CC BY
20
НАУКОВ1СТАТТ1
МАКРОЕКОНОМ1КА, ЕКОНОМ1ЧНА ТЕОР1Я ТА 1СТОР1Я
УДК 330.366:330.46:620.9 DOI: Mps://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).3-16
Олександр Михайлович Суходоля
д-р наук держ. упр., проф. ORCID 0000-0002-1978-404X
e-mail: sukhodolia@gmail.com,
Нацональний шститут стратегiчних до^джень, м. Кшв,
Геннадш Леотдович Рябцев
д-р наук держ. упр., проф. ORCID 0000-0002-3478-825X
e-mail: rgl2006@ukr.net,
Нацюнальний тститут стратегiчних до^джень, м. Кшв, Нацюнальний ушверситет «Киево-Могилянська академiя»,
Юрш Михайлович Харазшвш
д-р екон. наук, с.н.с. ORCID 0000-0002-3787-1323
e-mail: yuri_mh@ukr.net
Нацональний шститут стратегiчних до^джень, м. Кшв, 1нститут економти промисловостi НАН Украти, м. Кшв
МЕТОДОЛОГ1Я ОЦ1НЮВАННЯ ВПЛИВУ ЗАГРОЗ НА Р1ВЕНЬ ЕНЕРГЕТИЧНО1 БЕЗПЕКИ
Постановка проблеми. За умов енергетичного переходу, геополггачного протиборства за енергетичш ресурси й технолопчне лщерство, змшення моделей функцюнування енергетичних ринюв, використання енергоноспв як збро! для досягнення полггачних цшей в «пбридних» вшнах, зростае потреба в забезпеченш спроможносп оргашв влади нейтр^зувати загрози енергетичнiй безпещ або зменшувати негативнi на-слщки !хнього впливу. Однак систематична робота в цьому напрямi не ведеться, багато в чому через вщ-сутшсть методологи оцiнювання. Загрози енергетич-нiй безпецi в Укра!ш визначають епiзодично, виключ-но яюсним методом, використовуючи оцiнки фахiв-цiв, яю не е експертами у предметнш сферi дослщ-ження. Це призводить до нерозумшня явищ, тенден-цш i чинниюв, здатних унеможливити чи ускладнити реапiзацiю нацiонапьних iнтересiв Укра!ни в енерге-тичнiй сферi, формування й реатзацп недостатньо результативно! та ефективно! державно! полiтики.
Анашз останн1х дослщжень i публiкацiй. 1снуе велика кшьюсть Грунтовних дослщжень, яю дозволили сформувати засади державно! политики у сферi гаран-тування енергетично! безпеки [1-9]. Проте в бшьшосп з них для оцшювання загроз використано комплекс -ний щдхщ, проблемою застосування якого е досить довшьний вибiр груп параметрiв, яю, на думку дослщ-ниюв, е важливими для аналiзу. Це не дозволяе роз-робити унiверсапьно! методологи оцшювання загроз енергетично! безпеки для рiзних держав i специфiчних умов функцюнування енергетичних ринюв у них, а та-кож унеможливлюе стратегування, осюльки швидю
змiни, що вщбуваються в енергетицi, зумовлюють потребу в щорiчному переглядi параметрiв оцшювання та уточнення розрахунюв.
З огляду на це, автори будують сво! дослiдження у сферi гарантування енергетично! безпеки на застосу-ваннi системного пщходу [10-15]. У його рамках будь-який об'ект (пiдсистема) нижчого рiвня та його скла-довi (елементи та зв'язки, функцп й рол^ процеси та матерiал) може, внаслщок непроектного функцюну-вання, стати джерелом загроз для об'екта вищого рiв-ня та його складових. Утiм, для об'екта вищого рiвня таю загрози е внутрiшнiми. Водночас функцюнуванню такого об'екта можуть завадити й зовнiшнi (для нього) загрози, джерелом яких е система (об'ект) ще бшьш високого рiвня. У застосуванш до предмета енергетично! безпеки такими пщсистемами, що послщовно розширюються е ресурсна (i технолопчна) достатнiсть, економiчна доступнiсть, економiчна (та енергетична) ефектившсть, екологiчна (i сощальна) прийнятнiсть, енергетична стiйкiсть, захищенiсть нацюнальних ште-ресiв (в енергетицi).
Метою статп е розроблення базовано! на системному mдходi методики оцшювання впливу загроз на рiвень енергетично! безпеки та здшснення оцiнки для забезпечення спроможносп органiв влади нейтралiзу-вати загрози енергетичнiй безпецi або зменшувати не-гативнi наслiдки !хнього впливу.
Виклад основного матерiалу дослщження. Закон Укра!ни «Про нацiональну безпеку» [16] називае за-грозами нацюнальнш безпецi Укра!ни «явища, тенденций i чинники, що унеможливлюють чи ускладню-
ють або можуть унеможливити чи ускладнити peani3a-щю нaцiонaльних iHTepeciB та збереження нацюналь-них цiнностей Укра!ни».
Оскшьки це визначення не дозволяе вирiзнити поняття «загроза» з-пом1ж схожих за змютом термiнiв «виклик» i «ризик», що iнодi вживають як взаемоза-мiннi, автори використовуватимуть згaдaнi термши так.
Виклик (challenge) — сукупнiсть обставин, що фор-мують особливi вимоги до умов функцюнування об'екта управлшня. Наприклад, викликом для Укра!ни е здшснення енергетичного переходу.
Реагування суб'екив упрaвлiння на виклик або бездiяльнiсть стосовно нього може мати як позитивш, так i негaтивнi результати, наприклад, призвести до появи та/чи загострення загроз енергетичнш безпещ.
Виходячи з цього, виклики енергетичнiй безпе-цi — сукупнiсть обставин i чинниюв, що формують особливi вимоги до умов функцюнування й розвитку енергетичного сектору, i потенцiйно здатш призвести до появи загроз енергетичнш безпець
Загроза (threat, risk source) — явище, сукупшсть подiй, що вщбуваються стихiйно чи внaслiдок цше-спрямованих дiй (зокрема зловмисних), або необГрун-тована бездiяльнiсть суб'екта управлшня, як здaтнi спричинити негaтивнi наслщки. Наприклад, весняна повiнь, пожежа на трансформаторнш пщстанцп або юбератака на систему управлшня мапстральним газопроводом.
Якщо загроза виникла в неконтрольовaнiй суб'ектом управлшня сфер^ ll вважають зовншньою щодо системи (об'екта упрaвлiння). Наприклад, блокада шшими державами постачання товaрiв стратепч-ного iмпорту (ядерного палива чи нaфтопродуктiв). Якщо загроза стала наслщком дiй чи необГрунтовано! бездiяльностi суб'екта упрaвлiння, li вважають внут-рiшньою щодо системи (об'екта управлшня). Наприклад, недотримання норм обслуговування захисно! дамби водосховища е загрозою ii здaтностi убезпечу-вати низовини вщ затоплення.
Виходячи з цього, загрози енергетичнш безпещ — короткочасш або тривaлi, реaльнi або потенцшш об-ставини, явища, чинники або поди, що можуть пору-шити безпеку та стiйкiсть функцюнування енергетичного сектору кра!ни, обмежити або порушити енерго-забезпечення споживaчiв, призвести до aвaрiй та ш-ших негативних нaслiдкiв.
Загроза впливае на об'ект упрaвлiння (систему) через його уразливють.
Уразливкть (vulnerability) — чутливють об'екта уп-рaвлiння до впливiв, слабке мiсце в його захист вiд загроз, вiдсутнiсть «зaпобiжникiв» вiд них. Наприклад, для об'екта «захисна дамба водосховища» загроза «недотримання норм обслуговування», що може спричинити порушення сталосп захисно! дамби (деградащя опiрних спроможностей), реaлiзуеться через уразли-вiсть «вiдсутнiсть системи контролю за дотримання норм обслуговування захисно! дамби». Подiбно, ураз-ливютю виступае «незахищений iнтерфейс системи управлшня трубопроводом» для загрози «юбератака на систему управлшня».
Якщо об'ект е вразливим до впливiв, реaлiзaцiя загрози, зазвичай, мае негативш нaслiдки.
На^док (consequence) — результат впливу загрози на цЫ функцiонувaння об'екта управлшня i часто вимiрюеться через ощнку величини втрат вiд та-
кого впливу, зокрема: зaподiяння фiзичноi шкоди; майнових чи грошових збитюв; погiршення рiвня енергоефективностi внутрiшнього валового продукту; зростання вaртостi витрат, що йде на оплату житлово-комунальних послуг, тощо. Наприклад, для об'екта «захисна дамба водосховища» наслщком впливу за-грози «недотримання норм обслуговування» е «пору-шення стaлостi захисно! дамби (деградащя отрно! спроможностi)», яке може бути виражено або через ощнку втрат, спричинених руйнуванням дамби, або у вщсотках зменшення опiрностi порiвняно з проектним рiвнем. Подiбно, для «системи управлшня трубопроводом» наслщком впливу загрози «юбератака на систему управлшня» е збитки, спричинеш зупинкою функцiонувaння трубопроводу.
Утiм, загроза реaлiзуеться не завжди, об'екти управлшня врaзливi не до ветх загроз i не всi загрози призводять до негативних наслщюв (зокрема, через за-стосування зaходiв iз зaпобiгaння реaлiзaцi! загроз). Вщповщну ймовiрнiсть нaслiдкiв впливу загрози уста-новлюють, оцiнюючи ризики.
Ризик (risk) — вплив невизначеностей на цМ об'екта упрaвлiння, або загальна можливють (iмовiр-нiсть) того, що загроза реaлiзуеться, порушить функ-цiонувaння уразливого об'екта управлшня i спричи-нить негативш наслщки [17]. Ризик е тим большим, чим вища ймовiрнiсть реaлiзaцi! загрози й бiльшi спричинеш нею наслщки. Таким чином, за величиною ризику можна визначати рiвень загрози, щоб встано-вити значущють !! впливу на цiлi об'екта управлшня, i ранжувати загрози за щею знaчущiстю.
З урахуванням викладеного вище, ризик у сферi енергетично! безпеки — можливiсть переростання ви-клик1в енергетичнiй безпецi у загрози, реaлiзaцi! загроз енергетичнiй безпецi й настання iнших обставин, здат-них негативно вплинути на стан енергетично! безпеки.
Оцтювання загроз енергетичнш безпещ полягае в !хньому щентиф^ванш, aнaлiзувaннi i, власне, оцi-нювaннi !х рiвня шляхом визначення сумарно! вели-чини ризику [17].
1дентифжування загрози передбачае !! виявляння, усвщомлення й реестрування з метою ощнки сукуп-ного негативного нaслiдку у випадку !! реaлiзaцi!. Пiсля того як загрозу щентифжовано, суб'ект управ-лшня мае визначити перелiк дiй, що унеможливлять !! реaлiзaцiю (prepare, protect, mitigate/absorb) чи змен-шать можливi негaтивнi нaслiдки (respond, adapt, recover).
Iдентифiкувaння загрози охоплюе:
— визначення причин виникнення загрози, !! джерела;
— установлення перел^ подiй, що можуть вщбу-тися внaслiдок реaлiзaцi! загрози;
— визначення характеру можливих негативних наслщюв (зaподiяння фiзично!, морально! шкоди, майнових, грошових збитюв; знецшення блага, що охороняеться правом).
Осюльки обмеженi ресурси политики не дозволя-ють одночасно займатися нейтрaлiзaцiею всiх виявле-них загроз, необхщним е виокремлення iз загального реестру найб^льш значущих (ранжування загроз).
Аналiзування загрози полягае у встановленш ураз-ливостi об'екта упрaвлiння й можливих наслщюв впливу реaлiзaцi! загрози з урахуванням наявносп чи вщсутносп дiй суб'екта упрaвлiння, спрямованих на !! нейтрaлiзaцiю.
Алгоритм ан^зування е таким:
— iдентифiкування загрози (вщповщь на питання «Що викликае занепокоення з точки зору досягнення цшей системи (вихщних параметрiв)?»;
— визначення чиннику впливу (вiдповiдь на питання «Що саме впливае (чинник впливу) на функцюнування об'екта (системи)? Яким чином цей вплив може бути реатзований? У чому причини того, що може статися?»);
— визначення уразливостей, тобто перелiку еле-ментiв об'екта чи функцш, що перебувають пiд загро-зою й безпосередньо «дозволяють» загрозi спричинити негативнi наслiдки (вiдповiдь на питання «Яю об'екти та чому е вразливими для загрози? Що саме може сприяти негативному розвитку ситуацп?»);
— установлення негативних наслщюв у разi реа-лiзацiï загрози (вщповщь на питання «Як вихщт па-раметри об'екта системи буде порушено? Якими бу-дуть втрати, збитки, шкода?»).
Таблиця 1
Опис внутршшх загроз енергетичнiй безпецi_
Загроза Чинники впливу Уразливiсть Наслiдки
1 2 3 4
1. Деграда-щя енерге-тичних систем i мереж вщсуттсть та/чи недостатнi тем-пи оновлення й модертзацп об-ладнання; нестача внутрiшнiх i зовнiшнiх iнвестицiй; вщсуттсть едино! технчно! полiтики й системи технчного контролю фiзична зношенiсть, техноло-гiчна застарiлiсть енергетичних систем i мереж постачання енергi!; недостатнiй рь вень автоматизации; вщмова вiд дублювання й резерву-вання в системах надшноси й безпеки нестiйке функцюнування енерге-тичного сектору; збшьшення кшь-костi вiдмов; зростання втрат у системах i мережах; низька ефективтсть використання енергоресурсiв; економiчнi збитки; низька енергетична рентабельтсть; скорочення ВВП
2. Непро-фесiоналiзм у вироб-леннi поль тики неефекгивнi й нерезультативн владнi рiшення; неспроможнiсть до стратепчного управлiння та кризового реагування; нескоор-динованi дП державних шститу-цiй; вiдсутнiсть наступностi в дiях вiдсутнiсть механiзмiв поль тично! вiдповiдальностi; утрата зв'язку м1ж рiвнем профе-сiоналiзму й посадою; вщсуттсть механiзмiв контролю над вщповщтстю ухвалених рiшень компетенцiям оаб, яю !х приймають незахищенiсть нацiональних ште-ресiв; непрогнозованiсть полiтики; затримка з ухваленням рiшень; ви-роблення полггаки в iнтересах ФПГ; популГзм; корупщя; змен-шення бюджетних надходжень i збшьшення витрат; недовiра до влади
3. Втру-чання дер-жави у функцiону-вання рин-юв адмiнiстративне встановлення цiн i тарифiв; покладення над-мiрних обов'язюв для забезпе-чення загальносуспшьних ште-реетв; свiдоме урiзання прав ок-ремих суб'екив на продаж енергетичних товарiв i послуг; на-дання вказiвок щодо постачання товарiв i послуг окремим спожи-вачам; надмiрна державна шд-тримка окремих галузей незавершенiсть переходу вщ адмiнiстративно! до ринково! моделi державного регулю-вання в енергетищ; несфор-мованiсть енергетичних ринюв; непрозорiсть пiдготовки та ухвалення владних рiшень; невизначенiсть основних засад державно! политики у сферi енергетично! безпеки низька ефективтсть функцюну-вання енергетичного сектору; втрата привабноси з точки зору трансферу кращих практик; еконо-мГчн збитки; брак швестицш в оновлення фонд1в, надштсть i без-пеку; зменшення бюджетних над-ходжень; ухиляння вщ сплати по-датюв i збор1в; зростання кшькосп банкрутств; ^ринковГ цши й та-рифи
4. Висока енергомют-юсть еконо-мiки вiдсутнiсть та/чи недостатнi тем-пи оновлення й модертзацп об-ладнання; нестача внутршнк i зовнiшнiх швестицш; штучна пiдмiна пiдвищення рiвня енер-гоефективностi фрагментарним енергозаощадженням зношетсть i застарiлiсть ш-фраструктури; недостатнiй рiвень автоматизации вироб-ництва та облiку; збереження полггаки, що дозволяе отри-мувати «вигоду» вiд великих втрат енергоресурсiв (тари-фоутворення «витрати плюс») низька ефективтсть функцюну-вання енергетичного сектору; ни-зька ефективнiсть споживання енергетичних ресурсiв; неконкуренто-спроможтсть товарiв; низька енергетична рентабельтсть; низький рiвень продуктивности працi; змен-шення бюджетних надходжень; скорочення ВВП
5. Ресурсна й техноло-гiчна за-лежнiсть неможливiсть повного забезпе-чення потреб в енергетичних ресурсах i технологiях; неспро-можнiсть швидко скоротити iм-порт, збшьшити видобуток енергетичних ресурсiв, забезпечити випереджаючий розвиток енер-гетичних технологш залежнiсть вiд постачання газу, вугшля, нафтопродуктiв, ядерного палива; вiдсутнiсть власного виробництва сучас-них енергетичних систем; технолопчна застарiлiсть ш-фраструктури; брак спеща-лiстiв залежтсть вщ постачальниюв енергетичних тс^рГв i сучасних технологш; висока вартiсть спожитих енергоресурсiв для держави та/чи !хня нестача; економiчна недоступ-тсть енергетичних ресурсiв для бшьшосп споживачiв; погiршення добробуту
Отже, загальна послiдовнiсть аналiзування загрози е такою: «чинник впливу» вна^док кнування «вразливост» здатний спричинити «на^дки».
Наприклад, загроза «деградацiя систем електро-постачання» (iдентифiкацiя), полягае у «фзичнш зно-шеностi й технолопчнш застарiлостi систем електро-постачання» (чинник впливу), внаслщок «непрове-дення оновлення й модернiзацiï iнфраструктури» (уразливiсть) здатна спричинити «аваршне зупинення потужностей, збшьшення кiлькостi вщмов, вихiд об-ладнання з ладу, переривання електропостачання спо-живачiв, економiчнi збитки суб'ектiв господарювання» (наслiдки).
Викладенi вище пiдходи дозволили авторам щен-тифiкувати та проаналiзувати внутрiшнi й зовнiшнi загрози енергетичнш безпецi за станом на 1 вересня 2021 р. (табл. 1 i 2).
Зактчення табл. 1
1 2 3 4
6. Недоско-нала конку-ренцiя наявнiсть неоднакових для ветх, нестабшьних та непрозорих умов господарювання; зловжи-вання ринковою владою як на-слiдок формування в Укра!ш «енергетичних ринюв поста-чальника»; надання державно! пiдтримки окремим суб'ектам господарювання; наявнiсть бар'е-рiв для виходу на енергетичш ринки; утрата впливу держави на дiяльнiсть зовнiшнiх швесто-рiв негарантоване право власно-сп; провал судово! реформи; наявнiсть високо! концентраций на енергетичних ринках; асиметрiя ринково! шформа-цп; вщсутшсть монiторингу рiвня економiчно! конкуренции вiдсутнiсть вiдкритих баз даних конкурентносп ринюв; неконкурентоздатнiсть корпоративного менеджменту; недосконалiсть законодав-ства низька ефектившсть функцюну-вання енергетичного сектору; ухи-ляння учасниюв ринюв вщ сплати податюв i зборiв у повному обсязГ; тиск на осiб, яю приймають pi-шення; неpинковi (завищеш та/чи заниженi) цiни й тарифи; зростання енергетично! бщноси; еко-номiчна нецоступнiсть енергетичних ресуретв для бiльшостi спожи-вачiв; зменшення бюджетних над-ходжень; скорочення ВВП
7. Енерге-тична бщ- ШСТЪ формування в Укра!ш «енергетичних ринюв постачальника»; неврахування iнтересiв спожи-вача; штучна пiдмiна «забезпе-чення доступу до недорогих, на-дiйних, стiйких i сучасних дже-рел енергп для всiх» розвитком вiдновлюваних джерел низький рiвень доходiв; суб-сидування у виглядi обме-ження обсягу платеж1в на оплату ЖКП у вiдсотках сукуп-ного доходу; застарша шфра-структура; збереження поль тики, що дозволяе отриму-вати «вигоду» вiд втрат енер-горесурсiв («витрати плюс») економiчна нецоступнiсть енергетичних ресуретв для бшьшосп спо-живачiв; попршення добробуту; нецовipа до влади
8. Негатив-ний вплив енергетики на довклля збшьшення викидiв шкщливих речовин енергетичними пщпри-емствами та !хнiх стоив; зрос-тання площ вiдвалiв; затоплення вугшьних шахт фiзична та моральна зноше-нiсть шфраструктури; техно-логiчна застарiлiсть енергетичних систем i мереж; невщ-повiднiсть сучасним еколо-гiчним вимогам систем очи-щення викидiв, вiдвалiв i стоков на енергетичних тдпри-емствах еколопчна непpийнятнiсть впливу енергетики на довюлля; втрата здо-ров'я людини; втрата бюлопчного розма!ття; загибель екосистем; зростання сощальних витрат i ви-трат на зменшення негативних екс-терналш
9. Змша структури спожи- вання i по- стачання енергоре- сурсiв зростання частки ВДЕ i скоро-чення частки вугшля в баланет; скорочення споживання енергГ! промисловютю; скорочення споживання газу як сировини; збшьшення споживання нафто-продуктiв; зростання темтв електромобiлiзацi! надлишок базово! й нестача високоманеврово! електрич-но! потужностi; постачання з одного джерела понад 30% вщ споживання енергоресур-сiв; вiдсутнiсть механiзмiв ба-лансування нестiйке функцiонування енерге-тичного сектору; розбалансування енергетичних систем; нестача енер-гоpесуpсiв; зростання цш на енер-гетичнi товари
10. КлГма-тичш змiни змiщення пiкiв споживання енергп у розрiзi сезонi та часу доби; нестабшьшсть погодних умов; непроектш режими ро-боти шфраструктури; змен-шення гiдроенергетичного по-тенщалу нестача маневрових потужно-стей; надмiрне навантаження на технолопчно застарiлу енергетичну iнфраструктуру; нерiвномiрнiсть графiку ро-боти устаткування нестшке функцiонування енергетичного сектору; зупинення пщ-приемств через нестачу води; нестача енергГ! в пiковi перюди; при-скорення зношення шфраструктури; аварп та зростання ремонт-них пеpiоцiв
Складено авторами.
Таблиця 2
Опис зовшшшх загроз енергетичнш безпещ_
Загроза Чинники впливу Уразливють Наслщки
1 2 3 4
1. Юбер-атаки шюдливГ (пpогpамнi коди, скрипти, активний контент тощо) i зловмисш програмш засоби (вГруси, рекламне про-грамне забезпечення, хробаки, троянщ, рутюти, клавГатурш логери, дозвонювачГ, шпигун-сью програмш засоби, здирни-цью програми, шюдливГ пла-Гши тошо) незахищеш штерфейси автома-тизованих систем управлшня енергетичними об'ектами; не-досконала оргашзащя управлшня технолопчними проце-сами; неквалГфшований персонал нестшке функцюнування енергетичного сектору; порушення кон-фщенцшносп, цМсноси, доступности шформацшних ресуретв; кра-д1жка шформацп; отримання контролю над комп'ютерними системами; блокування комп'ютерГв, шифрування файлГв користувача; порушення функцюнування систем; аваршне зупинення потужно-стей; переривання енергопоста-чання; економГчш збитки
Зактчення табл. 2
1 2 3 4
2. Вими-вання про-фесшних кадрiв вимушена мiграцiя; приваб-ливi умови працевлаштування вiтчизняних фахiвцiв в шших державах; недосконала система подготовки й пiдвищення квалiфiкацi! нижч^ порiвняно з сусiднiми державами, заробгтт плати; вiдсутнiсть можливостей для професшного розвитку й гаран-тування власного добробуту; наявнiсть внутрiшнього конф-лжту на об'ектах енергетики низька ефективнiсть й нестiйке функцюнування енергетичного сектору; зниження стабшьносп роботи енергетичних тдприемств; погiршення якост вироблено! про-дукцi!; економiчнi збитки; зменшення бюджетних надходжень; скорочення ВВП
3. Вшсь-ковi дП фiзичний вплив на об'екти енергетики та персонал (руй-нування та блокування) недосконалiсть фiзичного за-хисту критично! енергетично! шфраструктури; неврахування загроз вшськових дiй при про-ектуваннi енергетично! шфра-структури незахищешсть нацiональних ште-реетв; нестiйке функцiонування сектору; небезпека для життя та/чи здоров'я людини; порушення функцюнування технолопчних систем; аваршне зупинення потужностей; переривання енергопостачання; економiчнi збитки
4. Зовнш-нш вплив на вироб-лення по-лiтики наявшсть суб'ектiв iз центром управлiння за межами юрисдикции уряду, заштересованих у змiненнi полiтики з метою: на-дання преференцiй окремим пщприемствам, енергоресур-сам, технологiям, видам генераций; припинення дiяльностi окремих пщприемств, розвит-ку технологiй, пiдготовки кад-рiв; зменшення частки сус-пшьного сектору; приватизации стратегiчних пiдприемств та об'екпв критично! енергетич-но! шфраструктури незавершенiсть переходу вiд ад-мшстративно! до ринково! мо-делi державного регулювання в енергетицi; непрофесiоналiзм у виробленш полiтики незахищенiсть нацiональних ште-реетв; вироблення полiтики в ште-ресах зовншшх суб'ектiв управ-лiння; економiчнi й полiтичнi втрати для галузi й держави; недо-вiра до влади; невиконання страте-гiчних цшей розвитку
5. Терорис-тичнi акти застосування збро!, вчинення вибуху, пщпалу чи iнших дiй, знищення персоналу та/чи руйнування об'екпв енергетики недосконалiсть фiзичного за-хисту критично! енергетично! iнфраструктури нестiйке функцiонування сектору; втрата життя та/чи здоров'я людини; порушення функцюнування систем; аваршне зупинення потужностей; переривання енергопостачання; економiчнi збитки
6. Блоку - вання постачань штучне й цшеспрямоване при-зупинення чи припинення по-стачання енергоресуретв i тех-нологiй; запровадження ш-шими державами необГрунто-ваних обмежень i заборон на постачання енергоресурав; за-тягування ремонтiв i профь лактичних робiт на пщприем-ствах, орiентованих на експорт енергоресурсiв; затримки з оформленням дозволiв на експорт енергоресурав в Укра!ну вщсутшсть стратегiчного енер-гетичного резерву i стабМза-цiйних запасiв енергетичних ре-сурсiв; залежнiсть вiд зовнiшнiх постачань природного газу, енергетичного вугшля, нафто-продуктiв, св1жого ядерного па-лива; нестача високоманеврово! потужностi; вiдсутнiсть власного виробництва сучасних енергетичних систем; неспро-можнiсть уряду до кризового реагування нестшке функцюнування енергетичного сектору; рiзке зростання цш та ажютажний попит; порушення нормального функцюнування нацюнально! економiки; тиск на оаб, яю приймають рь шення
7. Блоку -вання ште-грацiйних процеетв полггачне, законодавче, орга-нiзацiйне гальмування переходу на европейсью правила функцюнування енергетичних ринюв; полiтичнi та оргашза-цiйнi рiшення щодо пере-шкоджання об'еднанню систем i мереж Укра!ни та 6С незавершенiсть переходу вiд ад-мiнiстративно! до ринково! мо-делi регулювання; несформова-нiсть ринюв; залежшсть вiд постачання росiйських енергоре-сурсiв i технологiй; непрофесю-налiзм у виробленнi полiтики незахищенiсть нацiональних ште-ресiв; втрата привабностi з точки зору трансферу кращих практик; зменшення бюджетних надходжень; економiчнi збитки; нерин-ковi (завищенi та/чи занижеш) цiни й тарифи
8. Епiдемi! та пандемп поширення вiрусiв, паразитiв, грибюв або бактерiй, яю спри-чиняють неконтрольоване за-раження шфекцшними захво-рюваннями вiдсутнiсть системи оцiнки стану здоров'я й допуску персоналу до роботи; недосконала профилактика захворювань; не-дотримання обмежень; непро-фесiоналiзм у полiтицi; розвал системи саштарно-епщемюло-гiчного нагляду втрата життя та/чи здоров'я людини; зниження продуктивности пращ; збитки для суб'екив госпо-дарювання та енергетики загалом; зростання соцiальних витрат
Складено авторами.
Оцшювання кожно! загрози t i3 перелiку щенти-фiкованих загроз t = 1...k для кожного об'екта управ-лiння полягае у встановленнi сумарного ризику Rt 11 реал!зацп шляхом поеднання сукупних негативних на-слiдкiв Ct реал!зацп загрози, спричинених загальною уразливютю Vt об'екта управлiння, з вщповщними ймовiрностями:
m n
R = LTVLTC.L., (1)
j=1 i=1
де Lt — !мов!ртсть реал!зацп загрози t з перелiку щен-тифiкованих загроз t = 1...k; Vj — уразливють j з пере-лiку уразливостей об'екта управлшня j = 1...m; Lj — iмовiрнiсть реал!зацп уразливосп j; C — негативний на-слiдок (consequence) i реал!зацп загрози iз сукупностi можливих наслiдкiв i = 1...и; Li — iмовiрнiсть настання наслiдку i реал!зацп загрози.
Вибiр методу оцiнювання залежить вщ конкретного випадку застосування, наявносп вихiдних даних i потреб суб'екта управлiння.
Якщо виникае потреба в повному комплексному оцшюванш, аналiзують:
— хронолопчш ряди, щоб iдентифiкувати поди чи ситуацп, як! виникали у минулому, i завдяки цьому мати змогу екстраполювати ймов!ршсть !х виникнення в майбутньому. Але якщо загроза е новою, надати юльюсну ощнку ймов!рноси за цим методом е не-можливим;
— «дерево вщмов» i «дерево подш», коли за вщ-сутносп або нестачi хронолопчних даних, ймов1ршсть визначають, анал!зуючи та узагальнюючи практичний досвщ та опублшовану шформащю про систему, ll еле-менти, процеси, пов'язаш з нею поди й вщмови. У цьому раз! важливо врахувати можливють вщмови си-стеми в ц!лому за одночасно! вщмови дек1лькох ll еле-менив, спричинених одшею под!ею;
— базоваш на наявнш шформацп експертш судження, застосовуючи методи Делф!, парних пор!в-нянь, ранжування за категор!ями, експертного оцшювання абсолютно! ймов!рносп.
Утам, повне юльюсне оцшювання загроз, зазви-чай, е неможливим через вщсутшсть чгтко! матема-тично! модел!, що пов'язуе сукупноси ризиюв, уразливостей i наслщюв, високу вартють та/чи нестачу ш-формацп про систему. Але й за наявносп цих умов варто визнавати, що обчислеш р1вш е лише ощнками, i !м не можна надавати надм!рно! ваги чи приписувати точшсть, вищу, ан1ж у використовуваних даних i ме-тод!в.
З огляду на це, ефективним може бути ранжування загроз !з залученням eKcnepmie — фах1вщв, здат-них, спираючись на власш знання, досвщ та шту!щю, сформулювати обГрунтовану й незалежну ощнку об'екта, процесу, явища та/чи рекомендувати особ!, яка ухвалюе ршення, найкращий !з вар!анив нейтра-л!зацп загрози, обраний на пщстав! попередньо обу-мовлених критерпв. Експерта можна вважати компе-тентним у предметнш сфер!, якщо вш здатний цМсно реал!зовувати на практищ теоретичш знання, когш-тивт навички, ставлення й щнноси (knowledge, skills, behavior, and values), набуи ним у процес навчання й професшно! д!яльносп в предметнш сфер!, до яко! на-лежить задача.
Використання експертного оцшювання загроз е доцшьним, коли:
— статистична шформащя е недостов!рною, вщ-сутня або наявна в обмеженш юлькосп;
— частина шформацп мае яюсний характер;
— складшсть завдання i ресурсш обмеження не дозволяють експертам самостшно з!брати та узагаль-нити всю необхщну шформащю;
— юнують р1зш вар!анти нейтрал!зацп загрози, але через ресурсш обмеження !х не розглядають;
— юнуе низка чинниюв, яю можуть вплинути на реал!защю ршення з нейтрал!зацп загрози в майбутньому, але !х важко спрогнозувати.
Експертне оцтювання загроз енергетичнш безпещ полягае в !хньому ранжуванш за ризиками (наслщ-ками, ймов!рностями) з виокремленням найзначнших та/чи вилученням !з подальшого анал!зування менш значних. Основною метою такого ранжування е зосе-редження ресуретв суб'екта управлшня на нейтрал!за-цп найбшьш значущих i найбшьш !мов!рних загроз.
При цьому вир!зняють загрози, сукупш негативш наслщки реал!зацп яких можуть бути незначними за високо! ймов!рносп, або значними, проте малоймо-в!рними.
Експертне оцтювання з використанням яккного методу передбачае встановлення р!вня кожно! сфор-мульованоi загрози шляхом поеднання п насл!дк!в i ймов!рностей "хнього настання, визначених у термшах значущост!, в!дпов!дно до формули (1).
Для щлей даного досл!дження часто вважають, що вет складов! об'екта управлшня, на яю може вплинути загроза t !з перел!ку !дентиф!кованих загроз t = 1...k, е максимально уразливими, тобто, в позна-чинах формули (1):
m
JVL. = ¡,
j J
j=i
а наслщком реалiзацii загрози е
C, = Yc.L. .
t / > 1 1
1 = 1
П!д час оцшювання загроз не враховують дп суб'екив, спрямован! на зменшення вразливосп об'ект!в управл!ння. Доц!льн!сть, результативн!сть та ефектившсть таких д!й установлюють, здшснюючи уп-равл!ння ризиками (розробляючи програми !з запоб!-гання появ! уразливосп).
Виходячи з цього, ранжування загроз здшснюють за спрощеним вар!антом, пор!внюючи добутки усе-реднених експертних ощнок загальноi ймов!рност! Lt й сукупних негативних наслщюв Ct реалiзацii кожно! загрози з наперед установленого перелжу t = 1.k:
Rt = LtCt. (2)
При цьому окремо звертають увагу на загрози, для яких зафшсований максимальний розкид експертних оц!нок наслщюв та/чи ймов!рностей (контро-верс!йн!). У таких випадках формулювання загрози та/чи його опису потребуе уточнення та/чи додатко-вого роз'яснення з боку координатора (модератора).
Вилучення загрози з реестру зд!йснюють, якщо середня арифметична ощнка сукупних негативних наслщюв чи загально! ймов1рносп становить <2,0.
1з метою збшьшення об'ективност! експерти не повинн! мати доступу до шформацп про ощнки, ви-ставлен! !ншими учасниками оцшювання.
Для ранжування доцшьно встановити так! тер-м!ни значущост!:
— для загальних iMOBipHocre^ низька (1 бал), по-MipHO низька (2), середня (3), noMipHO висока (4), ви-сока (5 балiв);
— для сукупних негативних наcлiдкiв: незначнi (1 бал), неютотт (2), пoмipнi (3), ютотш (4), катастро-фiчнi (5 балiв).
Схож шкали застосовують у матрицях впливу (Relative Impact) для ощнювання ризиюв (National Risk Assessment) у державах-членах 6С [18].
Скористаемося для цього пiдхoдoм до оцшювання piвня енергетично! безпеки [12], що полягае в пopiвняннi фактичних i цшьових значень mduKamopie енергетично'1 безпеки i яю в сукупноси:
— дозволяють комплексно oцiнити стан енергетично! безпеки;
— вщображають кpащi практики упpавлiння ри-зиками;
— базуються на надiйних, релевантних, легко-доступних вихiдних даних;
— дозволяють одержувати юльюсш oцiнки, на яю не впливають незначнi змши в cпocoбi !хнього визна-чення;
— надають змогу пopiвняння стану енергетично! безпеки в piзних державах, сферах регулювання, галу-зях енергетики, за ланцюгами ваpтocтi;
Однак, на вщмшу вiд загальних iмoвipнocтей, для термшв значущocтi яких уcтанoвленi кoнкpетнi чис-лoвi значення (табл. 3), визначення термшв значущо-cтi сукупних негативних наслщюв е виключно суб'ек-тивним.
Щоб зменшити cуб'ективнicть oцiнювання, по-тpiбнo визначити теpмiни «незначний», «пoмipний», «ютотний», «великий», «катаcтpoфiчний» i фopмалiзу-вати oцiнку сукупних негативних наслщюв впливу за-грози.
Таблиця 3
— уможливлюють одержання фактичних, цшьо-вих i порогових значень;
— надають можливють ураховувати нoвi дат чи iншi способи визначення.
Кшьюсть iндикатopiв визначаеться целями й гли-биною аналiзу об'екта упpавлiння, проте !х доцшьно групувати задля спрощення poзумiння й демонстру-вання результата моделювання.
З огляду на це, 48 iндикатopiв енергетично! безпеки, визначеш авторами у пращ [21], були об'еднаш у групи, назви яких вщповщали семи стратепчним щ-лям, установленим у Стратеги енергетично! безпеки [20], — ресурсна достатшсть (I), екoнoмiчна доступ -нicть (II), екoнoмiчна пpийнятнicть (III), енергетична ефектившсть (IV), екoлoгiчна пpийнятнicть (V), стш-юсть енергетичного сектору (VI), захищешсть нащо-нальних iнтеpеciв (VII) (табл. 4).
Таблиця 4
1ндикатори енергетично? безпеки Укра'ши
Номер 1ндикатор (I) Тип Рoзмipнicть
1 2 3 4
I. Ресурсна достатшсть
1 Задоволення потреб власними ПЕР Л" % споживання
2 Вартють iмпopту енергетичних ресуретв D % ВВП
3 Частка ресурсу в енергетичному баланса нафта та нафтопродукти D % у баланс
4 природний газ D % у баланс
5 енергетичне вугшля D % у баланс
6 ядерна й термоядерна енерпя S % у баланс
7 гiдpoенеpгетика S % у баланс
8 сонячна й в^ова енергетика S % у баланс
9 енеpгiя бioмаcи S % у баланс
II. Екoнoмiчна доступшсть
10 Вартють спожитих енеpгopеcуpciв для держави D % ВВП
11 Рiчне споживання електроенергп в розрахунку на одну особу S МВт х год
12 Рiчне енергоспоживання в розрахунку на одну особу S т н.е.
13 Частка сукупного доходу домогосподарства, що спрямовуеться на оплату житлово-комунальних послуг D %
14 Яюсть постачання первинних ресуретв, палива та енергп S % (експертна ощнка)
III. Екoнoмiчна ефектившсть
15 Валовий внутpiшнiй продукт у розрахунку на одну особу S тис. дол. США
16 Рiвень швестування пiдпpиемcтв ПЕК S % випуску ПЕК
17 Рiвень оновлення основних заcoбiв ПЕК S % ОЗ ПЕК
18 Тiнiзацiя ПЕК D % ВДВ ПЕК
Термiни значущостi для загально? ймовiрностi
Термш значущосп низька пoмipнo низька середня пoмipнo висока висока
Величина ймoвipнocтi вщ 1/20 000 до 1/2000 вщ 1/2000 до 1/200 вщ 1/200 до 1/20 вщ 1/20 до 1/2 понад 1/2
Складено авторами за даними джерела [12].
Зактчення табл. 4
1 2 3 4
19 Оплата пращ в ПЕК Л" % випуску ПЕК
20 Концентращя енергетичних ринюв за шдексом Герфшдаля — Пршмана Б шдекс (за постачаль-никами)
IV. Енергетична ефектившсть
21 Енергоемнiсть валового внутрiшнього продукту Б т н. е./1000 дол. США
22 Частка енергетики у валовому внутрiшньому продуки Б % ВДВ ПЕК у ВВП
23 Тiньове споживання ПЕР Б % ВВП
24 Загальнi втрати енергетичних ресурсiв (баланс) Б %, загал. постачання
25 Частка споживання на енергетичш потреби Б %, загал. постачання
26 Втрати в мережах теплопостачання Б %, обсягу передачi
27 Втрати в електромережах Б %, обсягу передачi
V. Еколопчна прийнятшсть
28 Рiвень викидiв СО2 на ТРБ8 Б т СО2/т н. е.
29 Рiвень викидiв СО2 на одиницю ВВП Б кг/дол. США
30 К1нцева вуглеемнiсть енергГ! Б г СО2/МДж
31 Частка викидiв СО2 вiд електро- й теплогенеруючих установок Б %, загал. викидiв
32 Частка енергi! вщновлюваних джерел у к1нцевому споживаннi Л %, кшц. споживання
VI. Стшюсть функцюнування
33 Частка найбшьшого постачальника в iмпортi (за видами ПЕР) Б %
34 Рiвень технологiчно! залежносп iмпорту/експорту з одного джерела (за видами енергетичних технологш) Б % (експертна ощнка)
35 Обсяг запасiв/резервiв за видами ПЕР Л мю. споживання
36 1ндекс тривалосп довгих перерв в електропостачаннi на одного споживача (8АГО!) Б хв/рш
37 Ефективнiсть i результативнiсть реагування на кризовi ситуацп Л % (експертна ощнка)
VII. Захищешсть нацюнальних iнтересiв
38 Прогнозовашсть i послiдовнiсть полiтики Л % (експертна ощнка)
39 Процесна забезпечешсть: виробничi процеси та шфраструктура 8 % (експертна ощнка)
40 управлiнськi процеси та iнфраструктура 8 % (експертна ощнка)
41 допом1жш та сервiснi процеси та шфраструктура 8 % (експертна ощнка)
42 процеси та шфраструктура з тдтримання об'екив на всiх етапах життевого циклу 8 % (експертна ощнка)
43 iнформацiйно-комунiкацiйнi процеси та шфраструктура 8 % (експертна ощнка)
44 Рiвень залученостi до енергетичних ринюв 6С Л % (експертна ощнка)
45 Рiвень тiньового навантаження катталу в ПЕК (видобувна промисловiсть, виробництво електроенергп, газу i води) Б % офщшного
46 Яюсть державно! полiтики Л % (експертна ощнка)
47 Як1сть кадрiв (техшчних та управлiнських) Л % (експертна ощнка)
48 Вiдповiднiсть полiтичних лiдерiв завданням, що постають перед системою 8 % (експертна ощнка)
Складено авторами на основ1 джерела [21].
1нформацшною базою формування динамiки ш-дикаторiв слугували офщшш дат Держстату Укра!ни, розрахунки за моделлю загально! економiчноl рiвно-ваги [22-25], модельш розрахунки «тшьових» шдика-торiв [26] та експертнi ощнки.
Об'еднавши iндикатори за стратегiчними щлями 1—У11, автори визначили складовг ттегрального тдексу енергетичног безпеки
Л -уП ={[*? , (3)
I=1
де XI — значення шдикатора I з перелжу I = 1...с1, що вiдповiдае визначенiй сферi регулювання; а1 — (ва-говий) коефщент, що вщображае значущiсть шдикатора I в зазначеному перелжу ( ^ а1 = 1, > 0 ).
Оскшьки зовнiшне середовище (передусiм, поль тичне й зовнiшньоекономiчне) постiйно змiнюеться, впливаючи на емпiричнi оцiнки економетричних вза-емозв'язюв, за якими призначають ваговi коефiцiенти, !х роблять динамiчними, поеднуючи методи «головних компонент» i «ковзно! матрицi» [27].
При цьому мультиплшативну (нелiнiйну) форму складових iнтегрального шдексу, пов'язану з адитив-ною через логарифмiчну функцiю, було вибрано через нелшшшсть процесiв, що вщбуваються в об'еки уп-равлiння.
Для кожно! з семи складових шдексу енергетич-но! безпеки були встановленi [12]:
— меж^ в яких змшення значення х складово! iнтегрального шдексу не загрожувало нормальному функцiонуванню об'екта управлшня («гомеостатичне плато» [19] м1ж нижнiм i верхнiм оптимальним зна-ченнями);
— цiльове значення Хц, розташоване посерединi «гомеостатичного плато»;
— вектор граничних значень, який формуе роз-ширене «гомеостатичне плато» [12; 14; 28], — нижне
-н
критичне
ЛР •
нижне порогове Хпор ; нижне оптима-
льне Хор( , верхне оптимальне , верхне порогове Хпор i верхне критичне Л^р (рис. 1).
Рис. 1. Розширене «гомеостатичне плато» dmaMiHHoi системи
Складено авторами.
Фактичш значення х1 визначали за станом на 2020 р.
Оскшьки шдикатори енергетично! безпеки мали вщмшш розмiрностi (див. табл. 4), !хш фактичш, щ-льовi й noporoBi значення нормували за «комбшова-ним» методом нормування, що поеднуе переваги й ви-ключае недoлiки метoдiв нормування «за еталонними значеннями» й «за розмахом ваpiацi!» [14].
Процедура нормування дозволила перевести мно-жину iндикатopiв {х}, що мали piзнi poзмipнoстi, у
множину безpoзмipних величин {Х} дiапазoну [0, 1] та уможливила зiставлення piзнoспpямoваних типiв шди-катopiв, до яких належать стимулятори S (див. табл. 4), що пoтpiбнo збшьшувати для тдвищення енергетично! безпеки, i дестимулятори D, яю неoбхiднo змен-шувати [12; 13; 15].
У табл. 5 наведеш розрахунки нормованих поро-гових, цшьових i фактичних значень складових ш-тегрального шдексу енергетично! безпеки за станом на 2020 р. [21].
Таблиця 5
Нормоваш значення складових штегрального вдексу
_енергетично? безпеки Укра?ни в 2020 р._
Група iндикатopiв Нopмoванi значення складових штегрального шдексу енергетично! безпеки
* ; * пер х\ opt Хц хв t o t Xе пер X Кр Xj
1нтегральний iндекс енергетично! безпеки, у тому чи^ за складовими 0,153 0,305 0,517 0,613 0,708 0,863 0,932 0,341
I. Ресурсна дoстатнiсть 0,164 0,327 0,507 0,600 0,693 0,854 0,927 0,368
II. Екoнoмiчна дoступнiсть 0,118 0,236 0,448 0,572 0,696 0,886 0,943 0,350
III. Екoнoмiчна ефектившсть 0,200 0,399 0,541 0,638 0,735 0,968 0,984 0,300
IV. Енергетична ефектившсть 0,111 0,222 0,443 0,528 0,614 0,735 0,868 0,321
V. Еколопчна прийнятшсть 0,092 0,184 0,425 0,530 0,634 0,776 0,888 0,262
VI. Стiйкiсть енергетики 0,196 0,392 0,621 0,706 0,790 0,910 0,955 0,381
VII. Захищешсть нащональних iнтеpесiв 0,272 0,544 0,697 0,762 0,827 0,966 0,983 0,439
Складено авторами за джерелом [21].
Осюльки встановлення впливу кожно! з щенти-фжованих загроз на кожний з iндикатopiв енергетично! безпеки, наведених у табл. 5, е надзвичайно складним, загрози ощнювали, аналiзуючи !хнiй вплив на нормоваш значення штегрального шдексу енерге-тично! безпеки та його складових.
Прикладом згаданого вище аналiзу е так1 мipку-вання. Якщо на енергетичному ринку iснують узви-чаенi «правила гри», будь-яка спроба влади !х змiнити (застосування окремого управлшського piшення чи зoвнiшнiй вплив) наражатиметься на oпip населення та/чи суб'екив господарювання. Чим вищим буде ке-piвний вплив (адмiнiстpативний тиск), тим актив-
ншим ставатиме отр об'екта управлшня (допрна «гшка» на рис. 1). Якщо спочатку учасники енерге-тичного ринку лише лобдаватимуть збереження чинно! полггики, то потам !хшй супротив може призвести до ухиляння вщ сплати податюв i збор!в, припинення господарсько! д!яльносп, страйюв та акцш громадян-сько! непокори тощо. I навпаки, невиконання суб'ектом управлшня свое! рол! незалежного арбгтра, вщсутшсть ринкового нагляду й контролю, едино! техшчно! политики й системи техшчного контролю
Виходячи з цього, наведен! в табл. 5 нормоваш значення дозволяють формал!зувати ощнку сукупних наслщюв впливу загрози, що можна визначити через ll вплив на штегральний !ндекс енергетично! безпеки або його складов! як:
— «незначш» (вщповщае усередненш експертнш ощнщ вщ 0 до 1 бала), коли нормоване значення ш-тегрального шдексу енергетично! безпеки або його складово! змшюеться в межах вщ нуля до 1/2 р1знищ м1ж цшьовим та оптимальним (половина «гомеостати-чного плато»);
— «неютотш» (вщ 1 до 2 бал!в), якщо значення штегрального шдексу або його складово! змшюеться в межах «гомеостатичного плато» вщ 1/2 р!знищ м!ж щ-льовим та оптимальним до оптимального значення;
— «пом1рнЬ> (вщ 2 до 3 бал!в) — у межах вщ оптимального до порогового;
(низхщна «гшка»), також здатш дестабМзувати енер-гетичний ринок, урештьрешт порушивши його функ-щонування.
Критичшсть впливу загрози ощнювали за вщхи-ленням фактичного нормованого значення складово! штегрального шдексу енергетично! безпеки вщносно ll нормованих цшьового й порогових значень (табл. 6). Це дозволяе узгодити запропонований авторами пщхщ !з прийнятим шд час ощнювання ризиюв (National Risk Assessment) у державах-членах 6С [18].
Таблиця 6
— «ютотш» (вщ 3 до 4 бал!в) — у межах вщ оптимального до критичного;
— «катастроф1чш» (вщ 4 до 5 бал!в), коли нормоване значення штегрального шдексу або його складово! виходить за меж верхнього (нижнього) критичних значень.
Розрахувавши змщення шд впливом загрози фактичного нормованого значення штегрального ш-дексу енергетично! безпеки або його складово! вщносно цшьового й порогових значень, можна встано-вити сукупш негативш наслщки, а отже значущють кожно! загрози та ll мюце в рейтингу.
Скориставшись таким пщходом та залучивши експерпв, оцшимо сукупш негативш наслщки реаль зацп загроз, щентифшованих у табл. 1 i 2, у визначе-них вище термшах значущосп та усереднимо одержан! результати (табл. 7).
Таблиця 7
Усереднеш оцшки сукупних негативних наслщюв реалiзащl загроз енергетичнiй безпецi
Загроза енергетичнш безпещ Усереднена ощнка для складових штегрального шдексу енергетично! безпеки
I | II | III | IV | V | VI | VII
Внутршш загрози енергетичнш безпещ
Непрофесюнал1зм у виробленш политики 3,00 3,50 3,33 3,00 2,89 3,78 4,05
Втручання держави у функщонування ринюв 3,00 3,20 3,22 3,22 2,22 3,22 3,58
Деградащя енергетичних систем i мереж 3,50 3,80 4,00 3,89 3,33 3,89 3,37
Ресурсна й технолопчна залежшсть 4,00 3,40 3,44 3,22 3,00 3,33 3,11
Висока енергомютюсть економ!ки 2,90 3,20 3,78 4,11 3,11 3,00 3,16
Енергетична бщшсть 2,70 3,20 3,11 3,33 2,56 2,89 2,74
Негативний вплив енергетики на довкшля 2,44 2,22 2,56 2,56 3,67 2,89 2,78
Кл!матичш змши 2,20 2,44 2,44 2,44 3,11 2,33 2,00
Змша структури споживання i постачання енергетичних ресуретв 2,90 2,89 2,89 3,00 2,78 3,11 2,67
Недосконала конкуренщя 3,10 3,60 3,89 3,11 2,89 3,00 3,42
Зовншш загрози ене ргетичнш безпещ
Вшськов! ди 3,70 4,11 3,78 3,44 3,44 4,22 3,84
Терористичш акти 2,90 3,33 2,78 2,56 2,78 3,44 3,37
Юбератаки 3,20 3,44 3,22 2,78 3,00 3,56 3,84
Епщемп та пандемп 2,40 2,33 2,44 2,33 2,11 2,67 2,89
Вимивання професшних кадр!в 3,20 3,00 3,22 3,33 3,11 3,78 4,21
Блокування штеграцшних процеетв 2,70 3,00 2,89 2,67 2,78 3,33 3,32
Зовншнш вплив на вироблення политики 2,90 3,22 2,78 3,11 3,00 3,89 3,63
Блокування постачань 3,20 3,78 3,22 2,44 2,11 3,67 3,05
Складено авторами.
Термiни значущосп для сукупних негативних наслiдкiв
Термш значущосп незначш неютотш пом1рш ютотш катастроф1чш
Вщхилення нормованого значення штегрального шдексу (або його складово!) перебувае в межах до 0,5(Хц — ХрО вщ 0,5(Хц — ХрО до Хopt вщ Хр. до Хпор вщ Хпор до Хкр понад ХКр
Складено авторами.
Усереднивши наведет в табл. 7 ощнки, встано-вивши експертним шляхом iмовiрнiсть ре^зацп кож-но! i3 загроз енергетичнш безпецi в термiнах значу-щосп, наведених у табл. 3, i скориставшись формулою (2), здiйснимо ранжування загроз за загальною ощн-кою сукупних негативних наслiдкiв (табл. 8).
Жодна з попередньо сформульованих загроз енергетичнш безпещ не отримала середньо! арифметично! оцiнки сукупних негативних наслщюв чи загально! ймовiрностi, що виявилася б меншою, ан1ж 2,0. Тому загрози з реестру не вилучалися.
Рейтинг загроз енергетичнш безпещ УкраУни
Таблиця 8
Загроза енергетичнш безпещ Сукупнi негативш наслiдки Загальна ймов1ршсть Ризик
Внутршш
1 Деградащя енергетичних систем i мереж 3,68 3,90 14,4
2 Непрофесiоналiзм у виробленш полггаки 3,36 4,00 13,5
3 Висока енергомютюсть економiки 3,32 3,60 12,3
4 Ресурсна й технолопчна залежшсть 3,36 3,90 12,1
5 Втручання держави у функщонування ринюв 3,10 3,30 12,1
6 Енергетична бщшсть 2,93 3,70 10,8
7 Недосконала конкуренщя 3,29 3,70 10,8
8 Негативний вплив енергетики на довкшля 2,73 2,78 8,2
9 Змiна структури споживання i постачання енергетичних ресурив 2,89 3,00 8,0
10 Клiматичнi змiни 2,43 2,33 5,7
Зовншш
1 Кабератаки 3,29 3,30 13,5
2 Вимивання професшних кадрiв 3,41 3,80 12,9
3 Вiйськовi д11 3,79 4,10 12,5
4 Зовнiшнiй вплив на вироблення полиики 3,22 3,50 11,3
5 Терористичнi акти 3,02 3,00 9,4
6 Блокування постачань 3,07 3,10 9,2
7 Блокування iнтеграцiйних процеив 2,95 2,80 8,3
8 Епiдемiï та пандемГ! 2,45 2,80 6,9
Складено авторами.
Установлено, що за станом на 1 вересня 2021 р. найбшьш значущими для УкраУни е таю загрози енергетичнш безпещ: деградащя енергетичних систем i мереж, непрофесiоналiзм у виробленш политики, втру-чання держави у функдiонування ринюв (внутрiшнi); юбератаки, вимивання професiйних кадрiв, вiйськовi дп (зовнiшнi).
Максимальний розкид (контроверсiйнiсть) екс-пертних оцiнок сукупних негативних наслщюв та/чи загально! ймовiрностi (стандартне вiдхилення >1,25) зафiксовано для таких загроз: енергетична бщшсть (внутршня); вiйськовi дп (зовнiшня).
Описаний вище методологiчний пiдхiд дозволяе здiйснювати й прогнозне ощнювання впливу на рiвень енергетично! безпеки ухвалених чи запланованих владних рiшень.
Ступiнь впливу встановлюють за сукупними не-гативними наслщками реалiзацiï загрози, як1 визнача-ють за спричиненим владним рiшенням змщенням нормованого значення iнтегрального iндексу енергетично'! безпеки вщносно його поточного (фактичного) значення.
Як приклад, виконаемо таке прогнозування, ощ-нивши вплив проекту владного ршення, що посилюе втручання держави у функдiонування енергетичних ринюв (загроза 5 у грут внутршшх загроз; див. табл. 8), тобто визначимо, наскшьки пiд впливом такого ршення змютиться нормоване значення ш-тегрального iндексу енергетично! безпеки вщносно поточного (фактичного) Xi = 0,341 (це та iншi нормо-ваш значення наведенi в першому рядку табл. 5).
За усередненою експертною оцiнкою, ухвалення проекту рiшення призведе до «ютотних» сукупних негативних наслщюв (3,10 бала; див. рядок 5 у табл. 8). Таю наслщки вщповщають зош, розташованiй у межах
вщ порогового -ХН0р= 0,305 до критичного ХКр = 0,153
значень штегрального шдексу (див. табл. 5).
Усереднена ощнка в 3,10 балiв вщповщае нормо-ваному значенню iнтегрального iндексу Хоц, яке мае
бути на 10% меншим, ашж ХН0р, тобто Хоц = 0,305 —
(0,305 — 0,153) ■ 10/100 = 0,290. Тому поточне (фак-тичне) нормоване значення Х = 0,341 змiститься на Ct = 0,341 — 0,290 = 0,051. Оскшьки ситуащя пiсля ухвалення ршення попршиться, ще больше вщда-ливши нормоване значення iнтегрального шдексу вщ ц1льового Хц = 0,613, змщення вiдбуватиметься лiво-руч.
Отже, ухвалення ршення, що посилюе втручання держави у функщонування енергетичних ринюв, змю-тить фактичне значення Х = 0,341 штегрального ш-дексу енергетично! безпеки на Ct = 0,051 до Хоц = 0,290 (рис. 2).
Описаний вище пщхщ дозволить суб'ектовi уп-равлiння спрогнозувати вплив ухваленого владного рi-шення (або його проекту) на динам^ рiвня енергетично! безпеки. У наведеному прикладi — iнформува-тиме суб'ект управлшня, що пропоноване ршення призведе до попршення рiвня енергетично! безпеки держави.
0,305 0,290 0,341
Вплив на об'ект управлшня Рис. 2. Змщення фактичного нормованого значения нтегрального ндексу енергетичноИ безпеки вна^док втручання держави у функщонування рин^в
Складено авторами.
Утам, ощнка впливу конкретно! загрози на ш-тегральний шдикатор енергетично! безпеки може бути достатньо суб'екгивною, оскльки залежить вiд кваль фiкацi! експертiв i предмету !хньо! професiйно! уваги. Щоб зменшити суб'ективнiсть, оцiнювання варто до-повнювати оцiнюванням впливу кожно! загрози на до-сягнення кожно! «вихщно!» цiлi, наприклад, за скла-довими визначення рiвня енергетично! безпеки (див. табл. 5).
Реалiзацiя кожно! iз загроз впливатиме на скла-довi iнтегрального iндексу енергетично! безпеки по-рiзному через вiдмiннiсть впливу на складовi штегра-льного iндексу (чи окремi iндикатори) та спричинення вщмшних наслiдкiв (див., наприклад, рядок 2 у табл. 7 для аналiзовано! загрози). Такий пiдхiд додатково сти-мулюватиме експертiв врахувати больше аспекив пiд час оцiнювання.
З огляду на це, виникае потреба у формалiзацi! закономiрностей впливу загроз та !х внесеннi у перелiк iндикаторiв для оцiнювання рiвня енергетично! безпеки. Проте це потребуе виявлення закономiрностей зв'язку м1ж «загрозою» та «енергетичною безпекою», формалiзацi! функщ! впливу, пошуку надiйно! i доступно! для широкого загалу бази даних, що дозволить застосувати кiлькiснi методи аналiзу.
Зазначимо, що переведення «загроз» в «шдика-тори» мае стати одшею iз основних задач удоскона-лення методологi! визначення рiвня енергетично! безпеки та здшснюватися на постшнш основi, врахову-ючи соцiально-економiчний i технологiчний розвиток об'екта дослщження.
Висновки.
1. Розроблено базовану на системному пiдходi методику оцiнювання впливу загроз на рiвень енергетично! безпеки. Оцшювання охоплюе: iдентифiку-вання загроз, що полягае в !хньому виявлянш, реест-руваннi та опис за загальною формулою: «чинник впливу» через юнування «уразливостi» здатний спри-чинити «наслiдки»; аналiзування загроз, тобто вста-новлення уразливостi об'екта управлшня й можливих наслiдкiв впливу реалiзацi! загрози з урахуванням на-явносп чи вiдсутностi дiй суб'екта управлшня, спря-
мованих на ll нейтралазащю; власне, оцшювання загроз !з реестру щентифшованих, що полягае в установлены сумарного ризику Ихньо! реал!зацп шляхом поеднання сукупних негативних наслщюв реал!зацп, спричинених загальною уразливютю об'екта управлшня, з вщповщними ймов!рностями. Сукупш негативна наслщки загроз ощнювали через !хшй вплив на змшення 48 шдикатор!в енергетично! безпеки, об'ед-наних у етм груп з урахуванням цшей, визначених Стратепею енергетично! безпеки Укра!ни (складових штегрального !ндексу енергетично! безпеки). Критич-шсть кожно! загрози ощнювали за вщхиленнями фак-тичних нормованих значень складових штегрального шдексу енергетично! безпеки вщносно !хшх цшьових, оптимальних i порогових значень. Оцшювання загаль-них !мов!рностей загроз визначали в термшах значу-щосп, що застосовують для оцшювання ризиюв (National Risk Assessment) у державах-членах 6С.
2. Здшснено ощнку внутршшх i зовншшх енер-гетичних загроз за розробленою методикою. Установлено, що найбшьш значущими для Укра!ни, за станом на 1 вересня 2021 р., е так! загрози енергетичнш без-пещ: деградац!я енергетичних систем i мереж, непро-фесюнал!зм у виробленш политики, втручання держави у функщонування ринюв (внутршш); юбер-атаки, вимивання професшних кадр!в, вшськов! ди (зовшшш).
3. Систематичне оцшювання загроз енергетичнш безпещ дасть змогу суб'ектам управлшня: краще розу-мгга явища, тенденц!! i чинники, що здатш унемож-ливити чи ускладнити реал!защю нащональних ште-реав Укра!ни в енергетичнш сфер!; розробляти заходи, спрямоваш на забезпечення нащонально! безпеки та/чи нейтрал1зацп загроз; вибирати владш рь шення, найкращ! з точки зору гарантування енергетично! безпеки; вибирати вар!анти розвитку держави з урахуванням гарантування енергетично! безпеки.
4. Розроблену методику можна також застосову-вати для прогнозування впливу на р!вень енергетично! безпеки ухвалених чи запланованих владних ршень. Однак це потребуватиме виявлення законом!рностей зв'язку м!ж «загрозою» та «енергетичною безпекою»,
формалiзащl функцп впливу, пошуку надшно! й доступно! для широкого загалу бази даних, що дозволить застосувати кшьюсш методи аналiзу.
Список використаних джерел
1. Бобров 6. Енергетична безпека держави. Ки!в: Унiверситет економiки та права «КРОК», 2013. 308 с.
2. Енергетична безпека Укра!ни: стратепя та ме-ханiзми забезпечення / за ред. А. I. Шевцова. Дшпро-петровськ : Пороги, 2002. 64 с.
3. Стогнш Б. С., Кириленко О. В., Денисюк С. П. Енергетична безпека Укра!ни: Свггсш та нацiональнi виклики. Ки!в : Украшсью енциклопедичнi знання, 2006. 408 с.
4. Проюп А. В. Гарантування енергетично! безпеки: минуле, сьогодення, майбутне. Львiв : ЗУКЦ, 2011. 154 с.
5. Azzuni A., Breyer C. Definitions and dimensions of energy security: a literature review. WIREs Energy Environ. 2018. DOI: https://doi.org/10.1002/wene.268 (дата звернення: 24.11.2021).
6. Cherp A., Jewell J. The concept of energy security. Beyond the four As. Energy Policy. 2014. Vol. 75 (c). P. 415421. DOI: http://doi.org/10.1016Xj.enpol.2014.09.005 (дата звернення: 12.11.2021).
7. Sovacool B., Brown M. Competing Dimensions of Energy Security: An International Perspective. Annual Review of Environment and Resources. 2010. No. 35:1. P. 77-108. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-environ-042509-143035.
8. The IEA Model of Short-term Energy Security (MOSES). Working paper. OECD/IEA, 2011.
9. Winzer C. Conceptualizing energy security. Energy Policy. 2012. Vol. 46 (C). P. 36-48. DOI: https://doi.org/10.1016/j.enpol.2012.02.067 (дата звер-нення: 14.11.2021).
10. Суходоля О. М. Проблеми визначення сфери регулювання енергетично! безпеки. Стратегiчнi npio-ритети. 2019. № 1. С. 5-17.
11. Суходоля О. М. ^отомний пщхщ в ощню-ванш стану та цшепокладанш у сферi енергетично! безпеки. Стратегiчна панорама. 2019. № 1-2. С. 58-72.
12. Енергетична безпека Укра!ни: методолопя системного аналiзу та стратепчного планування : аналгг. доп. ; за заг. ред. О. М. Суходоль Ки!в : Н1СД, 2020. 178 c.
13. Суходоля О. М., ХаразшвЫ Ю. М., Боб-ро Д. Г. Методолопчш засади щентифжацп та страте-гування рiвня енергетично! безпеки Укра!ни. Еконо-мка Украти. 2020. № 6 (703). С. 20-42. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2020.06.020 (дата звернення: 24.09.2021).
14. ХаразшвЫ Ю. М. Системна безпека сталого розвитку: шструментарш ощнки, резерви та стратепчш сценарп реалiзацi! : моногр. / НАН Укра!ни, 1н-т економiки пром-стi. Ки!в, 2019. 304 с.
15. The Systemic Approach for Estimating and Stra-tegizing Energy Security: The Case of Ukraine / Y. Kharazishvili, A. Kwilinski, O. Sukhodolia, et. al. Energies. 2021. Vol. 14. 2126. DOI: https://doi.org/10.3390/en140 82126 (дата звернення: 24.09.2021).
16. Про нащональну безпеку : Закон Укра!ни вщ 21.06.2018 р. № 2469-VIII. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/2469-19 (дата звернення: 24.09.2021).
17. ISO 31000. Risk management. URL: https://www.iso.org/iso-31000-risk-management.html (дата звернення: 24.09.2021).
18. Risk assessment methodologies for critical infrastructure protection. Part II: A new approach. URL: http:
//publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/JRC9 6623/lbna27332enn.pdf (дата звернення: 24.09.2021).
19. Гиг Дж. ван. Прикладная общая теория систем. В 2 т. Москва : Мир, 1981. Т. 2. 730 с.
20. Про схвалення Стратеги енергетично! безпеки: розпорядження Кабшету Мшс^в Укра!ни вщ 04 сер. 2021 р. № 907-р. URL: https://www.kmu.gov. ua/npas/pro-shvalennya-strategiyi-energetichn-a907r (дата звернення: 24.09.2021).
21. Визначення piвня енергетично! безпеки Укра-!ни: аналгг. доп. / [Суходоля О. М., Хаpазiшвiлi Ю. М., Бобро Д. Г., Рябцев Г. Л., Завгородня С. П.] ; за заг. ред. О. М. Суходоль Ки!в : Н1СД, 2021. 71 с.
22. ХаразшвЫ Ю. М., Лю6Гч О. О. Системне мо-делювання coцiальнo-екoнoмiчнoгo розвитку. Банкв-ська справа. 2006. № 3. С. 46-65.
23. Ляшенко В. I., ХаразшвЫ Ю. М. Стратепчш сценарп структурного розвитку промислових регюшв Укра!ни. Вкник економiчноi науки Украти. 2016. № 2. С. 113-126.
24. Амоша О. I., ХаразшвЫ Ю. М., Ляшенко В. I. та ш. Мoдеpнiзацiя екoнoмiки промислових pегioнiв Укра!ни в умовах децентpалiзацi! упpавлiння: монография / НАН Укра!ни, Iн-т екoнoмiки пром-cri. Ки!в, 2018. 300 с.
25. ХаразшвЫ Ю. М., Ляшенко В. I. Стратепчш сценарп сталого розвитку та шституцшш умови дося-гнення. Економiчний встк Донбасу. 2019. № 3(57). С. 282-302. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2019-3(57)-282-302.
26. ХаразшвЫ Ю. М. Свило та тшь екoнoмiки Укра!ни: резерви зростання та модершзацп. Економжа Украти. 2017. № 4(665). С. 22-45.
27. Свщоцтво про реестращю авторського права № 105927 Укра!на на тв1р. Науковий твГр «Метод ков-зно! матpицi для визначення дижмГчних вагових кое-фiцiентiв» / Ю. М. Хаpазiшвiлi. Зареестр. 02.07.2021.
28. Свщоцтво про реестращю авторського права № 109405 Укра!на на тв1р. Науковий тв1р «Стохастич-ний метод визначення граничних значень iндикатopiв безпеки» / Ю. М. Хаpазiшвiлi. Зареестр. 12.11.2021.
References
1. Bobrov, Ye. (2013). Enerhetychna bezpeka derzhavy [Energy security of the state]. Kyiv, University of Economics and Law «KROK». 308 p. [in Ukrainian].
2. Shevtsov, A. I. (Ed). (2002). Enerhetychna bezpeka Ukrainy: stratehiia ta mekhanizmy zabezpechennia [Energy security of Ukraine: strategy and support mechanisms]. Dnipropetrovsk, Porohy [in Ukrainian].
3. Stohnii, B. S., Kyrylenko, O. V., Denysiuk, S. P. (2006). Enerhetychna bezpeka Ukrainy: Svitovi ta natsionalni vyklyky [Energy security of Ukraine: World and national challenges]. Kyiv, Ukrainian encyclopedic knowledge. 408 p. [in Ukrainian].
4. Prokip, A. V. (2011). Harantuvannia enerhetychnoi bezpeky: mynule, sohodennia, maibutnie [Guaranteeing energy security: past, present, future]. Lviv, ZUKC. 154 p. [in Ukrainian].
5. Azzuni, A., Breyer, C. (2018). Definitions and dimensions of energy security: a literature review. WIREs Energy Environ. DOI: https://doi.org/10.1002/wene.268.
6. Cherp, A., Jewell, J. (2014).The concept of energy security. Beyond the four As. Energy Policy, Vol. 75 (c), pp. 415-421. DOI: http://doi.org/10.1016/j.enpol.2014.09.005.
7. Sovacool, B., Brown, M. (2010). Competing Dimensions of Energy Security: An International Perspective. Annual Review of Environment and Resources,
No. 35:1, pp. 77-108. DOI: https://doi.org/10.1146/ annurev-environ-042509-143035.
8. The IEA Model of Short-term Energy Security (MOSES). (2011). Working paper. OECD/IEA.
9. Winzer, C. (2012). Conceptualizing energy security. Energy Policy, Vol. 46 (C), pp. 36-48. DOI: https://doi.org/10.1016Zj.enpol.2012.02.067.
10. Sukhodolia, O. M. (2019). Problemy vyzna-chennia sfery rehuliuvannia enerhetychnoi bezpeky [Problems of determining the sphere of energy security regulation]. Stratehichni priorytety — Strategic priorities, 1, pp. 5-17 [in Ukrainian].
11. Sukhodolia, O. M. (2019). Cystemnyi pidkhid v otsiniuvanni stanu ta tsilepokladanni u sferi enerhetychnoi bezpeky [System approach in assessing the state and goal setting in the field of energy security]. Stratehichna panorama — Strategic panorama, 1-2, pp. 58-72 [in Ukrainian].
12. Sukhodolia, O. M. (Ed). (2020).Enerhetychna bezpeka Ukrainy: metodolohiia systemnoho analizu ta stratehichnoho planuvannia [Energy security of Ukraine: methodology of system analysis and strategic planning]. Kyiv, NISS. 178 p. [in Ukrainian].
13. Sukhodolia, O. M., Kharazishvili, Yu. M., Bob-ro, D. H. (2020). Metodolohichni zasady identyfikatsii ta stratehuvannia rivnia enerhetychnoi bezpeky Ukrainy [Methodological principles of identification and stra-tegizing the level of energy security of Ukraine]. Ekonomika Ukrainy — Economy of Ukraine, 6 (703), pp. 20-42. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2020.06.020 [in Ukrainian].
14. Kharazishvili, Yu. M. (2019). Systemna bezpeka staloho rozvytku: instrumentarii otsinky, rezervy ta stratehichni stsenarii realizatsii [System security of sustainable development: assessment tools, reserves and strategic implementation scenarios]. Kyiv, IIE of NAS of Ukraine. 304 p. [in Ukrainian].
15. Kharazishvili, Yu., Kwilinski, A., Sukhodolia, O. et. al. (2021). The Systemic Approach for Estimating and Strategizing Energy Security: The Case of Ukraine. Energies, Vol. 14, 2126. DOI: https://doi.org/10.3390/ en14082126.
16. Pro natsionalnu bezpeku : Zakon Ukrainy vid 21.06.2018 r. № 2469-VIII [On national security: Law of Ukraine of June 21, 2018 № 2469-VIII]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19 [in Ukrainian].
17. ISO 31000. Risk management. Retrieved from https://www.iso.org/iso-31000-risk-management.html.
18. Risk assessment methodologies for critical infrastructure protection. Part II: A new approach. Retrieved from http: //publications.jrc.ec.europa.eu/ repository/bitstream/JRC96623/lbna27332enn.pdf.
19. Gig, J. Van. (1981). Prikladnaya obshchaya teoriya sistem [Applied General Systems Theory]. In 2 vol. Moscow, Mir. Vol. 2. 730 p. [in Russian].
20. Pro skhvalennia Stratehii enerhetychnoi bezpeky: rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 04 ser. 2021 r. № 907-r [On approval of the Energy Security Strategy: order of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated 04 Aug. 2021 № 907-r]. Retrieved from https://www.kmu.gov. ua/npas/pro-shvalennya-strategiyi-energetichn-a907r [in Ukrainian].
21. Sukhodolia, O. M., Kharazishvili, Yu. M., Bob-ro, D. H., Riabtsev, H. L., Zavhorodnia, S. P. (2021). Vyznachennia rivnia enerhetychnoi bezpeky Ukrainy [Determining the level of energy security of Ukraine]. Kyiv, NISS. 71 p. [in Ukrainian].
22. Kharazishvili, Yu. M., Liubich, O. O. (2006). Systemne modeliuvannia sotsialno-ekonomichnoho rozvytku [System modeling of social and economic development]. Bankivska sprava — Banking, 3, pp. 46-65 [in Ukrainian].
23. Liashenko, V. I., Kharazishvili, Yu. M. (2016). Stratehichni stsenarii strukturnoho rozvytku promyslovykh rehioniv Ukrainy [Strategic scenarios of structural development of industrial regions of Ukraine]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2, pp. 113-126 [in Ukrainian].
24. Amosha, O. I., Kharazishvili, Yu. M., Liashenko, V. I. et al. (2018). Modernizatsiia ekonomiky promys-lovykh rehioniv Ukrainy v umovakh detsentralizatsii upravlinnia [Modernization of the economy of industrial regions of Ukraine in terms of decentralization of management]. Kyiv, IIE of NAS of Ukraine. 300 p. [in Ukrainian].
25. Kharazishvili, Yu. M., Liashenko, V. I. (2019). Stratehichni stsenarii staloho rozvytku ta instytutsiini umovy dosiahnennia [Strategic scenarios of sustainable development and institutional conditions of achievement]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 3(57), pp. 282-302. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2019-3(57)-282-302 [in Ukrainian].
26. Kharazishvili, Yu. M. (2017). Svitlo ta tin ekonomiky Ukrainy: rezervy zrostannia ta modernizatsii [Light and shadow of Ukraine's economy: reserves of growth and modernization]. Ekonomika Ukrainy — Economy of Ukraine, 4(665), pp. 22-45 [in Ukrainian].
27. Kharazishvili, Yu. M. (2021). Svidotstvo pro reiestratsiiu avtorskoho prava № 105927 Ukraina na tvir. Naukovyi tvir «Metod kovznoi matrytsi dlia vyznachennia dynamichnykh vahovykh koefitsiientiv» [Certificate of copyright registration № 105927 Ukraine for the work. Scientific work "Sliding matrix method for determining dynamic weights"]. Register 07/02/2021 [in Ukrainian].
28. Kharazishvili, Yu. M. (2021). Svidotstvo pro reiestratsiiu avtorskoho prava № 109405 Ukraina na tvir. Naukovyi tvir «Stokhastychnyi metod vyznachennia hranychnykh znachen indykatoriv bezpeky» [Certificate of copyright registration № 109405 Ukraine for the work. Scientific work "Stochastic method for determining the limit values of safety indicators"]. Register 11/12/2021 [in Ukrainian].
Grarra Hagiömna go pegaK^i 26.11.2021
Формат цитування:
Суходоля О. М., Рябцев Г. Л., ХаразшвМ Ю. М. Методолопя оцшювання впливу загроз на р!вень енерге-тично! безпеки. Вкник економiчноi науки Украти. 2021. № 2 (41). С. 3-16. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).3-16
Sukhodolia, О. M., Riabtsev, G. L., Kharazishvili, Yu. M. (2021). Methodology for Evaluating of Threats Influence on the Energy Security Level. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (41), рр. 3-16. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).3-16
