Еколого-географічне дослідження території Рівненської області Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Геоэкология

УДК 504.3.054+911.3:314 (477.81)

ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФ1ЧНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТЕРИТОРП РГВНЕНСЬКО1 ОБЛАСТ1

Волкова Л. А., Куштрук Ю. С.

Нацюнальтй утверситет водного господарства та природокористування, Piern,

kushniruk.y@gmail. com

Проведет еколого-географiчнi дослщження територй PiBHeHCbKoi областi. Розглядаються шляхи визначення екологiчного ризику, що базуеться на 0CH0Bi еколого-географiчного aHani3y територи. Вивчено вплив особливостей геогрaфiчного середовища на здоров'я населення, а також закон^рносл поширення хвороб залежно вiд еколого-геогрaфiчних та антропогенних чинникв. Розроблено ранжування aдмiнiстрaтивних райошв за ступенем екологiчного ризику для проживання населення. Розрaховaнi штегральш показники еколого-геогрaфiчних та медико-демогрaфiчних чинникш ризику.

Ключовi слова: еколого-геогрaфiчнa оцшка, медико-еколопчний ризик, екологiчний стан, медична геогрaфiя, медико-геогрaфiчнa оцiнкa, здоров'я населення, кореляцшний aнaлiз.

ВСТУП

В умовах зростаючого антропогенного навантаження вщбуваегься порушення еколопчно! р1вноваги, спостер1гаеться змша кшьюсних та яюсних показниюв навколишнього середовища. Це призводить до деструктивних змш у здоров'! населення, йде зворотнш процес - бюлопчна вщповщь на вплив зовшшнього середовища. Спостер1гаеться корелящя динамши р1вшв забруднення навколишнього середовища та динамши загально! захворюваност1, поширеност окремих хвороб, первинно! захворюваносп за окремими хворобами, структур! смертносп та загально! смертносп населення. Тобто р1вень здоров'я населення певного регюну залежить вщ якост навколишнього середовища. На стан здоров'я впливае як природне середовище так i техногенне, сощально-економ!чне, та сощально-психолопчне, яю взаемопов'язаш i взаемоперетинаються [1].

Еколопчний аспект в медичнш географи вивчаеться при визначенш чинниюв зовшшнього середовища, що впливають на здоров'я населення. За доповненням О. Г. Воронова до класифшацп хвороб за характером !х зв'язку з факторами середовища О. П. Авцина е три основш групи хвороб: спадковц пов'язаш з д1ею фактор1в природного середовища; спричинеш д1ею техногенних фактор1в [2].

Сукупнють показниюв еколопчного стану територи визначае показник ризику проживання в цш мюцевосп. Питання еколого-географ1чного дослщження територи е надзвичайно актуальним, мае як практичне так i теоретичне значення.

Цщь наших дослщжень - на основ! еколого-географ1чного анал1зу територи Р1вненсько! обласп виявити основш законом!рносп поширення хвороб залежно вщ еколого-географ1чних та антропогенних чинниюв та розробити ранжування адмшстративних райошв за ступенем еколопчного ризику для проживання населення.

© 2011 Ekosistemy, ikh Optimizatziya i Okhrana, 5: 164-172.

Published by V. I. Vernadskiy Taurida National University, Simferopol, Ukraine.

МАТЕР1АЛ ТА МЕТОДИ

Матерiалом для еколого-географiчного дослщження була створена нами база даних за перюд 1986-2009 рр. по 15 районам област за результатами матерiалiв щодо екологiчного стану област^ якi представленi в щорiчниках Державного управлiння екологи та природних ресурсiв в Рiвненськiй областi [3], статистично! звiтностi Головного управлiння статистики обласп [4], Атласi радiоактивного забруднення Укра!ни [5] тощо. При проведеш дослiджень були використанi загальнонауковi методи, серед них традицшш (синтез, аналiз, порiвняння, абстрагування, узагальнення) та модерш (системний аналiз i синтез). Методолопчну основу дослiджень складають спецiальнi науковi методи (медико-географiчного опису, медико-екологiчного картографування, медико-еколопчного моделювання, медико-екологiчного прогнозування).

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

Загальна характеристика. Рiвненська область розташована на пiвнiчному заходi Укра!ни. I! площа - 20 052 км2, що становить 3,1% вщ загально! територи кра!ни. За адмшютративним подiлом територiя областi представлена 16 районами. В цшому Рiвненщина характеризуеться рiвнинною поверхнею з абсолютними висотами вiд 372 м на крайньому швденному заходi до 134 м на швночь За середньою висотою (184 м над рiвнем моря) дослiджувана територiя е найнижчою серед областей Укра!ни [6].

Водш ресурси. В Р1вненськш областi нараховуеться 165 малих р1чок довжиною понад 10 км, загальна довжина яких становить 4451 км. Вс р1чки обласп вiдносяться до басейну Прип'ять Живлення рiчок областi загалом визначаеться як мшане з перевагою сшгового. В областi е 52 озера, площа водного дзеркала яких становить 1 га i бiльше. Загальна площа цих природних водойм становить 266,25 км2, а сумарний об'ем води в них сягае майже 131 млн. м3. Бшьша частина озер зосереджена у полюькш частиш обласп [6].

Особливостi формування поверхневих та шдземних вод областi зумовлеш як природнiми умовами, так i дiею антропогенного навантаження. Якiснi та кшьюсш показники цих вод значно коливаються у часi i по площi поширення. Якiсть поверхневих та шдземних вод залежить вiд рiвня антропогенного навантаження.

Поверхневi воднi об'екти обласп переважно вiдносяться до слабко забруднених. Невщповщшсть якостi води за хiмiчними показниками спостерiгаеться, як правило, за завислими речовинами, нафтопродуктами, амiаком, загальним залiзом, БПК5, формальдегiдом, вмютом органiчних речовин. При цьому для Полюько! частини областi, де розташована значна площа заболочених земель е характерним природнш шдвищений вмiст залiза.

Невiдповiднiсть якостi води за хiмiчними показниками фiксувалась в основному за завислими речовинами, нафтопродуктами, амiаку, загальному залiзу, формальдегiду, вмiсту органiчних речовин. Забруднення поверхневих вод значною мiрою впливае на якiсть пiдземних вод, яю активно використовуються для питних потреб та iнших цiлей.

Зaбeзпeчeння нaceлeння Piвнeнcькoï oблacтi питшю вoдoю здiйcнюeтьcя пepeвaжнo iз пiдзeмниx гopизoнтiв apтeзiaнcькими cвepдлoвинaми cиcтeм цeнтpaлiзoвaнoгo тa дeцeнтpaлiзoвaнoгo вoдoпocтaчaння. Цeнтpaлiзoвaним вoдoпocтaчaнням зaбeзпeчeнo мaйжe вce нaceлeння мют, a в ceлищax мicькoгo типу - ^иблизш пoлoвинa. Пepeвaжнa чacтинa ciльcькoгo нaceлeння викopиcтoвye нeцeнтpaлiзoвaнi CTCTei^ вoдoпocтaчaння, як пpaвилo iз шaxтниx кoлoдязiв. Boдoпocтaчaння м. Piвнe здiйcнюeтьcя лишe з пiдзeмниx гopизoнтiв apтeзiaнcькими cвepдлoвинaми cиcтeм цeнтpaлiзoвaнoгo вoдoпocтaчaння.

3a peзyльтaтaми кoнтpoлю якocтi питнoï вoди джepeл пiдзeмниx вoд цeнтpaлiзoвaнoгo вoдoпocтaчaння, кoмyнaльниx гocпoдapcькo-питниx вoдoпpoвoдiв, вiдoмчиx цeнтpaлiзoвaниx вoдoпpoвoдiв, ciльcькиx гocпoдapcькo-питниx вoдoпpoвoдiв були вcтaнoвлeнi фaкти нeвiдпoвiднocтi зa xiмiчними тa бaктepioлoгiчними пoкaзникaми [3]. 3 мeтoю oцiнки якocтi питнoï вoди в cиcтeмax вoдoпocтaчaння нaми був визнaчeний iнтeгpaльний пoкaзник нeвiдпoвiднocтi для кoжнoгo paйoнy oблacтi i та ocнoвi циx дaниx пoбyдoвaнa кapтocxeмa (pиc. 1).

Сepeдньooблacний iнтeгpaльний пoкaзник нeвiдпoвiднocтi cтaнoвить 7,71% вiд кiлькocтi пpoб щo дocлiджyвaлиcя, нaйбiльшe знaчeння - 18,25% в Сapнeнcькoмy parörn, a нaймeншe 2,09 в Кopeцькoмy.

Мiжнapoдними eкcпepтaми Bcecвiтньoï opгaнiзaцiï oxopoни здopoв'я вcтaнoвлeнo, щo 60% зaxвopювaнь у cвiтi зyмoвлeнo вживaнням нeдoбpoякicнoï вoди. Biд зaбeзпeчeння нaceлeння пштою вoдoю нaлeжнoï якocтi зaлeжить збepeжeння гeнoфoндy кpaïни, щo e ocнoвoю збaлaнcoвaнoгo poзвиткy eкoнoмiки дepжaви.

Пpoблeмa якocтi питнoï вoди бyлa i лишaeтьcя вкpaй aктyaльнoю i нaдзвичaйнo гocтpoю, ocкiльки зa cтyпeнeм вoдoзaбeзпeчeння Укpaïнa пociдae oднe з o^^mx мicць cepeд кpaïн Gвpoпи, a зa вoдoeмнicтю вaлoвoгo внyтpiшньoгo ^o^rc^ пepeвищye ïx у кiлькa paзiв. Boчeвидь вoднi pecypcи Укpaïни викopиcтoвyють, a oтжe, i зaбpyднюють у дeкiлькa paзiв iнтeнcивнiшe, нiж в iншиx кpaïнax.

Пpoблeмa icтoтнo зaгocтpюeтьcя тим, щo тexнoлoгiï, якi викopиcтoвyють в Укpaïнi нa eтaпi дooчищeння вiд бaктopiaльнoгo зaбpyднeння пepeдбaчaють шиpoкe зacтocyвaння xлopy, внacлiдoк чoгo в питнш вoдi yтвopюeтьcя вeликa кшькють тoкcичниx xлopopгaнiчниx cпoлyк, якi мaють кумулятивну тa кaнцepoгeннy дiю [7].

Земельш ресурси. Зaгaльнa плoщa зeмeль Piвнeнcькoï oблacтi cтaнoвить 2 005,1 rac. гa, з ниx 48,4% зaймaють ciльcькoгocпoдapcькi зeмлi, 39,7% - люи тa iншi лicoвкpитi плoщi, 5,3% - вiдкpитi зaбoлoчeнi зeмлi, 1,7% - нeзaбoлoчeнi вiдкpитi зeмлi, 2,1% тepитopiï пepeбyвae пiд вoдoю. Haйпoшиpeнiшими типaми rpyнтiв в Piвнeнcькiй oблacтi e дepнoвo-пiдзoлиcтi, oпiдзoлeнi, дepнoвo-oглeeнi тa бoлoтнi rpyнти. 60% дepнoвo-пiдзoлиcтиx гpyнтiв oблacтi iнтeнcивнo викopиcтoвyютьcя в ciльcькoгocпoдapcькoмy виpoбництвi. Анaлiз cитyaцiï, в якш пepeбyвae нинi ciльcькoгocпoдapcькe виpoбництвo, cвiдчить, щo у зв'язку з piзким змeншeнням внeceння opгaнiчниx тa мiнepaльниx дoбpив, фaктичним пpизyпинeнням вaпнyвaння киcлиx гpyнтiв, нe впpoвaджeнням пpoтиepoзiйниx тa iншиx зaxoдiв, aктивiзyвaлиcя вш нaпpями дeгpaдaцiйниx пpoцeciв. Глoбaльнoю пpoблeмoю cьoгoднi e пocтiйнe змeншeння вмюту гyмycy. B oблacтi 102,3 тж. гa дeгpaдoвaниx i мaлoпpoдyктивниx зeмeль.

Рис. 1. Районування територи за штегральним показником якосп питно! води

Внесення мшеральних добрив невпинно знижувалось з 1991-1992 рр. в 4-20 разiв по окремим районам обласп. З еколопчно! точки зору це призвело до зниження забрудненняi грунту та грунтових вод мiнеральними домiшками.

Важливим показником екологiчного стану територи е показник люистость В середньому по обласп люи та iншi люовкрш! площi займають 39,7%, що значно вище показника по Украш (15,7%). По окремим районам обласп цей показник коливаеться в значних межах (табл. 1). Загалом по районах люистють та площа лiсовкритих площ розподiляеться в напрямку пiвнiч-пiвдень: в швшчних районах вiдсоток залiсених площ становить 50-66% вщ площi району, а в центральних та твденних - всього 7-20% вiд площi району.

Для порiвияльноl характеристики вс показники якост природного середовища нами ощнюються за шкалою: -2 (значения найпршого показника по областi), - 1,0 (середне значення ), +1, +2 (значення найкращого показника) [8].

Таблиця 1

Люистють територи районiв Рiвненськоl областi

Назва району Площа району, га Л1си та л1совкрип площ1, Бал

га %

Березшвський 171459 92215 54 +2

Володимирецький 194684 100508 52 +2

Гощанський 69151 4473 7 -2

Дубенський 119925 29226 24 -1

Дубровицький 182052 90509 50 +1

Зар1ченський 144217 61490 43 0

Здолбушвський 66066 14203 21 -1

Корецький 72024 9950 14 -2

Костопшьський 149669 61551 41 0

Млишвський 132337 16048 12 -2

Острозький 70427 17315 25 -1

Радивил1вський 74489 12593 17 -2

Р1вненський 119743 27593 23 -1

Рокитшвський 235393 154749 66 +2

Сарненський 196808 99439 51 +2

Головним показником екологiчного стану грунпв е рiвень радiацiйного забруднення. За даними [5] розроблена карта забруднення грунпв Рiвненськоl областi радюнуклщами (рис. 2).

Внаслiдок авари на ЧАЕС в 1986 рощ було радiацiйно забруднено в Рiвненськiй област 6 пiвнiчних районiв (Березнiвський, Володимирецький, Дубровицький, Зарiчненський, Сарненський, Рокитнiвський) з населенням 398,7 тис. проживаючих (в им числi 113,5 тис. дггей).

В зонi безумовного (обов'язкового) вщселення було 5 сiл Дубровицького району, де проживало 4 244 жителiв (в им числi 1 090 дтей вiком до 14 роюв). В зонi гарантованого (добровiльного) вщселення перебувало 269 сiл Володимирецького, Дубровицького, Зарiчненського, Рокитнiвського, Сарненського районiв iз загальною чисельнiстю людей 241 480 чоловш (в тiм чiслi 70 030 дтей до 14 роюв).

В зонi посиленого радiацiйного контролю перебувало 63 села i 3 мюта (Кузнецовськ, Березно, Степань) iз загальною кiлькiстю 43 331 жителiв.

Грунти Рiвненського Полiсся, як правило, ки^ i слабокислi, мають малий вмют мiкроелементiв, це визначило високий коефщент переходу (до 40%) радюцезда iз грунтiв в кореневу систему рослин. Внаслщок чого дози внутршнього (iнкорпорованого з продуктами харчування) опромшення населення постраждалих районiв Рiвненщини е найвищим серед населення Украши.

На даний час основними радюактивними елементами, що залишаються в грунтах швшчних райошв Рiвненськоl областi е: цезш-137; стронцiй-90; iзотопи плутонiю.

Рис. 2. Забруднешсть грунтiв радiонуклiдами

Екологiчна ситуащя на територп, що дослiджуеться неоднорщна. Пiвнiчнi райони мають порiвняно менше промислове навантаження, а тому нижчi викиди в атмосферу та забруднешсть поверхневих та шдземних вод. Центральш та частково пiвденнi райони (особливо Рiвненський та Здолбунiвський) мають максимальне в област промислове навантаження i найвищi показники викидiв в атмосферу.

За природними показниками найкращi показники мають швшчш райони Рiвненщини. Проте юнуе фактор радiонуклiдного забруднення грунт1в пiвнiчних

територш област внаслщок викищв радюактивного пилу пiсля aBapiï на ЧАЕС. Актуальною е проблема дезактивацiï цих rpyHTÎB. Тому населення, що проживае на забpyдненiй теpитоpiï отримуе внутршне опpомiнення з спожитими продуктами харчування.

Нами була проведена оцiнка за показниками якост природного середовища яю мають найбiльший вплив на формування piвня здоров'я населення областi. Вс показники були оцiненi вiдносними показниками за шкалою вщ -2 до +2. За даними ощнки окремих показникiв якостi середовища було розраховано узагальнений показник якостi, який також було приведено до пpийнятоï шкали вiд -2 до +2. За результатами yзагальненоï оцiнки була побудована карта-схема (рис. 3).

Рис. 3. Карта-схема ощнки медико-еколопчного ризику територи Рiвненськоï област за iнтегpальними показниками

ВИСНОВКИ

Проведена узагальнена ощнка якост навколишнього середовища за показниками рiвня радiацiйного забруднення грунтiв, площi лiсiв та люовкритих територiй, кiлькостi викидiв в атмосферне повпря вiд стацiонарних та пересувних джерел забруднення. З масиву банку даних обиралися показники з позици найбiльшого впливу на медико-демографiчну ситуацiю, тобто найбiльш значущих еколопчних факторiв (особливо техногенного генезу, як таких, що шддаються управлiнню). За даними узагальнено! оцiнки побудована картосхема оцшки якостi навколишнього середовища, яка дозволяе провести порiвняльну характеристику мiж окремими районами областi. Результати еколого-географiчних дослiджень дозволять визначити прiоритетнiсть проведення комплексу заходiв щодо покращення як еколопчного стану територiй так i здоров'я населення, розвитку туризму тощо.

Список литератури

1. Звонкова Т. В. Региональный географический прогноз / Т. В. Звонкова, Ю. Г. Саушкина, Е. В. Смирнова. - М.: Наука, 1977. - 252 с.

2. Гуцуляк В. М. Медична географ1я (еколопчний аспект) / В. М. Гуцуляк. - Чершвцг Рута, 1997. -72 с.

3. Доповщ про стан навколишнього природного середовища в Ршненськш област ( 1990 - 2009 рр. ) - Державне управлшня еколопчно! безпеки в Ршненськш обласп. - Ршне, 1991 - 2010.

4. Зб1рники показникв здоров'я населення та д1яльносп медичних заклад1в Р1вненсько! област (за 1986-2009 рр.) - Р1вне: Ршненський обласний шформацшно-аналггичний центр медично! статистики, 1987 - 2010.

5. Атлас радюактивного забруднення Украши [Електронний ресурс]. Мшстерство Укра!ни з питань надзвичайних ситуацш та у справах захисту населення вщ насл1дк1в Чорнобильсько! катастрофи. - К.: 1999. [Електронний ресурс].

6. Коротун I. М. Географ1я Ршненсько! област1 / I. М. Коротун, Л. К. Коротун. - Ршне, 1996. - 274 с.

7. Куштрук Ю. С. Д1оксинова небезпека при хлоруванш питно! води на територп Захщного Пол1сся / Ю. С. Кушн1рук // Матер1али конференци «Природно-ресурсний комплекс Зах1дного Пол1сся: 1стор1я, стан, перспективи розвитку». - Березно, 2008. - С. 62-63.

8. Волкова Л. А. Географо-еколопчне районування Р1вненсько! област1 за комплексом еколопчних та медико-демограф1чних фактор1в ризику / Л. А. Волкова, Ю. С. Кушшрук // В1сник Р1вненського державного техтчного ун1верситету. - 2002 - № 3. - С. 3-9.

Волкова Л. А., Кушнирук Ю. С. Эколого-географическое исследование территории Ровненской области // Экосистемы, их оптимизация и охрана. Симферополь: ТНУ, 2011. Вып. 5. С. 164-172.

Проведены эколого-географические исследования территории Ровненской области. Рассматриваются пути определения экологического риска, который базируется на основе эколого-географического анализа территории. Изучено влияние особенностей географической среды на здоровье населения, а также закономерности распространения болезней в зависимости от эколого-географических и антропогенных факторов. Разработано ранжирование административных районов по степени экологического риска для проживания населения. Рассчитаны интегральные показатели эколого-географических и медико-демографических факторов риска.

Ключевые слова: эколого-географическая оценка, медико-экологический риск, экологическое состояние, медицинская география, медико-географическая оценка, здоровье населения, корреляционный анализ.

Volkova L. A., Kushniruk Y. S. Ecological and geographical research of Rivne region territory //

Optimization and Protection of Ecosystems. Simferopol: TNU, 2011. Iss. 5. P. 164-172.

Ecological and geographical research of Rivne region was carried out. The ways of ecological risk determination based on geo-ecological analysis of the area are examined. The impact of geographical features on human health, as well as regularities of disease spreading depending on geo-ecological and anthropogenic factors is studied. It was developed the criteria of administrative areas behind a degree of ecological risk for residing the population. The integrated parameters of ecological and medical and demographical risk factors were designed.

Key words: ecological and geographic rating, medical and ecological risk, environmental state, medical geography, medico-demographical assessment, health of people, correlation analysis.

Поступила в редакцию 04.11.2011 г.