CC BY
27
УДК 332.37
ПА. ГУНЬКО,
к.е.н., доцент, Наи/ональний университет 6iopecypcÍB i природокористування Украни,
О.В. ГПОБЕНКО,
мапстр I року навчання, Нацюнальний университет бюресурав i природокористування Украни
Методолопчш шдходи до оргашзацм територм сшьськогосподарських пщприемств в умовах нових земельних вщносин
Стаття присвячена проблематиui, пов'язанй з opганiзацieю територИ сшьськогосподарських пщприемств в умовах нових земельних вщносин. Визначено основн завдання, як повинн виршуватися при розробц проектв землеустрою щодо орган1зацй територИ альськогосподарських п>дприемств. Еколого-ландшафтний пщхщ до землеустрою в умовах нових земельних вщносин дае можливсть визначати оптимальну структуру i cпiввiднoшeння земельних упдь, урвноважувати агросередовище територИ.
Ключов! слова: альськогосподарськ п>дприемства, еколого-ландшафтний п^д, землевпорядкування, тип^зацт, проект землеустрою.
П.А. ГУНЬКО,
к.э.н., доцент, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины,
О.В. ГПОБЕНКО,
магистр II года обучения, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины
Методологические подходы к организации территории сельскохозяйственных предприятий в условиях новых земельных отношений
Статья посвящена проблематике, связанной с организацией территории сельскохозяйственных предприятий в условиях новых земельных отношений. Определены основные задачи, которые должны решаться при разработке проектов землеустройства по организации территории сельскохозяйственных предприятий. Эколого-ландшафтный подход к землеустройству в условиях новых земельных отношений даст возможность определить оптимальную структуру и соотношение земельных угодий, уравновесить агросреду территории.
Ключевые слова: сельскохозяйственные предприятия, эколого-ландшафтный подход, землеустройство, типизация, проект землеустройства.
L. GUNKO,
Ph.D. associate professor Department of Land Management National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine,
O. GLOBENKO,
master I year students of the Faculty of Land Management National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
Methodological approaches to the territory of agricultural enterprises in the connditions of new land relations
The article is devoted to the problems associated with the organization of the territory of agricultural enterprises in a new land law. The main problem that must be addressed in the development of land management projects on the territory of agricultural enterprises. Ecological and landscape approach to land management in the context of new land relations will provide an opportunity to determine the optimal structure and the ratio of land, balance agroterritory.
Keywords: agricultural enterprises ecological and landscape approach, land management, typification, project land use.
Постановка проблеми. Земельн перетворення в Укра'У викликали значн змЫи земельних вщносин, оргаызацмно-правових i орган1зац1йно-територ1альних форм землеко-ристування. Перерозподт земель, поява рiзних форм влас-носп i господарювання дозволила сформулювати основу нового земельного ладу.
Разом з тим, реформування юнуючоУ системи стьськогос-подарського землекористування, перерозподт земель привело до виникнення негативних явищ у землекористуваннк
Тому в умовах нових земельних вщносин важливим е розв'язання питань забезпечення спйкосп агроландшаф^в проти несприятливого природного та антропогенного впли-ву, диферен^ацп земельних угщь за напрямами викорис-тання, облаштування культурних ландшаф^в.
Лнал!з дослщжень та публкащй з проблеми. Роз-робка науково' проблематики, пов'язано'' з оргаыза^ею те-
риторм стьськогосподарських пщприемств в умовах нових земельних вщносин, а також забезпеченням спйкосп агро-ландшаф^в, в останн роки посилилася. Зокрема, Д.С. Добряк та А.Г. Мартин вважають, що основним Ыструментом держави, що покликаний забезпечити еколопчно безпечне та економiчно ефективне використання земл^ е землеустрй який, як важлива складова земельних вщносин, виступае дЬ йовим мехаызмом в оргашзацм землi як засобу виробництва i вщповщною мiрою регулюе сусптьы вщносини щодо воло-дЫня, користування i розпорядження землею [1].
Теоретико-методичн питання ландшафтно-еколопчного районування територм Укра'ни, яке е важливою передумо-вою здмснення регюнального еколопчного мониторингу та рацiоналiзацií природокористування, розглядали В.М. Тре-гобчук, М.В. Андришин, Г.Д. Гуцуляк. Вони визначили тдхщ, який Грунтуеться на системой оцЫц природно-еколопчно-
© ПА. ГУНЬКО, О.В. ГПОБЕНКО, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 9 (172)/2015 1 17
го потен^алу р1зних perioHiB з урахуванням ¡нтегрального впливу на довктля господарськоУ дiяльнocтi людини [2].
А.М. Третяк пропонуе методичний пiдхiд визначення еко-нoмiчних збитюв унаcлiдoк пoгipшeння якocтi ciльcькoгoc-подарських угщь при Ух викopиcтаннi для нeciльcькoгocпo-даpcьких потреб, що базуeтьcя на даних фактичноУ ГрунтовоУ родючост^ нормативноУ грошовоУ oцiнки земель ¡з урахуванням кoeфiцieнта iнтeнcивнocтi використання земель [3].
Проте в cучаcних умовах розвитку земельних вiднocин багато питань щодо оргаызацп тepитopii' ciльcькoгocпoдаp-cьких пiдпpиeмcтв та cтвopeння еколопчно cтабiльних ланд-шафтiв залишаютьcя невиршеними як в методичному, так i в практичному вiднoшeннях.
Мета crani. Розглянути о^овы завдання, якi повинн ви-piшуватиcя при poзpoбцi проек^в зeмлeуcтpoю щодо орга-нiзацiУ територп ciльcькoгocпoдаpcьких пiдпpиeмcтв в умовах нових земельних вадно^н.
Виклад основного Marepiany. У пpoцecах виробництва людина завжди впливала i далi впливае на навколишне ce-редовище, передуам на землю. Вплив людини на землю мо-же бути позитивним - рацюнальним, а також негативним для життя людини.
Eкoнoмiчний i coцiальний розвиток територп нерозривно пов'язаний ¡з викopиcтанням земель як о^овного заcoбу виробництва i як пpocтopoвoгo базиcу, з еколого-гоотодар-cьким cтанoм тepитopii' i УУ зeмлeуcтpoeм.
Метою будь-якого, в тому чи^ i ciльcькoгocпoдаpcькo-го, землекористування е одержання найвищоУ кopиcтi, най-вищого ефекту вiд зeмлi за дотримання вимог збереження й полтшення УУ кори^их влаcтивocтeй. Земля - о^овний заciб виробництва в аль^кому гocпoдаpcтвi, у даний чаc знахoдитьcя в кризовому cтанi. Це вкрай негативно по-значаeтьcя на стан вcьoгo ciльcькoгo гocпoдаpcтва, тому що з землею, змЫою УУ о^овних влаcтивocтeй нерозривно пoв'язанi ва бioлoгiчнi pecуpcи ciльcькoгo гocпoдаpcтва - культуры ро^ини, пpoдуктивнi тварини, природы кopмoвi угiддя, rpунтoзахиcнi лicoнаcаджeння та ¡н.
Перед аграрною та землевпорядною наукою cтoУть акту-альне завдання - знайти вихщ зi створеноУ cитуацiУ, виро-бити eкoлoгiчнi, технолопчы, eкoнoмiчнi i coцiальнi принципи рацюнального земле та пpиpoдoкopиcтування.
Уcпiх у розробц ефективних мeтoдiв pацioнальнoгo використання земель залежить вщ того, на^льки науково об-Грунтовано i глибоко вpахoвуютьcя вci взаемозв'язки мiж eкoнoмiчними та eкoлoгiчними факторами, що впливають на ктькюний та якюний cтан земельних pecуpciв.
Аналiз стану землеустрою на cучаcнoму eтапi вказуе на вiдcутнicть чiткoУ програми розвитку eкoлoгo-eкoнoмiчнoгo компонента зeмлeуcтpoю у процеа земельноУ реформи.
0cтаннiми роками паывним у зeмлeуcтpoУ можна було вва-жати тpадицiйний покомпонентний пiдхiд до використання природних pecуpciв. Heoбхiдний перехщ вiд eкcтeнcивнoУ еко-нoмiки, коли розвиток продуктивних ™л вiдбуваeтьcя за раху-нок розширення викopиcтання природних pecуpciв, до еконо-мiки ^тен^вно!, cпpямoванoУ на cамoвiднoвлeння пoтeнцiалу природи, що opieнтуeтьcя на зниження матepiальнo-тeхнiчних i pecуpcних витрат, пiдвищeння якocтi i дoвгoтpивалocтi продук-тiв виробничоУ дiяльнocтi при знижeннi трудових витрат.
Останьлм часом при облку природних властивостей територп для потреб стьського господарства ¡ землевпорядку-вання було обгрунтовано два тдходи: еколого-ландшаф-тний ¡ агроеколопчний.
Еколого-ландшафтний тдхщ до землеустрою передбачае усунення недолив при проектуванн та дае можливють ви-значати оптимальну структуру ¡ спювщношення земельних упдь, урюноважувати агросередовище територп з урахуванням еколопчно'У взаемодп окремих складових та елементю УУ облаштування.
Суттевим стимулом для переходу до еколого-ландшаф-тного землекористування е рвке покращення економнних та еколопчних можливостей у стьському господарств1 та природокористуваннк Еколого-ландшафтний метод землеустрою враховуе ландшафтну диференц1ац1ю територп з ви-дтенням еколого-ландшафтних зон (типю, пщтипв, видв) ¡ формуе устрм територп по визначених частинах агроланд-шафту (мюцевостях, урочищах, пщурочищах, фацтх) [4].
Агроеколопчний тдхщ передбачае вивчення агроеколо-пчних особливостей територп' (агроеколопчних чинниюв ¡ режима) щодо деяких видв або груп стьськогосподарських рослин видтення агроеколопчно однотонних територм (ти-тв, класю, комплекса, видв) як базис для конструювання агроценозю, тобто з метою здмснення землеустрою [5].
Елементи землевпорядноУ оргаызацп територп утворюють свого роду каркас землекористування господарства, с1 координатах якого здмснюеться вся виробнича, природоохоронна або будь-яка ¡нша дильнють. Чим краще та зручнше розмЬ щен наведен елементи, тим ефективн¡ше землекористування.
Починають землевпорядне проектування на ландшафтн¡й основ¡ з еколого-ландшафтного м¡крозонуовання територп стьськоУ ради, де розм¡щене землекористування стьськогос-подарського п¡дприeмства, що проводяться у ход¡ п¡дготовчих роб¡т до складання проекту землеустрою, ¡ зак¡нчують фор-муванням еколог¡чно однор¡дних д¡лянок, до яких прив'язують систему господарства, землеробства, природоохоронн заходи. Додатково проектують органвацмно-територнльы заходи, що пщвищують еколог¡чну ст¡йк¡сть (стаб¡льн¡сть) територп.
Найкращщ земельн¡ упддя повинн¡ в безумовно прюритет-ному порядку надаватися для вирощування стьськогосподарських культур. Одночасно потр^но намагатися надавати перевагу таким способам використання земель, як характеризуются формуванням с™кого рослинного покриву - ство-ренню культурного польового, садового, пасовищного антро-погенних ландшафта, а також максимальному збереженню природного флористичного рвноманггтя. Так, дуже важливо зберегти л¡сов¡ масиви, л¡сонасадження на вододтах, схилах р¡чкових долин ¡ яр¡в незалежно в¡д ц¡нност¡ цих земель для ¡н-ших видв с¡льськогосподарського використання.
Одне з головних завдань комплексного вивчення ланд-шафтних особливостей територп с¡льгоспп¡дприeмства по-лягае у виявленн¡ м¡кроландшафт¡в, нанесенн¡ Ухых ареал¡в на карту, Ухн¡х типвацп й оц¡нц¡ природних можливостей для стьського господарства.
Еколого-ландшафтн м¡крозони видтяють на планов¡й основ¡ землекористування стьськогосподарського пщпри-емства в ход¡ пщготовчих роб¡т до складання проекту зем-леустрою.
ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В ЕКОНОМ1ЧНО1 Д1ЯЛБНОСТ1
У процес¡ п¡дготовчих роб¡т зд¡йснюють так¡ дп:
1. Проводять анал^ ероз¡йноУ безпеки ¡ ступеня еродова-ност¡ територ¡У.
2. Виконують роботи з оцЫки рельефу мюцевостк
3. Складають карту глибини розчленування рельефу за шкалою вщносних висот, яка вщображае характеры для кожного типу рельефу перевищення вододтв над базисами ерозп.
4. Проводять анал¡з стану балковоУ мереж¡ м¡сцевост¡ в розр¡з¡ урочищ.
5. Дають характеристику водозб^ноУ площ¡ за фвичними якостями Грунтв, довжиною лн стоку.
6. Визначають характеристику водотоюв за грануломе-тричним складом, грунтоутворювальним ¡ п¡дстилаючими породами, глибиною залягання грунтових вод, висотою над рвнем моря.
На основ¡ одержаних матер^лю з урахуванням оц¡нки впливу комплексу природних фактора вид¡ляють морфоло-пчн частини ландшафту:
- урочища балок;
- пщурочища балок;
- групи однорщних фац¡й, ландшафтних смуг, мкронизи-ни, русла балок, схили рЬноУ крутост¡ й еродованост¡, водо-роздтьы плато).
З метою диференц¡ац¡У еколопчного стану територп, вста-новлення доцтьного використання земель ¡ в¡дпов¡дних ме-л¡оративних заход¡в на територп стьськогосподарських пщ-приемств формують групи еколого-ландшафтних м¡крозон ¡ зон з особливим режимом використання земель.
Головним зм¡стом еколого-ландшафтного землевпоряд-кування е конструювання ¡ формування агроландшафт¡в та агроекосистем.
Зонування агроландшафту зд¡йснюють за компонентом, який найбтьшою м¡рою визначае природний баланс (еколо-г¡чну р¡вновагу) на конкретно територп. В умовах складного рельефу й ¡нтенсивноУ ерозп Грунтв таким компонентом е рельеф ¡з г¡дрограф¡чною мережею (або урочище), вщ якого залежать ст¡к опад¡в ¡ водний режим територп в цтому. Са-ме цей компонент у регюы розм¡щення землевпорядкову-ваноУ територп найбтьшою м^ою визначае обличчя та долю агроландшафту. Iнш¡ компоненти (групи, рослиннють тощо) мають корегувальну роль.
Необх¡дн¡сть використання еколого-ландшафтного й агро-еколог¡чного п¡дход¡в при проведены землевпорядного проек-тування пояснюеться тим, що традиц¡йний розпод¡л земель на категорп за ознаками цтьового призначення ¡ супутнього йо-му правового режиму, а також за придатнктю не може забез-печити одержання правильних землевпорядних ршень у кон-кретних с¡льгоспп¡дприeмствах ¡ на конкретних дтянках земл¡.
Т¡льки у проект землеустрою агроеколог¡чний ¡ ландшаф-тний п¡дходи з абстрактних перетворюються на реальн та виражаються у форм¡ науково обГрунтованоУ органвацп територп, тому що в проектах землеустрою можна одночасно пов'язати проблеми розселення, економки, оргаызацп та технологи виробництва, устрою територп вщповщно до мю-цевих природних умов, продуктивних ¡ територвльних влас-тивостей земл¡ з УУ агроеконом¡чним потенц¡алом [6].
При оргаызацп територп с¡льськогосподарських пщпри-емств еколого-ландшафтний п¡дх¡д зумовлюе загальну
конструщю агроландшафту (його к¡стяк), а агроеколопчний наповнюе його внутр¡шн¡м змютом. Пов'язування таких пщ-ход¡в у проект землеустрою дасть змогу розв'язати поряд з еколопчними соц¡ально-економ¡чн¡, правов^ техн¡чн¡, орга-н¡зац¡йно-господарськ¡, технолог¡чн¡ та ¡ной завдання.
Посл¡довн¡сть проектних роб^ на еколого-ландшафтн¡й основ¡ збер¡гаeться традицмна: схеми землеустрою район¡в, проекти землеустрою територп адмУстративних утворень та формування землекористування стьськогосподарських пщприемств ¡ фермерських господарств, проекти внутрш-ньогосподарського землеустрою, робоч¡ проекти.
Еколого-ландшафтний п¡дх¡д застосовуеться при розроб-ц¡ проект¡в територвльного землеустрою, а агроеколог¡чний - при розробц проект¡в землеустрою щодо оргаызацп те-ритор¡i' с¡льськогосподарських п¡дприeмств. В основу методики розроблення проекта територвльного землеустрою та орган¡зац¡i' територп стьськогосподарських пщприемств по-кладено метод еколого-ландшафтного районування та еко-лого-економнноУ класиф¡кац¡i' земель [7].
Разом ¡з тим орган¡зац¡я територп с¡льськогосподарських пщприемств потребуе зд¡йснення агроеколопчноУ титза-цп земель. Головна мета комплексно! агроеколопчноУ оцЫ-ки земель полягае у видтены агроеколог¡чно однор¡дних те-риторм й встановленн¡ на ц¡й основ¡ УхньоУ придатност¡ для с¡льськогосподарських рослин, як мають близький д¡апазон життевих потреб ¡ под¡бн¡ вимоги до фактора навколишньо-го природного середовища.
Метод еколого-ландшафтного землевпорядкування, основою якого е агроеколог¡чна титзацт, призначений для д¡агностики та оцЫки агроеколог¡чного стану земель, вияв-лення УхньоУ придатност п¡д культури й упддя, а також для розробки заходю щодо охорони земель ¡ полтшення режи-м¡в життезабезпечення конкретних груп стьськогосподарських культур [7].
При землевпорядкуванн приймають варвнт, при якому меж¡ п¡дприeмств зб¡гаються з межами ландшафтних оди-ниць. Це необх¡дно для того, щоб у межах одного землеко-ристування можна було б запроектувати повний комплекс природоохоронних заходв на вс¡й територ¡i' вид¡леноi' ланд-шафтноУ територ¡альноi' одиниц¡ [8].
Отже, зазначений методолопчний п¡дх¡д до оргаызацп ландшафтноУ територ¡i' с¡льськогосподарських п¡дприeмств повинен полягати в тому, щоб збалансоваысть умов ¡ техно-лог¡й вирощування культур у землеробств¡ вир¡шувалася не загалом по територп стьгосппщприемства, а в розр^ вияв-лених, вщносно самост¡йних ландшафтних екосистем. Тть-ки при такому п¡дход¡ можливе конкретне управлЫня наве-деними умовами.
Висновки
З наведеного вище можна зробити таю висновки. ОрганЬ зацт територп с¡льськогосподарських пщприемств на еко-лого-ландшафтн¡й основ¡ дасть змогу стьськогосподар-ським п¡дприeмствам значно зменшити втрати родючост¡ Грунтв, планом^но п¡двищувати врожайн¡сть стьськогос-подарських культур. Диференцмоване використання земель полтшить технолог¡чн¡ умови вирощування стьсько-господарських культур.
Список використаних джерел
1. Добряк Д.С., Мартин А.Г. Землеустрм - наукова основа рацю-нального використання та охорони земельних ресурса // Землеу-стрм i кадастр. - №1. - 2006. - С. 10-16.
2. Трегобчук В.М., Гуцуляк Г.Д., Андришин М.В., Гуцуляк Ю.Г. Ланд-шафтно-екологiчне районування територм Украмни // Вiсн. аграр. науки. - 1999. - №5. - С. 50-56.
3. Еколопя землекористування: теоретико-методолопчы основи формування та адмЫютрування: Mонографiя / А.М. Третяк. - Херсон: Грiнь Д.С., 2012. - 440 с.
4. Осипчук С.О. Стьськогосподарське землекористування Украмни (сутнiсть, проблеми, напрями вдосконалення) // Землеустрм i кадастр. - 2005. - №3. - С. 51-71.
5. Третяк А.М., Другак В.М., Гунько Л.А.. Гетманьчик 1.П. Землев-порядне проектування: органiзацiя територм сiльськогосподарських
пiдприeмств методом еколого-ландшафтного землеустрою. - Херсон: ОЛД1-ПЛЮС, 2014. - 236 с.
6. Гунько Л.А. Методолопчы основи формування еколого-ланд-шафтноТ оргашзацм територм // Mатерiали мiжнар. наук.-практ. конф. «Управлiння земельними ресурсами в контекст сталого роз-витку територiй» (Харкiв, 24-26 вересня 2013 р.). - Х.: ТОВ «Дру-карня Мадрид» , 2013. - С. 73-77.
7. Третяк А.М., Другак В.М., Леонець В.О. Третяк Р.М., Гунько Л.А. Методичн рекомендацм еколого-ландшафтного землевпоряд-кування стьськогосподарських пщприемств. - К.: ННЦ «1нститут аграрноТ економiки», 2006. - 92 с.
8. Третяк А.М., Другак В.М., Третяк Р.М., Гунько Л.А. Землевпо-рядне проектування: еколого-ландшафтне землевпорядкування стьськогосподарських пщприемств. - К.: Аграрна наука, 2007. -120 с.
УДК 338.262
Я.О. КОСТЕНОК,
к.е.н., Кивський нацональний економ1чний умверситет iм. Вадима Гетьмана
Особливост диверсифшацм джерел енергозабезпечення економти Украши
У статт розглядаеться питання дивеpсифiкацi¡як одного з шляш забезпечення енергетичноiбезпеки. Ключов! слова: диверсифка^я енергозабезпечення, енергетична безпека, енергозалежнсть.
Я.А. КОСТЕНОК,
к.э.н., Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Особенности диверсификации источников энергообеспечения экономики Украины
В статье рассматривается вопрос диверсификации как одного из путей обеспечения энергетической безопасности.
Ключевые слова: диверсификация энергообеспечения, энергетическая безопасность, энергозависимость.
Y. KOSTENOK,
PhD Economics, Kyiv National Economic University named after Vadym Getman
Features diversify sources of energy economy of Ukraine
The article deals with the issue of diversification as a way to ensure energy security. Keywords: diversification of energy supply, energy security, energy dependence.
Постановка проблеми. Забезпечення енергетичноТ безпеки багато в чому залежить вщ ефективного управл1ння паливно-енергетичним комплексом. Вщ спроможност за-довольнити енергетичними ресурсами нацюнальне госпо-дарство залежить нормальне функцюнування економки та ТТ розвиток. Саме тому першочерговим питанням политики нашоТ держави е вщродження паливно-енергетичного комплексу краТни й врахування загальних тенденцм розви-тку паливно-енергетичних комплекс1в у державах свтту при формуванн1 новоТ системи енергозабезпечення краТни з мЬ н1м1зац1ею i диверсиф1кац1ею закордонних поставок палива. Проведення активноТ полiтики по забезпеченню власними енергоресурсами матиме позитивний ефект в енергобез-пеф, енергозбереженнi, екологiчному станi та розвитку сус-пiльного виробництва.
Лнал!з дослщжень та публ~1кац1я з проблеми. Проблеми, що характеризують процеси i тенденцГТ забезпечення енергетичноТ безпеки, завжди були в центрi уваги. Зокрема, питанням диверсифкацп енергозабезпечення в умовах гло-балiзацiТ свiтовоТ економки присвятили своТ працi такi нау-
ковцi: В. Андрiйчук, Т. Мттрова, В. Олексюк, Г. Кобаль, А. Ко-нопляннiк, 1.О.Самойленко, Е. Hуховiча, Б. 0лiна, Д. Стеченко, Г. Прохорова.
Метою статп е визначення шля^в забезпечення енергетичноТ безпеки, що е складовою енергетичноТ незалежнос^ УкраТни на основi диверсифiкацiТ джерел постачання енергоносив.
Виклад основного матер!алу. Енергетика б одыею з ви-значальних галузей нацiональноТ економiки, а безперебм-не та ефективне енергозабезпечення впливае на еконо-мiчне зростання. Стмке економiчне зростання неможливе без створення системи енергетичноТ безпеки держави. Суть системи енергетичноТ безпеки держави складае комплекс заходiв щодо мiнiмiзацiТ впливу загроз функцюнування на-цюнально'Т економiки, а особливо на ТТ енергетичну складову: забезпечення стабiльностi у поставках енергетичних ресур-сiв, формування та пщтримки рацiональноТ полiтики цЫоут-ворення на них та мiнiмiзацiя екологiчного впливу енергетичних факторiв. Основним i практично безальтернативним напрямом забезпечення енергетичноТ безпеки держави е диверсифка^я енергозабезпечення [1].
120 Формування ринкових в1дносин в УкраТн1 № 9 (172)/2015
© Я.О. КОСТЕНОК, 2015
