CC BY
172
УДК504.61 Ст. наук. ствроб. В.М. Триснюк1, канд. геогр. наук;
доц. В.1. Мокрий2, канд. фьз.-мат. наук
ОСНОВН1 ЕКОЛОГ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ IX ПОДОЛАННЯ В ЗАХ1ДНОМУ РЕГ1ОН1 УКРА1НИ
Проан^зовано основнi екологiчнi проблеми та намiчено шляхи подолання еколопчно! кризи в Захщному регiонi Укра1ни. Реоргашзащя структури природоко-ристування в регюш повинна бути спрямована на зменшення лiсорозробок, промис-лового виробництва i на розвиток рекреацiйного комплексу. Перспективи виршення екологiчних проблем пов'язанi з дотриманням ландшафтних принципiв ращонально-го природокористування, стабтзащею i попередженням катастрофiчних проявiв шкiдливих фiзико-географiчних процесiв, розвитком заповщно! справи i збережен-ням ландшафтного рiзноманiття, реорганiзацieю структури природокористування.
Ключовг слова: демографiчна ситуацiя, ландшафт, еколопчш проблеми, еколо-гiчна криза.
Постановка проблеми. Суспшьство вступило у фазу розвитку, харак-терними ознаками яко! е глобальш змши природного середовища. Загальною проблемою сучасного природокористування е забезпечення екоресурсно! безпеки, збереження 1 вщновлення природних геосистем, що е передумовою ста-лого (збалансованого) розвитку.
Нишшнш кризовий еколопчний стан в Украш сформований протя-гом багатьох роюв через зневажання об'ективних закошв розвитку та вщтво-рення природно-ресурсного комплексу. Захщний регюн серед шших регюшв Укра!ни ще не зазнав критичних втручань з боку людини, тут ще збереглись можливосп розвитку рекреацшно! шдустрп, туризму, вщпочинку та оздоров-лення украшського народу.
Анал1з попередн1х досл1джень 1 публжацш. Останшм часом в Укра-!ш опублжовано чимало праць, присвячених розгляду основних еколопчних проблем та шлях1в !х подолання. Проблеми еколопчно! безпеки природно-техногенних комплекшв висвилено у роботах О.М. Адаменка, В.П. Горбуль на, Л. Д. Грекова, М.Д. Гродзинського, С. О. Довгого, С. А. 1ванова, Г.Я. Кра-совського, 1.П. Ковальчука, В.Б. Мокша, Г.1. Рудька, О.М. Трофимчука, С.О. Яковлева та ш.
Мета дослщження полягае в анал1з1 основних еколопчних проблем 1 шлях1в !х подолання. Завданням е систематизащя актуальних 1 виокремлення перспективних напрямюв конструктивних заход1в забезпечення еколопчно! безпеки природно-техногенних комплекшв Захщного регюну Укра!ни.
Виклад основного матер1алу. Еколопчна ситуащя - це результат не-гативних процешв 1 змш у природних територ1альних або ландшафтних комплексах, яю вщбуваються вщповщно до природних динам1чних тенденцш та тд впливом господарсько! д1яльност1 людини. Вона е синтезом конкретних еколопчних проблем, яю мають сво! законом1рност1 територ1ально! диферен-щацп. Тому знання ландшафтно! структури територп створюе яюсно нов1 перспективи для полшшення еколопчно! ситуацп в регюш.
1 1нститут телекомунiкацiй i глобального шформащйного простору;
2 НЛТУ Укра1ни, м. Львiв
Усю сукупнють екологiчних проблем, пов'язаних iз станом ландшаф-тних комплекив, можна об'еднати у три великi групи: 1) активiзацiя шюдли-вих фiзико-географiчних процешв; 2) хiмiчне забруднення функцiональних ланок природних територiальних комплекшв; 3) антропогенна трансформащя природних комплекшв, втрата ландшафтного рiзномашття, загальне попр-шення у них ландшафтно-еколопчних умов.
Роль заповщних територiй для збереження ландшафтного рiзноманiт-тя е провiдною. Упродовж останшх рокiв багато зроблено щодо розширення мережi природно-заповiдного фонду Укра1нських Карпат. Але вш наразi роз-подшяеться дуже нерiвномiрно. Стратегiчне завдання в цьому напрямку -охопити рiзними категорiями всi види ландшафтiв i ландшафтних мюцевос-тей. Захiдний регюн Укра1ни - унiкальна в природному аспект територiя, де формуеться 8,8 % рiчкового стоку, зосереджено 7 % загальнодержавних запа-сiв деревини, е 300 джерел лжувальних мшеральних вод, розвiдано 314 родо-вищ, 25 видiв корисних копалин, серед яких особливе значення мають родо-вища нафти i газу.
За бюлопчним розма1ттям Захiдна Укра1на - одна iз найбiльш багатих в Украш. Флора налiчуе 1500 видiв судинних рослин (30 % рослин Укра!ни), тваринний свiт представлений 435 видами. Ландшафти Днiстровського каньйону, передпрсько! зони i Карпатських гiр створюють унiкальнi можли-востi для оздоровлення. Рекреацшна мiсткiсть Карпат 8 млн ошб на рiк, майже така ж, як в Альпах (10 млн ошб). Загальна розоранють територп 29,3 %, а в рiвниннiй частинi - до 68 %.
Все це призвело до серйозних антропогенних трансформацш природних ландшафпв. Найбiльшi техногеннi змiни вiдбулись в районах функцюну-вання хiмiчноl (ЗАТ "Лукор", м. Калуш), нафтогазовидобувно! (Долинський i Надвiрнянський нафтопромисловi райони), прничовпдобувно! (м. Калуш) промисловостi, енергетики (Бурштинська ТЕС, Калуська ТЕЦ), а також на те-риторiях полiгонiв промислових i побутових вiдходiв, вiйськових об'екпв, зон мелюрацп, сiльського i люового господарств. На цих територiях активiзу-ються екзогеннi геодинамiчнi процеси (зсуви, суфозiя, провали, карст, ерозiя Грунпв, руйнування берегiв рiк тощо), вщбуваеться засолення rрунтiв, !х забруднення важкими металами, нафтопродуктами, радiонуклiдами, тдви-щуеться мiнералiзацiя та забруднення поверхневих i пiдземних вод, змь нюеться стан атмосферного повiтря, деградуе рослинний покрив i збщ-нюеться тваринний свгг, знижуеться тривалiсть життя та постшно зростае рь вень захворюваносп населення [1].
Особливо це помггао на станi здоров'я населення Снятинського р-ну 1вано-Франювсько! обл., Чорткiвського р-ну Тернопшьсько! обл., який зазнав радiацiйного ураження вiд Чорнобильсько! катастрофи. За даними вчених Укра!нського наукового гтешчного центру Мiнiстерства охорони здоров'я Укра!ни, вiдносний ризик смертi серед населення 1вано-Франювсько! обл. за останнi 3 роки зрю майже в 1,5 раза, при цьому у чоловтв вш зростае швид-ше, шж у жiнок.
Зарубiжнi вченi, спираючись на погiршення демографiчноl ситуацп на Заход^ починаючи з 60-х роюв, називають цю причину - попршення еколо-гiчного стану довкiлля. Тшьки там у них демографiчна криза проходить знач-
но повшьшше, шж у нас, завдяки оперативним заходам щодо покращання якостi життя та медичного обслуговування. Адже в США на охорону здоров'я витрачаеться кошпв в 300 разiв бшьше, нiж у нас: на одного жителя Ук-раïни - 9 дол. на 2010 р., а на одного американця - 2700. Особливо вразливi ми на психолопчш стреси, що було характерно i для колишнього СРСР через суперечносп мiж реальним життям i офщшною пропагандою. У Захiдному регюш наявний широкий спектр негативних фiзико-географiчних процесiв: метеорологiчних - ряснi опади, зливи, сшгопади, заметiлi, грози, сильний вь тер, град, туман; гiдрологiчних - паводки, селi та ш; геолого-геоморфолопч-них - осипища, обвали, ерозiя, зсуви, карст; бiотичних - вггровали, буреломи, лiсопатологiчнi явища та ш
Наприклад, екологiчна небезпека паводкових явищ у горах виникае у ландшафтних мiсцевостях терасованих днищ рiчкових долин у виглядi руйнiвноï береговоï ерозiï, а у передгiр'ях - у межах мюцевостей заплав i низьких терас у виглядi паводкового затоплення. Серед геоморфолопчних процесiв значним ступенем екологiчноï небезпеки характеризуються зсувш явища, притаманнi мiсцевостям ерозiйно-зсувних межирiч i пологосхилого низькогiр'я, обвали i осипища - у крутосхилому середньопр! Хiмiчне забруднення територiï не мае чгт^ ландшафтноï приуроченостi i тяжiе до ло-кальних джерел впливу, навколо яких формуються техногенш геохiмiчнi ано-малiï. Всього в регюш нараховуеться близько 60 техногенних аномалш.
Окрема група екологiчних проблем пов'язана зi станом природно-те-риторiального комплексу (ПТК), зумовлених сукупною дiею антропогенних чинникiв: 1) площинними навантаженнями, зведенням лiсiв, трансформацiею рослинного покриву тощо; 2) активiзацiею негативних фiзико-географiчних процесiв; 3) забрудненням у межах конкретних природних територiальних комплексiв. Це синтетичш екологiчнi проблеми, пов'язанi iз всестороннiм по-гiршенням екологiчних умов ландшафтних комплекшв.
Аналiз ландшафтно-екологiчних умов ми провели на рiвнi ландшафтних висотних мюцевостей i за ïх складнiстю видiлено п'ять груп природних територiальних комплексiв: 1) зi сприятливими екоумовами; 2) помiрно-сприятливими; 3) задовшьними; 4) погiршеними; 5) напруженими. Попршеш i напруженi екоумови наявш в мiсцевостях передгiр'ïв. У горах попршеш екоумови в мюцевостях терасованих днищ рiчкових долин i пологосхилих низькопр^в [2]. Екологiчна криза, як бачимо, мае рiзний вплив на здоров'я населення. Але первинним е здоров'я довкшля, природна можливють саморе-гуляцiï розвитку екосистем.
Техногенне навантаження, особливо вщ об'ектiв нафтогазовидобуван-ня, може призвести до еколопчно незбалансованого розвитку господарського комплексу Прикарпаття i незворотних негативних змш умов середовища про-живання населення. Техногенна дестабЫзащя довкiлля утруднюе рацiональ-не використання природно-ресурсного потенщалу, призводить до зростання iмовiрностi кризових явищ у бютичнш компонентi екосистем, знижуе рекре-ацiйну цiннiсть територiï. Така ситуащя вимагае встановлення параметрiв стiйкостi природного середовища в екстремальних умовах i розроблення за-ходiв щодо забезпечення рiвноваги при прогнозованiй iнтенсифiкацiï проце-
сiв техногенезу для сталого розвитку, для виконання вимог еколопчно! безпеки нашо! держави.
Стосовно виршення екологiчних проблем, пов'язаних з негативними фiзико-географiчними процесами, то на сьогодш у ландшафтознавствi нагро-мадився великий досвiд. Важливо наголосити, що системи заходiв, спрямова-них на стабiлiзацiю i попередження небезпечних еколопчних явищ, повиннi здшснюватись диференцiйовано по ПТК, насамперед по висотних ландшафтних мюцевостях [3].
Необхщно створити единий для Центрально! та Схщно! Свропи комп'ютерний банк даних еколопчно! шформацп, розробити системи еколо-гiчного монiторингу рiзних рiвнiв та системи природно-техногенно! (еколопчно!) i промислово! безпеки на основi сучасного досвщу та новiтнiх шфор-мацiйних технологiй. Що ж необхвдно зробити для оздоровлення еколопчно-го стану територп Захщного регiону Укра!ни:
1) лжыдащя наслщюв природно-техногенних аварш, катастроф та шших природно-техногенних порушень довкшля, яю вже вщбулися;
2) оцшка вплив1в на навколишне середовище (ОВНС) юнуючих та проекто-ваних техногенно-небезпечних об'еклв;
3) створення комп'ютерно! шформацшно-аналггачно! системи еколопчного мониторингу та природно-техногенно! безпеки областей, регюшв [ держави загалом.
Стосовно першо! пропозицп необхiдно завершити лiквiдацiю наслщ-кiв, спричинених природно-техногенними катастрофами, яю вже вiдбулися:
1) наслвдюв повеней у басейнах Дшстра, Тиси, Захщного Бугу та правих притоюв Прип'ятц
2) аваршно! загазованост Грунлв та лггосфери на всш Захщнш Украш;
3) захист мшеральних вод вщ забруднень;
4) рекультиващя катастроф1чних порушень геолопчного середовища [ шд-земно! гщросфери;
5) лжыдащя наслщюв техногенного карсту, суфозп [ зсув1в у Калуш1, Яворов! та шших мюцях розробки родовищ солей [ мрки;
6) запобшання просщанню земно! поверхш та захисту вщ затоплення родю-чих земель у Льв1всько-Волинському вугшьному басейш;
7) нарощування захисних дамб у Захщному регюш)
8) знешкодження забруднених нафтопродуктами Грунлв, р1чкового алкгаю [ шдземних вод у басейнах р1чок;
Стосовно друго! пропозицп - оцшка впливiв на навколишне середовище (ОВНС). Ця процедура передбачена Державними будiвельними нормами (ДБН) i повинна виконуватись для вшх техногенно-небезпечних об'ектiв (розробки родовищ нафти, газу, вугшля, солей, шрки, будiвельних матерiалiв, нафто-, газо-, амiакопроводiв, ТЕС, АЕС, хiмiчних, машиноприладобудiвних i iнших виробникiв) як на стадп проектування, так i в процеш будiвництва та експлуатацi! [3].
Стосовно третьо! пропозицп - необхщно створити комп'ютерш системи екологiчно! безпеки (КСЕБ) для вшх народногосподарських об'екпв, про-мислових зон, мiст, адмшстративних районiв i областей, регiонiв i Укра!ни загалом, КСЕБ мiстить так! блоки:
1) банк еколопчно1 шформацп з усiх компоненлв природно-техногенних екосистем - геологiчного середовища i мшерально-сировинних ресурсiв; геоморфосфери i територiальних ресурсiв та небезпечних ендо- i екзоге-одинамiчних процесiв; геофiзичних полiв та 1х впливу на екосистеми i здоров'я населення; поверхнево1, тдземно1 гiдросфери та екологiчного стану водних ресурив; атмосферного повiтря i ктматичних ресурсiв; пе-досфери i земельних ресурсiв; рослинного покриву; тваринного свпу i бiологiчних ресурсiв; демосфери i залежност стану здоров'я населення вщ екологiчних чинникiв; техносфери;
2) оцшка сучасного екологiчного стану вшх компонентiв довкiлля у зонi впливу народногосподарського об'екта (еколопчний аудит);
3) еколопчний мотторинг на промисловому об'екл та в зонi його впливу;
4) прогноз розвитку еколопчно1 ситуацп залежно вiд рiзних сценарiïв фун-кцiонування об'екта;
5) управлiння еколопчною ситуацiею (екологiчний менеджмент) в зош впливу промислового об'екта з метою стабЫзацп, оптимiзацiï i гармош-зацп ïх взаемодiï.
Перспективи вирiшення ландшафтно-еколопчних проблем пов'язанi, на нашу думку, iз реалiзацiею таких заходiв: 1) дотримання ландшафтних принцитв рацiонального природокористування; 2) стабiлiзацiя i попереджен-ня катастрофiчних проявiв шкiдливих фiзико-географiчних процешв; 3) роз-виток заповiдноï справи i збереження ландшафтного рiзноманiття; 4) реорга-нiзацiя структури природокористування.
Ландшафтш принципи рацiонального використання гiрських терито-рiй групуються на закономiрностях структурноï органiзацiï природних тери-торiальних комплекшв, не врахування яких у процес господарювання неми-нуче веде до виникнення еколопчних проблем. До таких принцитв належать [4]: принцип територiальноï диференщацп, який вказуе, що науковi основи використання гiр необхiдно розробляти диференцшовано по природних тери-торiальних комплексах певного рангу; принцип комплексной звертае увагу на те, що планувати треба не окремi природш компоненти, а ландшафтнi комплекси загалом; принцип субординацiï (пiдпорядкування) наголошуе, що при використанш природних територiальних комплекшв певного рангу необ-хiдно враховувати властивосп комплексiв вищих рангiв; принцип типологп пiдкреслюе, що природнi територiальнi комплекси певного рангу вiдповiдно до наявних ознак подiбностi об'еднуються у типолопчш категорiï - види, ти-пи, класи, тому використання i заходи з виршення екологiчних проблем в межах цих категорш мають бути подiбними; принцип поеднання (комб^-вання) вказуе на необхiднiсть при освоенш ландшафтних комплексiв враховувати сумiжнi з ними комплекси з якими вони тюно пов'язанi генетично i динамiчно; принцип однонаправленостi зв'язюв вказуе на тiсний зв'язок на-вiть досить вiддалених один вщ одного природних територiальних комплек-ив. Це особливо важливо пiд час аналiзу мiграцiï забруднювальних речовин вщ одних природних комплексiв до шших.
Висновки. Реорганiзацiя структури природокористування у регюш повинна бути спрямованою на зменшення люорозробок, промислового ви-
робництва i на розвиток рекреацшного комплексу. При цьому не варто забу-вати про сшьське господарство, яке е чи не основним засобом виживання мю-цевого населення. Heo6xidHa реконструкщя антропогенних геосистем у пов-нокомпонентш геосистеми з вiдновленими властивостями стшкосп, саморе-гуляцп i самоочищення, яка побудована на принципах оптимiзацп. З щею метою у басейнах piK необхiдно створювати Грунтоводоохоронш бюшженерт комплекси, яю базуються на принципах "вiдновленого" ландшафту i розгля-даються як сукупшсть впроваджуваних у межах елементарного водозбиран-ня (групи водозборiв) i басейну рiки загалом узгоджених з особливостями структури геосистем (ландшафтних систем) оргашзацшних i регулюючо-за-хисних (бюлопчних та iнженерно-технiчних) заходiв, яю створюють нову ць лiснiсть з емерджентними властивостями i забезпечують комплексне водоре-гулювання, полiпшення гiдрологiчного режиму рiчок, зниження штенсивнос-тi негативних екзогенних геодинамiчних процеив, невиснажливе викорис-тання ресурсiв i вiдновлення наближених до природних геосистем.
Л1тература
1. Адаменко О.М. Конструктивна екологiя: Наш майбутнш д1м - Екоевропа, Роман жит-тя, науки i кохання. - У 4-ох т. / О.М. Адаменко. - 1вано-Франгавськ : Вид-во "Симфошя форте", 2007. - Т. 4. - 2007. - С. 189-282.
2. Рудько Г.1. Еколопчна безпека техноприродних геосистем (науков1 i методичш осно-ви) / Г.1. Рудько, С.В. Гошовський. - К. : Вид-во "Шчлава", 2006. - 464 с.
3. Мельник А.В. Украшсьга Карпати: еколого-ландшафтознавче дослщження / А.В. Мельник. - Льв1в, 1999. - 286 с.
4. Триснюк В.М. Географ1чна, туристична та еколопчна навчальш практики у Дшс-тровському каньош : навч. пошбн. [для студ. ВНЗ] / О.В. Заставецька, Д.О. Зорш, В.М. Триснюк. - Тернотль : Вид-во "Терно-граф". 2010. - 198 с.
Триснюк В.М., Мокрый В.И. Основные экологические проблемы и пути их преодоления в западном регионе Украина
Проанализированы основные экологические проблемы и намечены пути преодоления экологического кризиса в Западном регионе Украины. Реорганизация структуры природопользования в регионе должна быть направлена на уменьшение лесоразработок, промышленного производства и на развитие рекреационного комплекса. Перспективы решения экологических проблем связаны с соблюдением ландшафтных принципов рационального природопользования, стабилизацией и предупреждением катастрофических проявлений вредных физико-географических процессов, развитием заповедного дела и сохранением ландшафтного разнообразия, реорганизацией структуры природопользования.
Ключевые слова: демографическая ситуация, ландшафт, экологические проблемы, экологический кризис.
Trysnyuk V.M., Mokryy V.I. Major environmental problems and their poverty in western region Ukraine
he paper analyzes the main environmental problems and ways of overcoming the ecological crisis in the western region of Ukraine. Reorganization of the structure of nature in the region should aim to reduce logging and, industrial production and the development of recreation complex. Prospects for solving environmental problems related to compliance with the landscape principles of environmental management, stabilization and prevention of catastrophic manifestations of harmful physical and geographical processes, development of Reserves and landscape diversity, reorganizing the structure of nature.
Keywords: demographic situation, terrain, environmental problems, environmental crisis.
