи в операцГй-нгй, спонукае органгзаторгв охорони здоров'я пщ-тримувати анестезГологГчну службу, забезпечуючи необхГдними медикаментами й устаткуванням.
Гельсинську декларацгю безпеки пацгентгв в анестезгологГ! почали готувати в червнг 2010 року двг головш органГзацГ! анестезГологГ! в бврош — 6в-ропейське правлшня анестезГологГ! (EBA) та бвро-пейське товариство анестезГологГ! (ESA). Головна мета декларацГ! — забезпечення удосконалення
безпечного догляду за пащентами в перюперацш-ному перюд^ штенсивного лГкування, терапГ! болю та невщкладно! медицини в бврош. Анестезiологи беруть участь та несуть вщповщальшсть за яюсть та безпеку в анестезюлоги, штенсивнш терапГ!, меди-цинi нев!дкладних сташв i медицинi болю, а також в шших ситуацiях в середиш й за межами лiкарнi, де пащенти знаходяться у вразливiй ситуацГ! [7].
Головнi положення деклараци:
— анестезюлог1я — ключова спецiальнiсть у ме-дицинi для досягнення головних цiлей iз покращен-ня безпеки пащентш в бврош;
— пащенти мають право на безпеку та захист вщ шкоди при наданш !м медично! допомоги й анес-тезiологiчного забезпечення. Це вiдiграе ключову роль в покращеннi перюперацшно! безпеки [9];
— пащенти вщграють важливу роль у власнiй безпецi, яко! '!х треба навчати; мати можливють забезпечення '!х зворотним зв'язком для полшшення процесу навчання для шших [2, 5];
— керiвники закладiв охорони здоров'я мають право очкувати, що перiоперацiйна анестезiологiчна допомога буде безпечною при адекватному забезпе-ченш служби анестезюлоги необх!дними ресурсами;
— освГга медичних працiвникiв вiдiграе ключову роль у пщвищенш безпеки пащентш [6];
— велика увага придГляеться розвитку, виробни-цтву безпечних лжарських засобiв та обладнання. ЖоднГ етичш, законнi чи регулюючi вимоги не по-виннГ скорочувати або виключати будь-який захист для безпечно! практики.
ОсновнГ вимоги:
1. Уа установи, що надають перюперацшну анестезюлопчну допомогу хворим в бврош, повин-нГ вiдповiдати мiнiмальним стандартам монГторингу як в перГоперацГйному, так i в пГсляоперацГйному перГодГ.
2. УсГ подГбнГ установи повиннГ мати кл1шчш протоколи та необхвдш приналежностГ для ЗСх забез-печення:
— передоперацшна оцГнка та пГдготовка;
— перевГрка обладнання i препаратГв;
— маркування шприцГв;
— складна/невдала Гнтубацгя;
— злояюсна гГпертермгя;
— анафГлаксгя;
— мюцева анестезГя i токсичнГсть;
— масивш кровотечГ;
— ГнфекцГйний контроль;
— шсляоперацшний нагляд, включаючи знебо-лювання.
3. УсГ установи, в яких надають седацго пащен-там, повинш вщповщати стандартам премедикацГ! в анестезГологГ!.
4. УсГ установи повинш шдтримувати глобальну тщативу ВсесвГтнього альянсу за безпеку пащента ВООЗ «Безпечна операцГя рятуе життя».
5. УсГ вГддГлення анестезГологГ! в бврощ повиннГ щорГчно готувати доповщ про заходи й результати пщвищення безпеки пацГентГв, захворювашсть та смертнГсть пацГентГв.
6. yci установи, в яких надаеться анестезюло-ri4Ha допомога хворим, повинш проводити аудити безпечно! практики при виникненш критичних ш-циденпв [4].
Дiевим пщтвердженням наявностi вимог до стандарта безпечно! анестезюлопчно! практики в Укра-ÏKi е Наказ МОЗ Украши вiд 01.08.2011 № 454 «Про затвердження концепцИ управлiння якiстю медич-roï допомоги в галузi охорони здоров'я в Украш на перiод до 2020 року».
Список л1тератури
1. Медицинские стандарты: есть прогресс! // Аптека. — 2007. — № 2 (573).
2. Davis R.E., Jacklin R, Sevdalis N. and Vincent C.A. Patient involvement in patient safety: what factors influence patient participation and engagement?//Health Expect. — 2007. — 10. — 259-267.
3. Lingard L., Regehr G, Orser B. et al. Evaluation of a preoperative checklist and team briefing among surgeons, nurses, and anaes-thesiologists to reduce failures in communication // Archives of Surgery. — 2008. — 143. — 12-17.
4. The Helsinki Declaration on Patient Safety in Anaesthesiol-ogy (Citations: 6)/ Jannicke Mellin-Olsen, Sven Staender, David K. Whitaker, Andrew F. Smith // European Journal of Anaesthesio-logy. — 2010. — Vol. 27, № 7. — P. 592-597.
5. Peat M, Entwistle V., Hall J., Birks Y. and Golder S. Scoping review and approach to appraisal of interventions intended to involve patients in patient safety // J. Health. Serv. Res. Policy. — 2010. — 15, Suppl. 1. — 17-25.
6. Staender S.E. Patient safety in anesthesia // Minerva Aneste-siol. — 2010. — 76. — 45-50.
7. Weiser T.G., Regenbogen S.E., Thompson K.D. et al. An estimation of the global volume of surgery: a modelling strategy based on available data//Lancet. — 2008. — 372. — 139-144.
8. World Health Organization Second Global Patient Safety Challenge. Ten Facts on Safe Surgery. http://www.who.int/features/ factfilessafesurgery/en/index.html (accessed 13th July 2008).
9. World Federation of Societies of Anaesthesiologists. 2008 International Standards for a Safe Practice of Anaesthesia. Available on: http://anaesthesiologists.org/en/safety/2008-international-stan-dards-for-a-safe-practice-of-anaesthesia.htm.
10. World Federation of Societies of Anaesthesiologists http:// www.anaesthesiologists.org/
OTpuMaHO 14.06.14 ■
Шейман Б.С.1, Георгиянц М.А.2, ПостернакГ.И.3, Бондаренко И.В.3, Волков В.Н.3, Постернак Д.Г.3 Национальная специализированная детская больница «ОХМАТДЕТ», г. Киев
2Харьковская медицинская академия последипломного
образования МЗ Украины
3ГУ «Луганский государственный медицинский
университет
МЕЖДУНАРОДНЫЕ СТАНДАРТЫ БЕЗОПАСНОЙ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКОЙ ПРАКТИКИ (КРАТКИЙ ОБЗОР)
Резюме. В обзорной статье приведены главные положения международных стандартов безопасной анестезиологической практики в рамках глобальной проблемы улучшения качества медицинской помощи.
Ключевые слова: стандарты, безопасность, анестезия.
Sheyman B.S.1, Georgiyants M.A.2, Posternak G.I.3, Bondarenko I.V.3, Volkov V.M.3, PosternakD.G.3
1National Specialized Children's Hospital «Mother and Child Healthcare», Kyiv
2Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education of Ministry of Healthcare of Ukraine, Kharkiv
3State Institution «Lugansk State Medical University>, Lugansk, Ukraine
INTERNATIONAL STANDARDS OF SAFE ANESTHETIC PRACTICE (BRIEF REVIEW)
Summary. This review article summarizes the basic provisions of international standards of safe anesthetic practice within the global challenges of improving the quality of medical care. Key words: standards, safety, anesthesia.
