МЕТОДОЛОГіЯ ФОРМУВАННЯ НАЦіОНАЛЬНОї ПОЛіТИКИ ХАРЧУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 331.108

МЕТ0Д0Л0ПЯ ФОРМУВАННЯ НАЦЮНАЛЬИОТ П0Л1ТИКИ ХАРЧУБАНИЯ НАСЕЛЕНИЯ

® 2017 яцун л. м., КАРПЕНКО 0. В., КАРПЕНКО В. Д.

УДК 331.108

Яцун Л. М., Карпенко О. В., Карпенко В. Д. Методолопя формування нацiональноi' полiтики харчування населення

Викладено матер'шли дотдження процеав управлшня сферою харчування за критер'тми складу завдань д'тльностi тдприемств, ixучаст'> в штегра-цйному процес виробництва, реал'ваци та органiзацiiспоживання продукт'в iпослугхарчування. Запропонованомодель природов'дпов'дного розви-тку сфери харчування як природно-соцiально-економiчноi системи. Визначено проритетш напрями нацональноi полтики харчування населення на основ'1 штеграци учаснит процесу органiзацiiхарчування. Обфунтовано методологiчнi тдходи до формування моделi управлшня розвитком сфери харчування за етапами тдготовки та прийняття ршень щодо штеграци суб'ект'ю господарювання, включаючи тдприемства аграрного сектора, харчовоi промисловостi, торгШ, ресторанного господарства та домогосподарств.

Ключоеi слова: система управлшня, тдприемство сфери харчування, розвиток, стратеги, функцн, штегроваш структури, полтика управлшня. Рис.: 5. Ббл.: 9.

Яцун Леонд Миколайович - доктор економiчниx наук, професор, зав'дувач кафедри менеджменту зовнiшньоекономiчноi д'тльност'! та туризму, Хармвський державший ушверситет харчування та торгiвлi (вул. Клочтська, 333, Харщ 61051, Украша) E-mail: yatsun@meta.ua

Карпенко Ольга Володимирiена - кандидат економiчниx наук, професор, Полтавський ушверситет економки i торг'ш (вул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Украша)

Карпенко Вктор Дмитроеич - кандидат економiчниx наук, доцент, Полтавський ушверситет економ'жи i торгiвлi (вул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Украша)

УДК 331.108

Яцун Л. Н., Карпенко О. В., Карпенко В. Д. Методология формирования национальной политики питания населения

Изложены материалы исследования процессов управления сферой питания по критериям состава задач деятельности предприятий, их участия в интеграционном процессе производства, реализации и организации потребления продуктов и услуг питания. Предложена модель природосоответствующего развития сферы питания как природно-социально-экономической системы. Определены приоритетные направления национальной политики питания населения на основе интеграции участников процесса организации питания. Обоснованы методологические подходы к формированию модели управления развитием предприятий сферы питания по этапам подготовки и принятия решений по интеграции субъектов хозяйствования, включая предприятия аграрного сектора, пищевой промышленности, торговли, ресторанного хозяйства и домохозяйств. Ключевые слова: система управления, предприятие сферы питания, развитие, стратегии, функции, интегрированные структуры, политика управления. Рис.: 5. Библ.: 9.

Яцун Леонид Николаевич - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой менеджмента внешнеэкономической деятельности и туризма, Харьковский государственный университет питания и торговли (ул. Клочковская, 333, Харьков, 61051, Украина) E-mail: yatsun@meta.ua

Карпенко Ольга Владимировна - кандидат экономических наук, профессор, Полтавский университет экономики и торговли (ул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Украина)

Карпенко Виктор Дмитриевич - кандидат экономических наук, доцент, Полтавский университет экономики и торговли (ул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Украина)

UDC 331.108

Yatsun L. M., Karpenko O. V., Karpenko V. D. The Methodology for Formation of National Nutrition Policy

The materials of the study of management processes in the food service industry based on the criteria of composition of tasks of establishments' activities, their participation in the integration process of production, sale and organization of food consumption and catering services are outlined. A model of nature-aligned development of the food service industry as a natural and socio-economic system is proposed. Priority directions of the national nutrition policy are determined on the basis of integration of participants in the process of organizing catering. There justified methodological approaches to the formation of a management model for development of enterprises in the food services industry by stages of preparing and making decisions on integration of business entities, including enterprises of the agrarian sector, food industry, trade, restaurant business and households.

Keywords: management system, food service establishment, development, strategies, functions, integrated structures, management policy. Fig.: 5. Bibl.: 9.

Yatsun Leonid M. - Doctor of Sciences (Economics), Professor, Head of the Department of International Management and Tourism, Kharkiv State University of Food Technology and Trade (333 Klochkivska Str., Kharkiv, 61051, Ukraine)

E-mail: yatsun@meta.ua

Karpenko Olha V. - Candidate of Sciences (Economics), Professor, Poltava University of Economics and Trade (3 Kovalia Str., Poltava, 36014, Ukraine)

Karpenko Viktor D. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Poltava University of Economics and Trade (3 Kovalia Str., Poltava, 36014, Ukraine)

Актуальнiсть взаeмовiдносин людини з навколиш-шм середовищем шляхом щоденного процесу харчування в сучасних умовах зростае, осккьки багатовiкова традицiя харчування вiдiграла суттеву роль у формуваннi людини як бюлопчного виду та потребуе впровадження механiзмiв узгодженого функцiонального управлiння розвитком сфе-ри харчування як багатоелементно1 природно-сощально-економiчноí системи, що мае оргашчно поеднувати потреби, чинники, функцп та полiтику харчування.

1нтереси учасникiв процейв виробництва, реамзаци та споживання продуктов i послуг харчування доволi часто не сп:впадають. Виробниив продовольства турбують пе-реважно комерцшш аспекти харчування, але для людини найважлившими залишаються питання кiлькостi, якост та структури харчування, якi в глобалiзованому сустль-ствi i в УкраМ погiршуються. За характером i ступенем ри-зику загрози харчування для здоров'я людини обумовлеш забруднешстю довкiлля, сировини та харчових продукпв пестицидами, високими концентрацiями хiмiчних речо-вин, добрив, штучними добавками й шшими несприятли-вими чинниками.

Виходячи зi специфжи сфери харчування як при-родно-соцiально-економiчноí системи, 11 розвиток пов'яза-ний не лише з досягненням економiчного зростання, але й зумовлений позаекономiчними чинниками, такими як по-лiтика, психологiя, iсторiя, етнос, релiгiя, ментамтет тощо. З огляду на це, розробка стратеги соцiально-економiчного розвитку мае враховувати природну складову сфери хар-чування як важливий елемент рiвня та якост життя насе-лення, що потребуе штеграцшного пiдходу до формування системи управлшня.

В стратепях багатьох краш отримала розвиток кон-цепцiя сталого розвитку суспкьства, економiки та приро-ди, рекомендована ООН [6; 8].

Бкьшкть дослiджень економiчних проблем розвитку [2; 6; 7; 9] орiентовано або на тдприемство як самостшний вiдособлений суб'ект господарсько'1 дiяльностi, або на ве-лику корпоративну структуру холдингового типу з жор-сткою iерархiчною структурою управлшня, а отже, еле-менти стратепчного процесу для сфери харчування по-требують змютовно! конкретизаци та адаптаци до умов '1х функщонування. У межах цих дослiджень потребують подальшого розвитку теоретичнi та методолопчш пробле-ми, присвяченi не лише створенню та вибору оптимально'! стратегй, а й питанням формування дiевих механiзмiв 11 реал1зацй: полiтика, програми, проекти, засоби. У зв'язку з особливостями функщонування тдприемств сфери харчування у межах кластерно'1 та мережево'1 взаемоди актуалiзуються завдання штеграцп '1х розвитку та узгодженого управлшня, формування методолоично1 бази полiтики розвитку тдприемств сфери харчування на основi узагаль-нення, поеднання та розширення теоретичних здобуткiв наукових шкк стратепчного управлшня i використання iнструментарiю стратеги штеграцшного розвитку.

Сфера харчування населення являе собою диверси-фжований мiжгалузевий кластер, що виконуе у масштабах суспкьства функци вирощування сировини, виробництва харчових продуктов, '1х реалiзацil та оргашзаци споживання, а мехашзм управлiння сферою харчування включае

багато елемент1в i пiдсистем, рiзних за походженням i формою, для забезпечення рiзноманiтних потреб, пов'язаних iз харчуванням [9] (рис. 1).

Ршень споживання продуктiв i послуг харчування постшно змiнюються в процесi соцiально-економiчно-культурного розвитку суспiльства та залежать вiд багатьох факторов - умов виробництва та розподку '1ж1, звичок харчування, кулiнарних прийом1в, уявлення про престиж-нiсть, переваги та якост продуктiв, поiнформованостi про рацюнальшсть харчування, складу харчових продукт1в, '1х доступностi, р1вня доходiв, споживчих цш на продукти харчування, '1х стабкьносп тощо. Харчування знаходиться в ткному зв'язку з iншими аспектами життя суспкьства, в^ображуючи характернi для нього етшчш, естетичнi та соцiально-психологiчнi уявлення, норми поведшки, релi-гiйнi настанови, ймейний уклад та традицiйний побут i е важливим елементом культури сусп1льства. Набiр харчових продукпв, використання кулiнарних технологiй та хар-чова поведiнка споживачiв формують моделi харчування та полiтику управлiння.

Звички харчування консервативш й iнколи гальму-ють процес рацiоналiзацil харчування, введення економiчно бiльш ефективних метод1в виробництва продовольства, використання для харчування нових високояисних харчових продукпв та шновацш. ТрадицЦ харчування, знан-ня, мода й iншi соцiально-культурнi фактори визначають мотиви вибору продукпв i послуг харчування, формують попит i реальнi потреби в харчуваннi. Водночас сощальний розвиток глобалiзованого суспiльства супроводжуеться поступовим стиранням особливостей традицiйних моделей харчування окремих народш i груп населення.

Змiна характеру дiяльностi та трудових наванта-жень, способу життя, еколопчних впливiв супроводжуеться змшою фiзiологiчних потреб людини, формуван-ням нових звичок та умов споживання "ш, якi поеднують традицЦ та iнновацil харчування, iнтегруючи природний, сощальний та економiчний вектори розвитку сфери харчування (рис. 2). З'ясування виидних особливостей розвитку природно-соцiально-економiчноl системи харчування (ПСЕСХ) сл1д доповнити обгрунтуванням стратегiй розвитку: системою цкей i критер11в '1х досягнення. Формування типу та модел1 нацинально: стратегй та пол1тики харчування, визна-чення Н ц1льових орiентирiв ! територiальних особливостей являе собою методолопчну основу розвитку сфери харчуван-ня як системи.

Формування типу стратегш розвитку сфери харчування знаходиться тд дiею двох р!зноспрямованих тен-денцiй - посилення регюнальних чинник1в i впливу гло-балiзацiйних процейв. З точки зору св1тово'1 взаемозалеж-ност1 розробка власно1 пол1тики розвитку Укра1ни в целому та П окремих галузей ! регiонiв мае спиратися на домшуюч! у св1тов1й практицi концептуальнi тдходи до формування стратегiй розвитку [1; 5; 9]: стратегш консерваци природного середовища, стратегiю зростання виробництва або стратегш сталого розвитку.

Анамз стратегш розвитку показуе, що надм!рна л!бера-лiзацiя в умовах глибоко1 системно-структурно1 кризи, в1дх1д держави в1д вирiшення економiчних i соцiальних проблем зу-мовлюють складнiсть формування власно1 модел! сталого роз-

Потреби в xaрчуванш

Бюгент

внутрниш

бюлотт

продукти;

втлюдини;

стать;

фвичне навантаження; режим життедтльносп

забезпечення

пластичними

речовинами;

гомеостаз;

релаксацт

Продукти

ктьк1сть; наявнкть; бюлопчна цшнкть харчування

Психологтш

енергетичнi

енергетична цшнкть

рацюну;

органолептичы

властивосп;

емоци;

характер;

традицм

забезпечення енерпею; мотивацт харчування; поведшка; задоволення

Види

функцюнальне; енергетична цшнкть; вщчуття

Цуховн1

Ыосферт

Чинники

шформацшт

ц1нност1;

спадковкть;

свщомкть;

знания про харчування; виховання

природш

стан довктля; еколопя;

природы ресурси; умови рекреацм; пособие господарство

Функцмхарчування

регуляторна;

¡мунна;

сигнальна;

пвнання;

комушкацт

■ гармонт з природою;

■ екочистота продукта;

■ походження продукта

Mofleni харчування

Форм и

традицшне;

збалансоване;

вегетар1анство;

домашне;

громадське

Ращони

■ асортимент;

■ рецептури;

■ bmíct речовин;

■ походження сировини

Соц1альн1

соцшльт

стан домогосподарства; формат садиби та житла; безпека;

державна пщтримка

спткування;

статус;

захищенкть;

соцтльнкть харчування;

естетичшсть

Мета

ппешчна; естетична; соц1алвацт; профтактика здоров'я

Економтт

зовшшш

економмнi

доходи; р1вень цш; зайняткть;

¡нфраструктура сфери харчування

економтна доступнкть; ефективнкть; вщновлення робочоТ сили;

економт часу

Технологи'

продуктивнкть;

eKOHOM¡4H¡CTb;

ефективнкть; витрати

Рис. 1. Елементи мехашзму управлшня сферою харчування

Природно-соцiально-економiчний розвиток сфери харчування

Рис. 2. Напрями природно-соцiально-економiчного розвитку сфери харчування

витку Украïни та окремих ïï галузей, включаючи сферу харчування, з точки зору узгодження економко-трансформацшних та сощально-еколопчних цкей розвитку. Виходячи з цього, пропонуемо концепцiю природов1дпов^ного розвитку сфери харчування як природно-сощально-економ1чно'1 системи в напрям1 св^омого ставлення до вирощування, виробництва та споживання '¿ж1, формування гармоншних 1з природою потреб харчування населення [4; 8]. Еташв природов1дпов^ного розвитку сфери харчування у найближчому майбутньому мае бути два: етап економ1чного зростання (переважно виробни-чий розвиток) та етап природов1дпов^ного екорозвитку.

На першому етат завдяки економ1чному зростанню ма-ють бути досягнул визначеш рiвнi доходу населення, п1дпри-емств, регюну та держави в цкому, зменшено рiвень безробгт-тя, вжито заход1в щодо покращення рiвня загально' св^омост, освiти та культури населення, у тому числ екологiчноï культу-ри харчування. У розрiзi iснуючих свгтових стратегiй розвитку пануючою для цього етапу може бути визнана политика зростання виробництва доповнена певними еколопчними заходами та технолопями.

На другому етапi прирiст основних економiчних показникiв може бути уповкьнено за рахунок вiдчутного збiльшення еколопчних заход1в i покращення стану навко-лишнього середовища. Основною полiтикою цього етапу постае консерващя навколишнього середовища. Перех^ вiд першого до другого етапу мае в^буватися через управлшня людськими потребами як основний неекономiчний чинник змiни траекторп розвитку. Тому полiтику харчування населення сл1д спрямувати на реалiзацiю стратеги: в^ виробничого до природовiдповiдного екорозвитку на основi економiчного зростання й управлшня змшами в людських потребах харчування.

Природовiдповiдний розвиток е бкьш широким поняттям порiвняно з суто еколопчним i забезпечуе ви-значений тип рiвноваги як баланс мiж його сощально-економiчними та природними складовими, коли економiч-ш, соцiальнi й екологiчнi цiлi врiвноважуються та штегру-ються, а темпи економiчного зростання не перевищують темтв вiдтворення природних ресурсiв, причому осно-вним показником такого розвитку вважаеться полшшення якостi життя людини та змши ïï свiдомого ставлення до природи як джерела продовольчо' сировини, технологш виробництва та споживання продуктов харчування i важ-ливо' складово' рiвня та якостi життя населення.

Вважаеться за доцкьне застосування ^е' природо-вiдповiдностi до всiх стадш процесiв вирощування, виробництва та споживання продукпв харчування i як основи свь домого ставлення до формування потреб i споживчих влас-тивостей (якостi) продуктов i послуг харчування (рис. 3).

Природов^пов^ний розвиток харчування населення мае передбачати гармошю (узгодженiсть, в1дпов^шсть) i збалансованiсть основних елементiв системи харчування - потреб людини, чинниив харчування, коригування функцш системи та формування природов^пов^них моделей розвитку харчування людини, суб'ектш i тдприемств, що забезпечують це харчування та в^пов^шсть основнiй метi суспкьного розвитку - пiдвищенню рiвня та якост життя людини. На такш методологiчнiй базi може форму-ватись у подальшому нацiональна полiтика у сферi харчування та цш управлiння пiдприемствами-органiзаторами харчування.

Для досягнення синергетичного ефекту найважливь шi напрямки нацюнально' полiтики харчування населення Грунтуються на таких принципових положеннях:

ш

Концепщя природовщповщного харчування населения

Политика Стимулы Стандарты /нноваци 1нвестицИ Технологи

Природозахисна Мотивацт Гармонвацт Використання Торпвля Ресурсозбер1гаюч1

ПОЛ1ТИКЭ рОЗВИТКу П1ДПрИ£МСТВ стандарта з £С нетрадицшно! сировини натуральними продуктами технологи

Нов1 прюритети розвитку

Реклама

=1

тз о а ь ф

Ф Ж О X

о г

5"

X

ю о

Еколопя навколишнього середовища

1ндивщуальна мотивацт

Нов1 фвюлопчш норми

Прюритет в1тчизняноТ продукцм

Громадська думка

Оптимвована структура рацюну

Збагачення бюлопчно активними добавками та втамшами

Функцюнальы продукти

Комплексшсть екозаход1в

Сусптьнп потреби

Посилення гранично допустимих концентрацш

Штучш продукти

Осв1та населения

ГНкувально-профтактичне харчування

Екомаркування продукт^

Продукти функцюнального призначення

ГНдтримка домогосподарств

Оргашчне землеробство

Белений туризм

Рекреацт та курорти

Д|£тичне харчування

Дитяче харчування

Рис. 3. Складов! концепцм природовщповщного розвитку сфери харчування населения

Бютехнологм

Молекулярна кухня

Збалансовашсть рацюнпв

Генетично модифтоваш органами

Фармаколопчнкть харчування

,ГНкувальн1 власти восп

о г

■с

а х

ш

ш а т

г -1

о

о

13 ш ■с

г» н га о г

■ держава визнае головним прiоритетом здоров'я, piBeHb та якiсть людини i проявляе постiйну тур-боту щодо цього;

■ при виробництвi харчових продукпв слiд викори-стовувати переважно впчизняну сировину натурального походження та безпечш компоненти;

■ продукти та послуги харчування, призначенi для споживання населенням, не повинш наносити за-грозу здоров'ю;

■ продукти харчування повинш не лише задоволь-няти фiзiологiчну потребу людського оргашзму, але й виконувати профiлактичнi та лшувальш функцп, включаючи виведення iз органiзму шид-ливих речовин.

Виходячи iз цiеï концепцп, можна сформулювати найбкьш важливi напрями управлiння державною пол1ти-кою у сферi природов^пов^ного харчування населення.

1. Структура харчування потребуе значного коригу-вання у бш бiльшоï збалансованостi за основними речовинами, особливо по бкку, замшу iмпортних соевих шротав вiтчизняною сировиною природного походження.

2. Вггамшна забезпеченiсть е одним iз головних прю-

ритет1в продовольчо'1 безпеки населення Украши, оскiльки в процесi кулшарно'1 обробки втрачаеть-ся до 40 % вггамшу А, 20-30 % вггамшш групи В та до 60 % вггамшу С, що потребуе нових технологiй для забезпечення вггамшно'1 достатностi.

3. Лiкувально-профiлактичнi властивосп продуктов необхiдно пiдвищувати з метою запобтання ризику виникнення поширених захворювань, пов'язаних iз штенсифшащею життя, забруднен-ням довкiлля, несприятливими умовами пращ. Розширити випуск продуктов харчування, що шд-вищують iмунiтет, якiсть життя, знижують ризик захворювань та адаптивнiсть органiзму.

4. Дитяче харчування визнаеться прюритетним за-вданням на державному ршш, але його стан ви-кликае стурбованiсть, обумовлену нерозвине-нiстю науково-технологiчноï бази й асортименту продуктов дитячого харчування.

5. Безпека продовольчо'1 сировини та харчових продуктов стае все бкьш актуальною проблемою у зв'язку з несприятливою дiею багатьох чинникiв i забруднешстю продуктов харчування токсични-ми речовинами хiмiчноï та бiологiчноï природи i потребуе поглибленого контролю [3; 9].

Мехашзм формування та реалiзацiï нащонально'1 по-лiтики харчування населення повинен враховувати цш, напрями, способи та форми дiяльностi держави у сферi здорового харчування населення i е складовою частиною соцiально-економiчноï полiтики держави (рис. 4). Полiтика харчування населення формуеться та реалiзуеться за до-помогою мехашзму, який визначае ïï основш принципи та ключовi положення i, зокрема, напрями науково-техшчного прогресу, вибiр прiоритетiв, фiнансування науки та вико-ристання il результатiв у виробництв^ стимулювання шно-вацiй, регiональнi та загальнодержавш iнтереси.

Основою формування науково-техшчно'1 полiтики повинна стати довгострокова стратепя полiпшення хар-

чування населення з метою загального зростання рiвня та якост життя. Видiленi прiоритети сл1д реалiзувати через систему галузевих i регюнальних цiльових програм, якi визначають рiчнi обсяги засобiв на науковi дослiдження, а також систему економiчних п1льг для стимулювання д1-яльност субект^в сфери харчування.

Полiтика та мехашзм управлшня розвитком сфери харчування мае враховувати основш р^вш формування розумних потреб харчування, державного регулювання та ринкового функщонування шдприемств сфери харчування. 1нвестицшний розр1з в^ображуе спiввiдношення довготермiнових i короткотермiнових штересш, певний ступ1нь свободи руху кашталу. Функцiонально-факторний розр1з характеризуе пропорцп та взаемодш м1ж процеса-ми шдготовки кадрiв, охорону здоров'я та навколишнього середовища, проведення фундаментальних i прикладних наукових дослiджень, удосконалення технологiчноï бази, ращонал!защю споживання, закрiплення соцiальноï ста-61льност1 тощо.

З метою штегрального структурно-функцiонального синтезу функц1й i суб'екпв процесу харчування механiзм управлiння мае бути доповнений такими важливими р!в-нями, як глобальш стратеги, вплив шститупв громадян-ського суспкьства та домогосподарств [5; 9].

Цкьовий шдид до управлiння економiчною складо-вою базуеться на прюритетах соцiально значущих цiлей, мотивовано'1 iдеï надання населенню високояисних i здо-рових продукпв i послуг харчування. Динамiка змши об-сяг1в виробництва харчових продуктов, як встановлено, залежить в1д кутвельно'1 спроможност1, iнтенсивностi конкуренцп, о6сяг1в швестицш, державного регулювання, частки 1мпорту тощо. Для реамзацп зазначених сценаров природов^пов^ного розвитку сфери харчування доцкь-но роздкити функцп держави, пiдприемств i домогосподарств у межах публ!чно-приватного партнерства. Держава виконуе планувальну, досл^ницьку, осв1тню, безпекову та контрольну функцп, а пiдприемства забезпечують ви-робництво широкого асортименту як1сних i здорових продуктов, домогосподарства формують здоров! звички харчування i узгоджують параметри шдивкуальних i сусшльних форм харчування.

Формування регiональних програм розвитку здорового харчування мають Грунтуватись на засадах концепцп природов1дпов1дност1 й охоплювати заходи державного регулювання харчування, д1яльност1 шдприемств i поведшку домогосподарств, спрямованих на досягнення загально'1 мети - забезпечення здорового харчування населення.

Стратегй управлшня на р1вш пiдприемств сфери харчування являють собою узагальнену модель дш, яка вклю-чае мехашзми формування внутр1шнього iнтеграцiйного потенщалу пiдприемств, урахування зм1н зовн1шнього середовища й адаптацiю до них. Основними щлями тако'1 стратегй мають бути: мiнiмiзацiя корпоративних небезпек (погроз, ризиив) 1з боку зм1н зовн1шнього середовища, зосередження уваги на слабких мкцях у внутр1шн1й д1-яльност1 штегрованих пiдприемств i 1х зменшення за до-помогою використання iнтеграцiйних можливостей сфери харчування.

Формуванню стратепчних факторiв усшху взаемо-дИ пiдприемств буде сприяти обГрунтований ви61р ште-

Нацюнальна полiтика харчування населення

Мета

>

Забезпечення людини здоровим, достатнiм i повноцiнним харчуванням з урахуванням специфти житт£дiяльностi

Принципи Завдання Напрями розвитку

■ натуральшсть походження продовольчо''' сировини; ■ безпека та висока ягасть харчового рацюну; ■ кориснiсть i функцюнальшсть харчування; ■ збалансованiсть i рiзноманiт-нiсть харчового рацiону; ■ економiчна доступнiсть i соцн альна ор^нтовашсть харчу-вання; ■ синергiя дiй ciM'ï, пiдпри£мства та держави ■ профiлактика здоров'я всiх верств населення; ■ формування розумних потреб харчування; ■ вирощування еколопчно чисто''' продовольчо''' сировини; ■ виробництво та маркування продукпв соцiального харчування; ■ iндивiдуалiзацiя добових рацiонiв харчування; ■ оновлення системи харчування за мкцем роботи та навчання; ■ науково-громадська експертиза харчування ■ вдосконалення нормативно-правово''' бази харчування; ■ гармошза^я стандар^в якостi до вимог ЕС; ■ iнтегральне цiльове екоземлеробство; ■ шновацшшсть харчових технологiй та технти; ■ сiмейно-приватно-публiчне партнерства; ■ держрегулювання соцiальноï та функ-цюнальноТ спрямованостi харчування; ■ створення умов добросовкно''' конкуренции ■ мехаызми державна пiдтримка соцiаль-ного харчування

Мехашзм управлiння вза£модi£ю

Домогосподарство Пiдпри£мство Держава

■ формування розумних потреб харчування; ■ дотримання щоденних режимiв харчування; ■ збалансовашсть харчування вдома та поза домом ■ виховання цшностей харчування; ■ органiзацiя харчування за мкцем роботи та навчання; ■ органiзацiя та управлшня бiзнес-процесами ■ нормативно-правове регулювання харчування; ■ со^альн стандарти та птьги харчування; ■ стандарти безпеки та якосп продук^в i послуг

Ринок Громадськiсть Свiтова сптьнота

■ формування конкурентоспро-можного середовища; ■ конкурси тдпри£м^в-орга-шзатсрв харчування; ■ тендерне регулювання якосп закупiвель продуктiв ■ громадський мониторинг i контроль; ■ соцiалiзацiя харчування; ■ наукова експертиза фiзiонорм i проектiв ■ передовий досвiд та шноваци харчу-вання; ■ при£днання до програм ЕС; ■ свп^ угоди ООН, ФАО, ЕС

Рис. 4. Нацюнальна политика у сферi харчування населення

грацiйних стратегiй, якi спрямовано на вдосконалення i розвиток в^носин у межах iнтегрованого формування. Рекомендований стратепчний набiр управлiння штегра-цiйною взаемодiею суб'ектiв сфери харчування складаеть-ся iз трьох iерархiчних ршнш: корпоративний (визначае моделi поведшки сукупностi економiчних суб'ектш всього об'еднання, сфери харчування певного iерархiчного рiвня); структурний (базуеться на формуваннi стратепчно' позицп окремого учасника, пiдприемства чи суб'екта штеграцшно' взаемодп та узгодження з корпоративним ршнем) i функць ональний (визначае процеснi складовi формування ключо-вих компетентностей пiдприемств сфери харчування).

Перед власником бiзнесу сто'ть завдання досягти кращих економiчних результапв за обмежених ресурсiв i значно' конкуренцп та зберегти контроль над бiзнесом,

не допустити повно' штеграцп через злиття та поглинання. У цш ситуацп актуальним е пошук концепцп, яка би забез-печила баланс матерiальних i нематерiальних активш мiж формально незалежними партнерами, узгодження клю-чових компетентностей i щлей, конкурентнi переваги на основi стратепчно' взаемодп суб'ектiв сфери харчування.

Структурно-лопчну модель стратегiчного управлш-ня розвитком кластера тдприемств сфери харчування на базi 'х iнтеграцiï наведено на рис. 5, що зумовлюе таи поло-ження методологи управлiння сферою харчування: сфера харчування е складною, природно-соцiально-економiчною динамiчною системою, формування нового типу поведшки тдприемств на ринку базуеться на кооперенцп, - поеднан-ш спiвпрацi з конкуренцiею, спроможшсть об'ектш налаго-джувати зв'язки мiж окремими розрiзненими елементами;

1 етап. Стратепчний аналiз ринку продукпв i послуг харчування

Стан i piвeнь задовiльнeння попиту Пpопозицiя пpодyктiв i послуг Рiвeнь якостi продукцп та обслуговування Рiвeнь цiн i таpифiв на продукти та послуги

2 етап. Оцiнка зовнiшнiх i внутршых чинникiв впливу

Х1 - piвeнь доходiв населення Х2 - розселення та щiльнiсть населення Х3 - харчування в домогосподарствах Х4 - потен^ал сфери харчування

3 етап. Прогноз попиту на продукти та послуги харчування (Y)

Обсяги споживання продукпв харчування Структура мepeжi пщпривмств тоpгiвлi та РГ Стандарти якост на продукти та послуги Рiвeнь цiн та дотацп на харчування

4 етап. Визначення цтей стpатeгiчного yпpавлiння кластером

Створення цшностей харчування для споживачiв Рацiоналiзацiя внyтpiшнiх бiзнeс-пpоцeсiв пiдпpи£мств Упpавлiння ягастю продукцп i конкуренто-спpоможнiстю шдпри£мств Фiнансово-eкономiчна стiйкiсть

5 етап. Визначення формату та структури харчового кластера

Виробники продовольчо'1' сировини Виробники харчових продукпв Об'£кти оптовоТ та pоздpiбноï TOp^i Пiдпpи£мства ресторанного господарства

6 етап. Оцшка впливу внутрiшнiх i зовншых KOHKypeHTiB

7 етап. Формування политики розвитку харчового кластера

1нформацшноТ lнновацiйноï lнвeстицiйноï lнститyцiйноï

8 етап. Розподт фyнкцiй стpатeгiчного yпpавлiння харчовим кластером

Планування вза£модп та обсяпв дiяльностi Оpганiзацiя кластерной' вза£модп Мотива^я iнтeгpацiйноï вза£моди Контроль досягнення цтей

9 етап. Досягнення синергетичних ефекпв формування кластера

Рис. 5. Етапи управлшня розвитком кластера шдприемств сфери харчування

формування продуктов i послуг харчування для задоволен-ня попиту споживач^в шляхом ^ентифшацп параметрiв управлiння.

Висновки. Сучаснi економiчнi тенденцп та внутрш-ньоорганiзацiйнi фактори, умови, процеси д1яльност1 шд-приемств сфери харчування актуалiзують формування по-л1тики харчування населення, яка обумовлюе теоретико-методологiчну базу iнтеграцiï учасниив ринку, поеднуе найбкьш ц1нн1 ознаки, елементи та сприятиме практичнш реалiзацiï механiзмiв управлiння iнтеграцiйними процеса-ми у д1яльност1 суб'ект^в харчування.

Прюритети пол1тики харчування населення базу-ються на основ1 принцип1в стратегiчноï взаемодп з орiен-тацiею на зовншш перспективи та внутр1шн1 можливост1 шдприемств сфери харчування, як1 виконують функцп виробництва продукпв харчування, 1х реалiзацiï та оргаш-

зацп харчування, що об'ективно потребуе 1х узгодженого розвитку.

Концепщя природов1дпов1дност1 харчування дозволить формувати нацюнальну пол1тику харчування населення Украши на основ1 ïï власного природно-економiчного ресурсу та потреб населення у здорових продуктах i яисних послугах харчування, що може бути реалiзовано на основ1 публiчно-приватного партнерства держави, пiдприемств, громадськостi та домогосподарств, спрямованого на потреби кшцевого споживача. Стратеги управлiння розвитком шдприемств сфери харчування на основ1 взаемодп вс1х учасникiв процесу харчування сприятимуть досягненню синергетичних ефект^в та пiдвищенню р1вня i якост життя населення.

Напрями подальших розв1док i виршення завдань управлiння здоровим харчуванням населення мають бути

спрямоваш на iнтегровану взаемодiю суб'ектiв регюну, мiста, контингенту споживачш, формування територiально-галузевих мереж, харчових кластеров та шших iнновацiйних форм iнтеграцiï тдприемств сфери харчування.

Л1ТЕРАТУРА

1. Moore J. B. Social origins of dictatorship and democracy: lord and peasant in the making of the modern word. Boston: Beacon Press, 2012. 430 p.

2. Березш О. В. Продовольчий ринок Укра'ши: теоретико-методолопчш засади формування i розвитку: монографiя. Кшв: Центр учб. л1т., 2008. 184 с.

3. Иванов Ю. Б. Конкурентоспособность предприятия: оценка, диагностика, стратегия: монография. Харьков: ХНЭУ, 2004. 256 с.

4. Мельник Л. Г. Экономика развития. Сумы: Университет. кн., 2013. 784 с.

5. Пригожин И., Стенгер И. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой. М.: Прогресс, 1986. 431 с.

6. Пщприсмницьк мережi в торпвлк монографiя/за заг. ред. Н. О. ГолошубовоГ. КиГв: КНТЕУ, 2014. 344 с.

7. Пилипенко А. А. Стратепчна штегра^я пщприсмства: мехашзм управлшня та моделювання розвитку: монографiя. Харгав: ВД «1НЖЕК», 2007. 380 с.

8. П'ятницька Г. Т. Управлшня шдприсмством в епоху гло-балiзму: монографiя. Кив: Логос, 2006. 568 с.

9. Яцун Л. М. Управлшня шдприсмствами сфери харчування: теорiя, методолопя, практика: монографiя. Харкiв: ХДУХТ, 2015. 342 с.

REFERENCES

Berezin, O. V. Prodovolchyi rynok Ukrainy: teoretyko-metod-olohichni zasady formuvannia i rozvytku [Food market of Ukraine: theoretical and methodological principles of formation and development]. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury, 2008.

Ivanov, Yu. B. Konkurentosposobnost predpriyatiya: otsenka, diagnostika, strategiya [Competitiveness of the enterprise: evaluation, diagnostics, strategy]. Kharkiv: KhNEU, 2004.

Moore, J. B. Social origins of dictatorship and democracy: lord and peasant in the making of the modern word Boston: Beacon Press, 2012.

Melnik, L. G. Ekonomikarazvitiya [Development Economics]. Sumy: Universitetskaya kniga, 2013.

Prigozhin, I., and Stenger, I. Poryadok iz khaosa. Novyy dialog cheloveka s prirodoy [Order out of chaos. A new dialogue between man and nature]. Moscow: Progress, 1986.

Pidpryiemnytski merezhi v torhivli [Entrepreneurial networks in trade]. Kyiv: KNTEU, 2014.

Pylypenko, A. A. Stratehichna intehratsiia pidpryiemstva: me-khanizm upravlinnia ta modeliuvannia rozvytku [Strategic integration of the enterprise: the mechanism of management and modeling of development]. Kharkiv: INZhEK, 2007.

Piatnytska, H. T. Upravlinnia pidpryiemstvom v epokhu hlo-balizmu [Enterprise management in the era of globalization]. Kyiv: Lohos, 2006.

Yatsun, L. M. Upravlinnia pidpryiemstvamy sfery kharchuvan-nia: teoriia, metodolohiia, praktyka [Management of food industry enterprises: theory, methodology, practice]. Kharkiv: KhDUKhT, 2015.