CC BY
14
УДК 336.2.33
ФОРМУВАННЯ I РЕАЛ1ЗАЦ1Я БЮДЖЕТНО1 ПОЛ1ТИКИ В УМОВАХ КРИЗОВИХ
ТРАНСФОРМАЦ1Й ЕкОНОМ1кИ
© 2018
ПАС1ЧНИЙ М. Д.
УДК 336.2.33
Паачний М. Д. Формування i реалiзацiя бюджетноТ полiтики в умовах кризових трансформацш економши
Метою cmammi е поглиблення теоретичных i методологчних засад формування та реал'ваци бюджетно!' полтики крани за умов кризових трансформацш економки. Увагу автора акцентовано на трансформации пiдходiв до дефцитного ф'тансування економки. Визначено, що необ-(рунтовашсть ршень i заход'в бюджетноi полтики у сферi регулювання дефiциту бюджету призводить до погiршення економчноi ситуацп та тдриву ф'тансовоi стаб'шьност'и Здшснено анал'в взаемозв'язку 'тдексу споживчих цн i дефiциту державного бюджету, 'дентиф'шовано ризики розбалансованоi бюджетноi полтики для економки. Досл'джено напрями спрямування коштiв, як залучались для ф'тансування бюджетного дефiциту протягом 2001-2017 рр. Охарактеризовано фскальн правила, як функцюнують у кранах бвропейського Союзу, визначено особливостi >х застосування. Об(рунтовано доцмьнкть запровадження нституту довгостроковоi бюджетноi стратеги та середньострокового бюджетного планування, що сприятиме накладенню iнституцiйних обмежень щодо рiвня бюджетного дефциту та державного боргу та досягненню фшансовоi стаб'шьностi у сустльстви
Ключов'! слова: бюджетна полтика, дефщит бюджету, державний борг, фскальн правила. Рис.: 1. Табл.: 1. Шбл.: 14.
Паачний Микола Дмитрович - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри фiнансiв, Ки/вський нацональний торговельно-економ'мний утверситет (вул. Кото, 19, Шв, 02156, Украина) E-mail: [email protected]
УДК 336.2.33
Пасечный Н. Д. Формирование и реализация бюджетной политики в условиях кризисных трансформаций экономики
Целью статьи является развитие теоретических и методологических основ формирования и реализации бюджетной политики страны в условиях кризисных трансформаций экономики. Внимание автора акцентировано на трансформации подходов к дефицитному финансированию экономики. Определено, что необоснованность решений и мер бюджетной политики в сфере регулирования дефицита бюджета приводит к ухудшению экономической ситуации и подрыву финансовой стабильности. Осуществлен анализ взаимосвязи индекса потребительских цен и дефицита государственного бюджета, идентифицированы риски разбалансированной бюджетной политики для экономики. Исследованы направления средств, которые привлекались для финансирования бюджетного дефицита в период 2001-2017гг. Охарактеризованы фискальные правила, функционирующие в странах Европейского Союза, определены особенности их применения. Обоснована целесообразность введения института долгосрочной бюджетной стратегии и среднесрочного бюджетного планирования, что будет способствовать ограничению бюджетного дефицита и государственного долга, достижению финансовой стабильности в обществе.
Ключевые слова: бюджетная политика, дефицит бюджета, государственный долг, фискальные правила. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 14.
Пасечный Николай Дмитриевич - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры финансов, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 336.2.33
Pasichnyi M. D. The Formation and Implementation of Budget Policy in Conditions of Crisis Transformations of Economy
The article is aimed at developing of theoretical and methodological foundations of formation and implementation of budget policy of the country in conditions of crisis transformations of economy. The author's attention is focused on transformation of approaches to the deficitary financing of economy It is defined that the groundlessness of decisions and fiscal policy measures in the sphere of budget deficit management leads to worsening of the economic situation and undermining the financial stability. An analysis of correlation of the consumer price index and the State budget deficit is carried out, risks of unbalanced budget policy for economy are identified. The directions of funds that involved to finance the budget deficit in the period of 2001-2017 are examined. The fiscal rules functioning in the countries of the European Union are characterized, peculiarities of their application are determined. The expediency of introduction of the Institute of long-term budget strategy and medium-term budget planning is substantiated that will help to limit budget deficit and public debt, to achieve financial stability in society. Keywords: budget policy, budget deficit, public debt, fiscal rules. Fig.: 1. Tbl.: 1. Bibl.: 14.
Pasichnyi Mykola D. - C andidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Finance, Kyiv National University of Trade and Economics (19 Kioto Str, Kyiv, 02156, Ukraine) E-mail: [email protected]
Бюджетна политика вцкрае значну роль у проце-сах забезпечення MaKp0eK0H0Mi4H0Ï стабкьностЬ Належний piBern обгрунтованосп, послцовшсть i виважешсть управлшських ршень у сфepi бюджетного регулювання сприяе зростанню piBra зайнятосп, по-жвавленню дково'1 активное« та шдвищенню яюсного piвня людського кашталу. Дieвiсть цих заходiв посилю-еться у pазi здшснення структурних реформ в економщ
та сощальнш сфер1 Актуальним i важливим е прове-дення збалансовано'1 бюджетно'1 полiтики, що потребуе узгодження сощальних домшант розвитку суспкьства з можливостями ïx фшансового забезпечення. Затяжна рецет та уповкьнення темтв зростання реального валового внутршнього продукту обумовили необхцшсть peалiзацiï комплексу заxодiв бюджетно'1 консолцаци, спрямованих на зниження показниюв дефщиту та бор-
гового навантаження на бюджет. Можливост викорис-тання короткострокових бюджетних стимулiв наразi е обмеженими, що посилюе запити суспГльства щодо здiйснення iнституцiйних змш системи фшансово-бюджетного регулювання. Особливо! значущост набу-вають питання структурно! оптимГзащ! бюджетних ви-даткiв, шдвищення рiвня !х ефективностi та покращен-ня якостi надання суспГльних послуг, що реалiзуються за рахунок коштГв бюджету.
Tакi вченi, як О. Бланшар, Дж. Дель Арiссiя та П. Мауро констатують, що бюджетна полiтика е дiевим iнструментом макроекономiчного регулювання, особливо за умов кризових трансформацiй економiки [1]. Е. Маунтфорд та Г. УлГг здшснили аналiз результативностi впливу фiскальних шоюв на економiку. Ними розглядались рiзнi типи шокiв: дефiцитне фшан-сування за рахунок зростання видатюв, дефщитне фГ-нансування за рахунок пониження податюв, збiльшення видаткiв за рахунок зростання податюв. НайбГльш зна-чущий позитивний вплив у контекстi економiчного сти-мулювання здiйснюе дефiцитне фшансування шляхом зниження податкового навантаження [2]. А. Афонсо та Д. Фурсерi за результатами проведеного дослГдження впливу фккальних iнструментiв на економiчнi процеси дшшли висновку, що при збГльшенш показника сшввГд-ношення бюджетних доходiв до ВВП на один вГдсотко-вий пункт вiдбуваеться уповГльнення темпу зростання реального ВВП на душу населення у кра!нах ОЕСР на 0,12 вГдсоткових пункти, в кра!нах 6С - 0,13 вГдсотко-вих пункти [4]. Е. Баум та Г. Костер визначили варiативнi сценарГ! розробки оптимально! бюджетно! полiтики на рiзних стадiях бiзнес-циклу, що дозволяе шдвищити дГ-евiсть дискрецiйних заходiв бюджетно! полiтики [3].
Питанням формування та регшзаци бюджетно! полiтики, в тому числi за умов кризових трансформа-цiй економiки, присвяченi пращ вГтчизняних учених: Т. Боголiб [5], О. Грабчук [6], Л. Лисяк [7], I. Чугунова [8; 9] та ш. Водночас, незважаючи на отримаш результати наукового пошуку в щй сферГ, питання розробки i ре-алiзацГ! заходiв бюджетно! полггики за умов кризових трансформацiй залишаеться вiдкритим для подальшо-го вивчення та дискусГ!. Особливу увагу слГд придГляти питанням композицiйно! структури заходiв бюджетно! полiтики, якi мають на мет проведення стимулювання економiчного розвитку або консолГдащ! з метою досяг-нення фiнансово! i макроекономiчно! стабкьностЬ
Метою цiе! статтi е поглиблення теоретичних i ме-тодологiчних засад формування та реалГзащ! бюджетно! политики кра!ни за умов кризових трансформащй еко-номiки.
Питання удосконалення бюджетно! политики взаемопов'язано iз розширенням завдань i функцiй, якi постають перед державними шституцшми. Однак характер i ступiнь впливу податкових i бюджетних Гн-струментiв на економiчний розвиток залежить не лише вiд обсягу перерозподГлу ВВП через систему публiчних фiнансiв, але i моделi бюджетно! архиектошки вГдповГд-но! кра!ни, якост iнститутiв. Неокласична i неокейнсГ-
анська школи економiчно! теорi! мають в своему активi рiзнi аргументи щодо впливу шструменпв бюджетно-податково! полижи на зайнятiсть, внутрiшнiй попит та темпи зростання реального ВВП. За сучасних умов уповГльнення темпiв зростання сватово! економiки до-щГльним е подальший розвиток положень щодо оцшки можливостей використання заходiв дискрецiйно! фк-кально! полiтики, !х обсягу та структури для активГзащ! темпiв економiчного зростання.
Вплив бюджетно! полiтики у сферi видаткiв на сукупний попит мае дослГджуватись з урахуванням по-зицiй !х обсягу (спiввiдношення до ВВП), а також рГз-но! композицiйно! структури. Неокейнсiанський пiдхiд щодо позитивного впливу зростання бюджетних ви-датюв на економiку Грунтуеться на наступнш логiчнiй конструкцГ!. БГльш високi видатки бюджету зумовлю-ють пiдвищення попиту на товари виробничого призна-чення (продукцш металургГ!, машинобудування, будГв-ництва). В подальшому виробники цих видiв продукцГ! задовольняють попит на ринку, що вГдображаеться на зростаннi попиту на робочу силу в певних галузях еко-номiки. Зазначене, своею чергою, призводить до збГль-шення заробино! плати, що мае безпосереднш вплив на рiвень приватного споживання.
ЦГлком очевидно, що структура видатюв може розглядатись через призму функщонально! та економГч-но! бюджетних класифжащй, однак чимало науковцiв наголошують на доцкьносп оцiнки впливу регулювання продуктивних i непродуктивних видаткiв бюджету на економiчне зростання. Показник питомо! ваги бюджетних видаткiв у ВВП значною мiрою залежить вГд моделi соцiально-економiчного розвитку, яку обрало суспГльство, полiтичних вподобань, якi за результатами виборiв трансформуються у конкретш рiшення щодо перерозподГлу фiнансових ресурйв мiж галузями сощ-ально! сфери, адмiнiстративно-територiальними одини-щями, стратами населення. В певних випадках обов'язки державного фiнансування освiти, охорони здоров'я, програм житла для сощально незабезпечених верств за-кршлеш конституцiйно без реально! оцiнки можливосй реалiзацГ! зазначеного, що мае деструктивний вплив на соцiально-економiчний розвиток кра!ни.
Д оцiльнiсть використання дефiцитного фшан-/ \ сування економiки за рахунок нарощування Л V бюджетних видатюв актуалiзуеться на етапах ¡дентифкащ! економiчно! рецесГ!. Реалiзацiя державних програм щодо активГзащ! зайнятостi, здiйснення швес-тищй в iнфраструктуру, соцiально! шдтримки населення е стандартними заходами полГтики стимулювання еко-номГки ще з чайв Велико! депресГ!. Водночас необхГдно усвiдомлювати, що пГдходи до використання шструмен-тГв бюджетно-податково! полГтики пройшли суттеву трансформащю внаслiдок прояву негативних ефектiв фiскального стимулювання для довгострокового еко-номГчного зростання. Це стосуеться г ефекту виткнен-ня приватних швестищй, зростання спГввГдношення державного боргу до валового внутршнього продукту, результативностГ вГдповГдних видаткГв, лагово! дГ! фГс-
кальних шструментш, потреби збкьшення податкового навантаження у майбутньому. Якщо прийняти до уваги положення еквГвалентностГ Ркардо-Барро, у довго-строковому перГодГ бюджетно-податкова полГтика мае нейтральний вплив на сукупний попит з огляду на по-тенщйш очГкування економГчних агентГв щодо бюджетного та податкового регулювання. ПотрГбно зазначити, що бюджетно-податкова полГтика в кра!нах Гз трансфор-мащйною економГкою здебГльшого мае прощиклнний характер, а у кра!нах з розвинутою економГкою - ащи-клГчний або контрщиклГчний. Тому можливостГ дефГ-щитного фГнансування економГки е диферентними та залежать вГд рГвня економГчного розвитку кра!ни. За сучасних умов збГльшення бюджетних видаткГв шляхом регулювання дефщиту все бГльше розглядаеться як ш-струмент забезпечення макроекономГчно! стабшзащ! в короткостроковому перГодГ на противагу стимулюю-чому пГдходу, який мав мкще у двадщятому столГттГ.
Актуальним Г необхГдним е подальший розви-ток системи управлГння бюджетним дефщитом Г державним боргом. Необгрунтовашсть ршень Г заходГв бюджетно! полГтики у сферГ регулювання дефГ-щиту бюджету призводить до попршення економГчно! ситуащ! та пГдриву фГнансово! стабкьност1 Важливими питаннями залишаються визначення «оптимального» коридору вагових показникГв дефщиту та опщоналкть регулювання його розмГру залежно вГд стадГ! бГзнес-щиклу Г тренду економГчного розвитку. Одним з десяти закршлених у Бюджетному кодексГ принщишв, на яких грунтуеться бюджетна система, е принщип збалансо-ваностГ, що полягае у вГдповГдностГ повноважень на здшснення витрат бюджету обсягам його надходжень на вГдповГдний бюджетний перюд [10]. Враховуючи, що бюджетний перюд наразГ складае один рГк, можна констатувати, що прюритет нащонально! полГтики выдано концепцi! щорГчного балансування бюджету. Ця конщепщш слугуе мехашзмом певного стримування ш-тенщй державних шститущй нарощувати бюджетнГ ви-датки навпъ у ситуащ:! перманентного проведення про-щиклГчного типу бюджетно! полГтики, що характерно для кра!н, що розвиваються. Граничний рГвень бюджетного дефщиту визначаеться Законом «Про Державний бюджет» з урахуванням наявностГ обгрунтованих дже-рел фГнансування бюджету та домовленостей з МВФ та шшими мГжнародними ГнститущГями. За сучасних умов дефщит державного бюджету не мае перевищува-ти 2,5 % ВВП. Певним недолком е використання шди-катора дефщиту державного бюджету, адже за мГжнародними стандартами ощнюються показники дефщиту системи державних фшансш, первинного дефщиту бюджету, щиклГчно скоригованого бюджетного дефщиту. 1нститущйш обмеження при розробщ щих показникГв дшть як на щорГчнГй основГ, так Г у середньостроково-му щиклГ, в разГ форс-мажорних ситуащй перевищення еталонних значень дефщиту. Для державних шститущй важливим е забезпечення керованостГ прощесу обмеження дефщиту та його фГнансування у розрГзГ наявних джерел.
Фiскальна теорш iнфляцГi (fiscal theory of price level) декларуе, що бюджетна полита чинить значний вплив на ршень цiн, задля того щоб досягнути цiновоI стабiльностi бюджет мае бути збалансований в межах циклу. Томас Сарджент та Нкл Воллес наголошують, що цiнова динамка залежить вГд якiсного piвня коорди-нацГ! бюджетно-податково1 та монетарно1 полiтики [11]. Нобелевський лауреат Кpiстофep Омс [12] взагалi дш-шов висновку, що шфляцш е насамперед фундаменталь-ним фiскальним феноменом, а вже пойм - монетарним. На його думку, вартють грошей залежить вГд очкувань суспкьства щодо peалiзацiI бюджетно! полГтики за умов нeвизначeностi. 1нституцшна модель координа-цй бюджетно-податково! i монетарно! полiтики у сфе-pi забезпечення цiновоI стабiльностi передбачае, що центральний банк мае широкий шструментарш та несе вiдповiдальнiсть щодо таргетування шфляцГ!, а уряд гарантуе боргову стшюсть i збалансованiсть публiчних фшансш. 1мплементацш piшeнь грошово-кредитно! полижи позначаеться на бюджeтнiй сфepi. Задля знижен-ня piвня iнфляцiI використовуеться захГд пiдвищeння процентно-! ставки, а це, своею чергою, вiдобpажаеться на внутршньому борговому ринку кра!ни. По-перше, зростае номiнальна дохiднiсть облiгацiй внутршньо! державно! позики (далi - ВДП), а по-друге, збкьшення piвня дохкносй призводить до активiзацiI спекулятивного попиту на них з боку нерезидентш. Украша вiдчула це наприкшщ сiчня 2018 року, коли нерезиденти активно продавали валюту для купiвлi 6-мюячних ОВДП, а нещодавно отримали виплати та конвертували !х у валюту, що призвело до певного знещнення нацiональноI грошово! одиницi.
Увипадку боргового фiнансування дефщиту бюджету його вплив на шфляцш здшснюеться через канал процентних ставок, яю зростають при збкьшенш обсягiв випуску ОВДП. За вказаних умов вГдбуваеться збкьшення витрат на обслуговування боргу та, як зазначалось, - приплив фшансового кашталу з боку нepeзидeнтiв. Останш зацiкавлeнi у пpидбаннi короткострокових державних боргових цiнних папepiв з метою одержання прибутку. За стабкьно! ситуацГ! на ринках, що розвиваються, та сприятливо! eкономiчноI кон'юнктури закоpдоннi фiнансовi ГнституцГ! проявля-ють жвавий штерес до ОВДП цих кра!н. Конвертацш валюти у гривню на мiжбанкiвському валютному ринку призводить до збкьшення грошей в обку, що за певних обставин е чинником шдвищення iндeксу споживчих цГн. Збкьшення вартост обслуговування державного боргу слугуе шдикатором зростаючо! потреби державних оргашв влади у залучeннi боргових фшансових ре-сурсГв для виконання Гманентних повноважень i постав-лених завдань. Зазначене вГдображаеться у посилeннi шфляцшних очiкувань eкономiчних агeнтiв, якГ адап-туються та оптимГзують свою дшльшсть до нових умов з використанням власних прогнозГв рГвня ГнфляцГ!, ви-користовуючи доступний масив ГнформацГ!. Зростання ршня ГнфляцГйних очГкувань стримуе дкову активнГсть в економГцГ, репрезентуе суспкьну недовГру до моне-
тарного режиму шфляцшного таргетування, що знижуе дieвiсть його застосування.
Зданих табл. 1 видно, що однозначний показник шдексу споживчих цiн за перюд 1996-2018 за-фiксовано лише у 2001-2005 роках - 7,26 %, при
найнижчому значенш питомо! ваги дефщиту державного бюджету в ВВП - 1,02 %. Потрiбно констатувати, що у 1996 рощ фшансування бюджету частково здшсню-валось за рахунок грошово! емiсГi, яка взагалi виступа-ла единим джерелом покриття бюджетного дефщиту в 1992-1994 роках.
Таблиця 1
Дефщит бюджету та деякi MaKpoeKOHOMi4Hi показники
Перюд, роки Частка дефщиту державного бюджету в ВВП, % 1ндекс споживчих цш M1 до ВВП, % Прямi шоземш швестицм, % ВВП
1996-2000 -3,16 22,96 12,53 1,47
2001-2005 -1,02 7,26 18,82 1,93
2006-2010 -2,64 14,38 24,79 4,89
2011-2015 -3,46 14,62 24,96 3,13
2016-2018* -2,28 12,14 21,19 3,20
* - 04iKyBaHi значення.
Джерело: розраховано автором за даними Державно!' казначейсько! служби Укра'ши, Державно!' служби статистики УкраТни, Нацюналь-ного банку УкраТни.
ЩГльного взаемозв'язку мiж ваговим показником бюджетного дефщиту й шдексом споживчим щн не ви-явлено, однак напрями змш значень указаних показниюв спiвпадають, при збiльшеннi спiввiдношення дефщиту до ВВП шдвищуеться iнфляцiя в краМ. Безумовно, що присутня значна чисельшсть факторiв впливу на змшу динамiки iндексу споживчих цiн, i бюджетний дефiцит е лише одним з таких. Водночас для кра!ни з емерджент-ною економiкою важливим е розроблення i виконання бюджету iз дефiцитом, який е меншим у вiдносному ви-раженнi, ашж у розвинутих кра!нах з огляду на невисоку лжвцшсть державних боргових цiнних паперiв.
Ризики незбалансовано! бюджетно! полiтики i по-стшно! двозначно! iнфляцГ¿, яка подекуди може пере-ходити до галопуючих темпiв, е ургентними саме для кра!н, що входять до категорГ! тих, що розвиваються. За умов фшансово! дестабшзацГ! та високо! шфляцГ! державнi шституцГ! змушенi переходити до полГтики бюджетно! консолГдацГ!. Водночас, коли досягаеться макроекономiчна рiвновага г вiдносна цiнова стабГль-нГсть, активГзуються штенцГ! щодо проведення стиму-люючо! бюджетно-податково! полГтики [13]. При тому, що результатившсть таких заходГв е вкрай невисокою, а основний фокус концентруеться на питанш збГльшен-ня видаткГв бюджету, левова частка яких е непродук-тивними й не мають позитивного впливу на зростання реального ВВП. Зазвичай переважае думка, що шдви-щення соцГальних гарантГй найменш захищеним вер-ствам населення призведе до збГльшення внутрГшнього попиту та штенсифжащ! господарсько! дГяльност еко-номГчних агентГв. На практицГ ж ефектившсть таких дГй е значно нижчою за очжування, часто супроводжуеться додатковими процентними пунктами до значень шдексу споживчих щн Г певними проблемами з виконанням взятих на себе зобов'язань у наступних бюджетних пе-рюдах. ПесимГстичний сценарш призводить до непро-гнозованих деструктивних наслГдкГв для економГки та
сощально! сфери, провокуючи вдатись до монетизащ! бюджетного дефiциту.
Доцкьно наголосити, що питання обмеження значень показниюв бюджетного дефщиту та державного боргу е одними iз ключових у руслi формування державно! фшансово! полiтики протягом тривалого часового дiапазону. Зокрема, визначення граничного рiвня дефiциту бюджету на рiвнi 3,0 % вiд ВВП та державного боргу - 60,0 % ВВП при шдписанш Maastricht Treaty стало необх^дною мiрою для забезпечення фшансово! i цiновоï стабкьносп, що передувало запровадженню у бвропейському Союзi едино! валюти. У 1997 рощ за-тверджено Stability and Growth Pact, який мктить щ-лiсну конфiгурацiю фiскальних правил для краш 6в-ропейського Союзу, що сприяе забезпеченню стiйкостi державних фшансш, низько! iнфляцiï i пiдвищенню рiвня координащ! бюджетно-податково! полiтики мiж крашами-учасниками. Реалiзацiя зазначеного мае по-зитивний вплив на динамжу економiчного зростання i стимулювання занятостi населення. Важливим заходом координащ! бюджетно-податково! полiтики у межах 6С стало запровадження Excessive Deficit Procedure у разi перевищення граничних значень дефщиту щодо ВВП. На бвропейську Комгаю покладено функцiю мош-торингу розмiру бюджетного дефiциту та надано повно-важення щодо накладення фiнансових санкцш за пору-шення встановлених вимог.
У2005 роцi внесет системш змiни до Stability and Growth Pact, метою яких стало шдвищення ефек-тивностi державного фшансового управлiння шляхом адаптащ! фiскальних правил до нових еконо-мiчних реалш, що, своею чергою, забезпечить стабкь-нiсть публiчних фiнансiв у довгостроковш перспективi та зниження боргового навантаження. Досягнення щ-льових орiентирiв бюджетно! полижи кра!н 6С на се-редньострокову перспективу передбачае використання
симетричного шдходу протягом циклу, тобто дотриман-ня фюкально! дисциплГни на противагу реалГзацГ! про-циклГчно! бюджетно! полижи на стадГ! економГчного зростання. Одшею Гз рекомендацГй е утримання зна-чень показника дефГциту на рГвш меншому, нГж 3,0 % ВВП у перюд зростання економГки, що дозволить у пе-рГод рецесГ! допустити певне збкьшення його значення. Змши що стосуються процедури регулювання надмГр-ного розмГру дефГциту бюджету, полягали у визначеннГ ситуацГй, за яких допускаеться виконання бюджету Гз дефщитом - у випадку економГчного спаду (негативного значення рГчного зростання ВВП) або низьких темшв зростання реального ВВП Гз суттевим вГдхиленням його рГвня вГд потенцшного. У разГ допущення надмГрного показника дефГциту передбачено, що вГдповГдна кра!на мае покращити циклГчно скоригований бюджетний баланс, допустимий рГвень якого визначено на рГвш 0,5 % ВВП. Особливу увагу в процесГ бюджетно! консолГдацГ! слГд придкити реалГзацГ! структурних реформ у публн-них фГнансах i економГцГ загалом. До вГдома слГд навести ГнформацГю, що серед кра!н 6С процедуру регулювання надмГрного розмГру бюджетного дефГциту не було засто-совано лише для 2 кра!н - ЕстонГ! та ШвецГ!. Зазначене свГдчить про посилення розбалансованостГ бюджетно! системи i державних фГнансГв у 2000-х роках, насампе-ред внаслГдок економГчно! рецесГ! 2008-2010 роив.
Директивою 2011/85/6С, знаною як 'Six Pack' було внесет важливГ новацГ! у Stability and Growth Pact, що також мали на метГ пГдтримку бюджетно! збалансованостЬ По-перше, уряди кра!н 6С мають використовувати комплексну систему державного облГ-ку надходжень i витрат, що одночасно мае бути об'ектом як внутршнього контролю, так i незалежного аудиту. Друга позицш полягае в забезпеченш публГчностГ фю-кальних показникГв та оперативностГ !х оприлюднен-ня, в тому числГ для сектора державного управлшня i фондГв соцГального страхування установлений перГод в один мГсяць, для мГсцевого самоврядування - квартал. По-трете, бюджетне планування мае грунтуватись на реалГстичному макроекономГчному та бюджетному прогнозГ, який мае пГдлягати оновленню. СлГд використовувати консенсус-прогнози бвропейсько! КомГсГ! та незалежних ГнституцГй. Четверта позицш декларуе можливостГ застосування специфГчних фГскальних правил для досягнення бюджетного балансу в поеднанш Гз ушверсальними правилами 6С. Метою Гмплемента-цГ! цього положення е уникнення ситуацГ! виконання бюджету Гз надмГрним дефГцитом. По-п'яте, Гмператив формування вГдповГдально! та ефективно! бюджетно! полГтики у середньостроковГй перспектив^ що перед-бачае використання шституту трирГчного бюджетного планування. З огляду на зазначене необхГдним е фор-мулювання чГтких багаторГчних бюджетних цкей, формування вГдповГдного прогнозу доходно! i видатково! частини бюджету, здшснення оцГнки довгостроково! стГйкостГ державних фшансш. По-шосте, забезпечення узгодженостГ i координацГ! вск правил i процедур обль ку в уск сферах державного управлшня.
ДощГльно здГйснити аналГз сшввГдношення бюджетного дефщиту зГ складовою категорГ! продуктивних видаткГв - каштальних швестищй. ПодГляемо думку, що кошти, яю спрямовуються на покриття бюджетного дефщиту, мають створювати передумови для подальшо-го економГчного зростання. 1нвестищ! в транспортну Г сощальну Гнфраструктуру за умови належного рГвня ефективностГ, що вимагае проведення перманентно! ощнки якостГ виконаних робГт, слугують шструментом активiзацi! дково! активностГ у низщ галузей промис-ловостГ, що створюе додаткову додану вартГсть. Остан-не, своею чергою, забезпечуе шдвищення рГвня зайня-тостГ, посилюе внутршнш попит, що надае Гмпульси для сощально-економГчного розвитку кра!ни. Водночас необхГдно зауважити, що навГть за достатньо високих показникГв ефективностГ використання бюджетних коштГв ухвалення та виконання бюджету з меншим по-казником дефщиту могло б краще позначитись на ди-намГщ основних макроекономГчних показникГв з огляду на ефект витГснення швестищй. НедостатнГй розвиток ГнститутГв, прощиклкний тип бюджетно! полГтики, зна-чний стушнь впливу полГтичного щиклу обумовлюють дощкьшсть обмеження дефщиту бюджету для кра!ни з трансформащйною економГкою.
На рис. 1 прокюстровано динамГку вагових показникГв дефщиту зведеного бюджету Укра!ни та ка-пГтальних видаткГв, здшснених за рахунок коштГв державного Г мкщевих бюджетГв у ВВП. За перюд 20012017 роив Гдентифковано 7 рокГв, у яких обсяг дефщиту бюджету перевищував каштальш швестищ! (2009-2010, 2012-2016 роки). Проте можливим варГантом спряму-вання запозичених ресурсГв, залучених для покриття дефщиту, е фшансування видаткГв на обслуговування державного боргу. Теоретично, якщо у кра!ни не було б боргових зобов'язань, потреба у формуванш бюджету з дефщитом була б меншою. Актуальною задачею дослГ-дження е компаративний аналГз значень первинного дефщиту бюджету та каштальних швестищй, здшснених за рахунок коштГв бюджету. Перевищення дефГщиту над капГтальними ГнвестищГями зафГксовано у 2009-2010 та 2012-2014 роках.
Наведений факт свГдчить, що залученш для покриття дефщиту ресурси використовувались для фГнансування поточних видаткГв бюджету. Велика РещесГя та !! наслГдки для вГтчизняно! економГ-ки потребували посилення ролГ держави в питаннях пГдтримки фГнансово-банкГвського сектора та забез-печення фГнансово! стабГльностГ, однак збГльшення мГ-шмальних сощальних гарантш в щей перГод за рахунок нових позик Г порушення макроекономГчно! рГвноваги е контроверсГйним заходом бюджетно! полГтики. З друго! половини 2012 року почались першГ ознаки друго! хвилГ економГчно! рещесГ!, викликанГ насамперед зовнГшнГми чинниками та слабкГстю внутрГшнього ринку Г попиту, в тому числГ на сировиннГ товари, що е домшантними в структурГ виробнищтва. Дощкьним е адаптащш бюджетно! полГтики до економГчно! ситуащ!, врахувавши ретроспективний досвГд кра!н Гз емерджентною еконо-
7,00
6,00
5,00 4,00 3,00 2,00 1,00 0,00 -1,00 -2,00 -3,00 -4,00
О
..о.......
2001*2002'°' 20в3 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014*2015 2016 2017 Р1к
° 20 \ ' »
» Лч
- 1нвестици
-■О-- дефщит ""первинний дефщит
Рис. 1. Дефiцит Зведеного бюджету УкраТни та капiтальнi iнвестицii', здшснеш за рахунок коштiв бюджету, % ВВП
мГкою стосовно управлГння бюджетним дефщитом. ПрГ-оритетом для державних ГнституцГй мало б стати зни-ження частки бюджетних видаткГв у ВВП та проведення декомпозицГ! !х структури. Бюджетна оптимГзацш мае бГльше переваг соцГально-економГчного характеру над стимулюючими мГрами фГскального регулювання.
Ситуацш стшкого дефГциту бюджету активГзуе зусилля вГдповГдних ГнституцГй щодо зниження рГвня боргового навантаження на бюджет. За сприятливо! економГчно! кон'юнктури вГдбуваеться роз-мщення державних боргових цГнних паперГв на зовнш-ньому ринку, однак у наступних бюджетних перГодах посилюеться необхГдшсть у залученнГ зовншнГх фшан-сових ресурсГв для рефГнансування боргу. В шшому разГ вГдбуваеться скорочення мГжнародних резервГв кра!ни та послаблення нацюнально! грошово! одиницГ, а форс-мажорним варГантом е оголошення дефолту. Пробле-ми кра!ни Гз виконанням взятих на себе зобов'язань по обслуговуванню Г погашенню боргу здГйснюють вплив на зниження кредитних рейтингГв, втрати довГри по-зичальникГв та швесторГв. ЦГ обставини виступають дестимулюючими факторами економГчного розвитку в довгостроковГй перспективЬ
Баланс бюджету мае щГльний взаемозв'язок Гз балансом рахунку поточних операцш (далГ РПО), при стгй-ких Г суттевих значеннях бюджетного дефГциту Гснуе велика вГропдшсть Гснування дефГциту РПО, який також виступае шдикатором для прийняття ршень зовншш-ми Гнвесторами та кредиторами. Ф. Лейн та Ж. МкезЬ-ФерреттГ за результатами проведеного дослГдження дЬ-йшли висновку, що покращення фГскального балансу на 4 в. п. призводить до покращення балансу платГжного балансу на 1 в. п. [14]. За умови збалансованого бюджету дефщит РПО в неокласичнш парадшш не слугуе детер-мшантою економГчно! загрози, водночас мГжнародний
досвГд свГдчить, що значний дефГцит РПО вказуе на системш проблеми вГдповГдно! економГки. ДинамГка балансу РПО та зведеного бюджету Укра!ни воображена у додатку. В кГнцевому шдсумку така ситуацГя мае завер-шитись вГдчутною корекцГею макроекономГчних показ-ниюв, в тому числГ валютного курсу. Зона ризику насту-пае при дефщитГ РПО в межах 5-10 % ВВП, певний пе-рюд такий дефГцит може компенсуватись притоком зо-внГшнГх кредитГв Г портфельних ГнвестицГй. Негативний ефект буде вГдчуватись для кра!н з високим ступенем доларизацГ! економГки та фГксованим валютним курсом (або ж умовно регульованим режимом плаваючого курсу), що пГдтвердилось суттевою девальвацГею, яка мала деструктивний вплив на загальну економГчну ситуацГю в 2008-2009 роках, 2014 - у I квартам 2015 року. Одним Гз можливих сценарГ!в за умови кризи довГри швесторГв Г кредиторГв е припинення притоку зовншнього фшан-сування для покриття дефГциту бюджету. Портфельш Гнвестори вГдразу починають перемщення капГталу з кра!н, що розвиваються, до високорозвинутих кра!н задля мшГмГзацГ! ризикГв, тим самим ще бГльше дестабГ-лГзують ситуацГю у емерджентних економГках.
ВИСНОВКИ
ДоцГльним та актуальним е розробка довгостро-ково! бюджетно! стратегГ!. Грунтуючись на Г! положен-нях, мае розроблятись бюджет на плановий Г наступш два за плановим бюджетш перГоди, зГ встановленням лГмтв для показникГв державного боргу, бюджетного дефГциту та видатково! частини бюджету. Зниження пе-рерозподГлу ВВП через бюджетну систему мае бути прГ-оритетом, очевидно, що заходи фГскально! консолГдацГ!, якГ спрямованГ для поставлено! цш, доцГльно Гмплемен-тувати за умови економГчного зростання. По-перше, це суттево не позначиться на зниженш рГвня фГнансування
бюджетних програм, у тому числГ сощальних; по-друге, надасть змогу превентивно шдготуватись до подаль-ших можливих виклиюв економГчно! рецесГ!. Водночас мае залишатись певний резерв бюджетно! маневреностГ у короткостроковому перюдГ дГ!. Зниження рГвня подат-кового навантаження в контекстГ наявного шструмента-рГю слГд здшснювати не за рахунок реалГзацГ! цкеспря-мованих компенсаторних заходГв, а шляхом оптимГзацГ! видатково! частини бюджету. Цей процес е тривалим, потребуе активно! участГ суспкьства, змГстовного дГа-логу держави з використанням широко! методолопчно! платформи на всГх рГвнях i майданчиках Гз обгрунтуван-ням конструктивно! позицГ!, презентацГ! потенцГйного результату. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Blanchard O., Dell'Ariccia G., Mauro P. Rethinking mac-roeconomic policy. Journal of Money, Credit and Banking. 2010. Vol. 42 (1). Р. 199-215.
2. Mountford A., Uhlig H. What are the effects of fiscal policy shocks? Journal of applied econometrics. 2009. Vol. 24 (6). Р. 960-992.
3. Baum A., Koester G. The impact of fiscal policy on economic activity over the business cycle - evidence from a threshold VAR analysis // Discussion Paper Series 1: Economic Studies 2011,03, Deutsche Bundesbank. URL: https://ideas.repec. org/p/zbw/bubdp1/201103.html
4. Afonso A., Furceri D. Government size, composition, volatility and economic growth. European Journal of Political Economy. 2010. Vol. 26 (4). Р. 517-532.
5. Боголiб Т. М. Бюджетна политика як Ыструмент ма-кроекономнчно! стабтьносп. Економ'чний часопис-ХХ1. 2015. № 3-4 (1). С. 84-87.
6. Грабчук О. М. Фшансове регулювання розвитку еко-номти Укра'ши у стаж глибоко''' рецесп. Економ'чний анал'з. 2014. № 18 (2). С. 134-141.
7. Лисяк Л. В. Политика фокально! консолщацп в Укра-rni як шструмент стабЫзацп державних фшанав. Ефективна економ'ка. 2015. № 8. URL: http://www.economy.nayka.com. ua/?op=1&z=4239
8. Chugunov I. Y., Pasichnyi M. D. Fiscal policy for economic development. Науковий всник Пол'сся. 2018. № 1 (13). Ч. 1. С. 54-61.
9. Чугунов I. Я., Собчук С. I. Формування бюджетно!' политики економiчного розвитку кражи. В'сник КНТЕУ. 2018. № 3. С.103-116.
10. Бюджетний кодекс Укра'ши: станом на 10 ачня 2018 р. : вщповщас офщ. тексту. Харгав : Право, 2018. 219 с.
11. Sargent T., Wallace N. Some unpleasant monetary arithmetic. Federal Reserve Bank of Minneapolis Quarterly Review, 1981.
12. Sims C. A. A simple model for study of the determination of the price level and the interaction of monetary and fiscal policy. Economic Theory. 1994. Vol. 4 (3). Р. 381-399.
13. Dornbusch R., Edwards S. The macroeconomics of populism // The macroeconomics of populism in Latin America. University of Chicago Press, 1991.
14. Milesi-Ferretti M. G., Lane M. P. External Adjustment and the Global Crisis // IMF Working Paper. 2011. WP/11/197. URL: https://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2011/wp11197.pdf
REFERENCES
Afonso, A., and Furceri, D. "Government size, composition, volatility and economic growth" European Journal of Political Economy vol. 26 (4) (2010): 517-532.
Baum, A., and Koester, G. "The impact of fiscal policy on economic activity over the business cycle - evidence from a threshold VAR analysis" Discussion Paper Series 1: Economic Studies 2011, 03, Deutsche Bundesbank. https://ideas.repec.org/pZzbw/ bubdp1/201103.html
Biudzhetnyi kodeks Ukrainy: stanom na 10 sichnia 2018 r.: vidpovidaie ofits. tekstu [Budget Code of Ukraine: as of January 10, 2018: corresponds to the official text]. Kharkiv: Pravo, 2018.
Blanchard, O., Dell'Ariccia, G., and Mauro, P. "Rethinking mac-roeconomic policy" Journal of Money, Credit and Banking vol. 42 (1) (2010): 199-215.
Boholib, T. M. "Biudzhetna polityka yak instrument mak-roekonomichnoi stabilnosti" [Budget policy as an instrument of macroeconomic stability]. Ekonomichnyi chasopys-XXI, no. 3-4 (1) (2015): 84-87.
Chugunov, I. Ya., and Pasichnyi, M. D. "Fiscal policy for economic development". Naukovyi visnyk Polissia vol. 1, no. 1 (13) (2018): 54-61.
Chuhunov, I. Ya., and Sobchuk, S. I. "Formuvannia biudzhet-noi polityky ekonomichnoho rozvytku krainy" [Formation of the budget policy of the country's economic development]. Visnyk KNTEU, no. 3 (2018): 103-116.
Dornbusch, R., and Edwards, S. "The macroeconomics of populism" In The macroeconomics of populism in Latin America University of Chicago Press, 1991.
Hrabchuk, O. M. "Finansove rehuliuvannia rozvytku ekono-miky Ukrainy u stani hlybokoi retsesii" [Financial regulation of Ukraine's economic development in a state of deep recession]. Ekonomichnyianaliz, no. 18 (2) (2014): 134-141.
Lysiak, L. V. "Polityka fiskalnoi konsolidatsii v Ukraini yak instrument stabilizatsii derzhavnykh finansiv" [The policy of fiscal consolidation in Ukraine as an instrument for stabilizing public finances]. Efektyvna ekonomika. 2015. http://www.economy.nayka. com.ua/?op=1&z=4239
Milesi-Ferretti, M. G., and Lane, M. P. "External Adjustment and the Global Crisis" IMF Working Paper. 2011. https://www.imf. org/external/pubs/ft/wp/2011/wp11197.pdf
Mountford, A., and Uhlig, H. "What are the effects of fiscal policy shocks?" Journal of applied econometrics vol. 24 (6) (2009): 960-992.
Sargent, T., and Wallace, N. "Some unpleasant monetary arithmetic" Federal Reserve Bank of Minneapolis Quarterly Review (1981).
Sims, C. A. "A simple model for study of the determination of the price level and the interaction of monetary and fiscal policy" Economic Theory vol. 4 (3) (1994): 381-399.
