CC BY
1
УДК 351/354 https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.202U.23
В. Д.Ф1Л1ППОВА
Херсонський нацюнальний техшчний ушверситет
ORCID: 0000-0002-8476-3341
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ПРИНЦИПИ РОЗРОБЛЕННЯ ДОКАЗОВО1 ДЕРЖАВНО1
ПОЛИТИКИ В ГАЛУЗ1 ОСВ1ТИ
У сmаmmi проведено теоретичний анализ сутностi доказовоХ державноХ полiтики в галузi освiти. Встановлено, що на сьогодт доказова полiтика не мае усталеного визначення, втiм глибинний аналiз дозволив виокремити два основт тдходи до визначення сутностi доказовоХ полiтики: (1) стшка полiтика розроблення й обтрунтування державних рiшень на базi емпiричних даних, зiбраних i проаналгзованих за допомогою наукових методiв; (2) природна суб'ективнкть доказовоХ полiтики. Визначено, що доказова державна полiтика (або доказовий пiдхiд до розроблення державноХ полтики) е важливим iнструментом пiдвищення якостi сучасного державного управлтня в свiтовiй i европейськт практищ. Вiн передбачае вироблення полiтики або вiдповiдних програм державного управлтня на пiдставi обтрунтованих даних (наприклад, результатiв наукових, науково-практичних та емпiричних до^джень, експертних опитувань та опитувань громадськоХ думки, статистичних даних, прикладiв 1з закордонного досвiду тощо). Утiм, зараз такий пiдхiд не вiднаходить повноцiнного застосування в Укра'Хт, оскшьки часто процес ухвалення полiтичних ршень недостатньо вiдкритий та iнклюзивний. Доведено, що основною перевагою доказовоХ полiтики в галузi освiти е те, що вона не полiтично заангажована, а прагматична, науково обтрунтована, емоцтно нейтральна та неупереджена, заснована на аналiтичних до^дженнях високоХ якостi. Застосування методологИ' та iнструментарiю доказовоХ полiтики в галузi освiти дае змогу iстотно знизити ризики реалХзаци нових полiтик. Реалгзуючи доказовий пiдхiд, можна тдвищити рiвень довiри сустльства до влади, вивести процес вироблення полiтик на новий, яюсно високий рiвень, що позитивно вплине на розвиток держави загалом. 1нструментарт доказовоХ полiтики в галуз освiти дае змогу отримати аргументовану вiдповiдь на поставленi запитання та довести, що обраний варiант полiтики буде дiевим та успшним у певний промiжок часу.
Ключовi слова: державна полiтика, освiта, доказовий пiдхiд.
В. Д. ФИЛИППОВА
Херсонский национальний технический университет
ORCID: 0000-0002-8476-3341
МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ПРИНЦИПЫ РАЗРАБОТКИ ДОКАЗАТЕЛЬНОЙ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ПОЛИТИКИ В ОБЛАСТИ ОБРАЗОВАНИЯ
В статье проведен теоретический анализ сущности доказательной государственной политики в области образования. Установлено, что на сегодня доказательная политика не имеет устоявшегося определения, впрочем глубинный анализ позволил выделить два основных подхода к определению сущности доказательной политики: (1) устойчивая политика разработки и обоснования государственных решений на базе эмпирических данных, собранных и проанализированных с помощью научных методов; (2) естественная субъективность доказательной политики. Определено, что доказательная государственная политика (или доказательный подход к разработке государственной политики) является важным инструментом повышения качества современного государственного управления в мировой и европейской практике. Он предполагает выработку политики или соответствующих программ государственного управления на основании обоснованных данных (например, результатов научных, научно-практических и эмпирических исследований, экспертных опросов и опросов общественного мнения, статистических данных, примеров из зарубежного опыта и т.д.). Впрочем, сейчас такой подход не находит полноценного применения в Украине, поскольку часто процесс принятия политических решений недостаточно открыт и инклюзивный. Доказано, что основным преимуществом доказательной политики в области образования является то, что она не политически ангажированный, а прагматичная, научно обоснованная, эмоционально нейтральная и объективная, основанная на аналитических исследованиях высокого качества. Применение методологии и инструментария доказательной политики в области образования позволяет существенно снизить риски реализации новых политик. Реализуя доказательный подход, можно повысить уровень доверия общества к власти, вывести процесс выработки политик на новый, качественно высокий уровень, что положительно повлияет на развитие государства в целом. Инструментарий доказательной политики в
области образования позволяет получить аргументированный ответ на поставленные вопросы и доказать, что выбранный вариант политики будет действенным и успешным в определенный промежуток времени.
Ключевые слова: государственная политика, образование, доказательный подход.
V.D. FILIPPOVA
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0002-8476-3341
METHODOLOGICAL PRINCIPLES FOR DEVELOPING AN EVIDENCE STATE POLICY IN THE AREA OF EDUCATION
The article provides a theoretical analysis of the essence of evidence-based state policy in the field of education. It has been established that today the evidence-based policy does not have an established definition, however, in-depth analysis allowed us to single out two main approaches to defining the essence of evidence-based policy: (1) a sustainable policy of developing and justifying government decisions based on empirical data collected and analyzed using scientific methods; (2) the natural subjectivity of evidence-based politics. It was determined that evidence-based public policy (or evidence-based approach to the development of public policy) is an important tool for improving the quality of modern public administration in world and European practice. It involves the development of policies or relevant programs of public administration based on sound data (for example, the results of scientific, scientific, practical and empirical studies, expert surveys and opinion polls, statistical data, examples from foreign experience, etc.). However, now this approach is not being fully applied in Ukraine, since often the political decision-making process is not sufficiently open and inclusive. It has been proven that the main advantage of evidence-based education policy is that it is not politically biased, but pragmatic, scientifically grounded, emotionally neutral and objective, based on high quality analytical research. The use of the methodology and tools of evidence-based policy in education can significantly reduce the risks of implementing new policies. By implementing the evidence-based approach, it is possible to increase the level of public confidence in the authorities, to bring the policy-making process to a new, qualitatively high level, which will have a positive effect on the development of the state as a whole. An evidence-based education policy toolkit allows you to get a reasoned answer to the questions posed and prove that the chosen policy option will be effective and successful in a certain period of time.
Key words: public policy, education, evidence-based approach.
Постановка проблеми
Здебшьшого сьогодш процес формування та ре^заци державно! полиики в raiy3i освии Укра!ни обмежуеться вадповадлю на запитання: що вщбуваеться; чому; що робити. Часто не icHye чпкого розумшня як треба робити, хто буде робити, як тдтверджувати прогнозами наслщки дш державно! полиики. Крiм того, недостатньо зрозумшим iнодi е те, у як термши, за рахунок яких ресурав та задля досягнення яких цшей i цшностей провадиться полпика, яш параметри И розвитку, на яш чyтливi чинники i умови буде реагувати полиика, яш потрiбно застосувати шструменти i як визначати результатившсть !! дш. Проте, як очевидно, ввдповщ саме на щ запитання складають сутшсть розроблення державно! полиики як управлшського завдання, а сама полгшка набувае характеру вщповщальних управлшських дш, здатних по суп виршувати проблеми сустльства i держави.
AH^i3 останшх дослвджень i публшацш
Важливими для розкриття питання формування державно! полиики в галyзi освии е результати вичизняних i зарyбiжних дослщжень [1-27]. Однак, попри безперечну наукову та практичну значущють резyльтатiв наукових розвщок, слад звернути увагу на те, що окремi позицп доа залишаються недостатньо опрацьованими, зокрема питання застосування доказово! полгшки в процеci формування державно! полгшки в галyзi освии.
Формулювання мети дослвдження
Виходячи з вищесказаного, метою нашо! cтаттi е визначення методолопчних принцитв формування доказово! державно! полиики в галyзi освии Укра!ни.
Викладення основного матерiалу дослiдження
Оcтаннiм часом у багатьох зарyбiжних кра!нах поширився новий тренд у cферi вдосконалення державного yправлiння - розроблення доказово! державно! полиики (Evidence-based policymaking або Evidence-based policy), що передбачае потребу обгрунтування обраних альтернатив регулювання доведеними результатами наукових дослщжень. Такий тдхщ передбачае обгрунтування запропонованих варiантiв державного регулювання за допомогою результапв наукових дослщжень, науково обгрунтованих фактiв i широко! доказово! бази. Ученi вважають, що застосування «доказового тдходу» покликане тдвищити як1сть державного yправлiння, подолати cyб'eктивiзм й iдеологiчнy
заангажовашсть розробнишв заходiв та шструменпв державно! полгшки [1].
На нашу думку, використання доказового пiдходу в процесi формування та реалгзаци державно! полiтики в галузi освiти е одним i3 ключових чинник1в переходу до ново! моделi державного управлiння розвитком системи освгш в Укра!нi.
Нинi в центрг уваги науковцiв перебувае думка, що доказова державна полтика (або доказовий тдхвд до розроблення державно! поливки) е важливим iнструментом тдвищення якостi сучасного державного управлiння в свгговш i европейськ1й практицi [2]. Вш передбачае вироблення полiтики або вщповщних програм державного управлiння на пiдставi обгрунтованих даних (наприклад, результапв наукових, науково-практичних та емпiричних дослщжень, експертних опитувань та опитувань громадсько! думки, статистичних даних, прикладiв iз закордонного досвiду тощо) [3]. Утм, зараз такий пiдхiд не вщнаходить повноцiнного застосування в Укра!нi, осшльки часто процес ухвалення полiтичних ршень недостатньо вщкритий та iнклюзивний. Водночас, упровадження принципiв доказово! державно! полгшки до процесу ухвалення полiтичних ршень може тдвищити яшсть формування та реалiзацi! державно! полiтики в галузi освiти Укра!ни.
Принагiдно зазначимо, що думка про потребу вироблення полгшчних ршень на пiдставi доказiв не е новою. Розроблення полгшки, засновано! на доказах, офiцiйно затверджено в законодавсга £вропейського Союзу як методолопчний шдхщ до розроблення законопроектiв [4]. Прикладом кра!ни з «кращою практикою» розроблення доказово! полиики е Велика Бритатя. Основт функди з виконання дослщжень у межах доказово! полгшки покладено на Раду з економiчних та соцiальних дослiджень (Economic and Social Research Council) - позавщомчу урядову органiзацiю. При нш дiе Центр доказово! полгшки Велико! Британп (UK Centre for Evidence Based Policy) [5], що включае в себе роботу нацюнального координацiйного центру та семи його шдроздшв. Метою цього Центру е сприяння науковому обмгну м1ж полгшчними колами, розробниками законопроекпв та дослiдниками. У роботах, присвячених дослiдженню доказово! полгшки Велико! Британп, автори наголошують на потребi посилення взаемодi! м1ж науково-дослiдними колами та розробниками заходiв регулювання, а також на потребi створення стимулгв, що спонукають до використання доказгв [6].
Для реалiзацi! доказово! полгшки у Великий Британi! використовують широкий комплекс шструменпв: оцiнювання регуляторного впливу (Regulatory Impact Assessment); ощнювання впливу гендерних аспектiв: рамки для облжу гендерно! проблематики (Gender Impact Assessment: a framework for gender mainstreaming); поабник зГ створення стало! стратеги (Strategy Survival Guide), Пурпурову Книгу: поабник з оцшки полгшки (Magenta Book: Guidance notes on Policy Evaluation), Зелену Книгу: аналГз та ощнка дгяльносп центрально! влади (Green Book: appraisal and evaluation in Central Government), поабник з мГжнародних порГвнянь при розробленш полгшки (International Comparisons in Policy Making Toolkit), поабник з оцшки потреб сустльства (Concern Assessment Tool); Стандарта тдвищення якосп дослщжень (Improving Standards of Qualitative Research) тощо [7].
Сполучеш Штати Америки почали використовувати доказовий шдхщ до розроблення публГчно! полгшки на початку 2000-х рошв, i на цей час йому надаеться увага на найвищому державному рГвш. Так, у березш 2016 року спещальною законом було засновано Комгаю США з доказового розроблення полгшки (The US Commission on Evidence-Based Policymaking) [8], завданнями яко! е пошук шляхГв посилення доказового тдходу в робот уряду США i вивчення того, яким чином дат, що збираються державою, можуть бути використаш для вдосконалення державних програм. До складу Комши за призначенням Президента США ввшшли 15 учених та експерпв з провщних ушверситепв й авторитетних аналгшчних центрГв, а також представники Сенату США. У вересш 2017 року Комгая подала Конгресу i Президента США свш тдсумковий звп «Перспективи доказового розроблення полгшки» (Promise of Evidence-Based Policymaking) [9], у якому було сформульовано основт принципи, на яких мае базуватися нацюнальна доказова полгшка. У межах цих принцитв було рекомендовано низку заходГв, що дозволяють бшьш ефективне i безпечне використання даних при розробленш урядових програм i полгшк. Зокрема, автори звиу рекомендують створити Нацюнальну безпекову службу даних (National Secure Data Service) - сервю, що забезпечуе доступ до даних на принципах транспарентносп i конфщенцшностц тдтримати роботу Служби необхщними змшами в законодавст i практицц забезпечити включення зГбраних державою даних до нацюнально! статистики тощо [9].
На рГвш Свропейського Союзу доказовий тдхвд також отримав ввдповвдне визнання i закршлення. Вш декларуеться при розробленш европейсько! полгшки в рГзних сферах (культура, еколопя, робота з молоддю, освпа та ш.). Для його посилення в межах Свропейсько! комки було створено так званий «мехашзм наукового консультування»(Scientiíic Advice Mechanism) - група високого ргвня (High Level Group) [10]. Завданням групи е надання £вропейськш комши високояшсних своечасних незалежних консультацш, заснованих на найбшьш надшних публгчно доступних обгрунтованих даних. Група високого ргвня керуеться принципами ефективносп, результативносп, незалежносп та прозоросп та доповнюе роботу шших шститупв, що здшснюють наукове консультування Свропейсько! комши. До !! складу входять 7 проввдних европейських учених, що
представляють pi3Hi науковГ галузг
Уйм, на сьогодш доказова полгшка не мае усталеного визначення, глибинний аналiз дозволив нам виокремити два основш пiдходи до визначення сутноси доказово! полiтики. Одна частина наукового ствтовариства схиляеться до того, що це стшка полггика розроблення й обгрунтування державних ршень (наприклад, законiв) на базi емшричних даних, зiбраних i проаналiзованих за допомогою наукових методiв. Iншi дослщники наголошують на природнiй сyб'ективностi доказово! полггики. Наyковi дослiдження спiльно з шшими бiльш традицiйними аргументами (опитування громадсько! думки, фiнансовi данi, оцшка попередньо! полiтики) просто збiльшyють можливГсть просування пропонованих полiтиками рiшень. Таким чином, полиичний процес уявляеться свого роду базаром, де продавщ (полггики) пропонують продукти (державнi рiшення) з «науково доведеною ефектившстю» [11]. Вадповадно, доказова полiтика безпосередньо залежить вщ якосп двох критерпв.
По-перше, це докази, що самi по собГ можуть бути як як1сними, так i нг При цьому слад звернути увагу, що докази, яш використовуються в межах доказово! полиики, прийнято розподГляти на три групи: докази, отриманi в резyльтатi наукового експерименту (результати наукових дослщжень, тлотних проектiв, статистичнi й шльшсш даш, результати використання групи методiв BigData («велик! даш»; данi, отриманi на основ! вивчення громадсько! думки (результати опитувань громадсько! думки, результати фокус-груп i тлн.); вгдомосп з неофщшних джерел (думки окремих експерив i чиновников, практичний досвщ оаб, яш ухвалюють ршення тощо) [12].
По-друге, це, власне, полпика як процес ухвалення державних ршень, що може бути як вщкритою, так i закритою.
Розглядаючи методолопю, учеш висловлюють думку, що який би аналиичний шдхщ не було обрано, вш мае давати змогу правильно розглянути характер проблеми та рГзноманпш варГанти дш у сфер! полпики. Науково доведено Гснування низки методологш доказово! полпики, водночас уа вони мають спшьш характеристики: перевГряють теорш про те, чому полгшка буде ефективною та яш саме наслщки полгшки слад зберГгати, якщо вона буде реалГзована устшно; вадповадають на запитання: що вщбулось би, якби полгшка не була реалГзованою? уключають певш вимГри впливу (зокрема, шльисш), що мГстять оцшки того, як вщрГзняються наслщки залежно вгд рГзних груп та «мГри» полпики; розглядають як безпосередш, так i опосередковаш впливи, що виникають через полиику (часто опосередковаш впливи, що суттево можуть бути найбшьш вагомими); нацшеш на уникнення помилок, що можуть виникнути в результат! особистого вибору або шших джерел упередженостц вщокремлюють невизначеносп та мГри контролю для шших неполиичних чинник1в, що можуть вплинути на результат; повинш мати можливГсть бути протестованими та, в ГдеалГ такими, що можуть бути вщтвореш третьою стороною [13].
Загальний алгоритм доказово! полгшки складаеться з таких етатв:
1. аналГз процесу реалГзацп та результапв дослщжуваного проекту;
2. горизонтальний i вертикальний пошуки ;
3. верифшащя результапв через утшення чотирьох стратегш: «Передсмертно!» (The Pre-mortem), «Мислити перспективно» (Thinking Step-by-Step), «Мислити ретроспективно» (Thinking Backwards), «Як це працюе. Завдяки чому?» (It works. By Means of What?) [14].
Розглянемо бшьш докладно кожен з етатв на приклад! розроблення доказово! полгшки в галузГ
освии.
Етап 1. АналГз процесу реалГзацп та результапв проекту, досвщ проведения якого можливо адаптувати для виршення цшей розвитку галузГ освии. ПГд проектом у нашому випадку розумГеться реформа, державне регулювання, мехашзми державного управлшня в галузГ освии, державш програми розвитку галузГ - тобто оргашзацшно оформлена послщовшсть об'еднаних стльною метою заходГв, що мають вадповадну ресурсну базу для реалГзаци державно! полпики в галузГ освии. При цьому важливо вГдзначити, що обраний проект (може бути i зарубГжний досвщ) повинен вадповадати таким критерГям: (1) вш повинен бути устшно завершеним та (2) шформащя про хгд його реалГзаци повинна бути доступною для аналиишв.
Етап 2.1. Проведення горизонтального пошуку, що включае в себе пошук тдтримувальних чинник1в, потрГбних для устшно! реалГзаци проекту розвитку галузГ освии. Так1 чинники е певними умовами, що мають обов'язково бути наявними для усшшно! реалГзаци конкретного проекту. Наприклад, формування нового бачення перспектив професп, привабливосп професшно! кар'ери, престижносп здобуття освии в Укра!т потребуе запровадження спещально! моделГ державно! тдтримки здобуття фахово! освии [15]. Пгдтримувальними чинниками тут можуть бути: тдтримка з боку держави: модертзащя вищо!, фахово! передвищо! освии за дефщитними спещальностями; розроблення i затвердження галузево! рамки квалГфшацш; професшних стандарпв; стандарпв вищо! освии на основ! професшних стандарпв; порядку присвоення професшно! квалГфГкацл пращвника; положення про тдвищення квалГфГкацп пращвнишв тощо; розроблення сучасно! моделГ фах1вця; готовтсть закладГв вищо! освии i закладГв шслядипломно! освии розробляти нов! i модертзувати чинш освпш програми
вадшвадш дo сyчaсниx пoтpеб; гаявшсть стyдентiв, гoтoвиx зaлишитися пpaцювaти в свoeмy pегioнi; визнaчення пеpспективниx шляxiв непеpеpвнoгo пpoфесiйнoгo poзвиткy тa пiдвищення квaлiфiкaцiï пpaцiвникiв тoщo.Пpи цьoмy, нa зaзнaченoмy етaпi вaжливo тaкoж вiдпoвiсти ra тaкi зaпитaння: Як вплине ra пpoцес pеaлiзaцiï тa pезyльтaти npoeray вiдсyтнiсть a6o недoлiк бyдь-якoгo з пiдтpимyвaльниx чинник1в? Чи e npoe^r склaдoвoю iншиx пpoектiв y цш сфеpi? Чи e iншi npoe^ra, pеaлiзaцiю якиx нaцiленo нa той же pезyльтaт? Як невдaчa в pеaлiзaцiï вплине нa yспix шшт пpoeктiв y цiй сфеpi?
Етaп 2.2. Пpoведення веpтикaльнoгo пoшyкy, пвд яким мaeться нa yвaзi пеpеxiд нa тaкий piвень aбстpaкцiï, щo дoзвoлить пoв'язaти двi poзглянyтi ситyaцiï (yспiшнoï пpaктики тa pеaльнoгo стану). Вaжливим зaвдaнням у межax здшснення веpтикaльнoгo пoшyкy e oбгpyнтyвaння тoтoжнoстi кayзaльниx poлей: poлi, яку вiдiгpaлa пpoведенa пoлiтикa в минyлoмy, i rieï poлi, яку вoнa буде вiдiгpaвaти нинi. Ha цьoмy етaпi вaжливo чiткo сфopмyлювaти пpoблемy i дoвести, щo вoнa спpaвдi e пpoблемoю, щo тягне зa сoбoю певнi негaтивнi нaслiдки для poзвиткy гaлyзi oсвiти. Kpiм тoгo, пpoблемy мaють yсвiдoмлювaти (вiдчyвaти ïï тиск) i суб^кти ïï poзв'язaння, i стейкгoлдеpи, i бенефiцiapи. Метoдoм, щo спpияe дoсягненню poзyмiння пoвнoï кapтини пpoблеми мoже бути метoд «деpевa пpoблем». Отже, веpтикaльний пoшyк дoпoмaгae знизити вipoгiднiсть пoмилoк шляxoм фopмyлювaння гiпoтези, щo мae пoeднyвaти pезyльтaти yспiшниx пpaктик i pеaльнoгo стану гaлyзi oсвiти.
Етaп 3. Веpифiкaцiя pезyльтaтiв. Гoлoвне зaвдaння цьoгo етaпy - викopистoвyючи чoтиpи стpaтегiï уточнити виявленi пiдтpимyвaльнi чинники poзвиткy гaлyзi oсвiти й зaгaльний aлгopитм pеaлiзaцiï пpoeктy для пiдвищення ймoвipнoстi ycmxy pеaлiзaцiï нoвoï деpжaвнoï пoлiтики в гaлyзi ocвiти. Ha цьoмy етaпi чacтo виявляються невpaxoвaнi paнiше ocoбливocтi, непpaвильнo пocтaвленi зaвдaння, щo не кopелюютьcя з гoлoвнoю метoю, i зaйвi зaxoди, витpaти нa яш нi дo чoгo не пpизвoдять.
Тaк, для здiйcнення «Пеpедcмеpтнoï cтpaтегiï» cлiд уявити, щo нoвa пoлiтикa не cпpaцювaлa i пpизвелa дo нaйтяжчиx нacлiдкiв poзвиткy гaлyзi ocвiти в цiлoмy. Пoтpiбнo визнaчити, щo caме пiшлo не зa пpoгнoзoвaним cценapieм poзвиткy i з якм пpичин. «Пеpедcмеpтнa cтpaтегiя» дoпoмaгae виявити дoдaткoвi пiдтpимyвaльнi чинники, щo пoтpiбнi для ycпiшнoï pеaлiзaцiï пpoeктy.
Реaлiзaцiя cтpaтегiï «Мислити пеpcпективнo» пеpедбaчae cклaдaння пoкpoкoвoï пpoгpaми здiйcнення пpoeктy (дopoжньoï кapти), у як1й мae бути вiддзеpкaленo ocнoвнi етaпи, pеcypcи тa вiдпoвiдaльнi ocoби. Ця cтpaтегiя дoзвoляe poзcтaвити кopигyвaльнi чинники в пoтpiбнiй пocлiдoвнocтi i вiддзеpкaлити, як1 yмoви пoвиннi бути зaдoвoленi для дocягнення пoзитивнoгo pезyльтaтy, a гoлoвне -пpoдyмaти весь пpoцеc пoвнicтю [17]. Якщ cтpaтегiя «Мислити пеpcпективнo» явлж coбoю пoкpoкoвий пpoцеc, cпpямoвaний iз cьoгoдення в мaйбyтнe, тo cтpaтегiя «Мислити pетpocпективнo» - це гогляд з мaйбyтньoгo в cьoгoдення. У межax здiйcнення дpyгoï cтpaтегiï пoтpiбнo «пpoжити» весь aлгopитм, виpoблений у межax пеpшoï cтpaтегiï, й oцiнити, нacкiльки pезyльтaти йoгo pеaлiзaцiï будуть cпpияти виpiшенню гoлoвнoгo зaвдaння мaйбyтньoгo пpoeктy [17].
Стpaтегiя «Це ^auroe. Зaвдяки чoмy?» пеpедбaчae poзгляд ще oднoгo ycпiшнoгo пpoeктy в oбpaнiй cфеpi для тoгo, щoб дoдaткoвo oбгpyнтyвaти мaйбyтнiй ycпix пpoпoнoвaнoгo вapiaнтa пoлiтики. Пo cyтi, pеaлiзaцiя ^oro етaпy дoзвoляe yтoчнити нaбip пiдтpимyвaльниx чинник1в, щo пoтpiбнi для ycmxy нoвoгo пpoeктy [17]. Пpи цьoмy вaжливo зaзнaчити, щo нa oзнaченoмy етaпi cлiд кoнцентpyвaтиcя не лише га чинникax ycпixy, aле i га rax yмoвax, чеpез яш oбpaнa пoлiтикa не cпpaцюe гавиъ зa галвшси вcix пiдтpимyвaльниx чиннишв.
Oднaк, у низцi теopетичниx ^a^ шиpoкo oбгoвopюютьcя метoдoлoгiчнi пpoблеми дoкaзoвoï пoлiтики, cеpед якиx: poзpив мiж теopетичними пoлoженнями тa ïx pеaлiзaцieю нa пpaктицi; ненaлежне викopиcтaння cтaтиcтичниx дaниx; недocкoнaлicть дoкaзoвoï бaзи; cyпеpечнocтi мiж pезyльтaтaми для oкpемoгo пpиклaдy тa кpaщими пpaктикaми; вiдcyтнicть poзyмiння тoгo, як кoнкpетнo пpaцюe пoлiтикa тa щo caме пoтpiбнo дoвoдити тoщo. Утiм, ми cпиpaeмocя га те, щo нayкoвi дocлiдження ниш мaють «узяти гopy» нaд шли'ичним пoпyлiзмoм i caме тoмy, гoвopячи пpo деpжaвнy пoлiтикy в гaлyзi ocвiти, aкцент poбитьcя нa дoкaзoвiй деpжaвнiй пoлiтицi.
Висновки
Oтже, aнaлiз, пpoведений вище, дoвoдить, щo га cьoгoднi aктyaльним cтae poзpoблення дoкaзoвoï деpжaвнoï пoлiтики в гaлyзi ocвiти, в iннoвaцiйниx метoдax ïï дiaгнocтики, пpoгнoзyвaннi мaйбyтньoгo й oцiнки pизикiв, зacнoвaниx нa aдеквaтниx нayкoвиx мoделяx. Пеpевaгoю дoкaзoвoï пoлiтики в гaлyзi ocвiти e те, щo вoнa не пoлiтичнo зaaнгaжoвaнa, a ^arnaraHra, нayкoвo oбгpyнтoвaнa, емoцiйнo нейтpaльнa тa неyпеpедженa, зacнoвaнa нa aнaлiтичниx дocлiдженняx виcoкoï якocтi. Зacтocyвaння метoдoлoгiï' тa iнcтpyментapiю дoкaзoвoï пoлiтики в гaлyзi ocвiти дae змoгy icтoтнo знизити pизики pеaлiзaцiï нoвиx пoлiтик. Реaлiзyючи дoкaзoвий пiдxiд, мoжнa пiдвищити piвень дoвipи cycпiльcтвa дo влaди, вивести ^o^c виpoблення пoлiтик нa швий, якicнo виcoкий piвень, щo пoзитивнo вплине нa poзвитoк деpжaви зaгaлoм. Iнcтpyментapiй дoкaзoвoï пoлiтики в гaлyзi ocвiти дae нaм змoгy oтpимaти apгyментoвaнy вiдпoвiдь нa пocтaвленi зaпитaння тa дoвеcти, щo oбpaний вapiaнт пoлiтики буде дieвим тa устшним у певний пpoмiжoк чacy. Упpoдoвж ocтaнньoгo poкy в бaгaтьox мiнicтеpcтвax
з'явилися директората, що покликан вести полиику, засновану на аналiзi та доказовому ухваленн рiшень. Фахiвцi з реформ, яш прийшли працювати до цих директорапв, мають вiдшyкyвати найкращi сценарп розвитку галузей, реалiзyючи в тому числг iнcтрyментарiй доказово! державно! полпики.
Список використаноТ лiтератури
1. Marchi G. De, Lucertini G., Tsoukias A. From Evidence-Based Poli cyMaking to Policy Analytics. 2012. In: Working Papers. URL: https://hal.archives-ouvertes.fr/hal-00875488/document.
2. Волошинская А.А., Комаров В.М. Доказательная государственная политика. РАНХиГС при Президенте Российской Федерации. URL: http://ftp.repec.org/opt/ReDIF/RePEc/rnp/ppaper /mak2.pdf.
3. Дослщження державних полтик: методология, процедури та eвропейcькi практики : монографiя; за заг. ред. Л. В. Гонюково!, В. М. Козакова. Ки!в : НАДУ, 2018. 400 с.
4. European Commission, Directorate-General for Research. Scientific evidence for policy-making,
2008.
5. ESRC UK Centre for Evidence Based Policy https://www. researchcatalogue.esrc.ac.uk/grants/H141251005/read.
6. Sophie Sutcliffe and Julius Court. Evidence-Based Policymaking: What is it? How does it work? What relevance for developing countries? 2005.
7. Saltelli A., Giampietro M. What is wrong with evidence based policy, and how can it be improved? Futures. №91 (2017). 62-71 р.
8. Commission on Evidence-Based Policymaking (CEP). URL: https://www.cep.gov/about.html.
9. CEP Final Report: The Promise of Evidence-Based Policymaking. URL: https://www.cep.gov/cep-final-report.html.
10. Group of Chief Scientific Advisors URL: https://ec.europa.eu/info/research-and-innovation/strategy/support-policy-making/scientific-support-eu-policies/group-chief-scientific-advisors_en
11. Campbell S., Benita S., Coates E., Davies P., Penn G. Analysis for policy: evidence-based policy in practice. URL: https://issuu.com/cecicastillod/docs/pu256_160407.
12. Sutcliffe S., Court J. Evidence-Based Policymaking: What is it? How does it work? What relevance for developing countries? URL: https://www.odi.org/sites/odi.org.uk/files/odi-assets/publications-opinion-files/3683.pdf.
13. Moseley, A and Tierney, S () 'Evidence-based practice in the real world' Evidence and Policy. A Journal of Research, Debate and Practice, 2004.Vol. 1. №1. pp. 113-120.
14. Cartwright N., Hardie J. Evidence-Based Policy: A Practical Guide to Doing It Better. Oxford: Oxford University Press, 2012. 196 р.
15. Концепция розвитку педагопчно! освгга : Наказ МТшстерства освгга i науки Укра!ни № 776 вш 16.07.2018 р. URL: https://www.uzhnu.edu.ua/uk/in focentre/get/17105
16. Фшппова В.Д. Доказова державна полгшка в галyзi педагопчно! освгга як шструмент рацюнальних та обгрунтованих державних ршень. Правовi засади оргатзаци та здшснення nублiчноi влади : збгрник тез III Всеукра!нсько! науково-практично! штернет-конференцп (м. Хмельницький, 28 лютого - 2 березня 2020 року). Хмельницький : Хмельницький ушверситет управлшня та права, 2020. С. 280-282.
17. Сидорова А. А. Доказательная образовательная политика: методологические основы. Государственное управление. Электронный вестник, 2016. №. 57. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/ dokazatelnaya-obrazovatelnaya-politika-metodologicheskie-osnovy/viewer.
References
1. Marchi G. De, Lucertini G., Tsoukias A. From Evidence-Based Poli cyMaking to Policy Analytics. 2012. In: Working Papers. URL: https://hal.archives-ouvertes.fr/hal-00875488/document.
2. Voloshynskaya A.A., Komarov V.M. Dokazatel'naya hosudarstvennaya polytyka. RANKhyHS pry Prezydente Rossyyskoy Federatsyy. URL: http://ftp.repec.org/opt/ReDIF/RePEc/rnp/ppaper /mak2.pdf.
3. Doslidzhennya derzhavnykh polityk: metodolohiya, protsedury ta yevropeys'ki praktyky : monohrafiya; za zah. red. L. V. Honyukovoyi, V. M. Kozakova. Kyyiv : NADU, 2018. 400 s.
4. European Commission, Directorate-General for Research. Scientific evidence for policy-making, 2008.
5. ESRC UK Centre for Evidence Based Policy https://www. researchcatalogue.esrc.ac.uk/grants/H141251005/read.
6. Sophie Sutcliffe and Julius Court. Evidence-Based Policymaking: What is it? How does it work? What relevance for developing countries? 2005.
7. Saltelli A., Giampietro M. What is wrong with evidence based policy, and how can it be improved? Futures. №91 (2017). 62-71 r.
8. Commission on Evidence-Based Policymaking (CEP). URL: https://www.cep. gov/about.html.
9. CEP Final Report: The Promise of Evidence-Based Policymaking. URL: https://www.cep.gov/cep-final-report.html.
10. Group of Chief Scientific Advisors URL: https ://ec.europa. eu/info/research-and-innovation/strategy/support-policy-making/scientific-support-eu-policies/group-chief-scientific-advisors en
11. Campbell S., Benita S., Coates E., Davies P., Penn G. Analysis for policy: evidence-based policy in practice. URL: https://issuu.com/cecicastillod/docs/pu256 160407.
12. Sutcliffe S., Court J. Evidence-Based Policymaking: What is it? How does it work? What relevance for developing countries? URL: https://www.odi.org/sites/odi.org.uk/files/odi-assets/publications-opinion-files/3683.pdf.
13. Moseley, A and Tiemey, S () 'Evidence-based practice in the real world" Evidence and Policy. A Journal of Research, Debate and Practice, 2004.Vol. 1. №1. pp. 113-120.
14. Cartwright N., Hardie J. Evidence-Based Policy: A Practical Guide to Doing It Better. Oxford: Oxford University Press, 2012. 196 r.
15. Kontseptsiya rozvytku pedahohichnoyi osvity : Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrayiny № 776 vid 16.07.2018 r. URL: https://www.uzhnu.edu.ua/uk/infocentre/get/17105
16. Filippova V.D. Dokazova derzhavna polityka v haluzi pedahohichnoyi osvity yak instrument ratsionalnykh ta obgruntovanykh derzhavnykh rishen. Pravovi zasady orhanizatsiyi ta zdiysnennya publichnoyi vlady : zbirnyk tez III Vseukrayinskoyi naukovo-praktychnoyi internet-konferentsiyi (m. Khmelnytskyy, 28 lyutoho - 2 bereznya 2020 roku). Khmelnytskyy : Khmelnytskyy universytet upravlinnya ta prava, 2020. pp. 280-282.
17. Sydorova A. A. Dokazatelnaya obrazovatelnaya polytyka: metodolohycheskye osnovy. Hosudarstvennoe upravlenye. Elektronnyy vestnyk, 2016. №. 57. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/ dokazatelnaya-obrazovatelnaya-politika-metodologicheskie-osnovy/viewer.
