CC BY
28
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМ1КИ ПРОМИСЛОВИХ ШДПРИСМСТВ I ВИРОБНИЧИХ КОМПЛЕКС1В
УДК 620.9:330.366:330.46 (477) doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.03.005
Юрiй Михайлович Харазiшвiлi,
д-р екон. наук, с.н.с.
1нститут економ1ки промисловостi НАН Украши 030572, Укра!на, м. Ки!в, вул. Mapii' Капшст, 2 E-mail: yuri_mh@ukr.net https://orcid.org/0000-0002-3787-1323
ЩЕНТИФ1КАЦШ Р1ВНЯ ЕНЕРГЕТИЧНО1 БЕЗПЕКИ УКРА1НИ З ПОЗИЦ1Й СТАЛОГО РОЗВИТКУ 1
У статт наведено результати дослщження пщход1в до визначення р1вня енергетично! безпеки держави в контекст економ1чно-енергетичних характеристик i можливост забез-печення потреб в енергетичних ресурсах власними енергоноаями та захищеним iмпортом. Цей рiвень, у свою чергу, залежить вщ ефективностi використання й еколопчно! придат-ностi первинних енергетичних ресурсiв, наявност власних енергоноспв i безпечностi !х iм-порту. Енергетична безпека розглядаеться як складова еколопчно! безпеки в системi стало-го розвитку Укра!ни.
Запропоновано перелiк економiчно-енергетичниx i ресурсних iндикaторiв енергетично! безпеки з урахуванням тiньового енергоспоживання, без якого ощнки безпеки будуть неадекватними. Для вах iндикaторiв визначено межi безпечного юнування - вектора поро-гових значень: верхне та нижне оптимальш ("гомеостатичне плато"), пороговi та критичш (для глибших дослiджень). Як критерш досягнення рiвня сталого розвитку запропоновано середне значення "гомеостатичного плато", у межах якого юнуе вiд'емний зворотний зв'я-зок та нaйкрaщi умови функщонування системи з точки зору стшкость Пороговi значення визначено з урахуванням досвiду розвинутих кра!н iз використанням методу t-критерiю шляхом побудови функцш щiльностi ймовiрностi, обчислення статистичних характеристик (математичного оч^вання, середньоквадратичного вщхилення та коефiцiентa асиметрп). Виокремлено характерш типи розподiлу (нормальний, логнормальний, експоненщальний), для яких запропоновано формaлiзовaне визначення вектора порогових значень.
Здiйснено щентифшацш рiвня енергетично! безпеки за сучасною методологiею штег-рального оцiнювaння, що передбачае порiвняння iнтегрaльниx iндексiв з штегральними пороговими значеннями та визначення найвпливовших загроз. Для iнтегрaльно! згортки застосовано мультиплшативну форму iнтегрaльного шдексу, модифiковaний метод норму-вання з визначенням динaмiчниx вагових коефiцiентiв за комбшащею методiв "головних компонент" та "ковзно! мaтрицi". Визначено головнi загрози за вiддaленiстю iнтегрaльниx iндексiв й iндикaторiв вiд точки сталого розвитку, а також вагомшть !х впливу на рiвень енергетично! безпеки через визначення коефщенпв елaстичностi.
Запропонований пщхщ е унiверсaльним та може бути використаний для рiзниx кра!н, регюшв, видiв економiчно! дiяльностi або тдприемств для iдентифiкaцi! рiвня безпеки з метою подальшо! розробки науково обгрунтованих сценарпв сталого розвитку на середньо-
1 Автор висловлюе подяку завщувачу в1дд1лу проблем перспективного розвитку паливно-енергетичного комплексу 1ЕП НАН Украши к.т.н. Д.Ю. Череватському за активну участь в обговоренш структури та системи шдикатор1в, а також в анал1з1 юнуючих шдход1в до ощнювання р1вня енергетично!' безпеки.
© Ю. М. Харазшвш, 2019
та довгострокову перспективу з використанням метод1в адаптивного регулювання з теори управлшня.
Ключовi слова: енергетична безпека, стадий розвиток, щентифжащя, штегральний ш-декс, шдикатори, порогов1 значення, загрози. JEL: O130, O57, C440, C63, O17
Вщсутшсть збалансованост в Укра1-ш та свт трьох складових сталого розвит-ку (економ1чно!, сощально1, еколопчно!) призводить до катастроф1чно! деградаци навколишнього середовища в масштабах бюсфери, зубожшня мшьйошв людей i ви-снаження ресурав планети. Вiдповiддю на це стала нова парадигма сощально-еконо-Mi4TOro розвитку з урахуванням еколопч-них обмежень, що отримала назву "сталий розвиток" (sustainable development).
Як вщзначають украшсью фахiвцi, "Системне узгодження i баланс цих трьох складових - завдання величезно! складнос-тi. Зокрема, взаемозв'язок сощальнох та еколопчно1 складових приводить до необ-хiдностi збереження однакових прав сьо-годнiшнiх i майбутнiх поколiнь на вико-ристання природних ресурсiв. Взаeмодiя сощально1 та економiчноl складових по-требуе досягнення справедливост при роз-подiлi матерiальних благ мiж людьми i на-дання щлеспрямовано1 допомоги бiдним
верствам суспшьства. I, нарештi, взаемозв'язок природоохоронно1 та економiчноl складових потребуе вартшно1 оцiнки тех-ногенних впливiв на довкiлля. Вирiшення цих завдань - найголовшший виклик сьо-годення для нацiональних урядiв, автори-тетних мiжнародних органiзацiй та всiх прогресивних людей св^" [1].
Якщо краши не здiйснюватимуть крокiв за вама трьома напрямами - пвд-тримувати економiчне зростання, сприяти соцiадьному розвитку та прагнути до еко-лопчно1 стiйкостi i пiсля досягнення комп-ромiсних рiшень мiж ними, то мадоймовiр-но, що такi краши далеко просунуться на шляху до сталого розвитку. Така концепщя безпосередньо узгоджуеться з трактуван-ням економiчноl безпеки.
Енергетична безпека посщае важливе мiсце у структурi сталого розвитку еконо-мiки Укра1ни та включае двi складовi: еко-номжо-енергетичш характеристики та за-безпеченiсть ресурсами (рис. 1).
Складено за джерелом [2]. Рисунок 1 - Структура сталого розвитку економжи УкраУни
У зв'язку з вищевикладеним виника-ють питання: яким е iснуючий стан енергетично! безпеки Укра!ни? Чи вщповщае су-часним вимогам енергетична безпека Укра-!ни? Якими е науково обгрунтоваш страте-гiчнi орiентири сталого розвитку енергетично! безпеки як еколопчно! складово! сталого розвитку Укра!ни?
Як зазвичай оцшюють енергетичну безпеку нацшнальних економж
Свiтова спшьнота не мае усталено! думки щодо едино! методики оцiнки енергетично! безпеки кра!ни. Рiвень енергетично! безпеки нацiональних економiк визна-чаеться за допомогою трьох груп методiв: iндикативного аналiзу, експертного ощню-вання, таксономiчного аналiзу. Окремi ав-торсью пiдходи можуть складатися як iз послiдовного виконання всiх трьох мето-дiв, так i з окремих з них [3].
Вимоги забезпечення сталого розвитку людства вносять усе бiльшi корективи навiть у поняття енергетично! безпеки. Так, Св^ова енергетична рада (World Energy Council - WEC) використовуе категорiю енергетично! трилеми (World Energy Tri-lemma), що оперуе як складовими енерге-тичною безпекою (Energy security), рiвнiс-тю енергетичного доступу (Energy equity) та еколопчною стiйкiстю (Environmental sustainability). Енергетична безпека стосу-еться ефективно! оргашзацп поставок пер-винно! енергп з нащональних i зарубiжних джерел, надшност енергетично! шфра-структури та здатност постачальникiв енергп задовольнити поточний i майбутнiй попит; рiвнiсть енергетичного доступу -доступност та справедливост щодо енер-гопостачання населенню; еколопчна стш-кiсть - ефективнiсть пропозицп i попиту енергп, а також розвиток пропозицп енергп з вщновлюваних та iнших маловуглецевих джерел.
Щорiчно WEC ощнюе стан кра!н та континенив (регiонiв) за допомогою спещ-альних iндексiв (Energy Trilemma Index), яю розраховуе мiжнародна фiрма з управ-лiння Олiвер Вайман (Oliver Wyman) [4]. Електронний ресурс надае можлившть фа-хiвцям i широким верствам науковщв ско-
ристатися iнтерактивним калькулятором (pathway calculator) Energy Trilemma Index, який дозволяе не тшьки ощнювати поточну ситуацiю, але i моделювати перспективи розвитку нацiонадьних енергетик, здшс-нюючи варiювання певним чинником.
Слщ вiдзначити, що трилемнiсть зараз не е виключним i едино прийнятим тд-ходом в енергетищ Так, авторитетне International Energy Agency (IEA) систематично визначае iндикатори ризикiв i стiйкостi енергетично! безпеки за MOSES (Measuring Short-term Energy Security) [5]. Модель MOSES нащлена на визначення фiзичноl безпеки енергопостачання та не враховуе економiчну складову енергетичноl безпеки або "доступнiсть" енергп, вiдображенням яко! е рiвень та волатильшсть цiн на енер-гоносп; iнституцiйнi та iнвестицiйнi чин-ники, а саме структуру енергоринку та йо-го швестицшний клiмат; кiнцеве спожи-вання енергп та енергоносив, а також яюсть надання енергетичних послуг; еко-логiчну складову енергокористування. Разом з тим сама IEA критично ощнюе дос-коналють пiдходу i вiдзначае його вузьку спрямованiсть.
1нший пiдхiд демонструе 1нститут глобально! енергетики (Global Energy Institute) при Торговш палат США (U.S. Chamber of Commerce), який продовжуе визначати ризики енергетично! безпеки i вщповщно до цього за оригiнадьною методикою для 25 найбшьших кра!н-спожива-чiв енергетичних ресурсiв розраховуе International Energy Security Risk Index [6]. Указаний ризик-шдекс ураховуе вплив глобальних загроз у сферi паливопостачан-ня, ризики iмпорту палива, витрати на енергоносп, цiни та волатильшсть ринюв, зокрема у сферi електрогенерацп, транспортному секторi, ризики використання енергп, загрози довкшлю та in Бали (зна-чення iндексiв) для ще! групи кра!н явля-ють собою вщношення до еталонного ш-дексу, яким е середнiй показник для члешв Органiзацi! економiчного сшвроб^ництва i розвитку (ОЕСР) у 1980 р., прийнятий за 1000.
Найбшьш загрозливими енергетичнiй безпецi Укра!ни, на думку американщв, е
недостатшсть видобутку будь-якого з глобально значимих для задоволення внутрш-шх потреб нацiонального господарства ви-дiв ПЕР; високi iмпортнi ризики за вЫма видами ПЕР, окрiм вугшля, порiвняно iз !х середнiми значеннями в кра!нах ОЕСР; велик витрати на закупiвлю iмпортного па-льного, що обумовлюють значне наванта-ження на ВВП; висока штенсившсть енер-госпоживання й iнтенсивнiсть викцщв дво-окису вуглецю, що визначаеться як най-слабше мiсце в енергетичнш безпецi.
1нститут економiчних дослщжень кра!н Азп мае власний методичний тдхщ до оцiнки енергетично! безпеки за 16 лока-льними вдикаторами [7], але без зведено! ощнки енергетично! безпеки кра!н, а лише через усереднення локальних iндикаторiв по кра!нах-членах i порiвняння !х значень iз тiею самою групою розвинутих кра!н -ОЕСР.
У РФ шдикатори енергетично! безпеки визначають за методикою 1нституту систем енергетики iм. Л.О. Мелентьева СВ РАН [8], для яко! характерна ощнка ефек-тивностi функцiонування паливно-енерге-тичного комплексу енергозалежних кра!н, пов'язана з надшшстю забезпечення дефь цитного попиту за рахунок iмпорту.
Проте, при всьому авторитет IEA, Торгово! палати США та !! дочiрнього 1н-ституту глобально! енергетики, трилемний пiдхiд бiльшою мiрою вщповщае основним концептуальним установкам сьогодення, оскiльки враховуе екологiчну складову. 1ндекс енергетично! трилеми базуеться на 60 наборах даних, якi трансформуються у 23 iндикатори. Деякi iндикатори форму-ються з одного набору даних, деяю е ком-бшащею двох, трьох або декiлькох пщ-множин. Данi, якщо це можливо, щорiчно оновлюються. 1ндекс вiдображае ситуащю протягом трьох останнiх рокiв.
Балансова оцiнка, запропонована WEC, показуе, наскшьки добре кра!на здат-на до компромiсiв за трьома конкуруючи-ми вимiрами. Полярними е оцiнки AAA, як одержують кра!ни, що добре зарекомен-дували себе в енергетичних вимiрах й ефе-ктивно врiвноважують енергетичну триле-му, i DDD. Ощнки розраховуються шляхом
розпод^ кра!н, якi атестуються, на чотири групи за показниками енергетично! ефек-тивност, що нормалiзованi в дiапазонi 010. Потiм кра!нам надають трикласну ощн-ку. Найкращий бал A надаеться кра!нам iз результатом вище 8. Кра!ни з нормованими результатами вище 5 отримують бал B. Се-реднi результати в межах ввд 2,51 до 5 - C. Ощнку D одержують кра!ни з недостат-ньою продуктивнiстю. Збшьшення або зменшення кiлькостi балiв вщбуваеться тiльки за наявностi системного тренду (на вiдмiну вiд короткочасних коливань), для чого використовуеться так звана 10-вщсот-кова "маржа подяки" [9].
Досье (профшь) кожно! кра!ни ста-новлять такi показники:
1. Частка промислового сектору у ВВП (Industrial sector), %.
2. ВВП на 1 людину за паритетом кутвельно! спроможност (GDP per capita), дол. США/чол.
3. Енергоемнiсть ВВП (Energy intensity), кг н.е./дол. США.
4. Рiзноманiтнiсть мiжнародних пос-тачальниюв енергi! за iндексом Герфшда-ля-Пршмана (Diversity of international energy suppliers, Herfindahl Hirschman Index).
5. Частка населення з доступом до електроенергп (Population with access to electricity), %.
6. Частка населення в мшькш / сшь-ськiй мiсцевостi, що мае можливють не ви-користовувати тверде паливо в процесi приготування !ж (Access to clean cooking in urban/rural areas), %.
7. Цша електроенергп, за якою вона вщпускаеться домогосподарствам (Household electricity prices), дол./кВттод.
8. Частка втрат електроенергп у про-цес передачi (Rate of transmission and distribution losses), %.
9. 1нтенсившсть виробництва дво-окису вуглецю (CO2 intensity), кг/дол. США за ПКС.
10. Темпи зростання емiсil парнико-вих газiв протягом певного перюду (GHG -Greenhouse gas - emission growth rate), %.
11. Резерви викопного палива зага-лом i за видами (Fossil fuel reserves Resource endowment), млн т н.е.
12. Диверсифжащя у споживанш первинно! енергп за видами ресурсiв (Diversity of total primary Energy supply).
13. Диверсифжащя електрично! ге-нерацi! за видами (Diversity of electricity generation).
Калькулятор шдекав енергетично! трилеми використовуе таю iндикатори за складовими.
За категорieю енергетичног безпеки: концентращя (зменшена рiзноманiт-шсть) загального споживання первинно! енергi! (Concentration {reduced diversity} of total primary energy supply), 0 - 100;
змша споживання енергп у зв'язку зi зростанням ВВП (Change in energy consumption in relation to GDP growth), -10 -10; ...
залежшсть вщ iмпорту (Import dependence), 1 - 100;
концентращя (зменшення рiзноманiт-ност) виробництва електроенергп (Concentration {reduced diversity} of electricity generation), 0 - 100.
За категорieю pie^cmi енергетично-го доступу :
доступ до електроенергп (Access to electricity {% population}), 0 - 100;
щна електроенергп для промисловос-т (Industry electricity price {US cents per KWh}), 0 - 60.
За категоpieю екологiчноi стткостГ: штенсившсть ВВП щодо утворення двоокису вуглецю (CO2 intensity {kCO2 per US$}), 0 - 2;
емiсiя парникових газiв в енергетич-ному секторi (GHG emissions from energy sector {Mt CO2}), 0 - 10000.
Розрахунковi формули взагалi не об-народуються - калькулятор працюе в ре-жимi кiбернетично! чорно! скриш моде-лювання розвитку нацiонально! енергети-ки, яке здiйснюеться перемiщенням "пов-зункiв" з управлiння певним шдикатором, що збiльшуе або зменшуе значення вхщних сигналiв. Це дае змогу ощнювати поведш-ку функцiй вщгуку, що дозволяе реалiзову-вати рiзнi гiпотетичнi стратегiчнi варiанти. У результат зютавлення рiзних за часом
матерiалiв WEC можна побачити методич-ш змiни, наприклад вагових показникiв, що належать до категорш i деяких показникiв. Так, у 2015 р. вплив категорш ощнювався з коефщентом 0,25, а в 2017 р. змшився на
0,3 [10].
Деяю фахiвцi висловлюють незадо-волення ранговим пщходом до визначення iндексiв енергетичних трилем [11].
В Украiнi енергетична безпека е предметом дослiджень кшькох авторитет-них фахiвцiв, якi бшьшою мiрою розгля-дають ii як складову безпеки бiльш загального рiвня. Так, для М. Земляного об'ектом енергетичноi безпеки е паливно-енергетич-ний комплекс (ПЕК) або система енергоза-безпечення краiни, що включае ПЕК та управлiння ним [12]. На думку С. Боброва, енергетична безпека - це складова еконо-мiчноi безпеки, стiйкiсть якоi обумовлю-ють структура енергоносiiв в енергоспожи-ваннi, рiвень освоення та використання на-явних власних ресурсiв, глибини !х пере-робки та характеристик енергогенеруючих технологiй, диверсифiкованiсть джерел енергопостачання, шляхiв транспортування та ш [13]. А. Прокiп окреслюе енергетичну безпеку концепцiею сталого розвитку i пропонуе оцiнювати 11 рiвень вщносинами суб'ектiв, що впливають на кшцевий стан, - вiд постачальникiв енергоресурЫв, якими е кра'ни, окремi транснащональш корпорацii та iн. [14]. Проблематика вирь шального впливу на енергобезпеку ринкiв енергоносiiв висвiтлена в робот [15].
Ставлення до енергетично!' безпеки в Укра'ш як до складовоi економiчноi безпеки е не тшьки позицiею окремих авторiв, але i проявом державноi полiтики, що за-крiплено в розробленiй Мшштерством розвитку економiки, торгiвлi та сшьського го-сподарства Украiни методищ, яка передба-чае разом з шшими склад iндикаторiв та властивi !м пороговi значення, визначенi за допомогою експертних опитувань, для ощ-нки енергетично! безпеки [16].
На думку О. Суходолi [17], у даному документ з ощнки стану економiчноi безпеки, затвердженому у 2007 р., бшьшшть
перелiчених iндикаторiв не пов'язанi з ди-намiкою функцiонування системи енерго-забезпечення, потребами економжи та сус-пшьства, не розкрито причини наближення чи вщдалення характеристик об'екта вщ-носно його безпечного стану, що обумов-люе швидке мстарiнням вибраних характеристик ощнки стану енергетично! безпеки в результат процеав, якi вщбуваються в суспiльствi.
У той же час мають недолiки i за-твердженi у 2013 р. Методичш рекоменда-цп щодо розрахунку рiвня економiчно! безпеки Укра!ни [18], згщно з якими стан енергетично! безпеки кра!ни пропонуеться визначати за модифжованим набором ш-дикаторiв, якi е бшьш адекватними для ви-окремлення аспекту процесуальностi. Вве-денi iндикатори, якi вказують на функщо-нування системи енергозабезпечення (за-безпеченiсть запасами кам'яного вугшля та природного газу - спроможшсть функцю-нування системи протягом визначеного перiоду, частка втрат при транспортуванш та розподiленнi енерги - якiсть функцiону-вання системи енергозабезпечення через вiдсоток втрат) не дають можливостi комплексно й кшьюсно оцiнити рiвень енергетично! безпеки нащонально! економiки, оскшьки важливим е не стiльки вщобра-ження змiни окремих параметричних характеристик системи в чаЫ, що найчастше розумiеться фахiвцями як "динамжа системи", а змiни всередиш системи, якi визна-чають !! властивостi.
Мета статтi - формування об'ектив-но! системи орiентирiв щодо кшьюсно! ощнки рiвня енергетично! безпеки Укра!ни порiвняно з iнтегральними пороговими значеннями та визначення перелiку i ваго-мостi впливу найважливiших загроз.
Запропонований новий методич-ний шструментарш кчльккноУ ощнки р1вня енергетично!* безпеки
Пщвищення рiвня енергетично! безпеки потребуе методичного шструментарш його щентифшацл та юльюсного ощ-нювання впливу кожного iндикатора на
штегральний iндекс енергетично! безпеки для застосування вiдповiдних заходiв регу-лювання в поточному та прогнозному пе-рiодах сталого розвитку. Вiдповiдна довго-строкова програма пiдвищення енергетично! безпеки держави мае грунтуватися на кiлькiсних стратепчних орiентирах, ощн-ках поточного стану й ефективност захо-дiв щодо досягнення встановлених на перспективу iндикаторiв та показниюв.
Енергетична безпека нащонально! економiки е складовою еколопчно! безпеки, важливiсть впливу яко! зростае з поси-ленням вимог забезпечення сталого розвит-ку людства. Якщо в серединi ХХ ст. яюсть життя безпосередньо ув'язувалася з еконо-мiчним добробутом i споживанням пер-винних енергетичних ресурсiв (ПЕР), тобто вугшля, нафти, природного газу, ядерного палива та ш., то проголошена у 1987 р. доктрина сталого розвитку (sustainable development) принципово змшила парадигму якост життя - вщ "Трьох Е" (економiка, енергетика, екологiя [19]) до "економша, соцiальна сфера, екологiя" [20]. Протиста-влення економiки екологi! певним чином е нерозв'язним. Згщно з Корнуельською де-кларацiею [21] до 2050 р. загальносв^ове споживання ресурав необхiдно знизити вдвiчi (в абсолютних величинах), але для того, щоб кра!ни, якi розвиваються, могли здшснювати економiчне зростання, розви-нутi економши мають знизити свое споживання ресурав в 10 разiв, або на 90%. Тому перш за все перетворенню мають бути пщ-даш макроекономши з найбiльш "брудни-ми" й енергетично неефективними госпо-дарськими комплексами. Це прямо стосу-еться укра!нського господарства та його енергетично! безпеки, адже, наприклад, впчизняна металургiя на виплавку 1 т ча-вуну витрачае в середньому 530 кг коксу, тодi як европейсью заводи - 350 кг [22], а рiвень шкiдливих викидiв вiтчизняних ТЕС перевищуе нормативи £С у 5-30 разiв, що можна виправити лише кардинальною ду-же дорогою модершзащею понад 40% за-гально! потужностi вiтчизняного парку те-плово! енергетики [23].
- Економжа npoMurnoeocmi ^^ Economy of Industry
Таким чином, енергетична безпека на нащональному рiвнi розглядаеться в контекст економiчно-енергетичних характеристик та можливост забезпечення потреб в енергетичних ресурсах власними енерго-носiями i захищеним iмпортом, тобто за-лежить вщ ефективностi використання та еколопчно! придатност первинних енерге-тичних ресурсiв, наявност власних енер-гоносй'в i безпечност 1х iмпорту (табл. 1). Наведений перелш не е остаточним - вш може змiнюватися залежно вщ цiлей i гли-бини дослщження.
Таблиця 1 - Складовi та шдикатори енергетичноУ безпеки УкраУнн 1
Складова 1ндикатори S(D) *
1. Рiвень технологiчного розвитку, част. од.
к ■ • -Н И 2. Рiвень викидiв СО2 на спожите паливо, т/т н.е. В
2 53 § нчт • ЕЕ к а 2 Й & 3. Рiвень тiньового споживання паливно-енергетичних ресурсiв (ПЕР), % ВВП В
о ^ ® Дан о <ц а кна М щ 4. Рiвень iнвестування пiдприемств паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), % випуску ПЕК 5
5. Рiвень оновлення основних засобiв пiдприемств ПЕК, % 5
6. Енергоемшсть ВВП, кг не. /ВВП дол. США за ПКС В
1. Частка iмпорту нафти у споживаннi ПЕР, % В
2. Частка iмпорту газу у споживанш ПЕР, % В
н о К 3. Частка iмпорту вугiлля у споживанш ПЕР, % В
'53 2 <ц й 4. Рiвень споживання нафти у споживанш ПЕР, % В
ег о О а 5. Рiвень споживання газу у споживанш ПЕР, % 5
СО о <ц <ц 6. Рiвень споживання вугшля у споживанш ПЕР, % В
ю а та 00 7. Рiвень споживання атомно! енерги у споживаннi ПЕР, % 5
8. 1ндекс Герфiндаля-Гiршмана В
9. Рiвень власних джерел у споживаннi ПЕР, % 5
1 Складено автором. * - стимулятор, В - дестимулятор.
Ргвенъ ттъового споживання ПЕР -визначаеться вщношенням обсяпв тшьово-го споживання ПЕР до обсягу ВВП у вщ-сотках. На вiдмiну вщ iнших постсощалш-тичних краш та краш СС, Украша збериае неприйнятно високий, з огляду на нащона-льну конкурентоспроможнiсть, рiвень енергозатрат. Головш причини цього поля-гають у технiчно застарiлих енергоемних виробництвах, як становлять значну час-тину у структурi промисловостi Украши, та наявност тшьово! економiки. Головнi
Ргвенъ технологгчного розвитку - ча-стка корисно! електрично! енерги вiд кш-цевого споживання первинних енергоноспв з урахуванням !х витрат на власш потреби енергетичного сектору i втрат у мережах електропостачання. Результати розрахунюв цього показника наведено на сайт [24].
Ргвенъ викидгв СО2 на спожите пали-во - характеризуе комплекс енергетичних й еколопчних властивостей нащональних господарств вiдносно обсягу спожитих первинних енергетичних ресурсiв.
джерела тшьово! економши - штучне за-вищення промiжного споживання та тшьо-ва оплата пращ.
Для розрахунку обсягiв тшьового споживання ПЕР використовуеться модель макроекономiчно! рiвноваги "Альфа" як основа методу розрахунку тшьово! еконо-мши [25]. Первинними даними е шформа-цiя Держкомстату Украши про вартсть споживання ПЕР у гривневому е^валент для визначення частки цього споживання в офiцiйному промiжному споживаннi. 1з
використанням модельних розрахунюв чистого промiжного споживання (без тiньово! економiки), виконаних науковцями 1нсти-туту економiки промисловост НАН Укра!-ни, можна обчислити фактичне (чисте) споживання ПЕР, а рiзниця мiж обсягами загального та фактичного споживання ПЕР становитиме обсяг тшьового споживання ПЕР, яке на кшець 2018 р. дорiвнюе 37,8% офщшного споживання ПЕР та 11,8% вщ ВВП.
Пороговi значення iндикатора "р1вень тшьового споживання ПЕР" слщ пов'язу-вати з вектором порогових значень шдика-тора "частка оплати пращ у випуску": 0,2; 0,26; 0,32; 0,382, що пiдпорядковуються закономiрностi ряду чисел Фiбоначчi у мо-дифковано! функцi! Кобба-Дугласа (0,382 при затратах пращ та 0,618 при затратах катталу). Такий зв'язок можна визначити з використанням взаемоди функцш сукупно-го попиту та сукупно! пропозици в моделi загально! економiчно! рiвноваги "Альфа", а саме через розв'язок прямо! задача як значення частки оплати пращ впливають на рiвень тiнiзацi! економiка та, вщповщно, на рiвень тiньового споживання ПЕР? Результата моделювання дають таю значення вектора порогових значень (нижне порогове, нижне оптимальне, верхне оптимальне, верхне порогове; для бшьш глибоких до-слiджень додаеться пара критичних значень - нижне критичне, верхне критичне): 8; 5,3; 3,9; 2,6.
Ргвень ¡нвестування тдприемств ПЕК - розраховуеться вщношенням кат-тальних швестицш у добувну промисло-вiсть (видобуток паливно-енергетичних корисних копалин), виробництво та розпо-дшення електроенергi!, газу та води до вщ-повiдного випуску у вщсотках.
Р1вень оновлення основних засоб1в тдприемств ПЕК - розраховуеться вщношенням каттальних швестицш у добувну промисловшть (видобуток паливно-енер-гетичних корисних копалин), виробництво та розподiлення електроенерги, газу та води до вщповщного обсягу основних засобiв тдприемств ПЕК.
Енергоемтсть ВВП - вщношення рiчних витрат первинних енергетичних ре-сурсiв, обчислених по нацiональних еко-номiках у кг нафтового е^валенту, до рiч-ного обсягу валового внутршнього продукту, обчисленого у млн дол. США за паритетом кутвельно! спроможноста
Не менш важливими е iндикатори та-ко! складово!, як забезпеченiсть ресурсами. Завданням, яке випливае з домовленостей, досягнутих державами-учасниками в рамках Конференцп ООН з клiмату (СОР21), що вiдбулася у передмiстi Парижа Ле-Бурже 30 листопада - 12 грудня 2015 р., е утримання пщвищення глобально! темпе-ратури на рiвнi 1,5-2 С щодо показниюв доiндустрiально! епохи. Це обумовило стратепю прискореного переходу до суст-льства й економки, якi споживають мало вуглецевих технологш, застосовують тактику прискореного переспрямування фь нансових потоюв вiд секторiв iз сильними викидами, особливо тих, де використову-еться викопне паливо, до секторiв, яю ви-користовують низьковуглецеву енергiю. Тому споживання вЫх видiв викопного па-лива, за виключенням природного газу, що дае набагато менше викидiв, шж вугiлля i нафта, позначено в табл. 1 символами О, тобто вщнесено до дестимуляторiв.
Модель мегарiвня за споживанням 3-го виду енергетичного ресурсу мае такий вигляд [26, с. 42-47]:
= V + ^ -Е, (!)
де ^ - споживання 7-го виду енергоресур-су;
А - власне виробництво 7-го виду ене-ргоресурсу в кра!нi;
I- iмпорт7-го виду енергоресурсу;
Е ■ - експорт7-го виду енергоресурсу.
Види енергоресурсiв позначено такими шдексами: С - вугшля, О - нафта, N0 - природний газ, О - гiдравлiчна енер-гiя, N - ядерна енерпя, Я - енергiя вщнов-люваних джерел, Я - вторинш енергоресу-рси. Енергетичну модель мегарiвня подано у виглядi енергобалансу кра!ни (табл. 2).
- Економгка промисловостг ^^ Есопоту о/ 1^т1гу
Таблиця 2 - Енергобаланс краУни (енергетична мегамодель) 1
Джерело Природ-ний газ Нафта Вугшля Атомна енерпя Гщро-енерпя Вiдновлюванi джерела ВЕР
Власне виробництво DNG Do De Dn Dg Dr Ds
1мпорт Ing Io Ic Is
Експорт Eng Eo Ee Es
Споживання Qng Qo Qe Qn Qg Qr Qs
1 Складено за даними джерела [26, с. 42-47].
Енергетичш мегамоделi можна роздь лити на три види:
автарючна - побудована згщно з принципами повного самозадоволення енергетичних потреб кра1ни;
вщкрита - повнiстю базуеться на iM-портному паливi (сировинi);
комбiнована - паливна (сировинна) база нащонально! економки комплек-туеться зарубiжними та виробленими в кра!ш енергоносiями, кiлькiсть i кон'юнк-тура яких е мшливими.
Полiтику автаркiзму в довоенний пе-рiод (30-тi роки ХХ ст.) проголошувала Нiмеччина, де завдяки великим вугшьним родовищам справа доходила до масового виробництва моторних палив iз продуктiв перегонки вугiлля; згодом шмецький дос-вiд знадобився ПАР - шшш великiй вугле-добувнiй кра!ш, коли вона перебувала пiд тиском мiжнародних санкцiй (спрямованих проти режиму апарте!ду). Зразок проти-лежного способу забезпечення енергоре-сурсами являе собою японська економiчна модель, майже повшстю побудована на привiзних енергоноаях. Украшська модель належить до розряду комбiнованих.
Данi щодо виробництва та споживан-ня енергетичних ресурсiв по крашах свiту щорiчно публiкуе компашя BP [27]. На сайтi WITS (World Integrated Trade Solution) наведено дат про джерела й обся-ги поставок енергетичних ресурЫв по еко-номшах свiту [28].
1ндекс Герфтдаля-Пршмана (НН1) -е об'ективним критерiем загрозливих для нацiональноi енергетики ситуацш на мiж-
народних ринках енергетичних ресурЫв та
розраховуеться за формулою
k
HHI = £ (sj )2, (2)
1
де sk - частка ринку, що належить k-му ек-
спортеру j-го енергетичного енергоноая.
Нормальнiй за мiжнародними нормами концентрацп постачальникiв енергетичних ресурЫв вiдповiдае значення iндексу менше 1000; середнiй ступiнь концентрацii 1000 <HHI <2000; високий - бшьше 2000.
Без знання меж безпечних умов фун-кцiонування економiчноi системи немож-ливий захист ii життево важливих iнтересiв
[29]. Тому для кожного шдикатора необ-хiдно визначити вектор порогових значень, де пара оптимальних значень утворюють "гомеостатичне плато" (уперше запропо-новане Ван Пгом), у межах якого юнують найкращi умови функцiонування системи,
[30]. Поняття "гомеостатичного плато" дiстало подальшого розвитку в робот [3, с. 67], а саме додано дiапазон порогових i критичних значень з областю нейтрального оберненого зв'язку та поясненням переходу вщ однiеi зони до iншоi як поступова змiна оберненого зв'язку за експонентою (рис. 2).
Для вах iндикаторiв енергетично1' безпеки (окрiм iндикатора "рiвень тшьо-вого споживання ПЕР") з метою визначен-ня вектора порогових значень застосовано метод ¿-критерш [31], який полягае у побудовi функцп щiльностi ймовiрностi, розрахунку статистичних характеристик: математичного очiкування (/и ), середньо-
Сфера додатного оберненого зв'язку
Руйнування системи
к я
X
а
со
^
а
<и
а
<и н
U =
U
а "ЕЗ О
Гомеостатичне плато
Y
Сфера вщ'емного оберненого зв'язку
---.Л;
кр
Сфера нейтрального оберненого зв'язку
Руйнування системи
Керуючi впливи на систему
Складено за джерелом [2].
Рисунок 2 - Гомеостатичне плато динам1чно1 системи
квадратичного вщхилення (а), коефщен-та асиметрй' () (доданого [2, с. 70-72]) та
формал1зованого розрахунку вектора поро-гових значень для характерних титв роз-под1лу. З ус1х шдикатор1в виокремлено три характерних типи розпод1лу (нормальний,
логнормальний та експоненщальний), для яких визначено формал1зоване подання вектора порогових значень [2, с. 70-72] (табл. 3). Для критичних значень зазвичай зашсть t застосовуеться ± 3а або бшьше (для коротких виб1рок).
Таблиця 3 - Формалповаш значення вектора порогових значень 1
Тип функцш щшьносп ймов1рност1 1ндикатор1в Нижне порого-ве значення * Нижне оптимальне Верхне оптимальне Верхне порогове значення *
Нормальний /-1 ха /и-а Л + а / +1 ха
Логнормальний а /л-1 х — kas а kas Л + а / +1 ха
Експоненщальний а и-Г k as и Л + а / +1 ха
1 Складено на основi джерела [2]. * t - з таблицi розподiлу Стьюдента.
Економжа npoMumoeocmi W' Economy of Industry-
Розрахунки ¡нднкато|Мв енергетично!' безпекн
Виходячи з вищевикладеного одержано значення вектора порогових значень iндикаторiв енергетично! безпеки (табл. 4).
При визначенш вектора порогових значень використано аналопчш данi 18 кра!н за перюд 2010-2017 рр.: США, Кана-ди, Мексики, Бразили, Австрп, Бельги, Дани, Фшлянди, Франци, Нiмеччини, Ггали,
Нiдерландiв, Норвеги, Польщi, 1спани, Греци, Укра!ни, РФ. Отже, для конкретних iндикаторiв обрано кра!ни, що мають най-кращi значення вiдповiдних iндикаторiв i можуть бути перспективним зразком. Таким чином, визначення вектора порогових значень аналопчне конструюванню гшоте-тично! кра!ни з найвищим рiвнем сталого розвитку за всiма iндикаторами [32, с. 69].
Таблиця 4 - Вектор порогових значень iнднкаторiв енергетично!' безпекн 1
1ндикатори Ниж-нш порiг Нижне опти-мальне Верхне опти-мальне Верх-нш пори Норму-ючий коефщь ент 2018 р.
Економ1чно-енергетичт характеристики
Рiвень технологiчного розвитку 0,24 0,29 0,37 0,5 0,5 0,202
Рiвень викидiв СО2 на спожите паливо 2,0 1,715 1,5 1,15 2,75 2,17
Рiвень тiньового споживання ПЕР 8,0 5,3 3,9 2,6 17,0 11,18
Рiвень iнвестування пiдприeмств ПЕК 12,7 13,5 15,0 19,5 20,0 10,07
Рiвень оновлення основних засо-бiв пiдприeмств ПЕК 6,0 8,0 12,0 15,0 15,0 6,54
Енергоемшсть ВВП 0,165 0,11 0,09 0,06 0,75 0,2047
Забезпечетсть ресурсами
Частка iмпорту нафти у споживанш ПЕР 100,0 72,0 42,0 23,0 125,0 73,07
Частка iмпорту газу у споживанш ПЕР 68,0 40,0 23,0 11,5 75,0 45,45
Частка iмпорту вугшля у спожи-ваннi ПЕР 43,0 30,0 16,0 11,0 45,0 32,43
Рiвень споживання нафти у споживанш ПЕР 80,0 52,0 22,0 3,0 110,0 53,07
Рiвень споживання газу у споживанш ПЕР 32,5 36,5 43,5 55,5 55,5 32,05
Рiвень споживання вугшля у споживанш ПЕР 13,5 8,3 4,75 3,1 45,0 28,2
Рiвень споживання атомно! енер-ги у споживаннi ПЕР 15,5 25,0 35,5 53,0 55,0 25,64
1ндекс Герфiндаля-Гiршмана 3000,0 1800 1300,0 900,0 6500,0 2600,0
Рiвень власних джерел у споживанш ПЕР 65,0 80,0 95,5 110,0 110,0 65,0
1 Розраховано автором.
Деяю iндикатори для окремих кра!н можуть набувати вщ'емних значень, тому вектори порогових значень також можуть мати вщ'емш значення, що порушуе умови знаходження нормованих iндикаторiв i порогових значень у дiапазонi [0;1]. Для усунення вiд'емних значень iндикаторiв та порогових значень "... пропонуеться метод, який полягае у зрушенш по чис-ловiй осi праворуч динамiчного ряду iнди-каторiв на величину, бшьшу за максималь-не вщ'емне значення iндикатора на 5-10%, з одночасним зрушенням порогових зна-чень для збереження iснуючих пропорцiй" [33].
Саме тому значення iндикатор iв i порогових значень "частка iмпорту нафти у споживаннi ПЕР", "частка iмпорту газу у споживанш ПЕР", "частка iмпорту вугiлля у споживанш ПЕР" та '^вень споживання нафти у споживанш ПЕР" змщеш на 65; 35; 20 i 40 природних одиниць вимiру ввд-повiдно, що слiд ураховувати при перера-хунку вiд вiдносних величин (iндикаторiв) до абсолютних (показникiв) шляхом про-цедури, зворотно! нормуванню.
Порiвняння iндикаторiв сталого роз-витку, у тому чи^ iндикаторiв енергетич-ного забезпечення, з вектором порогових значень мае надати вщомост про рiвень безпеки/небезпеки. Кожен з iндикаторiв у поточному перiодi може збiльшуватися або зменшуватися. Виникае питання про най-кращий iз двох розглянутих перiодiв сталого розвитку або двох рiвнiв безпеки. Заь на-явност бiльш нiж трьох шдикатс^в за-вдання iстотно ускладнюеться. Тому, щоб оцiнити рiвень безпеки, недостатньо анал> зувати окремi iндикатори, яю м ають обме-жену цiннiсть, необидно ощнити загальну тенденцiю, яка враховуе взаемовплив уЫх iндикаторiв з урахуванням !х важливостi. Тобто iнтегральний iндекс оцiнки одержано шляхом поетапно! згортки iндикаторiв та !х порогових значень.
Для щентифшацл рiвня енергетично! безпеки застосовуеться сучасна методоло-
гiя iнтегрального оцiнювання [2, с. 74-81], яка мае таю ознаки.
Форма штегрального iндексу - муль-типлтативна:
п
I = П; Та =1 а > 0, (3)
г=1
де I - iнтегральний iндекс; 2 - нормований iндикатор; а - ваговий коефiцiент.
Метод нормування - комбтований:
X,.
5:2 =
к,.
к — х.
^ ^ ^ _ норм г
к
(4)
к ^ X норм шах?
де х - значення вдикатора;
кнорм - нормувальний коефiцiент.
Для iндикаторiв-стимуляторiв нор-муючий коефiцiент дорiвнюе максимальному значенню з дiапазону значень iндика-торiв та вектора порогових значень. Для iндикаторiв-дестимуляторiв - iз того самого дiапазону, але максимальне значення збшьшуеться на 5-10%.
Ваговi коефщенти - динамгчнг. iз за-стосуванням методiв головних компонент i ковзног матриц
(Л 1С и + (2с12 + . . + (3С13 ^ (Щ Л
С х о = г г (1С21 1 ^^^с^^ + . = Щ2 , (5)
1 (1Сл + (2Су 2 +. щ . V з У
а = ■
w■
де; С - матриця абсолютних величин фак-торних навантажень;
О - вектор-матриця дисперсiй.
Метод ковзног матриц передбачае використання методу головних компонент та полягае у послщовному зрушенш матриц мiнiмально необхiдного розмiру вздовж перюду часу та визначеннi вагових коефщентв за даний часовий перiод. Мь
- Економгка промисловостг ^^ Есопоту о/ 1^т1гу
шмально необхщний розмiр матрицi (кшь-юсть рядкiв (п) - перiодiв часу) визнача-еться з умови рiвностi кiлькостi iндикато-рiв (кiлькостi стовпчикiв (т) - головних компонент) кiлькостi додатних власних значень ще! матрицi. Як правило, мшма-льно необхiдний розмiр матрицi дорiвнюе (п + 1)х п . При цьому кореляцiйна матриця е добре обумовленою, визначник кореля-цшно! матрицi вiдмiнний вщ нуля, а максимальна кшьюсть головних компонент, якi можуть бути вилучеш, дорiвнюе кшь-костi додатних власних значень вихщно! матрицi. Ваговi коефiцiенти, визначенi для
1з використанням обраного тдходу до iнтегрального ощнювання одержано ди-намiку iнтегральних iндексiв порiвняно з
Економ1чно-енергетнчна складова
О 1нтегральний Ыдекс □ Нижнiй порiг
Д Нижне оптимальне X Верхне оптимальне
Ж Верхнш порiг
iндикаторiв iз застосуванням первинно! мшмально! матрищ, будуть постiйними тiльки для цього початкового (розгшного) перiоду часу (^ - tn+1). Постiйне змщування визначено! мшмально! матрицi впродовж перюду часу (рядкiв матрицi) дозволяе ви-значити поточнi динамiчнi ваговi коефщь енти (ti - ti+n), яю враховуватимуть реальнi пол^ичш й економiчнi змiни в крш'ш.
1нтегральна згортка здiйснюеться од-ночасно як для порогових значень (табл. 5), так i для iндикаторiв за единим нормуючим коефiцiентом.
штегральними пороговими значеннями для складових та енергетично! безпеки загалом (рис. 3, 4).
Забезпечешсть ресурсами
О 1нтегральний шдекс □ Нижнiй порiг
д Нижне оптимальне х Верхне оптимальне
ж Верхшй порiг
Таблиця 5 - Вектор порогових значень складових енергетично!' безпеки 1
1ндикатори Нижнш порiг Нижне оптимальне Верхне оптимальне Верхнш пор^
Економiчно-енергетичнi характеристики 0,4917 0,6051 0,7207 0,8639
Забезпечешсть ресурсами 0,2634 0,5482 0,7512 0,8941
Енергетична безпека 0,3714 0,5788 0,7343 0,8774
1 Складено автором.
а б
Складено автором.
Рисунок 3 - Динамика штегральних шдекмв складових енергетично!' безпеки
о 1нтегралыний iндекс □ Нижнiй nopir д Нижне оптималыне
x Верхне оптималыне х Верхнм nopir
Складено автором.
Рисунок 4 - Динамика штегрального iндексу енергетичноУ безпеки УкраУни
Як свiдчать результати розрахунюв, економiчно-енергетична складова енерге-тично! безпеки Укра!ни перебувае у критичному сташ - нижче нижнього порогового значення, що пояснюеться критичним станом практично вах шести iндикаторiв, якi становлять загрозу енергетичнiй безпе-цi. Значно краща ситуацiя зi складовою мзабезпеченiсть ресурсами", iнтегральний шдекс яко! мае тенденцiю наближення до нижнього оптимального значення. 1з де-в'яти iндикаторiв п'ять перебувають у кри-зовiй зонi (мiж нижшм пороговим та ниж-нiм оптимальним); три - у критичнiй зош, нижче або на рiвнi нижнього порогового значення та один - в оптимальний зош.
1нтегральна згортка другого рiвня ш-тегральних iндексiв складових енергетич-но! безпеки та 1х порогових значень дозволила визначити динам^ iнтегрального iндексу енергетично! безпеки загалом.
Розрахунки свiдчать, що вектори iн-тегральних порогових значень складових сталого розвитку суттево вiдрiзняються (табл. 5). Це вказуе на рiзну наближенiсть (диспропорцiйнiсть розвитку) штегральних iндексiв складових й iндикаторiв енергетично! безпеки до середнього оптимального значення для кожно! складово!, якi мож-
на вважати критерiями досягнення рiвня сталого розвитку [2, с. 82].
Динамша вщхилень поточних значень iнтегральних шдекЫв й iндикаторiв вiд !х середшх оптимальних значень, якi треба зводити до нуля, визначае перелш та важливють загроз складових сталого розвитку. Розкриваючи диспропорцi! на рiвнi складових (рис. 5), можна констатувати найбiльше вiддалення вiд критерiю сталого розвитку складово! "економiчно-енергетич-нi характеристики", а потм - "забезпече-шсть ресурсами".
Диспропорцi! на рiвнi iндикаторiв складово! "економiчно-енергетичнi характеристики" наведено на рис. 6.
Отже, одержано перелш найважли-вiших загроз за вщдалешстю вiд рiвня сталого розвитку в такш послiдовностi:
1) рiвень тiньового споживання ПЕР;
2) рiвень технологiчного розвитку;
3) рiвень оновлення основних засобiв пiдприемств ПЕК;
4) рiвень iнвестування пiдприемств ПЕК;
5) рiвень викидiв СО2 на спожите па-
ливо;
6) енергоемшсть ВВП.
Диспропорцй на рiвнi iндикаторiв
складово! "забезпечешсть ресурсами" наведено на рис. 7.
Економжа npoMumoeocmi W' Economy of Industry-
0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0
Вщхилення вщ критер1ю сталого розвитку
♦ ЕкономЫо-енергетична складова □ 3a6e3ne4eHicTb ресурсами
—-
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016 2018 2020 2022 2024 2026 2028 2030 Складено автором.
Рисунок 5 - Диспропорцшшсть складових сталого розвитку енергетичноУ безпеки УкраУни
1,0 0,8 0,6 0,4 0,2
Вщхилення в1д критер1ю сталого розвитку
0,0
2000
2030
-0,2
Складено автором.
Рисунок 6 - Диспропорцшшсть 1ндикатор1в складовоУ "економ1чно-енергетичш харак-теристики"(нумеращя шдикатор1в в1дпов1дас нумеращУ в табл. 1)
_ _ Вiдхнлення вiд критер1ю сталого розвитку
0,8
0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0
-0Д° -0,2
Складено автором.
2030
Рисунок 7 - Диспропорц1йн1сть шдикатор1в складовоУ "забезпечешсть ресурсами' (нумерац1я шдикатор1в в1дпов1дас нумеращУ в табл. 1)
У результат одержано ще один пере-лш найважливiших загроз за вщдалешстю вiд рiвня сталого розвитку, розташованих у такiй послiдовностi:
1) рiвень споживання вугiлля у споживанш ПЕР;
2) частка iмпорту вугшля у спожи-ваннi ПЕР;
3) рiвень власних джерел у спожи-ваннi ПЕР;
4) частка iмпорту газу у споживаннi
ПЕР;
5) шдекс Герфiндаля-Гiршмана;
6) рiвень споживання нафти у спожи-ваннi ПЕР;
7) частка iмпорту нафти у споживан-ш ПЕР.
Отже, з 15 iндикаторiв енергетично! безпеки 13 становлять загрозу досягнення цiлей сталого розвитку та потребують най-
бшьшо! уваги до !х нейтралiзащ! або подо-лання.
Для визначення вагомостi впливу загроз обчислимо коефщенти еластичностi кожно! складово! та iндикаторiв, якi пояс-нюють ступiнь впливу окремих складових й iндикаторiв на рiвень сталого розвитку (на скшьки вiдсоткiв змшиться вихiдна величина у при змш на 1% вхщно! величи-ни х), що е необхiдною iнформацieю для розробки прюритетних заходiв впливу (табл. 6).
Ау.х
Ах у'
де х - будь-який iндикатор сталого розвитку;
у - iнтегральний показник;
Ах - прирют вiдповiдного iндикатора;
Ау - приршт iнтегрального показника.
E = -
(6)
Таблиця 6 - . £оефщ1енти еластичност1 складових енергетично! безпеки 1
Складовi сталого розвитку Е 1ндикатори* E
Економiчно-енергетичнi характеристики 0,5194 Рiвень викидiв СО2 на спожите паливо -0,38327
Рiвень тшьового споживання ПЕР -0,17338
Рiвень iнвестування пщприемств ПЕК 0,10195
Рiвень оновлення основних засобiв пiдприемств ПЕК 0,06332
Рiвень технологiчного розвитку 0,06145
Енергоемшсть ВВП -0,03821
Забезпеченiсть ресурсами 0,4806 Частка iмпорту вугшля у споживанш ПЕР -0,10759
Частка iмпорту газу у споживаннi ПЕР -0,10167
Частка iмпорту нафти у споживаннi ПЕР -0,06045
Рiвень споживання атомно! енергi! у споживанш ПЕР 0,06414
Рiвень споживання газу у споживанш ПЕР 0,06339
Рiвень споживання вугшля у споживанш ПЕР -0,05418
Рiвень власних джерел у споживанш ПЕР 0,04266
1ндекс Герфвдаля-Пршмана -0,04178
Рiвень споживання нафти у споживанш ПЕР -0,03996
1 Розраховано автором.
1ндикатори розташовано за вагомютю впливу.
Найбшьш важливi загрози за критер> ем вiддаленостi вiд точки сталого розвитку показують таю тршки iндикаторiв за вщ-повiдними складовими енергетично! безпеки Укра!ни:
1) рiвень тiньового споживання ПЕР; рiвень технолопчного розвитку; рiвень оновлення основних засобiв пiдприемств ПЕК;
Економжа npoMumoeocmi W' Economy of Industry-
2) pißern споживання вугiлля у спо-живаннi ПЕР; частка iмпоpту вугшля у споживаннi ПЕР; piвeнь власних джерел у споживанш ПЕР.
Саме щ iндикатоpи енергетично! без-пеки Укра!ни потребують найбшьшо! уваги та необхщних заходiв щодо пiдвищeння !х piвня, що стане об'ективним показником енергетично! ефективност здiйснюваних реформ. Дieвим iнстpумeнтом оцiнювання eфeктивностi е мошторинг iнтeгpальних iндeксiв енергетично! безпеки та !х i^^ra-тоpiв на вщповщшсть стpатeгiчним зна-ченням до 2030 р.
Висновки
1. Наведено результати дослщження науково-методичних пiдходiв до визначен-ня piвня енергетично! безпеки держави в контекст eкономiчно-eнepгeтичних характеристик та можливост забезпечення потреб в енергетичних ресурсах власними енергоноаями i захищеним iмпоpтом. Цей piвeнь, у свою чергу, залежить вщ ефектив-ностi використання та еколопчно! придат-ностi первинних енергетичних ресурав, наявностi власних енергоноспв i безпечно-стi !х iмпоpту. Енергетична безпека роз-глядаеться як складова еколопчно! безпеки в систeмi сталого розвитку Укра!ни.
2. Розроблено структуру та перелк iндикатоpiв енергетично! безпеки Укра!ни, для яких обгрунтовано вектори порогових значень з урахуванням досягнень розвину-тих кра!н. Визначення вектора порогових значень аналопчне конструюванню гшоте-тично! кра!ни з найвищим piвнeм сталого розвитку за вама iндикатоpами.
3. Здшснено iдeнтифiкацiю piвня енергетично! безпеки Укра!ни за сучасною мeтодологiею штегрального оцiнювання та визначено динамiку штегральних iндeксiв !! складових i загалом поpiвняно з штег-ральними пороговими значеннями. Вико-нанi розрахунки свщчать про кризовий стан piвня енергетично! безпеки Укра!ни, а саме: критичний стан складово! "eкономiч-но-eнepгeтичнi характеристики" та кризо-
вий стан складово! "забезпечешсть ресурсами".
4. Виявлено диспропорцп сталого розвитку складових та iндикатоpiв енергетично! безпеки як !х вщхилення вiд точки сталого розвитку (середнього значення "гомеостатичного плато" - критерш сталого розвитку), що дозволило визначити пе-peлiк найважливших загроз для енергетично! безпеки Укра!ни. Серед них першочер-гово! уваги потребують такi: piвeнь тшьо-вого споживання ПЕР, piвeнь технолопч-ного розвитку, piвeнь оновлення основних засобiв пiдпpиемств ПЕК, piвeнь споживання вугшля у споживанш ПЕР, частка iмпоpту вугшля у споживанш ПЕР, piвeнь власних джерел у споживанш ПЕР.
5. Для зниження споживання енергетичних ресурЫв необхщно модершзувати макроекономши з найбiльш "брудними" й енергетично неефективними господарськи-ми комплексами. Це безпосередньо стосу-еться укра!нського господарства та його енергетично! безпеки, оскiльки юнуе роз-рив мiж вiтчизняною металурпею та евро-пейськими заводами щодо витрат коксу на виплавку 1 т чавуну. Причому piвeнь шкщ-ливих викидiв вiтчизняних ТЕС також значною мipою перевищуе нормативи £С, що можна виправити лише кардинальною дуже дорогою модершзащею понад 40% загально! потужностi вiтчизняного парку теплово! енергетики.
6. Встановлено, що першопричиною критичного та кризового стану складових енергетично! безпеки е високий piвeнь тшь заци eкономiки (50% за даними 1нституту eкономiки пpомисловостi НАН Укра!ни), у тому числi тiньового енергоспоживання (37,8% вщ офiцiйного споживання ПЕР на юнець 2018 р.), а також низький piвeнь тех-нолопчного розвитку пiдпpиемств ПЕК й оновлення основних фондiв.
8. Для визначення вагомост впливу загроз розраховано коефщенти еластич-ностi iнтeгpальних iндeксiв для кожно! складово! та кожного шдикатора i ранжо-вано !х за вагомютю впливу. Серед двох складових бшьш впливовою е "eкономiчно-
енергетичш характеристики". Серед шди-каторiв найбшьш впливовими е такi: рiвень викидiв СО2 на спожите паливо; рiвень ri-ньового споживання ПЕР; рiвень швесту-вання пiдприемств ПЕК; частка iмпорту вугiлля у споживаннi ПЕР; частка iмпорту газу у споживанш ПЕР; частка iмпорту на-фти у споживанш ПЕР.
Обiзнанiсть про вагомють впливу цих загроз мае виршальне значення при роз-робщ вiдповiдних заходiв впливу, обгрун-тування яких потребуе подальших дослiд-жень.
Лггература
1. Сталий розвиток регiонiв Укра!ни / наук. кер. М.З. Згуровський. Ки!в: НТУУ «КП1», 2009. 197 с.
2. Харазшвш Ю.М. Системна без-пека сталого розвитку: шструментарш ощ-нки, резерви та стратепчш сценарi! реаль зацi!: монографiя / НАН Укра!ни, 1н-т еко-номши пром-стi. Ки!в, 2019. 304 с.
3. Лелюк О.В. Теорiя та практика оцшки енергетично! безпеки кра!ни. Моде-лювання регюнальног економти. 2013. № 1. С. 239-260.
4. Energy Trilemma Index. URL: https://trilemma.worldenergy.org (дата звер-нення: 12.10.2019).
5. Measuring Short-Term Energy Security. International Energy Agency. URL: http://www.iea.org/publications/freepublicatio ns/publication/Moses.pdf (дата звернення: 12.09.2019).
6. International Energy Security Risk Index. Global Energy Institute. URL: https://www.globalenergyinstitute.org/internati onal-energy-security-risk-indexт (дата звернення: 03.10.2019).
7. Developing an Energy Security Index Development of an Energy Security Index and an Assessment of Energy Security for East Asian Countries. Quantitative Assessment of Energy Security Working Group. ERIA Research Project Report. Jakarta: ER-IA. 2011. Pp. 7-47. URL: http://www.eria. org/Chapter%202.%20Developing%20and%2
0Energy%20Security%20Index.pdf (дата звернення: 14.09.2019).
8. Воропай Н.И., Сендеров С.М. Энергетическая безопасность: сущность, основные проблемы, методы и результаты исследований. Открытый семинар «Экономические проблемы энергетического комплекса. Москва: Институт народнохозяйственного прогнозирования РАН, 2011. 91 с. URL: http://www.ecfor.ru/pdf.php?id= seminar/energo/z119/ (дата звернення: 30.09.2019).
9. World Energy Trilemma Index. 2015 Benchmarking the sustainability of national energy systems. URL: https://www.world energy.org/wp-content/uploads/2015/11/2015 1030-Index-report-PDF.pdf (дата звернення: 28.09.2019).
10. World Energy Trilemma Index. 2017. URL: https://www.worldenergy.org/wp-content/uploads/2017/11/Energy_Trilemma_ Index_2017_Full_report_WEB2.pdf (дата звернення: 13.08.2019).
11. Срiбна £.В. Проблеми оцшки енергетично! безпеки в Укра!ш Вкник ОНУ м. 1.1. Мечникова. 2016. Т. 21. Вип. 3. С. 213-217.
12. Земляний М.Г. До оцшки рiвня енергетично! безпеки. Концептуальш пщ-ходи. URL: http://old2.niss.gov.ua/panorama/ SP2009-2.pdf (дата звернення: 25.08.2019).
13. Бобров £.А. Енергетична безпе-ка держави: монографiя. Ки!в: Ушверситет економши та права «КРОК», 2013. 308 с.
14. Прокш А.В. Гарантування енергетично! безпеки: минуле, сьогодення, майбутне. Львiв: ЗУКЦ, 2011. 154 с.
15. Сменковський А.Ю., Воронцов С.Б., Бегун С.В., Сидоренко А.А. За-грози енергетичнш безпещ Укра!ни в умо-вах посилення конкуренцп на глобальному та регюнальному ринках енергетичних ре-сурЫв: анал^ична доповщь. Н1СД. Ки!в, 2012. URL: http://old2.niss.gov.ua/content /articles/files/Energo-807fc.pdf (дата звернення: 14.08.2019).
16. Методика розрахунку рiвня еко-номiчноl безпеки Укра!ни: Наказ МЫстер-ства економши Укра!ни вiд 02.03.2007 р.
- Економжа промисловосmi ^^ Economy of Industry
№ 60. МШстерство економiчного розвит-ку i торгiвлi Украгни. URL: http://www.me. gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=9798 0&cat_id=38738 (дата звернення: 12.09.2019).
17. Суходоля О.М. Теоретико-мето-долопчш засади забезпечення енергетич-но! безпеки Украши. Стратегические приоритеты. 2014. № 2. С. 129-139.
18. Методичш рекомендацп щодо розрахунку piBra економiчно! безпеки Укра!ни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ rada/show/v1277731-13 (дата звернення: 22.08.2019).
19. Коркоран Э. Очистка угля. В мире науки. 1991. №7. С. 66-79.
20. Кудрявцева О.В. Экологическая эффективность на макроуровне: потоки ресурсов, модель межотраслевого баланса и экспорт воды в российской экономике. Экономика и математические методы. 2008. Т. 44. № 4. С. 39-48.
21. Schmidt-Bleek F. Fututry Beyond Climatic Change. URL: http://www.factor10-institute.org/files/FUTURE_2008.pdf (дата звернення: 04.09.2019).
22. Экономические проблемы черной металлургии Украины: моногр. / под общ. ред. С.С. Аптекаря и А.И. Амоши. Донецк: ДонГУЭТ, 2005. 383 с.
23. Черноусенко О.Ю. Стан енерге-тики Украши та результати модершзацп енергоблоюв ТЕС. Проблеми загальног енергетики. 2014. Вип. 4 (39). С. 20-28.
24. EES EAEC: Технико-экономические показатели. URL: http://www.eeseaec. org/contact-us/pokazateli-energeticeskoj-effek tivnosti (дата звернення: 29.08.2019).
25. Харазшвш Ю.М. Свпло та тшь економши Украши: резерви зростання та модершзацп. Економта Украгни. 2017. № 4(665). С. 22-45.
26. Формування та pеалiзацiя державно! полпики стосовно вугшьно! про-мисловост з урахуванням штеграцп Украши у свпову економку: моногpафiя / О.1. Амоша, Л.Л. Стариченко, Д.Ю. Чере-ватський; НАН Укра!ни, 1н-т економiки пpом-стi. Донецьк, 2013. 196 с.
27. Statistical Review of World Energy. URL: http: // www.bp.com/statisticalrevi ew (дата звернення: 02.10.2019).
28. WITS (World Integrated Trade Solution). URL: https://wits.worldbank.org/ CountryProfil e/en/country/UKR/ startyear/201 2/endyear/2016/tradeflow/Import/partner/RUS /indicator/MPRT-TRD-VL (дата звернення: 24.09.2019).
29. Качинський А.Б. Засади системного аналiзу безпеки складних систем. Ки!в: ДП «НВЦ «Свроатлантик-шформ», 2006. 336 с.
30. Ван Гиг Дж. Прикладная общая теория систем: в 2-х томах. Москва: Мир, 1981. Т. 2. 730 с.
31. Панютто В.1., Максименко В.С., Марченко Н.М. Статистичний аналiз сощ-олопчних даних. Ки!в: КМ Академiя, 2004. 269 с.
32. Гршнова О.А., Харазiшвiлi Ю.М. Демографiчна безпека Укра!ни: шдикато-ри, рiвень, загрози. Демограф1я та соща-льна економта. 2019. № 2 (36). С. 65-80. URL: https://doi.org/10.15407/dse2019.02. 065 (дата звернення: 30.08.2019).
33. Харазшвш Ю.М., Сухору-ков А.1., Крупельницька Т.П. Щодо вдос-коналення методологи штегрального ощ-нювання рiвня економiчно! безпеки Укра!-ни: аналiтична записка / Н1СД. URL: http://www.niss.gov.ua/ articles/1358/ (дата звернення: 03.09.2019).
References
1. Sustainable development of Ukrainian regions (2009). In M. S. Zgurovsky (Ed.). Kyiv: NTUU "KPI" [in Ukrainian].
2. Kharazishvili, Yu.M. (2019). Systemic security of sustainable development: evaluation tools, reserves and strategic scenarios of implementation. Kyiv: NAS of Ukraine, Institute of Industrial Economics [in Ukrainian].
3. Lelyuk, O.V. (2013). Theory and practice of energy security assessment of the country. Modeling the regional economy, 1, pp. 239-260 [in Ukrainian].
4. Energy Trilemma Index. Retrieved from https://trilemma.worldenergy.org
5. Measuring Short-Term Energy Security. International Energy Agency. Retrieved from http://www.iea.org/publications/free publications/publication/Moses.pdf
6. International Energy Security Risk Index. Global Energy Institute. Retrieved from https://www.globalenergyinstitute.org/internat ional-energy- security-ri sk-index
7. Developing an Energy Security Index Development of an Energy Security Index and an Assessment of Energy Security for East Asian Countries (2011). Quantitative Assessment of Energy Security Working Group. ERIA Research Project Report. Jakarta: ERIA. pp. 7-47. Retrieved from http://www.eria.org/ Chapter%202.%20Developing%20and%20 Energy%20Security%20Index.pdf
8. Voropay, N.I., & Sendrov, S.M. (2011). Energy security: the essence, main problems, methods and results of research. Open seminar "Economic problems of the energy complex. Moskow: Institute of National Economic Forecasting of the Russian Academy of Sciences. Retrieved from http://www.ecfor.ru/pdf.php?id=seminar/ener go/z119/ [in Russian].
9. World Energy Trilemma Index (2015). Benchmarking the sustainability of national energy systems. Retrieved from https://www.worldenergy.org/wp-content uploads/2015/11/2015103 0-Index-report-PDF.pdf
10. World Energy Trilemma Index (2017). Retrieved from https://www.world energy. org/wp-content/uploads/2017/11 /Energy_ Trilemma_Index_2017_Full_report_WEB2. pdf
11. Silver, E.V. (2016). Problems of Energy Security Assessment in Ukraine. Odesa National University Herald, Vol. 21(3), pp. 213-217 [in Ukrainian].
12. Zemlyanyi, M.G. (2009). To the assessment of the level of energy security. Conceptual approaches. Retrieved from http://old2.niss.gov.ua/panorama/SP2009-2. pdf [in Ukrainian].
13. Bobrov, E.A. (2013). State Energy Security. Kyiv: KROK University of Economics and Law [in Ukrainian].
14. Prokip, A.V. (2011). Guaranteeing energy security: past, present, future. Lviv: Western Ukrainian Consulting Center [in Ukrainian].
15. Smenkovsky, A.Y., Vorontsov, S.B., Begun, S.V., & Sidorenko, A.A. (2012). Threats to Ukraine's energy security under conditions of increased competition in global and regional markets for energy resources: An analytical report. Kyiv: National Institute for Strategic Studies. Retrieved from http://old2.niss.gov.ua/content/articles/files/En ergo-807fc.pdf [in Ukrainian]
16. Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine (2007). Methods of calculating the level of economic and economic security of Ukraine: Order of the Ministry of Economy of Ukraine of March 02 No. 60. Retrieved from http://www.me.gov.ua/control/en/ publish/article?art_id=97980&cat_id=38738 [in Ukrainian].
17. Suhodolya, O.M. (2014). Theoretical and methodological principles of ensuring energy security of Ukraine. Strategic priorities, 2. pp. 129-139 [in Ukrainian].
18. Guidelines for calculating the level of economic security of Ukraine (2013). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/rada/ show/v1277731-13 [in Ukrainian].
19. Corcoran, E. (1991). Coal cleaning. In the world of science, 7, pp. 66-79 [in Russian].
20. Kudryavtseva, O.V. (2008). Ecological efficiency at the macro level: resource flows, model of inter-branch balance and water export in the Russian economy. Economics and Mathematical Methods, 44 (4), pp. 39-48 [in Russian].
21. Schmidt-Bleek, F. (2008). Fututry Beyond Climatic Change. Retrieved from http: // www.factor10-institute.org/fil es/FUTU RE_pdf
22. Economic problems of ferrous metallurgy of Ukraine (2005). In S.S. Aptekar & O.I. Amosha (Eds). Donetsk: Donetsk National University of Economics and Trade [in Ukrainian].
23. Chernosenko, O.Yu. (2014). The state of energy of Ukraine and the results of
- EKOHOMiKa npoMucnoeocmi ^^ Economy of Industry
modernization of TPP units. Problems of general energy, 4 (39). pp. 20-28 [in Ukrainian].
24. EES EAEC: Technical and Economic Indicators. Retrieved from http://www.ees aec.org/contact-us/energetics-effectivity [in Russian].
25. Kharazishvili, Yu.M. (2017). The Light and Shadow of the Ukrainian Economy: Reserves of Growth and Modernization. Ukraine economy, 4 (665). pp. 22-45 [in Ukrainian].
26. Amosha, O.I, Starichenko, L.L., & Cherevsky, D.Yu. (2013). Formation and implementation of the state policy on the coal industry, taking into account the integration of Ukraine into the world economy. Donetsk: Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
27. Statistical Review of World Energy. Retrieved from http://www.bp.com/statistical review
28. WITS (World Integrated Trade Solution). Retrieved from https://wits.world bank.org/CountryProfile/en/country/UKR/star tyear/2012/endyear/2016/tradeflow/Import/par tner/RUS/indicator/MPRT-TRD-VL
29. Kachinsky, A.B. (2006). Basics of system security analysis of complex systems. Kyiv: Euro-Atlantic Inform Center [in Ukrainian].
30. Van Gig, J. (1981). Applied General Theory of Systems: in 2 volumes. Vol. 2. Moskow: Mir [in Russian].
31. Paniotto, V.I., Maksimenko, V.S., & Marchenko, N.M. (2004). Statistical analysis of sociological data. Kuiv: KM Academy [in Ukrainian].
32. Grishnova, O.A, & Kharazishvili Yu.M. (2019). Demographic Security of Ukraine: Indicators, Levels, Threats. Demography and the Social Economy, 2 (36). pp. 6580. doi: https://doi.org/10.15407/dse2019.02. 065 [in Ukrainian].
33. Kharazishvili Y.M., Sukhorukov, A.I., & Krupelnitskaya, T.P. (2013). On improving the methodology of integrated assessment of the level of economic security of Ukraine: Analytical note. Kyiv: National Institute for Strategic Studies. Retrieved from http: // www.niss.gov.ua/ arti cles/1358/ [in Ukrainian].
Юрий Михайлович Харазишвили,
д-р экон. наук, с.н.с. Институт экономики промышленности НАН Украины, 03057, Украина, г. Киев, ул. Марии Капнист, 2 E-mail: yuri_mh@ukr.net https://orcid.org/0000-0002-3787-1323
ИДЕНТИФИКАЦИЯ УРОВНЯ ЭНЕРГЕТИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ УКРАИНЫ С ПОЗИЦИЙ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ
В статье представлены результаты исследования методических подходов к определению уровня энергетической безопасности государства в контексте экономико-энергетических характеристик и возможности обеспечения потребностей в энергетических ресурсах собственными энергоносителями и защищённым импортом. Этот уровень, в свою очередь, зависит от эффективности использования и экологической пригодности первичных энергетических ресурсов, наличия собственных энергоносителей и безопасности их импорта. Энергетическая безопасность рассматривается как составляющая экологической безопасности в системе устойчивого развития Украины.
Предложен перечень экономико-энергетических и ресурсных индикаторов энергетической безопасности с учётом теневого энергопотребления, без которого оценки безопасности будут неадекватными. Для всех индикаторов приведено определение границ безопасного существования - вектора пороговых значений: верхнее и нижнее оптимальные ("гомеостатического плато"), пороговые и критические (для более глубоких исследований).
В качестве критерия достижения уровня устойчивого развития предложено среднее значение "гомеостатического плато", в рамках которого существует отрицательная обратная связь и наилучшие условия функционирования системы с точки зрения устойчивости. Пороговые значения определены с учётом опыта развитых стран по методу t-критерия путём построения функций плотности вероятности, вычисления статистических характеристик (математического ожидания, среднеквадратического отклонения и коэффициента асимметрии). Из всего многообразия индикаторов выделены характерные типы распределения (нормальный, логнормальный, экспоненциальный), для которых предложено формализованное определение вектора пороговых значений.
Выполнена идентификация уровня энергетической безопасности с использованием современной методологии интегральной оценки, которая предполагает сравнение интегральных индексов с интегральными пороговыми значениями и определение наиболее влиятельных угроз. Для интегральной свёртки применена мультипликативная форма интегрального индекса, модифицированный метод нормировки с определением динамических весовых коэффициентом комбинацией методов "главных компонент" и "скользящей матрицы" . Определены главные угрозы по удалённости интегральных индексов и индикаторов от точки устойчивого развития, а также значимость их влияния на уровень энергетической безопасности путём определения коэффициентов эластичности.
Предложенный подход является универсальным и может быть использован для различных стран, регионов, видов экономической деятельности или предприятия для идентификации уровня безопасности с целью дальнейшей разработки научно обоснованных сценариев устойчивого развития на средне- и долгосрочную перспективу с использованием методов адаптивного регулирования из теории управления.
Ключевые слова: энергетическая безопасность, устойчивое развитие, идентификация, интегральный индекс, индикаторы, пороговые значения, угрозы.
JEL: 0130, O57, C440, C63, O17
Yuri M. Kharazishvili,
Doctor of economics, Senior Researcher Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine, 03057, Ukraine, Kyiv, 2 M. Kapnist Str.
E-mail: yuri_mh@ukr.net https://orcid.org/0000-0002-3787-1323
IDENTIFICATION OF THE ENERGY SECURITY LEVEL OF UKRAINE FROM THE STANDPOINT OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT
A study was conducted of approaches for defining the level of energy security at the national level in the context of economic and energy characteristics and the possibility of fulfilling energy needs of Ukrainian own energy sources and protected imports. This, in turn, depends on the efficiency of use and environmental suitability of primary energy resources, the availability of own energy carriers and the safety of their import. Energy security is considered as a component of environmental security in the system of sustainable development of Ukraine.
A draft of economic, energy and resource indicators of energy security is proposed taking into account shadow energy consumption, without which safety assessments will be inadequate. For all indicators boundaries of safe existence were presented - the vector of threshold values: the upper and lower optimal ("homeostatic plateau"), threshold and critical (for deeper studies). As a criterion for achieving the level of sustainable development, the average value of the "homeostatic
- Економгка промисловостг ^^ Economy of Industry
plateau" is proposed, within which there is a negative feedback and the best conditions for the functioning of the system from the point of view of stability. Threshold values are determined taking into account the experience of economically developed countries by the "t-criterion" method by constructing probability density functions, calculating statistical characteristics (mathematical expectation, standard deviation and asymmetry coefficient). In doing so it become possible to single out characteristic types of distribution (normal, lognormal, exponential) from the entire variety of indicators, for which a formalized definition of the vector of threshold values is proposed.
The level of energy security has been identified according to the modern methodology of integrated assessment, which involves comparing integrated indices with integrated threshold values and identifying the most influential threats. For integral convolution, the multiplicative form of the integral index is used, a modified normalization method with the determination of dynamic weighting coefficients by a combination of methods of "principal components" and "moving matrix". The main threats are identified by the remoteness of integral indices and indicators from the point of sustainable development, as well as the significance of their influence on the level of energy security by defining elasticity coefficients.
The proposed approach is universal and can be used for different countries, regions, types of economic activity or enterprises to identify the level of security in order to further develop scientifically based scenarios of sustainable development for the medium and long run, using adaptive regulation methods from management theory.
Keywords: energy security, sustainable development, identification, integrated index, indicators, threshold values, threats.
JEL: 0130, 057, C440, C63, O17
OopMam цumуeaннн:
Xapa3imBmi M. M. Igemu^iKa^a piBHa eHepreraHHoi' 6e3neKH yKpai'HH 3 no3^iñ CTunoro po3BHTKy. EKOHOMÍKa npoMuenoeoemi. 2019. № 4 (88). C. 5-27. doi: http://doi.org/ 10.15407/econindustry2019.04.005
Kharazishvili, Yu. M. (2019). Identification of the energy security level of Ukraine from the standpoint of sustainable development. Econ. promisl., 4 (88), pp. 5-27. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.04.005
Hadium^a do pedaKn^ii 15.10.2019 p.
