CC BY
23
Теорiя i практика правознавства. — 2019. - Вип. 1 (15) ISSN 2225-6555
УДК 342.7 doi: 10.21564/2225-6555.2019.15.160561
М1ЖНАРОДНО-ПРАВОВ1 ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ЛЮДИНОЮ СВО1Х ПРАВ I СВОБОД
Похил Олександр Миколайович,
здобувач кафедри конституцтного права Украгни, Нацюнальний юридичний университет iмен1 Ярослава Мудрого, Украгна, м. Хартв e-mail: advokat.pohil@ukr.net ORCID 0000-0003-1008-9590
Розглянуто питання застосування мiжнародно-правових засобiв захисту людиною свогх прав i свобод в Украгни Розкрито змтт основних актiв мiжнародного права, як1 гарантують можливисть захищати свог права i свободи вид протиправних посягань. Продемонстровано особливе мисце мижнародних договорив, згода на обов'язковисть яких надана Верховною Радою Украгни, в системи джерел права. зазначено, що звернення до Свропейського суду з прав людини для захисту прав, гарантованих Конвенщею про захист прав людини i основоположних свобод, е сьогодни одним из найбыьш ефективних засобив захисту свогх прав, що зумовлено, з одного боку, обов 'язковжтю виконання Украгною його рШень, з тшого - наданням таким ршенням статусу джерел права, яки суди зобов 'язаш застосовувати при вирШент конкретних справ. Вказано, що остання особливють дозволяе визнати звернення до ССПЛ для захисту свогх прав одночасно формою самозахисту (захист приватного интересу) та формою захисту прав i свобод тших осиб (захист публичного интересу). Наголошено на необхидности виршення системног проблеми невиконання ршень нацюнальних судив, що е порушенням гарантованого Конвенщею права на справедливий суд. Доведено, що Основним Законом гарантовано право звертатися за захистом свогх прав i свобод як до мижнародних судових установ, так и до органив мижнародних организаций, членом або учасником яких е Украгна. Запропоновано додати до перелику пидстав для перегляду ршень нацюнальних судив у зв'язку з виключними обставинами встановлення факту порушень Украгною мижнародних зобов 'язань органами деяких мижнародних организаций, насамперед Комитету з прав людини ООН та Комитету ООН з економичних, сощальних i культурних прав. Обтрунтовано дощльтсть визнання юрисдикцгг Мижнародного криминального суду шляхом ратифтацп Римського статуту МКС.
Ключов1 слова: право на захист сво'1х прав; самозахист; мiжнародно-правовi засоби захисту; звернення до мiжнародних шституцш.
Вступ. Конститущя Украши гарантуе кожному право тсля використання вшх нацюнальних засоб1в юридичного захисту звертатися за захистом сво1х прав i свобод до вщповщних м1жнародних судових установ чи до вщповщних оргашв мiжнародних оргашзацш, членом або учасником яких е Украша. Зазначена норма вщповщае прагненням нашо!' держави приеднатися до европейського ствтовариства та бути частиною цившзованого свггу. Водночас
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2019. - Issue 1 (15) ISSN 2225-6555
забезпечення ii реалгзацп покладае додатковi обов'язки на Украшу, а ефективнгсть рiзних мiжнародно-правових засобiв захисту людиною сво!х прав i свобод вiдрiзняеться, чим обумовлена актуальнгсть роботи.
Аналiз останшх досл1джень i публжацш. Особливостi мгжнародно-правових засобiв захисту людиною сво!х прав, !х нормативний або iнституцiйний блок вивчались такими науковцями, як М. Безсонова, Д. Вгткаускас, Я. Гессбруегге, Г. Диков, А. Зубарева, А. Кориневич, Л. Летнянчин, П. Мартиненко та гн. Доктрину i практику права на захист у мiжнародниx кримгнальних судах було комплексно дослгджено В. Гутником.
Мета статт - дослгдити основнi мiжнародно-правовi засоби захисту людиною сво!х прав i свобод через призму ефективностг !х застосування в Украшг.
Виклад основного матерiалу. Концепщя прав людини втратить сенс без
забезпечення !х захисту. Тому, так само як держава повинна володгти правом
'\г%Л \\ )) I IL- хУ \
захищати власний суверенiтет вiд будь-яких форм агресп, - людина повинна
володгги правом захищати сво! права вгд протиправних посягань. Ця теза була
i ^^^ i 11 i 4\ \ \
вгдображена у ст. 51 Статуту Оргашзацп Об'еднаних Нацгй (далг ООН), де
Ъ \ II /,'"■ \ \\ \ \ / йй I / '/ LY^S
передбачено, що цей статут жодним чином не зачгпае невгд'емного права на гндивгдуальну або колективну самооборону, якщо вгдбудеться збройний напад на Члена Оргашзацп, доти, поки Рада Безпеки не вдасться до заходгв, необхгдних для пгдтримки мгжнародного миру й безпеки [1].
У даному контекст Ян Арно Гессбруегге (Jan Arno Hessbruegge)
^/Г|/П^ПГП\\ i»
розглядае право на самозахист як загальний принцип, який здгйснюе вплив на мгжнародне регулювання прав людини на трьох ргвнях:
1. Ргвень держава-гндивгд (вертикальнг вгдносини зверху до низу), оскгльки самозахист виправдовуе можливгсть вгдступити вгд зобов'язань держави гз забезпечення права на життя у мирний час та в часи збройних конфлгктгв.
2. Ргвень шдивГд-шдивгд (горизонтальнг вгдносини), оскгльки норми мгжнародного права встановлюють межг того, наскгльки широко або вузько
Теорiя i практика правознавства. — 2019. - Вип. 1 (15) ISSN 2225-6555
нацюнальш закони можуть встановлювати межi самозахисту мiж приватними особами.
3. Рiвень iндивiд-держава (вертикальнi вщносини знизу до верху), оскiльки право на самозахист дозволяе окремим особам i навiть цiлим народам вчиняти насильницький отр окремим порушенням прав людини, якi вчиняються державою або вщ !! iменi [2, с. 18].
Починаючи з друго! половини ХХ ст. створюеться значна кшьюсть мiжнародно-правових документiв, покликаних гарантувати захист прав людини на кожному iз зазначених рiвнiв. Одним iз найбшьш всеохоплюючих е Декларацiя ООН (дай Декларацiя) про право та обов'язок окремих ошб, груп i оргашв суспiльства заохочувати та захищати загальновизнаш права людини та основнi свободи вщ 09.12.1998 р. Декларацiею закршлено право захищати не лише сво!, а й права i основш свободи iнших людей, а й визначено конкретш способи, засоби та форми такого захисту (статл 5-13), а також обов'язки держави, неурядових оргашзацш та кожно! людини щодо захисту прав людини.
Водночас окремi елементи механiзму захисту сво!х прав було закршлено
7 г / ' I \ \\ у, И / я п \ \ л\\
на мiжнародному рiвнi ще задовго до прийняття декларацп. Анаиз
^ i\ \ 1 ,••• • ■ \\\ ( I /// -\ 1 / I ^
мiжнародно-правових засобiв захисту людиною сво!х прав i свобод, з точки
зору укра!нсько! правово! системи, доцiльно здiйснювати у розрiзi !х
нормативного (обов'язковi або рекомендацшш акти) та iнституцiйного
забезпечення. У данш роботi ми торкнемось лише окремих, найбшьш
юридично значущих або необхщних для впровадження, мiжнародно-правових
^/7/П{7ПГ1 засобiв захисту людиною сво!х прав i свобод.
Першочергово варто видшити чиннi мiжнароднi договори, згода на обов'язковють яких надана Верховною Радою Укра!ни (далi - мiжнароднi договори). Важливють !х виокремлення в контекст права на захист сво!х прав зумовлена особливим мюцем в iерархi! джерел права. Так, вiдповiдно до ст. 9 Конституцп Укра!ни чинш мiжнароднi договори, згода на обов'язковють яких надана Верховною Радою Укра!ни, е частиною нацюнального законодавства Укра!ни.
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2019. — Issue 1 (15) ISSN 2225-6555
Вщенською конвеншею про право мiжнародних договорiв вщ 23.05.1969 р., до яко! Укра!на приедналась у 1986 р. (з певними зауваженнями), у ст. 27 передбачено, що ii учасник не може посилатись на положення внутршнього права (законодавства) для виправдання невиконання договору.
К^м цього, у правовiй системi Укра!ни було закрiплення положення, як передбачають необхiднiсть застосування правил мiжнародного договору, який набрав чинностi, якщо ним встановлено iншi правила, шж тi, що передбаченi у вщповщному актi законодавства Укра!ни (ч. 2 ст. 19 Закону Укра!ни «Про мiжнароднi договори Укра1ни» вiд 29.06.2004 р. № 1906-IV, ч. 5 ст. 7 Кодексу адмшютративного судочинства Украши вщ 06.07.2005 р. № 2747-IV (дат -КАС Украши), ч. 8 ст. 10 Цившьного процесуального кодексу Укра!ни вiд 18.03.2004 р. № 1618-IV (далi - ЦПК Украши), ч. 8 ст. 11 Господарського процесуального кодексу Украши вщ 06.11.1991 р. № 1798-XII (дат - ГПК
Украши), ч. 4 ст. 9 Кримшального процесуального кодексу Украши вщ
/ /v ¡/НзД \\ V JJ IZ&s лД \
13.04.2012 р. № 4651-VI (далi - КПК Укра!ни)). Тому в iерарxil нормативно-
правових актiв Украши, сформованш за критерiем !х юридично! сили,
1 I и I I AW
мiжнароднi договори розташованi вище законiв Украши.
Ъ \ II /,'"■ \ \\ \ \ / йй / / '/ LY^S
Глобалiзацiйнi процеси, курс на европейську штеграцш, який був пiдтверджений Законом Укра!ни «Про внесення змiн до Конституцп Укра!ни (щодо стратегiчного курсу держави на набуття повноправного членства Укра!ни в Свропейському Союзi та в Оргашзацп Пiвнiчноатлантичного договору)» вщ 07.02.2019 р. № 2680-VIII, зумовили укладення Укра!ною значно! кiлькостi мiжнародниx договорiв. Частина з них передбачае можливють звернення за захистом сво!х прав i свобод до вщповщних мiжнародниx судових установ чи до мiжнародниx органiзацiй, членом або учасником яких е Укра!на, що гарантовано ч. 5 ст. 55 Конституцп Укра!ни та створюе шституцшш гарантп захисту сво!х прав. Тому пропонуемо зосередитись на основних з них.
Конвенщя про захист прав людини i основоположник свобод eid 04.11.1950 р. (дат - Конвеншя) е визначним надбанням краш-члешв Ради Свропи, до числа яких у 1995 р. приедналась й Укра!на. Попри регюнальну дш
Теорiя i практика правознавства. — 2019. - Вип. 1 (15) ISSN 2225-6555
вона стала ефективним засобом захисту прав, що зумовлено, насамперед, такими чинниками:
- можливють прийняття Протоколiв до Конвенцп дозволяе застосовувати динамiчний шдхщ щодо розумшня та захисту прав людини з урахуванням розвитку суспшьних вщносин (як приклад можна зазначити змшу пiдходiв щодо застосування смертно!' кари вщповщно до положень Конвенцп, протоколiв шiсть та тринадцять);
- вщповщно до ст. 19 Конвенцп для забезпечення дотримання державами ïx зобов'язань за Конвенцiею та протоколами до не!' на постшнш основi функцiонуе Свропейський суд з прав людини (дай - ССПЛ);
- згiдно зi ст. 46 Конвенцп та ст. 2 Закону Украши «Про виконання ршень та застосування практики Свропейського суду з прав людини» вщ 23.02.2006 р. № 3477-IV остаточне ршення ССПЛ проти Украши е обов'язковим для виконання;
- ст. 17 Закону Украши «Про виконання ршень та застосування практики Свропейського суду з прав людини» передбачае необхщшсть застосування при
7 г- I I, Д \\ /ШЯ \ \л\\
розглядi справ нацiональними судами Конвенцп та практики ССПЛ як джерел
^Ь» V \ I /' : \ \\ \ ' /// f' I
права (поняття «практика» ССПЛ вживаеться у законi як практика
Свропейського суду з прав людини та Свропейсько! комiсiï з прав людини
проти будь-яко! договiрноï сторони);
- зпдно з ч. 2 ст. 6 КАС Украши, ч. 4 ст. 10 ЦПК Украши, ч. 4 ст. 11 ГПК
Украши, ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК Украши суди застосовують принцип
^/7/П{7ПГ1 lui*
верховенства права з урахуванням практики ССПЛ та використовують ïï як джерело права;
- оскшьки комплекс прав, гарантованих Конвеншею, значною мiрою вiдповiдае !х перелiку в Конституцп Украши, це дозволило Конституцшному Суду Украши (далi - КС Украши) сформувати принцип дружнього ставлення до мiжнародного права та враховувати практику тлумачення та застосування Конвенцп ССПЛ при розглядi справ (Ршення КС Украши у справi про судовий контроль за госштаизашею недiездатниx осiб до псиxiатричного закладу вщ © Похил О. М, 2019 5
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2019. — Issue 1 (15) ISSN 2225-6555
01.06. 2016 р. № 2-рп/2016).
Як зазначае М. В. Безсонова (M. V. Bezsonova), Свропейська Конвенщя про захист прав людини та основних свобод 1950 р. заснувала один iз найефектившших мiжнародниx регiональниx меxанiзмiв захисту основних прав i свобод. Завдяки належнш дiяльностi Свропейського суду з прав людини у жертв порушень з'явилася можливють захистити сво! права, а Свропейська конвенщя з прав людини набула в той же час свого ефективного змюту [3, с. 180].
Принцип дружнього ставлення до мiжнародного права, встановлення обов'язку тлумачити принцип верховенства права з урахуванням ршень ССПЛ та визнання ix, на рiвнi з Конвенщею, джерелом права - дозволяють говорити про подвшну направленiсть меxанiзму захисту особою сво!х прав при зверненнi до ССПЛ. За аналопею з шститутом конституцшно! скарги (коли визнання
закону неконституцшним, як результат захисту особою власних прав, матиме
/ /v V АГлА \ \ V j) j) /1 ßJfjbJy \ наслщком захист прав iншиx осiб), звертаючись до ССПЛ особа захищае,
насамперед, власш права. Однак тсля ухвалення рiшення ССПЛ воно стае
1 I j I I 1А \ \
джерелом права в Укра!ш, тим самим опосередковано захищаються гарантованi
W \ II /,'"■ \ \\ \ j //й / / '/
Конвенцiею права i свободи iншиx людей.
Як приклад такого опосередкованого захисту можна навести ршення ССПЛ у справi «Зеленчук i Цицюра проти Укра!ни» (Заяви № 846/16 та № 1075/16, яю були об'еднаш) вiд 22.05. 2018 р. [4]. Справа стосувалася так званого мораторш (заборони) на вщчуження земельних дiлянок сшьськогосподарського призначення, який, починаючи з 25.10.2001 р. (дати набуття чинносп Земельного кодексу Укра!ни вiд 25.10.2001 р. № 2768-III), постшно вщстрочуеться до прийняття закону про ринок землi в Украlнi (на разi вiдповiднi обмеження закрiплено в п. 15 Перехщних положень Земельного кодексу Украши, а ix дiя продовжена до 01.01. 2020 р.).
ССПЛ хоча й шдтвердив, що кра!ни з перехщною економiкою можуть запроваджувати певш обмеження щодо розпорядження окремими об'ектами права власносп (такими як землi сiльськогосподарського призначення), однак
Теорiя i практика правознавства. — 2019. — Вип. 1 (15) ISSN 2225-6555
констатував порушення Укра!ною ст. 1 Першого протоколу до Конвенцп. Зокрема, ССПЛ наголосив на нездатност органами влади дотримуватись встановлених строюв дп обмежень (що може вважатися порушенням принципу правово! визначеностi, як от передбачуваност регулювання суспiльних вщносин), порушеннi балансу мiж iнтересами заявниюв i суспiльства та перевищеннi меж дискрецшних повноважень («меж розсуду») Украшою.
Водночас ршення ССПЛ «Зеленчук i Цицюра проти Укра!ни» було застосовано як джерело права нацiональними судами у справi № 227/1505/18. Сшр стосувався договору мiни ТОВ «Агрофiрма «Каравай», умови якого передбачали необхщнють передачi у власнiсть (з доплатою) особi земельно! дiлянки, призначено! для ведення товарного сшьськогосподарського виробництва [5]. Прокурор просив визнати договiр недшсним, аргументуючи це дiею згаданого «мораторш». Однак рiшенням Донецького апеляцiйного суду
/v-/ 111 / l\ III
вiд 10.10.2018 р. було залишено без змiн рiшення Добропшьського
мiськрайонного суду Донецько! областi вщ 23.06.2018 р., яким суд вщмовився
визнавати такий договiр недiйсним застосувавши рiшення ССПЛ у справi
/ X \\ /шKS \ ill
«Зеленчук i Цицюра проти Укра!ни» як джерело права. Таким чином,
^ 1\ \ п ,•••. ■ \\\ \ I /// -\ 1 / I ^
громадяни Зеленчук i Цицюра, захищаючи сво! права в ССПЛ, опосередковано здшснили захист прав сторiн у розглянутш нацiональними судами справi № 227/1505/18.
З точки зору права на захист сво!х прав варто вщмггити стати конвенцп,
якi гарантують право шщшвати провадження, в ходi якого суд без зволжання
^/7/П{7ПГ1
встановлюе законнiсть затримання (ст. 5), право на справедливий суд (ст. 6), право на свободу мирних зiбрань i свободу об'еднання з шшими особами (ст. 11), право на ефективний зашб юридичного захисту (ст. 13), право на оскарження в кримшальних справах (ст. 2 Протоколу № 7) тощо.
Особливо! важливосп в контекст до^джуваного питання набувае право на справедливий суд, оскшьки судовий захист е загальновизнаною та найбшьш ефективною гаранпею захисту прав i свобод. Адже, вирiшуючи справи щодо порушення ст. 6 Конвенцп, ССПЛ дае свого роду оцшку ефективносп роботи
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2019. — Issue 1 (15) ISSN 2225-6555
судово1 системи краши-члена Ради Свропи загалом.
Варто зауважити, що право на справедливий суд не обмежуеться виключно судовим зверненням. У результат небуквального, контекстного тлумачення ст. 6 Довидас Вггкаускас (Dovydas Vitkauskas) i Григорiй Диков (Hryhorii Dykov) встановили, що серед низки iмплiцитних вимог (якi прямо не вбачаються з тексту) положення ст. 6 Конвенцп е право на доступ до суду («Голдер проти Сполученого Корол1вства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 26-40), право на виконання судових ршень («Горнсбi проти Грецiï» (Hornsby v. Greece), пп. 40-45) i право на остаточнють судових ршень («Брумареску проти Румунп» (Brumärescu v. Romania), пп. 60-65) [6, с. 12].
Саме в аспект невиконання 12143 судових ршень ССПЛ констатував порушення зобов'язань Украши у справi «Бурмич та iншi проти Украïни» вiд 12.10.2017 р. Виршення заяв у цих справах е значною мiрою частиною процесу виконання пiлотного рiшення у справi «1ванов проти Украïни» вщ 15.10.2009 р.,
^LÀ \\ \ JJ JJ I fcj* Y'i 'д \
а вiдшкодування за системну проблему, констатовану у справi 1ванова, мае бути надано вшм потерпiлим [7].
1 1 I ' ! 7\ \\
Загальна декларащя прав людини (дат - Загальна декларащя) вiд
Ъ \ Il /,'"■ \ \\ \ j //i / / ' i LY^S
10.12.1948 р. Наразi у доктринi немае одностайноï думки щодо юридичноï сили Загальноï декларацiï. Однi науковцi стверджують, що декларащя юридично!' сили не мае, адже прийнята вона була резолющею Генерально1' Асамбле1' ООН. Iншi вщзначають, що жодна держава-член ООН не проголосувала 10.12.1948 р. проти прийняття Декларацп, отже, можна стверджувати, що Загальна декларащя прав людини е мiжнародно-правовою нормою звичаевого характеру [8, с. 178-179].
Проте, як зауважуе у зв'язку з цим Л. I. Летнянчин (L. I. Letnianchyn), Загальна декларащя прав людини 1948 р. увшшла в юторш як мiжнародний полггико-правовий документ, який уперше системно сформулював основи сучасного демократичного правового статусу людини [9, с. 113]. В аспекл права на захист сво1'х прав у нш було закршлено низку важливих положень, а саме: право на визнання правосуб'ектност (ст. 6); право на рiвний захист вщ
Теорiя i практика правознавства. — 2019. — Вип. 1 (15) ISSN 2225-6555
яко! б то не було дискримшацп (ст. 7); право на ефективне поновлення у правах (ст. 8); право на розгляд справи прилюдно i з додержанням ушх вимог справедливост незалежним i безстороншм судом (ст. 10); право на захист вщ безтдставного втручання у особисте i шмейне життя (ст. 12); право шукати притулку вщ переслщувань (ст. 14); право на свободу мирних зборiв i асощацш (ст. 20); право створювати професшш спшки й входити до професшних спiлок для захисту сво!х iнтересiв (ст. 23); право на захист моральних i матерiальниx штерешв, що е результатом наукових, лггературних або xудожнix праць (ст. 27).
Мгжнародний пакт про громадянсък та полтичнг права (дай -МПГПП) i Мгжнародний пакт про економгчм, соцгалънг та кулътурт права (дай - МПЕСКП) вщ 16.12.1966 р. Поряд iз Загальною декларацiею, одними з основних документв Органiзацiï Об'еднаних Нацш у сферi прав людини е Мiжнародний пакт про громадянськ та полiтичнi права i Мiжнародний пакт
/ J^j / Iii /|\ Il \ I i L ^^ \
про економiчнi, соцiальнi та культурш права вiд 16.12.1966 р.
Як зазначае П. Ф. Мартиненко (P. F. Martynenko), та обставина, що проекти Декларацп i Паклв розробляла одна й та ж Комiсiя прав людини,
7 г- I I, Д \\ /ЁЯ \ \л\\
утворена на початку 1946 р., виявилась щасливою випадковютю, оскiльки вона
^Ь» V \ 1 , ' : \ \\ \ i /// ' f' I ¿/'s
забезпечила наступнiсть i логiчну послiдовнiсть у викладi змiсту Декларацп та
Пактiв i тим самим визначила ïx функщональний взаемозв'язок: призначення
Декларацп полягало у самому визначенш прав людини (в новому контекст
ООН), тодi як призначення Паклв - втiлення мiжнародниx норм про права
людини у конкретш позитивнi правовi зобов'язання держав [10, с. 27].
^/7/П{7ПГ1 lui*
За даними Мшютерства юстицп Украши, МППГП та його окремi положення застосовувалися нацiональними судами при уxваленнi бшьше нiж 14 тис. рiшень [11, с. 6].
Проте в альтернативны доповщ про виконання Украшою Мiжнародного пакту про громадянськi та полличш права експерти та аналiтики украшсько1' Гельсiнськоï спiлки з прав людини, здшснивши огляд Сдиного реестру судових ршень, встановили, що в 2017 р. положення Пакту згадувались у 727 ршеннях цивiльного судочинства. У кримшальному процесi положення Пакту
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2019. — Issue 1 (15) ISSN 2225-6555
згадувались у 88 ршеннях, в адмшютративному судочинствi - у 648 справах. О^м цього, статистика щодо застосування положень Пакту нащональними судами не ведеться [12].
МПГПП поглиблюе гарантп громадянських i полiтичних прав Загально! декларацп, що забезпечуеться дiяльнiсть Комiтету з прав людини ООН. Зпдно зi ст. 1 Факультативного протоколу (до якого Укра!на приедналась у 1990 р.) Комггет з прав людини ООН уповноважений приймати й розглядати повщомлення вщ осiб, якi пiдпадають шд його юрисдикцiю i якi твердять, що вони е жертвами порушень державою-учасницею якогось iз прав, викладених у МПГПП. До його складу входять 18 члешв, як обираються на 4 роки.
Так, 25 липня 2018 р. тд час 123-! сесп Комiтету ООН з прав людини стосовно повщомлення № 2250/2013 було ухвалено рiшення у справi громадянина Укра!ни щодо порушення ст. 25 та ч. 2 ст. 2 МПГПП [13].
Л\ VA v» \
Справа стосувалася порушень прав кандидата в депутати до
/ t' УдЗ^иД \\ V JJ \ JJ / I L~i aV ; \ СЭ"» \ Севастопольсько! мiсько! Ради Олекшя Каташинського на мiсцевих виборах у
2010 р. Так, вщповщно до матерiалiв справи пiд час перерахунку голошв
1 1 I ' ! 7\ \\
комiсiею вищого рiвня зникла виборча документацiя з виборчо! дшьнищ, на
^^ и \ 1\ н" \ \\ \ j / ££ / / /
якiй кандидат Каташинський здобував перемогу з вiдривом у 59 голосiв вiд свого опонента - кандидата «Г». Жодних ефективних розслщувань такого зникнення не було здшснено, а голосування на зазначенш дшьнищ були визнаш недiйсними, що призвело до перемоги громадянина «Г» з вщривом у 44 голоси. Комггет з прав людини ООН дшшов висновку, що Укра!на е вадповшальною за порушення прав Олекшя Каташинського за ст. 25 (право на участь у веденш державних справ, голосувати i бути обраним) як самостшною статтею, так i в сукупност з ч. 3 ст. 2 (право на ефективний зашб правового захисту) МПГПП, а тому зобов'язана:
- надати адекватну компенсацш;
- вжити належш заходи сатисфакцп, включно з вщшкодуванням на судовГ (юридичш) витрати, а також нематерiальнi збитки, завдаш автору;
- вжити вшх необхщних заходiв для запобiгання настання схожих
Теорiя i практика правознавства. — 2019. — Вип. 1 (15) ISSN 2225-6555
порушень у майбутньому.
Однак з точки зору шституцшного забезпечення права на захист сво1'х прав шляхом звернення до Комлету з прав людини ООН юнують певш проблеми, на як звертають увагу науковщ [14, с. 175] та експертне середовище
Справа в тому, що тдставою для перегляду судових ршень у зв'язку з виключними обставинами е встановлення мiжнародною судовою установою, юрисдикщя яко1' визнана Украшою, порушення Украшою мiжнародних зобов'язань при вирiшеннi дано1' справи судом (вщповщно до п. 3 ч. 5 ст. 361 КАС Украши, п. 2 ч. 3 ст. 421 ЦПК Украши, п. 2 ч. 3 ст. 320 ГПК Украши, п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК Украши). Комггет з прав людини ООН е мiжнародною оргашзащею, а тому в контекст нащонального законодавства не може вважатися мiжнародною судовою установою. Це унеможливлюе перегляд судових ршень, щодо яких Комитетом з прав людини ООН було встановлено порушення МПГПП.
На нашу думку, з метою забезпечення ефективного захисту людиною
7 г- I j, \ \\ /ШЯ \ \л\\
сво1'х прав гарантованих МПГПП рiшення Комитету з прав людини ООН варто
^ у \ 1 п " ' \\\ \ ' /// f' I üfN
визнати пiдставою для перегляду рiшень нацiональних судiв.
Адже, по-перше, ч. 5 ст. 55 Конституцп Украши передбачае право шсля використання вшх нащональних засобiв юридичного захисту звертатися за захистом сво1'х прав i свобод як до вщповщних мiжнародних судових установ,
так i до вщповщних оргашв мiжнародних органiзацiй, членом або учасником
^/7/П{7ПГ1 lui* яких е Украша. Вочевидь такий захист повинен бути ефективним.
По-друге, МПГПП е джерелом права й мае вишу юридичну шж закони та
шдзаконш акти. Водночас Ком^ет з прав людини ООН здшснюе нагляд за
додержанням МПГПП, а його юрисдикщя визнана Украшою в 1990 р.
По-трете, ч. 8 ст. 13 Закону Украши «Про судоустрш i статус суддiв» вщ
02.06.2016 р. № 1402-VIII передбачае, що обов'язковими до виконання на
територп Украши за умов, визначених законом, а також вщповщно до
мiжнародних договорiв, згода на обов'язковють яких надана Верховною Радою
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2019. — Issue 1 (15) ISSN 2225-6555
Украши, е не лише ршення мiжнародних судових установ, а й аналопчш ршення шших мiжнародних органiзацiй щодо вирiшення спорiв.
Варто зауважити, що дана шщатива була пiдтримана авторами Проекту Закону «Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Украши щодо забезпечення виконання ршень мiжнародних органiзацiй з метою захисту прав людини» вщ 19.05.2015 р. [15]. Однак 18.09.2018 р. вказаний законопроект був знятий з розгляду.
Стосовно МПЕСКП - забезпечення реатзацп гарантованих у ньому прав здшснюеться Комитетом ООН з економiчних, соцiальних i культурних прав. Однак його компетенщя Украшою не визнана, оскшьки не було ратифшовано Факультативний протокол до МПЕСКП.
Статути мгжнародних кримтальних судгв. Окремо слщ зупинитися на мiжнародно-правових документах, що передбачають таку форму реатзацп
• Д7 ПГ (I \ууС\
права на захист сво1'х прав, як звернення до мiжнародних кримiнальних судiв.
уг*LÀ \\ Г JD /1 Ixjfâyy \
Право на захист у мiжнародних кримiнальних судах, як зазначае В. В. Гутник (V. V. Hutnyk), нормативно закршлене у ст. 21 (4) (d) Статуту
1 1 I ' ! 7\ \\
МКТЮ (Мiжнародний кримiнальний трибунал щодо колишньо1' Югославiï),
Чй \ Il /,'"■ \ \\ \ j //i ; / ' S LY^S
ст. 20 (4) (d) Статуту МКТР (Мiжнародний кримiнальний трибунал щодо Руанди), ст. 19 (4) (d) Статуту ММКТ (Мехашзм для мiжнародних кримiнальних трибуналiв) та ст. 67 (1) (d) Статуту МКС (Мiжнародного кримшального суду), якi передбачають право обвинуваченого захищати себе особисто, чи використовувати правову допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатшх коштв для оплати юридично1' допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають шгереси правосуддя [16, с. 200].
I хоча Украша не ратифшувала статути мiжнародних кримшальних судiв, враховуючи збройну агресш Росiйськоï Федерацiï, яка мала наслщком тимчасову окупацiю частини територп, особливо1' актуальностi набувае питання ратифшацп Римського статуту Мiжнародного Кримiнального Суду (дат Статут МКС).
Теорiя i практика правознавства. — 2019. — Вип. 1 (15) ISSN 2225-6555
Спроба ратифкацп Статуту МКС, шдписаного вщ iменi Укра!ни 20.01.2000 р., була зроблена у 2001 р. Однак Конституцшний Суд Укра!ни висновком вщ 11.07.2001 р. № 3-в/2001 (справа про Римський Статут) визнав його таким, що не вщповщае Конституцп Укра!ни, в частиш, що стосуеться положень абзацу десятого преамбули та ст. 1 Статуту, за якими «М1жнародний кримшальний суд ... доповнюе нащональш органи кримшально! юстицп».
Конституцiйний Суд Укра!ни звернув увагу, що МКС е постшним органом уповноваженим здшснювати юрисдикцiю щодо осiб, вiдповiдальних за найсерйознiшi злочини, як викликають стурбованiсть мiжнародного ствтовариства, водночас наголошуе, що цей Суд доповнюе нащональш органи кримшально! юстицп. Це ютотно вiдрiзняе Мiжнародний кримшальний суд вщ мiжнародних судових оргашв, зокрема Свропейського Суду з прав людини, право звертатися до яких за захистом сво!х прав i свобод закршлено в ч. 4 ст. 55 Конституцп Укра!ни. Таю мiжнароднi судовi органи порушують справу лише за зверненням ошб, причому особа може звернутися до них виключно пiсля використання вшх нацiональних засобiв правового захисту. Тому
7 г- / \ \\ У___) / Р.
Конституцiйний Суд Укра!ни вбачав неузгоджешсть положень Статуту МКС з
i\ \ I \ \\ \ JJ I // —i f i
положеннями частин 1, 3 ст. 124 Конституцп Укра!ни (у чиннiй на той момент редакцп).
Проте конституцшною реформою щодо правосуддя 2016 р. вщ
02.06.2016 р. № 1401-VIII положення ст. 124 було змшено. Зокрема, уч. 6
ст. 124 Основного Закону було передбачено, що Укра!на може визнати
^/7/П{7ПГ1
юрисдикцш Мiжнародного кримiнального суду на умовах, визначених Римським статутом Мiжнародного кримшального суду (зазначене положення набирае чинност з 30.06.2019 р.).
Висновки. Таким чином, можливють захисту людиною сво!х прав i свобод вiд протиправних посягань за допомогою мiжнародно-правових засобiв захисту гарантуеться в Укра!нi на конституцшному рiвнi. Нормативнi механiзми такого захисту визначаються мiжнародними договорами, згода на обов'язковють яких надано Верховною Радою Укра!ни. Ефективне
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2019. — Issue 1 (15) ISSN 2225-6555
застосування мiжнародно-правовиx засобiв захисту забезпечуеться вищою, порiвняно iз законами та пiдзаконними актами, юридичною силою мiжнародниx договорiв, а також функцiонуванням вiдповiдниx правозахисних iнституцiй.
Одним iз найбiльш ефективних мiжнародно-правовиx засобiв захисту сво1'х прав сьогоднi е звернення до ССПЛ, що зумовлено, з одного боку, обов'язковютю виконання Украшою його рiшень, з шшого - наданням таким рiшенням статусу джерел права, як суди, разом з Конвенщею про захист прав людини i основоположних свобод, зобов'язаш застосовувати при вирiшеннi конкретних справ. Остання особливють дозволяе стверджувати, що звернення до ССПЛ для захисту сво1'х прав виступае формою самозахисту (захисту приватного штересу) та, одночасно, трансформуеться у форму захисту прав i свобод шших ошб (захисту публiчного iнтересу). Особливо1' актуальностi
сьогодш набувае вирiшення системно1' проблеми невиконання рiшень
/ fv YлТ^зД \\ JJ /ICréi^i /Л \
нащональних судiв, що е порушенням гарантованого Конвенщею права на
справедливий суд.
1 1 I ' ! 7\ \\
Основним Законом гарантовано право звертатися за захистом сво1'х прав i
W \ Il /,'"■ \ \\ \ \ //£ \ / / ' S LY^S
свобод як до мiжнародниx судових установ, так i до оргашв мiжнародниx органiзацiй, членом або учасником яких е Украша. Однак шдставою для перегляду ршень нацiональниx судiв у зв'язку з виключними обставинами е встановлення факту порушення Укра1'ною мiжнародниx зобов'язань лише мiжнародними судовими установами, юрисдикцiя яких визнана Украшою. Доцшьно поширити таку пiдставу й на випадки встановлення порушень Укра1'ною мiжнародниx зобов'язань органами деяких мiжнародниx оргашзацш, насамперед Комiтету з прав людини ООН та Комггету ООН з економiчниx, соцiальниx i культурних прав (тсля ратифiкацiï Факультативного протоколу до МПЕСКП).
Враховуючи збройну агресiю Росiйськоï Федерацй', яка мала наслiдком тимчасову окупащю частини територй' Укра1'ни, доцшьним е також визнання юрисдикцй' Мiжнародного кримiнального суду. В цьому контекст позитивним
е закршлення в ч. 6 ст. 124 Конституцп Укра!ни спещально! норми, яка дозволяе з 30.06.2019 р. ратифшувати Римський статут МКС.
Список лггератури
1. Charter of the United Nations. URL: http://www.un.org/en/sections/un-charter/chapter-vii/index.html (дата звернення: 17.01.2019).
2. Hessbruegge J. A. Human Rights and Personal Self-Defense in International Law. Oxford University Press; 1 edition (January 10, 2017). 400 p.
3. Безсонова М. В. Конституцшне право громадянина Укра!ни на звернення до Свропейського суду з прав людини. В1сник Харкгвського национального университету гменг
B. Н. Каразгна. Сергя : Право. 2015. № 1151, вип. 19. С. 177-180.
4. Р1шення Свропейського суду з прав людини у справ1 «Зеленчук i Цицюра проти Укра!ни» (Заяви № 846/16 та № 1075/16) вщ 22.05.2018 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_c79 (дата звернення: 17.01.2019).
5. Р1шення Донецького апеляцшного суду вщ 10.10.2018 р. у справ1 № 227/1505/18. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/77102418 (дата звернення: 17.01.2019).
6. Вгткаускас Д., Диков Г. Захист права на справедливий суд вщповщно до Свропейсько! конвенцп з прав людини : поабник для юриспв / Рада Свропи, 2-ге вид. (укра!нська верс1я). 2018. 189 с.
7. Р1шення Свропейського суду з прав людини у справ1 «Бурмин та rnmi проти Укра!ни» (Заява № 46852/13 та rnmi) вщ 12.10. 2017 р. URL: https://rm.coe.int/attachment-1-judgment-burmych-gc-46852-13-ukr-translation-/168078eb76 (дата звернення: 17.01.2019).
8. Кориневич А. О. 1мплементащя стандарт1в загально! декларацп прав людини у м1жнародному правь Актуальнг проблеми мгжнародних вгдносин. 2009. Вип. 83 (Ч. II).
C.178-182.
9. Летнянчин Л. I. Загальна декларащя прав людини та проблеми юридичних обов'язюв людини i громадянина. В1сник Академы правових наук Украгни. 2009. № 1 (56). С.113-123.
10. Мартиненко П. Ф. Загальна декларащя прав людини: природа, спос1б дп. Науковий в1сник Дипломатичнойакадеми Украгни. 2000. Вип. 3. С. 26-30.
11. Проект восьмо! перюдично! доповвд Укра!ни про виконання положень М1жнародного пакту про громадянсью та пол1тичш права / Мшютерство юстицп Укра!ни. URL: https://minjust.gov.ua/news/ministry/gromadski-obgovorennya-proektu-dopovidi-pro-vikonannya-mijnarodnogo-paktu-pro-gromadyanski-ta-politichni-prava (дата звернення: 17.01.2019).
12. 1мплементащя Урядом заключних рекомендацш Ком1тету з прав людини, наданих за результатами розгляду Державно! доповвд VII циклу. Альтернативна допов1дь про виконання Укра!ною М1жнародного пакту про громадянсью та пол1тичн1 права / Укра!нська Гельс1нська сп1лка з прав людини. URL: https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2018/08/CCPR-Alternative-Report_ua.pdf (дата звернення: 17.01.2019).
13. Висновки Комитету ООН з прав людини, ухвалеш 25.07.2018 р. п1д час 123-! сесй Ком1тету ООН з прав людини, вщносно пов1домлення № 2250/2013, поданого на розгляд Ком1тету ООН з прав людини вщ 1меш громадянина Укра!ни Олекс1я Каташинського. URL: https://minjust.gov.ua/news/ministry/komitet-oon-z-prav-lyudini-uhvaliv-rishennya-u-spravi-gromadyanina (дата звернення: 17.01.2019).
14. Зубарева А. С. Окрем1 аспекти виконання р1шень Ком1тету ООН з прав людини в Укрш'ш. Науковий в1сник М1жнародного гумантарного ушверситету. Сергя: Юриспруденция. 2016. Вип. 20. С. 174-178.
15. Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Укра!ни щодо забезпечення виконання р1шень м1жнародних орган1зац1й з метою захисту прав людини : проект Закону Укра!ни вщ 19.05.2015 р. № 2907. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/
webproc4_1?pf3511=55226 (дата звернення: 17.01.2019).
16. Гутник В. В. Право на захист у мiжнародних кримшальних судах: доктрина та практика : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.11 / Нац. юрид. ун-т iM. Ярослава Мудрого. Харюв, 2018. 442 с.
References
1. Charter of the United Nations. URL: http://www.un.org/en/sections/un-charter/chapter-vii/index.html.
2. Hessbruegge, J.A. Human Rights and Personal Self-Defense in International Law. Oxford University Press. (January 10, 2017). 400 p.
3. Bezsonova, M.V. (2015). Konstytutsiine pravo hromadianyna Ukrainy na zvernennia do Yevropeiskoho sudu z prav liudyny. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia: Pravo, 1151, issue 19, 177-180 [in Ukrainian].
4. Rishennia Yevropeiskoho sudu z prav liudyny u spravi «Zelenchuk i Tsytsiura proty Ukrainy» (Zaiavy № 846/16 ta № 1075/16) vid 22.05.2018 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_c79 [in Ukrainian].
5. Rishennia Donetskoho apeliatsiinoho sudu vid 10.10.2018 r. u spravi № 227/1505/18. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/77102418 [in Ukrainian].
6. Vitkauskas, D., Dykov, H. (2018). Zakhyst prava na spravedlyvyi sud vidpovidno do Yevropeiskoi konventsii z prav liudyny / Rada Yevropy, 2nd ed. [in Ukrainian].
7. Rishennia Yevropeiskoho sudu z prav liudyny u spravi «Burmych ta inshi proty Ukrainy» (Zaiava № 46852/13 ta inshi) vid 12 zhovtnia 2017 roku. URL: https://rm.coe.int/attachment-1-judgment-burmych-gc-46852-13-ukr-translation-/168078eb76 [in Ukrainian].
8. Korynevych, A.O. (2009). Implementatsiia standartiv zahalnoi deklaratsii prav liudyny u mizhnarodnomu pravi. Aktualni problemy mizhnarodnykh vidnosyn, issue 83 (Part II), 178-182 [in Ukrainian].
9. Letnianchyn, L.I. (2009). Zahalna deklaratsiia prav liudyny ta problemy yurydychnykh oboviazkiv liudyny i hromadianyna. Visnyk Akademii pravovykh nauk Ukrainy, 1 (56), 113-123 [in Ukrainian].
10. Martynenko, P.F. (2000). Zahalna deklaratsiia prav liudyny: pryroda, sposib dii. Naukovyi visnykDyplomatychnoi akademii Ukrainy, issue 3, 26-30 [in Ukrainian].
11. Proekt vosmoi periodychnoi dopovidi Ukrainy pro vykonannia polozhen Mizhnarodnoho paktu pro hromadianski ta politychni prava. Ministerstvo yustytsii Ukrainy. URL: https://minjust.gov.ua/news/ministry/gromadski-obgovorennya-proektu-dopovidi-pro-vikonannya-mijnarodnogo-paktu-pro-gromadyanski-ta-politichni-prava.
12. Implementatsiia Uriadom zakliuchnykh rekomendatsii Komitetu z prav liudyny, nadanykh za rezultatamy rozghliadu Derzhavnoi dopovidi VII tsyklu. Alternatyvna dopovid pro vykonannia Ukrainoiu Mizhnarodnoho paktu pro hromadianski ta politychni prava. Ukrainska Helsinska spilka z prav liudyny. URL: https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2018/08/CCPR-Alternative-Report_ua.pdf.
13. Vysnovky Komitetu OON z prav liudyny, ukhvaleni 25.07.2018 r. pid chas 123nd sesii Komitetu OON z prav liudyny, vidnosno povidomlennia № 2250/2013, podanoho na rozghliad Komitetu OON z prav liudyny vid imeni hromadianyna Ukrainy Oleksiia Katashynskoho. URL: https://minjust.gov.ua/news/ministry/komitet-oon-z-prav-lyudini-uhvaliv-rishennya-u-spravi-gromadyanina [in Ukrainian].
14. Zubareva, A.Ie. (2016). Okremi aspekty vykonannia rishen Komitetu OON z prav liudyny v Ukraini. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Yurysprudentsiia, issue 20, 174-178 [in Ukrainian].
15. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo zabezpechennia vykonannia rishen mizhnarodnykh orhanizatsii z metoiu zakhystu prav liudyny: Proekt Zakonu Ukrainy vid 19.05.2015 r. № 2907. URL:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=55226.
16. Hutnyk, V.V. (2018). Pravo na zakhyst u mizhnarodnykh kryminalnykh sudakh: doktryna ta praktyka. Doctor's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
Похил А. Н., соискатель кафедры конституционного права Украины, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков. e-mail: advokat.pohil@ukr.net ; ORCID 0000-0003-1008-9590
Международно-правовые средства защиты человеком своих прав и свобод
В статье рассмотрены вопросы применения международно-правовых средств защиты человеком своих прав и свобод в Украине. Раскрыто содержание основных актов международного права, гарантирующих возможность защищать свои права и свободы от противоправных посягательств. Отмечено, что обращение в Европейский суд по правам человека для защиты прав, гарантированных Конвенцией по защите прав человека и основных свобод, на сегодня является одним из наиболее эффективных средств защиты своих прав, обусловлено, с одной стороны, обязательностью выполнения Украиной его решений, с другой - предоставлением таким решением статуса источников права, суды обязаны применять при решении конкретных дел. Доказано, что Основным Законом гарантировано право обращаться за защитой своих прав и свобод как в международные судебные учреждения, так и в органы международных организаций, членом или участником которых является Украина. Предложено добавить в перечень оснований для пересмотра решений национальных судов в связи с исключительными обстоятельствами установления факта нарушений Украиной международных обязательств органами некоторых международных организаций, прежде всего Комитета по правам человека ООН и Комитета ООН по экономическим, социальным и культурным правам. Обоснована целесообразность признания юрисдикции Международного уголовного суда путем ратификации Римского статута МУС.
Ключевые слова: право на защиту своих прав; самозащиту; международно-правовые средства защиты; обращение в международные институты.
у ' Л 1 ' ■ 1 \\\ \ ' /// Г I
Pokhyl O. M., Applicant of the Department of Constitutional Law of Ukraine, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: advokat.pohil@ukr.net ; ORCID 0000-0003-1008-9590
International legal means of protecting human rights and freedoms
The article deals with the application of international legal means of protection of human rights and freedoms in Ukraine. The content of the main acts of international law, which guarantee the ability to protect their rights and freedoms from illegal encroachments, is studied. The special place of ratified international treaties in the system of sources of law is demonstrated. The author notes that the appeal to the European Court of Human Rights for protection of the rights guaranteed by the European Convention on Human Rights, today is one of the most effective means of protection of the rights that is caused, on the one hand, by obligation of performance by Ukraine of its decisions, with another - recognition by a source of the law the decisions of the European Court of Human Rights which courts are obliged to apply at the decision of specific cases. This makes it possible to recognize the appeal to the European Court of Human Rights for the protection of their rights as a form of self-defense (protection of private interest) and a form of protection of the rights and freedoms of others (protection of public interest). The author notes that Ukraine should solve the systemic problem of non-execution of national courts decisions. This is a violation of the right to a fair trial guaranteed by the European Convention on Human Rights. It is proved that the Constitution of Ukraine guarantees the right of citizens to apply to international judicial institutions and bodies of international organizations (members or participants of which is Ukraine) to protect their rights and freedoms. It is proposed to add to the list of grounds for review
of decisions of national courts in connection with exceptional circumstances the fact of violation by Ukraine of international obligations by bodies of some international organizations, especially the United Nations Human Rights Committee and the United Nations Committee on Economic, Social and Cultural Rights. The expediency of recognizing the jurisdiction of the International Criminal Court by ratifying the Rome Statute of the International Criminal Court is substantiated.
Keywords: right to protect his or her rights; self-defense; international legal remedies; recourse to international institutions.
Hadiurnm dopedKornzi'i 12.03.2019 p.
