CC BY
3
УДК 352 https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2022.U1
О.Л. ДУРМАН
Херсонський нацюнальний техшчний ушверситет
ORCID: 0000-0001-7829-9944 М.В. ХМЕЛЬНИЦЬКА
Херсонський нацiональний технiчний ушверситет
ORCID: 0000-0003-3708-1687 МЕТОДОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ЦИФРОВ1ЗАЦП ДЕРЖАВНИХ ОРГАН1В
Стаття присвячена розкриттю методологгчних аспектгв розвитку цифровгзацИ державних оргатв влади. Висвгтлено проблематику щодо того, що суспшьство перебуваючи в станг трансформацИ, заторкуе вс сфери суспшьного життя. Констатуеться, що застосування новгтнгх досягнень Iнформатики, обчислювально'1 й телекомуткацшног техтки е тими ¡нновацтними можливостями задля ефективного керування державою та и економгкою. Тому розвиток Iнформацшного сустльства в Украт та впровадження тформацшно-комуткацшних технологт в ус сфери суспшьного життя е одним з пргоритетних напрямгв державноI полгтики.
Описано, що стр1мке збшьшення обсяггв ¡нформацИ призвело до зростання значення наукових методгв для обробки, класифгкацИ, анализу та синтезу ¡нформацИ, як заслуговують особливо'1 уваги у сферах державного управлгння.
Досл1джено, що одним 1з дгевих засоб1в пгдвищення якостг публгчного управлгння е цифровгзацгя (диджиталгзацгя), яку сл1д розглядати з 1нструментально'1 точки зору, як механизм, що використовуеться для удосконалення публгчного управлгння. Щодо ж стратеггчного бачення та мети розвитку держави серед найбшьш затребуваних технологш можна виокремити анализ «великих даних». Розкрито перелгк основних джерел «великих даних», як могли б бути використанг для ухвалення управлтських ршень та фактори, як зумоавлюють необхгдтсть як1сно1 цифровгзацИ державного управлтня.
Виявлено, що правильний анализ та подання ¡нформацИ стають обов 'язковими чинниками для ухвалення ефективних державно-управлгнських ршень, а вмгння використовувати методи перевгрки та анализу ¡нформацИ е важливою профес1йно-квал1ф1кац1йною характеристикою сучасних кер1вник1в з державного управлтня. Адже, сучаснг методи та пгдходи щодо цифровгзацИ державних оргатв, в основному, зосереджуються на теоретичних аспектах анализу I майже не мгстять практичного анализу методологгчних основ Iнформацшно-аналтичного забезпечення державного управлтня.
Проанал1зовано, що розглядаючи методи цифровгзацИ не можливо не згадати про те, що вони перетинаються з методологгею багатьох наук, таких як: соцгологгя, полгтологгя, економгка, математика, логгка, Iнформатика, основи управл1нсько1 дгяльностг, а симбюз цих методгв дозволяе створювати разного роду модел1, що використовуються для формування управлгнських ргшень, у том числг й за допомогою систем пгдтримки ухвалення ршень чи експертних систем.
КлючовI слова: цифровгзацгя, державне управлтня, органи державноI влади, методи цифровгзацИ, великI дат.
ЕЛ. ДУРМАН
Херсонский национальный технический университет,
ORCID: 0000-0001-7829-9944 М.В. ХМЕЛЬНИЦКАЯ
Херсонский национальный технический университет
ORCID: 0000-0003-3708-1687
МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ РАЗВИТИЯ ЦИФРОВИЗАЦИИ ГОСУДАРСТВЕННЫХ
ОРГАНОВ
Статья посвящена раскрытию методологических аспектов развития цифровизации государственных органов власти. Освещена проблематика относительно того, что общество находясь в состоянии трансформации, затрагивает все сферы общественной жизни. Констатируется, что применение новейших достижений информатики, вычислительной и телекоммуникационной техники являются теми инновационными возможностями для эффективного управления государством и его экономикой. Поэтому развитие информационного общества в Украине и внедрение информационно-коммуникационных технологий во все сферы общественной жизни является одним из приоритетных направлений государственной политики.
Описано, что стремительное увеличение объемов информации привело к росту значения научных методов для обработки, классификации, анализа и синтеза информации, заслуживающих особого внимания в сферах государственного управления.
Исследовано, что одним из действенных средств повышения качества публичного управления является цифровизация (диджитализация), которую следует рассматривать с инструментальной точки зрения как механизм, используемый для усовершенствования публичного управления. Что касается стратегического видения и целей развития государства, то среди наиболее востребованных технологий можно выделить анализ «больших данных». Раскрыты список основных источников «больших данных», которые могли бы быть использованы для принятия управленческих решений и факторы, которые спровоцируют необходимость качественной цифровизации государственного управления.
Установлено, что правильный анализ и представление информации становятся обязательными факторами для принятия эффективных государственно-управленческих решений, а умение использовать методы проверки и анализа информации является важной профессионально-квалификационной характеристикой современных руководителей из государственного управления. Ведь современные методы и подходы к цифровизации государственных органов в основном сосредотачиваются на теоретических аспектах анализа и почти не содержат практического анализа методологических основ информационно-аналитического обеспечения государственного управления.
Проанализировано, что рассматривая методы цифровизации невозможно не упомянуть о том, что они пересекаются с методологией многих наук, таких как: социология, политология, экономика, математика, логика, информатика, основы управленческой деятельности, а симбиоз этих методов позволяет создавать разного рода модели. используемых для формирования управленческих решений, в том числе с помощью систем поддержки принятия решений или экспертных систем.
Ключевые слова: цифровизация, государственное управление, органы государственной власти, методы цифровизации, обширные данные.
O.DURMAN
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0001-7829-9944 M. KHMELNYTSKAYA
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0003-3708-1687 METHODOLOGICAL ASPECTS OF DEVELOPMENT OF DIGITALIZATION OF STATE BODIES
The article is devoted to the disclosure of methodological aspects of the development of digitalization of state authorities. The problematics regarding the fact that society, being in a state of transformation, affects all spheres of public life, is highlighted. It is stated that the use of the latest achievements of informatics, computing and telecommunications technology are those innovative opportunities for the effective management of the state and its economy. Therefore, the development of the information society in Ukraine and the introduction of information and communication technologies in all spheres of public life is one of the priority areas of state policy.
It is described that the rapid increase in the volume of information has led to an increase in the importance of scientific methods for processing, classifying, analyzing and synthesizing information that deserve special attention in the areas of public administration.
It has been studied that one of the most effective means of improving the quality of public administration is digitalization (digitalization), which should be considered from an instrumental point of view as a mechanism used to improve public administration. As for the strategic vision and development goals of the state, the analysis of "big data" can be singled out among the most popular technologies. A list of the main sources of "big data" that could be used to make managerial decisions and factors that will provoke the need for high-quality digitalization of public administration are disclosed.
It has been established that the correct analysis and presentation of information are becoming essential factors for making effective public administration decisions, and the ability to use methods for verifying and analyzing information is an important professional and qualification characteristic of modern public administration leaders. Indeed, modern methods and approaches to the digitalization of state bodies mainly focus on the theoretical aspects of the analysis and almost do not contain a practical analysis of the methodological foundations of information and analytical support for public administration.
It is analyzed that when considering digitalization methods, it is impossible not to mention that they intersect with the methodology of many sciences, such as: sociology, political science, economics, mathematics, logic, computer science, the basics of management, and the symbiosis of these methods allows you to create
various kinds of models. used to form managerial decisions, including with the help of decision support systems or expert systems.
Keywords: digitalization, public administration, public authorities, digitalization methods, extensive
data
Постановка проблеми
Сучасне суспшьство перебувае в сташ трансформаций, що заторкуе Bci сфери суспiльного життя. На наших очах руйнуються старi кордони (полггачш, економiчнi, соцiальнi, культурнi, психолопчш, адмiнiстративнi) i виникають новi поттичт та соцiальнi структури, де складаються новi парадигми соцiального буття. Нова сощальна реальнiсть, що нинi створюеться, вимагае нових форм ïï усвщомлення, iнтерпретацiï та розумiння.
На нишшньому етапi розвитку суспiльства ми вже маемо можливють оцiнити переваги й можливосп, що подарували людству шновацшш технологiï, та констатувати, що й надалi без активного застосування новпшх досягнень iнформатики, обчислювальноï й телекомунiкацiйноï технiки ефективно керувати державою, ïï економжою буде неможливо. Тому розвиток шформацшного суспiльства в Украïнi та впровадження iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй (далi 1КТ) в усi сфери суспiльного життя е одним з прюритетних напрямiв державноï' полiтики [1].
Процеси, що вщбуваються в державному управлiннi Украши на сучасному етапi, вимагають нових пiдходiв до нього: на перший план виходять критерiï ефективностi, тдвищуються вимоги до гнучкостi. Оновлення методiв державного управлiння спричинило не тшьки перебудову органiзацiï процесу iнформатизацiï' управлшсь^' дiяльностi, але й поширення нових форм реалiзацiï цiеï дiяльностi. Науково-техшчний прогрес i динамiка зовнiшнього середовища змушують державне управлiння перетворюватися у все бшьш складну систему, для дiяльностi якоï необхiднi новi методи забезпечення керованосп. В сучасних соцiально-економiчних умовах особливо важливою сферою стало шформацшне забезпечення процесу державного управлшня, яке полягае в зборi та обробщ iнформацiï, необхiдноï' для прийняття обгрунтованих управлiнських рiшень. Стае очевидною зростаюча роль iнформатизацiï (цифровiзацiï, диджиталiзацiï) в державному управлiннi та основоположтсть iнформацiйноï дiяльностi в функцiонуваннi оргашв публiчноï' влади. Використання нових механiзмiв та iнструментiв значно розширюе можливосп використання iнформацiйних ресурсiв в державному управлшш для ухвалення ефективних управлшських рiшень [2],.
Аналiз останшх дослвджень i публiкацiй
Вивчення методологiï та методiв цифровiзацiï' державних органiв займае важливе мiсце у науковому розрiзi, адже iнформацiйно-аналiтична дiяльнiсть - це багатопрофшьна дiяльнiсть, яка стае мiждисциплiнарною з точки зору державного управлшня та об'еднуе наукову та практичну дiяльностi у рiзних соцiальних сферах державного управлшня. Аналггачна дiяльнiсть у сферi державного управлiння е головним чинником, що шдлягае науковому аналiзу вiтчизняних авторiв, таких як: А. Кузьменка, В. Остроухова, Г. Почепцова, Ю. Сурмiна, С. Телешуна, В. Тертички, Ю. Кальниша та шших.
Про переваги застосування 1КТ можемо прочитати й у низцi мiжнародних документiв. Так, у Рекомендацiях Комитету Мiнiстрiв Ради Свропи щодо електронного урядування вказуеться на суттевi переваги використання шформацшно-комп'ютерних технологiй у сферi надання публiчних послуг (електронних послуг), до яких вiднесено: полiпшення загальноï доступностi, повноти та зручностi користування публiчними послугами; орiентацiя публiчних послуг передуам на потреби користувачiв; забезпечення рiвностi в доступi громадян до учасп в ухваленнi публiчно-владних ршень, що сприяе соцiальнiй згуртованостi населения [3].
Формулювання мети дослiдження
Метою статп е вивчення i наукове трактування рiзноманiтних складников цифровiзацiï державних оргашв, що е складовою широкого поняття «шформатизащя» з врахуванням методологи системного тдходу, а саме з точки зору складових системи принцитв, методiв, пiдходiв, операцiй та способiв використання.
Викладення основного матерiалу дослвдження
Останнiм часом спостерiгаеться збiльшення обсягу шформацп, що використовуеться в управлшських структурах, i потоку управлшських докуменпв, а, також розширення перелiку напрямiв суспiльноï дiяльностi. При цьому, шльшсть розроблених документiв та зiбрана шформащя значно перевищуе необхiдну для процеав управлiння. У той же час бракуе iнформацiï для аналiзу нових тенденцш та вирiшення суперечностей, що виникають у державно-суспшьних вiдносинах.
1нформащя е одним з головних ресурав у соцiально-економiчних вiдносинах, а також, наряду з людським капiталом, вщграе все бiльш важливу роль у державному управлшш. В1д традицiйних структур до цен^в контролю iнформацiйного потоку вщбуваеться перерозподiл реальноï влади у суспшьствг Згiдно з науковими висновками, рiвень iнформацiйноï пiдтримки державних установ суттево впливае на економiчний розвиток та полггачну ситуацiю у краш [4]. Стрiмке збiльшення обсягiв
шформацп та шформацшних потоков за останш 20-30 рошв призвело до зростання значения наукових методiв для обробки, класифжацп, аналiзу та синтезу шформацп. Ц методи заслуговують особливо! уваги у сферах державного управлшня, що визначають розвиток економiки, права та сощального сектору [5].
Забезпечення в сучасних умовах ефективносп розвитку iнформацiйного суспшьства не може бути досягнуто без упровадження «цифрових» технологiй в уах сферах буття. В Украíнi було багато спроб i реалiзованих ршень у сферi, пов'язанiй з розвитком шформацшного суспiльства, iнформатизацieю. Проте, осшльки все залежить вiд полгшчно1 волi державного рiвня, ми, зрештою, взяли курс на розбудову цифрово! економ!ки.
Одним iз дieвих засобiв тдвищення якостi публiчного управлiння е цифровiзацiя (диджиталiзацiя) та ii iнструменти - електронний документообiг, засоби контролю ухвалення, мониторингу реал!зацп та оцiнки ефективносп управлшських рiшень, надання адмiнiстративних (державних, мунщипальних) послуг в електронному виглад, GIS-технологи, електроннi петицп тощо..
Термши «цифров!защя» («диджитал!защя», «дигитал!защя») походять в!д англiйського «digitalization» i в переклад! означають «оцифровування», «цифров!защя», або ж «приведення в цифрову форму». В украшському науковому середовищi та в управлшськш практицi частiше застосовуеться саме термш «цифров!защя» - навiть створено Мшстерство з вiдповiдною назвою. В майбутньому, на нашу думку, цей термш позбудеться лапок та буде використовуватися як загальноприйнятний (так само, як штернет, шформацшна мережа чи фейсбук).
Саме тому цифровiзацiю слщ розглядати з iнструментальноí точки зору, як мехашзм, що використовуеться для удосконалення публiчного управлiння. Так само, як шформатизащя слугувала поштовхом до переходу в!д пересилання паперових докуменпв при управлiннi до обмiну !х електронними версiями по електроннiй пошп, так i цифровiзацiя буде слугувати iнструментом замiщення електронних копiй паперових докуменпв !х електронними оригiналами. В майбутньому це повинно призвести до появи нових «шшевих» продуктiв (таких, як украшська «Д!я»). П1дходи, програмне забезпечення та навички користувачiв дадуть можливiсть розвивати суспiльство в напрямку електронноí демократп зумовить пiдвищення ефективносп публiчного управлiння, призведе до економiчного зростання Укра1ни i, як наслвдок, покращить життя пересiчного громадянина Украши з прицiлом на стандарти життя провщних краш свiту.Потенцiал сучасних цифрових технологш дозволяе припустити можливi напрямки !х використання в циклi результативного державного управлшня.
Так, на етат визначення мши, стратегiчного бачення та мети розвитку держави або якогось шшого суб'екта управлшня серед найбшьш затребуваних технологiй можна виокремити аналiз «великих даних» (Big Data). Хоча ця технологiя i потребуе великих обчислювальних потужностей та сучасноí апаратноí бази, проте вони дозволяють виявляти «неявнi» залежиостi та тренди, що будуть впливати на розвиток у майбутньому.
Основними джерелами «великих даних», як1 могли б бути використаш для ухвалення управлшських ршень (в тому числi в оперативному режим^ а в перспективi i в автоматичному режимi), е таш:
1. Лдмiнiстративнi данi оргашв публiчноl влади, в тому чи^ накопиченi за тривалий перiод часу. Аналiз таких великих масивiв даних дозволяе оптимiзувати сформованi пiдходи до виконання тих чи iнших державних функцш, надання державних пос^г, зокрема, шляхом виявлення чинник1в успiшностi (неусшшносп) тих чи iнших дiй, вжитих органом влади, в тому чи^ по вiдношенню до рiзних цшьових груп [6]. До адмiнiстративних даних можна вщнести i деяк1 типи даних, яш формуються в бюджетних установах, наприклад данi електронних медичних карт, як1 можуть використовуватися як для формування оптимальних протоколiв л^вання (в тому числi з використанням засобiв штучного iнтелекту), так i для оцiнки результативностi реалiзованих заходiв державноí полiтики, спрямованих на забезпечення захисту здоров'я населення.
2. Дат, що розмiщуються в iнтернетi (у тому чи^ цiнова iнформацiя), також можуть бути важливим джерелом для оргашв публiчноl влади. Перевагами використання автоматизованих шструменпв збору даних на основi iнформацií, опублiкованоí в штернеп, е значне охоплення генеральноí сукупносп, низька собiвартiсть збору i обробки даних i можливiсть отримання шформацп в режим^ близькому до режиму реального часу. Це дозволяе органам державного управлшня використовувати результати аналiзу зiбраних таким чином «великих даних» при побудовi систем раннього попередження, спрямованих на тдтримку прийняття ршень виходячи з формуються (а не вже сформованих) трендiв.
3. Особливим джерелом шформацп, також затребуваною при розробщ, монiторингу та оцiнцi державних програм, проектiв, iнших iнiцiатив, е даш соцiальних мереж. Соцiальнi мереж! можуть використовуватися i для цшей апробац^' та оц!нки нових шщатив, в тому числ! найбiльш значущих нормативно-правових акт!в. Соц!альн! мереж1 можуть використовуватися i для проведення р!зного роду соц!олог!чних опитувань як громадян, так i представник1в б!знесу. Одним з обмежень використання
сощальних мереж е !х поширешсть: активними користувачами сощальних мереж в нашiй кра!ш е близько 70% населення, проте не bcí соцiальнi мереж1 однаково популярнi у рiзних соцiальних груп. Вiдповiдно, в деяких випадках даш, отриманi на основi опитувань в сощальних мережах, не можуть репрезентувати позицiю бiльшостi населення.
4. Даш вщ використання технологiй iнтернету речей (промислового iнтернету), в тому чи^ датчиков, сенсорiв, систем вiдеоспостереження. Один Í3 прикладiв використання подiбних даних в державному управлшш - штегрована система монiторингу навколишнього середовища, що впроваджуеться вiдповiдно до постанови КМУ [7]. 1снуюча система монiторингу довкшля базуеться на виконаннi розподiлених функцш !! суб'ектами i складаеться з шдпорядкованих !м пiдсистем. Кожна тдсистема на рiвнi окремих суб'ектiв системи мониторингу мае свою структурно-оргашзацшну, науково-методичну та технiчну бази. Функщонування ДСМД здiйснюеться на трьох рiвнях, що розподiляються за територiальним принципом:
- загальнодержавний рiвень, що охоплюе прiоритетнi напрямки та завдання монiторингу в масштабах вае! кра!ни;
- регiональний рiвень, що охоплюе прюритетш напрямки та завдання в масштабах територiального регiону;
- локальний рiвень, що охоплюе прiоритетнi напрямки та завдання мониторингу в масштабах окремих територш з пiдвищеним антропогенним навантаженням.
5. Данi мобiльних пристро!в, на основi яких можна бшьш точно оцiнити потоки туристiв, а також напрямки мобшьносп населення. Подiбнi данi можуть бути кориснi, насамперед, мунщипальним органам управлiння для оптимально! оргашзацп роботи громадського транспорту, для будiвництва нових автомобiльних дорiг, змши оргашзацп руху на них. Однак вони можуть використовуватися i для цшей стратепчного планування - виявлення значних потоков «маятниково!» м^ащ! може бути основою для планування створення додаткових робочих мiсць на тш чи iншiй територп; на основi даних мобiльних пристро!в можуть бути бшьш точно оцшеш туристичнi потоки (в порiвняннi з даними, що подаються мюцями !х колективного розмщення).
Важливо вiдзначити, що використання даних кредитних карт для оцшки обсяпв витрат населення та обсягiв роздрiбних продаж1в доцiльно в разi, якщо на оплату кредитними картами припадае значна частка роздрiбного товарообiгу. К^м того, данi кредитних карт можуть бути використаш i для оцшки ефекту для економiки вiд в'!зного туризму, а також для оцшки вивезення капiталу за кордон.
Слш зазначити, що в багатьох випадках в зарубiжнiй практицi для виршення тих чи iнших завдань використовуеться ввдразу калька джерел «великих даних». Наприклад, для збору даних про рiвень цiн використовуються i даш сканерiв кас роздрiбних пiдприемств торгiвлi (фактично датчиков), i данi, розмщеш в iнтернетi (в тому числ1 для оцiнки рiвня цiн в електроннш торгiвлi). Просторовi данi (GIS), отримаш на основi фотозйомки, можуть використовуватися спшьно з даними камер вшеоспостереження.
Наведенi приклади показують, що використання «великих даних» в державному управлшш актуально i в украшському контекст^ причому вони можуть бути затребуваш для рiзних горизонтiв управлшня в залежностi вiд складу даних i поставленого завдання !х використання. Якщо одш данi будуть корисш при аналiзi поточно! ситуацп та виявленш ключових проблем в тш чи iншiй сферi, iншi даш дозволять здшснювати постiйний монiторинг досягнення поставлених цiлей, в тому чи^ виявляти вiдхилення та (з використанням коштiв предиктивно! аналiтики) виробляти варiанти рiшень. У багатьох випадках штерпретащя «великих даних» (в тому чи^ частково структурованих) вимагае використання технологш штучного iнтелекту, формування гнучко! системи регулювання процесiв управлiння даними, розвиток нових технологш збору i обробки шформацп. Все це в майбутньому дозволить використовувати з метою державного управлшня новi види iнформацi!.
Необхщшсть як1сно! цифровiзацi! державного управлiння зумовлена такими факторами:
- створенням сощальних систем, що призводять до збшьшення державно-управлiнського ризику в умовах невизначеностц
- стрiмкими змiнами у робоп державних структур, що потребують оновлення розумових схем !х сприйняття;
- зовшшшми та внутрiшнiми чинниками, вплив яких змiнюе життя людини в шформацшному суспiльствi;
- збiльшенням вагомостi питань державного управлшня, яш призводять до складносп вибору найбiльш вiдповiдних управлшських рiшень серед населення тощо.
Отже, правильний анал1з та подання шформацп стають обов'язковими чинниками для ухвалення ефективних державно-управлшських рiшень. Вiдповiдно, вмшня використовувати методи перевiрки та аналiзу iнформацi! е важливою професiйно-квалiфiкацiйною характеристикою сучасних керiвникiв з державного управлшня, а цифровiзацiя е основою !хньо! дiяльностi.
Сучасш методи та тдходи щодо цифровiзацi! державних органiв, в основному, зосереджуються на теоретичних аспектах аналiзу i майже не мiстять практичного аналiзу методолопчних основ iнформацiйно-аналiтичного забезпечення державного управлшня.
Розглядаючи методи цифровiзацi! не можливо не згадати про те, що вони перетинаються з методологieю багатьох наук, таких як: соцюлопя, полгголопя, економiка, математика, логiка, iнформатика, основи управлшсько! дiяльностi тощо. Симбiоз цих методiв дозволяе створювати рiзного роду модел^ що використовуються для формування управл1нських рiшень, у том чи^ й за допомогою систем шдтримки ухвалення рiшень чи експертних систем.
Для аналiзу точностi деяких дослщжень щодо розвитку державного управл1ння використовуеться метод моделювання, що, разом iз методом Дельфi, входить до класу аналтшко-прогностичних методiв i е одним iз найвiдомiших. Використовуючи метод моделювання, розглядаеться конкретний процес в реальнш управлiнськiй практицi, який з'явився в результата створення його формально! моделi [8]. При синтезi формально! моделi та логiки !! функцюнування виводяться твердження. Змiнюючи деяк1 налаштування моделi, аналiзуються певнi чинники практики формування державного управлшня, шляхом проб i помилок, з кожним кроком створюючи модершзовашшу модель. При проведенш паралелей мiж попередньою та модершзованою моделлю, створюеться гiпотеза щодо розвитку того, чи шшого майбутнього процесу чи явища.
Важливе мiсце в цифровiзацi! належить двом спорiдненим методам - нормативно-щеолопчному та нормативно-гiпотезотворчому. Перший працюе над розвитком положень певно! iдеологi! державного управлiння, другий - спираеться на логiку, а не бере за основу вiру [9]. 1нтуггавно-лопчш та формально-логiчнi методи керуються лопкою та, також, беруть за основу деяш !! види. 1нша група спорiднених методiв мають операцiйно-прикладний i анал1тико-прогностичний характери. Вони поеднуються мiж собою з деякими вiдмiнностями, зосереджуючись на вирiшеннi практичних завдань та досягненнi успiхiв в оргашзаци управлiнських процесiв, як1 можуть безпосередньо знайти теоретичне та практичне застосування.
До операцiйно-прикладних методiв можна вщнести рiзнi методи аналiзу ситуацi!: методи аналiзу контенту, методи аналiзу варiантiв поведiнки та iн. 1х застосування мае на метi передбачити важч^ нiж простi ситуацi! у системi державного управлiння, а, також, змши процесiв та явищ. З точки зору практично! важливосп, краще всього використовувати метод сценарпв та метод експертно! перевiрки (мозковий штурм, метод Дельфi тощо). Кiлькiснi методи, також, застосовуються в оргашзаци шформацшно-аналггачно! дiяльностi, але через вiдсутнiсть загально! теорп фактiв та процесiв, що вивчаються, неадекватнiсть порiвняння важливих ознак, складшсть взаемозв'язку мiж зовнiшнiми проявами спонтанних природних i соцiальних процесiв вони ще не дали значних успiхiв.
Евристичш методи використовуються при керiвництвi персоналом та пiд час оргашзаци процесу управлшня. Евристичш методи аналiзу, наприклад: мозковий штурм, конференцi!, колективний блокнот, функцюнальний аналiз цiнностей, дiловi iгри тощо дають можливiсть оргашзовувати та оцiнювати варiанти прийняття аналгшчних рiшень. Евристичнi методи аналiзу - це особлива група методiв збору та обробки iнформацi! на основi професiйного судження експертiв. 1х фундаментом використання е експертна оцшка, яка здшснюеться пiд час анал1зу процеав i операцiй [10].
Зосередимось на визначенш аналiтичних методiв в частиш з'ясування змiстовно! та структурно-функцюнально! сутностей цифровiзацi! державних органiв, отже [11]:
- Метод експертних оцшок - узагальнена думка експертно! групи при виршенш проблем державно-управлiнського характеру.
- 1ндивщуальш експертнi методи - думка незалежних експертiв вiдповiдного профiлю щодо того, чи iншого питання iз державного управлiння.
- 1нтерв'ю - розмова анал1тика з державним експертом, тд час яко! аналггак задае питання експертам щодо розробки об'екта, що проектуеться, вiдповiдно до заздалепдь розроблено! державно! програми.
- Аналггачш експертнi оцiнки включають тривале i ретельне незалежне дослiдження експерта iз державно! полiтики щодо оцiнки ситуацп та шляхiв розвитку об'екта прогнозування.
- Колективнi експертнi оцiнки грунтуються на колективних думках експертiв щодо перспектив розвитку об'екта державного управлшня. Зараз широко розповсюджеш експертш методи, засноваш на роботi спецiальних комиепв, шляхом обговорення групою експертiв проблем на круглих столах, конференщях, симпозiумах для узгодження едино! думки. Це збшьшуе ймовiрнiсть вибору правильного ршення у соцiально-економiчнiй та полiтичнiй системах держави, в основi якого лежить груповий пiдхiд.
- Метод мозкового штурму - це об'еднання прийомiв для отримання сучасних iдей, шляхом творчо! спiвпрацi органiзовано! групи фахiвцiв у рiзних сферах державного управлшня. Необхщною умовою успiшного початку тако! спiвпрацi е концентрацiя уваги пращвнишв державного управл1ння на
виршенш проблем, що обговорюеться, а, також, на необхвдносп незалежносп щей та !хнього вшьного висловлення. При цьому, будь-який тиск на пращвника ввдсуттй.
Щодо методу ключових запитань, то цей метод рекомендуеться використовувати для збору додатково! шформацп у раз! виникнення проблемно! ситуацп у р1зних сферах життед1яльност1 держави. Задаш питання служать поштовхом до побудови стратегш та тактики виршення державно -управлшських проблем, розвитку штущп, побудови алгоритшв мислення, спрямування людей на щею, на ршення, або на пошук правильних вщповвдей. Однак, будь-якому кер1вников1 для ефективно! реал!зацп политики 1 досягнення стратепчних цшей дуже важливо визначити загальш факти через низку под1бних подш, або навпаки.
Найважливша функц!я шформацшно-аналгтично! д!яльносп полягае у тому, щоб зрозумгти причини та перспективи, визначити напрям довгострокового сощально-економ1чного та полгтичного розвитк1в кра!ни, правильно керувати мгжнародними под!ями 1, таким чином, виробити мщну стратегш та тактичну динамжу розвитку системи державного управлшня [12]. Вона передбачае формування цшсно! науково! системи, включаючи сощальт дослщження, яка повинна залучатись аналгтичною тдтримкою державного управлшня. Важливим гносеолопчним моментом при цьому е застосування критичного мислення, яке повинно допомогти управл1нцю розр1зняти достов1рну, цшну шформацш та помилкову шформацш в шформацшному потощ [13].
1снують р!зш р1вш шформацшно-анагтично! д!яльносп. Кожен р1вень вимагае набору навичок, як загальних, так 1 бшьш специф1чних. По-шшому кажучи, для шформацшно! д!яльносп необхщний системний шдх1д до 11 оргашзаци, до забезпечення 11 планового 1 систематичного характер1в [14]. У цьому контекст!, зрозумшо, що розробка критерпв 1 параметр1в для шформацшно! продукцп вимагае виршення багатьох дослщницьких, навчальних, наукових та практичних завдань щодо тдвищення р1вня об'ективност! шформацп, уточнення м1сця шформацшно! аналгтики у розробленш стратегш розвитку держави.
Сощальне позиц1онування аналгтично! д!яльност!, оргашзацшна методолопя формування шформацшно-аналгтичного простору д1яльносп державних оргашв вимагають виршення проблем щодо достатньо! кшькосп шформацшних продукпв для !х критичного анал1зу, а отже, виникае необхщшсть д!яти на основ! единих правил, едино! мереж1 концепцш. Так, на сьогодшшнш день, юнуе нагальна потреба у: створенш шформацшних баз даних, ввд нацюнального до репонального р!вшв, вщповщно до единого стандарту та принципу; розробщ методолопчних основ та метод1в перев1рки устху у прийнятл стратепчних цшей; розподш р!вшв анал1зу системи державного управлшня - нацюнального, репонального.
Розгляднуп вище методи дозволяють констатувати, що цифров1зацп притаманний теоретичний характер, при цьому, вона збертае практичну спрямовашсть. Саме через це методолопя цифров!заци базуеться на необхщносп д1алектичного поеднання чутливих та рацюнальних, експериментально-теоретичних, базових та прикладних моменпв газнання, !з основами сучасно1 матер1ал1стично! гносеологп, яка визнае реал!зацш знань та !х реальносп у свт.
Застосування шформацшних технологш передбачае пошук, зб1р та переробку первинно! шформацп оргашв державного управлшня. Спочатку, на цьому р1вш, проходить дослщження вщкритпв, здшснюеться перше ознайомлення з отриманими матер1алами, !х попереднш в1дб1р та «вщкидання» зайво! шформацп, створення баз даних та пошукових систем.
У заруб1жнш лгтератур! 1 практищ сформован! ! реал!зуються р!зн! верс!! порядив денних цифров!зацп державного управл!ння, в тому числ! його цифровий трансформаций представлен! верс!! еволюц!! цифров!зац!! державного управлшня, шдготовлеш ! реал!зуються стандарта (модел!) зр!лост! цифрового держуправл!ння. В Укра!ш, з одного боку, йде велика практична робота з розвитку та освоения в державному управлшш первинних (базових) цифрових технологш. З шшого боку, -виробляеться порядок денний розвитку ! освоения в держуправлшш окремих новгтшх, так званих проривних цифрових технолог!й. Передбачаеться !х застосування насамперед у сфер! вдосконалення надання публ!чних послуг, виконання контрольно-наглядових функц!й на основ! розвитку в державному управлшш систем щентифжаци та захисту даних, розкриття !нформац!!, формування «цифрових двшнишв» [15].
Висновки
Отже, можна зробити висновок, що трансформац!я сучасного сусп!льства в !нформац!йне неможлива без, !, у той же час, спричинена !нформац!йно-комун!кац!йними технолог!ями. Цифров!зац!я державноуправл!нсько! д!яльност!, запровадження !нструмент!в електронного урядування в д!яльн!сть орган!в публ!чно! влади, ! перех!д до електронно! демократ!! забезпечать умови для збертання, збереження, поширення ! комплексного використання вах вид!в !нформац!йних ресурс!в, вшьний доступ до них ус!х защкавлених стор!н для вироблення ефективних ршень. Це, своею чергою, призведе до змши вс!е! парадигми розвитку сустльства - в!д використання !нструмент!в шформацшних технологш в
межах управлшня певними сферами до повно! диджиталiзацiï державно -управлшських та сустльних вщносин.
Цифровiзацiя повинна нести у œ6i нацiональний та державний характери у вах сферах житгeдiяльностi. Сюди входить й юнування державних установ та управлшня 1'х iнформацiйними системами, наявшсть затверджених на нацiональному рiвнi оргашзацшних принципiв iнформацiйних процесiв, ефективне поеднання традицiй та iнновацiй у державному управлшш та на рiвнi оргашв мiсцевого самоврядування, формування та реалiзацiя державноï полiтики у рiзних сферах . Таким чином буде досягнута основна мета цифровiзацiï - ухвалення оптимальних та ефективних управлiнських ршень як на рiзних рiвнях державного управлшня (шформащйний обмiн мiж рiзними органами публiчноï влади та, власне, вироблення рiшень), так i в корпоративному секторi (пiдвищення прибутковостi комерцiйноï дiяльностi внаслiдок пришвидення обiг шформацп) та у побутi (рiзного роду послуги та iнтернет речей).
Список використаиоТ лiтератури
1. Качний О. Законодавчi аспекти впровадження iнформацiйно-комунiкацiйних технологш -стратегiчного напряму оптимiзацiï державного управлшня. Державне управлшня: удосконалення та розвиток: Електронне наукове фахове видання Днiпропетровського державного аграрно-економiчного унiверситету. 2015, №5. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=853
2. Дурман М. О. 1нформацшний менеджмент як складова державно1' iнформацiйноï полiтики. Вюник ХНТУ № 4(75), 2020 р. С. 141-150. URL: http://kntu.net.ua/ukr/content/download/82049/475757/file/Вiсник%204%20(75)%20.pdf DOI: https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2020.4.17
3. Рекомендацiя Комiтету Мшс^в Ради Свропи з питань е-урядування, прийнята 15.12.2004 р. URL: http://www.coe.int/T/E/Com/press/News/2004/20041216_REC_CM.asp
4. Захарова I. В., Фшпова Л. Я. Основи iнформацiйно-аналiтичноï дiяльностi [текст]: нав. посiб. К. «Центр учбово1' лиератури», 2013. с.50
5. Котуков О., Кузнякова Т. Оволодшня основами iнформацiйно-аналiтичноï дiяльностi як запорука прийняття обгрунтованих управлiнських рiшень. 1нформацшна полiтика. URL: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/putp/2012-2/doc/2/06.pdf
6. HM Government. Horizon Scanning Program. Emerging Technologies: Big Data. URL: https://assets.publishing.service.gov.uk/governmen^uploads/system/uploads/attachmendata/file//Horizon_Scanni ng_-_Emerging_Technologies_Big_Data_report.pdf
7. Про затвердження Положення про державну систему монiторингу довшлля: постанова Кабiнету Мiнiстрiв Украши ввд 30.03.1998 № 391. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text
8. Павленко П. М. Основи математичного моделювання систем i процеав Навчальний поабник, К.: Книжкове вид-во НАУ, 2013. 39с.
9. Ласкавий Д. В. Методичш рекомендацiï з написания курсових, дипломних i мапстерських робiт: метод. рек. для студ. спец. «Iсторiя», «Крашознавство» i «М1жнародш вщносини». Держ. закл. «Луган. нац. ун-т iменi Тараса Шевченка». Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ iменi Тараса Шевченка», 2013. 19 с.
10. Орлiв М. С. Пвдготовка i прийняття управлшських ршень: навч.-метод. матерiали. К. НАДУ,
2013. с. 22
11. Варенко В. М. 1нформацшно-аналггична даяльшсть: Навч. посiб. К.: Утверситет «Украша»,
2014. 55 с.
12. Телешун С. О. Полiтична аналггика, прогнозування та полiтичнi консультацiï. К. Вид-во Паливода А.В., 2001. 32с.
13. Андреева Е. А. Прогнозирование социально-экономического развития района на основе сценарно-аналитического подхода [Текст]: препринт. СПб, 1999. 9 с.
14. Марутян Р. Р. Методолопчш основи шформацшно-аналггичного забезпечення державного управлшня. Державне управлшня: удосконалення та розвиток № 1, 2013. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Duur_2013_1_5
15. Дурман М. О., Дурман О. Л., Лшецька Я. М. Стан науково1' розробленосп проблематики запровадження шформацшних технологш у державне управлшня. Державне управлшня: удосконалення та розвиток. 2022. № 1. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=2600 DOI: 10.32702/2307-21562022.1.1
References
1. Kachny O. Legislative aspects of implementation of information and communication technologies -strategic direction of public administration optimization. Public administration: improvement and development: Electronic scientific professional publication of Dnipropetrovsk State Agrarian and Economic University. 2015, Vip. 5. Available at: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=853 (Accessed 15 February 2022)
2. Durman MO Information management as a component of state information policy. Bulletin of KhNTU Vip. 4 (75), 2020, pp. 141-150. Available at: http://kntu.net.ua/ukr/content/download/82049/475757/file/BicHHK%204%20(75)%20.pdf DOI: https://doi.org/10.35546/kntu2078- 4481.2020.4.17 (Accessed 15 February 2022)
3. Recommendation of the Committee of Ministers of the Council of Europe on e-Government, adopted on 15 December 2004 Available at: http://www.coe.int/T/E/Com/press/News/2004/20041216_REC_CM.asp (Accessed 15 February 2022)
4. Zakharova IV, Filipova L. Ya. Fundamentals of information-analytical activity: nav. way. K. "Center for Educational Literature", 2013. p.50
5. Kotukov O., Kuznyakova T. Mastering the basics of information and analytical activities as a guarantee of making sound management decisions. Information policy. Available at: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/putp/2012-2/doc/2/06.pdf (Accessed 16 February 2022)
6. HM Government. Horizon Scanning Program. Emerging Technologies: Big Data. Available at: https://assets.publishing.service.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachmendata/file//Horizon_Scanni ng_-_Emerging_Technologies_Big_Data_report.pdf (Accessed 16 February 2022)
7. On approval of the Regulations on the state system of environmental monitoring: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of March 30, 1998 Vip. 391. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text (Accessed 16 February 2022)
8. Pavlenko PM Fundamentals of mathematical modeling of systems and processes Textbook, K. Book Publishing House of NAU, 2013. 39p.
9. Laskavy DV Methodical recommendations for writing term papers, dissertations and master's theses: method. rivers for students. special "History", "Local History" and "International Relations". State lock "Lugano. nat. Taras Shevchenko University ". Luhansk: Taras Shevchenko Lviv National University Publishing House, 2013. 19 p.
10. Orliv MS Preparation and adoption of management decisions: teaching method. materials. K. NADU, 2013. p. 22
11. Varenko VM Information and analytical activities: Textbook. way. K. University "Ukraine", 2014. 55 p.
12. Teleshun SO Political analytics, forecasting and political consultations. K. Palivoda AV Publishing House, 2001. 32p.
13. Andreeva EA Forecasting of social and economic development of the district on the basis of scenario-analytical approach: preprint. SPb, 1999. 9 p.
14. Marutyan RR Methodological bases of information-analytical support of public administration. Public Administration: Improvement and Development Vip. 1, 2013. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Duur_2013_1_5 (Accessed 17 February 2022)
15. Durman MO, Durman OL, Linetska Ya. M. The state of scientific development of the problem of introduction of information technologies in public administration. Public administration: improvement and development. 2022. Vip. 1. Available at: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=2600 DOI: 10.32702 / 23072156-2022.1.1 (Accessed 17 February 2022)
