CC BY
14
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ БЮДЖЕТНО1 ПОЛ1ТИКИ
®2019 КАНеВА Т. В., ШАПОВАЛ М. С.
УДК 336.02:330.3 JEL: H11; H20; H50
УДК 336.02:330.3 JEL: H11; H20; H50
Кансва Т. В., Шаповал М. С. Методологiчнi засади бюджетной полiтики
Розкрито методолог1чт засади формування та реал'ваци бюджетно!' полтики в кранахз розвиненими i трансформацйними економ'жами, вра-ховуючи рвень ix розвитку, особливостi композицИ нституцшного середовища та цишчнсть. Визначено, що загальний стимулюючий вплив бюджетноi полтики на процеси со^ального та економiчного розвитку у формi акселерованого приросту iнтелектуального та ф'вичного кат-талу виявляеться виключно в раз рацонального наукового об(рунтування процедур i спо^в iiздшснення. Систематизовано й узагальнено те-оретико-прикладн положення щодо фккального регулювання. Основними принципами формування бюджетноi полтики визначено наукову об-(рунтовансть, системтстьта посл'довтсть провадження, iнституцiйнувизначешсть, адаптившсть, прозоркть. Об(рунтовано необxiднiсть удосконалення нституцшного забезпечення системи управлшня публ'мними фшансами. Окреслено роль середньострокового та перспективного бюджетного планування i прогнозування в забезпеченн сталого економiчного зростання. Визначено iнституцiйнi обмеження щодо 'мплемен-тацПв'дпов'дних практик. Детермновано концептуальн засади вдосконалення бюджетноiполтики в контекстi пiдвищення р'вня сустльного добробуту. Наголошено на необxiдностi iнституцiйноi трансформацп бюджетноiдоктрини держави.
Ключов'! слова: бюджетна полтика, бюджетна система, економiчнезростання, економ'мнi цикли, перспективне бюджетне планування. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-6-218-226 Рис.: 1. Шбл.: 31.
Канева Тетяна Володимирiвна - кандидат економiчниx наук, доцент, декан факультету фшанав i банювсьш справи, Кивський нацональний
торговельно-економ'нний ушверситет (вул. Кото, 19, Кию, 02156, Украна)
E-mail: kaneva_tatjana@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3302-9593
Шаповал Марина СергП'вна - астрантка кафедри фiнансiв, Кшвський нацональний торговельно-економiчний ушверситет (вул. Кото, 19, Кив, 02156, Украна)
E-mail: rina.shapoval@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-9886-0153
УДК 336.02:330.3 JEL: H11; H20; H50 Канева Т. В., Шаповал М. С. Методологические основы бюджетной политики
Раскрыты методологические основы формирования и реализации бюджетной политики в странах с развитыми и трансформационными экономиками, учитывая уровень их развития, особенности композиции институциональной среды и цикличность. Определено, что стимулирующее влияние бюджетной политики на процессы социального и экономического развития в форме акселерованного прироста интеллектуального и физического капитала обнаруживается исключительно в случае рационального научного обоснования процедур и способов её осуществления. Систематизированы и обобщены теоретико-прикладные положения по фискальному регулированию. К основным принципами формирования бюджетной политики отнесены следующие: научная обоснованность, системность и последовательность, институциональная определенность, адаптивность, прозрачность. Обоснована необходимость совершенствования институционального обеспечения системы управления публичными финансами. Определена роль среднесрочного и перспективного бюджетного планирования и прогнозирования в обеспечении устойчивого экономического роста. Обоснованы институциональные ограничения к имплементации соответствующих практик. Детерминированы концептуальные основы совершенствования бюджетной политики в контексте повышения уровня общественного благосостояния. Отмечена необходимость институциональной трансформации бюджетной доктрины государства.
Ключевые слова: бюджетная политика, бюджетная система, экономический рост, экономические циклы, перспективное бюджетное планирование. Рис.: 1. Библ.: 31.
Канева Татьяна Владимировна - кандидат экономических наук, доцент, декан факультета финансов и банковского дела, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина) E-mail: kaneva_tatjana@ukr.net ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3302-9593
UDC 336.02:330.3 JEL: H11; H20; H50 Kaneva T. V., Shapoval M. S. The Methodological Bases of Budget Policy
The methodological bases of formation and implementation of budget policy in the countries with developed and transformational economies are disclosed, taking into account their level of development, peculiarities of institutional composition, and cyclicality. It is defined that the stimulating effect of budget policy on the processes of socio-economic development in the form of accelerated growth of intellectual and physical capital can be found only in the case of a rational scientific substantiation of procedures and ways of implementation of budget policy. The theoretic-applied provisions on the budget regulation are systematized and generalized. The basic principles of formation of budget policy include: scientific validity, systematicity and consistency, institutional certainty, adaptability, transparency. The need to improve institutional provision for the system of public finance management is substantiated. The role of both the medium- and the forward-looking budget planning and forecasting in the sustainable economic growth is defined. The institutional limitations to the implementation of the relevant practices are substantiated. The conceptual bases of improving the budget policy in the context of improving the level of public well-being are determinated. The need for institutional transformation of the budget doctrine of the State is specified.
Keywords: budget policy, budget system, economic growth, economic cycles, forward-looking budget planning. Fig.: 1. Bibl.: 31.
Kaneva Tetiana V. - PhD (Economics), Associate Professor, Dean of the Faculty of Finance and Banking, Kyiv National University of Trade and Economy (19 Kioto Str., Kyiv, 02156, Ukraine) E-mail: kaneva_tatjana@ukr.net ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3302-9593
Шаповал Марина Сергеевна - аспирантка кафедры финансов, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина) E-mail: rina.shapoval@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0001-9886-0153
Shapoval Maryna S. - Postgraduate Student of the Department of Finance, Kyiv National University of Trade and Economy (19 Kioto Str., Kyiv, 02156, Ukraine)
E-mail: rina.shapoval@gmail. com
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-9886-0153
Забезпечення сталого економiчного зростання е прюритетним завданням публiчного управлш-ня, що знаходить в^дображення у використанш органами центрально! влади та мкцевого самовряду-вання спещальних механiзмiв, шструменпв i важелiв прямо! й опосередковано! дГ!. Послiдовна та логiчна бюджетна полiтика, реалiзована через вiдповiдний мехашзм, створюе сприятливi умови для акселеро-ваного виробництва iнтелектуального й фiзичного капiталу, активацГ! чинникiв зростання та шдви-щення рiвня громадського добробуту. Недостатня обгрунтовашсть заходiв бюджетного регулювання призводить до дiаметрально протилежних наслоив i розбалансування пропорцiй вiдтворення. Проблема поглиблення та систематизаци теоретико-методо-лопчних засад формування та реалiзацГ! бюджетно! полiтики особливо актуальна для трансформацшних економiчних систем у зв'язку з перманентним пошу-ком ендогенних чиннишв !х зростання.
Методологiчним засадам бюджетно! полiтики в кра!нах з розвиненою i трансформацiйною економь кою в контекст забезпечення сталого розвитку при-свячено працi багатьох зарубiжних науковщв, зокре-ма Ф. Арестiса [1], А. Дж. Ауербаха [2], Р. Дж. Барро [3], Ю. Городшченка [2], У. Iстерлi [4], Е. Маунтфорда [5], С. Ребело [4], Х. Сала-ьМартша [3], Л. Г. Саммер-са [6], М. Сойера [1], А. Фатаса [6], Г. Юлка [5] тощо. Специфку реалiзащ! заходiв бюджетного регулювання в укра!нських реалiях грунтовно дослiджували В. Г. Дем'янишин [7], Т. В. Канева [8], А. I. Крисоватий [9], Л. В. Лисяк [10], I. О. Лютий [11], А. А. Мазарак [8], I. Я. Чугунов [8; 12; 13] та шшь Попри наявшсть значних результапв у вказанш сфер^ чимало методолопчних аспектiв реалiзацГ! бюджетно! полiтики по-требують поглиблення, що об'ективно зумовлено не-перервнiстю розвитку фшансових вiдносин, з одного боку, та посиленням екзогенних виклишв сталому розвитку, з шшого.
Метою дано! стати е систематизацiя та поглиблення методолопчних засад розробки та реалiзащ! бюджетно! полiтики як iнструменту забезпечення ен-догенного економiчного зростання.
Релевантшсть бюджетно! полiтики суспiльним потребам визначаеться зктавленням фактично до-сягнутих iндикаторiв економiчного розвитку !х щ-льовим значенням, детермшованим стратегiею розвитку. Загалом бюджетне регулювання може включа-ти набiр диферентних заходiв як стимулюючого, так i обмежувального характеру, спрямованих на рацю-нальну корекцш звичайно! поведiнки економiчних
агентiв. З одного боку, швидшсть реакцГ! останшх на змiни параметрiв фiскально! системи, зокрема в частиш форм i способiв акумулювання бюджетних доходiв, а також щодо конфiгурацГ! й композицш-но! структури публiчних видаткiв, е високою, про що св^чать емтричш дослiдження [14]. З iншого -фккальний простiр характеризуеться вiдчутними лаговими ефектами та певною шерцшшстю, що мае враховуватися при прогнозуванш та плануванш [13]. Практика мiжбюджетних в^дносин, управлiння дефi-цитом i публiчним боргом також потребують сутте-вого вдосконалення. З огляду на сказане постае необ-х^дшсть уточнення методолопчних засад i базових принципiв реалiзащ! бюджетно! полiтики.
Проблематика органiзацГ! та провадження бюджетно! полiтики актуальна протягом три-валого часу, про що св^дчать численнi прак-тичш рекомендацГ! стосовно органiзацГ! публiчних фшанав, вiдображенi у працях полiтичних дiячiв Нового часу, зокрема Шкколо Макiавеллi та кардинала Рiшелье. Деяш з них досi зберiгають практичне зна-чення, однак основна увага вказаних авторiв придi-лялася переважно питанням збалансування военного бюджету та змщнення абсолютно! монархи в мирний час. На сучасному етат спектр завдань бюджетно! полiтики змшився й розширився, що пов'язано з не-обхiднiстю активiзацГ! та пiдтримки розвитку та со-цiально! орiентацГ! державно! економiчно! полiтики. Останнiм часом первинним завданням бюджетно! полiтики визнаеться саме шдвищення рiвня суспiль-ного добробуту, що, своею чергою, шдукуе стшке економiчне зростання та виступае передумовою ма-кроекономiчно! стабiльностi.
У зарубiжному науковому дискурсi бюджет-нi та податковi детермiнанти суспiльного розвитку здебкьшого розглядаються комплексно як складовi фккально! полiтики. Так, Фiлiп Арестiс та Малкольм Сойер визначальною характеристикою бюджетно-податкового мехашзму називають його потенцш-ну спроможнiсть д1яти на рiвень сукупного попиту, з огляду на що мае проектуватися доктрина регуля-торних заходiв [1]. Марiанна Бакстер i Роберт Дж. Кшг, обгрунтовуючи прiоритетнi напрями бюджетно! полiтики, вiдзначили !! дуальний стимулюючий вплив на сукупний випуск i динамку приватних швестицш, що слiд враховувати при розробщ стратегiчних фiс-кальних програм [15]. Ульям Iстерлi та Серджю Ребело зафiксували статистично значущий позитивний мультиплкативний ефект бюджетного регулювання,
що проявляеться як у публiчному, так i в приватному сектор^ осккьки визначае iнвестицiйнi та споживчi ршення економiчних агентiв [4]. Подекуди реалка-ц1я бюджетно! полiтики призводить до порушення бюджетно! архiтектонiки та небажаних сощально-економiчних наслiдкiв, що воображено у працях ба-гатьох досмдникш [5; 16-18].
I. Я. Чугунов i Т. В. Канева висвклили методо-логiчнi засади розробки та реалкацГ! бюджетно! скла-дово! фшансово'! полiтики держави за умов неперерв-них економiчних трансформацiй. При цьому бюджет трактуеться авторами як один iз дiевих унiверсальних iнструментiв державного регулювання соцюеконо-мiчних процесiв [8]. Л. В. Лисяк i Т. В. Сальникова слушно наголошують на необх^носп розгляду методики бюджетного регулювання розвитку одночасно як системи практичних рекомендацш фiскального управлiння та предмета фшансово! науки [10]. У циклГ дослГджень I. Я. Чугунов i М. Д. Пасiчний визначили методолопчш засади бюджетно! полiтики економГч-ного розвитку, а також окреслили шституцшш умови реалiзацi! заходiв фшкально! консолiдацi! та стимулю-вання в специфiчних умовах емерджентних економiк [12; 13]. I. О. Лютий пропонуе розрiзняти сощально-полiтичний i макроекономiчний ефекти провадження бюджетно! полiтики, одержання яких потребуе вГдпо-вiдного шституцшного забезпечення та злагодженого функцiонування фшкального механiзму [11]. Детер-мiнуючи методолопчш основи бюджетно! полiтики, В. Г. Дем'янишин i Т. О. Юзима вказують, що вiд ра-цюнальносп визначення курсу, завдань i спрямуван-ня дiяльностi центральних органiв влади й мшцевого самоврядування у сферi формування та використання публiчних фшансових ресурсiв залежать економiчний розвиток кра!ни та добробут населення [7]. Феномен бюджетно! доктрини, на думку В. Г. Дем'янишина, розкривае основш методичнi принципи та Где!, якi до-зволяють оптимiзувати первинний розпод1л i подаль-шу редистрибуцiю ВВП у контекстi максимiзацi! рiвня сусп1льного добробуту [19].
Узагальнюючи наведене, варто констатувати, що проблематика методолопчних засад бюджетно! полiтики охоплюе спектр питань сто-совно принцишв та iнституцiйних умов Г! побудови й реалiзацi! з урахуванням стратеичного прiоритету стiйкого економiчного зростання.
СлГд погодитися з концептуальним подком принципiв бюджетно! полiтики на ушверсальш та специфiчнi. При цьому шд унiверсальними доцiльно розумiти принципи оргашзаци публiчних фiнансiв, що дотримуються урядами багатьох кра!н перманентно та безвГдносно рiвня економiчного розвитку останшх. Специфiчнi ж використовуються лГмкова-но, зважаючи на особливоси нацiонально! економГ-ки, або лише на певних фазах фшансових циклГв [20]. У даному досл^дженш до числа ушверсальних прин-
ципiв включено наукову обгрунтовашсть, систем-нiсть та послiдовнiсть провадження, шституцшну визначенiсть, адаптивнiсть, прозорiсть.
Принцип науково! обгрунтованост бюджетно! полiтики полягае в неупередженому й об'ективному розглядi теоретико-методоло-гiчних основ функцюнування державних фiнансiв i врахуваннi макроекономiчноI циклiчностi вже на ета-ш планування заходiв фiскального регулювання. При цьому сутшсну основу науково! дiяльностi становить iнформацiя, що одночасно е й продуктом сфери не-матерiального виробництва. Iнформацiйний супровiд бюджетно! полiтики забезпечуеться завдяки приско-реному розвитку вГдповГдно! iнфраструктури. Доцiль-ним видаеться пряме, зокрема грантове, фшансуван-ня коштом бюджету фундаментальних i прикладних досл^джень, виконуваних провiдними науковими осе-редками, що мають спрямовуватися на шституцшне вдосконалення, посилення координацГ! складових елеменпв г функцiонально! ефективностi бюджетного мехашзму. ЩГльний зв'язок мГж наукою Г практикою може досягатися шляхом залучення вчених-фшансис-тГв як незалежних експертГв до планування та проек-тування бюджетГв усГх рГвнГв, оргашзаци тематичних конференцш, круглих столГв, громадських слухань з проблематики бюджетно! полГтики тощо.
ДГевГсть фГскального регулювання залежить вГд ГмплементацГ! принципу системностГ та послГдовностГ провадження. Будь-якГ рГшення щодо акумулювання й редистрибуцГ! публГчних фшансових ресурав слГд приймати, враховуючи критерГ! рацГональностГ, Гн-клюзивностГ й дГевостГ, Гнтегруючи !х до перспектив-них планГв сусп1льного розвитку. ЦГльовГ орГентири бюджетних програм мають бути надкеш властивостя-ми адаптивностГ й керованостГ, проте !х не слГд роз-глядати як догми. ЙмовГрнГсть рГзкого необгрунтова-ного переорГентування доктрини публГчних фшансш, особливо внаслГдок конфлГкту економГчного й полГ-тичного циклГв Гз порушенням умов системностГ та послковноси, елГмГнуеться шляхом тотального впро-вадження шструментарк) перспективного бюджетного планування Г прогнозування [21; 22]. ПослГдовшсть полГтики досягаеться завдяки полГпшенню якостГ управлГнських комунГкацГй Г ущ1льненню координацГ! застосовуваних фГскальних ГнструментГв та важелш, внаслГдок чого лГквГдуеться потенцГйний конфлкт м1ж ц1лями економГчного зростання, шдвищення громад-ського добробуту та фшансово! стабкьность
В основу бюджетно! полГтики мае закладатися принцип шституцшно! визначеность ВГдповГдно до ст. 95 Конституци Укра!ни бюджетна система засно-вана на засадах неупередженого та справедливого розподку сукупностГ багатств суспГльства мГж гро-мадянами Г територГальними громадами [23]. Повто-рюванГ стГйкГ соцГоекономГчнГ вГдносини, що надГля-ють сво!х суб'ектш стратифГкованим статусом Г дають
шдстави для одержання останшми матерiальних И або духовних вигод, iнституцiоналiзуються. Значна частина цих в^дносин опосередковуеться в рамках нормативно-правого поля мережею установ публiч-ного адмШстрування. Iнституцiйна визначешсть пе-редбачае однозначне та несуперечливе закршлення функцiй фiскального регулювання за в^пов^дними органами виконавчо'1 влади.
Осшльки вiтчизняне фiнансове законодавство пройшло достатньо тривалий еволюцшний шлях i е динамiчним апрiорi, воно спираеть-ся не лише на Конститущю, Бюджетний та Податко-вий кодекси Украши, а й на низку закошв, постанов, розпоряджень та iнструкцiй. Iмовiрнiсть неоднозначного трактування !х окремих статей i положень мае бути виключена з метою максимального сприяння реaлiзaщI первинних штереав економiчних агенпв. У мiжнароднiй практицi в основу виконання публiч-ними адмiнiстративними установами множини 1х статутних функцiй покладаються простота й рацю-нальнiсть, що, на думку Юргена фон Хагена, суттево посилюе довiру громадськостi до фккально! полiти-ки, проваджувано1 крашою, а також свiдчить про и консенсусний характер [24].
Принцип адаптивносп бюджетно1 полiтики означае, що и цiлi та завдання мають систематично переглядатися й актуалiзуватися, залежно в^ динамь ки ендо- та екзогенного середовища, фаз економiчно-го циклу, структурних зрушень у сферi фшанав, ево-люци вiдповiдного iнституцiйного середовища. Над-мiрна волатильнiсть заходiв фшкального регулювання помiтно скорочуе темпи економiчного зростання в середньо- та довгостроковш перспективi, що, зокре-ма, воображено у фундаментальному дослiдженнi Антоню Фатаса та Iлiана М1хова [25]. Чита бюджетна стратег1я iз ранжируваними щлями й передбачува-ними в^иленнями фiскальних iндикаторiв виступае передумовою функщонально! адаптивностi державно! фiнансовоI полiтики. Досягнення орiентирiв сощ-ально-економiчного розвитку можливе виключно на основi комбшацшного варiювання режимiв, методiв, iнструментiв i важелiв останньо!.
Принцип прозоростi передбачае гласшсть i транспарентнiсть заходiв бюджетного регулювання розвитку. Яшсне планування економiчними агентами iндивiдуальноi дiяльностi можливе виключно за умов 1х обiзнаностi щодо очiкуваних змiн у фiскальному простора З метою досягнення компромiсних значень основш бюджетнi iнiцiативи мають оприлюднюва-тися заздалегiдь, а за можливктю й виноситися на громадське обговорення, що св^дчитиме про розви-ток шститупв громадянського суспiльства та верховенство права.
Своер^дним iндикатором прозоростi публiчних фшанав у контекст фiскaльноi децентралiзацiI е роз-робка бюджетiв учaстi, коли мешканщ територiaльних
громад одержують право безпосередньо! детермiнaцii прiоритетiв використання кошпв мiсцевих бюджетiв. Подiбнa практика е поширеною у крашах з розвине-ними й емерджентними економiкaми i трактуеться окремими дослiдникaми одночасно як передумова та наЫдок глобaлiзaцii [26; 27]. Визначення способу алокащ! бюджетних ресурсiв у поеднaннi з дiевим громадським контролем ефективностi посилюе довь ру плaтникiв подaткiв до проваджувано! фiскaльноi полiтики, спонукае податкову конкуренщю м1ж рiзни-ми юрисдикщями та рaцiонaлiзуе рух ресурсiв.
Ци^чшсть розвитку економiки накладае вiд-чутний в^биток на фiскaльну полiтику, зокрема ко-роткостроковi цикли Кiтчинa збкаються з горизонтом середньострокового бюджетного планування. Однак для яшсного i реaлiстичного прогнозування iнвестицiйного попиту та динамши кaпiтaловклa-день, зокрема приватних, тривалкть перiоду пе-редбачення мае становити щонайменше 5-7 рокiв, осшльки це дозволятиме розмежувати випaдковi флуктуаци iндикaторiв i стiйкi тренди. Тому, поряд iз короткостроковими, прiоритетного значення набува-ють цикли Жугляра тривалктю близько 7-11 рокiв.
Зaкономiрно, що заходи бюджетного регулювання на фазах економiчного шднесення та депреси рiзняться дiaметрaльно. Так, стiйкa спадна ди-нaмiкa основних iндикaторiв aктуaлiзуе необхiднiсть ухвалення та виконання збалансованого бюджету, осшльки в протилежному випадку посилюються ри-зики втрати контролю за дефщитом i хронiчного на-копичення публiчного боргу. Типовими заходами в цьому рaзi е компенсаторна фккальна полiтикa (у т. ч. розширення баз i зростання ставок споживчого опо-даткування) та ращональне обмеження видaткiв сектора публiчного aдмiнiструвaння (зокрема в чaстинi регулювання та контролю виплат додатково'1 заро-бiтноI плати державним службовцям). Безпосередньо в момент впровадження вказаш рестрикци вiдчутно знижують загальний рiвень сусшльного добробу-ту, однак у перспективi мають сaнaцiйний характер. Попри непопуляршсть тaкi заходи дозволяють градуально в^дновлювати позитивну мaкроекономiчну динaмiку. За принципом функщонально'1 адаптивнос-тi рестрикцшна бюджетна полiтикa зaмiнюеться сти-мулюючою при в^дновленш економiчного зростання, що, зокрема, передбачае збкьшення обсягiв кат-тальних видaткiв на модернiзaцiю шфраструктури та пiдвищення рiвня життя населення.
З метою посилення дiевостi бюджетно'1 полiти-ки важливо своечасно дiaгностувaти причини поточно! фiнaнсовоI ситуаци, адже змiнa темпiв зростання може бути задана як екзогенно, наприклад макро-економiчною циклiчнiстю, так i ендогенно, через особливостi структури економши. Остання заклада-еться iсторично, а процеси и трансформацй характе-ризуються значною шерцшшстю та суперечливiстю.
Нейтралiзацiя бкьшосп несприятливих екстерналiй можлива шляхом комплексного бюджетного сти-мулювання розвитку, структурна ж неефектившсть економiки долаеться завдяки оптимiзацГi видаткiв та здшсненню вiдповiдних iнституцiйних змiн.
1сторичний досвк бюджетного регулювання соцГ-ально-економiчного розвитку дозволяе видкити певнi специфiчнi принципи. СлГд погодитися з теоретичною позищею, що специфiчним у реалiзацГi бюджетно! полiтики в кра!'нах з трансформацшною економiкою е принцип нейтральностi [20]. За умов шституцшно!' слабкостi фшансово!' системи кра!'ни заходи бюджетного регулювання, навиъ при достат-н1й обгрунтованост та логiчностi, можуть не при-носити вiдчутних i соцiально значущих результатiв, що зафiксовано в численних дослГдженнях [3; 4; 15; 18]. Наприклад, сощальш видатки бюджету на освГ-ту, охорону здоров'я, розвиток фiзичноï та духовно!' культури тощо в загальному випадку вважаються «дружнiми для економiчного зростання» (growth-friendly productive public expenditures) [28]. Однак для емерджентних економк першочерговим завданням виступае не сткьки забезпечення позитивно'! динамГ-ки вказаних видаткiв, ск1льки !х структурна оптимГ-зацiя, конструктивнi змши в мережi бюджетних уста-нов. Лише в тому разГ, коли яюсть надаваних останнГ-ми послуг експоненцшно зростатиме при збiльшеннi вГдповГдних видаткiв, можна говорити про усшшне бюджетне стимулювання суспiльного розвитку, зо-крема вiдчутне зростання iнтелектуального капГталу. Отже, поряд iз рацiональнiстю та дiевiстю бюджетна полiтика мае характеризуватися одночасно й деякою нейтральшстю заходiв.
Для якiсного регулювання економiки слГд по-силити адреснiсть заходiв фккального впливу, що передбачае неупереджену оцГнку i стратифiкацiю сус-пiльства з позицш реальних i потенцiйних потреб у бюджетних послугах. Пол Самуельсон ще в середиш ХХ сторiччя слушно зауважував, що за деперсошфко-ваного та гранично дерегульованого з боку держави пiдходу до надання громадських послуг ефективний розподк останнiх i реальне зростання добробуту е нереалктичними [29]. На думку економкта та його послковнишв, оптимальнi пропорцГ! продукування суспкьних благ - базисне завдання бюджетно! поль тики - забезпечуються в розвинених економках по-датковим компонентом фшкального регулювання, що створюе умови для автоматично!' оплати суспкьством !х вартостi та iмплiцитноï рацiоналiзацiï структури виробництва. З позицiй трансформацiйноï економки доц1льною видаеться стандартизацiя процедур надання згаданих послуг i ушфкацш пiдходiв щодо ви-значення !х вартостi виходячи з реально'' чисельност одержувачiв. Паралельно необхiдно здiйснювати сис-тематичний монiторинг потреб громадськостi щодо основних параметрiв соцiальних гарантiй. Останш,
враховуючи економiчну циклiчнiсть розвитку, по-виннi виконувати захисну роль, усуваючи суспкьне напруження i надмiрне майнове розшарування, не пригнiчуючи при цьому шГщатив економiчних агентiв щодо здшснення господарсько!' дiяльностi.
В основу моделi формування бюджетно'1 полiтики доц1льно закладати перспективну стратепю сощально-економiчного розвитку (рис. 1). Для посилення резуль-тативностi заходiв фiскального регулювання шформа-цiйне та iнституцiйне забезпечення згадано!' стратег!! слiд розглядати з позицш дклектично! едностi.
Вхiдна iнформацiя мае оцшюватися за критерк ями повноти, своечасносп, достовГрностГ та реалш-тичность З цiею метою доц1льно враховувати не лише даш офщшно!' державно! статистики, а й результати спещальних дослкжень незалежних експертiв i мГж-народних органiзацiй. Ланцюжок процедур збору, зберкання, обробки, iнтерпретацi! та оприлюднення соцiально-економiчноï iнформацi! слГд переглянути та модернкувати вГдповГдно до сучасних стандарпв якость Свiдченням конвергенцГ! науки та бюджетно!' полГтики е використання результапв наукових роз-робок, зокрема з IT-сфери, у планово-прогностичнш дшльносп, що значно прискорюе роботу з шформа-щею, знижуе ризик механкних помилок, дозволяе здшснювати багатокритеркльну верифкацш одер-жаних результапв. 1ншим аспектом шформатизацГ! фккального простору е оприлюднення статистично!' шформацГ! та забезпечення онлайн-доступу до не!', що посилюе яккть громадського контрою та мошто-рингу виконання бюджету.
Важливим елементом шституцшного забезпечення бюджетно!' полГтики виступають специ-фкш критерГ! та рекомендацГ! мГжнародних ш-ституцш щодо регулювання !"! параметрГв. Мова йде перш за все про фшансово-економкний блок Маа-стрихтського договору (Maastricht Treaty, 1992) та Ко-пенгагенських критерГ!в (Copenhagen criteria, 1993), що встановлюють рекомендован! значення шдексу споживчих цш, дефiциту державного бюджету та пу-блкного боргу. Попри те, що положення цих доку-ментш не е iмперативними для Укра!'ни, вони можуть розглядатися як стратегкш маркери й агрегований емпiричний досвГд розвинених та емерджентних еко-номк у царинi бюджетно! полГтики. Важливу шфор-мацiйну базу становлять й ГншГ напрацювання зару-бГжно!' науки i практики, наприклад систематизоваш Джоном Укьямсоном пропозицГ! МВФ, Державного казначейства США та Свитого банку, що склали так званий Вашингтонський консенсус (The Washington Consensus, 1989), який включае 10 фундаментальних позицш, зокрема щодо дотримання фккально!' дис-циплши (бюджетний дефщит не перевищуе 2% ВВП); прюритетизацГ! видаткiв Гз фокусуванням на сферах, що традицшно асоцгоються зГ зростанням потенцк алу економки (освка, наука, охорона громадського
1нституцшне
забезпечення
Нормативно-правова база;
Фшансов1
¡нституци;
Принципи;
1нституц|йн1 обмеження;
Моыторинг;
Контроль
Державна стратепя сощально-економ1чного зростання
Середньостроковий прогноз соц1ально-економ1чного розвитку
Макроеконом1чн а стабтьысть
Перспективне бюджетне прогнозування та планування
1 А <
Короткострокове бюджетне прогнозування та планування
>
Оперативне бюджетне регулювання
>
Сусптьний добробут
1нформацшне забезпечення
1нформацшы
технологи ;
Методи
прогнозування
та планування;
Емтричний
досв1д;
Науков1
досл1дження;
М1жнароды
рекомендаци
Стшке економ1чне зростання
Рис. 1. Модель формування бюджетной полiтики
здоров'я); впорядкування баз оподаткування й удо-сконалення процедур адмшштрування [30]. Викорис-тання вказаних положень як стратепчних орiентирiв очкувано посилюе ефективнiсть провадження в дер-жaвi бюджетно'1 полiтики.
Науково-практична проблематика iз удоскона-лення iнституцiйного забезпечення бюджетно'1 полiтики надзвичайно широка - в результат тривaлоI еволюци кожний елемент системи публiчного фiнaнсового aдмiнiструвaння характери-зуеться выносною aвтономнiстю, водночас як лише злагоджена та скоординована дшльшсть вказаних структурних компоненйв дозволяе реaлiзувaти стра-тепчну задачу щодо пiдвищення рiвня громадського добробуту, гарантування стшкосп зростання i ма-кроекономiчноi стaбiльностi. Вдосконалення норма-тивно-прaвовоi бази, зокрема в частиш ймовiрного усунення дублювання функцiй рiзними публiчними фiнaнсовими установами, е об'ективною передумо-вою iнституцiйноI визнaченостi бюджетноI полiтики. Крiм того, саме легальне поле однозначно детермшуе методики контролю, аудиту й мошторингу зaходiв бюджетного регулювання, що сприяе посиленню ре-зультaтивностi й координаци фiнaнсовоI полiтики.
Принциповим компонентом шституцшного середовища бюджетного регулювання е обмеження, або рестрикци. Вони можуть мати р!зм походження,
наприклад встановлюватися законодавством або ви-никати сaмостiйно. У першому випадку мова йде про рaцiонaлiзaцiю фшансових практик, наприклад уста-новлення превентивних обмежень щодо основних фшансових iндикaторiв, шпрям!в щльового вико-ристання бюджетних кошпв або критерив, яким ма-ють вiдповiдaти одержувaчi певних сусшльних благ i послуг. Якщо ж обмеження не е насл^ком св!домо! нормотворчо'1 д!яльносп, то в бкьшост випaдкiв !х виникнення aсоцiюеться !з нерозв'язаним конфлш-том старих i нових, формальних i неформальних ш-ституцшних практик i трaдицiй, а також нев^пов^-шстю наявного шфраструктурного забезпечення моделям i формам поведшки економiчних aгентiв.
Бюджетна пол!™^ мае стрaтегiчний характер i реaлiзуеться через систему взаемоузгоджених серед-ньо- i короткострокових плaнiв, а також оперативних програм фккального регулювання сощально-еконо-м!чного розвитку. 1сторично склалося дешлька аль-тернативних шдход!в щодо забезпечення функцю-нaльноI едностi вказаних регуляторних шструменпв. Вважаемо нaйперспективнiшим !з них закршлення спектра функцш наукового передбачення та норму-вання за в1дпов1дними пу6л!чними шституцшми !з метою пaрaлельноI розробки середньо- i короткострокових бюджетних плашв. На думку зaрубiжних i вичизняних досл^нишв, це автоматично посилюе 1х координaцiю, дозволяе штегрувати до зaгaльноI
фшансово! стратеги держави з урахуванням шших !! структурних компонентiв, зокрема монетарного та iнновaцiйно-iнвестицiйного [14; 20; 31].
Вимогою сьогодення до бюджетно! системи Украши е iмплементaцiя середньострокового пла-нування та прогнозування, яке базуеться на чГткому формулювaннi ц1лей i прiоритетiв фiскaльноi полГти-ки - за формулою «наступний за поточним + два по-дaльшi роки» - в контекст 11 штеграцГ! до державно! фiнaнсовоI стратегГ!. ТодГ бюджетна полiтикa автоматично набувае рис послГдовностГ та логГчностГ побу-дови, що дозволяе оптимiзувaти розподГл фiнaнсових ресурсiв, посилити трaнспaрентнiсть г пГдзвГтнГсть вГдповГдного процесу, систематично переглядати Г координувати зобов'язання та прюритети викорис-тання коштГв тощо. Планування бюджету з урахуванням трирГчного горизонту е поширеною практикою для кра!н з розвиненою та емерджентною економГ-кою, емпГричний досвГд яких дозволяе видГлити й певнГ шституцшш обмеження такого пГдходу, зокрема: а) потенцшну жорсткГсть та негнучшсть фГскаль-но! полГтики (порушення принципу адаптивностГ) через покладання на оптимктичш оцГнки бюджетних ГндикаторГв майбутнГх перюдГв; б) ГмовГрнГсть про-ектування низькоефективних бюджетних щльових програм на основ! нереалГстичних прогностичних показникГв; в) методолопчна складнГсть та висока за-тратшсть процесу, що може призвести до зниження загально! ефективностГ публГчного адмшштрування.
ЕлГмГнацГя зазначених рестрикцГй можлива на основ! полшшення якостГ макроекономГчних прогнозГв. З цГею метою деякГ кра!ни ОЕСР, зокрема БельгГя, НГдерланди, Австрш, делегують повноваження з розробки останнГх неурядовим ор-ганГзацГям. На нашу думку, рацюнальним е досвГд конвергенцГ! науки та публГчного адмГнГстрування, коли уряд та органи мГсцевого самоврядування за-мовляють Г повнГстю або частково, зокрема на засадах публГчно-приватного партнерства, фшансують фундаментальнГ та прикладш роботи, виконуванГ провГдними науковими осередками. На практищ це мае суттево тдвищити реалГстичнГсть цГлей Г завдань бюджетного регулювання сощально-економГчного розвитку, забезпечити дотримання ушверсальних Г специфГчних принципГв.
МетодологГчно доцГльно запровадити систему бюджетних (у захГдному науковому дискурс! вони традицшно називаються фГскальними) правил, яю мають бути надГлеш властивостями всезагальност й унГверсальностГ. При цьому враховуються шерцш-ний характер Г лагов! ефекти бюджетно-податково-го середовища, актуалГзуються процедури облГку та мониторингу ефективностГ, ГнституцГоналГзуються захиснГ та санкцшш механГзми, що застосовуються за умов порушення вказаних правил. Серед прюри-тетГв модершзацГ! планово-прогностичних практик
слгд вказати поеднання оцiнних процедур ex-ante та ex-post, аналiз вiдхилень фактичних iндикаторiв вiд планових/потенцiйних, сценарне багатомiрне моде-лювання заходiв бюджетно! полiтики з можливiстю умовного та безумовного коригування тощо.
Безпосереднi заходи бюджетно! полiтики щодо вдосконалення методик акумулювання фгнансових ресурсiв, обгрунтування прiоритетiв здгйснення ви-даткiв, зб1льшення масштабiв i полiпшення струк-тури виробництва суспгльних благ, оптимiзацГ! мiжбюджетних вгдносин, цшшсно-оргентованого управлгння дефгцитом i публгчним боргом станов-лять комплексну наукову проблематику, що потребуе неперервного вдосконалення методологгчних засад. Так, бюджетна полгтика у сферг доходгв вимагае обгрунтування компромгсних методгв фгскального регулювання, що гарантували б максимальну реалг-зацгю гнтересгв усгх економгчних агентгв. Бюджетне регулювання видаткгв мае спрямовуватися на поси-лення !х продуктивностг та соцгально ефективностГ. Мгжбюджетнг вгдносини мають грунтуватися на базовому принцип фгскально! справедливости що не допустив би деструктивних змгн у структург сус-пгльного виробництва. 1ншим важливим аспектом органгзацг! публгчних фгнансгв е перманентне забез-печення !х стгйкостг та боргово! безпеки.
ВИСНОВКИ
Таким чином, методологгчнг засади проекту-вання та реалгзацГ! заходгв бюджетно! полгтики за умов економгчних трансформацгй розробляються для активгзащ! процесгв ендогенного зростання. По-слгдовнгсть г логгка бюджетно! полгтики е передумо-вою акселерованого виробництва гнтелектуального й фгзичного капгталу, розвитку гнфраструктури та технологгй, нагромадження суспгльного багатства, оптимгзацг! розподгльних г редистрибутивних проце-сгв. Вказана полгтика може включати диферентнг заходи як обмежувального, так г стимулюючого характеру, застосування яких обумовлюеться ргвнем розвитку гнститутгв публгчного фгнансового управлгння, фазою макроекономгчного циклу, основними параметрами державно! стратеги розвитку, об'ективним по-силенням глобалгзацгйних тенденцгй тощо.
З метою координацг! заходгв бюджетно! полг-тики доцгльним видаеться дотримання принципгв !! оргашзаци. Основними принципами виступають на-укова обгрунтовангсть, системнгсть та послгдовнгсть провадження, гнституцгйна визначенгсть, адаптив-нгсть, а також прозоргсть. Емерджентнг економгки характеризуються ситуативними конфлгктами гнсти-туцгйно! архгтектури, що зокрема зумовлюе необхгд-нгсть дотримання специфгчного принципу нейтраль-ностг. На основг цього оптимгзуеться режим функцго-нування механгзмгв та гнструментгв бюджетно! полгтики. Визначальною ознакою фгскального простору е гнерцгйнгсть процесгв та наявнгсть лагових ефектгв,
що зумовлюе необхГдшсть стратепчного планування та прогнозування розвитку системи. ПерехГд до се-редньострокового бюджетного планування мае вГдбу-ватися Гз якГсним удосконаленням практик наукового передбачення, динамГчного аналГзу екзо- та ендоген-ного економГчного середовища, запровадженням фш-кальних правил, яш, однак, не повиннГ розглядатися як догмати, а мають допускати умовну та безумовну корекцго з метою активацГ! процесГв розвитку. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Arestis P., Sawyer M. Reinventing Fiscal Policy. Journal of Post Keynesian Economics. 2003. Vol. 26. No. 1. P. 3-25.
2. Auerbach A. J., Gorodnichenko Yu. Measuring the Output Responses to Fiscal Policy. American Economic Journal: Economic Policy. 2012. Vol. 4. No. 2. P. 1-27.
3. Barro R. J., Sala-i-Martin X. Economic growth. 2nd ed. Massachusetts : MIT Press, 2003. 654 p.
4. Easterly W., Rebelo S. Fiscal Policy and Economic Growth. Journal of Monetary Economics. 1993. Vol. 32. No. 3. P. 417-458.
5. Mountford A., Uhlig H. What are the Effects of Fiscal Policy Shocks? Journal of Applied Econometrics. 2009. Vol. 24. No. 6. P. 960-992.
6. Fatas A., Summers L. H. Hysteresis and fiscal policy during the Global Crisis / VOX, CEPR's. Policy Portal, 12 October 2016. URL: https://voxeu.org/article/hysteresis-and-fiscal-poli-cy-during-global-crisis
7. Дем'янишин В. Г., Юзима Т. О. Репональна бю-джетна полiтика: теоретична концептуалiзацiя та перспек-тиви розвитку. Регональна економка. 2016. № 4. С. 91-99.
8. Державне фшансове регулювання еконо!^чних пе-ретворень : монографiя / Чугунов I. Я., Павелко А. В., Кане-ва Т. В. та ш. ; за заг. ред. А. А. МазаракК Ки!в : Кш'вський нацю-нальний торговельно-еконо1^чний ушверситет, 2015. 376 с.
9. Krysovatyy A. I. The fiscal policy of the state in the financial provision of the formation of a society of sustainable development // Modern paradigm of fiscal policy of Ukraine in conditions of formation of a society of sustainable development. Ternopil, 2015.
10. Лисяк Л. В., Сальникова Т. В. Напрями вдоско-налення бюджетно!' пол™ки Украши в умовах децентралн зацп. Науковий погляд: економка та управлiння. 2017. № 2. С. 42-56.
11. Лютий I. О. Теоретико-методолопчш засади бюджетно! пол^ики держави. Фiнанси Украни. 2009. № 12. С. 13-19.
12. Chugunov I., Pasichnyi M. Fiscal Stimuli and Consolidation in Emerging Market Economies. Investment Management and Financial Innovations. 2018. Vol. 15. Issue 4. P. 113122. URL: http://dx.doi.org/10.21511/imfi.15(4).2018.09
13. Chugunov I. Ya., Pasichnyi M. D. Fiscal policy for economic development. Науковий всник Полсся. 2018. № 1. Ч. 1. С. 54-61. URL: http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2018-1-1(13)-54-61
14. Sims C. A. Active Fiscal, Passive Money Equilibrium in a Purely Backward Looking Model : Manuscript, Princeton University, 2016. URL: http://sims.princeton.edu/yftp/OldKeynes-ianFTPL/BackwardAFPM.pdf
15. Baxter M., King R. G. Fiscal Policy in General Equilibrium. The American Economic Review. Working Paper. 1993. No. 244. P. 315-334.
16. Burnside C., Eichenbaum M., & Fisher J. D. Fiscal Shocks and Their Consequences. Journal of Economic Theory. 2004. Vol. 115. Issue 1. P. 89-117.
17. Pappa E. The Effects of Fiscal Shocks on Employment and the Real Wage. International Economic Review. 2009. Vol. 50. Issue 1. P. 217-244.
18. Auerbach A. J., Gorodnichenko Yu. Effects of Fiscal Shocks in a Globalized World. IMF Economic Review. 2016. Vol. 64. Issue 1. P. 177-215.
19. Дем'янишин В. Г. Бюджетна доктрина держави: детерм^зм фшансово! науки та бюджетно! полiтики. BicHUK eKOHOMi4HOi науки Украни. 2008. № 1. С. 17-21.
20. Паачний М. Д. Методолопчш засади формування фшансово!' полiтики кра!ни. Зовнiшня торгiвля: економка, фнанси, право. 2018. № 3. С. 116-130.
21. Artis M. J., Buti M. Setting medium-term fiscal targets in EMU // In: Stability and Growth Pact. London : Palgrave Macmillan, 2001. P. 185-203.
22. Calvo G. A., Obstfeld M. Optimal time-consistent fiscal policy with finite lifetimes. Econometrica: Journal of the Econometric Society. 1988. Vol. 56. No. 2. P. 411-432.
23. Конститу^я Украши вщ 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР (3i змшами та доповненнями). URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/254к/96-вр
24. Hagen J. von. Fiscal Rules, Fiscal Institutions, and Fiscal Performance. The Economic and Social Review. 2002. Vol. 33. Issue 3. P. 263-284.
25. Fatas, A., Mihov I. Policy Volatility, Institutions, and Economic Growth. Review of Economics and Statistics. 2013. Vol. 95. Issue 2. P. 362-376.
26. Downes R., Moretti, D., & Nicol, S. Budgeting and Performance in the European Union. OECD Journal on Budgeting. 2017. Vol. 17. Issue 1. P. 1-60.
27. Dzinic J., Svidronova, M. M., & Markowska-Bzdu-cha, E. Participatory Budgeting: A Comparative Study of Croatia, Poland and Slovakia. The NISPAcee Journal of Public Administration and Policy. 2016. Vol. 9. No. 1. P. 31-56.
28. Mura P. O. How growth-friendly are productive public expenditures? An empirical analysis for Eastern Europe. Theoretical & Applied Economics. 2014. Vol. 21. Issue 10. P. 7-20.
29. Samuelson P. A. The Pure Theory of Public Expenditure. Review of Economics and Statistics. 1954. Vol. 36. No. 4. P. 387-389.
30. Williamson J. Democracy and the "Washington consensus". World Development. 1993. Vol. 21. No. 8. P. 1329-1336.
31. Лагутш В. Д. Прюритети координацп бюджетно! та монетарно!' пол™ки в УкраМ Фiнанcи Украни. 2011. № 10. С. 3-14.
REFERENCES
Arestis, P., and Sawyer, M. "Reinventing Fiscal Policy". Journal of Post Keynesian Economics, vol. 26, no. 1 (2003): 3-25.
Artis, M. J., and Buti, M. "Setting medium-term fiscal targets in EMU". In Stability and Growth Pact, 185-203. London: Palgrave Macmillan, 2001.
Auerbach, A. J., and Gorodnichenko, Yu. "Effects of Fiscal Shocks in a Globalized World". IMF Economic Review, vol. 64, no. 1 (2016): 177-215.
Auerbach, A. J., and Gorodnichenko, Yu. "Measuring the Output Responses to Fiscal Policy". American Economic Journal: Economic Policy, vol. 4, no. 2 (2012): 1-27.
Q_
lq
O
m o
o
Q_
O
=n <
<
s
W
Barro, R. J., and Sala-i-Martin, X. Economic growth. Massachusetts: MIT Press, 2003.
Baxter, M., and King, R. G. "Fiscal Policy in General Equilibrium". The American Economic Review. Working Paper, no. 244 (1993): 315-334.
Burnside, C., Eichenbaum, M., and Fisher, J. D. "Fiscal Shocks and Their Consequences". Journal of Economic Theory, vol. 115, no. 1 (2004): 89-117.
Calvo, G. A., and Obstfeld, M. "Optimal time-consistent fiscal policy with finite lifetimes". Econometrica: Journal of the Econometric Society, vol. 56, no. 2 (1988): 411-432.
Chugunov, I. Ya., and Pasichnyi, M. D. "Fiscal policy for economic development". Naukovyi visnyk Polissia. 2018. http:// dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2018-1-1(13)-54-61
Chugunov, I., and Pasichnyi, M. "Fiscal Stimuli and Consolidation in Emerging Market Economies". Investment Management and Financial Innovations. 2018. http://dx.doi. org/10.21511/imfi.15(4).2018.09
Chuhunov, I. Ya. et al. Derzhavne finansove rehuliuvannia ekonomichnykh peretvoren [State financial regulation of economic transformations]. Kyiv: KNTEU, 2015.
Demianyshyn, V. H. "Biudzhetna doktryna derzhavy: de-terminizm finansovoi nauky ta biudzhetnoi polityky" [State Budget Doctrine: Determinism of Financial Science and Budget Policy]. Visnykekonomichnoi nauky Ukrainy, no. 1 (2008): 17-21.
Demianyshyn, V. H., and Kizyma, T. O. "Rehionalna biudzhetna polityka: teoretychna kontseptualizatsiia ta perspe-ktyvy rozvytku" [Regional budget policy: theoretical conceptualization and prospects of development]. Rehionalna ekonomi-ka, no. 4 (2016): 91-99.
Downes, R., Moretti, D., and Nicol, S. "Budgeting and Performance in the European Union". OECD Journal on Budgeting, vol. 17, no. 1 (2017): 1-60.
Dzinic, J., Svidronova, M. M., and Markowska-Bzducha, E. "Participatory Budgeting: A Comparative Study of Croatia, Poland and Slovakia". The NISPAcee Journal of Public Administration and Policy, vol. 9, no. 1 (2016): 31-56.
Easterly, W., and Rebelo, S. "Fiscal Policy and Economic Growth". Journal of Monetary Economics, vol. 32, no. 3 (1993): 417-458.
Fatas, A., and Mihov, I. "Policy Volatility, Institutions, and Economic Growth". Review of Economics and Statistics, vol. 95, no. 2 (2013): 362-376.
Fatas, A., and Summers, L. H. "Hysteresis and fiscal policy during the Global Crisis". VOX, CEPR's. Policy Portal, 12 October
2016. https://voxeu.org/article/hysteresis-and-fiscal-policy-during-global-crisis
Hagen, J. von. "Fiscal Rules, Fiscal Institutions, and Fiscal Performance". The Economic and Social Review, vol. 33, no. 3 (2002): 263-284.
Krysovatyy, A. I. "The fiscal policy of the state in the financial provision of the formation of a society of sustainable development". I n Modern paradigm of fiscal policy of Ukraine in conditions of formation of a society of sustainable development. Ternopil, 2015.
[Legal Act of Ukraine] (1996). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/254K/96-Bp
Lahutin, V. D. "Priorytety koordynatsii biudzhetnoi ta monetarnoi polityky v Ukraini" [Priorities for Coordination of Budget and Monetary Policy in Ukraine]. Finansy Ukrainy, no. 10 (2011): 3-14.
Liutyi, I. O. "Teoretyko-metodolohichni zasady biudzhetnoi polityky derzhavy" [Theoretical and methodological principles of the state budget policy]. Finansy Ukrainy, no. 12 (2009): 13-19.
Lysiak, L. V., and Salnykova, T. V. "Napriamy vdoskonalen-nia biudzhetnoi polityky Ukrainy v umovakh detsentralizatsii" [Directions of improvement of fiscal policy of Ukraine in conditions of decentralization]. Naukovyi pohliad: ekonomika ta up-ravlinnia, no. 2 (2017): 42-56.
Mountford, A., and Uhlig, H. "What are the Effects of Fiscal Policy Shocks?" Journal of Applied Econometrics, vol. 24, no. 6 (2009): 960-992.
Mura, P. O. "How growth-friendly are productive public expenditures? An empirical analysis for Eastern Europe". Theoretical & Applied Economics, vol. 21, no. 10 (2014): 7-20.
Pappa, E. "The Effects of Fiscal Shocks on Employment and the Real Wage". International Economic Review, vol. 50, no. 1 (2009): 217-244.
Pasichnyi, M. D. "Metodolohichni zasady formuvannia finansovoi polityky krainy" [Methodological principles of formation of financial policy of the country]. Zovnishnia torhivlia: ekonomika, finansy, pravo, no. 3 (2018): 116-130.
Samuelson, P. A. "The Pure Theory of Public Expenditure". Review of Economics and Statistics, vol. 36, no. 4 (1954): 387-389.
Sims, C. A. "Active Fiscal, Passive Money Equilibrium in a Purely Backward Looking Model : Manuscript". Princeton University, 2016. http://sims.princeton.edu/yftp/OldKeynesianFT-PL/BackwardAFPM.pdf
Williamson, J. "Democracy and the "Washington consensus". World Development, vol. 21, no. 8 (1993): 1329-1336.
