CC BY
17
УДК 342.922 М. М. Блiхар
Кафедра Конституцшного та ]шжнародного права Навчально-наукового шституту права та психологiï Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка",
канд. екон. наук
МЕТОДИ АДМ1Н1СТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ШВЕСТИЩЙНОÏ Д1ЯЛЬНОСТ1 В yKPAÏHI
© Блiхар М. М., 2014
Розглянуто адмшктративно-npaBOBi методи регулювання iнвестицiйноï дальность Проаналiзовано досв1д адмiнiстративно-правового регулювання iнвестицiйноï дiяльностi в yKpaÏHi. Окрему увагу придлено формам адмiнiстративно-правового регулювання iнвестицiйноï дальность Обгрунтовано необхiднiстъ подальшого вдосконалення мехашзму державного регулювання iнвестицiйних процесiв.
Ключовi слова: iнвестицiйна дiялънiстъ, iнвестицiйнi правоввдносини, адмшктративно-правот методи та форми регулювання, мехатзм державного регулювання.
М. М. Блихар
МЕТОДЫ АДМИНИСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ ИНВЕСТИЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В УКРАИНЕ
Рассмотрены административно-правовые методы регулирования инвестиционной деятельности. Проанализирован омыт административно-правового регулирования инвестиционной деятельности в Украине. Особое внимание уделено формам административно-правового регулирования инвестиционной деятельности. Обоснована необходимость дальнейшего совершенствования механизма государственного регулирования инвестиционных процессов.
Ключевые слова: инвестиционная деятельность, инвестиционные правоотношения, административно-правовые методы и формы регулирования, механизм государственного регулирования.
M. М. Blihar
METHODS OF ADMINISTRATIVE AND LEGAL REGULATION OF INVESTMENT ACTIVITY IN UKRAINE
Considered administrative and legal methods of regulating investment activities. Special attention is given to forms of state regulation of investment activity. The experience of administrative and legal regulation of investment activity in Ukraine. The necessity of further improvement of state regulation of investment processes.
Key words: investment, investment legal, administrative and legal methods and forms of regulation, the mechanism of state regulation.
Постановка проблеми. Шд адмшстративно-правовими методами державжй дшльносп в теорп права розумготь органiзацiйно-правовi види реалiзацiï владних повноважень органами держави, органами мюцевого самоврядування, посадовими особами, пов'язат з виконанням державноï роботи (вирiшенням юридичних справ) у порядку, передбаченому процесуальними нормами, i настанням юридично значущих результатiв.
16
Мета статт - дослвдження адмiнiстративно-правових метсдав регулювання, якi впливають на ^естицшну дiяльнiсть та шляхи 1х удосконалення для активiзанil ^естицшно! дiяльностi.
Стан дослщження. Теоретичним та практичним питанням державного регулювання ^естицшно! дiяльностi присвячено чимало праць вiтчизняних та зарубiжних учених, а саме: Л. Абалкша, I. Бланка, О. Вiнник, О. Ге1ця, Л. Гiтмана, М. Денисенка, Н. Орлово1, А. Пересади, О. Поважного та шших. Водночас залишаються недостатньо розробленими теоретичнi i практичш питання розробки методiв адмiнiстративно-правового регулювання ^естицшних процесiв, що вiдповiдають вимогам побудови сучасного конкурентоспроможного суспiльства.
Виклад основних положень. Форми державного управлшня можуть бути i правовими, i неправовими. Неправовi форми державного управлшня ждаляються на органiзацiйно-технiчнi ди (розробка програм, проведення нарад, контроль, роз'яснення тих чи iнших заходiв) та матерiально-техтчт ди (робота з шформащею, проведення дослiджень, розробок, тдготовка до видань i видання аклв, ведення дiловодства, складання довiдок). Правовi форми державного управлiння можуть безпосередньо виражатися у виданш правових актав управлiння (нормативного або iндивiдуального характеру); в укладенш адмiнiстративних договорiв та шших дiях, що тягнуть юридичш наслiдки (дозволи на вчинення певних дiй, державна реестращя тощо) [1, с. 67-68]. Право установлюе нормативну базу, визначае становище суб'екта ^естицшно! дiяльностi, встановлюе юридичну вiдповiдальнiсть, визначае ту чи шшу сферу застосування швестицшно! дiяльностi використання ^естицшно! дiяльностi та контролюе вiдносини мiж учасниками, зокрема i з державою [2, с. 23].
За змктом правовi форми державного управлiння подiляються на правотворчу (правовстановлювальну) та правозастосовну. Якщо перша полягае у виданнi правових аклв управлiння, то змiстом друго1 е ди суб'ектiв управлiння з тдведення юридично значущого факту тд вiдповiдну норму з метою прийняття iндивiдуального акта, тобто вирiшення на основi норм права конкретних управлшських справ. За цiльовою спрямованiстю правовi форми управлшсько! дiяльностi подiляються на внутршт та зовнiшнi. Внутрiшнi застосовуються для вирiшення оргатзацшно-штатних питань, ведення дшоводства тощо. Зовтшш - з метою забезпечення виконання покладених на орган завдань i функцш, що становлять змiст управлшсько! даяльноеп [1, с. 86].
Предметом адмшстративного права е широке коло управлiнських ввдносин (i зовнiшнiх, i внутрiшнiх), яю виникають у сферi реалiзацil функцш i повноважень органiв публiчноl, насамперед виконавчо1, влади i здiйснення ними заходш адмiнiстративного примусу та притягнення до адмiнiстративноl вiдповiдальностi [3, с. 11].
Враховуючи означене, у цьому дослвдженш тд методами адмiнiстративного правового регулювання ^естицшно! дiяльностi ми розумггимемо зовнiшне вираження управлiнських вiдносин оргашв виконавчо1 влади, що здiйснюеться ними ввдносно осiб, якi вкладають майновi та iнтелектуальнi цiнностi в об'екти тдприемницько! та iнших видiв дiяльностi з метою впорядкування ц1е1 дiяльностi.
Укра1нський законодавець узагальнив усi можливi форми адмiнiстративного правового регулювання ^естицшно! дiяльностi, звiвши 1х у ч. 1 ст. 12 Закону Укра1ни "Про ^естицшну дiяльнiсть" до трьох основних. Перша - управлiння державними iнвестицiями, друга -регулювання умов ^естицшно! дiяльностi, третя - контроль за здшсненням iнвестицiйноl дiяльностi. Кожна з цих форм державного регулювання швестищйно! дiяльностi утворюе самостiйний напрям ще! дiяльностi.
Розглянемо першу форму адштстративного правового регулювання iнвестицiйноl дшльносп -управлiння державними iнвестицiями.
Державне управлшня - це вид дiяльностi держави, сутшсть якого полягае у здшснент управлiнського орган1зуючого впливу шляхом використання повноважень виконавчо! влади через оргашзащю виконання закотв, здiйснення управлшських функцш з метою комплексного сощально-екож^чного i культурного розвитку держави, 11 окремих територiй, а також
17
забезпечення реалiзацп державно! полiтики у ввдповвдних сферах суспiльного життя, створення умов для реалiзацп громадянами сво!х прав i свобод. Метою управлiння е органiзацiя стльно! дiяльностi людей, !х окремих груп та органiзацiй, забезпечення координацп взаемодп мiж ними, а його суттю - здiйснення керiвного впливу на вiдповiднi об'екти [5, с. 146, 158].
Ввдповвдно до п. 1.2. Положення про порядок консервацп та розконсервацп об'ектiв будiвництва, затвердженого наказом Мшстерства будiвництва, архггектури та житлово-комунального господарства Укра!ни [6], державнi швестици - це швестици, спрямованi на створення або ввдновлення основних фондiв, джерелом яких е кошти Державного бюджету Укра!ни, бюджету Автономно! Республiки Крим, шших мiсцевих бюджетiв, власнi та позичковi кошти державних пiдприемств, установ та оргашзацш.
За ч. 2 ст. 12 Закону Укра!ни "Про швестицшну дiяльmсть", органи державно! влади та органи влади Автономно! Республiки Крим здшснюють управлiння державними iнвестицiями за трьома напрямками: планування iнвестування бюджетних i позабюджетних коштiв, визначення умов такого ^естування i виконання з цього приводу конкретних дш.
На основi викладених постулатiв теорп управлшня та норми цитованого пiдзаконного нормативно-правового акта управлшня державними ^естищями можна визначити як форму адмшстративно-правового регулювання швестицшно! дiяльностi, яка полягае у дiяльностi держави з оргашзацл кооперацп людей, !х окремих груп та оргашзацш, змют якого становить здшснення управлiнського органiзуючого впливу на сустльт вiдносини, якi виникають пiд час вкладення майнових та iнтелектуальних цшностей, джерелом яких е кошти Державного бюджету Укра!ни, бюджету Автономно! Республжи Крим, iнших мiсцевих бюджета або власш та позичковi кошти державних тдприемств, установ та органiзацiй.
Наступною формою державного регулювання ^естицшно! дiяльностi е регулювання умов ^естицшно! дiяльностi.
Як зазначае Л. Бурганова, практична реалiзацiя виконавчо! влади за сво!м юридичним змiстом е регулятивною дiяльнiстю. В адмiнiстративно-правовому аспектi вона проявляеться як нормативне регулювання, яке здшснюють уповноважеш суб'екти виконавчо! влади у визначених для них сферах дiяльностi [7, с. 117].
Вiдтак основна регулятивна пiдсистема в державному управлшш - право як система державних або санкщонованих державою норм, обов'язкових правил поведiнки, що виражають, з одного боку, спшьш iнтереси всього певного полггичного суспiльства, а з шшого, волю домiнуючого в державi певного соцiального прошарку (в демократичному суспiльствi - бiльшостi населення), враховують принципи загальнолюдських цiнностей i забезпечуються державним примусом. Регулювання правовiдносин правом, по-перше, охоплюе дотримання суб'ектом норм права, яю, на вiдмiну ввд норм моралi, е обов'язковими до виконання. По-друге, право становить несуперечливу едшсть норм, iнститутiв, галузей, яю системно регулюють, позаяк, життя сустльства системним регулюванням, оскiльки суперечностi призводять до хаосу. По-трете, право повинно виражати волю уме! неполггично! стльност людей, однак деякi загальнолюдськi норми трансформувались пiд впливом домiнуючоl сощально! верстви або створювались як таю, що захищають !! iнтереси. По-четверте, у правi виявляються загальнолюдськi цшносп. По-п'яте, воно забезпечуеться державним примусом: за порушення правових норм встановлюеться юридична вiдповiдальнiсть [8, с. 48].
Правове регулювання, своею чергою, - це дiяльнiсть держави зi встановлення обов'язкових для виконання юридичних норм (правил) поведiнки суб'екпв права. Правове регулювання економiки мае свш предмет, оскiльки пов'язане з юридичним визначенням засобiв, iнструментiв i процедур реалiзацil державно! влади. Предметом правового регулювання економжи е: ввдносини мiж державою (державними органами) i суспiльством, громадянами, суб'ектами господарсько! дiяльностi; вiдносини "всерединi" держави, мiж !! органами з приводу розподшу повноважень, визначення !х правового статусу; ввдносини мiж суб'ектами господарсько! дiяльностi (виробник -посередник, замовник - шдрядник, боржник - кредитор, власник - орендар тощо); економiчнi вiдносини мiж людьми, залученими в державно-управлiнськi процеси як з приводу професшного виконання обов'язюв державних службовцiв, так i з причин звернення до державних оргашв для вирiшення будь-яких власних проблем [9, с. 22-23].
18
Загальш правов^ економiчнi та соцiальнi умови швестицшно! дiяльностi на територп Укра!ни, як зазначено у Преамбулi до Закону Укра!ни "Про iнвестицiйну дiяльmсть", визначае цей же Закон. Предмет правового регулювання ^естицшно! дiяльностi охоплюе вiдносини мiж державою (державними органами), з одного боку, i суб'ектами господарсько! дiяльностi -iнвесторами та учасниками ^естицшно! дiяльностi - з шшого. У межах цього предмета в ч. 3 ст.12 Закону Укра!ни "Про iнвестицiйну дiяльнiсть" окреслено шляхи регулювання умов ^естицшно! дiяльностi: подання фшансово! допомоги у виглядi дотацiй, субсидiй, субвенцiй, бюджетних позик на розвиток окремих регiонiв, галузей, виробництв; державнi норми та стандарти; заходи щодо розвитку та захисту екож^чно! конкуренцп, iншi заходи.
Окреслеш законодавцем практичнi заходи з регулювання умов швестицшно! дiяльностi не вичерпують усього масиву правових, економiчних та сощальних умов швестицшно! дiяльностi.
О^м перелiчених у Законi Укра!ни "Про ^естицшну дiяльнiсть" способiв регулювання умов ^естицшно! дiяльностi, це регулювання на територп Укра!ни повинно зважати на таке: адмшстративно-правове регулювання ^естицшних правоввдносин передбачае дотримання в обов'язковому порядку (тд страхом державного примусу) правових норм iнвесторами й учасниками ^естицшних правовiдносин, з одного боку, та державними органами i посадовими особами, з шшого.
Контроль за здшсненням ^естицшно! дiяльностi е третьою формою адмшстративного правового регулювання ^естицшно! дiяльностi.
Контроль - це один з ютотних елеменпв державного управлiння. Вш дозволяе своечасно коригувати управлiнську дiяльнiсть i на основi шформаци про фактичш ситуацп, явища i змши вживати заходiв щодо усунення недолжш у роботi ланок управлiння i посадових осiб, "вiдхилень" вiд заданих цiлей. Контролем е перевiрка дотримання та виконання нормативно встановлених завдань, плашв i рiшень [10, с. 386]. Контрольна дiяльнiсть держави виражаеться у формi iнспектування, перевiрки вщповвдност дiяльностi органiв держави, посадових оЫб законам, актам вищих органiв шляхом перевiрки виконання посадових обов'язкiв, дотримання встановлених стандарта, правил тощо [8, с. 48]. Ввдповвдно до п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу Укра!ни контролюючими органами е органи державно! податково! служби та митт органи.
У п. 61.1. ст. 61 Податкового кодексу Укра!ни зазначено, що податковий контроль це система заходiв, як вживають контролюючi органи з метою контролю правильност нарахування, повноти i своечасностi сплати податюв i зборiв, а також дотримання законодавства з питань регулювання обиу готавки, проведення розрахункових та касових операцш, патентування, лiцензування та шшого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюкш органи. Суб'ектами такого контролю, зпдно з п. 61.2. ст. 61 та п. п. 41.1.1. ст. 41 Кодексу е органи державно! податково! служби та митш органи.
Статтею 62 Податкового кодексу Укра!ни визначено способи здшснення податкового контролю: ведення обтку платниюв податюв; шформащйно-аналггачне забезпечення дiяльностi органiв державно! податково! служби; перевiрка та звiрка вiдповiдно до вимог цього Кодексу, а також перевiрка щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюкш органи у порядку, встановленому законами Укра!ни, що регулюють вiдповiдну сферу правоввдносин.
У ч. 1, 2 ст. 318 Митного кодексу Укра!ни [11] визначено об'екти, яю тдлягають митному контролю, та суб'ектiв, яю його здiйснюють. Такими об'ектами е вм товари, транспортнi засоби комерцшного призначення, якi перемiщуються через митний кордон Укра!ни; суб'ектами -винятково митнi органи. За ч. 1 ст. 319 Кодексу, о^м митного, товари, що перемiщуються через митний кордон Укра!ни, можуть пiдлягати державному саштарно-ешдемюлопчному, ветеринарно-санiтарному, фiтосанiтарному, еколопчному та радiологiчному контролю. Указом Президента Укра!ни "Про Мiнiстерство доходiв i зборiв Укра!ни" [12], Державну податкову службу Укра!ни та Державну митну служби Укра!ни реорганiзовано у Мшстерство доходiв i зборiв Укра!ни. Мiндоходiв Укра!ни пунктом п. 25 ст. 6 "Положення про Мiнiстерство доходiв i зборiв Укра!ни" (затверджене зазначеним вище Указом Президента) надано право контролю за додержанням
19
порядку проведення готакових розрахункiв за товари (послуги), за наявтстю лiцензiй на провадження видiв господарсько! дiяльностi, що пiдлягають лiцензуванню вiдповiдно до закону, за наявшстю торгових патента. 1ншим напрямком контролю, який здiйснюе цей орган, е контроль за виконанням виданих ним наказiв (ст. 9 Положення). Отже, контрольнi повноваження державних органiв виконавчо! влади е вельми широк в силу характеру та обсягу компетенцп цих органiв. Критерiями оцiнки дiй оргатв i посадових осiб, якi перевiряються, е порушення законностi й державно! дисциплiни, а також доцшьшсть i обrрунтованiсть учинених ними дай [10, с. 393].
Контроль за здшсненням шестицшно! дiяльностi - це форма адмiнiстративного правового регулювання швестищйно! дiяльностi, яка полягае у перевiрцi вiдповiдностi дiяльностi суб'ектш швестицшно! дiяльностi до законiв, акта вищих органiв шляхом перевiрки виконання покладених обов'язкiв, дотримання встановлених стандарта та правил i його здшснюють спецiально уповноваженi на те органи.
Закрiпленi законодавцем три форми державного регулювання ^естищйно! дiяльностi, котрi було проаналiзовано вище, на думку О. Вшник, не вiддзеркалюють усi форми та засоби, що застосовуе держава у сферi шестицшно! дiяльностi взагалi i щодо державного iнвестування зокрема [13, с. 69].
Шд методами державного управлшня розумiють способи (прийоми) впливу суб'екта управлiння на об'ект управлшня, яю використовуються для досягнення поставлених цiлей i завдань управлшня та для реалiзацil функцiй управлшня [14, с. 86]. За функцюнальним змютом методи державного управлiння подшяють на адмiнiстративнi, економiчнi, правовi та сощально-психологiчнi [5, с. 368-369]. Як зазначаеться у шдручнику з адмшстративного права пiд редакцiею Л. Попова, на швестицшт вiдносини держава впливае шляхом застосування економiчних i адмiнiстративних методiв. Адмiнiстративнi методи управлшня, яю ще називають оргашзацшно-розпорядчими, пронизують усi вiдносини у сферi державного управлiння. Це сукупнiсть прийомiв, вплив1в, заснованих на використаннi об'ективних органiзацiйних вiдносин мiж людьми та загальнооргашзащйних принцишв управлiння. Характерною особливктю адмiнiстративних методiв державного управлiння е, зокрема, прямий вплив на керований об'ект шляхом установлення його повноважень (прав i обов'язкiв) [15, с. 273-274].
Серед ознак метсдав прямого впливу видшяють: прямий вплив на волю; наказовий характер, однозначшсть припис1в; широке застосування урядових, вiдомчих акта; наявшсть адмiнiстративного апарату, який контролюе виконання приписiв i застосовуе примусовi заходи для !х виконання; стимулювання виконання приписiв; широке використання позаекож^чного примусу [16, с. 69-70]. Тому тд адмiнiстративними методами державного регулювання економжи розумшть безпосередньо iнструменти прямого впливу держави на дяльтсть суб'ектв ринку [9, с. 24]. Метод прямого впливу в адмшстративному правi ще називають методом 1мперативного регулювання, який базуеться на ввдносинах субординацп мiж учасниками суспiльних вiдносин. Щ ж науковцi формулюють такi ознаки цього методу: виконавча дисциплша, владна наказовкть, пiдпорядкованiсть одних суб'екпв шшим. 1мперативний метод правового регулювання, який застосовуеться в адмшстративному прав^ докоршно вiдрiзняеться вiд диспозитивного, який Грунтуеться на рiвностi прав i обов'язюв сторiн в суспiльних вiдносинах i координацil !х iнтересiв i цшей [15, с. 26].
Виокремлюють три основш групи адмiнiстративних методiв управлшня: регламентацшш, розпорядчi i нормативнi. Змктом регламентацiйних методiв е встановлення складу елемента системи i стiйких оргашзацшних зв'язкiв мiж ними за допомогою закршлення визначених обов'язкiв, загально! регламентацй, розмежування i закрiплення завдань, функцш, прав i вiдповiдальностi, встановлення взаемозв'язюв. Вони здiйснюються за допомогою статута, положень, посадових шструкцш та шших регламент1в. Об'ектами органiзацiйного впливу е i суб'ект, i об'ект управлшня. Регламентацшш методи складаються з чотирьох основних вид1в: загальноорганiзацiйного, функцiонального, структурного i посадового.
Розпорядчi методи ввдображають поточне використання встановлених органiзацiйних зв'язюв, !х часткове коригування в разi змiни умов роботи. В основi розпорядчого впливу методiв цiеl групи лежать повноваження оргашв виконавчо! влади - закршлет в установленому порядку права i обов'язки цих оргашв. Нормативш методи доповнюють регламентацiйнi та розпорядч^
20
Призначення ще! групи методiв - тдтримка стабiльностi органiзацiйних зв'язкiв за допомогою дисциплшарних вимог i систем вщповвдальност [5, с. 377-378]. Загальноорганiзацiйнi методи регламентування ^е^и^йно! дiяльностi функцiонують за допомогою ди законiв, якi на загальноорганiзацiйному рiвнi визначають правове регулювання питань швестицшно! дшльносп. Це, зокрема, Закони Укра!ни "Про iнвестицiйну дiяльнiсть", "Про режим iноземного iнвестування" та шш. Кодифiкованими законодавчими актами, яю регулюють питання швестицшно! дiяльностi в Украш, е, зокрема, Цивiльний, Господарський, Податковий, Митний та iншi кодекси.
Висновки. Отже, застосування лише прямих методiв управлiння, характерних для адмшстративно-правового регулювання, не завжди себе виправдовуе. У теорп управлiння згадуеться про такий метод управлшня, як морально-етичний. Вiн охоплюе заходи виховання, роз'яснення та популяризащю цiлей i змкту управлiння, засоби морального заохочення i стягнення. Змiст !х полягае у тому, щоб виробити i тдтримати певнi переконання, духовнi цiнностi, моральш позицп, психологiчнi установки щодо управлшня i дш, необхiдних для його здшснення. Використання цього методу в управлшш дасть змогу з високим ступенем ефективностi спрямовувати поведiнку суб'екпв швестицшно! дАяльност у правомiрне русло.
1. Солдатов А. П. Административное право Российской Федерации: учебник / А. П. Содатов, В. А. Мельников. — М.: Феникс, 2006. — 347 с. 2. Мальцева Ю. Н. Инвестиции: конспект лекций / Ю. Н. Мальцева. — М.: ЭКСМО, 2008. — 160 с. 3. Гладун З. С. АдмШстративне право Украти: навч. поабник / З. С. Гладун. — Тернотль: Карт-Бланш, 2004. — 579 с. 4. Фахрутдинов И. З. Инвестиционное право: учеб. практ. пособие / И. З. Фахрутдинов, В. А. Трапезников. — М.: Волтерс Клувер, 2006. — 432 с. 5. Малиновський В. Я. Державне управлшня: навчальний поабник / В. Я. Малиновський. — К.: Атжа, 2003. — 576 с. 6. Положення про порядок консерваци та розконсерваци об'eктiв будiвництва, затверджене Наказом МШстерства будiвництва, архтектури та житлово-комунального господарства Украти вiд 21.10.2005 р. № 2 // Офщтний вкник Украти. — 2006 р. — №3. — С. 144. 7. Бурганова Л. А. Теория управления / Л. А. Бурганова. — М.: Инфра-М, 2009. — 153 с. 8. Чиркин В. Е. Государственное и муниципальное управление: учебник /
B. Е. Чиркин. — М.: Юристъ, 2003. — 320 с. 9. Державне регулювання економжи: навч. поабник /
C. М. Чистов, А. С. Никифоров, Т. Ф. Куценко та iн. — К.: КНЕУ, 2004. — 440 с. 10. Тихомиров Ю. А. Административное право и процесс: полный курс / Ю. А. Тихомиров. — М.: Юринформцентр, 2001. -652 с. 11. Митний кодекс вiд 13.03.2012 № 4495-У1 //Вiдомостi ВерховноI Ради Украти. — 2012. — № 44-45, № 46-47, № 48. — ст. 552. 12. Про МШстерство доходiв i зборiв Украти: Указ Президента Украти вiд 18.03.2013 № 141/2013 // Офщтний вiсник Украти вiд 29.03. 2013 р. — № 22. — ст. 9. 13. Втник О. М. 1нвестицшне право: навчальний поабник / О. М. Втник. — К.: Правова едтсть, 2009. — 616 с. 14. Лапина М. А. Административное право / М. А. Лапина. — М.: Консультант Плюс, 2009. — 149 с. 15. Попов Л. Л. Административное право России: учебник / Л. Л. Попов, Ю. И. Мигачев, С. В. Тихомиров. — М.: Проспект, 2010. — 752 с. 16. Новиков С. А. Административное право: конспект лекций / С. А. Новиков. — М.: Приориздат, 2003. — 128 с.
21
