CC BY
16Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия "География". Том 24 (63). 2011 г. №1. С.89-99.
УДК 550.4: 502.15.+ 502.171
ЛАНДШАФТНО-ГЕОХ1М1ЧН1 ОСНОВИ ЕКОЛОГ1ЧНОГО АУДИТУ ТЕРИТОР1Й (НА ПРИКЛАД1 КАРПАТ I ПОД1ЛЛЯ)
Мщенко Л.В.
1нститут менеджменту та економжи "Галицька академ1я," 1вано-Франк1вськ, УкраИна
Карпатський репой та Захщне Подшля утворюе складну природно-антропогенну геоекосистему (ПАГС), яка е результатом багатофакторно! взаемодп не менше десяти як природних так i техногенних компонента: 1) лпогенно! основи ландшафтiв (геолопчиого середовища), 2) природних та техногенних геофiзичних полiв та !х впливу на геоекосистеми i здоров'я людини (геофiзсфери), 3) екзо- та ендогеодинамжи рельефу (геоморфосфери), 4) поверхневих, Грунтових i пiдземних вод (гiдросфери), 5) повпря та клiматичних чинникiв (атмосфери), 6) Трунив (педосфери), 7) рослинносп (фiтосфери), 8) тваринного свiту (зоосфери), 9) стану здоров'я населення у залежносп вщ екологiчних чинникiв (демосфери) i 10) техногенного навантаження (техносфери). Дослщивши динамiку змiн цих компонента i розвитку ПАГС, можна моделювати та прогнозувати рiзнi варiанти !х подальшого функцiонування в зонах впливу небезпечних техногенних об'екта, визначати еколопчш ризики, регулюючи безпеку i межi екологiчних та економiчних параметрiв, яю i стануть основою для геоеколопчиого районування територiй з метою !х ландшафтно- екологiчного оцiнювання. Ключов1 слова: геоекосистема, ландшафт, еколопчний аудит, природно-антропогенна геоекосистема.
Актуальшсть теми. Сучасний стан довкшля е глобально змшеним. Вщ природних територ1альних комплекс1в - ландшафт1в - вщбуваеться перехщ до природно-антропогенних геосистем (ПАГС) або геоеколопчних структур шляхом геох1м1чних змш. Тому ландшафтно-геох1м1чна оцшка територш або еколопчний аудит е важливим засобом збереження стшко! р1вноваги у систем1 Природа -Господарство - Людина. Кожна ПАГС по-своему реагуе на техногенний вплив, тому е необхщтсть розробити геоеколопчш оцшки територп на ус1х ¡ерарх1чних р1внях -вщ держави в цшому, И регюшв, адмшютративних областей, райошв, населених пунктов до окремих техногенних об'екпв.
Вперше про це було наголошено в 1995 рощ у статп Л.Л. Малишево!, П.Г. Шищенка, В.Г. Потапенка [14], яю розробили геоеколопчне районування Укра!ни з видшенням на нащональному р1вт 4-х окрупв, 16 регюшв { 56 райошв. Бшьш детальне геоеколопчне районування репонального, локального та об'ектового р1вшв поки що вщсутне, хоча геоеколопчний напрямок в геох1мп ландшафтов розвиваеться вже бшьше 40 роив (А.И. Перельман, Б.Б. Полынов, И.А. Авессаломова, В.А. Алексеенко, 1.М. Волошин, В.М. Гуцуляк, М.А. Глазовская, Н.Ф. Глазовський, М.Д. Гродзинський, В.В. Добровольский, Л. Кабата-Пендиас, А.Л. Ковалевський, Т.В. Бобра, К.И. Лукашев, В.К. Лукашев, Л.Л. Малишева, Б.Ф. Мщкевич, Ю.Е. Сает, Ю.Г. Тютюнник та багато шших). Тому актуальним е подальший розвиток геоеколопчного районування на бшьш детальних 1ерарх1чних р1внях, що можливе лише методами еколопчного аудиту територш [1, 3, 7, 22, 24-27].
Екологiчний аудит е самостшний напрямок екологiчних оцiнок. Незважаючи на значний досвщ еколого-аудиторсько! дiяльностi, офщйне визначення, згiдно мiжнародних (ISO 14 000) i державних (ДСТУ ISO 14 010 - 97) стандарт, мае тшьки аудит на piB^x: державних установ, галузi, конкретно! еколопчно! проблеми, пiдпpиемства, територп (pегiону, мюцевосп). 1з цього пеpелiку екологiчний аудит територи поки що не мае ш науково-теоретичного, нi методичного забезпечення. Тому потpiбно заповнити цей пробш, що ми i пропонуемо, на пpикладi Заxiдного pегiону Укра!ни [9, 10, 11].
1з icTopii дослiджень. За останнi 15-20 роив розроблялось багато метсдав оцiнки сучасно! еколопчно! ситуацл: 1) еколого-геологiчний; 2) геоеколопчний; 3) еколого-ландшафтний; 4) еколого-геоxiмiчний; 5) констpуктивно-теxноекологiчний.
Першими екологiчну ощнку геоекологiчного середовища почали iнженеpнi геологи, пдрогеологи i геологи, якi запропонували спещальний теpмiн «екологiчна геолопя». В Укра!ш еколого-геологiчний напрямок успiшно розвивають О.М. Адаменко, Г.1. Рудько [4], С.О. Яковлев, В.А. Боков, А.В.Лущик [6], Е.Д. Кузьменко, Я.С. Коробейшкова, Л.С. Шкща та багато шших.
Геоекологiчний напрямок розвивають в основному географи М.В. Багров [5] i геоморфологи - 1.П. Ковальчук [13], В.В. Стецюк, В.П. Палiенко, Б.О. Вахрушев [20], М. М. Приходько, Р.О. Спиця, 1.Г. Черваньов [5] та багато шших.
Еколого-ландшафтний напрямок пов'язаний з розвитком ландшафтознавства (А.Г. Исаченко, Н.А. Солнцев, Ю.Г. Симонов, В.Б. Сочава, Ф.Н. Мильков, Г.П. Мшлер, В.М. Петлш, А.В. Мельник, 1.М. Волошин, О.М. Маринич, В.М. Пащенко, П.Г. Шищенко, Г.1. Денисик) i визначае сучасну екологiчну ситуащю на основi ландшафтного аналiзу i тих тpансфоpмацiйниx змiн, якi зазнають пpиpодно-теpитоpiальнi комплекси пiд впливом людсько! дiяльностi [12, 16, 23].
Еколого-геоxiмiчний напрямок мае сво! глибокi корш в роботах В.В. Докучаева, Б.Б. Полынова, А.И. Перельмана, Ю.Е. Саета та ш. В Укpа!нi значний внесок у розвиток ландшафтно! геоxiмi! та геоими навколишнього середовища внесли В.М. Гуцуляк, Л.Л. Малишева, П.В. Зарщький та iн [8, 14, 15, 21].
В останш роки запропоновано ще кiлька напpямкiв оцшки сучасно! екологiчно! ситуаци, серед яких одним iз перспективних, на нашу думку, е конструктивно-теxноекологiчний напрямок О.М. Адаменка. Конструктивна еколопя не тшьки дiагностуе стан навколишнього природного середовища та прогнозуе його еволющю, а й пропонуе конкретш шляхи оптимiзацi! i покращення стану довкшля, конструюе такi пpиpодно-теxнiчнi геосистеми, як забезпечують сталий гаpмонiйний розвиток бшьш високо! системи Людина-Природа-Техносфера. Основна вщмшшсть цього напрямку в тому, що вш поеднуе усi попеpеднi напрямки, аналiзуе усi 10 компонентiв довкшля еколого-теxногеоxiмiчними методами, а потiм синтезуе з допомогою ГIС-теxнологiй усi отримаш матеpiали на каpтi сучасно! еколопчно! ситуаци. Ми у сво!х працях з екологiчного аудиту розвиваемо саме цей -конструктивно-техноеколопчний напрямок.
Методика дослщжень. Екологiчний аудит теpитоpiй - це визначення сучасного екологiчного стану ушх компонентiв довкiлля (лiтосфеpи i мiнеpально-сиpовинниx pесуpсiв; геофiзичниx полiв Землi i Космосу та !х впливу на довкшля i здоров'я людей; геоморфосфери та небезпечних геодинамiчниx процешв, руйнуючих лiтосфеpу i перетворюючих рельеф; пдросфери i водних pесуpсiв; атмосфери i
ктматичних ресурав; педосфери i земельних ресурсiв; фiто- та зоосфер i бiологiчних ресурсiв; демосфери та стану здоров'я населення у зв'язку з еколопчними чинниками; техносфери та И впливу на вс попередш компоненти). Кiнцевою метою екологiчного аудиту е перевiрка вiдповiдностi сучасно! еколопчно! ситуаци екологiчним стандартам, якi б забезпечували оптимальний стан довкшля та безпеку життедiяльностi людини.
Автор статп приймав активну участь у розробщ О. М. Адаменком [1, 2, 4] "Комп'ютеризовано! шформацшно-анал^ично! та прогнозно-керуючо! системи екологiчного монiторингу, техногенно-еколопчно! безпеки, прогнозу та попередження надзвичайних ситуацш (КСЕБ)", яка складаеться з блоюв:
1) оц1нка сучасного стану вах компонент1в довкыля на досл1джувамй територИ (екологгчний аудит) - виконуеться за еколопчними показниками стану i структури екосистем, можливосп !х до самовщновлення, характеристики природного i антропогенного впливу техногенних об'екпв на екосистеми. Вс цi показники сучасного стану необхщно порiвняти з нормативними. Процес ощнки сучасного екологiчного стану завершуеться складанням цiлого комплексу комп'ютерних (електронних) еколого-техногеохiмiчних карт як по окремих компонентах довкшля i окремих елементах-забруднювачах, так i синтетично! (iнтегрально!) карти, на якш визначаються зони екологiчно! небезпеки рiзного ступеня: нормальнi, задовiльнi, напружеш, складнi, незадовiльнi, передкризовi, критичнi, катастрофiчнi;
2) оц1нка вплив1в на навколишне середовище (ОВНС)техногенних об'ект1в, як елемент процесу !х проектування, будiвництва та експлуатацп, виконуеться згiдно Державних бущвельних норм (ДБН) А.2.2-1-2003. Деталi цього процесу охарактеризовав Я. О. Адаменком i впроваджеш у практику природоохоронних робiт;
3) еколог1чний мониторинг, особливо в зон впливу техногенних об'ект1в, грунтуеться на безперервних стеженнях за природними та антропогенними змшами всiх екологiчних показниюв, що характеризують стан екосистем на певний час спостережень. Кожна екосистема, як частина бюсфери Земл^ складаеться з означених вище 9 компонент;
4) прогноз зм1н еколог1чног ситуацИ в залежност1 в1д р1зних сценарИ'в сощально-економ!чного розвитку територИ виконуеться шляхом комп'ютерного моделювання еколопчних сташв то! чи iншо! територi! у залежност вiд iснуючого чи заданих режимiв функцiонування;
5) управлтня еколог1чною ситуац^ею з метою и оптим^зацп (еколог1чний менеджмент) е завершальним етапом створення КСЕБ, що дозволяе здшснювати керований контроль екологiчно безпечною дiяльнiстю будь-якого промислового пiдприемства або територи.
Результати дослiджень. Геоекосистеми Землi мають рiзнi розмiри, тобто належать до рiзних iерархiчних рiвнiв. Тому вивчати, контролювати i управляти !х еколопчним станом необхiдно системно, рiзномасшабно, з вщповщною пiдпорядкованiстю одна однiй. Якщо найбiльшi на Землi геосистеми - континенти i океани можна охопити лише з Космосу, тобто вивчати !х у масштабах 1: 10 000 000 i дрiбнiше, то гори i рiвнини оцiнюють в масштабах - 1 000 000, а територи окремих кра!н - 1: 500 000, адмшютративних областей Укра!ни - 1 200 000, райошв - 1: 50 000, мют - 1: 10 000, а окремих тдприемств - 1: 5 000 - 1: 1000. Чим детальшше
ми вивчаемо територ1ю чи об'ект, тим гуспше повинна бути мережа еколопчних спостережень.
Щоб визначити еколопчний стан т1е! чи шшо! територп або техногенного об'екту (табл. 1), розробити прогноз 11 подальшого розвитку, запоб1гти негативним наслщкам 11 впливу на людей, необхщно ус спостереження { вим1ри включити у банк або бази еколопчно! шформацп. В кожнш баз1 - вщ 20 до 100 еколопчних показниюв, що мають р1зну динамшу: геолопчне середовище змшюеться повшьно, тод1 як атмосфера - багато раз1в на добу. Загальна кшьюсть еколопчних показниюв може сягати кшькох тисяч, тому !х анатз 1 оцшка можлив1 тшьки методами сучасних геошформацшних технологш з використанням потужно! комп'ютерно! техшки [1 - 4, 17 - 19].
Не зважаючи на велику кшьюсть проведених у р1зних репонах Укра!ни еколопчних дослщжень, детальний (масштабу 1: 50 000) анал1з сучасно! еколопчно! ситуацп вс1х компонент1в довкшля (еколопчного аудиту) у залежносп вщ впливу на них техногенних об'екпв, поки що не проводився. Лише у останш роки була вщпрацьована на р1зних галузевих шдприемствах комплексна методолопя проведення еколопчного аудиту. 24 червня 2004р. Президент Укрш'ни шдписав прийнятий Верховною Радою Закон Украiни № 1862 - IV «Про еколопчний аудит» [11]. Тому наш1 дослщження { починаються з першого блоку КСЕБ, а саме - з еколопчного аудиту територш.
В кожному компонент ландшафту (Грунтах, вод1, повпр1 { т.д.) можна знайти велику кшьюсть р1зних х1м1чних елеменпв, як до певних концентрацш не е шкщливими для людини, а навгть корисними, необхщними. Середнш вмют елеменпв у земнш кор1 (лггосферО називають кларком. Таю ж кларки розраховаш для Грунпв, вод 1 т. д. Але в кожному репош, у залежносп вщ геолопчно! будови, типу Грунпв, географ1чно! зональносп та шших чинниюв, будуть сво!, характерш тшьки для цього репону, середш вмюти того чи шшого елементу. Такий середнш вмют називають регюнальним фоном. Вш може бути бшьшим за кларк, а може бути { меншим.Таким чином, тшьки т вмюти елеменпв, як перевищують кларк, а пстм { фон, можуть бути аномальними, а значить { шкщливими для нормального розвитку екосистем. Якщо ж вмют того чи шшого елементу в дослщжуваному район перевищуе гранично допустим! концентрацл (ГДК), то цей елемент стае токсичним, тобто шкщливим для оргашзму людини. Аномальний мют Са визначаеться за формулою:
Са = О - Сф - Ск, (1)
де СI - вмют елементу в дослщжуваному компонент ландшафту, Сф - його природний фон, Ск - кларк елементу. Кларки елеменпв нам вщом1, а фон треба розрахувати, виходячи 1з конкретного фактичного матер1алу.
При еколопчних дослщженнях того чи шшого району визначаеться оптимальна мережа еколопчних пол1гошв, на яких вщбираються проби з вщповщних природних середовищ. Пюля анал1з1в для кожно! точки маемо конкретш дат по вмюту х1м1чних елеменпв або бази даних. Мережа еколопчних пол1гошв для еколопчного аудиту повинна визначатись таким чином, щоб були охоплеш ус ландшафти кшькома точками вщбору проб у залежносп вщ масштабу карти. Оптимальною вважаеться мережа, де вщстань м1ж пол1гонами складае в середньому 1см на карп [19].
В процеа обробки отриманих нами даних використовувались р1зш методи визначення геох1м1чного фону з застосуванням вар1ацшно! статистики, а також
вщбувались пошуки нових mдxодiв, в результат чого нам вдалось значно удосконалити p03paxyHK0Bi та гpaфiчm методи визначення регiонaльного фону, аномальних bmîctîb та iншиx показниюв геоxiмiчного поля. Нaшi вдосконалення стосуються як розрахункових, так i гpaфiчниx метсдав визначення фону. 1з досвiдy геоxiмiчниx дослiджень вiдомо, що для статистично! обробки достатньо мати дaнi по 30 i бшьшш кiлькостi проб. В наших дослщженнях цей показник перевищений у 2-4 рази.
На еколого-теxногеоxiмiчнy карту розповсюдження того чи шшого елемента в конкретному сеpедовищi виносяться iзолiнiï його piвниx концентрацш
(iзоконцентpaти - iк), якi повинш вiдповiдaти середньому вмiстy x елемента в кожному характерному штерваль Тобто iзолiнiï концентpaцiй елементiв на картах проводяться не довiльно, як iнодi можна бачити на геоxiмiчниx картах, а тшьки через xapaктеpнi штервали. Тодi iзолiнiï будуть передавати характер розповсюдження елемента в сеpедовищi довкшля. Це обгрунтовуеться характером pозподiлy вмютв того чи iншого елементу в своïx iнтеpвaлax.
Поелементнi еколого-теxногеоxiмiчнi карти вмюту того чи iншого елемента у компонентах ландшафтв будуються або «вручну», шляхом iнтеpполяцiï даних вщ одного екологiчного полiгонy до сусщнього, або в автоматичному pежимi на ПЕОМ, користуючись програмами SURFER, MAP INFO, TNT mips та шшими. Коефщент концентpaцiï (Кс) або аномальност xiмiчниx елементiв - це показник ступеня накопичення того чи шшого елемента поpiвняно з його фоновим вмютом. Кс визначаеться вiдношенням реального вмюту в данш точцi кожного компоненту довкшля до його фонового вмюту:
Кс = С
Сф , (2)
де С, - вмют /-того елементу в дослщжуваному ландшафтному компонент^ мг/кг, Сф - його природний фон, мг/кг, Кс - коефщент концентpaцiï (aномaльностi елемента). Користуючись базою даних з вмюту елеменпв, можна розрахувати коефiцiенти концентрацп елементiв в окремих компонентах довкшля для ytix екологiчниx полiгонiв. Сумарний показник забруднення (Zc або СПЗ) компоненту екосистеми (в нашому приклада гpyнтiв) розраховуеться за формулою В.М. Гуцуляка:
zb = ¿K -(n-1),
г=1 (3)
де n - загальна кшькють врахованих xiмiчниx елементiв (сумуються значення Кс > = 1).
Сумарш показники забруднення того чи шшого компоненту ландшафту характеризують його стшкють по вiдношенню до антропогенного навантаження. Якщо останне не перевищуе здатнють ландшафту до самоочищення, то виникають екологiчнi ситyaцiï piзноï склaдностi, як ми оцiнюемо кiлькiсно. Користуючись базою даних з коефщенпв концентpaцiï (Кс) елементiв та сумарних покaзникiв забруднення (Zc), можна побудувати карти розподшу цих пapaметpiв на теpитоpiï дослщжуваного району. Анaлiз таких карт показуе, як розповсюджеш по теpитоpiï дослщжуваного району aномaльнi вмiсти xiмiчниx елеменпв в компонентах
ландшафту. Це наближае нас до оцшки еколопчного стану того чи шшого компоненту, а поим { ландшафту в цшому.
Пюля виконання ус1х цих процедур можна будувати еколого-техногеох!м!чш карти сучасного еколопчного стану то! чи шшо! територп (рис. 1). Але для того щоб здшснити таку роботу, необхщно посл!довно досл!дити ус! 10 компонент довк!лля, тобто виконати еколог!чний аудит, алгоритм якого виглядае наступним чином:
ТсфТсфТсфТсфТсфТсфТсфТсфТсф
Ер=А
лТ гФ гМгД аТ пД фС зС дс
де Ер - еколопчна ситуащя на територп району, ЛТ, ГФ, ГМ, ГД, АТ, ПД, ФС, ЗС, ДС -природний стан лгтосфери, геоф!зсфери, геоморфосфери, пдросфери, атмосфери, педосфери, фгтосфери, зоосфери, демосфери,
Тсф - техногенний вплив на компоненти геоекосистеми,
Тсф = f (ВМ, ПС, МД, НФ, РР... та ш ), (5)
де ВМ - важю метали, ПС - пестициди, МД - мшеральш добрива, НФ -нафтопродукти, РР - радюактивш речовини та ш.
Комплексш (сумарн!, синтетичн!, !нтегральн!) карти сучасно! еколог!чно! ситуац!! як результат еколопчного аудиту складаються шляхом комп'ютерного накладання покомпонентних карт, як! е результатом накладання поелементних еколого-техногеох!м!чних карт (рис. 1).
Висновки. 1з розгляду структури природно-антропогенно! геоекосистеми вит!кае, що в кожному п компонент! можуть вщбуватись як природн! так ! техногенш еколог!чн! зм!ни. Ми пропонуемо послщовнють таких зм!н (алгоритм) для прогнозу розвитку геоекосистем. Для кожного виду еколопчних змш ми розробили техшчш методи !х оц!нки (табл. 1).
1нтегращя ус!х чинник!в еколог!чних змш здшснюеться шляхом накладання карт розповсюдження по площ! кожного чинника:
Е V
^ = Е1 +Е2 +Е3 +.Е20, (6)
EV
де карта сумарного еколопчного впливу, Ег Е2, Е3,... Е20, - карти
розповсюдження по площ! кожних еколопчних змш.
Граф!чне накладання еколопчних карт одна на одну звшьняе нас вщ складних розрахунк!в еколопчного впливу, тому що кожна !з цих карт найбшьш об'ективно вщображае розповсюдження та !нтенсивн!сть прояву по площ! того чи шшого впливу. Отже, найбшьш рацюнально виконувати еколопчну оц!нку територ!й або еколог!чний аудит методами регюнального ландшафтно-геох!м!чного анал!зу.
Таблиця 1.
Послiдовнiсть визначення природних i техногенних екологiчних змш у довкiллi
Компоненти довкшля Еколопчш змши Е
Природш Е Техногеннi ЕТХ Техшчш методи оцшки
1 2 3 4
^зсуви 1. Зсуви 1 Егс Площа враження, Б, км2, %, об'ем V, м3, %
-ш-^карст 2.Карст 2 Егс Об'ем V, м3, %
3.Сейсмiчнiсть Площа, Б, км2
Геологiчне -ш-^сейсмо 3 Егс Бальнють шахаш.
середовище можлива
4. Порушення бурiнням i Е-бур кар'ерами 4 Егс п V^^с Кп = У с -100% 1=1 Vr
-ш-^газ 5.Загазованiсть 5 Егс Площа, Б, км2, %
-ш-^акуст 6. Акустичш поля 6 Егф г Ь= 1р - +^ ф Р п ■ 1
Геофiзсфера 7.Електромагнiтнi -ш-^елект поля 7 Егф Площа, Б, км2, %
8.Радюактивне Площа, Б, км2, %
-ш—,рад1ац забруднення Егф
9.Неотектошчш Площа, Б, км2, %
деформацп
Рельеф- -ш-^неотект 9 Егм
геомор-
фосфера 10. Ерозiя яркова, донна -цреРо3 та бiчна 10 Егм Площа, Б, км2, % Довжина 1, км, %
11. Забруднення поверхневих Ом категорш:
зпв вод л Егд довжина 1,
км, %
Гiдросфера 12.Забрудненнягрунтових Т7згв вод и Егд п 2с1 = У Кс1 - (п -1) 1=1
13. Забруднення пiдземних Площа, Б, км2, %
зпзв вод Егд
Продовження табл. 1.
1 2 3 4
Атмосфера 14. Забрудиеиия вщ стацiоиариих джерел ТРст 14 ЕАТ n Zci = Z Kci - (n -1) i=1
15. Забруднення рухомими Егух джерелами 15 Z = Z A+12 + ...Zln
Грунти-педосфера 16. Заашчення твердими -ш-^тв вiдходами 6 Егд Площа, S, км2, % Об'ем V, тис.т
17. Запилення опадами забрудиювачiв з опади атмосфери ЕПД n Zci = Z Kci - (n -1) i=1
8. Змши тишв, кислотност та ш. зт Епд 8 " Площа, S, км2, %
Фпосфера 19. Хiмiчне забруднення Ефс 19 ФС n Zci = Z Kci - (n -1) i=1
Зоосфера 20. Хiмiчне забрудиеиия -w-^XÏM ЕЗС 20 n Zci = Z Kci - (n -1) n=1
Демосфера Захворюватсть населения на 28 хвороб зпдно МКХ % на кожну геоеколопчну одиницю
Список л^ератури
1. Адаменко О.М. Еколопчний аудит територш /О.М. Адаменко, Л.В. Мiщенко. - 1вано-Франювськ: Факел, 2000. - 342 с.
2. Адаменко О.М. Еколопя мюта Iвано-Франкiвська / О.М. Адаменко, G.I. Крнжатвськнй, G.M. Нейко, Г.Г. Русанов, О.М. Журавель, Л.В. Мщенко, H.I. Кольцова. - 1вано-Франювськ: Сiверсiя МВ, 2004. - 200 с.
3. Адаменко О.М. Методика еколопчно'1 оцшки техногенного впливу на трансформащю ландшафтв /О.М. Адаменко, Л.В. Мiщенко, О.М. Журавель, В.М. Триснюк, Д.О. Зорш та iн. //Укра'шський географiчний журнал. - 2004. - №2. - С.22-32.
4. Адаменко О.М. Наш майбутиш дiм - Екоевропа /О.М. Адаменко. - 1вано-Франювськ: Симфонiя форте, 2007. - 428 с.
5. Багров М.В. Землезнавство /М.В. Багров, В.О. Боков, 1.Г. Черваньов. - К.: Либщь, 2000. - 464 с.
6. Боков В.А. Основы экологической безопасности: учебное пособие [для студентов высших учебных заведений] /В.А. Боков, А.В. Лущик - Симферополь: Сонат, 1998. - 224 с.
7. Бобра Т.В. Экологический аудит /Т.В. Бобра: учебное пособие (для студентов высших учебных заведений). - Симферополь: Таврический нац. ун-т им. В.И. Вернадского, 2004. - 100 с.
8. Гуцуляк В.М. Ландшафтно-геохiмiчна еколопя: навчальний поабник [для студ. вищих навч. закл.] /Гуцуляк В.М. - Чершвщ: Рута, 1995. - 317 с.
9. ДСТУ ISO 14010-97. Настанови щодо здшснення еколопчного аудиту. Загальнi принципи /ДСТУ... - К.: Держстандарт Украши, 1997. - 23 с.
10. ДСТУ ISO 14011-97. Настанови щодо еколопчного аудиту. Процедури аудиту. Аудит систем управлшня навколишшм середовищем /ДСТУ. - К.: Держстандарт Украши, 1997. - 18 с.
11. Закон Украши № 1862 - IV «Про еколопчний аудит». - К., 2004. - 31 с.
12. Исаченко А.Г. Оптимизация природной среды. Географический аспект /А.Г. Исаченко.
- М.: Мысль, 1980. - 264 с.
13. Ковальчук 1.П. Репональний еколого-геоморфолопчний аналiз. - Львiв: 1нститут укра'шознавства, 1997. - 440 с.
14. Малишева Л.Л. Принципи i методи геоеколопчного районування територп Украши /
Л. Л. Малишева, П.Г. Шищенко, В.Г. Потапенко //Вюник Кшвського ун-ту. Серiя Географiя.
- 1995. - вип.41, С. 3-13.
15. Малишева Л.Л. Геохiмiя ландшафтiв: навчальний поабник [для студ. вищ. навч. закл.] / Л.Л. Малишева. - К.: Лийдь, 2000. - 472 с.
16. Мшлер Г.П. Ландшафтознавство: теорiя i практика /Г.П. Мiллер, В.М. Петлш, А.В. Мельник.
- Львiв: видавнич.центр ЛНУ iм. I. Франка, 2002. - 172 с.
17. Мщенко Л.В. Геоеколопчний аудит та моделювання екосистем Покуття /Л.В. Мщенко //Науковi записки Тернопiльського держ. педагопч.ун-ту. Серiя Географiя, 2003. - №1. - С. 87-89.
18. Мщенко Л.В. Геоеколопчний аудит впливу техногенного забруднення на довкшля i здоров'я населення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата географ. наук: спец. 11.00.11 "Конструктивна географiя i рацюнальне використання природних ресурав" /Л.В. Мщенко.
- Чернiвцi, 2003. - 19 с.
19. Мщенко Л.В. Еколопчний аудит територш /Л.В. Мщенко, М.Г. Грицюк: навчально-методичний поабник для самостшного вивчення дисциплiни. - 1вано-Франювськ: 1нститут менеджменту та економки "Галицька академiя", 2008. - 272 с.
20. Палieнко В.П. Загальне геоморфолопчне районування територп Украши /В.П. Палieнко, М.£. Барщевський, С.Ю. Бортник, Е.Т. Палieнко, Б.О. Вахрушев, Я.С. Кравчук, Р.М. Гнатюк, Ю.М. Зшько //Укра'шський географiчний журнал. - 2004., №1. - С. 3-11.
21. Сает Ю.Е. Геохимия окружающей среды /Ю.Е. Сает, Б.А. Ревич, Е.П. Янина и др. - М.: Недра, 1990. - 335 с.
22. Серов Г.П. Экологический аудит (Концептуальные и организационно-правовые основы) / Г.П. Серов. - М.: Экзамен, 2000. - 766 с.
23. Сочава В.Б. Введение в учение о геосистемах /В.Б. Сочава. - Новосибирск, 1978. - 319 с.
24. Шевчук В.Я. Еколопчний аудит /В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталюн, Навроцький В.М. - Кшв: Вища школа, 2000. - 344 с.
25. Audits II. Agra Earth an Environmental Ltd. /Audits II. - Calgary: Canada, 1995, - P.13-21.
26. Environmental auditing: an introdaction and practical guide /Environmental // The British Library, 1993.
- №3. - 78 p.
27. Industrial Waste Audit and Redaction Manual /Industrial ... //Published by the Ontario Waste Managment Corporation (OWMC) with the original assistance of Canviro Consultants. - 1993. - 38p.
Мищенко Л.В. Ландшафтно-геохимические основы экологического аудита территорий (на примере Карпат и Подолья) / Л.В.Мищенко // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. - Серия: География. - 2011. - Т.24 (63), №1. - С.89-99. Карпатский регион и Западное Подолье образует сложную природно-антропогенную геоэкосистему (ПАГС), которая является результатом многофакторной взаимодействия не менее десяти как природных так и техногенных компонентов: 1) литогенной основы ландшафтов (геологической среды), 2) природных и техногенных геофизических полей и их влияния на геоэкосистемы и здоровье человека (геофизсферы), 3) экзо- и эндогеодинамики рельефа (геоморфосферы), 4) поверхностных, грунтовых и подземных вод (гидросферы), 5) воздуха и климатических факторов (атмосферы),
6) грунтов (педосферы) , 7) растительности (фитосферы), 8) животного мира (зоосферы), 9) состояния здоровья населения в зависимости от экологических факторов (демосферы) и 10) техногенной нагрузки (техносферы). Исследовав динамику изменений этих компонентов и развития ПАГС, можно моделировать и прогнозировать различные варианты их дальнейшего функционирования в зонах воздействия опасных техногенных объектов, определять экологические риски, регулируя безопасность и границы экологических и экономических параметров, которые и станут основой для геоэкологического районирования территорий с целью их ландшафтно-экологического оценивания. Ключевые слова: геоэкосистема, ландшафт, экологический аудит, природно-антропогенная геоэкосистема.
Mishchenko L.V. Landscape and geochemical framework of environmental audit areas (for example, the Carpathians and Podolia) / LV Mishchenko // Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. - Series: Geography. - 2011. - V.24 (63), No1. - P.89-99.
The region of Carpathians and Western Podillya forms difficult naturally anthropogenic geoekosystem (PAGS), which is the result of multivariable co-operation not less than ten as natural so technogenic components: 1) litogenic bases of landscapes (geological environment), 2) natural and technogenic geophysical fields and their influence on geoekosystem and health of man, 3) exo- and to endogeodinamyk relief (geomorfosfer), 4) superficial, subsoil and underground waters (hydrospheres), 5) air and climatic factors (atmospheres), 6) soils (pedospheres), 7) to the vegetation (phytospheres), 8) animal kingdom (zoosphere), 9) to consisting of health of population of dependence on ecological factors (demosphere) and 10) technogenic loading (technospheres). Probing the dynamics of changes of these components and development of PAGS, it is possible to design and forecast different variants them subsequent functioning in the affected of dangerous technogenic objects zones, to determine ecological risks, regulating safety and limits of ecological and economic parameters which will become basis for the geoekological districting of territories with a purpose of their ecological evaluation.
Key words: geoekosistema, landscape, еnvironmental Audit, of natural and anthropogenic geoekosistem.
Поступила в редакцию 30.03.2011 г.
