CC BY
25
Polozhennia pro trystupenevyi administratyvno-hromadskyi kontrol z bezpeky pratsi [Regulation on the three-administrative public control of safety]. Kyiv: Osnova, 2001.
Pushkar, T. A., and Diachenko, K. S. "Osoblyvosti ekonomich-noi bezpeky pidpryiemstv budivelnoi haluzi" [Features of the economic security of the construction industry]. Problemy i perspektyvy rozvytkupidpryiemnytstva, no. 2 (2013): 134-139.
Stolbov, V. F., and Shapoval, H. M. "Osoblyvosti upravlin-nia systemoiu finansovo-ekonomichnoi bezpeky budivelnykh pidpryiemstv" [Features of the system of financial and economic security construction companies]. http://eprints.kname.edu. ua/35404/1/103-108%20%D0%A1%D1%82%D0%BE%D0%BB%D 0%B1%D0%BE%D0%B2%20%D0%92%D0%A4.pdf
УДК 64.011.4.640
ФОРМУВАННЯ МЕХАН1ЗМУ УПРАВЛ1ННЯ РОЗВИТКОМ СФЕРИ ХАРЧУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ
© 2014 ЯЦУН Л. м.
УДК 64.011.4.640
Яцун Л. М. Формування мехашзму управлшня розвитком сфери харчування населення
Розглянуто засади формування мехашзму управлшня розвитком сфери харчування населення як мiжгалузевим кластером природно-со^ально-економiчного характеру. Запропоновано мехатзм формування ршень споживача щодо харчовоi поведши, який поеднуе чинники як економiчного (рацонального), так i неекономiчного (iррацонального, психоемоцйного) впливу. Об(рунтовано алгоритм формування мехашзму управлшня сферою харчування населення в сустльному секторi та домогосподарствах населення на основi структурно-функцонального синтезу, узгодження виконуваних функцй вертикальних iгоризонтальних структур уах iерархiчних р'вшв управлшня - як домогосподарств населення, так i сектор'в сустльного виробництва: сльського господарства, харчовоi промисловостi, продовольчоi торгiвлi та ресторанного господарства. Ключов'! слова: сфера харчування, мехатзм управлшня, харчова повед'шка споживачв, структура та функцИуправлшня. Рис.: 3. Ббл.: 8.
ЯцунЛеошд Миколайович - кандидат економчних наук, професор, зав'дувач кафедри менеджменту зовнiшньоекономiчно¡д'тльност'! та туризму, Хармвський державший ушверситет харчування та торгвлi (вул. Клочювська, 333, Харщ 61051, Украша) E-mail: yatsun@meta.ua
УДК 64.011.4.640
Яцун Л. Н. Формирование механизма управления развитием сферы питания населения
Рассмотрены основы формирования механизма управления развитием сферы питания населения как межотраслевым кластером природно-социально-экономического характера. Предложен механизм формирования решений потребителя относительно пищевого поведения, который объединяет факторы как экономического (рационального), так и неэкономического (иррационального, психоэмоционального) влияния. Обоснован алгоритм формирования механизма управления сферой питания в общественном секторе и домохозяйствах населения на основе структурно-функционального синтеза, согласования выполняемых функций вертикальных и горизонтальных структур всех иерархических уровней управления - как домохозяйств населения, так и секторов общественного производства: сельского хозяйства, пищевой промышленности, продовольственной торговли и ресторанного хозяйства. Ключевые слова: сфера питания, механизм управления, пищевое поведение потребителей, структура и функции управления. Рис.: 3. Библ.: 8.
Яцун Леонид Николаевич - кандидат экономических наук, профессор, заведующий кафедрой менеджмента внешнеэкономической деятельности и туризма, Харьковский государственный университет питания и торговли (ул. Клочковская, 333, Харьков, 61051, Украина) E-mail: yatsun@meta.ua
UDC 64.011.4.640 Yatsun L. M. Formation of a Mechanism to Control the Development of National Nutrition Area
Fundamentals of mechanism of control the development of nutrition area as a cross-sectoral cluster of natural and socio-economic nature are examined. The mechanism of formation of consumer decisions as to the behavior of foods consumer, which integrates economic factors (rational) and non-economic (irrational, emotional) influences, is proposed. The algorithm of formation of a mechanism to control the nutrition area in the public sector and households of the population on the basis of structural and functional synthesis, harmonization of the executed functions of vertical and horizontal structures on all hierarchical levels - from households to the sectors of social production: agriculture, food industry, food trade and catering industry was substantiated.
Key words: nutrition area, mechanism of control, behavior of foods consumer, structure and functions of the management. Pic.: 3. Bibl.: 8.
Yatsun Leonid M. - Candidate of Sciences (Economics), Professor, Head of the Department of International Management and Tourism, Kharkiv State University of Food Technology and Trade (vul. Klochkivska, 333, Kharkiv, 61051, Ukraine)
E-mail: yatsun@meta.ua
Ефективний розвиток сфери харчування населення в парадшш сталого розвитку значною мiрою зале-жить вц ефективного мехашзму управлшня хар-чуванням в умовах глобальних змш i поеднання основ-них шдсистем релевантного зовншнього середовища -ринкових механiзмiв, державного регулювання, впливу шститупв громадянського суспкьства та формування амейних традицш харчування при домшуючому вер-ховенствi шдивцуальних характеристик, уподобань та потреб споживачiв. Науковi дослцження оргашзацшно-економiчних проблем харчування населення переважно зосереджувались на розв'язанш окремих практичних
проблем функцюнування сфери харчування (харчових галузей, окремих виробництв, проблемах шдустрiалiза-щ!, забезпеченш продовольчою сировиною тощо).
Методолоичш засади формування цшсного мехашзму управлшня сферою харчування як природно-соцiально-економiчною системою та мiжгалузевим кластером, мгаею яко! е не промiжне виробництво окремих нашвфабрикапв, а кшцеве забезпечення потреб людини в продуктах i послугах харчування, розроблеш недостатньо, хоча загальш питання формування мехашзму управлшня економжою були предметом наукових дослцжень та методолопчних дискусш вцомих еконо-
мкйв (М. Круглов, Г. Атаманчук, М. Кабушкш, О. Шубш, Г. П'ятницька, Л. Лиюненко, Т. Мостенська та ш.) [1 - 7].
Протирiччя поглядiв дослiдникiв полягае в тому, що фактори розвитку системи управлшня розглядають-ся як складова мехашзму управлiння (внутрiшнi елемен-ти) i як складова середовища, на яке цей мехашзм здш-снюе вплив. Неповно в кнуючих роботах розкривають-ся i ресурси управлiння, особливо 1х iнформацiйна та людська складов^ якi набувають все бкьшого значення, осккьки у сферi харчування шдивцуальш цiнностi, упо-добання та ставлення в поеднанш з особистим характером людини (особи), яка приймае ршення щодо вибору продуктiв i послуг харчування, е визначальними.
Метою проведеного дослдження стало визначен-ня теоретичних засад механiзму структурно-функцю-нального синтезу управлiння природов1дпов1дним роз-витком сфери харчування населення, розробка мехашзму формування ршень споживача щодо харчово'1 поведiнки, механiзму управлiння харчуванням населення як в су-спкьному сектора так i домогосподарствах населення.
Основними елементами механiзму управлiння вважаються: цш управлiння, критери управ-лiння як ккьюсне вираження цкей, фактори управлшня, як елементи об'екта управлшня та !х зв'язки, методи впливу на фактори управлшня, ресурси управлшня - як сукупшсть матерiальних, фшансових ресурйв i соцiально-органiзацiйного потенцiалу для до-сягнення мети управлiння [1 - 3].
Теоретичш узагальнення показують, що механiзм управлiння може бути ефективним за умов використан-ня певного шструментарш адекватного застосовуваним методам управлшня. Такими шструментами впливу на сферу харчування та окремi И сектори (галузi та ви-робництва) можуть бути як економiчнi методи управлшня (цшов^ тарифнi, кредитш, податковi, фiнансовi, бюджетнi) так i неекономiчнi методи впливу (правовi, адмшстративш, соцiальнi, психологiчнi, освiтнi), яки-ми мае бути доповнений комплекс складових мехашзму управлшня сферою харчування як природно-сощально-економiчною системою та мiжгалузевим кластером.
Осккьки вважаеться, що мехашзм управлшня формуеться здебкьшого державними iнституцiями на макрорiвнi, поглиблюеться на мезорiвнi галузевими вiдомствами, конкретизуеться на регюнальному рiвнi мiсцевими органами самоврядування, а реалiзуеться на мiкрорiвнi пiдприемства та нашть домогосподарств населення, то для сфери харчування мехашзм управлшня носить досить четкий iерархiчний характер i мае поеднувати всi рiвнi iерархií управлiння. Але, на наш погляд, поеднання i використання лише формальних iнструментiв економiки в управлшш харчуванням недо-статньо, осккьки ршення людини стосовно харчування здебкьшого формуються пiд впливом неформальних iнститутiв - свцомосп, виховання, цiнностей, особи-стих смакiв, традицiй, характеру тощо. З цих причин нами пропонуеться мехашзм управлшня харчуванням населення доповнити такими складовими, як глобальне середовище, громадянська думка, сшейш цiнностi до-могосподарства та особист якостi людини.
Поеднання шструментш механiзму управлшня здш-снюеться в межах повноважень оргашзацшних структур i не повинно мiстити протирiч мiж окремими шд-системами та елементами в !х iерархiчнiй шдпоряд-кованостi впливу на керований об'ект. Разом з цим, iерархiчна п1дпорядковашсть в ринкових умовах досить складна i мшлива, тому вченими пропонуються рiзнi ме-тодологiчнi пiдходи до трактування механiзму управлш-ня - структурно-оргашзацшний, структурно-системний, структурно-функцiональний [1 - 3]. На наш погляд, ко-ректнше вести мову про структурно-функцюнальний пiдхiд щодо визначення механiзму управлшня, осккьки суб'екти та об'екти управлшня самi по собi е системами та утворюють нову систему, а об'еднання встх елементiв управлiння в едину структуру (оргашзащю) е необхцною умовою створення системи. Принципово важливим по-стае завдання формування структур управлшня та функций, котрi виконують конкретнi органи управлiння на встх iерархiчних ршнях, осккьки це кардинальним чином впливае на ефектившсть управлiння, мотивацiю спожи-вачш та виробникш продуктiв i послуг харчування.
Розробка мехашзму управлшня сферою харчування населення ускладнюеться наявшстю багатьох специфiчних особливостей, притаманних !й як об'екту управлшня - значна численшсть секторiв i суб'ектiв дЬ-яльносй, широта i глибина асортименту продукйв та послуг харчування, диверсифiкацiя та штеграцш видiв виробництв продовольства, кнування домашни i по-задомашнтх форм харчування, рiзноманiтнiсть теорiй та моделей харчування, сильний вплив особистих упо-добань та чинниюв позаекономiчного характеру, стан довккля та природних ресурсiв, розматсть попиту та пропозици, глобальнi чинники тощо.
У6
вн н
,
'ентральним питанням у вивченш потреб харчу-вання населення постае завдання визначення . нормативних показниюв розрахунку обсягiв харчування, необхцних для задоволення цих потреб. 1сную-ча практика складання споживчого кошику Грунтуеться переважно на плануваннi вк, досягнутого (можливого) i встановленнi теоретично! межi нормального розвитку людського оргашзму на основi фiзiологiчних норм харчування [3]. Проте доцкьно виходити не ткьки з критерию можливих бiологiчних потреб, а враховувати реально дiючi зовнiшнi умови, доповнюючи потреби людини в харчуванш комплексом соцiально-економiчних факторiв суспкьного характеру. Розмiр i структуру потреб населення в харчуванш доцкьно розглядати з урахуванням реального досягнення !х в найближчш перспективi та фактично'1 харчово'1 поведшки споживачiв, iнакше вони не будуть мати практичного значення. Обидва вищезазначе-ш (нормативно-рацiональний та емоцiйно-поведiнковий) шдходи використовуються наукою та практикою в пла-нуваннi та управлiннi харчуванням населення - i фiзiоло-пчш норми, i соцiально-економiчнi фактори зовншнього середовища формують потреби людини в харчуванш, що вимагае побудови психосоматично'1 моделi харчування, яка органiчно поеднувала б рацiональну та iррацiональну природу людини, 11 адаптацiю до шнуючих умов, а вк,по-вiдно ккьюсш та якiснi показники харчування. Бажаний
образ споживчих прагнень може вiдобразити цiльовi або кiнцевi орiентири харчування населення. Разом з тим, використання кнуючих вимiрiв (таких як калорiйнiсть добового рацюну, маса використано! сировини, трива-лiсть прийому коефiцiент сумарно! органолептично! оцiнки тощо) не виршують проблему в зв'язку з неодно-рiднiстю та рiзноманiтнiстю асортименту сировини, хар-чових продуктш i готових страв, якi використовуються в харчуванш населення i потребують вдосконалення.
О^м суспкьних органiзацiй продовольчо! сфери, кнують i особистi пiдсобнi господарства, суспкьно слабо органiзована та формалiзована сфера економiки, яка не завжди бере участь у товарно-грошових вцносинах, але частка яко! у вирощуванш й особливо споживаннi продуктiв i послуг харчування досить вагома i склада-ла в 1990 р. до 12 % обсягу вирощеного продовольства, а сьогодш збкьшилась до 40 - 50 %, а за деякими продуктами та послугами сягае 80 - 95 %.
У а галузi сфери харчування знаходяться у вза-емоди, але одш пов'язанi з виробництвом, iншi -з реалiзацiею i не виходять безпосередньо на харчування споживача, але в цкому формують сферу виробництва та обку продовольчих ресурйв. Сьогоднi вказанi галузi розширюють свою дшльшсть i самостiйно здiйснюють не ткьки роздрiбну фiрмову торгiвлю про-дукцiею власного виробництва, але й безпосередньо ор-ганiзують особисте !! споживання у фiрмових магазинах кондитерських, м'ясних, молочних, хлiбобулочних ви-робiв, ланцюгах пивних барiв з власним трендом, продуктом i обладнанням та шших формах диверсифкаци i мiжгалузевоl коопераци.
Споживання здiйснюе стимулюючу дш на вироб-ництво, що приводить до формування цкьово! концеп-ци синергетичного управлiння системою харчування, де вихцним пунктом стае не виробництво, а кшцевий соцiальний результат, розумш потреби людини. Не внутршш виробничi вiдносини балансуються потiм iз суспкьними потребами, а суспiльнi потреби диктують необхцш пропорци, визначаючи, де i в якому секторi потребуеться бкьш iнтенсивний розвиток науково-техшчного прогресу, у першу чергу пошук резервiв, збкьшення або зменшення витрат, тобто виступають прямим регулятором основно! оргашзаци виробництва в цкому. Галузевi стратеги потрiбно формувати на осно-вi планомiрно пiдпорядкованих цкей економiчного роз-витку, а не пасивного пристосування до господарських пропорцiй, яю складаються часто стихiйно або з метою отримання скоршого комерцiйного ефекту.
Зважаючи на масштабшсть та багатограншсть сфери харчування при формуванш механiзму управлiння, варто, перш за все, придкяти увагу узгодженню штересш вах елементiв домашни i позадомашни форм харчування, що разом уявляють зовншне оточення та особисп потреби людини, формують 'й попит, iндивiдуальну харчову поведiнку, внутршш мотиви та чинники. З цих позиций сфера харчування уявлятиме собою штеграл внутршньо-го бiопсихологiчного (психосоматичного) середовища людини та зовншни чинникш природного, соцiального i економiчного характеру, що стае передумовою форму-
вання синергетичного мiжгалузевого кластеру. Внутрш-ш чинники формують iндивiдуальну харчову поведшку людини i визначаються механiзмом самоуправлшня (самоменеджменту), тобто власного свкомо-емоцшного ставлення людини до задоволення власних потреб у продуктах та послугах харчування. Зовншш чинники утворюють складний конгломерат ситуацш, факторiв та обставин синергетичного характеру, яю потребують синтезу та цкшного сприйняття харчування, оценки потреб i попиту та прийняття власних ргшень щодо вибору про-дукпв, страв, послуг, форм та видiв харчування. З iншого боку, господарсью системи вс1х рiвнiв, як оргашзатори харчування домашнього i сусп1льного сектора, формують пропозицш продуктiв i послуг харчування i власний ме-хашзм управлiння своею дiяльнiстю, який теж залежить в1д багатьох чинник1в рiзноманiтних за сво!м походжен-ням. Тому стратепчним завданням формування дiевого мехашзму управлiння харчуванням населення нам ви-даеться такий методологiчний пiдхiд, який би поедну-вав механiзм самоуправлшня шдивкуальною харчовою поведiнкою людини та мехашзм управлiння поведiнкою домашн1х i сусп1льних господарських систем - орга-нiзаторiв харчування (рис. 1). Стратепчним напрямом формування такого механiзму управлшня харчуванням населенням уявляеться поеднання штересш ус1х учасни-кiв процесу харчування - споживачiв i виробникiв, сощ-альних i комерцгйних видiв харчування, шдивкуальних i сусп1льних форм оргашзаци харчування.
Виршення такого завдання уявляеться можли-вим на основi структурно-функцюнального синтезу вс1х складових (пiдсистем, секторiв та елементiв) сфери харчування як природно-соцiально-економiчноl систе-ми. При цьому принципово важливим е формування ефективних механiзмiв управлшня як шдивкуальними формами споживання "ш, так i вдосконалення механiз-мiв державного та ринкового регулювання сферою харчування суспкьного сектору.
Прийняття ршення людиною стосовно харчування уявляе собою складний, нечетко структурова-ний та формалiзований процес, що формуеться також багатьма чинниками i обставинами (рис. 2).
Галузеве рiзноманiття пiдприемств сфери харчування вк, агросектора до ресторанного господарства, багатоварiантнiсть засобiв державного регулювання та мiжнародноl економiчноl дiяльностi пiдприемств, висока динамiчнiсть i турбулентнiсть зовнгшнього середовища обумовлюють необхк,шсть формування механiзму управ-лшня сферою харчування, який поеднуе в собi елементи управлiння за результатами адаптивного управлшня.
Мехашзм управлшня сферою харчування як при-родно-соцiально-економiчною системою мае включати основнi пiдсистеми, структури, методи та функци еле-менпв, що здiйснюють вплив на прийняття ршень iз харчування людини (рис. 3).
ВИСНОВКИ
Проведеш дослiдження показують, що сфера харчування населення в сучасних умовах ринкових транс-
ЕК0Н0М1КА ЕК0Н0М1КА Т0РГ1ВЛ1 ТА ПОСЛУГ
Формування розумних потреб
Бюгенних Соцюгенних Психоф1зюлопчних
• ¡ндивщуальн1 фЫолопчы потреби; • пщвищення корисносп рацюну; • цшнпсть продукт^ харчування; • профтактична дтТжЬд1€та • ¡нформування населення; • освтешсть та пропаганда; • пщвищення культури харчування; • збереження нацюнальнихтрадицш; • виховання здоровихзвичок • мотивацт розумних потреб харчування; • самоусвщомлення потреб; • психокорекцт ¡ндивщуальноТ'харчовоТ поведЫки
-— Державне регулювання —--
Полянка природокористування Полянка, сощальш програми Економ1чний розвиток
• природозахисна пол^ика; • еколопя довктля; . органтне землеробство; • рекреацшы ресурси; • пщтримка домогосподарств; • пщтримка стьгоспвиробнимв; • збтьшення аграрних ресурав; • натуральшсть походження продовольства • нов1 прюритети полтшення харчування; • софально ор1€нтоване харчування; • адаптивы природовщповщн1 заходи; • нов1 фЫолопчш норми; • соц1альний захистуах верств населення; • безпека харчування та контроль; • стандартизацт \ сертифтацт; • цтьов1 програми харчування; • пщготовка кадр1в • пщтримка в1тчизняного товаровиробника; • державне замовлення; • держзакутвл1 продовольчих ресурав; • ¡нновацм в харчування • птьги та податки; • регулювання ЗЕД, ¡мпорт-експорт • продовольства; . науково-технтна полп"ика
Ринков1 мехашзми
ет
и
X
ГТ1 о
X
е
о ■О
I»
с кл
3' ю
Л> 1/1 _1
1/1 О
о1 р м о
Ь —*
л>
Пщтримка попиту
пщвищення я коси товара I послуг; функцюнальшсть продовольчихтоварт; економтна доступшсть продовольства; зростання доходт населення
Розвиток пропозицм
зростання виробництва стьгоспсировини; розвиток харчовоТ промисловосп; розвитокторпвл1 продовольчими товарами; розвиток ресторанного господарства; розвиток сощальних форм харчування
Умови конкуренцм
цшоутворення на товари I послуги; пщвищення конкурентоздатносп суб'вктт харчування;
повднання ¡нтереавучасникт ринку; лщензування та сертифыкацыя; дотацм на соц1альн1 програми
Рис. 1. Структура мехашзму управлшня харчуванням населення
Рис. 2. Мехашзм формування ршень споживача щодо харчовоТ поведiнки
формацiй реоргашзуеться в багатофункцiональний м1ж-галузевий кластер, який охоплюе широке коло операто-piB та галузей як суспкьного сектора, так i домогоспо-дарств населення - скьського господарства, харчово'1 пpомисловостi, продовольчо'1 тоpгiвлi, ресторанного господарства. Узгодження дiяльностi тако'1 значно'1 ккь-костi субектiв господарювання з метою задовкьнення потреб у продуктах i послугах харчування piзних верств населення з piзноманiтними уподобаннями потребуе формування адекватного механизму упpавлiння.
Механiзм формування та pеалiзацiï полiтики харчування населення повинен враховувати цш, напря-ми, способи та форми дiяльностi держави у сфеpi здорового харчування населення i е складовою частиною соцiально-економiчноï полiтики держави. Практичний
механiзм управлшня вт1ленням здорового харчування слд реал1зувати через систему ц1льових галузевих i рег1ональних програм сталого розвитку на основ1 структурно-функцюнального синтезу багатьох функцш з вирощуання, переробки продовольчо'1 сировини, доставки та регшзаци продовольчих товаpiв, оpганiзацiï споживання готових страв та послуг харчування.
Важливим науково-практичним завданням при цьому постае подальше дослцження харчово'1 поведш-ки споживач!в та узгодження iнтеpесiв учасниюв сфери харчування з метою досягнення синергетичних сощ-ально-економiчних ефектiв яюсного харчування людини та функцюнування сфери харчування як багатофунк-цюнального мiжгалузевого кластера. ■
О
о
QQ CL
о
I— <
О
<
о
ш
Суб'екти управлшня харчуванням
Державне регулювання
глобалы-ii м1жнародн1 оргаызацп, м1жнародн1 та нацюналыш громадянсык об'еднання, нацюналын уряди та державы установи, репоналыш органи мкцевого самоврядування, галузев1 та м1жгалузев1 органи управлшня
Ринков1 мехашзми
транс- i нацюналыш корпорацп, пщприемства - оргаызатори харчування, малий бiзнес i пщприемцЬ домашнi господарства населення, людина, споживач
Об'екти управлшня харчуванням населення
Потреби населення в продуктах i послугах харчування
Ыогеннi
Соц'югеннi <->
Пcuxофiзiологiчнi пропозищя
Продукти харчування
продоволыча сировина (рослинна та тваринна), харчовi продукти ^б, крупи, сири, тощо), вода питна та напо' (алкоголынi, безалкоголынi), торговелын послуги (торговелына мережа), страви (закуски, першл, другi, десерти), споживчi комплекси та рацюни харчування
Послуги харчування
вирощування та переробка сировини, виробництво харчових продукпв, реалiзацiя продоволычих товарiв, розподiл 1'жЬ органiзацiя харчування, послуги ресторанного господарства, послуги харчування домогосподарств
дослщження та анал1з, планування, оргаыза^я, мотивацiя, контролы, координацiя, регулювання
Функцп
управлшня
>-<
формування потреб населення, оргаыза^я сфери харчування, виробництво, реалiзацiя та споживання 1'жЬ координащя харчово''' поведiнки споживачiв, регулювання ктыкосп та якостi харчування
Методи управлшня
правовi (закони про якiсты та безпеку харчових продукпв, фiзiологiчнi норми); адмшктративн (органiзацiйно-розпорядчi) (НТД, Ыструкцп, стандарти); економiчнi (цiноутворення, показники, конкуренцiя); сощалыш (соцiалынi форми харчування, пiлыги та дотацп); психологiчнi (органолептика, iндивiдуалына харчова поведшка)
Oрганiзацiйнi форми харчування
1ндивщуальнк
харчування в домогосподарствi, сiлысыке домогосподарство, мкыке домогосподарство, пiдсобне господарство, селянсыке господарство
Сусшльнк
харчування спецконтингентiв (армiя, iнтернати, тощо), харчування в сощалыних установах (ткарнЬ дитсадки), харчування за мiсцем роботи, навчання, пщприемства швидкого харчування, заклади ресторанного господарства
Рис. 3. Схема мехажзму управлшня хачуванням населення
Л1ТЕРАТУРА
1. П'ятницька Г. Концептуальнi засади розвитку ресторанного господарства в УкраТш / Г. П'ятницька // Вкник КиТ'в. нац. торг.-екон. унту. - 2008. - № 3. - С. 15 - 23.
2. Л^оненко Л. О. Засади оцшки економ^о-технолопчного по-тенцiалу регюну Л. О. Лiгоненко // Економ^а i прогнозування. - 2011. -№ 4. - С. 38 - 52.
3. Кизим М. О. Промислова полiтика та кластериза^я економ^ ки УкраТни : монографiя / М. О. Кизим. - Х. : ВД «1НЖЕК», 2011. - 304 с.
4. Малипна В. Д. Методологiя забезпечення продовольчоТ без-пеки УкраТни : монографiя / В. Д. Малигiна. - Донецьк : ДонНУЕТ, 2011. -532 с.
5. Мельник Л. Г. Экономика развития / Л. Г. Мельник. - Сумы : Университетская книга, 2013. - 784 с.
6. Пригожин И. Р. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой / И. Р. Пригожин, И. Стенгер. - М. : Прогресс, 1986.
7. П'ятницька Г. Т. Ресторанне господарство УкраТни - ринковi трансформаций шновацмний розвиток, структурна переорieнтацiя : мо-ногра^я / Г. Т. П'ятницька. - К. : КНТЕУ, 2007. - 465 с.
8. Яцун Л. М. Харчування населення: теорiя, методолога та практика управлшня : монографiя / Л. М. Яцун. - Харш : ХДУХТ. - 2013. - 342 с.
REFERENCES
Kyzym, M. O. Promyslova polityka ta klasteryzatsiia ekonomiky Ukrainy [Industrial policy and clustering of Economy of Ukraine]. Kharkiv: INZhEK, 2011.
Lihonenko, L. O. "Zasady otsinky ekonomiko-tekhnolohichnoho po-tentsialu rehionu" [The principles of assessment of economic and technological potential]. Ekonomika iprohnozuvannia, no. 4 (2011): 38-52.
Malyhina, V. D. Metodolohiia zabezpechennia prodovolchoi bezpeky Ukrainy [Methodology food security Ukraine]. Donetsk: DonNUET, 2011.
Melnik, L. G. Ekonomika razvitiia [Development Economics]. Sumy: Universitetskaia kniga, 2013.
P'iatnytska, H. "Kontseptualni zasady rozvytku restorannoho hos-podarstva v Ukraini" [Conceptual Foundations of restaurants in Ukraine]. VisnykKNTEU, no. 3 (2008): 15-23.
Prigozhin, I. R., and Stenger, I. Poriadok iz khaosa. Novyy dialog che-loveka s prirodoy [Order out of chaos. New dialogue with nature]. Moscow: Progress, 1986.
P'iatnytska, H. T. Restoranne hospodarstvo Ukrainy - rynkovi trans-formatsii, innovatsiinyi rozvytok, strukturna pereoriientatsiia [Restaurants Ukraine - market transformation, innovation development, structural reorientation]. Kyiv: KNTEU, 2007.
Yatsun, L. M. Kharchuvannia naselennia: teoriia, metodolohiia ta praktyka upravlinnia [Nutrition: theory, methodology and practice management]. Kharkiv: KhDUKhT, 2013.
УДК 658.818
КЛЮЧОВ1 КОМПЕТЕНЦй ЯК БАЗОВА КАТЕГ0Р1Я СИСТЕМИ ОБСЛУГОВУВАННЯ СПОЖИВАЧА
© 2014 ЧЕПУРДА Л. М., ТАНЬКОВ К. М.
УДК 658.818
Чепурда Л. М., Таньков К. М. Ключовi компетенцп як базова категор!я системи обслуговування споживача
У роботi набули подальшого розвитку теоретичн положения формування конкурентних переваг п1дприемства сфери обслуговування з позищй концепцИ ключових компетен^й. Показано, що в и основ'1 лежить здатнсть пiдприeмства максимально ефективно збрати та використати необхiдну комбнацю власних обмеже-них ресурав краще, оригнальнше та швидше, шж у конкурент'/в, i як лише в поеднаннi з iнновацiйними процесами обслуговування набувають форму компетен-цй. Стверджуеться, що стимулом до розвитку концепцИ ключових компетенцй мае служити перехiд тдприемства вiд «жорстко» й вертикально '1ерартно iнтегрованоi системи обслуговування, що базуеться на забезпечен постйного перерозподлу фнансових, матерiальних i iнформацiйних ресурав на пiдприемствi (ERP-системи), до формування мережного (горизонтально iнтегрованого) середовища обслуговування споживача, яке спираеться на комбiнацi¡ресурав у саморегу-льованих центрах компетенцИ. Останн розглядаються як особливi структурн одиницi пiдприемства, функ^я яких полягае в тому, щоб контролювати найбльш важливi напрями його д'тльностi, збираючи в/'дпов/'днi знання та знаходячи способи ¡х максимально ефективного використання при наданнi послуг споживачевi. Принципового значення набувае можливсть розширено1 взаемодИ таких центрiв, що повинно забезпечити високу продуктивнсть процесiв обслуговування, зни-ження сукупних витрат i прийнятний рiвень економiчно¡безпеки взаемодИпiдприемства зi споживачем. Представлено формально-математичну модель мережного середовища обслуговування, де як базов'1 використано виробничо-обслуговуючу фунщю, функ^ю прибутку i функ^ю продуктовоiпропозицИ. Ключов'1 слова: ресурсна стратегiя, ключов'1 компетенцп, сфера послуг, центри компетенцй, мережне середовище обслуговування, модель взаемодИ. Формул: 5. Б'бл.: 10.
Чепурда Лариса Михайл'<вна - доктор економ/'чних наук, доцент, завiдувач кафедри туризму та готельно-ресторанноi справи, Черкаський державний технолог'м-ний унверситет (бул. Шевченка, 460, Черкаси, 18006, Украна) E-mail: unicorn1963@bk.ru
Таньков Костянтин Миколайович - кандидат економ/'чних наук, доцент, доцент кафедри туризму i готельно-ресторанноi справи, Черкаський державний техно-лог'мний унверситет (бул. Шевченка, 460, Черкаси, 18006, Украна) E-mail: tankovkn@ya.ru
УДК 658.818
Чепурда Л. М., Таньков К. Н. Ключевые компетенции как базовая категория системы обслуживания потребителя
В работе получили дальнейшее развитие теоретические положения формирования конкурентных преимуществ предприятия сферы обслуживания с позиций концепции ключевых компетенций. Показано, что в ее основе лежит способность предприятия максимально эффективно собрать и использовать необходимую комбинацию собственных ограниченных ресурсов лучше, оригинальнее и быстрее, чем у конкурентов, и которые только в сочетании с инновационными процессами обслуживания принимают форму компетенций. Утверждается, что стимулом к развитию концепции компетенций должен служить переход предприятия от «жесткой» и вертикально иерархично интегрированной системы обслуживания, которая базируется на обеспечении постоянного распределения финансовых, материальных и информационных ресурсов на предприятии (ERP-системы), к формированию сетевой (горизонтально интегрированной) среды обслуживания потребителя, базирующейся на комбинации ресурсов в саморегулированных центрах компетенции. Последние рассматриваются как особые структурные единицы предприятия, функция которых состоит в том, чтобы контролировать наиболее важные направления его деятельности, собирая соответствующие знания и находя способы их максимально эффективного использования при предоставлении услуг потребителю. Принципиальное значение приобретает возможность расширенного взаимодействия таких центров, что должно обеспечить высокую производительность процессов обслуживания, снижение общих затрат и приемлемый уровень экономической безопасности взаимодействия предприятия с потребителем. Представлена формально-математическая модель сетевой среды обслуживания потребителя, где в качестве базовых использованы производственно-обслуживающая функция, функция прибыли и функция продуктового предложения. Ключевые слова: ресурсная стратегия, ключевые компетенции, сфера услуг, центры компетенций, сетевая среда обслуживания, модель взаимодействия. Формул: 5. Библ.: 10.
Чепурда Лариса Михайловна - доктор экономических наук, доцент, заведующая кафедрой туризма и гостинично-ресторанного дела, Черкасский государственный технологический университет (бул. Шевченко, 460, Черкассы, 18006, Украина) E-mail: unicorn1963@bk.ru
Таньков Константин Николаевич - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры туризма и гостинично-ресторанного дела, Черкасский государственный технологический университет (бул. Шевченко, 460, Черкассы, 18006, Украина)
E-mail: tankovkn@ya.ru
UDC 658.818
Chepurda L. M., Tankov K. M. The Core Competencies as Basic Category of the System of Consumer Services
In the article the development of the theoretical clauses concerning the formation of the competitive advantages of customer service enterprises from the perspective of the conception of core competencies is advanced. It was shown that this conception is based on the company's ability to effectively collect and to better, more original and faster than competitors use the necessary combination of its own limited resources, which only in combination with the innovative processes of service will take the form of competencies. It has been affirmed that a stimulator to the development of the competency conception should be the moving of the enterprise from the «tough», or vertical, in a hierarchical way integrated service system, based on the permanent allocation of financial, material and information resources in the enterprise (ERP system), to a network-based (horizontal integration) consumer maintenance environment, based on a combination of resources in the self-regulated centers of competencies. The latter are identified as the special structural units of the enterprise, the function of which is to control the most important directions of the enterprise activities by collecting knowledge and finding ways to best use in the provision of services to the consumer. The possibility of advanced communication between these centers, which should provide for the high performance of service processes, reduce the overall costs and ensure an acceptable level of the economic safety of the interaction with the consumer, becomes increasingly important. A formal mathematical model of network environment for customer maintenance was proposed, where as the fundamental ones the business service function, the profit function and the function of the product offer were used. Key words: resource strategy, core competencies, service business, centers of competencies, network environment of maintenance, model of interaction. Formulae: 5. Bibl.: 10.
Chepurda Larisa M. - Doctor of Science (Economics), Associate Professor, Head of the Department of Tourism and Hotel and Restaurant Business, Cherkasy State Technological University (bul. Shevchenka, 460, Cherkasy, 18006, Ukraine) E-mail: unicorn1963@bk.ru
Tankov Kostiantyn M. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Tourism and the Hotel and Restaurant Business, Cherkasy State Technological University (bul. Shevchenka, 460, Cherkasy, 18006, Ukraine)
E-mail: tankovkn@ya.ru
