CC BY
3
УДК 351.9 https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2021.2.16
МО. ДУРМАН
Херсонський нацюнальний техшчний ушверситет
ORCID: 0000-0002-3775-205X О.Л. ДУРМАН
Херсонський нацiональний технiчний ушверситет
ORCID: 0000-0001-7829-9944
КОНЦЕПТУАЛЬН1 П1ДХОДИ ДО ЦИФРОВО1 ТРАНСФОРМАЦП ОСВ1ТИ I
НАУКИ
У cmammi розглядаються концептуальн тдходи цифровое трансформацИ освтньог галузг. Осюльки державою придШеться велику увагу запровадження в yci сфери державного уnравлiння сучасних тформацшних технологш, тому це стосуеться також i державного управлiння освiтньою галуззю.
Виходячи з викладеного матерiалу, наразi актуальними важливi питання теоретико-методологiчного обтрунтування концептуальних пiдходiв до цифрово'г' трансформацИ державного управлтня освiтньою галуззю через формування единого освiтнього тформацшного середовища в контекстi розширення концепцИ електронного урядування.
Описано, що у травнi 2021 року МОН тдготувало та пропонуе для громадського обговорення проект КонцепцИ цифрово'г' трансформацИ освiти i науки на перюд до 2026року.
Визначено, що наявтсть тако'г' системи значно б полегшила роботу МШстерству освти у науки Украгни, як центрального органу виконавчо'г' влади, що забезпечуе формування та реалгзуе державну полтику у сферах освiти i науки, науковог, науково-техтчног та iнновацiйноi дiяльностi, трансферу (передачi) технологш, а також забезпечуе формування та реалгза^ю державног полiтики у сферi здшснення державного нагляду (контролю) за дiяльнiстю закладiв освiти, пiдприемств, установ та органгзацш, як надають послуги у сферi освiти або провадять тшу дiяльнiсть, пов 'язану з наданням таких послуг, незалежно вiд гх тдпорядкування i форми власностi.
До^джено, що реалiзацiя запропоновано'г' КонцепцИ дасть можливкть здшснити цифрову трансформацю закладiв освiти, в яких педагогiчнi та науково-педагогiчнi працiвники, а також здобувачi освiти володiють цифровими компетентностями, забезпечеш обладнаними цифровими, сучасними робочими мкцями, а також доступом до цифрового контенту для персонального розвитку, навчання впродовж життя.
Ключовi слова: сощальш системи, публiчне управлiння, освiтня галузь, електронне урядування, iнформацiйний ресурс, освiтне шформацшно середовище, структурно-об 'ектний пiдхiд.
Н.А. ДУРМАН
Херсонский национальный технический университет
ORCID: 0000-0002-3775-205X Е.Л. ДУРМАН
Херсонский национальный технический университет
ORCID: 0000-0001-7829-9944
КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ ПОДХОДЫ К ЦИФРОВОЙ ТРАНСФОРМАЦИИ ОБРАЗОВАНИЯ И
НАУКИ
В статье рассматриваются концептуальные подходы цифровой трансформации образования. Поскольку государством уделяется большое внимание внедрению во все сферы государственного управления современных информационных технологий, поэтому это касается также и государственного управления образовательной отраслью.
Исходя из изложенного материала, пока актуальными важные вопросы теоретико-методологического обоснования концептуальных подходов к цифровой трансформации государственного управления образовательной отраслью через формирование единой образовательной информационной среды в контексте расширения концепции электронного управления.
Описано, что в мае 2021 МОН Украины подготовило и предлагает для общественного обсуждения проект Концепции цифровой трансформации образования и науки на период до 2026 года.
Определено, что наличие такой системы значительно бы облегчило работу Министерству образования у науки Украины, как центрального органа исполнительной власти, который обеспечивает формирование и реализует государственную политику в сферах образования и науки, научной, научно -технической и инновационной деятельности, трансфера (передачи) технологий, а также обеспечивает
формирование и реализацию государственной политики в сфере осуществления государственного надзора (контроля) за деятельностью учебных заведений, предприятий, учреждений и организаций, предоставляющих услуги в сфере образования или осуществляют иную деятельность, связанную с предоставлением таких услуг, независимо от их подчинения и формы собственности.
Доказано, что реализация предложенной Концепции позволит осуществить цифровую трансформацию учебных заведений, в которых педагогические и научно-педагогические работники, а также соискатели образования обладают цифровыми компетенциями, обеспечены оборудованными цифровыми, современными рабочими местами, а также доступ к цифровому контенту для персонального развития, обучения в течение жизни.
Ключевые слова: социальные системы, публичное управление, сфера образования, электронное управление, информационный ресурс, образовательной информационной среды, структурно-объектный подход.
М. DURMAN
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0002-3775-205X O. DURMAN
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0001-7829-9944
CONCEPTUAL APPROACHES TO DIGITAL TRANSFORMATION OF EDUCATION AND
SCIENCE
The article discusses conceptual approaches to digital transformation of education. Since the state pays great attention to the introduction of modern information technologies in all areas ofpublic administration, therefore this also applies to public administration of the educational industry.
Based on the above material, important issues of theoretical and methodological substantiation of conceptual approaches to the digital transformation of public administration in the educational industry through the formation of a unified educational information environment in the context of expanding the concept of e-government are still relevant.
It is described that in May 2021 the Ministry of Education and Science prepared and proposes for public discussion a draft Concept for the digital transformation of education and science for the period up to 2026.
It has been determined that the presence of such a system would greatly facilitate the work of the Ministry of Education of Ukraine for Science, as the central executive body that ensures the formation and implements of state policy in the fields of education and science, scientific, scientific, technical and innovative activities, transfer (transfer) of technologies, and also ensures the formation and implementation of state policy in the field of state supervision (control) over the activities of educational institutions, enterprises, institutions and organizations that provide services in the field of education or carry out other activities related to the provision of such services, regardless of their subordination and form of ownership ...
It has been proved that the implementation of the proposed Concept will allow for the digital transformation of educational institutions in which teaching and research and teaching staff, as well as education seekers have digital competencies, are provided with equipped digital, modern workplaces, as well as access to digital content for personal development, training in the course of life.
Key words: social systems, public administration, education, e-government, information resource, educational information environment, structural-object approach.
Постановка проблеми
На сьогодшшнш день украшська держава придме велику увагу запровадження в yci сфери державного управлшня сучасних шформацшних технологш. Це стосуеться також i державного управлшня освггньою галуззю.
Так, наприклад, одним i3 крошв е запровадження £дино1 державно1 електронно1 бази з питань освгга [1], що включае в себе набiр засобiв та шструменпв, призначених для автоматизацл управлшсько1 дiяльностi оргашв управлшня освггою вах рiвнiв, включаючи середню та дошшльну освгту.
В той же час на сьогодш не юнуе единого цифрового середовища, яке об'еднуе вах суб'екпв освггаьо1 та науково1 дiяльностi, яке б давало можливють отримувати рiзноманiтнy та актуальну, достовiрнy та повну шформацш про дiяльнiсть освишх структур, посадових оаб, викладачiв тощо.
Така система б значно полегшила роботу Мшстерству освгга у науки Украши, як центрального органу виконавчо1 влади, що забезпечуе формування та реалiзyе державну полггаку у сферах освгга i науки, науково1, наyково-технiчноï та iнновацiйноï дГяльносп, трансферу (передач^ технологiй, а також забезпечуе формування та реалiзацiю державноï полггаки у сферi здiйснення державного нагляду
(контролю) за дiяльнiстю закладiв освгга, тдприемств, установ та органiзацiй, як1 надають послуги у сферi освiти або провадять iншу дiяльнiсть, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно вiд !х пiдпорядкування i форми власностi [2].
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш
Поставлену проблему можна розглядати з позицп державного управлiння, включаючи два аспекти ще! проблеми - власне, аспект формування механiзмiв державного управлшня освггаьою галуззю, а також аспект застосування сучасних iнформацiйних технологiй при проектуванш систем управлiння, що використовуються для реалiзащ! цього механiзму.
Серед провщних науковцiв, що розглядали державне управлiння, в тому числi й освггаьою галуззю, з загальносистемних позицш можна вiдзначити Н.Р. Нижник [3], В.Д. Бакуменка [4], М.Х. Корецького [5], Д.1. Дзвiнчука [6], 1.П. Лопушинського [7] тощо.
Впровадженням системного тдходу та iнформацiйних технологiй для проектування систем управлiння рiзними галузями з точки зору державного управлшня займалися П.1. Бщюк [8], О.В. Нестеренко [9], Л.П. Полякова [10], О.В. Половцев [11], О. В. Стваковський [12] тощо.
Незважаючи на велику шльшсть науковщв, що займалися вивченням поставлено! проблеми, внаслiдок велико! мшливосп освiтнього середовища, рiзного масштабу закладiв освiти, наявностi у них вже запроваджених систем чи тдсистем управлiння структурними пiдроздiлами чи закладами освгга у цiлому, недостатньо освиленими залишаються питання взаемодi!' таких систем управлшня з шформацшними системами вищого рiвня (Мiнiстерство освiти i науки Укра!ни, вiдповiднi департаменти обласних державних адмшстрацш чи управлiння районiв, територiальних громад тощо), а також побудови единого освггаього середовища управлiння освггаьою галуззю.
Формулювання мети дослiдження Головною метою дослщження постало завдання проаналiзувати концептуальнi пiдходи до цифрово! трансформацп освiти i науки з метою забезпечення ефективно! комунiкацi! в шформацшному просторi освiтньо! галузi.
Викладення основного матерiалу дослiдження
Забезпечення ефективностi державного управлшня в сучасних умовах розвитку шформацшного суспiльства не може бути досягнуто без упровадження «цифрових» технологш у щй сферi. На безперечш переваги функцiонування електронного урядування як форми державного управлшня, засновано! на застосуванш комп'ютерних та iнших «цифрових» технологiй, постiйно звертають увагу. Саме тому в умовах становлення «цифрових» риншв та економiк, коли громадяни стають фактично користувачами технологiй, органи публiчно!' влади повиннi робити стратепчш iнвестицi! в iнформацiйно-комунiкацiйнi технологi!. В шшому разi цi органи виявляться недостатньо готовими до нових моделей взаемодп та обслуговування, стануть заручниками старих, нестiйких в довгостроковiй перспективi моделей управлiння. Повiльне, таке, що зволжае, запровадження технологiчних iнновацiй у «цифрову» еру взагалi наражае на ризик виконання завдань та досягнення цшей державними установами, !х витрати збiльшуються, неефективнiсть зростае, вони все бшьше стають структурами, що не вщповщають викликам часу, оск1льки, як вщомо, арха!чнi структури не в змозi побудувати модерновi системи, сфери або кра!ни. Таким чином, держава передбачала шдвищення ефективностi функцiонування сво!х пiдсистем та процесiв, проте це зробити поки що важко через вщсутшсть дiевих iнструментiв «цифровiзацi!» публiчного управлiння.
Сьогоднi всi говорять про шдхщ до публiчного управлiння, що отримав назву «держава в смартфош». Цей пiдхiд не новий - вш е продовженням та розширенням застосування концепцiй електронного урядування в державному управлшня. 1нформацшна система управлшня людськими ресурсами (далi - 1СУ ЛР) в органах публiчно! влади е одним з шструменпв електронного урядування, впровадження якого сприятиме створенню умов для зд1йснення вiдкритого, прозорого та ефективного державного управлiння iз застосуванням новiтнiх iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй з метою формування нового типу держави, полггака яко! орiентована на задоволення потреб громадян. Але на сьогодш шформацшно-аналггачне забезпечення державних органiв у сферi управлiння людськими ресурсами не вщповщае потребам держави у проведенш реформи державного управлiння, !! европейському вибору, европейським стандартам надежного управлшня державою, а також сучасному рiвню розвитку шформацшно-комушкацшних технологiй.
Державне управлшня виокремлюеться з-пом1ж iнших керованих систем тим, що мае насамперед ушверсальний характер, зумовлений всеосяжним охопленням владних повноважень i функцiй, потребами в регулюванш практично всiх видiв суспшьних ресурсiв i сфер публiчного життя.
Автоматизацiя та iнформатизацiя систем управлшня вщбувалася в рiзнi роки, управлшсьш системи впроваджувалися в рiзних шдроздшах нерiвномiрно. Якщо ж ураховувати також с^мке зростання характеристик комп'ютерно! техшки, то обчислювальне середовище буде дуже неоднорiдне. Ще однiею причиною багатоплатформносп може бути постiйна турбота оргашв державно! влади Укра!ни щодо використання тiльки легального програмного забезпечення або програмного забезпечення
«з вшкритим кодом», яке можна використовувати без придбання. У цьому pa3i в шформацшнш системi управлiння можуть одночасно використовуватися 2-3 операцшт системи та калька обчислювальних платформ прикладного програмного забезпечення.
Розглядаючи систему державного управлшня як одну з пiдсистем сощально1 системи, доцiльно зазначити, що будь-яка тдсистема, своею чергою, теж подГляеться на складовi. Прикладом тако1 розгалуженосп може виступати Кабiнет Мiнiстрiв Украши, до складу якого входять рiзногалузевi профiльнi мiнiстерства (центральнi органи виконавчо1 влади), яким пiдпорядковуються пiдроздiли та оргашзаци по всiй краïнi (територiальнi пiдроздiли центральних органiв виконавчо1 влади).
Зпдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украши вiд 16 жовтня 2014 р. № 630 «Про затвердження положения про Мшстерство освiти i науки Украши» (далi - Положения) МОН Украши е центральним органом виконавчо1 влади, дiяльиiсть якого спрямовуеться i координуеться Кабiнетом Мiнiстрiв Украши [13]. Саме це Мшстерство очолюе освiтню галузь Украши як тдсистему державного управлiния. До складу Мшстерства входять департаменти рiзних напрямiв, яш керують дошк1льною та загальною середньою, вищою освiтою, науковою, м1жнародною дiяльнiстю тощо. Крiм того, МОН Украши керуе дiяльнiстю вiдповiдних департаментiв, що входять до нього.
Освгга - багатофункцюнальна галузь. Ïï важливими функщями е пiзнавальна, виховна, розвивальна, координувальна, адаптацiйна, профорiентацiйна, економiчна, соцiального захисту тощо. Вона одночасно постае як едшсть п'яти якостей: як цшшсть, як процес, як результат, як послуга i як система [14].
Модершзащя всiеï вертикалi публiчного управлшня неможлива без необхiдних знань та освгга. Освiта - важлива сфера людсь^' життедiяльностi, стратегiчний чинник соцiально-економiчного, iнтелектуального та духовного розвитку суспшьства. За визначенням, прийнятим ХХ сеаею Генеральноï конференцiï ЮНЕСКО, тд освгтою розумiеться процес i результат удосконалення здiбностей i поведiнки особистосп, за якого вона досягае соцiальноï зршосп та iндивiдуального зростання. Освiта являе собою сощальний процес вiдтворення i нагромадження iнтелектуального та культурного потенщалу [15].
Об'ективно освiта належить до вищих цiнностей людини i суспшьства - вона е передумовою 1'х iснувания та розвитку. Саме у сферi освгга послшовно розвиваються здГбносп та формуються життевi прагнення всього населення. Чим вищий освггаш рiвень особистосп, тим ширшГ ïï можливосп для створення оптимальних умов життя i працi. Освiчена особиспсть - це не лише ïï власне надбання, але й надбання суспшьства в цшому.
Досягнення максимальноï ефективносп будь-якоï дГяльносп е результатом процесу проектування цiеï дГяльносп та ïï здшсненням. Для ефективного формування та реалiзацiï державноï' полижки у сферi освгга i науки, прийняття управлшських рiшень будь-якого рГвня необхiдна аналггачна, статистична iнформацiя. Вiдтак, функцiонувания цiлiсноï системи збору, обробки та передачi iнформацiï е необхiдною основою системного тдходу до вирiшения проблем та поставлення задач. Вшсутшсть iнтероперабельностi державних реестрГв у сферi освгга i науки, шструмеш!в облжу дiтей на мГсцях призводить до дублювання даних, неефективного використання кадрових ресурсiв, унеможливлення обмГну даними мГж рГзними базами, зайвоï бюрократизацiï процесiв. Вiдтак, недостовiрнiсть даних в державних реестрах унеможливлюе прогнозування та оцшку ризик1в результапв впроваджених полггак. Тому цифрова трансформащя освгга i науки передбачае, зокрема, трансформацш процесiв збору, обробки та передачi шформаци, а також доступу до актуальних статистичних даних для вах заiнтересованих сторш.
Так, у травш 2021 року МОН тдготувало та пропонуе для громадського обговорення проект Концепцiï цифровоï трансформацiï' освгга i науки на перюд до 2026 року, яка представляе комплексне системне стратепчне бачення цифровоï' трансформацп цих сфер та вшповшае засадам реалГзацп органами виконавчоï' влади принцитв державноï полижки цифрового розвитку, що затверджеш постановою Кабшету МшстрГв Украши вш 30 ачня 2019 р. №56, а також прюритетним напрямам та завданням (проектам) цифровоï' трансформаций на перюд до 2023 року, схваленим розпорядженням Кабшету МшстрГв Украши вш 17 лютого 2021 року № 365-р [16].
Схож1 тдходи були нами запропоноват у монографГчному дослщження «Освгтне шформацшно-комушкацшне середовище: оргашзацшний мехашзм формування» [17], де наведено теоретичне узагальнення та нове виршення актуального наукового завдання в галузГ державного управлшня щодо науково-теоретичного обгрунтування вдосконалення оргаиiзацiйного мехашзму формування освггаього шформацшно-комушкацшного середовища в контексп розширення концепцш електронного урядування, а також розроблення науково-практичних рекомендацш органам публiчноï' влади щодо вдосконалення процеав управлшня освггаьою галуззю на сучасному етат.
У цьому дослщжент було запропоновано авторське визначення термша «комплексний критерш оцшки ефективносп освггаього шформацшно-комушкацшного середовища», що дае змогу не тшьки отримати розумшня потреби запровадження такого оргашзацшного мехашзму державного управлшня, але й оцшити його ефектившсть, а також проведено його змГстовну декомпозицш, що дае краще
розумшня принцитв його застосування для оцшки ефективносп освггаього шформацшно-комунiкацiйного середовища.
Середовище також може включати в себе додатковi сервiси, що реалiзують шформацшну пiдтримку дiяльностi освiтньоï галузi за напрямками: адмiнiстративне управлiння фiнансами, оргашзащя навчального процесу, управлiння iнформацiйними ресурсами, тобто забезпечити комплексну оргашзацш, контроль та оцшку ефективностi цieï дiяльностi.
Саме це дае можливiсть сформулювати нам поняття «комплексний критерiй оцшки ефективносп освггаього iнформацiйно-комунiкацiйного середовища» як «сукупшсть оцiнок ефективностi механiзмiв формування та здшснення управлiнських рiшень, що включають в себе ïx вщповщшсть системному пiдxоду, контрольованiсть, неперебiйнiсть та безпеку даних, рацюнальшсть та функцюнальне призначення».
Проведемо декомпозицiю цього поняття:
1) вщповщшсть системному пiдxоду означае, що аналiз процесу управлiння освггаьою галуззю, його вдосконалення, синтез нового управлшського процесу iз заданими щлями вiдповiдае загальним принципам пiдxоду до управлшня складними системами;
2) контрольовашсть дае можливiсть втручання в процес управлiння на його рiзниx стадiяx iз забезпеченням досягнення поставлених цшей у визначений час та з обмеженими ресурсами;
3) неперебшшсть та безпека даних показуе, що система управлшня освггаьою галуззю повинна працювати в режимi функцюнування установ та оргашзацш, забезпечуючи виконання службовцями та посадовими особами своïx обов'язк1в, i забезпечувати збереження даних вiдповiдно до обраноï полiтики безпеки (повноваження на виконання тих чи шших дш, розмежування прав доступу до рiзниx рiвнiв iнформацiï, можливiсть використання того чи шшого обладнання тощо);
4) рацюнальшсть та функцюнальне призначення вказуе, що процес управлшня повинен забезпечувати потрiбний набiр функцш, маючи при цьому можливють до розширення свого функцюналу.
Зазначаеться, що в сучасному швидкозмiнному свiтi слiд використовувати управлшня, яке орiентоване на розвиток i спираеться на прогнозно-аналiтичнi розрахунки. Керiвникам органiв державного управлiння та оргашв мюцевого самоврядування постiйно доводиться ухвалювати конкретнi рiшення. Природно, що чим вищий рiвень управлiння, тим бшьш вагомими та значущими е вщповщш рiшення. Проте к1льк1сть чинник1в, що слад ураховувати в процесi ухвалення рiшень, значно бiльша. Тобто, таке управлшня неможливе без формування сучасного iнформацiйно-комунiкацiйного середовища на рiзниx рiвняx управлiння.
Запропоноване нами освiтне шформацшно-комушкацшне середовище дозволяе полiпшити управлiння освггаьою галуззю на рiзниx рiвняx.
Його використання дасть можливють виршити низку важливих завдань, а саме:
- аналГз часових значень певних показнишв дозволяе визначати, як змГнюються процеси управлшня за часом та прогнозувати ïx можливГ показники в майбутньому. У нашому разГ, наприклад, це можуть бути тенденцп випуску школярГв та ïx вступ до закладГв освгга вищих рГвшв;
- аналГз витрат актуальний для будь-якоï корпоративноï структури, причому найбшьше затребуваний аналГз у розрГзГ шдпорядкованих ш установ. Це дае змогу мшютерству чи шшш владнш структурГ отримувати шформацш про поточну дГяльшсть та витрати, пов'язаш з нею, у реальному режимГ часу, оминаючи, у разГ потреби, певш промГжш рГвш або посад ових оаб;
- освггне шформацшно-комушкацшне середовище дасть можливють простежувати зворотнш зв'язок м1ж установами (закладами вищоï освгги), шдроздшами (деканатами), ввддшами (кафедрами), фахГвцями (викладачами), що дозволяе визначити «вузьш» мюця процесу управлшня i вчасно зреагувати на можливГ негативш тенденцiï.
Це середовище формуеться з використанням уах досягнень сучасних шформацшних технологш, що передбачають як теоретичш напрацювання, так i ïx практичну реалГзацш - спещалГзоваш засоби тдтримки ухвалення ршень. Насамперед щеться про комп'ютерну тдтримку дГяльносп керГвнишв рГзного рГвня. ВирГшувати це завдання мають комп'ютерш системи шдтримки ухвалення ршень (СПУР, англ. Decision Support System - DSS).
Найбiльшоï ефективносп можна досягти, використовуючи СПУР для управлшня великими системами, до яких належить також i держава, або великих галузей державного управлшня.
Державне управлшня освггаьою галуззю неможливе без формування сучасного освГтнього шформацшно-комушкацшного середовища на рГзних рГвнях управлшня. Це середовище формуеться з використанням уах досягнень сучасних шформацшних технологш, що передбачають як теоретичш доробки, так i ïx практичну реалГзацш. Одним Гз таких шструменпв, що використовуеться в сучасних управлшських реалГях, е СПУР, розвиток яких почався ще в 50-60-их роках минулого сторГччя, але ïx «вибуховий» розвиток прийшовся на кшець ХХ сторГччя. Сьогодш ж, з розвитком комушкацшних мереж
(1нтернет, 1нтранет) та вадповадного обладнання, результатами роботи СПУР може користуватися навиъ переачний громадянин.
У Закон Украши «Про Нацюнальну програму iнформатизацiï» подаеться таке визначення проекту шформатизаци [18]: «Проект шформатизаци - комплекс взаемопов'язаних заходГв, як правило, швестицшного характеру, що узгоджет за часом, використанням певних матерГально-техшчних, шформацшних, людських, фшансових та шших ресурав i мають на метГ створення заздалепдь визначених шформацшних i телекомушкацшних систем, засобГв iнформатизацiï та шформацшних ресурав, яш вадповадають певним техшчним умовам i показникам якосп».
Одним Гз ключових чинник1в сталого розвитку Украши й ефективним шструментом реалiзацiï державноï полггаки е проектний тдхГд, що спираеться на концепцш створення цшносп проекту [19].
Система управлшня проектом (СУП) - це набор шструменпв, методГв, методологш, ресурав i процедур, що використовуються для управлшня проектом. СУП - це низка процеав i пов'язаних з ними функцш контролю, об'еднаних у функцюнальну едшсть. Система управлшня проектами визначае цш, меж1 i змют робгт, оргашзацшну структуру проекту, ролГ учасник1в команди, процедури управлшня [20].
СУП - це комплекс оргашзацшних, методичних, техшчних, програмних та шформацшних засобГв, спрямованих на тдтримку та тдвищення ефективносп процеав проектування, планування та управлшня проектами, що реалГзуються оргашзащею. Структура i контекст системи управлшня проектами мае особливосп для кожно1' оргашзацп залежно вГд ïï юридичноï форми та прийнятоï органiзацiйноï структури [21].
Для того щоб забезпечити ефективну реалГзацш проекпв, потрГбно: визначити к1льк1сть, послщовшсть i характер операцш, що складають цей процес; розробити (адаптувати) для кожно)! операцiï' вадповадт шструменти, методики, техшчт засоби; визначити оптимальт умови протжання процесу реалiзацiï завдань у чаа й простора Для тдвищення ефективносп управлшня величезне значення мае технолопзащя зазначеного процесу [20].
Проекти розробляються для розв'язання певних проблем шляхом змши ситуацiï. Причиною розроблення проекпв здебшьшого е так1 проблеми, що, по-перше, мають суперечливГ рГзновекторт тенденцiï розвитку, i по-друге, потребують адекватного розв'язання. При цьому своерГдшсть проекпв виражаеться в тому, що головним експертом при 1х ощнювант виступае не держава або замовник проекту, а суспшьство.
«Сьогоднiшия система освгга i науки мае зазнати докоршних цифрових змш i вадповадати свповим тенденщям цифрового розвитку для усшшно].' реалiзацiï кожною людиною свого потенщалу. На сьогодт дедалГ бшьше професш потребують набуття високого рГвня цифрових компетентностей i володшня новпшми технолопями. Ця потреба також поглиблена наслщками пандемiï коронавГрусу, яка загострила проблему розвитку та опанування технолопями в системГ освгга задля забезпечення прав людей на як1сну освиу», - зазначив Мшютр освгга i науки Украши Сергш Шкарлет [16].
Так, набуття цифрових компетентностей стае базовою потребою для кожного, тому украшська система освгга мае забезпечувати формування цифрових компетентностей здобувачГв освгга, педагопчних та науково-педагопчних пращвнишв та розвиток цифрово].' шфраструктури та електронних сервГав у закладах освгга, в цшому.
Створення единого цифрового середовища, яке об'еднуе вах суб'екпв освищо!,' та науковоï дГяльносп, що забезпечуе проспр для комунiкацiï та обмГну даними, значно зменшить бюрократичне навантаження системи освгга i науки та спростить управлшсьш процеси, як1 вщбуваються в них.
На сьогодт дат, що обробляються в рамках одте!,' установи, у бшьшосп випадк1в, знаходяться в незручному для аналГзу виглядг Традицшно необхщт дат в рГзних структурних шдроздшах можуть збиратися в рГзних форматах i навпъ у рГзних системах. Одночасно можуть функцюнувати: програмний комплекс «Me.DOC», бази даних MS Access i таблиц MS Excel, а також бази даних у формат власно!,' облiковоï системи. Для отримання повноï' i достат^о!-' iнформацiï, потрiбноï для ухвалення управлшського ршення на рГвт керГвництва, слад аналГзувати ва дат, що нагромаджуються в цих системах, як едине цше.
1снуе можливють виршити проблему, створивши штерфейс, що дозволив би переводити даш з одного формату в шшш. Використання такого тдходу може бути доцшьним лише в тому разГ, коли неможливо вщмовитися вГд одночасного використаиия к1лькох систем. У такому разГ ми отримаемо найбшьш прийнятне ршення, що спираеться на едине джерело даних, тобто шформацшно-комушкацшне середовище.
Одшею Гз головних проблем при створент такого середовища може бути вироблення стратеги консолiдацiï метаданих. Визначення вимог, що пред'являються до метаданих, може виявитися непростим завданням. КлючовГ сторони, яким можуть бути потрГбт метадаш, рГзномаштш i просторово роз'еднаш. Це можуть бути як кшцевГ користувачГ або аналггаки, так i ирограмт додатки або набори шструмеш!в. Процес збору стандартних вимог не повинен надто розпливатися. Нами пропонуеться використовувати
такий тдхвд для визначення метаданих закладу вищо1' освгти в межах освггаього шформацшно-комушкацшного середовища, що враховуе специфГчну природу метаданих («офщшних метаданих»):
- визначення ключових сторш для кожного елемента метаданих;
- вшнесення кожного елемента метаданих до певно1' категорп: метаданих бГзнесу, техшчних метаданих або метаданих процеав;
- вшнесення кожного елемента метаданих до категорп загальних або ушкальних на основ! ïx використання в тих чи шших процесах.
Створення i модифжащя елеменпв метаданих повинш здшснюватися за допомогою загального штерфейсу.
Ця архитектура мае калька переваг:
- порГвняно проста тдтримка метаданих;
- спрощеш процедури взаемодiï мГж компонентами;
- просп процедури тдготовки звггносп.
Для функцюнування та розвитку установи важливо не просто володшня шформащею. Багато що залежить вш якосп цГе!" шформаци, умшня чГтко i швидко визначати категорш показник1в, на тдставГ яких слад ухвалювати ршення, проводити аналГз певних значень цих показник1в з рГзним ступенем деталiзацiï та облжом уах параметрГв, що мають на них вплив. О1КС е хорошим шструментом у виршент такого роду завдань.
Проект Концепцп спрямований на подолання низки проблем, зокрема:
- низький рГвень цифрових компетентностей учаснишв освггаього процесу;
- застарший змют освгти з навчальних предмепв iнформатичноï' галузц
- недостатня к1льк1сть комп'ютерного обладнання та вшсутнють широкосмугового доступу до 1нтернету в закладах та установах системи освгти i науки;
- вшсутнють як1сного цифрового освГтнього контенту для здобуття освгти;
- вшсутнють актуально^ достовiрноï iнформацiï про здобувачГв освгти, педагопчних та науково-педагопчних пращвнишв, а також науковщв для прийняття управлшських ршень та мониторингу ефективносп полггик;
- забюрократизованють процеав внутршнього документообГгу закладГв та установ освГти i
науки;
- незручнють отримання послуг та сервюГв у систем! освгти;
- недоступнють наукових ресурав та шфраструктур тощо.
Кiнцевоï мети плануеться досягти через так1 стратепчш цш:
- стратепчна цшь 1. «Цифрове освГтне середовище е доступним та сучасним»;
- стратепчна цшь 2. «Пращвники сфери освгти володшть цифровими компетентностями»;
- стратепчна цшь 3. «Змют освгти в галузГ 1КТ ввдповшае сучасним вимогам»;
- стратепчна цшь 4. «Послуги та процеси у сфер! освгти i науки е прозорими, зручними та ефективними»;
- стратепчна цшь 5. «Даш у сфер! освгти i науки е доступними та достовГрними».
Для кожноï з цих цшей визначено шляхи та кроки ïx досягнення на перюд до 2026 року.
Формування та реалГзащя державноï' политики з питань цифровоï трансформацiï освгти i науки
матиме вплив на ключовГ штереси громадян, суб'екпв господарсь^' дГяльносп, оргашв виконавчоï влади.
Оск1льки людина iнтуïтивно вщчувае, що ршення, що видаються шформацшно-аналттичною системою, не можуть бути абсолютно надшш в уах можливих ситуащях, то усвшомлюючи свою вшповшальнють за ухвалене ршення, вона не повшстю довГряе машинним порадам, проте в цих системах повинш бути реалГзоваш так! функцiï:
- робота з великими масивами довiдковоï' шформаци та виробничими даними;
- наявнють iнформацiйно-пошуковоï системи з повнофункцюнальним багатокритерГальним пошуком;
- наявнють «ситуативноï шмнати» або набору шаблошв щодо стандартних ситуацш розвитку господарськоï дГяльносп чи будь-якого ïï аспекта;
- можливють реалГзацл дГалогового режиму прогнозування - «а що буде, якщо ...»;
- можливють оптимiзацiï вибору вшповшного сценарш чи моделГ за встановленими прюритетами.
РеалГзащя цГе!" Концепцiï матиме позитивний вплив на забезпечення правового регулювання, спрямованого на розвиток цифрового освттнього середовища, зокрема шфраструктури, цифрових компетентностей педагопчних, науково-педагопчних пращвнишв та здобувачГв освгти, створення цифрового освггаього контенту, автоматизащю та цифровГзащю процеав регулювання та управлшня, тдвищення рГвня прозоросп та зручносп отримання послуг у сфер! освгти, тдвищення ефективносп
використання цифрових технологш, прискорення процеав цифрово1' трансформацп в економщ та сустльстш Украши, що сприятиме розвитку цифрово1' економГки та конкурентоспроможностГ краши в глобальнш економщ вадповадно до напрямГв Нацюнально1' економГчно1' стратеги.
В той же час «цифровГзацш» варто розглядати як шструмент, а не як самоцшь. При системному державному шдходГ «цифровЬ» технологи будуть значно стимулювати розвиток вщкритого шформацшного суспшьства як одного з Гстотних чинник1в розвитку демократи в Украïнi, тдвищення продуктивносп, економГчного зростання, створення робочих мГсць, а також тдвищення якосп життя громадян Украïни.
«ЦифровГзащя» Украïни мае потребувати нових форм солщарносп, партнерства i сшвробггаицтва. На шдставГ проаналГзованих докуменпв щодо створення «цифрових» просторГв в £врош та свт нижче сформульовано висновки щодо основних принцишв «цифровГзаци» освиньо!' галузГ Украïни.
Висновки
Держава повинна змшити прюритети в свош полггащ управлшня освггаьою галуззю. Формування та використання единого освитого середовища забезпечить умови для збору, збереження, поширення i комплексного використання вах видГв шформацшних ресурав освггаьо1' галузГ, вшьний доступ до них вах защкавлених сторш. Це, в свою чергу, тдвищить ефектившсть дГяльносп оргашв державно1' влади, управлшня та мюцевого самоврядування в цш сферГ
Технолопчною основою для створення такого середовища можуть слугувати системи шдтримки ухвалення ршень з штегращею сховищ даних рГзних тишв, включаючи метаданГ Використання таких шформацшних систем дае змогу ухвалювати ефективш ршення не тшьки на основГ доступно1' шформаци, але й використовуючи сценарш або експертш тдходи.
Маемо надш, що реалГзащя запропоновано1' Концепци дасть можливГсть здшснити цифрову трансформацш заклада освгга, в яких педагопчт та науково-педагопчт пращвники, а також здобувачГ освгга володшть цифровими компетентностями, забезпечет обладнаними цифровими, сучасними робочими мГсцями, а також доступом до цифрового контенту для персонального розвитку, навчання впродовж життя. Формування та реалГзащя державно1' полггаки, в тому числГ розподш державного замовлення та кошпв на проведення наукових дослщжень, будуть засноват на реальних персошфжованих даних, як1 будуть централГзоват та захищеш. Науковщ матимуть доступ до дослщницьких шфраструктур та справедливий доступ до отримаиия конкурсного фшансування.
Список використано'1 лiтератури
1. Про створення £дино1' державно1' електронно1' бази з питань освгга: постанова Кабшету МшстрГв Украши вш 13 липня 2011 р. №752. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/752-2011-%D0%BF (дата звернення: 20.03.2021).
2. Про затвердження Положення про Мшстерство освгга i науки Украши: постанова Кабшету МшстрГв Украïни вш 16 жовтня 2014 р. № 630. URL: https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/630-2014-п (дата звернення: 20.03.2021)
3. Нижник Н. Р., Мосов С. П. Державне управлшня в УкраКш: функщя координування. НауковГ записки 1нституту законодавства Верховно1' Ради Украши. 2014. № 6. С. 111-116. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzizvru_2014_6_24 (дата звернення: 20.03.2021)
4. Бакуменко В. Д. Держава як об'ект управлшня. Науковий вГсник Академи мунщипального управлшня. СерГя: Управлшня. 2013. Вип. 3. С. 8-16. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvamu_upravl_2013_3_3 (дата звернення: 22.03.2021)
5. Корецький М., Сорока М., Калько А. Аналтшчш аспекти оргашзаци та управлшня шдготовкою кадрГв для вищо1' школи в Нацюнальному ушверситеп водного господарства та природокористування. Нова педагопчна думка. 2013. № 4. С. 10-12. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npd_2013_4_4 (дата звернення: 22.03.2021)
6. ДзвГнчук Д. I., Петренко В. П. Про вдосконалення управлшня освггою i наукою Украши на основГ концепци штелектуалГзаци. ТеорГя та практика державного управлшня i мГсцевого самоврядування. 2016. № 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ttpdu_2016_1_6 (дата звернення: 22.03.2021)
7. Лопушинський I. П., Ковшр О. I. Свропейський та свгговий досвш реформування освгга в процеа децентралГзаци влади. Педагопчний альманах. 2017. Вип. 33. С. 230-237. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pedalm_2017_33_39 (дата звернення: 22.03.2021)
8. Бщюк П. I., КожухГвський А. Д., КожухГвська О. А. Система шдтримки прийняття ршень для аналГзу i прогнозування стану шдприемства. Радюелектрошка, шформатика, управлшня. 2013. № 1. С. 128-136. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/riu_2013_1_22 (дата звернення: 22.03.2021)
9. Нестеренко О.В. Основи побудови автоматизованих шформацшно-аналггачних систем оргашв державно!' влади. К.: Наук. Думка, 2005. 628 с.
10. Полякова Л. П., Криштопа А. О. Мехатзми державного управлшня вищою освггою на 0CH0Bi використання iнформацiйного середовища. Теорiя та практика державного управлшня. 2009. Вип. 3. С. 53-58. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpdu_2009_3_10 (дата звернення: 22.03.2021)
11. Половцев О.В. Системний тдхвд та шформацшш технологи пвдтримки прийняття рiшень в державному управлiннi: монографiя. Донецьк: Схiдний видавничий дам, 2010. 206 с.
12. Сшваковський О. В. Львов М. С., Кравцов Г. М. 1нновацшш методи управлшня шформацшними активами вищого навчального закладу. Комп'ютер у школi та ам'1. 2013. № 3. С. 3 -7. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/komp_2013_3_2 (дата звернення: 23.03.2021)
13. Про затвердження положення про Мшстерство освiти i науки Украши: постанова Кабiнету Мiнiстрiв Украши вщ 16 жовтня 2014 р. № 630. URL: https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/630-2014-%D0%BF(дата звернення: 23.03.2021)
14. Якiсна освгга - запорука самореалiзащl особистостi / за заг. ред. С. М. Нжолаенка, В. В. Тесленка. - К.: Пед. преса, 2007. - 176 с.
15. Нжолаенко С. М. Вища освгга - джерело соцiально-економiчного i культурного розвитку сустльства / С. М. Нiколаeнко. - К.: Знання, 2005. - 319 с.
16. Концепщя цифрово! трансформаци освiти i науки: МОН запрошуе до громадського обговорення. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/koncepciya-cifrovoyi-transformaciyi-osviti-i-nauki-mon-zaproshuye-do-gromadskogo-obgovorennya (дата звернення: 23.03.2021)
17. Дурман О.Л. Освггае iнформацiйно-комунiкацiйне середовище: органiзацiйний механiзм формування: монографiя / Дурман О. Л.; за наук. ред. проф. I. Лопушинського. - Херсон: Вид-во ФОП Вишемирський В.С., 2019. - 244 с.
18. Про Нацюнальну програму iнформатизацii: Закон Украши вщ 4 лютого 1998 року № 74/98-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/74/98-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 23.03.2021)
19. Безверхнюк Т. Система управлшня сощальним проектом. Актуальш проблеми державного управлiння. 2014. Вип. 1. С. 9-12. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdyo_2014_1_5. (дата звернення: 23.03.2021)
20. Науковий супровщ мониторинг та оцiнка ефективносп соцiальних проектiв / О. О. Яременко, О. Р. Артюх, О. М. Балашрева та ш. К.: ДЦССМ. 2002. 132 с.
21. Бушуев С. Д., Ярошенко Р. Ф. Управлшня шновацшними програмами на основi застосування системи знань Р2М та технологи Кайзен. Науковий вюник Мiжнародного гуманiтарного унiверситету. 2010. № 2. С. 9-12.
References
1. On the creation of the Unified State Electronic Database on Education: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of July 13, 2011 №752. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/752-2011-%D0%BF (access date: 20.03.2021) [in Ukrainian]
2. On approval of the Regulation on the Ministry of Education and Science of Ukraine: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of October 16, 2014 № 630. URL: https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/630-2014-p (date appeal: March 20, 2021) [in Ukrainian]
3. Nyzhnyk N.R., Mosov S.P. Public administration in Ukraine: the function of coordination. Naukovi zapysky Instytutu zakonodavstva Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. 2014. № 6. pp. 111-116. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzizvru_2014_6_24 (access date: 20/03/2021) [in Ukrainian]
4. Bakumenko V.D. The state as an object of government. Naukovyy visnyk Akademiyi munitsypal'noho upravlinnya. Seriya: Upravlinnya. 2013. Vol. 3. pp. 8-16. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvamu_upravl_2013_3_3 (access date: March 22, 2021) [in Ukrainian]
5. Koretsky M., Soroka M., Kalko A. Analytical aspects of the organization and management of training for higher education at the National University of Water Management and Environmental Sciences. Nova pedahohichna dumka. 2013. № 4. pp. 10-12. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npd_2013_4_4 (access date: 22/03/2021) [in Ukrainian]
6. Dzvinchuk D.I., Petrenko V.P. On improving the management of education and science of Ukraine on the basis of the concept of intellectualization. Teoriya ta praktyka derzhavnoho upravlinnya i mistsevoho samovryaduvannya. 2016. № 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ttpdu_2016_1_6 (access date: 22.03.2021) [in Ukrainian]
7. Lopushinsky I.P., Kovnir O.I. European and world experience of education reform in the process of decentralization of power. Pedahohichnyy al'manakh. 2017. Vol. 33. pp. 230-237. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pedalm_2017_33_39 (access date: 22/03/2021) [in Ukrainian]
8. Bidyuk P.I., Kozhukhovsky A.D., Kozhukhovskaya O.A. Decision support system for analysis and forecasting of the enterprise. Radioelektronika, informatyka, upravlinnya. 2013. № 1. pp. 128-136. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/riu_2013_1_22 (access date: 22/03/2021) [in Ukrainian]
9. Nesterenko O.V. Fundamentals of building automated information and analytical systems of public authorities. K .: Nauk. Dumka, 2005. 628 p. [in Ukrainian]
10. Polyakova L.P., Kryshtopa A.A. Mechanisms of public administration of higher education based on the use of information environment. Teoriya ta praktyka derzhavnoho upravlinnya. 2009. Vol. 3. pp. 53-58. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpdu_2009_3_10 (access date: 22/03/2021) [in Ukrainian]
11. Polovtsev O.V. System approach and information technologies of decision support in public administration: monograph. Donetsk: Skhidnyy vydavnychyy dim, 2010. 206 p. [in Ukrainian]
12. Spivakovsky O.V., Lvov M.S., Kravtsov G.M. Innovative methods of managing information assets of higher education. Komp'yuter u shkoli ta sim'yi. 2013. № 3. pp. 3-7. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/komp_2013_3_2 (access date: March 23, 2021) [in Ukrainian]
13. On approval of the regulations on the Ministry of Education and Science of Ukraine: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of October 16, 2014 № 630. URL: https://zakon2.ra da.gov.ua/laws/show/630-2014-%D0% BF (access date: March 23, 2021) [in Ukrainian]
14. Quality education - the key to self-realization of the individual / for general. ed. S.M. Nikolaenko, V.V. Teslenko. - K .: Ped. presa, 2007. - 176 p. [in Ukrainian]
15. Nikolaenko S.M. Higher education - a source of socio-economic and cultural development of society / S.M. Nikolaenko. - K .: Znannya, 2005. - 319 c. [in Ukrainian]
16. The concept of digital transformation of education and science: MES invites to public discussion. URL: https://mon.gov.ua/en/news/koncepciya-cifrovoyi-transformaciyi-osviti-i-nauki-mon-zaproshuye-do-gromadskogo-obgovorennya (access date: March 23, 2021) [in Ukrainian]
17. Durman O.L. Educational information and communication environment: organizational mechanism of formation: monograph / Durman O.L.; for science. ed. prof. I. Lopushinsky. - Kherson: Vyd-vo FOP Vyshemyrs'kyy V.S., 2019. - 244 p. [in Ukrainian]
18. On the National Informatization Program: Law of Ukraine of February 4, 1998 № 74/98-VR. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show / 74 / 98-% D0% B2% D1% 80 (access date: March 23, 2021) [in Ukrainian]
19. Bezverkhnyuk T. Social project management system. Aktual'ni problemy derzhavnoho upravlinnya. 2014. Vol. 1. pp. 9-12. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdyo 2014 1 5 (access date: March 23, 2021) [in Ukrainian]
20. Scientific support, monitoring and evaluation of the effectiveness of social projects / O.O. Yaremenko, O R. Artyukh, O.M. Balakireva and others. K .: DCSSM. 2002. 132 p. [in Ukrainian]
21. Bushuyev S.D., Yaroshenko R.F. Management of innovative programs based on the application of P2M knowledge system and Kaizen technology. Naukovyy visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. 2010. № 2. pp. 9-12. [in Ukrainian]
