CC BY
22
УДК [342.951:351.85] :316.776
С. С. Самов
Навчально-науковий iнститут права та психологи Нащонального унiверситету "Львiвська полгтехшка", канд. юрид. наук, доц., доцент кафедри адмшстративного та iнформацiйного права
ВИКОРИСТАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й ЯК ПРЕДМЕТ АДМ1Н1СТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
© Самое С. С., 2015
Розглянуто використання шформацшних технологiй як предмет адмшктративно-правового регулювання. Аналiзуються особливостi 1нформац1йного простору та нормативно-правового регулювання використання шформацшних технологш у дiяльностi державних органiв i органiв мiсцевого самоврядування, завдання адмшктративно-правового регулювання щодо iнформацií, шформацшно-шфраструктурних в1дносин.
Ключовi слова: адмiнiстративно-правове регулювання, шформацшний простiр, шформацшна iнфраструктура, шформацшна система.
С. С. Ссимов
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ КАК ПРЕДМЕТ АДМИНИСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ
Рассмотрено использование информационных технологий как предмет административно-правового регулирования. Анализируются особенности информационного пространства и нормативно-правового регулирования использования информационных технологий в деятельности государственных органов и органов местного самоуправления, задачи административно-правового регулирования по информации, информационно-инфраструктурных отношений.
Ключевые слова: административно-правовое регулирование, информационное пространство, информационная инфраструктура, информационная система.
S. S. Yesimov
USING INFORMATION TECHNOLOGY AS SUBJECT ADMINISTRATIVE AND LEGAL REGULATION
In the article the use of information technology as a subject of administrative and legal regulation. Specific features information space and legal regulation of the use of information technology in government bodies and local authorities, the problem of administrative and legal regulation of media, information and infrastructure relations.
Key words: administrative legal regulation, information space, information infrastructure and information system.
Постановка проблеми. В останне десятилггтя одним з прюритетних напрямiв державно1 политики краш-члешв Свропейського Союзу стало виробництво i використання шформацшних технологш практично у всх сферах сусшльного життя. Використання шформацшних технологш у сферi державного управлшня iстотно змiнюе змiст рiзних видiв дiяльностi, виводить на новий, вищий
piвень iнфоpмaцiйне забезпечення сyспiльних пpоцесiв на всх щаблях владно1' iepapxiï. У зв'язку з цим до ^^щетних завдань деpжaви належить фоpмyвaння та pозвиток iнфоpмaцiйноï iнфpaстpyктypи на деpжaвномy та pегiонaльномy piвняx. Iнфоpмaцiйнi технологи с^ия^ть фоpмyвaнню нових ефективних зaсобiв yпpaвлiння i взaeмодiï оpгaнiв влади, мiсцевого сaмовpядyвaння, господapськиx стpyктyp i громадян. Це нова можливiсть пщвищення якостi yпpaвлiння за paxyнок надання послуг деpжaвниx оpгaнiв електpонними засобами. Доцшьнють дослiдження iнфоpмaцiйниx теxнологiй i вивчення потенцiaлy ïx пpaктичного застосування як iнстpyментy оpгaнiв деpжaвноï влади визначаетъся необxiднiстю вдосконалення впливу на сусшльш пpоцеси.
Мета статп - дослщження викоpистaння iнфоpмaцiйниx теxнологiй у контексп пpедметa aдмiнiстpaтивно-пpaвового pегyлювaння.
Виклад основного мaтерiaлу. На сучасному етaпi pозвиткy сyспiльствa потоки iнфоpмaцiï зpостaють з кожним днем, ^ичому як загалом у Rparni, так i всеpединi окpемиx галузей у^авлиня. Таю пpоцеси ведуть до глобaлiзaцiï свiтового пpостоpy, тpaнсфоpмyючи його. У зв'язку з цим особливо1' актуальносп набувають дiï сyб'eктiв пpaвa не тшьки в звичайному фiзичномy ^ост^^ айв iнфоpмaцiйномy. Iнфоpмaцiйний пpостip фоpмyeться не тiльки завдяки pозвиткy iнфоpмaцiйниx теxнологiй, але й на осжв вiдповiдниx ноpмaтивниx aктiв. Нaпpиклaд, Закон У^аши вщ 17.04.2014 p. № 1227-VII 13 "Пpо Сyспiльне телебачення i paдiомовлення Укpaïни" визначае поpядок задоволення iнфоpмaцiйниx потpеб сyспiльствa, залучення гpомaдян до обговоpення та в^шення нaйвaжливiшиx соцiaльно-полiтичниx питань, забезпечення нацюнального дiaлогy, спpияння фоpмyвaнню гpомaдянського сустльства. Стpaтегiя pозвиткy iнфоpмaцiйного сyспiльствa в У^ам пеpедбaчaе нaпpями pозвиткy нацюнально1' iнфоpмaцiйноï iнфpaстpyктypи та ïï штегращю до свiтовоï iнфpaстpyктypи [1]. Значш досягнення в нayково-теxнiчномy пpогpесi, зо^ема в iнфоpмaтицi та зв'язку, забезпечили можливють пpaктичноï pеaлiзaцiï iдей фоpмyвaння iнфоpмaцiйного сyспiльствa загалом.
Ствоpення iнфоpмaцiйного сyспiльствa тiсно взаемопов'язане з у^овадженням iнфоpмaцiйниx теxнологiй в yсi сфеpи сyспiльного та деpжaвного життя. У Rparnax Gвpопейського Союзу деpжaвнi оpгaни влади активно впpовaджyють iнфоpмaцiйнi технологи. У pеaлiзaцiю цих цiлей вкладаються великi фiнaнсовi pесypси. Диpективa 2014/61/СС Gвpопейського Пapлaментy та Ради €вpопейського Союзу вiд 15.05.2014 p. пеpедбaчaе заходи, спpямовaнi на зменшення витpaт на pозгоpтaння високошвидкiсниx меpеж електpонного зв'язку що дасть змогу забезпечити до 2020 pокy доступ для вшх евpопейцiв до високошвидкiсного Iнтеpнетy, понад 30 Мбiт/с, зменшивши витpaти на впpовaдження новiтнix теxнологiй за paxyнок iнтегpaцiï та yнiфiкaцiï нацюнальних пpогpaм [2]. В оpгaнax деpжaвного yпpaвлiння yтвоpюються спецiaльнi стpyктypи в сфеpi pозpобки, впpовaдження та су^оводу деpжaвниx iнфоpмaцiйниx систем i меpеж.
В. Б. Авеp'янов у 1999 p. вказував, що aдмiнiстpaтивно-пpaвове pегyлювaння в пpaктичнiй дiяльностi охоплюе тpи поняття: деpжaвне yпpaвлiння, деpжaвно-aдмiнiстpaтивне pегyлювaння та деpжaвнi послуги [3].
Саме такий шдхщ дозволяе обrpyнтyвaти не ^осто зв'язок понять "aдмiнiстpaтивно-пpaвове pегyлювaння" i "викоpистaння iнфоpмaцiйниx технологш", а й пеpспективи pозвиткy aдмiнiстpaтивно-пpaвового pегyлювaння з ypaxyвaнням сучасних тенденцiй, pозглядaючи цi поняття у контекстi ^едмета iнфоpмaцiйного пpaвa. З огляду на дослщження В. Б. Авеp'яновa, Р. В. 1гонша, у контекстi визначення ^едмета aдмiнiстpaтивного пpaвa як сощальних вiдносин у сфеpax деpжaвного у^авлшня, деpжaвного pегyлювaнню та деpжaвниx послуг, доцшьно позначити iнфоpмaцiйнi теxнологiï як фaктоp, що потpебyе деpжaвноï pеглaментaцiï, пpичомy pеглaментaцiï aдмiнiстpaтивного типу [4, с. 139; 5, с. 129-130].
Як зазначае А. I. Мapyщaк: "У такому контексп актуальними видаються наступш нaпpями дослiджень iнфоpмaцiйного ^ава: зaкpiплення нaцiонaльниx iнтеpесiв Укpaïни в iнфоpмaцiйнiй сфеpi у ноpмaтивно-пpaвовиx актах; пpaвовi засади забезпечення iнфоpмaцiйноï безпеки деpжaви, сyспiльствa та особи; пpaвовi меxaнiзми забезпечення iнфоpмaцiйноï безпеки; теоpетико-пpaвовi засади пpотидiï зaгpозaм iнфоpмaцiйнiй безпещ Укpaïни; теоpетичнi i пpaвовi основи захисту iнфоpмaцiйного пpостоpy Укpaïни; теоpетичнi i пpaвовi основи захисту iнфоpмaцiйниx pесypсiв Укpaïни; компетенцiя деpжaвниx оpгaнiв Укpaïни, зокpемa пpaвооxоpонниx, щодо забезпечення
шформацшно! безпеки Укра!ни; взаeмодiя державних оргашв Укра!ни в процесi забезпечення шформацшно! безпеки держави; теоретико-правовi основи оцшювання протиправних дiй учасникiв iнформацiйно-психологiчного протиборства; теоретико-правовi основи використання комушкацш-них каналiв з метою здiйснення шформацшного впливу; мiжнародний досвiд дiяльностi державних оргашв iз забезпечення шформацшно! безпеки тощо" [6, с. 23].
Треба враховувати, що використання iнформацiйних технологш в дiяльностi державних i мюцевих органiв е предметом адмiнiстративно-правового регулювання як рiзновид поведiнки фiзичних i юридичних осiб.
Водночас iнформацiйнi технологи взаемоддать, перетворюють i органiзують рух iнформацiйних ресурсiв. О. О. Денюова зазначае, що поняття '"нформацшна система" (як система, що об'еднуе по каналах передачi даних створенi шформацшт ресурси, збереженi й оброблюванi на комп'ютерах з дотриманням вимог шформацшно! безпеки [7, с. 18]) - це оргашзацшно-техшчна система, яка забез-печуе вироблення рiшень на основi автоматизаци iнформацiйних процесiв у рiзних сферах людсько! дiяльностi, точнiше вщображае сутнiсть iнформацiйних процесiв у дiяльностi органiв влади [8].
Iнформацiйнi технологи е складовою частиною шформацшного простору, а використання шформацшних технологш слугуе засобом забезпечення взаемоди оргашв влади, оргашзацш та громадян. Звщси випливае, що шформацшний простiр може бути об'ектом управлшського впливу з боку оргашв державного управлшня.
Основнi структурш елементи iнформацiйного простору - це шформацшний ресурс, шформацшш технологи та шформацшш системи, спрямоваш на забезпечення шформацшних потреб суспшьства i держави. Об'ектом державного управлшня можуть бути шформацшш технологи, шформацшш мережi та системи, шформацшний ресурс, оскшьки шформацшний проспр, що е складним динамiчним утворенням, може мати об'екти й зв'язки, яю складно, а часом i неможливо виявити i врахувати шд час планування та реалiзацil керуючих впливiв.
На думку А. В. Манойло, основш структурнi елементи шформацшного простору - це суб'екти, яю реалiзують масове iнформування та генерують велию й значущi шформацшш потоки [9, с. 73-74]. Дослщжуючи шформацшно-психолопчний простiр (що е рiзновидом загальнiшого поняття "шформацшний простiр"), вказаний автор вщзначае, що серед об'екпв шформацшно-психологiчного простору доцiльно видшити: суспiльну свiдомiсть; приватну свiдомiсть шдивща; iнформацiйну iнфраструктуру; iнформацiйнi та психолопчш ресурси [9, с. 86-88].
А Концепщя Нацюнально! програми шформатизаци, як зазначае В. В. Гришин, видшяе в шформацшному просторi такi елементи, як: бази i банки даних, технологи !х ведення та використання, iнформацiйно-телекомунiкацiйнi системи та мережi, яю функцiонують на единiй основi та забезпечують задоволення шформацшних потреб [10, с. 62]. Лексиколопчно термш "шформацшний проспр" охоплюе поняття простору й шформаци.
У фiлософськiй науцi категорiя "простiр" розроблена доволi повно. Проспр характеризуеться протяжнiстю, структурнiстю, спiвiснуванням i взаемодiею елементiв у всiх матерiальних системах. Загальними властивостями простору е протяжшсть, еднiсть перервностi та неперервносп, вiн необмежений, неосяжний i до кшця незбагненний, його будову формуе практично незчисленна множина створених природою i людиною об'екпв i вщношень мiж ними, що передбачае необ-меженiсть спектра рiзноманiтних аспектiв !х багатоцiльового розгляду i / або використання [11].
У розглянутому аспекп простiр передбачае iнформацiйне наповнення. 1нформащя нетлiнна, характеризуеться зростанням в чаш i поширенням у просторi, нерщко И трактують як органiзованiсть iз заздалегiдь заготовленим мiсцем i способом застосування у системах дiяльностi.
О. В. Буньювська пiд iнформацiйним простором розумiе територiю поширення iнформацil за допомогою конкретних компоненпв системи шформаци i зв'язку, i функцiонування шформацшно! дiяльностi мае гарантоване правове забезпечення. До таких компоненпв варто зарахувати: матерiальнi (технолопчш) можливостi поширення шформаци по горизошат й вертикалi, и передачi в будь-яких напрямах та наявнють регiональних i мiждержавних угод, основаних на розумшш того, що жоден iз процесiв iнформацi! не може розглядатися як феномен винятково нацюнального характеру. Спещальними вимiрами шформацшного простору можуть стати: загальна кшьюсть засобiв масово! комунiкацi!, загальний обсяг и продукцi!, яка розповсюджуеться i
приймасться на певнш територп; опосередкована фшсацш тих або iнших результатiв контакту iз продукцieю засобiв масово! комушкаци реципieнтiв [12, с. 9].
Фшсацш знакiв на матерiальних носiях зумовила виникнення документа. Отже, виникла можливють устшшше формувати простiр. Поява i використання документiв надае iнформацiйному простору матерiальнiсть. Складнiсть формування iнформацiйного простору пов'язана з дискретнютю обох компонента шформацшного процесу.
Документ являе собою самостшний елемент шформацп, але ця самостшшсть вiдносна, оскiльки у документа завжди е попереднiй документ i вiн слугуе пiдставою для створення наступного. Наступним значним етапом розвитку шформацшного простору можна вважати появу технологш типу 1нтернет, яю забезпечують миттевiсть передачi шформаци, що, своею чергою, дозволяе говорити про формування практично безмежного шформацшного простору.
Водночас еднють шформацшного простору повинна забезпечуватися передуем адмшстративно-правовим регулюванням. На факт необхщносп участi урядiв рiзних держав у формуванш единого iнформацiйного простору вказують I. В. Арiстова, А. I. Марущак [6, с. 24].
Зазначимо, що економюти давно дослщжують цю категорiю. Глобалiзацiя як економiчне, iнформацiйне, технологiчне об'еднання свiту розширюе просторовi та часовi межi дiяльностi суб'ектiв бiзнесу не лише як реального сектору нацюнально! економiки за рахунок створення нових шформацшних продукпв, а й формуванням нового вiртуального сектору глобально! економiки, в якому компанп i споживачi послуг штерактивно взаемодiють через систему 1нтернету, що слугуе вiртуальним посередником глобального масштабу. 1нформатизащя бiзнесу в останне десятилггтя набула глобальних ознак [13, с. 13]. 1нформацшний простiр дiе на основi правил, якi поеднують державне регулювання та саморегулювання, що забезпечуе шформацшну взаемодiю держави та суспшьства, задовольняючи 1хш iнформацiйнi потреби, збертаючи баланс iнтересiв у контекстi мiжнародного iнформацiйного простору та забезпечення шформацшно! незалежностi.
З огляду на дослщження Н. А. Новшово! сутнiсть шформацшного простору охоплюе форму юнування та взаемодда iнформацiйних систем [14, с. 368].
На думку О. П. Дубаса, шформацшний проспр, постiйно розширюючись i вiдiграючи дедалi важливiшу роль у житп людей, формуе новий життевий простiр у виглядi цшюного поля, усерединi якого iндивiди взаемоддать мiж собою. Специфiка його полягае в розiрваностi двох рiвнiв буття: реального й вiртуального, що зумовлюе новi норми й ситуацп юнування. шформацшний проспр безмежний i вбирае в себе рiзнi об'екти [15, с. 224].
З погляду Д. В. Андреева, можна видшити шформацшний проспр фiзичноl особи, суспшьства загалом, юридично! особи тощо [16, с. 9-10].
В шформацшному просторi, як зазначае В. I. Левенко, юнуе шформацшне керування, яке характеризуе процес вироблення та реалiзацil управлiнських ршень у ситуацп, коли керуючий вплив неявний, непрямий, а об'ектовi керування надана обумовлена суб'ектом управлшня шформащя про ситуацiю (iнформацiйна картина), орiентуючись на яку, цей об'ект немовби самостшно вибирае лiнiю власно! поведшки. Механiзми iнформацiйного керування пов'язанi з прагненням так сформувати повщомлення про навколишню реальнiсть, щоб людина сприймала !х як цiлком зрозумiлi та дiяла вiдповiдно, незважаючи навiть на !хню неадекватнiсть. Таемна сторона високо! ефективностi iнформацiйного керування полягае у дотику до позасвщомого людини, витонченому маншулюванш сприйняттям дiйсностi [17, с. 25].
Залежно вщ цього змшюються пiдходи до адмiнiстративно-правового регулювання, використання шформацшних технологш у рiзних видах шформацшного простору. Таю тдходи до визначення шформацшного простору дають тдстави зробити висновок про те, що це явище було б точшше визначити як шформацшне середовище, осюльки поняття "iнформацiйний простiр" в юридичному сенш - доволi умовна категорiя, яка не може iснувати з погляду единих правил регулювання поведшки в шформацшнш сфер^ Основними елементами, що утворюють структуру шформацшного середовища, виступають суб'екти та об'екти шформацшного впливу. А осюльки шформацшне середовище е базою управлшського впливу в шформацшнш сфер^ то можна видшити об'екти i суб'екти державного управлшня в шформацшнш сфер^
Як зазначае Н. А. Новшова: "Вважаеться необхiдним для укра!нського законодавця окреслити основш риси, межi, складовi шформацшного простору держави з метою здшснення регулювання вiдносин в iнформацiйнiй сферг Це дозволить визначити межi впливу держави на циркулюючу в нш шформащю та бiльш повно вщобразити таку категорiю, безпосередньо пов'язану з шформацшним простором, як iнформацiйний суверенитет" [14, с. 368].
Державнi та мiсцевi органи, засоби масово! шформацп, громадськi та полiтичнi об'еднання можна зарахувати до суб'екпв адмiнiстративно-правового регулювання в умовах використання шформацшних технологш.
Згiдно з проектом Концепцi! шформацшно! безпеки Укра!ни як одного з документа, що регламентують iнформацiйну сферу, об'екти шформацшно! безпеки включають: сукупнють шформацшних технологш, ресуршв, продукцi! i послуг, iнформацiйно! iнфраструктури, суб'ектiв шформацшно! дiяльностi та системи регулювання суспшьних iнформацiйних вiдносин [18].
Доцiльно погодитися з Ю. П. Бурило в тому, що до об'екпв державного управлшня iнформацiйно! сфери входять шформацшш вiдносини, об'ектом яких е шформащя, шформацшно-iнфраструктурнi вiдносини, об'ектом яких е засоби зв'язку, шформатизацп та шформацшно! безпеки (елементи шформацшних систем, мереж тощо) [19, с. 5].
Основна мета державного управлшня у сферi шформацшно-шфраструктурних вщносин полягае у створенш умов, за яких шформацшна шфраструктура стiйко розвиваеться i функцюнуе, доступна для всiх i забезпечуе вс можливостi для професiйно! та комушкативно! дiяльностi.
Серед основних завдань адмшютративно-правового регулювання щодо iнформацi!, шформацшно-шфраструктурних вщносин, об'ектом яких виступають засоби зв'язку, шформатизацп та шформацшна безпека, можна видшити контроль за шформацшними потоками, забезпечення шформацшно! безпеки (в шформацшному та техшчному аспектах).
1нформацшна сфера кра!ни одночасно е сферою реашзацй державно! iнформацiйно! полiтики i об'ектом керуючого впливу. Складна структура цього явища передбачае можливiсть здшснення керую-чого впливу на окремi об'екти, якi теж виступають структурними елементами iнформацiйно! сфери. Водночас використання шформацшних технологш являе собою сполучну ланку, яка об'еднуе всю сукупнють об'екпв державного управлiння в шформацшнш сферi, осюлькп використання iнформацiйних технологш у д1яльносп державних i мюцевих органiв забезпечуе не тiльки шформацшну взаемодiю органiв влади, а й шдвищуе рiвень якостi здiйснення державних послуг у сферi соцiальних вщносин.
Предметом адмшютративно-правових вiдносин можуть бути матерiально-технiчнi дi!, наприклад, дi! з використання шформацшних технологш в дiяльностi державних оргашв, тобто такi ди, вiдповiдно до цiе! тези, також е предметом адмшютративно-правових вiдносин. Як зазначае Ю. П. Бурило: "Правовою основою державного управлшня в шформацшнш сферi е пщгалузь адмiнiстративного права, яка являе собою систему однорщних предметно-спорщнених правових iнститутiв, що включають в себе iерархiчно побудовану сукупнють первинних i вторинних спецiальних правових норм, як регулюють здiйснення галузевого та мiжгалузевого управлiння в рiзних галузях i сферах, що входять до шформацшно! сфери як складного об'екта державного управлшня, шляхом визначення завдань i основних напрямiв дiяльностi держави, системи та адмшютративно-правового статусу оргашв (суб'екпв) державного управлiння та керованих ними суб'екпв шформацшних та шформацшно-шфраструктурних вщносин, а також регулювання взаемодп мiж ними" [19, с. 11]. Отже, адмшютративно-правове регулювання використання шформацшних технологш забезпечуе: надання державних послуг шформацшно! та сощально! спрямованосп; дае змогу пщвищити ефективнють внутршньо! органiзацi! управлiння, за рахунок змши системи контролю та налагодження зворотного зв'язку. Тому використання шформацшних технологш в державному управлшш е предметом адмшютративно-правових вщносин, а самi шформацшш технологи як елемент шформацшно! сфери, поряд з шформацшним ресурсом, являють собою один з об'екпв державного управлшня.
Висновки. У системi державних оргашв i в управлшських процесах шформацшш технологи виступають сполучними ланками, що забезпечуе взаемодда i штегращю вшх рiвнiв i елементiв системи та виконання нею ^ !! iнститутами) всiх основних функцiй. Мехашзми використання iнформацiйних технологiй мають адмшютративно-оргашзацшш, адмiнiстративно-правовi й iнформацiйно-комунiкацiйнi складовi. Особливють адмiнiстративно-правово! складово! механiзму
використання шформацшних технологш у сферi державного управлшня полягае в тому, що bíh поки що на етат свого формування. Впровадження сучасних шформацшних технологш забезпечуе цшсшсть шформацшно! сфери, що розвиваеться згщно з певними закономiрностями. Якщо iгнорувати закономiрностi розвитку шформацшно! сфери, то знижуеться дiевiсть рiшень, зменшуеться ефективнiсть впровадження шформацшних систем в роботу оргашв влади, виникае необхщшсть реформування системи управлшня. 1нформацшне забезпечення якiсно i ефективно реалiзуеться тiльки в умовах наявносп достатнього адмiнiстративно-правового регулювання використання шформацшних технологш. Розроблення та впровадження адмшстративно-правового регулювання використання шформацшних технологш сприяють переходу до ново! сустльно! формацп - iнформацiйного суспiльства. Отже, адмшютративно-правове регулювання використання iнформацiйних технологiй забезпечуе ефективне державне управлшня на вшх рiвнях.
1. РозпорядженняКабтетуMinicmpie Украгни eid 15.05.2013р. № 386-р "Про схвалення Стратеги розвитку тформацшного сустлъства в УкраЫ " [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3. rada. gov. ua/laws/show/386-2013-%D1%80 2. Директива 2014/61/СС Свропейсъкого Парламенту та Ради eid 15 травня 2014 року про заходи, спрямован на зменшення витрат на розгортання високошвидшсних мереж електронного зв'язку / Офщшний вясник Свропейсъкого СоюзуL.155/1 23.5.2014. UA. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. nkrzi. gov. ua/ index. php?r=site/ index&pg=104&language=uk 3. Авер 'янов В. Б. Державне управлтня: mеоpiя i практика /В. Б. Авер'янов,
B. В. Цветков, В. М. Шаповал, С. П. Кистъ, Л. Т. Кривенко. - К.: Юртком 1нтер, 1998. - 431 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrkniga. org. ua/ukrkniga-text/692/38/ 4. Авер'янов В. Державне управлтня у змicmi предмета адмтстративного права / В. Авер 'янов // Втник АкадемИ' правових наук Украгни. - 2004. - № 2 (37). - С. 139-149 5.1гонт Р. В. Предмет адмшстративного права у в умовах трансформацИ' втчизняног системи права /Р. В. 1гонт /Наук. вясник Херсон. держ ун-ту. Сеpiя "Юридичт науки". - 2015. - Вип. 2. - Т. 2. - С. 126-130. 6. МарущакА. I. Прюритети розвитку тформацшного права Украгни/А. I. Марущак //1нформащя i право: наук.-практ. журнал. - 201. - № 1(1). -
C. 20-24. 7. 1нформацты технологи в юридичнт дiялъноcmi: навч. поаб. / О. В. Стваковсъкий, М. I. Шерман, В. М. Стратонов, В. В. Латнсъкий. - Херсон: ХДУ, 2012. - 220 с. 8. Детсова О. О. ^формацЫн системи i технологи в юридичнт дiялъноcmi: навч. поаб. / О. О. Детсова. - К.: КНЕУ, 2003. -315 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrkniga. org. ua/ukrkniga-text/817/4/ 9. Манойло А. В. Государственная информационная политика в особых условиях / А. В. Манойло. - М. : МИФИ, 2003. - 388 с. 10. Гришин В. В. Оcобливоcmi формування единого тформацшного простору Украгни на державному piвнi / В. В. Гришин // Наук. вкник Харк. держ. акад. кулътури. - 2011. - Вип. 33. - С. 62-69. 11. Бунъ-ювсъка О. В. 1нформацШний пpоcmip: соцюкулътурна сутшстъ, стан та проблеми функцюнування в УкраЫ: автореф. дис. ... канд. Кулътурологп: спец. 26.00.01 "Теоpiя й icmоpiя кулътури" / О. В. Бунъшвсъка. - К., 2009. - 22 с. 12. Пpоcmip: словник украгнсъког мови: в 11 томах. - Том 8, 1977. -С. 298. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sum. in. ua/s/prostir 13. Фалъко С. А. Розвиток тформатизацп мiжнаpодного туристичного бiзнеcу в умовах глобалiзацiг: автореф. дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.00.02 "Свтове господарство i мiжнаpоднi економiчнi вiдноcини" / С В. Фалъко. - Лъвiв, 2015. - 21 с. С 13. 14. Новжова H. А. 1нформацшний пpоcmip як основа тформацшног функцп сучасног держави / H. А. Новтова // Актуалън проблеми держави i права зб. наук. пр. / Нац. ун-т "Одесъка юридична академiя". - Одеса: Юрид. л-ра, 2011. - Вип. 61. - С. 365-373. 15. Дубас О. П. 1нформацшно-комунжацшний пpоcmip: поняття, суттстъ, структура / О. П. Дубас. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dspace. nbuv. gov. ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/26693/22-Dubas. pdf? sequence=1
16. Андреев Д. В. Соцiалъно-пpавовi комушкацп в забезпеченнi взаемодп влади та громадянсъкого сустлъства: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : спец. 12.00.12 / Д. В. Андреев. - К., 2014. - 36 с.
17. Ливенко В. I. 1нформацШне керування: концептуалъне ядро тформацшного протиборства / В. I. Ливенко // Нова парадигма : журнал наук. пр. Нац. пед. ун-т iм. М. П. Драгоманова, 2012. -Вип. 114. - С. 23-33. 18. Концепцп тформацшног безпеки Украгни. Проект. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://mip. gov. ua/done_img/d/30-project_08_06_15. pdf 19. Бурило Ю. П. Оргатзацшно-пpавовi питання державного управлтня в тформацШшй cфеpi: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 "Адмшстративне право i процес; фтансове право; тформацшне право" / Ю. П. Бурило. - К., 2008. -18 с.
