CC BY
9
DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2020.274-297
В.В. Столярова
доктор фшософИ в галуз1 економ1ки ORCID 0000-0002-9483-5126
e-mail: antoshka_2007@ukr.net, 1нститут фгзичноИ економши 1м. С.А. Подолинського, м. Кшв
МЕТОДОЛОГ1Я ФОРМУВАННЯ КОМПЛЕКСНОГО СТРАТЕГ1ЧНОГО ПЛАНУВАННЯ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ УКРА1НИ
У систем наукових знань сукупшсть знань про принципи i методи дослiдження та поняття, що !х вiдображають, складають методолопю. Ii органiчними складовими е: методолопя пiзнання; методологiя монiторингy, оцiнювання i проектування; методологiя практично! дiяльностi [1; 2].
Багаторiчнi наyково-аналiтичнi дослiдження процешв упро-вадження ринково! економiки в Укрш'ш порiвняно з процедурами планового управлшня народним господарством у складi СРСР здiйснювалися пiд кутом зору дiалектичного методу пiзнання: вiд живого споглядання до абстрактного мислення i вiд нього до практики - дiалектичний шлях пiзнання ютини, пiзнання об'ективно! реальностi [3].
Було виявлено ряд парадоксiв i принципових протирiч. На-самперед, необидно констатувати умисну лшвщацш загальнодер-жавного стратепчного планування соцiально-економiчного розвит-ку як наснаги й оргашзатора господарсько! та життево! дiяльностi людей на рiзних рiвнях yправлiння i рiзних масштабiв господарю-вання.
Також було скасовано систему критерив i показникiв вщповь дальностi за неякiснy пiдготовкy та несвоечасне виконання плано-вих ршень на загальнонацiональномy рiвнi, регiональномy i мюце-вому рiвнях у OTCT^i трьох "С": самоорганiзацiя, самофiнансy-вання i самоврядування.
Популютсью гасла "Плану - геть!", "Свободу ринковим пере-творенням!" i "Даеш дерегyляцiю!" стали орiентирами формування нового мислення "нових новоспечених мажорiв", нового способу, режиму i сенсу життя, нового соцiального статусу простих людей.
© В.В. Столярова, 2020
Метою статтг е перевiрка робочих гшотез порiвняльного аналiзу методичного забезпечення стратепчного планування в умо-вах ринково! економiки та при плановому веденш народного госпо-дарства в Укршт.
Дослiдження здiйснено шляхом теоретичного аналiзу резуль-татiв спостережень i виявлених об'ективних тенденцiй та !х гносео-лопчно1 штерпретаци.
Розроблене нове науково-методичне забезпечення комплексного стратепчного планування соцiально-економiчного розвитку Украши завдяки узгодженш взаемоди Центру i Регюшв частково представлено в колективних монографiях мПрiоритетнi напрями со-цiально-економiчного розвитку Украши" та мСтратегiчнi прюри-тети соцiально-економiчного розвитку Украши" [4-7].
1з використанням вихвдних положень теори цiлеспрямованих систем, еконо]шчнох кiбернетики та еконо]шчнох теори, теорiй орга-шзацп, вщтворення, конвергенци та загально1 теори систем визна-чено принципи формування комплексного стратепчного планування соцiально-економiчного розвитку Украшсько1 держави (див. таблицю).
Таблиця
Принципи формування комплексного стратепчного планування соцiально-економiчного розвитку Укра'ни
Принцип Змют
1 2
1. Духовност Моральш цшносп, звича1 та традицн етносу, сконцентроваш в релтйних навчаннях, проповщях 1 практиках, художшх образах мистецтва. Змщнення духовност мае передбачатися при плануванш осв1ти, 1дейно-виховно1 та патрютично1 роботи
2. Людиноцент-ризму Розгляд й упровадження людиноцентризму як теоретично1 складово1 нацюнально1 ¡де1. Людина, громадянин, людський 1 сощально-економ1чний розвиток - основа 1 стрижень держав-носи
3. Конституцш-носп Здшснення державотворення зпдно з Конститущею Укра1ни
4. Державност Визначення 1 реал1защя сощально-економ1чно1 полынки р1з-них масштаб1в господарювання
5. Цившзацш-ност1 Досконале володшня юторичною спадщиною свого роду, вщ-новлення способу, режиму 1 сенсу життя. Реформування освь тньо1, культурно1 та сощально1 сфер
6. Сталого розвитку Збалансовашсть еколопчного, сощального й економ1чного процеав розвитку в единому вим1р1
7. Мудрост при-роди Триптих оргашчних складових: «матриця природи», «мис-тецтво життя», «розвиток екоспшьнот»
Заюнчення таблицг
1 2
8. Сдност Оргашчне цше мюцевих, регюнальних 1 загальнонацюнальних вщтворювальних процеЫв
9. Цшсносп Виутрiшия едшсть багатоукладно! економжи 1 сощально! сфери в нацюнальному господарств1
10.1ерарх1чност Субординащя державних, репональних 1 мюцевих цшей, шди-катор1в 1 прюритет1в по вертикал1 та у час1
11. Гармошзацп Дотримання пропорцш державного 1 мюцевих бюджет1в у Зве-деному бюджет суверенно! держави зпдно з Божественною пропорщею "золотого перетину"
12. Справедливо-ст1 Забезпечення р1вност регюшв у розподш фiиаисових ресур-Ыв розвитку вщповщно до внеску у ВВП держави
13. Спадкоемност Уточнення, удосконалення 1 продовження попередшх проекта при тдготовщ та прийнятп нових стратепчних ршень
14. Аналтчност Виявлення об'ективних тенденцш 1 законом1рностей
15. Прогнозовано-ст1 Аргументоване передбачення розвитку певних явищ 1 процеав у майбутньому
Джерело: розроблено автором.
Систематизащю уявлень комплексного стратепчшго плану-вання забезпечено шляхом використання таких методiв дослщжен-ня: iсторичного, дiалектичного, структурно-функцiонального, системного аналiзу 1 синтезу, гшотетико-дедуктившго, логiчного i еко-номiко-математичного моделювання, емпiричного i теоретичного.
Методолопю пiзнання у фiлософських працях класикiв роз-глянуто фундаментально: "В области явлений общественных нет приёма более распространенного и более несостоятельного, как выхватывание отдельных фактиков, игра в примеры. Подобрать примеры вообще - не стоит никакого труда, но и значения это не имеет никакого, или чисто отрицательное, ибо всё дело в исторической конкретной обстановке отдельных случаев. Факты, если взять их в их целом, в их связи, не только "упрямая", но и, безусловно, доказательная вещь. ... Необходимо брать не отдельные факты, а всю совокупность относящихся к рассматриваемому вопросу фактов, без единого исключения." [8, с. 350, 351]
1 "У сфер1 явищ суспшьних немае прийому бшьш розповсюдженого 1 бшьш неспроможного, як вихоплювання окремих фактиюв, гра в приклади. Д1брати при-клади взагал1 - не варто шяких труднощ1в, але 1 значения це не мае шякого, або чисто негативне, оскшьки вся справа в юторичнш конкретнш обстановщ окремих випадюв. Факти, якщо взяти !х загалом, у !х зв'язку, - не тшьки "уперта", але 1, безумовно, доказова р1ч. ...Необхщно брати не окрем1 факти, а всю сукупшсть факт1в, яю стосуються до розглянутого питання, без жодного винятку ...".
Тому "во-первых, надо точнее понять эволюцию как возникновение и уничтожение всего, взаимопереходы. Во-вторых, если всё развивается, то относится ли сие к самым общим понятиям и категориям мышления? Если нет, значит, мышление не связано с бытием. Если да, значит, есть диалектика понятий и диалектика познания, имеющая объективное значение" [9, с. 229] 1
У зв'язку з цим стрижнем науково-анаттичного дослщження обрано проекти Закону Украши "Про державне стратепчне планування" 2011 та 2017 рр. тдготовки.
Конструктивы змши у стратепчному плануванш розгляда-лися незалежно вщ виборiв Президента Украши 2010, 2014, 2019 рр., яю змшювали тдходи до соцiально-економiчного розвитку держави i регюшв. Це щоразу призводило до поглиблення !! де-градаци та подальшо! депопуляци наци.
У грудш 2021 р. настане 10 рокдв вдд ухвалення 22.12.2011 р. Верховною Радою Украши законопроекту № 9407 вдд 03.11.2011 р. "Про державне стратепчне планування". За ухвалення вщповщного рдшення проголосували 249 народних депутатдв дз мшмально необ-хддних 226. 1шщатором законопроекту виступив Кабшет МшютрДв Укра!ни [10].
Зпдно з шформащею, наданою на офщшному вебпорталД Верховно! Ради Украши, 15.11.2011 р. цей законопроект був ухва-лений у першому читанш, 20.12.2011 р. - вручено таблицю попра-вок-2, а 22.12.2011 р. - передано на повторне друге читання.
Натомють Закон Укра!ни "Про державне стратепчне планування" не був введений у ддю Указом Президента Украши, оскшьки потребував доопрацювання за висновками Головного науково-екс-пертного управлшня Верховно! Ради Укра!ни; експертного вис-новку Укра!нсько! асощаци оцшювання "Посилення децентралдза-ui! в Укра!ш" (УАО) за фшансово! тдтримки Нащонального фонду на тдтримку демократ (NED, США).
Об'ектом експертизи УАО були норми законопроекту, прис-вячеш мошторингу й оцшюванню i не охоплеш вДтчизняною класи-фшащею КодДв видДв економДчно! дДяльност (КВЕД). Призначен-ням експертного висновку була визнана оцшка здатносп норм за-
1 "По-перше, треба точшше зрозум1ти еволющю як виникнення 1 знищення всього, взаемопереходи. По-друге, якщо все розвиваеться, то чи стосуеться це най-бшьш загальних понять 1 категорш мислення? Якщо ш, то мислення не пов'язане з буттям. Якщо так, то е д1алектика понять 1 д1алектика тзнання, яка мае об'ективне значення".
конопроекту, присвячених мошторингу та оцшюванню, впливати на управлшсью ршення щодо досягнення мети, виршення завдань та одержання очiкуваних результатiв державних стратегiй.
Через рш, згiдно iз зауваженнями Головного юридичного уп-равлiння ще вщ 19.12.2011 р., проект закону вщ 06.09.2012 р. був переданий до Верховно! Ради Украши, але в порядок денний так i не був включений.
Вщповщно до загальних положень проекту Закону Укра!ни "Про державне стратепчне планування" "стратепя - це документ, у якому визначаються прюритети, стратепчш цiлi та напрями розвитку держави, окремих сфер, вцщв економiчно! дiяльностi та окре-мих адмiнiстративно-територiальних одиниць", а " державне страте-гiчне планування - це функщя державного управлiння з обрання прiоритетiв, визначення з урахуванням наявних ресурсiв, цiлей та напрямiв розвитку, розроблення та виконання взаемопов'язаних завдань i заходiв соцiально-економiчного розвитку" [10].
Серед десяти принцитв державного стратегiчного планування, передбачених проектом Закону Укра!ни "Про державне стратепчне планування", доцшьно зосередити увагу на шостому i десятому.
Шостий принцип полягае в дотриманш загальнодержавних iнтересiв: мiнiстерства та iншi центральнi органи виконавчо! влади, мiсцевi органи виконавчо! влади, органи мюцевого самоврядування та Верховна Рада АР Крим повинш розробляти документи державного стратепчного планування, виходячи з потреби в забезпеченш реалiзацi! загальнодержавно! соцiально-економiчно! полiтики.
Десятий принцип - впровадження вiдповiдальностi учасникiв державного стратепчного планування за ефектившсть виконання завдань та заходiв, спрямованих на досягнення цшей розвитку дер-жави.
Свщоме невиконання i шостого, i десятого принцитв державного стратепчного планування зпдно iз законопроектом стало тд-ставою для його незатвердження Президентом Укра!ни i в 2012 р.
Документи державного стратепчного планування мають вщ-повщати Конституцi! Укра!ни, у тому чи^ на середньо- та корот-кострокову перспективу, логiчно закршлюючи документи на довго-строкову перспективу (принцип спадкоемност (№№ 13) комплексного стратепчного планування). При невщповщносп положень документ на середньо- та короткострокову перспективу положенням докуменпв на довгострокову перспективу вони застосуванню i ви-конанню не тдлягають.
Проектом Закону Укра!ни "Про державне стратепчне планування" передбачалося введення вщповщних докуменпв на довго-(понад п'ять роюв), середньо- (в1д трьох до п'яти роюв), коротко-строковий перюд (один р1к). При цьому, якщо Стратепя розвитку Укра!ни, Стратепя регюнального розвитку Укра!ни, Стратеги розвитку АР Крим, областей, мют Киева та Севастополя визначалися як документи довгострокового перюду, то Осиовиi напрями еконо-м1чно! пол1тики та Державний бюджет Украши пропонувалося ви-значити як документи короткострокового пер1оду.
1з 60-л1тнього досвщу планово! економши Укра!ии доведено, що Основш напрями економ1чно! пол1тики мають бути обгрунто-ваш на довгострокову перспективу (10, 15, 20, 25, 30) роюв, а Стратеги розвитку - реал1зовувати цю пол1тику, як мшмум, на 10-20 ро-юв. Так, в енциклопедп iителектуальио! власносп економ1чну стра-тепю визначено як "обраний курс економ1чно! пол1тики, розрахова-ний на тривалу перспективу 1 спрямований на вир1шення економ1ч-них 1 сощальних завдань. Економ1чна стратепя включае визначення прюритетних цшей, засоб1в та способ1в !х реал1зацп, виходячи з1 змюту об'ективних процес1в 1 тенденцш", а економ1чну тактику -як "сукупшсть найближчих цшей, завдань, засоб1в 1 способ1в !х до-сягнення для реал1зацп стратепчного курсу економ1чно! пол1тики в конкретних умовах поточного перюду" [11, с. 577, 596].
Саме тому проектом Закону Укра!ни "Про державне стратепчне планування" передбачалося, що Стратепя розвитку Укра!ни мае розроблятися на 10-р1чний перюд центральним органом вико-навчо! влади з формування та забезпечення реал1зацп державно! по-л1тики економ1чного 1 соц1ального розвитку, тобто Урядом Укра!ни.
Зпдно 1з зауваженнями Головного управлшня юстицп Верховно! Ради Укра!ни до проекту Закону Укра!ни "Про державне стра-тег1чне планування" затверджувати Стратег1ю розвитку держави Президентом Укра!ни не передбачено Конститущею Укра!ни. Це незважаючи на те, що даний документ державного стратег1чного планування визначае стратег1чн1 ц1л1, пр1оритети та напрями розви-тку кра!ни "на перюд не менше шж 10 роюв".
Указом Президента Укра!ни П. Порошенка вщ 12.01.2015 р. була схвалена Стратепя сталого розвитку "Укра!на - 2020".
Президент Укра!ни П. Порошенко 05.12.2017 р. направив до-опрацьований проект Закону Укра!ни "Про державне стратепчне планування" до Верховно! Ради Укра!ни [12].
Серед принципово нових положень цього законопроекту по-р1вняно з попередшм (2011 р.) слщ вщзначити уточнення перюд1в
стратепчного планування: довгостроковий - понад 7 роюв; серед-ньостроковий - 3-7 роюв; короткостроковий - 3 роки. До докумен-TiB державного стратепчного планування на довгостроковий перюд вщнесено:
Вiзiю майбутнього Украши (30 роюв);
Стратегiю розвитку Украши (15 роюв);
Стратегiю регiонального розвитку Украши (15 роюв);
Регiональнi стратеги розвитку (7 роюв);
План заходiв з реалiзацiï регiональних стратегiй розвитку та швестицшних проeктiв регiонального розвитку.
Але найбшьш вразливим новим положенням законопроекту 2017 р. стало скасування шостого принципу державного стратепчного планування законопроекту 2011 р. Тобто загальнодержавна со-цiально-економiчна пол^ика скасовувалася, що в умовах соцiальноï держави означало здшснення противоправних антиконституцiйних заходiв. Президент П. Порошенко не виступив гарантом Конститу-цiï Украïни.
Незважаючи на те що доопрацьований законопроект "Про державне стратепчне планування" i в 2017 р. не був прийнятий Верховною Радою Украши, був запущений мехашзм вщцентровосп ре-гюнального розвитку вщ загальнонацiонального сощально-еконо-мiчного розвитку держави. Було порушено принципи едност (№ 8) та державностi (№ 4) комплексного стратегiчного планування сощ-ально-економiчного розвитку Украïни (див. таблицю).
Стратегiею сталого розвитку "Украша - 2020", складеною за участю зарубiжних консультантiв, передбачено впровадження в Ук-раïнi европейських стандартiв життя та вихщ на провiднi позицiï у свт. Рух уперед було намiчено здiйснювати за векторами розвитку, безпеки, вщповщальносп та гордостi, у рамках яких передбача-лася реалiзацiя 62 реформ та програм розвитку держави [13; 14].
Першочерговими було визнано 10 реформ i програм, а саме:
1) реформа системи нащонально1' безпеки та оборони;
2) оновлення влади та антикорупцшна реформа;
3) судова реформа;
4) реформа правоохоронно1' системи;
5) децентралiзацiя та реформа державного управлшня;
6) дерегулящя та розвиток шдприемництва;
7) реформа системи охорони здоров'я;
8) податкова реформа;
9) Програма енергонезалежностц
10) Програма популяризацн Укра!ни у свт та просування ш-терес1в Укра!ни у св1товому шформацшному простор!
Нормативно-правове та оргашзацшне забезпечення реал1зацп Стратег1! мало зд1йснюватися шляхом розроблення та прийняття в установленому порядку в1дпов1дних нормативно-правових акт1в, щор1чних плашв дш реал1зацп ще! Стратеги, мошторингу стану !х виконання.
У шдготовщ документа взяли участь команда Адмшютрацн Президента Укра!ни, Виконавчий ком1тет реформ, фонд «Вщрод-ження», СБРР, Нацюнальний ушверситет «Киево-Могилянська ака-дем1я», Ки!вська школа економ1ки, УохИкгате, Громадянська платформа «Нова Кра!на», 1шщатива «Реашмацшний пакет реформ», учасники вщбору до Нацюнально! ради реформ, в1тчизняш та м1жнародн1 незалежн1 експерти.
З 25 вересня до 17 жовтня 2014 р. вщбувалося широке обго-ворення плану розвитку кра!ни «Стратег1я - 2020», представленого главою держави.
24 грудня 2014 р. на своему першому зас1данн1 Стратег1ю схвалила Нацюнальна рада реформ, яка була спещальним консуль-тативно-дорадчим органом при Президентов1 Укра!ни з питань стратепчного планування, узгодження позицш щодо впровадження в Укра!ш едино! державно! пол1тики реформ та !х реал1зацп. Голова Нацюнально! ради реформ - Президент Укра!ни П. Порошенко, заступник голови - голова Адмшютрацн Президента Б. Ложкш, сек-ретар - заступник голови Адмшютрацн Президента Д. Шимюв [14].
Зпдно з Указом Президента Кабшет Мшютр1в Укра!ни мае щороку до 15 лютого затверджувати План дш щодо реал1зацп поло-жень Стратег1! та щоквартально 1нформувати про стан його вико-нання.
Науков1 кер1вники всеукра!нського проекту "Наше спшьне майбутне" (В. Шевчук, В. Черняк, Т. Ковальчук)1 зазначають, що у "Стратеги - 2020" недостатньо акцентовано увагу на реформах, яю б актив1зували основн1 внутр1шн1 чинники нац1онально! пол1тики розвитку - людський, природний 1 ф1нансовий кап1тал. Ц1 автори разом з 1ншими фах1вцями п1дготували колективну монограф1ю "Розвиток заради порятунку" [16]. Стосовно «Стратеги - 2020» ви-
1 В. Шевчук - ексмшютр охорони иавколишиього природного середовища та ядерно! безпеки (1998-2000 рр.), екологп та природних ресурЫв (2002-2003 рр.); В. Черняк - народний депутат, вщомий учений-економют; Т. Ковальчук - заступник секретаря РНБО Украши (2000-2003 рр.).
значено три ключовi реформи, яю необхщно було здiйснити в Ук-раш [15, с. 52-53]:
у першу чергу "реформа системи оплати пращ та заходи щодо подолання бщносп працюючих людей i працюючих родин. Без ви-рiшення цiеï проблеми не буде достатньо емкого внутршнього ринку, не буде внутрiшнього нагромадження для iнвестицiй, а отже, не буде розвитку ш сектору виробництва, нi сектору послуг, нi сектору споживання, не кажучи вже про "вектор гордосп". Тобто без цього не може бути активiзовано людський капiтал, який е не тшьки свiдомою (iнновацiйною) рушiйною силою розвитку, а й самого ю-нування держави";
по-друге, залишилася поза увагою ще одна ключова реформа - "реформа системи природокористування, забезпечення ра-цiонального використання природних ресурсiв (земл^ надр, води, лiсу, бiоресурсiв тощо). Без цього неможлива активiзацiя природного кашталу держави не тшьки для цшей розвитку, але i для подолання бщносп населення, якому, зпдно з Конституцiею Украши, мають належати цi природнi багатства";
по-трете, реформи, якi мали б активiзувати шновацшно-ш-вестицiйну полiтику держави. "Закони економiки е об'ективними i невмолимими - без перюду активiзацiï iнвестицiйноï дiяльностi не може бути наступного перюду зростання. Це фундаментальна аксюма не тiльки економiчноï теори, але i конкретно!' практики. Од-нак у "Стратеги - 2020" придшяеться деяка увага тшьки питанням залучення iноземних iнвестицiй i кредитов, натомiсть залишено поза увагою реформи, яю б стимулювали процеси внутршнього нагромадження, амортизацiю основного кашталу та швестування... Дов-готривалий, сталий розвиток економши можуть забезпечити тшьки масштабш капiтальнi iнвестицiï внутрiшнiх iнвесторiв, головним iз яких е власне населення краши".
Парадокс полягав не тшьки в недостатност залучення вичи-зняних вчених i фахiвцiв, громадських органiзацiй, центральних ор-ганiв виконавчоï влади, регiональних i мiсцевих державних адмш-страцiй до розробки Стратеги сталого розвитку "Украша - 2020" та вщсутносп нормативно-правових основ нацюнального стратегу-вання, але i в ^норуванш пiдбиття пiдсумкiв Стратегiï економiч-ного та соцiального розвитку Украши на 2004-2015 рр. "Шляхом ев-ропейськоï iнтеграцiï", яка розроблялася протягом бшьше двох ро-кiв (2002-2004 рр.).
Пщставами пiдготовки Стратегiï економiчного та соцiального розвитку Укра1ни на 2004-2015 рр. "Шляхом европейськоï штегра-
ци" були pозпоpядження Пpезидентa Укpaïни Л. Кучми вiд 21.12.2001 p. № 372/2001^п тa вiд 0S.11.2002 p. № 385/2002^п. Зa-гaльне кеpiвництво pозpобкою Cтpaтегiï здiйснювaв ^ем^-мшсф Укpaïни В. Янукович [16].
^и пiдготовцi Cтpaтегiï викоpистовyвaлись aнaлiтико-пpогнознi мaтеpiaли мiнiстеpств i вiдомств Укpaïни, Haцiонaльного бaнкy Укpaïни, облaсниx деpжaвниx aдмiнiстpaцiй, мiжнapодниx оpгaнiзaцiй тa ш.
Бaзовими iнститyцiями y пiдготовцi Cтpaтегiï були Hau^-нaльний iнститyт стpaтегiчниx дослiджень, Iнститyт економiчного пpогнозyвaння HAH Укpaïни, Мiнiстеpство економiки тa з пш^нь eвpопейськоï iнтегpaцiï Укpaïни. Основш пpогнознi мaкpоеконо-мiчнi покaзники pозвиткy Укpaïни було pозглянyто нa pозшиpеномy зaсiдaннi Уpядy i Пpезидiï HAH Укpaïни 12.03.2004 p.
У pезюме Cтpaтегiï економiчного тa соцiaльного pозвиткy Ук-païни нa 2004-2015 pp. "Шляxом eвpопейськоï iнтегpaцiï" зaзнaчено, що ïï "сyтнiсть полягae y здшсненш глибокиx якiсниx пеpетвоpень y всix сфеpax сyспiльного життя. Pеaлiзaцiя визнaчениx Cтpaтегiй i зaвдaнь ствоpить pеaльнi пеpедyмови для нaбyття Укpaïною пов-нопpaвного членствa в GC, зaбезпечить стaле економiчне зpостaння, спpиятиме yтвеpдженню iнновaцiйноï моделi pозвиткy тa соцiaль-нiй пеpеоpieнтaцiï економiчноï полiтики" [16, с. 364].
Cтpaтегiя мaйбyтнього Укpaïни спиpaлaся, з одного боку, та iстоpичний досвiд тa особливостi pозвиткy сyспiльствa, якi визнaчa-ються нaцiонaльними, кyльтypними i дyxовними тpaдицiями, a з ш-шого - m виклики XXI ст. щодо мaйбyтнього шляxy pозвиткy всieï цивiлiзaцiï.
Головним pезyльтaтом pеaлiзaцiï Cтpaтегiï мaлa стати змiнa чинникiв економiчного зpостaння тa пеpеоpieнтaцiя нa тi з нж, якi бaзyються нa pозшиpеннi внyтpiшнього споживчого тa швестицш-ного попиту, посиленнi конкypентоспpоможностi нaцiонaльноï еко-номши, пiдвищеннi ефективностi нaцiонaльниx економiчниx pесyp-сiв.
Bтiлення Cтpaтегiï в життeдiяльнiсть нapодy pозглядaлось як зaсiб pеaлiзaцiï потенцiйниx пеpевaг Укpaïни y зшчному шуково-теxнологiчномy потенцiaлi тa pозвиненомy людському кaпiтaлi.
Oднaк нaв'язaнa мiжнapодним геополiтичним бiзнесом &pa-тегiя сгалого pозвиткy "Укpaïнa - 2020" шсля подiй нa Мaйдaнi (ли-стопaд 2013 p. - лютий 2014 p.) поpyшилa пpинцип iстоpичноï сшд-коeмностi по вiдношенню як до Cтpaтегiï економiчного тa соцiaль-ного pозвиткy Укpaïни нa 2004-2015 pp., тaк i до Деpжaвноï стpaтегiï
регюнального розвитку на перюд до 2015 р. (затверджена постано-вою Уряду вщ 21.07.2006 р. № 1001 як лопчне продовження курсу "Шляхом европейськоï iнтеграцiï").
Пiдготовка схваленоï позачергово обраним Президентом Украши П. Порошенком 12.01.2015 р. Стратеги сталого розвитку "Украша - 2020" тривала менше року, у тому чи^ в умовах розгор-тання антитерористичноï операцiï з квiтня по серпень 2014 р.
Концепщя реформування мiсцевого самоврядування та тери-торiальноï органiзацiï влади в Украïнi була схвалена розпоряджен-ням Уряду вщ 01.04.2014 р. № 333-р i передбачала два етапи здшс-нення: 2014 р. - пiдготовчий, 2015-2017 рр. - заключний. Не було передбачено перерозподшу повноважень мiж центральними органами виконавчоï влади та органами мюцевого самоврядування у стратепчному плануваннi з використанням нормативiв сталого (зба-лансованого екологiчного, соцiального i економiчного) розвитку.
Своечасно не було виконано розпорядження Уряду вщ 13.03.2013 р. № 208-р "Про затвердження плану заходiв на 20132016 рр. щодо реалiзацiï Стратегiï реформування системи надання соцiальних послуг". Зпдно з цим розпорядженням необхiдно було розробити i затвердити у 2013-2016 рр. державш стандарти сощаль-них послуг, якими визначалися змiст, обсяг, норми, нормативи, умови та порядок надання сощальних послуг, показники якост ix надання. Крiм того, цим документом передбачалося складання пе-релшу соцiальниx послуг, що надаються населенню в розрiзi адмь нiстративно-територiальниx одиниць.
Державш стандарти сощальних послуг повинш були розробити Мшсоцпол^ики, Державна служба Украши з надзвичайних ситуацш (ДСНС), Добровiльне медичне страхування (ДМС), Мш-культури, громадськi об'еднання (за згодою). Вiдповiдно до Закону Украши "Про державш сощальш стандарти та державш сощальш гарантп" вщ 05.10.2000 р. № 2017-III необхщно було розробити ме-тодичне забезпечення виконання ст. 20. Основш засади фшансового забезпечення надання державних сощальних гарантш цього закону:
20.1. Надання державних сощальних гарантш здшснюеться за рахунок бюдже^в усix рiвнiв, кош^в пiдприемств, установ i орга-шзацш та соцiальниx фондiв на засадах адресносп та цiльового ви-користання.
20.2. Державш сощальш гарантн та державш сощальш стандарти i нормативи е основою для розрахунку видатюв на сощальш цш та формування на ïx основi бюджетiв ушх рiвнiв та соцiальниx
фонд1в, м1жбюджетних в1дносин, розробки загальнодержавних 1 мюцевих програм економ1чного 1 сощального розвитку.
20.3. Розрахунки 1 обгрунтування до показниюв видатюв на соц1альн1 ц1л1 у проектах Державного бюджету Укра!ни, бюджету Автономно! Республ1ки Крим та м1сцевих бюджет1в зд1йснюються на тдстав1 державних сощальних стандарт1в, визначених вщповщ-но до цього Закону.
20.4. Розробка та виконання Державного бюджету Укра!ни, бюджету Автономно! Республ1ки Крим та м1сцевих бюджет1в зд1й-снюються на основ1 пр1оритетност1 ф1нансування видатк1в для за-безпечення надання державних сощальних гарантш.
20.5. Залучення тдприемствами, установами, оргашзащями соц1ально-культурного, житлово-комунального, побутового обслу-говування, закладами охорони здоров' я та осв1ти кошт1в 1з додатко-вих джерел фшансування, не заборонених законом, не е тдставою для зменшення бюджетного ф1нансування в1дпов1дно до нормати-в1в.
Однак це не було виконано, але в1дпов1дн1 зм1ни до Консти-туцн Укра!ни щодо реал1зацн реформи мюцевого самоврядування та курсу уряду на децентрал1защю влади в Укра!ш були тдготов-лен1 М1н1стерством рег1онального розвитку, буд1вництва та жит-лово-комунального господарства (Мшрегюнбуд) на основ1 реко-мендацш 1нституту громадянського суспшьства.
Постановами Уряду Укра!ни в1д 16.11.2011 р. № 1186 "Про затвердження порядку розроблення, проведення мон1торингу та оц1нки реал1зац1! рег1ональних стратег1й розвитку" та в1д 16.11.2011 р. № 1189 "Про затвердження порядку розроблення, про-ведення мошторингу та оцшки результат реал1зацн Державно! стратег1! рег1онального розвитку" було регламентовано, що забез-печення методичного супроводження п1дготовки рег1ональних стратегш розвитку здшснюе М1нрегюнбуд, а Державно! стратеги регюнального розвитку - Мшекономрозвитку Укра!ни.
Постановами Уряду вщ 11.11.2015 р. № 931 "Про затвердження Порядку розроблення Державно! стратеги регюнального розвитку Укра!ни 1 плану заход1в з !! реал1зац1!, а також проведення мон1торингу та оц1нки результативност1 реал1зац1! зазначених Стратеги 1 плану заход1в" та вщ 11.11.2015 р. № 932 "Про затвердження Порядку розроблення регюнальних стратегш розвитку 1 плашв за-ход1в з !х реал1зац1!, а також проведення мон1торингу та оц1нки ре-зультативносп реал1зацп зазначених регюнальних стратегш 1 пла-н1в заход1в" уже було визначено, що методичне забезпечення роз-
робки цих документ державного стратегiчного планування здшс-нюе тiльки Мiнрегiонбуд, а згодом уже як Мшютерство розвитку громад та територш Украïни. Однак це мшютерство за складом фа-xiвцiв i тимчасових керiвникiв виявилося неспроможним втiлювати у життя рекомендацп вiтчизняноï економiчноï та гуманiтарноï науки.
Вщсутнють своечасноï розробки вiтчизняного методичного забезпечення стратепчного планування регюнального розвитку призвела до того, що Постанова Уряду Украши вщ 06.08.2014 р. № 385 "Про затвердження Державноï стратеги регюнального розвитку на перюд до 2020 року" була виконана тшьки частково. До-ручення органам влади у 6-мюячний строк (до лютого 2015 р.) розробити план заxодiв з реатзацн Стратеги та приведення регюналь-них стратегiй розвитку у вiдповiднiсть до Державноï стратеги було виконано тшьки 7 держадмшютращями й обласними радами з 22.
Постановою Уряду вщ 06.08.2014 р. № 385 визнано такими, що втратили чиннють, постанови Уряду вщ 21.07.2016 р. № 1001 "Про затвердження Державноï стратеги регюнального розвитку на перюд до 2015 року" та вщ 16.11.2011 р. № 1189 "Про затвердження Порядку розроблення мошторингу та оцшки реатзацп Державноï стратеги регюнального розвитку". Але як здшснювати мошторинг ïx виконання до кiнця 2015 р.? На тдсташ чого необхщно було роз-робляти Державну i Регюнальш стратеги розвитку, коли нове мето-дичне забезпечення буде затверджене лише у листопадi 2015 р.?
План заxодiв на 2015-2017 рр. з реалiзацiï Державноï стратеги регiонального розвитку на перюд до 2020 року був затверджений постановою Уряду вщ 07.10.2015 р. № 821, тобто через 16 мюящв шсля ïï прийняття. При цьому iндикатори оцшки результативност виконання заxодiв були наведеш з урахуванням ïx прогнозних зна-чень станом на 01.01.2017 р., тобто лише на 2016 рш.
Перелш iндикаторiв, на досягнення прогнозованих значень яких у 2018-2020 рр. спрямована Державна стратепя регiонального розвитку на перюд до 2020 року, було затверджено постановою Уряду 20.12.2017 р. № 1089, тобто наприкшщ третього року з шести роюв ïï плановоï реалiзацiï.
У цш постановi Уряду прогнознi значення iндикаторiв були наведенi в розрiзi цшей Державноï стратег^ регiонального розвитку на перюд до 2020 року (з визначенням значень базових роюв: 2014, 2015, 2016, 2017 рр.), а саме:
"Пщвищення рiвня конкурентоспроможноси регюшв";
"Територiальна соцiально-економiчна iнтеграцiя i просторо-вий розвиток";
"Ефективне державне управл1ння у сфер1 рег1онального роз-
витку.
План заход1в на 2018-2020 рр. з реал1заци Державно! стратеги регюнального розвитку на перюд до 2020 року був затверджений постановою Уряду в1д 12.09.2018 р. № 735, тобто на дев'ятий мюяць !х практично! реал1заци. Отже, часовий регламент тдготовки 1 прийняття загальнонац1ональних стратег1чних планових р1шень пост1йно порушувався 1 суперечив десятому принципу Державного стратепчного планування законопроекту 2011 р., який полягав у впровадженн1 в1дпов1дальност1 учасник1в державного стратег1чного планування за ефективн1сть виконання завдань та заход1в, спрямо-ваних на досягнення цшей розвитку держави.
Постанова Уряду вщ 21.07.2006 р. "Про затвердження Державно! стратег1! рег1онального розвитку на пер1од до 2015 року" була останньою, у як1й визначалися державн1 пр1оритети в кожн1й адм1-н1стративн1й област1 Укра!ни. На противагу, постановами Уряду в1д 06.08.2014 р. № 385 "Про затвердження Державно! стратеги регюнального розвитку на перюд до 2020 року" та в1д 05.08.2020 р. № 695 "Про затвердження Державно! стратеги регюнального роз-витку на пер1од до 2027 року" цей загальнонац1ональний п1дх1д стратег1чного планування було скасовано, що сприяло посиленню вщцентровосп регюнального розвитку в1д стрижня державност -узгодженому 1 збалансованому сощально-економ1чному розвитку кожного рег1ону 1 держави загалом.
П1д впливом м1жнародного геопол1тичного б1знесу почали зд1йснюватися заходи щодо децентрал1зац1! управл1ння шляхом створення територ1альних громад та !х об'еднань як базово! одиниц1 адм1н1стративно-територ1ального устрою, к1нцевою метою яких було запровадження в Укра!ш ринку земл1.
У сучасних умовах виникла потреба в усв1домленн1 та укр1п-ленн1 власно! нац1онально! 1де! укра!нц1в як громадян свое! дер-жави - бути господарем р1дно! земл1, !! природних надр та резуль-тат1в !х використання, бути Головою роду багатьох слов'янських по-кол1нь.
Земля 1 первинн1 природн1 ресурси базового, районного, ре-г1онального та загальнонац1онального буття становлять зовн1шньо неподшьну, вих1дну частину нац1онально! скарбниц1 як оргашчного ц1лого. Вони можуть бути складовими тшьки комунально! та державно! власност1.
В умовах соц1ально ор1ентовно! ринково! економ1ки ун1тарно! держави органи влади р1зних р1вн1в мають бути над1лен1 такими об-
сягами землi та первинних природних ресуршв у складi державноï i комунальноï власностi, якi забезпечать виконання повноважень у сталому та збалансованому екологiчному, соцiальному й еконо-мiчному розвитку регiону i недопущення штучного голоду населення [17].
Земля i первинш природш ресурси украшського народу не можуть виступати об'ектами купiвлi-продажу навт в умовах то-варно-грошових ринкових вiдносин. Використовуючи адмшютра-тивно-договiрнi вiдносини за iерарxiею та в чаш, органи загально-нацiональноï та регiональноï влади, мiсцевого самоврядування (ОМС) та об'еднаш територiальнi громади (ОТГ), громадяни Укра-ïни можуть вщновити державний унiтаризм землi та первинних природних ресурсiв (лiси, вода, корисш копалини надр, повiтря) шсля виборiв нового Президента Украïни i нових народних депута-тiв Верxовноï Ради Украïни.
Розглядаючи землю як код нацл, суддя Конституцiйного Суду Украши В. Шишкш у своïx спогадах "Чому я був проти" за-значае: ".у 2009 р. суд мав можливють уконститувати державни-цьку позицiю щодо вирiшення проблеми приватизаци землi. У проект пiдготовленого мною як суддею-доповiдачем ршення: 1) було закладено засадничо-доктринальнi, визначальш позици щодо розу-мiння землi - по-перше, як нацiонального багатства, по-друге, як об'екта права власност всього Украшського народу, по-трете, як можливого права власност окремих громадян; 2) концептуально розкривалася подвшна конституцшно-правова природа землi, на вiдмiну вщ iншиx матерiальниx об'ектiв права власноси, що фак-тично унеможливлювало б оголошення землi товаром; 3) закршлю-валося значення земель сiльськогосподарського призначення як ре-продуктивноï умови життездатносп та збереження генофонду Украïнського народу. Проте у колег не вистачило громадянського духу на прийняття ршення по сутi, i вже вщкриту справу було за-крито з використанням процедурних зачшок" [18, с. 660-661].
Десять роюв потому, у 2019 р. Верховна Рада Украши почала розгляд та обговорення проекту Закону Украши "Про ринок землГ'. Тобто протягом 2009-2019 рр. вггчизняш фаxiвцi з фшософських, сощальних, економiчниx та правових наук не були задiянi для об-грунтування державносп рiшень щодо землi як предметного вимiру дуxовностi народу Украïни.
На вщмшу вiд краïн-членiв групи G7, у яких уже тривалий час функщонуе сощально орiентована ринкова економша, в Украïнi за-проваджуються щеолопчш настанови моделi ринковоï економiки
в1дкритого типу, яка зор1ентована виключно на одержання вигоди. Ринкова економ1ка розвинутих кра!н ХХ1 ст. бшьшою м1рою акце-нтуе увагу орган1в влади 1 б1знесу на досягнення сталого розвитку в едност1 еколог1чного, соц1ального й економ1чного розвитку сус-п1льства.
Перетворення земл1 та первинних природних ресурс1в Укра-!ни на пол1гон м1жнародного геопол1тичного б1знесу п1д гаслом "свободи 1 демократи" засв1дчило деградащю укра!нського сощуму 1 руйнащю основ державносп. Тшьки змша нацюнально! свщомост на основ1 використання закон1в Природи 1 Всесв1ту, класичних 1 осучаснених знань державотворення здатш допомогти народу Украши [17, с. 199].
Наявним стало термшове використання принципу духовности (№ 1) при комплексному стратепчному плануванш. Передмовою науково-практичного коментаря до уточненого у 2010 р. Бюджетного кодексу Укра!ни використання принципу духовности рекомен-дувалося шляхом уточнення, збереження та розвитку системи на-ц1ональних ц1нностей, яка покликана забезпечити р1зноман1ття 1н-див1дуальних особливостей населення кожного рег1ону держави: духовност1 й осв1ченост1, звича!в 1 традиц1й, культури та св1тогляду, мирного ментаттету й територ1ально! едносп, юторично! спад-щини та етшчних цшностей [19].
Принцип людиноцентризму (№» 2) було використано при ви-значенн1 першо! складово! мети стратег1чного спрямування державно! регюнально! политики до 2020 р. - "Розвиток та еднють, ор1ентоваш на людину".
Ор1ентащя Державно! стратеги регюнального розвитку Укра-!ни на людину в контекст1 узгодженост1 з рег1ональними страте-г1ями засв1дчила визнання людей еп1центром прогресу, тому що людський розвиток став не лише ключовою метою, але 1 найб1льш важливим детерм1нантом 1 чинником соц1ально-економ1чного роз-витку рег1он1в 1 держави загалом.
У зв'язку з цим органам центрально! та регюнально! влади не-обх1дно, з одного боку, б1льшу увагу зосереджувати на заохоченн1 людей до !х особистого розвитку, посиленн1 !х рол1 в сусп1льств1 та розширенню !х можливостей щодо вибору свого майбутнього. З ш-шого боку, органам державно! влади р1зних р1вн1в адм1н1стративно-територ1ального устрою необх1дно дбати, щоб люди брали на себе вщповщальнють як за свш виб1р, так 1 за його реал1защю [20, с. 120].
Саме так1 визначення процес1в взаемод1! людей та орган1в державно! влади на вс1х р1внях адм1н1стративно-територ1ального
устрою дозволили б замютити сепаратистсью настроï населення Украïнського Донбасу впровадженням щей i положень бюджетного федералiзму в уштарнш державi, як основи фшансового забезпечення стабiльного соцiально-економiчного (у тому чи^ люд-ського) розвитку кожного регюну та держави загалом як суверен-ноï, незалежноï та унiтарноï [21].
Державна стратегiя регюнального розвитку на перюд до 2027 р. тдготовлена та розроблена шд тим самим девiзом: "Розвиток та едшсть, орiентованi на людину". Метою державноï регюна-льноï пол^ики до 2027 р. е тдвищення рiвня життя населення, не-залежно вщ мiсця проживання людини у згуртованш, децентратзо-ванiй, конкурентоспроможнiй i демократичнш Украïнi.
Принцип конституцтност1 (№° 3) при комплексному страте-пчному плануваннi також був обгрунтований у передмовi науково-практичного коментаря до уточненого у 2010 р. Бюджетного кодексу Украши [19].
Конститущя Украши визначае нашу крашу суверенною i не-залежною, демократичною, сощальною, правовою державою (ст. 1).
Людина, ïï життя та здоров'я, честь i гщшсть, недоторкан-шсть i безпека визнаються в Украш найвищою сощальною щнш-стю (ст. 3).
Вггчизняш вченi довели, що цшьовими показниками сощ-ально-економiчного розвитку держави i регюшв е показники рiвня, стандарту та якост життя населення. Саме вони з найбшьшою змютовною адекватнiстю вiдображають соцiальну спрямованiсть ушх змiн, що здiйснюються в регюнах.
Ргвень життя - це комплексний показник, що характеризуе досягнуте задоволення матерiальниx i духовних потреб людини i суспшьства в цшому, вщображаючи в кiнцевому результатi добро-бут населення. Причому структура матерiальниx i духовних потреб людини адекватна структурi людськоï дiяльностi, початковим моментом i метою якоï е ïx задоволення.
Стандарт життя - це сощально прийнятий норматив рiвня життя. У деяких державах юнують офщшш стандарти життя, i, крiм того, кожна сощальна група, спiльнота та навт кожна людина мае свш власний суб'ективний стандарт. Стандарт життя також змшю-еться з часом, але ця змiна вiдбуваеться дискретно в мiру якiсноï змiни сощально-економiчноï системи.
Яюсть життя - це сшввщношення рiвня життя та прийня-того стандарту. Цей критерiй показуе стушнь задоволення потреб,
а оск1льки потреби виникають т1льки за наявност1 потенц1йних можливостей (не можна бажати того, чого не знаеш), то яюсть життя фактично в1дображае р1вновагу соц1ально-економ1чно! сис-теми 1 характеризуе р1вень соц1ального напруження.
В щеальному вар1ант1 бюджетного мехашзму збалансованого управл1ння сталим розвитком держави на основ1 нац1онально! сис-теми ц1нностей стратег1чне планування соц1ально-економ1чного (у тому числ1 людського) розвитку держави 1 рег1он1в мае зд1йснюва-тися на основ1 цшьово! функцн, яка е шдикатором якост життя. Тобто реально досяжна на певному тимчасовому 1нтервал1 передба-чувальна зм1на показник1в якост1 життя, виходячи 1з соц1ально-еко-ном1чного стану рег1он1в та держави загалом, !х позиц1й у зовн1ш-ньому середовищ1 та прийнятш стратеги розвитку в умовах глоба-л1зац1!.
У передмов1 науково-практичного коментаря до уточненого у 2010 р. Бюджетного кодексу Укра!ни розкрито 1 принцип мудрост1 природи (№ 7) у розр1з1 трьох складових:
«матриця природи» - це розумшня механ1зм1в природи як складних взаемов1дносин м1ж життям, 1нформац1ею та всесв1том;
«мистецтво життя» - це розум1ння механ1зм1в природи, знай-дене у св1тових культурах, мистецтв1, соц1альних нормах 1 техноло-г1чн1й етиц1 у минулому й сьогоденн1, що в1дкривае можливост1 для майбутнього;
«розвиток екосп1льнот» - це створення нового способу життя, у якому сусп1льство й уряд планують 1 розвивають нац1ональне ви-робництво, споживання, розвиток й охорону природи для п1д-тримки саме такого способу життя, який забезпечуе гармон1ю лю-дини з природою.
Принцип гармотзацп (№ 11) комплексного стратепчного планування з використанням пропорцш "золотого перетину" також був рекомендований у передмов1 науково-практичного коментаря до уточненого у 2010 р. Бюджетного кодексу Укра!ни [19].
Досягти гармон1! з Творцем 1 Природою, Людством 1 Сусп1ль-ством Укра!нський народ здатен шляхом ц1леспрямованого впрова-дження 1дей бюджетного федерал1зму в ун1тарн1й держав1, викори-стовуючи гармоншш пропорцн "золотого перетину" у фюкально-бюджетних 1 ф1нансових взаемов1дносинах центру та рег1он1в.
В1дношення б1льшо! частини кошт1в Зведеного бюджету Ук-ра!ни на соц1ально-економ1чний розвиток до його меншо! частини мае дор1внювати в1дношенню загального обсягу кошт1в Зведеного бюджету Укра!ни на соц1ально-економ1чний розвиток до його б1ль-
шоï частини i складати 1,618 (62% / 38% - гармоншна пропорщя "золотого перетину").
Числове значення 1,618 - це число Творця, зпдно з яким ви-значенi православш хрести на теренах Украïни та структура ДНК генетичного коду украшщв. Це число Краси, яка править у Природ^ Людсга та Суспшьсга [17].
В. Столяров i О. Шинкарюк, розглядаючи сощально-адекват-ний менеджмент регюнального людського розвитку в Украшському Донбасс довели, що якщо пропорци мiж державним i мiсцевими бюджетами Луганськоï та Донецькоï областей будуть побудоваш за пропорцiями "золотого перетину", то буде досягнута структурна гармошя фiнансово-бюджетноï системи нашоï держави, тому що вони, як i складовi ДНК, генетично об'еднаш у едине цше - Зведе-ний бюджет Украши.
Не тшьки адмшютративним областям Украшського Донбасу, а й ушм областям Украши слщ встановити фшансову автономiю в межах мiсцевиx бюджета, яю перебувають у гармонiйниx пропор-цiяx "золотого перетину" з державним бюджетом [17, с. 197].
Першим етапом упровадження бюджетного федератзму може стати визначення сшввщношення коштiв державного i мюце-вого бюджетiв на розвиток людського кашталу в регюнах, а на на-ступному етат - спiввiдношення коштiв на соцiально-економiчний розвиток регiонiв та держави загалом.
Тобто якщо для кожноï адмiнiстративноï областi Украïни 62% коштiв на розвиток людського кашталу передбачити з державного бюджету, а 38% - з мюцевого, то таким чином буде визначена нижня межа бюджетного центратзму. I навпаки, якщо 62% кошив на розвиток людського кашталу передбачити з мюцевого бюджету, а 38% - з державного, то таким чином буде визначена верхня межа бюджетного федералiзму.
Застосування розглянутоï логiчноï схеми реформування бюджетного уштаризму доцшьно розпочинати з визначення обсягу бюджетних кош^в для простого вщтворення наявного людського кашталу кожного регюну, який мае становити не менше 38% з мюцевого бюджету.
Розширене вщтворення людського кашталу територи необ-хщно передбачати шляхом збшьшення обсяпв коштiв мiсцевиx бюджетiв на розвиток людського кашталу до 62%.
При формуванш Нацiональноï та регюнальних програм людського розвитку граничш пропорц^ "золотого перетину" утворю-ють меж1 бюджетного центратзму i бюджетного федератзму в Ук-
ра!ш як в уштарнш державi: 62% - 38% = 24% кош^в зведеного бюджету держави, яю можуть бути використаш для фiнaнсувaння завдань i зaходiв Програм людського розвитку на загальнонацю-нальному та регюнальному piвнях.
Спiльнi межi бюджетного центpaлiзму та бюджетного феде-paлiзму утворюють зону вибору узгоджених piшень при сощаль-ному дiaлозi оpгaнiв загальнонацюнально! та регюнально! влади.
Забезпечення piвностi pегiонiв у pозподiлi фiнaнсових pесуpсiв розвитку вiдповiдно до внеску у ВВП держави передбаче-но використанням принципу справедливост1 (№ 12).
Результативними показниками фiнaнсово-економiчно! дiяль-ностi регюшв та держави загалом е ВВП на нацюнальному piвнi та ВРП на регюнальному piвнi [22; 23]. Сшввщношення динaмiки i частки ВРП iз динaмiкою обсягiв ВВП визначатиме внесок вщпо-вiдного pегiону в загальнонацюнальш результати. Згiдно з внеском регюну у ВВП держави визначаеться його частка в pозподiлi фшансових pесуpсiв держави на розвиток регюну (з використанням пропорцш "золотого перетину" принципу гармошзацИ (№ 11)).
Упровадженню розглянутих пpинципiв формування комплексного стратепчного планування сприятиме випереджаюча розробка Кодексу стратегування Украши (Планового кодексу за аналопею з Громадянським, Бюджетним i Податковим кодексами).
Розробку Планового кодексу Украши пропонуеться розгляда-ти як перший етап формування Планового регламенту дiяльностi парламентсько-президентсько! pеспублiки, який визначатиме змют i строки шдготовки та прийняття:
Послань Президента Украши до Народу i Верховно! Ради Украши;
Плашв дiяльностi Кaбiнету Мшс^в Укра!ни на 5 pокiв за участю Вiддiлень НАН Укра!ни (щоpiчно);
Плaнiв роботи Верховно! Ради Укра!ни на 5 pокiв за участю 1нституту законодавства (щоpiчно);
Державних i pегiонaльних стpaтегiй соцiaльно-економiчного i регюнального розвитку на 5-7 та 10 роюв;
перспективних (на 10 роюв) та середньострокових (на 57 роюв) Пpогнозiв, Плaнiв та Цшьових програм розвитку;
середньострокових бюджетiв на 5 роюв та Бюджетних резолюцш на 3 роки кожного регюну та держави загалом.
Центральною ланкою системи докумештв державного стратепчного планування на 7, 10, 15, 20, 25, 30 роюв доцшьно визнати Нацюнальну i pегiонaльнi програми людського розвитку на
10 роюв. Принципами визначення ïx тдпрограм е аспекти людського розвитку зпдно з методичним забезпеченням його вимiрю-вання на загальнонацiональному, репональному та мiсцевиx рiвняx управлiння.
Забезпечення плановосп соцiально-економiчного розвитку з використанням положень Концепци людського розвитку та Бюджетного федератзму унiтарноï держави, як основи цивш-зацiйного розвитку, сприятиме посиленню державностi регiонiв та Украши загалом [24; 25].
Лiтература
1. Мостепаненко М.В. Философия и методы научного познания. Ленинград: Лениздат, 1972. 263 с.
2. Стеценко Д.М., Чмир О.С. Методолопя наукових дослщжень: тдручник. Кшв: Знання, 2005. 309 с.
3. Обушний М.1. Коваленко А.А., Ткач О.1. Пол1толопя: довщник / за ред. М.1. Обушного. Киïв: Дов1ра, 2004. 599 с.
4. Столярова В.В. Методолопчш основи досягнення узгодженост i збала-нсованост Репональних стратегш з Державною стратепею регюнального розвитку Украши. Пр1оритетш напрями соц1ально-економ1чногорозвитку Укрални: ко-лективна монограф1я / за ред. Л.1. Антошино^ Н.В. Рунчево^ О.Л. Горячо^ Киïв: Талком, 2020. С. 177-213.
5. Столярова В.В. Принципи визначення та обгрунтування стратепчних щ-лей, прюритеив i шдикатор1в людиноцентриського розвитку в регюнах. Прюрите-тн1 напрями соц1ально-економ1чного розвитку Укрални: колективна монограф1я / за ред. Л.1. Антошино^ Н.В. Рунчево^ О.Л. Горячо^ Кшв: Талком, 2020. С. 214229.
6. Столярова В.В. Мошторинг процеЫв, процедур i складових людиноцентриського розвитку в регюнах. Прюритетт напрями соц1ально-економ1чногорозвитку Укрални: колективна монограф1я / за ред. Л.1. Антошино^ Н.В. Рунчево^ О.Л. Горячоï. Кшв: Талком, 2020. С. 230-257.
7. Столярова В.В. Оргашзацшно-методичне забезпечення узгодженого стратепчного управлшня сощально-економ1чним розвитком регюшв та держави в трансформацшних умовах. Стратег1чж прюритети соц1ально-економ1чного розвитку Укрални: колективна монограф1я / за ред. В.Ф. Столярова, Г.1. Фроловой Кшв: Талком, 2020. С. 89-131.
8. Ленин В.И. Статистика и социология // Полн. собр. соч. Т. 30. С. 349-356.
9. Ленин В.И. Конспект книги Гегеля "Лекции по истории философии" // Полн. собр. соч. Т. 29. С. 219-278.
10. Проект Закону про державне стратепчне планування (2011). URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=9407.
11. Енциклопед1я iнтелектуальноï власност / за ред. проф. П. П. Крайнева. Кшв: Старт-98, 2012. 280 с.
12. Проект Закону Про державне стратепчне планування (2017). URL: http:// https://me.gov.ua/
13. Про Стратепю сталого розвитку «Украша - 2020»: Указ Президента Украши Петра Порошенка вщ 12 ачня 2015 року. URL: http://www.kharkivosvita. net.ua/document/4946.
14. Стратепя сталого розвитку «Укра'ша-2020». URL: https://uk.wikipedia.
org/.
15. Стратегiя eK0H0MÎ4H0ro та соцiального розвитку Укра'ни (20042015 роки) "Шляхом европейсько'1 штеграцп" / Авт. кол.: А.С. Гальчинський, В.М. Геець та iH.; Нац. iH-т стратег. дослщж., 1н-т екон. прогнозування НАН Украши, М-во економжи та з питань европ. штегр. Укра'ни. Ки'в: 1ВЦ Держкомстату Украши, 2004. 416 с.
16. Шевчук В.Я., Черняк В.К., Ковальчук Т.Т., Педан М.П., Панков О.1. та ш. Розвиток заради порятунку. Ки'в: Геопринт, 2016. 227 с.
17. Прюритетш напрями соцiально-економiчного розвитку Украши: колек-тивна монографiя / за ред. Л.1. Антошкiноï, Н.В. Рунчево'1, О.Л. Горячо!'. Ки'в: Та-лком, 2020. 536 с.
18. Шишюн В. Чому я був проти. "Окремi думки" суддi Конституцшного Суду Украши. Ки'в: Темпора, 2018. 760 с.
19. Науково-практичний коментар до Бюджетного Кодексу Украши // кол. авторiв.; за загальною редакщею Ф.О. Ярошенка; вiдп. вик. проекту i наук. ред. В.Ф. Столяров. 2-е вид., доп. та перероб. Ки'в: Державна навчально-наукова уста-нова «Академiя фiнансового управлiння», Укра'нський державний ушверситет фь нансiв та мiжнародноï торгiвлi, 2011. 560 с.
20. Шинкарюк О.В. Принципи визначення стратепчних цiлей, прiоритетiв i iндикаторiв державного регулювання людиноцентристського розвитку регiонiв / Управлшня економiкою: теорiя та практика. Восьмi чумаченкiвськi читання: зб. наук. праць / НАН Украши, 1н-т економки пром-стi; редкол.: О.О. Хандш (голов. ред.), В.1. Ляшенко (вщп. ред.), В.С.Куриляк та iн. Ки'в, 2019. С. 119-141. doi: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2019.119-141.
21. Столярова В.В., Овчаренко Т.В., Калашшкова Л.М. Становлення бюджетного федералiзму в Укра'ш та особливоси сучасного Донбасу. Економiчний eicnuK Донбасу. 2019. № 3 (57). С. 89-102. doi: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-89-102.
22. Валовий внутршнш продукт. URL: https://https://uk.wikipedia.org/ wiki/Валовий внутрiшнiй продукт.
23. Валовой региональный продукт. URL: https://uk.wikipedia.org/ wiki/Ва-ловой_региональный_продукт.
24. Столяров В.Ф., Шинкарюк О.В., Островецький В. В., Столярова В.В. Методолопчш засади фюкально'' децентралiзацiï доходiв в умовах становлення бюджетно'' федералiзацiï унiтарноï держави. BicnuK eKonoMi4noï науки Украши. 2020. №1. С. 202-218. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).202-218.
25. Черняк В.К. Укра'нському народу - стабшьний планомiрностiйкий людський розвиток (оцiнка стану науково-адмшютративного забезпечення). Час-тина I. Загальна ситуащя зi стратегiчним плануванням людського розвитку в Укра-lHi. Економiчнuй eimuK Донбасу. 2020. № 1 (59). С. 199-217. doi: 10.12958/1817-3772-2020-1(59)-199-217.
References
1. Mostepanenko, M.V. (1972). Filosofiya i metodyi nauchnogo poznaniya [Philosophy and methods of scientific knowledge]. Leningrad, Lenizdat [in Russian].
2. Stetsenko, D.M. (2005). Metodolohiia naukovykh doslidzhen [Research methodology]. Kyiv, Znannia [in Ukrainian].
3. Obushnyi, M.I. (2004). Politolohiia: Dovidnyk [Political Science: Handbook]. Kyiv, Dovira [in Ukrainian].
4. Stoliarova, V.V. (2020). Metodolohichni osnovy dosiahnennia uzghod-zhenosti i zbalansovanosti Rehionalnykh stratehii z Derzhavnoiu stratehiieiu rehionalnoho rozvytku Ukrainy [Methodological bases for achieving coherence and balance of Regional Strategies with the State Strategy of Regional Development of Ukraine]. Priority directions of social and economic development of Ukraine: collective monograph. (pp. 177-213). Kyiv, Talkom [in Ukrainian].
5. Stoliarova, V.V. (2020). Pryntsypy vyznachennia ta obgruntuvannia stratehichnykh tsilei, priorytetiv i indykatoriv liudynotsentryskoho rozvytku v rehionakh [Principles of definition and substantiation of strategic goals, priorities and indicators of human-centered development in the regions]. Priority directions of social and economic development of Ukraine: collective monograph. (pp. 214-229). Kyiv, Talkom [in Ukrainian].
6. Stoliarova, V.V. (2020). Monitorynh protsesiv, protsedur i skladovykh liudynotsentryskoho rozvytku v rehionakh [Monitoring of processes, procedures and components of human-centered development in the regions]. Priority directions of social and economic development of Ukraine: collective monograph. (pp. 230-257). Kyiv, Talkom [in Ukrainian].
7. Stoliarova, V.V. (2020). Orhanizatsiino-metodychne zabezpechennia uzghod-zhenoho stratehichnoho upravlinnia sotsialno-ekonomichnym rozvytkom rehioniv ta derzhavy v transformatsiinykh umovakh [Organizational and methodological support of coordinated strategic management of socio-economic development of regions and the state in transformational conditions]. Strategic priorities of socio-economic development of Ukraine: a collective monograph. (pp. 89-131). Kyiv, Talkom [in Ukrainian].
8. Lenin, V.l. Statistika i sotsiologiya [Statistics and sociology]. Complete collection of works, volume 30, pp. 349-356 [in Russian].
9. Lenin, V.l. Konspekt knigi Gegelya "Lektsii po istorii filosofii" [Synopsis of Hegel's book "Lectures on the History of Philosophy"]. Complete collection of works, volume 29, pp. 219-278 [in Russian].
10. Proekt Zakonu pro derzhavne stratehichne planuvannia. (2011). [Draft Law on State Strategic Planning]. Retrieved from http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_2?id=&pf3516=9407[in Ukrainian].
11. Krainiev P. P. (Ed.). (2012). Entsyklopediia intelektualnoi vlasnosti [Encyclopedia of Intellectual Property]. Kyiv, Start [in Ukrainian].
12. Proekt Zakonu pro derzhavne stratehichne planuvannia. [Draft Law on State Strategic Planning]. (2017). Retrieved from http:// https://me.gov.ua [in Ukrainian].
13. Pro Stratehiiu staloho rozvytku «Ukraina - 2020»: Ukaz Prezydenta Ukrainy Petra Poroshenka vid 12 sichnia 2015 roku [On the Sustainable Development Strategy "Ukraine - 2020": Decree of the President of Ukraine Petro Poroshenko of January 12, 2015]. Retrieved from http://www.kharkivosvita.net.ua/document/4946 [in Ukrainian].
14. Stratehiia staloho rozvytku «Ukraina-2020» [Ukraine 2020 Sustainable Development Strategy]. Retrieved from https://uk.wikipedia.org/ [in Ukrainian].
15. Halchynskyi, A.S., Heiets, V.M. et al. (2004). Stratehiia ekonomichnoho ta sotsialnoho rozvytku Ukrainy (2004-2015 roky) "Shliakhom yevropeiskoi intehratsii" [Strategy of economic and social development of Ukraine (2004-2015) "Through European integration"]. Kyiv, IVTs Derzhkomstatu Ukrainy [in Ukrainian].
16. Shevchuk, V.Ya., Chernyak, V.K., Kovalchuk, T.T., Pedan, M.P., Pankov, O.I. et al. (2016). Rozvytok zarady poriatunku [Development for salvation]. Kyiv, Heoprynt [in Ukrainian].
17. Priorytetni napriamy sotsialno-ekonomichnoho rozvytku Ukrainy: kolektyvna monohrafiia [Priority directions of socio-economic development of Ukraine: collective monograph]. Antoshkina L.I., Runcheva N.V., Goryacha O.L. (Eds.). (2020). Kyiv, Talkom [in Ukrainian].
18. Shyshkin, Viktor. (2018). Chomu ya buv proty. "Okremi dumky" suddi Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy [Why I was against. "Some opinions" of a judge of the Constitutional Court of Ukraine]. Kyiv, Tempora [in Ukrainian].
19. Naukovo-praktychnyi komentar do Biudzhetnoho Kodeksu Ukrainy [Scientific and practical commentary to the Budget Code of Ukraine]. (2011). 2nd ed., Ext. and processing. Kyiv, State Educational and Scientific Institution "Academy of Financial Management", Ukrainian State University of Finance and International Trade [in Ukrainian].
20. Shynkariuk, O.V. (2019). Pryntsypy vyznachennia stratehichnykh tsilei, priorytetiv i indykatoriv derzhavnoho rehuliuvannia liudynotsentrystskoho rozvytku rehioniv [Principles of determining strategic goals, priorities and indicators of state regulation of human-centric development of regions]. Upravlinnia ekonomikoiu: teoriia ta praktyka. Vosmi chumachenkivski chytannia - Economic Management: theory and practice. Eight Chumachenko readings, pp. 119-141. Kiev, IIE of NAS of Ukraine. doi: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2019.119-141 [in Ukrainian].
21. Stoliarova, V.V., Ovcharenko, T.V., Kalashnikova, L.M. (2019). Stanov-lennia biudzhetnoho federalizmu v Ukraini ta osoblyvosti suchasnoho Donbasu [Formation of budget federalism in Ukraine and features of modern Donbass]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 3 (57), pp. 89-102. doi: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-89-102 [in Ukrainian].
22. Valovyi vnutrishnii product [Gross Domestic Product]. Retrieved from https://https://uk.wikipedia.org/ wiki/Valovyi_vnutrishnii_produkt [in Ukrainian].
23. Valovoi rehyonalnyi product [Gross regional product]. Retrieved from https://uk.wikipedia.org/ wiki/Valovoi_rehyonalnyi_produkt [in Russian].
24. Stolyarov, V. F., Shinkaryuk, O. V., Ostrovetskyy, V. V., Stolyarova, V. V. (2020). Metodolohichni zasady fiskalnoi detsentralizatsii dokhodiv v umovakh stanovlennia biudzhetnoi federalizatsii unitarnoi derzhavy [Methodological bases of fiscal decentralization of incomes in the conditions of formation of budgetary federalization of the unitary state]. Visnykekonomichnoinauky Ukrainy, 1 (38), pp. 202218. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).202-218 [in Ukrainian].
25. Cherniak, V.K. (2020). Ukrainskomu narodu - stabilnyi planomirnostiikyi liudskyi rozvytok (otsinka stanu naukovo-administratyvnoho zabezpechennia). Chastyna I. Zahalna sytuatsiia zi stratehichnym planuvanniam liudskoho rozvytku v Ukraini [To the Ukrainian people - stable planned sustainable human development (assessment of the state of scientific and administrative support). Part I. General situation with strategic planning of human development in Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, № 1 (59), pp. 199-217. doi: 10.12958/1817-3772-2020-1(59)-199-217 [in Ukrainian].
Hadiümna do peda^ii 28.11.2020 p.
