CC BY
6Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 21 (60), № 1. 2008 г. С. 158-167.
УДК 502.064(622:323)
МНщенко Л.В.
МЕТОДОЛОГ1Я, МЕТОДИ ОРГАН1ЗАЦП ТА ПРОВЕДЕННЯ ЕКОЛОГ1ЧНОГО АУДИТУ ТЕРИТОР1Й (КАРПАТСЬКИЙ РЕГ1ОН)
У науковш статп автор говорить про вщсутшсть едино! методологи еколопчно! безпеки на державному рiвнi. Автор аналiзуе особливостi екоаудиту на прикладi карпатського регюну, вказуе на формули, за якими можливо визнати аномальний вмют забруднювачiв та приводяться таблицi результата аналiзiв на вмiст основних забруднювачiв.
Ключовi слова: методи оргашзацп, еколопчний аудит, забруднювачi.
В Укра!ш вщсутня едина методологiя еколопчно! (техногенно!) безпеки на державному рiвнi. Забезпечення еколопчно! безпеки за сво!м характером е ком-плексним. Прогресивнi зрушення, яю започатковують в Укра!ш розвиток ново! щеологп забезпечення безпеки життедiяльностi у техногенному середовищ^ мають бути шдтримаш необхiдними трансформацiйними змiнами само! системи нацюнально! безпеки. Цi змiни мають стосуватися формування тако! складово! як нацюнальна система управлiння екологiчною безпекою.
Згiдно паспорта ВАЮвсько! спецiальностi 21.06.01 - еколопчна безпека з техшчних наук - це «визначення i обгрунтування ступеню вiдповiдностi наявних або прогнозованих еколопчних умов мiжнародним стандартам якост довкiлля, зав-данням збереження здоров'я людини, забезпечення сталого соцiально-економiчного розвитку та потенцiалу держави, захисту та вiдновлення навколишнього середови-ща. Екологiчна безпека поеднуе природну та техногенну складовi i повинна забез-печити гармонiйний розвиток системи «господарство-природа-людина».
У зв'язку з цими обставинами та рiзним змiстом, який вкладають у термiн «екологiчна безпека» рiзнi дослiдники, ми вважаемо за необхщне запропонувати свое бачення структури еколопчно! безпеки.
Структура еколопчно! безпеки не повинна бути аморфною, невизначеною у кожного автора своею. Вона повинна складатися з вщомих ушм екологам-науковцям i практикам-природоохоронцям процедур, яю законодавчо прийнятi у нас i за кордоном, що дозволяють контролювати, слщкувати за змiнами, прогнозу-вати, а значить i керувати станом довкшля. При цьому екологiчна безпека повинна охоплювати не тшьки техшчш об'екти, а й територi!. Ми пропонуемо таку структуру еколопчно! безпеки:
1) оцшка сучасно! еколопчно! ситуацп та сучасного стану вшх компонентiв довкiлля (екологiчний аудит); 2) оцшка впливiв на навколишне середовище техно-генних об'ектiв (ОВНС); 3)еколопчний монiторинг територi!, особливо в зош впли-ву техногенних об'ектiв; 4) прогноз розвитку та моделювання еколопчно! ситуацп в
залежностi вiд рiзних сценарпв розвитку територп; 5) управлiння екологiчною ситуащею з метою !! оптимiзащ! (еколопчний менеджмент).
Найближчими укра!нськими термiнологiчними е^валентами визначення "еколопчний аудит" можна вважати такi термiни, як "еколопчне обстеження", "еколопчний огляд", "еколопчна оцiнка ", "визначення сучасно! еколопчно! оцiнки". Тобто екологiчний аудит встановлюе дiагноз "еколопчного здоров'я" пiдприемства або територп, спроможшсть його "технологiчного органiзму", вироб-ничих систем самоочищатися i не забруднювати навколишне середовище, виробля-ти еколопчно чисту продукцiю i бути привабливим для залучення iнвестицiй. Саме з такою метою захщш компанп звертаються до екологiчних аудиторiв (юридичних або фiзичних осiб), якi можуть об'ективно ощнити екологiчний стан пiдприемства або територп, визначити юнуючи вiдхилення вщ норми, тобто вiд вимог чинного природного законодавства або мiжнародних стандарта, та намггити заходи щодо приведення виробничо! дiяльностi пiдприемства у вщповщальнють з цими вимога-ми.
Характерними особливостями екоаудиту е його незалежнють, конфщенцшнють, об'ективнiсть, системнiсть, компетентнiсть, лщензшнють та вiдповiднiсть цiлям, якi визначаються замовником при укладаннi договору на про-ведення екоаудиту. Всi щ особливостi стандартизуються як на мiжнародному (ISO 14 000), так i на державному (ДСТУ ISO 14 000 - 97) рiвнях. В.Я. Шевчук та Г.О.Бшявський визначають, що еколого-аудиторська дiяльнiсть може здiйснюватись на рiвнях : державних установ; галузi для оцiнювання вiдповiдностi загальнiй еколопчнш полiтицi; розв'язання конкретно! еколопчно! проблеми; територп (регюну, мiсцевостi) або тдприемства.
Для Укра!ни i Карпатського регюну зокрема, проблеми еколопчно! ощнки як "ембрюни" майбутнього екологiчного аудиту розглядались в роботах В.М.Гуцуляка [8], О.М.Маринича i В.М.Пащенка [5], Л.Л.Малишево! [5], А.В.Мельника [6], Л.Г. Руденка з ствавторами[1], Я.О.Адаменка [2], 1.П.Ковальчука [3], 1.М.Волошина [4], П.Г.Шищенка [4], Г.1.Рудька [7], Л.В.Мiщенко [3], О.М.Адаменка [10, 11, 12] та шших. 1з цього огляду видно, що бiльшiсть робiт стосуеться проблем i методiв екологiчного монiторингу, еколого-ландшафтних дослiджень, еколопчного карту-вання та iн. Звичайно, що ус цi роботи наближають нас до еколопчного аудиту.
На сучасному етат активно розвиваються методи еколого-ландшафтного, ме-дико-екологiчного, техногеохiмiчного картування рiзних регiонiв Укра!ни (А.В.Антонова, Н.Г.Важенш, 1.О.Горленко, В.С.Горбатов, А.В.Дончева, В.С.Давидчук, А.П.Золовський Р.Ф. Зарудна, М.Г.Зирш, М.1.Коронкевич, Б.1.Качуров, А.М.Молочко, Е.С.Маркова, Г.О.Пархоменко, Л.Г.Руденко та багато шших). Детальш роботи такого плану найближче до регюну Прикарпаття виконаш В.М.Гуцуляком [2] для Чершвецько!, А.В.Мельником [6] для Iвано-Франкiвсько!, 1.М.Волошиним [4] для Закарпатсько! областей. Важливе методичне значення для наших дослщжень мае робота Л.В.Мщенко [3] з ощнки еколопчного стану територш ландшафтно-геохiмiчними методами.
Конкретно на дослiджуванiй нами територп Карпатського регюну ландшафтно-геохiмiчне вивчення компонентiв навколишнього середовища з вщбором та
161
аналiзом проб для виявлення забруднення до наших робгт не проводилось. Були виконаш лише детальш геологозйомочнi роботи спецiалiстами Держкомгеологи Украши, якi виявили i зафiксували на карп значш порушення геологiчного середо-вища карстовими, зсувними, ерозiйними та шшими екологiчно небезпечними екзо-генними геодинамiчними процесами. Цi дослiдження були узагальнеш в роботах Г.1.Рудька i О.М.Адаменка [7].
Екологiчний аудит, як пишуть В.Я. Шевчук, Ю.М.Саталкiн i В.М.Навроцький, це поняття, яке для Украши « ... е новим, тодi як у розвинених державах свгту воно вiдоме вже упродовж 20 - 30 роюв. З початку 70-х роюв компанп краш Захщно! Свропи i Ившчно! Америки притягуються до юридично! вiдповiдальностi за заподiяну шкоду навколишньому середовищу. Пов'язаш з цим значнi фiнансовi (еколопчш) збитки примусили !х зайнятися ощнюванням вiдповiдностi свое! дiяльностi нормам еколопчного законодавства. За деякими ознаками таке ощнювання формально вiдповiдало фiнансовому аудиту, тому дютало назву екологiчного аудиту ».
До середини 80-х рокiв ХХ ст. екологiчний аудит сформувався як напрямок внутршнього управлiння для посилення контролю за дiяльнiстю тдприемств. Цей напрямок, або функцiя, загального управлшня (екологiчний аудит) був прийнятий i введений Мiжнародною торговою палатою i включав також оцiнку вщповщальносп стратеги дiяльностi компанп (корпораци) нормам еколопчного законодавства.
Еколопчний аудит набув великого поширення в промислово розвинених крашах - Канада Великобритании Щцерландах, США, Швеци, крашах СЕС. Серед перших розробниюв власних програм еколопчного аудиту були компанп US Steel, Allied, Chemical Occidental Petroleum. У 1984 р. Нащональне агентство з охорони навколишнього середовища США розробило концепщю екологiчного аудитування для федеральних агентств. Бшя 40 рiзних федеральних агентств до 1987р. розробили власш програми екоадиту.
У США та шших крашах еколопчний аудит в понятшному плаш стае не тшьки перевiркою стану пiдприемств на предмет вщповщносп вимогам природоохоронно-го законодавства, але i основою для розроблення заходiв щодо запобiгання можли-вим його порушенням. Вiдтак, екоаудит перетворюеться з бюрократичного iнструменту контролю за додержанням закону на економшо-правовий мехашзм стимулювання природоохоронно! дiяльностi пiдприемств.
В Украш з 1995 р. по такому шляху тшли Мiнiстерство охорони навколишнього природного середовища i незалежний Мiжнародний фонд Днiпра, яю за допо-могою Уряду Канади, що надавався через Центр дослщжень мiжнародного розвитку в мiстi Оттава, почали запроваджувати еколопчний аудит. В результат була вщпрацьована на рiзних галузевих пiдприемствах-представниках комплексна методологiя проведення еколопчного аудиту.
24 червня 2004 р. Президент Украши тдписав прийнятий Верховною Радою Закон Украши № 1862 - IV «Про еколопчний аудит».
Незважаючи на значний досвщ еколого-аудиторсько! дiяльностi, офщшне ви-значення мае тшьки аудит в галузi охорони навколишнього природного середовища. Маеться на увазi визначення еколопчного аудиту в украшському ДСТУ ISO 14 010
162
- 97: «Докумешвльно оформлений системaтичний процес перевiрки, який включae збирaння i об'ективне оцiнювaння докaзiв ay4rny для встaновлення вiдповiдностi визнaчених видiв дiяльностi, зaходiв, умов, системи yпрaвлiння нaвколишнiм сере-довищем тa iнформaцiï з цих питaнь критерiям ay4rny, a тaкож який включae пере-дaчy резyльтaтiв перевiрки зaмовниковi».
Ha ^arcm^ еколого-ayдиторськa дiяльнiсть може бути нaбaгaто ширше 3a стaндaртне визтачення, зaлежно вiд нaмiрiв зaмовникa щодо використaння екоayди-ту.
Отже, еколопчний ayдит - це визнaчення су^сно' екологiчноï ситyaцiï нa певнiй територи aбо об'eктi, тобто це сaмa основa, почaток екологiчного дослiдження, коли ми зшемо нульовий екологiчний фон, вщ якого починaeться вiдлiк таступних його змiн.
Як же ми ощнюемо кiлькiснi змiни в еколопчному стaнi лaндшaфтiв тa його компонента?
Для цього використовуються зaпропоновaнi В.Г.Гуцуляком коефщенти концентрaцiï, клaрки концентрaцiï, сyмaрнi покaзники зaбрyднення тa iншi. Розрa-хунки цих кiлькiсних покaзникiв дозволяе оцiнити екологiчнi змiни довкiлля, як подiляються нa вiсiм екологiчних сгашв, звичaйно ж, це можливо викотати, якщо перед тим ми провели польовi експедицiйнi дослiдження, вiдiбрaли проби грунта, поверхневих, грунтових, пiдземних вод, aтмосферного повiтря, донних вiдклaдiв, дощу i снiгy, рослинностi. Проaнaлiзyвaвши щ проби нa вмiст в них основних зaбрyднювaчiв, побyдyвaвши вiдповiднi бaзи дaних, можнa пристyпaти до ощнки екологiчного стaнy.
В кожному компонент лaндшaфтy (грyнтaх, водi, повiтрi i т.д.) можта знaйти велику кшькють рiзних хiмiчних елементiв, якi до певних концентрaцiй не е шюдливими для людини, a нaвiть корисш тa необхiднi. Cереднiй вмiст елемента у земнiй корi (лiтосферi) нaзивaють клaрком. Тaкi ж клaрки розрaховaнi для грyнтiв, вод i т.д. Aле в кожному регiонi, у зaлежностi вiд геологiчноï будови , типу грунту, геогрaфiчноï зонaльностi !a iнших чинникiв, будують сво', хaрaктернi тiльки для цього регiонy, середш вмiсти того чи iншого елементу. Тaкий середнiй вмiст тази-вaють регiонaльним фоном. Biн може бути бшьшим 3a клaрк, a може бути i меншим.
Тaким чином, тшьки тi вмiсти елементiв, як перевищують клaрк, a потiм i фон, можуть бути aномaльними, a зтачить i шкiдливими для нормaльного розвитку еко-систем. Якщо ж вмют того чи iншого елементу в дослiджyвaномy рaйонi перевищуе грaнично допyстимi концентрaцiï (ГДК), то цей елемент стае токсичним, тобто шюдливим для оргaнiзмy людини.
Aномaльний вмют Ca визнaчaeться зa формулою:
Ca = Ci - Ca - Сф,
де Ci — вмют елементу в дослiджyвaномy компонентi лaндшaфтy,
природнiй фон, Ск — ктарк елементу.
Клaрки елементiв нaм вщом^ a фон требa розрaховyвaти, виходячи ного фaктичного мaтерiaлy.
Сф — його iз конкрет-
163
При еколопчних дослiдженнях того чи шшого району визначаеться оптимальна мережа еколопчних пол^ошв, на яких вщбираються проби з вiдповiдних природ-них середовищ. Пiсля обробки шформаци (аналiзiв) для кожно! точки маемо конкретш данi або бази даних по вмюту хiмiчних елементiв (табл. 1). Мережа еколопчних пол^ошв для еколопчного аудиту повинна визначатись таким чином, щоб були охопленi ус ландшафти кiлькома точками вiдбору проб у залежносп вiд масштабу карти. Оптимальною вважаеться мережа, де вщстань мiж полiгонами складае в середньому 1 см на картг
Таблиця 1 - Результати аналiзiв на вмют основних забруднювачiв (а !х може бути вiд 12 до 21 i бiльше)
№ № п / п № № пр об Вмют елемен-пв С^ мг/кг, клас токсичносп Сумар ний коефщ ¡ент забруд нен-ня СПЗ або Zс
I клас II клас III клас IV клас
Cd Zn Си РЬ № Со Мо Сг Se Fe А1
ГД К 2,1 вал ови й 0,6 23 рух ом ий 3 рух оми й 32 вал ов ий 4 рух оми й 5 рух ом ий 0,2 0,05 валов ий не вста нов-лено не встан ов-лено не вста нов-лено
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
1 1 0 0 1,4 0,1 2,4 0,4 0,1 0,01 0 0,01 20,1 5,4 1,4255 94306
2 2 0 0 1,6 5,4 2,6 0,1 0,2 0,03 0 0,02 35,4 6,9 3,9413 83339
3 3 1,4 0,4 19, 4 6,2 64, 2 5,2 6,1 0,3 0,06 3,6 66,4 70,2 25,401 67432
4 4 1,5 0,5 18, 6 6,1 5,4 0,1 0,1 0,01 0,04 0,03 60,3 91,3 12,820 35861
5 5 0 0 1,2 0,4 6,4 0,3 0,3 0,07 0 0,04 65,2 5,4 3,7476 4076
Розрахунки фонового вмюту того чи шшого елементу в тому чи шшому середовищi виконуються шляхом групування вмiсту елемента за характерними !х
iнтервалами. По кожному штервалу враховуеться середнiй вмют х в сво1й групi. Фоновий вмют Сф — це такий, що характеризуе не менше 2/3 або 66,6% проб з мшмальним вмютом. Фон розраховуеться як сума середшх вмiстiв елементу не менш як у 66,6% проб, подшена на кiлькiсть цих проб (табл. 2). На еколого-техногеохiмiчну карту розповсюдження того чи iншого елемента в конкретному середовищi виносяться iзолiнil його рiвних концентрацiй (iзоконцентрати — ш), якi
повиннi вiдповiдати середньому вмюту х елемента в кожному характерному штервалг Тобто, iзолiнil концентрацш елементiв на картах проводяться не довшьно,
як iнодi можна бачити на геохiмiчних картах, а тшьки через характернi iнтервали. Тiльки тодi iзолiнil будуть передавати характер розповсюдження елемента в середовищi довкiлля. Це обгрунтовуеться характером розподiлу вмiстiв того чи шшого елементу в сво!х штервалах.
Поелементнi еколого-техногеохiмiчнi карти вмюту того чи шшого елементу у компонентах ландшафта будуються або «вручну», шляхом штерполяцп даних вiд
164
одного екологiчного полiгону до сусщнього, або в автоматичному режимi на ПЕОМ, користуючись програмами SURFER, MAP INFO, TNT mips та шшими. Коефщент концентрацiï (Кс) або аномальносп хiмiчних елементiв — це показник ступеня накопичення того чи шшого елеменив на його фоновому вмюп. Кс визначаеться вiдношенням реального вмюту в данiй точцi кожного компоненту довкшля до його фонового вмюту
Ci
Кс =- ,,
Сф
де Ci — i-того елементу в дослiджуваному ландшафтному компоненту мг/кг;
Сф — його природний фон, мг/кг; Кс — коефщент концентрацiï (аномальностi) елемента. По базi даних вмiсту елементiв, можна розрахувати коефщенти концентрацiï елементiв в окремих компонентах довкшля для усх еколопчних полiгонiв.
Таблиця 2 - Розрахунки фонових (Сф) i аномальних (Са) вмютв та iзолiнiй рiвних концентрацiй - iзоконцентрат (iк) свинцю Pb в мг/кг для побудови еколого-техногеохiмiчних карт rрунтiв
1нтервали вмюту
0 0,01-0,1 0,1-1,0 1,0-5,0 5,0-10,0 10,0-25,0 >25,0
0 0 0 0 0 0 0,03 0,01 0,01 0,01 0,03 0,02 0,03 0,03 0,01 0,02 0,041 0,01 0,03 0,03 0,8 0,6 0,95 0,8 0,9 0,3 0,6 0,41 0,4 0,3 0,9 1,1 1,4 2.3 2.4 1,9 1,9 1,6 2.3 3.4 2,1 2,85 4.8 4,3 2.9 1,6 9,65 7.04 9,55 9,85 7.05 5.7 8,1 9.8 5.9 5.3 5.4 6,35 9,75 14.3 16.4 12,3 22.3 21.4 24,3 20,6 21,9 21,7 21,85 41,2 35.4 26,6 48,9 38,7 36,6 38.5 41,2 40,1 36,5 32,9
6 I = 0 n=l 14 1= 0,311 n=1 I= 6,96 n=1 34 I = 86635 n=1 1=9970 n=1 10 I= 197,05 n=1 1=4167 n=1
x = 0 = 0 6 x = 0d31L1= 0,022 14 x = 6,96 = 0,63 11 x = 86,35 = 2,5 34 99,7 „ „ x = = 7,7 13 197,05 x =-= 19, 10 x = 4167 = 37,9 11
k = 0 k = 0,022 k = 0,63 k = 2,54 k = 7,7 k = 19,7 k = 37,9
0 + 0,311 + 6,96 + 86,35 + 5,3 _ Фон (Сф) (66 проб i3 99, тобто 2/3 або 66/6% ) =-= 1, 5 6 + 14 + 11 + 34 + 1
165
Аномальний BMicT (Са) = 3 • ф= 3 • 1,5 = 4,5
1зоконцентрати (к) для карти: 0 - 0,022 - 0,63- 1,5 - 2,54 - 4,5 - 7,7- 20 - 37,9
_Сф_Са ГДК_
Сумарний показник забруднення (Zc або СПЗ) компонента екосистеми (в на-шому приклад! грунта) розраховусться за формулою В.М.Гуцуляка:
n
Zc = ^ Kci - (n - 1) ,
1=1
де n - загальна кшьюсть врахованих хiмiчних елемента (сумусться значення (сумусться значення Кci >= 1).
Сумарш показники забруднення того чи шшого компоненту ландшафту харак-теризують його стшюсть по вiдношенню до антропогенного навантаження.Якщо останне не перевищуе здатнють ландшафту до самоочищення, то виникають екологiчнi cитуацii рiзноi cкладноcтi, яю ми будемо оцiнювати кiлькicно.
Таким чином, ми отримали поелементш бази даних коефщента концентрацii (Кс) i сумарного показника забруднення (Zc) i тепер можемо побудувати покомпонентнi карти розподшу цих параметрiв на дослщжуванш територii, як шляхом iнтерполяцii «вручну», так i в автоматичному режимi з допомогою ПЕОМ, користуючись програмами SURFER, COREL DRAW та рiзними методами побудови карт.
Аналiз таких карт показуе геохiмiчний просторовий розлодiл - аномалп на доcлiджуванiй територii по вмюту хiмiчнiх елементiв в компонентах ландшафту. Це наближае нас до оцшки екологiчного стану того чи шшого компоненту ландшафту.
Сумарний показник забруднення хiмiчними елементами самого ландшафту (Zcl) розраховуеться за формулою:
m
Zcl = ^ Zcj
j=1
?
де l — ландшафт в цшому, з ушма його компонентами, з яких е аналггичш даш; j — компонент ландшафту;
m — кiлькicть врахованих ландшафтних компонента (вщ 1 до 9, в нашому прикладi !х 3: грунт, повiтря, роcлиннicть).
Розповсюдження сумарних показникiв забруднення ландшафту в цшому ( Zcl ) по територи доcлiджуваного регiону вiдображаетьcя на карт^ яка також може буду-ватися як «вручну», так i в автоматизованому режимi.
Пicля виконання ушх цих процедур можна будувати еколого-техногеохiмiчну карту сучасного екологiчного стану то! чи шшо! територii. Але для того щоб здiйcнити таку конструкщю необхiдно поcлiдовно доcлiдити ус 10 компонентiв довкiлля, тобто виконати еколоичний аудит, алгоритм якого виглядае наступним чином :
^ Тсф Тсф Тсф Тсф Тсф Тсф Тсф Тсф Тсф ^
Ep = f I
ЛТ ' ГФ ' ГМ ' ГД ' АТ ' ПД ' ФС ' ЗС ' ДС
166
де Ep-eкологiчна cитyацiя на тepитоpiï pайонy (маcштаб 1: 50 000), Л1, ГФ, ГМ, ГД AT ПДФCЗC ДC - пpиpодний стан лiтоcфepи, гeофiзcфepи, гео-моpфоcфepи, гiдpоcфepи, атмоcфepи, пeдоcфepи, фiтоcфepи, зооcфepи, дeмоcфepи.
Tcф -техногенний вплив на компоненти гeоeкоcиcтeми, Tcф = f (BM , Ж, МД, НФ, РР...т а iн.), де BM- важкi метали, ПC- пecтициди, МД- мiнepальнi добpива, НФ- нафтопpодyкти, РР- pадiоактивнi peчовини та iн.
Biдповiдно до вимог та вище наведено1' методологи еколопчного аyдитy тepитоpiй нами 6ули пpовeдeнi дeтальнi доcлiджeння eкологiчного стану тepитоpiï пpомиcлового пiдпpиeмcтва BAT «Iвано-Фpанкiвcькцeмeнт» та pозpоблeна вiдповiдна об'ектова КCЕБ.
Це пiдпpиeмcтво здiйcнюe техногенний вплив на доотть вeликiй тepитоpiï Га-лицького i Tиcмeницького pайонiв Iвано-Фpанкiвcькоï облаcтi, починаючи вiд Дyбiвцiвcьких каp'epiв на пiвночi (cc. Meжигipцi, Tycram, Дyбiвцi, Bодники) до пiвнiчноï околищ м. Iвано-Фpанкiвcька на пiвднi (cc. Ямниця, У^ишв, Клyзiв, Колодiïвка). B цш зонi шиpиною 3-5км i довжиною до 10-12км pозташованi ^ла i зeмлi ciльcькогоcподаpcького викоpиcтання, люи i луки, пpиpодоохоpоннi тepитоpiï, мюта Галич i пiвнiчна чаcтина Iвано-Фpанкiвcька. Bcя доcлiджyвана зона пpиypочe-на до долин prn Днicтep i Биcтpиця i хаpактepизyeтьcя багатим ландшафтним та бiологiчним piзноманiттям. З метою бшьш-менш повного охвату вciх ^^одних та пpиpодно-антpопогeнних eкоcиcтeм цieï тepитоpiï ми запpопонyвали мepeжy eкологiчного мони^ин^, яка включае 16 пpофiлiв з 77 гeоeкологiчними полiгонами - точками cпоcтepeжeння, де були вiдiбpанi ^оби rpyнтiв, атмоcфepно-го повiтpя, повepхнeвих i rpyнтових вод та pоcлинноcтi для визначення 1'х забpyд-нення piзними хiмiчними peчовинами. Tака мepeжа е доcтатньою для пpовeдeння еколопчного аудиту, а по^м i еколопчного мони^ин^ в зонi впливу гоcподаpcькоï дiяльноcтi BAT «Iвано-Фpанкiвcькцeмeнт».
Робочий ма^таб польових доcлiджeнь 1 : 10 000. Гeогpафiчнi кооpдинати то-чок cпоcтepeжeнь визначeнi з допомогою ГЮ MAP INFO з топогpафiчноï каpти. Польовi eкологiчнi маpшpyти пpоводилиcь столбом паpалeльних маpшpyтiв. Tочки cпоcтepeжeнь та вiдбоpy пpоб на piзнi аналiзи були pозташованi на лiнiях маpшpyтiв чepeз 100-500м.
З допомогою pозpоблeних маpшpyтiв була piвномipно охоплена вcя тepитоpiя доcлiджyваного полiгонy в межах гоcподаpcькоï дiяльноcтi BAT <^вано-Фpанкiвcькцeмeнт». Пpоби гpyнтiв, rpyнтових вод, атмоcфepного повiтpя i pоcлинноcтi були пpоаналiзованi на вмicт токcичних iнгpадieнтiв, peзyльтати аналiзiв внeceнi у вiдповiднi бази даних, а на 1'х оcновi побyдованi поeлeмeнтнi еко-лого-тeхногeохiмiчнi rapra. Шляхом комп'ютepного накладання цих каpт отpиманi покомпонeнтнi каpти, а ште^ащя оcтаннiх дозволила cклаcти каpтy cy^c^ï eкологiчноï cитyацiï та запpопонyвати ^стему eкомонiтоpингy i заходи з по^а-щення eкологiчного cтанy на цьому пад^иемо™.
По cтyпeню забpyднeноcтi фунта тepитоpiю можна умовно подiлити на чоти-pи зони:
1) cпpиятлива зона (cyмаpний коeфiцieнт менше 10);
167
2) помiрна зона (вщ 10 до 20);
3) задовшьна (вiд 20-30);
4) напружена (бшьше 30).
Бiльша частина дослщжувано! територи належить до сприятливо! зони. Напружена зона включае кiлька дшянок невелико! площi, що розмiщенi у швшчно-схщнш частинi територi! (с. Дубiвцi, с.Козина); в центрi - мiж селами Сiлець i Тязiв; в с.Ямниця, а також на швдш територи - на околицях м^вано-Франювська. Концентраци важких металiв в межах напружено! зони коливаються вiд 2 до 3 ГДК.
Одже, одним з головних показниюв ефективносп управлшня е миттева реакцiя суб'екта управлшня на змши стану об'екта. Вчаснють цiе! реакцi! дозволяе запобiгти виникненню складних екологiчних ситуацiй та катастроф. Це можливе лише за умов наявносп достатньо ефективно! системи оперативно! еколопчно! iнформацi! для прийняття управлшських рiшень. Першим кроком для отримання тако! екологiчно! iнформацi! мае стати еколопчний аудит територiй. Вiн вщграе роль своерiдного зворотнього зв'язку в механiзмi регуляцi! екологiчно! ситуацi! (геоеколопчних станiв рiзного ступення техногенного навантаження ландшафта) як на рiвнi окремого небезпечного об'екту, так i в цшому у держава Надалi iнструментарiем здiйснення всього комплексу виконавчих заходiв, якi необхiднi при прийнятi управлшських ршень, виступае вiдповiдна система мошторингу.
Перелiк використаних джерел та лгтература:
1. Руденко Л.Г.,Горленко Т.О., Шевченко Л.М., Барановський В.А. Еколого-географ1чш доолдження територи Укра!ни. - К: Наукова думка, 1990. - 32с.
2. Адаменко Я.О. Структура будови баз даних еколопчно! шформаци/ В кн.: Нетрадицшт енергоресурси та еколопя Укра!ни. -К.: Манускрипт, 1996. -С. 111-123.
3. Ковальчук ¡.П. Регюнальний еколого-геоморфолопчний анал1з. - Льв1в: вид. ш-ту укра!нознавства, 1997. - 440с.
4. Волошин !М. Ландшафтно-еколопчш основи мониторингу. Льв1в: Простр, 1998. - 356с.
5. Малишева Л.Л. Ландшафтно-геох1м1чна оцшка еколопчного стану територи. - К.: РВЦ "Ки!вський ушверситет", 1998. -286с.
6. Мельник А.В. Укра!нсью Карпати: еколого-ландшафтш доолдження. - Львш, вид-но ЛНУ 1м. Ьана Франка, 1999.-286.
7. Рудько Г.!., Адаменко О.М., Еколопчний мошторинг геолопчного середовища. - Льв1в: видно ЛНУ 1м. Ьана Франка,2001. - 245с.
8. Гуцуляк В,М. Ландшафтна еколопя. Геох1м1чний аспект. - Чершвщ: Рута, 2002. - 272с.
9. Мщенко Л.В. Геоеколопчний аудит техногенного впливу на довкшля та здоров'я населення (на приклада регюну Покуття) /Автореферат дис. канд. гогр.наук. Чершвщ, 2003. - 21с.
10. Адаменко О.М. ]нформацшно-керуючи системи еколопчного мониторингу на приклад
1. Карпатського регюну // Укр. геогр. журн., 1993.- №3. С.8-14.
11. Адаменко О.М., Адаменко Я.О., Булмасов В.О. та ш. Природнич1 основи еколопчного
2. мониторингу Карпатського регюну. - К: Манускрипт,1996. - 208с.
12. Адаменко О.М.. Рудько Г.! Еколопчна геолопя. - К: Манускрипт, 1998. - 349с.
Мищенко Л.В. Методология, методы организации и проведения экологического аудита территорий (карпатский регион).
В научной статье автор говорит про отсутствие единой методологии экологической безопасности на государственном уровне. Автор анализирует особенности
168
экоаудиту на примере карпатского региона, указывает на формулы, по которым можно определить аномальное содержание загрязнителей, приводятся таблицы результатов анализов на содержание основных загрязнителей.
Ключевые слова: методы организации, экологический аудит, загрязнители.
Mitshenko L.V. Methodology, methods of organization and realization of ecological territorial audit (Karpaty region).
In scientific article author tells about absence of united methodology of ecological security on state level. The author analysises peculiarities of ecological audit on example Karpaty region, points out formulas, which help determinate anomaus content of soilers. In this article the table of result of analyses of content the main soilers are cited by author.
Key words: methods of organization, ecological audit, soilers.
Надiйшла до редакцл 29.04.2008 р.
169
