CC BY
15УДК 911.3 Г^бова Ю.В.
Методика сустльно-географ'много оц1нювання сформованост1 туристичних дестинац1й
Кшвський нацюнальний ужверситет iMeHi Тараса Шевченка, г.Киев e-mail: July.glibova@gmail.com
Анотац/'я. У xodi досл1дження було апробовано 3 пдходи до оцнювання сформованостi туристичних дестинацй Украни: на основi статистичних даних, анкетування та гео ¡нформацйних технологй. Методика побудована на визначенн1 передумов розвитку туризму, оцнЦ ресурс/в та ¡нфраструктури.
Ключовi слова: дестинаця, туризм, сформовансть.
Вступ
Актуальнють теми полягае в тому, що туристична дестина^я стае визначальною одиницею туристично-рекреацшного комплексу. У своему дослщженш я застосовую рiзнi методики для оцши рiвня сформованостi туристичних дестинацш. Визначення основних чинникiв сформованост дестинацiй дае можливiсть створювати в майбутньому моделi прогнозування 'х розвитку.
Мета дослщження - визначити та проаналiзувати рiвень сформованостi мiста як туристично'' дестинаци, розробити типологiю туристичних дестинацш Укра'ни.
Об'ектом дослiдження е туристичш дестинацш.
Предмет дослiдження - оцшка сформованостi туристичних дестинацiй.
Слово "дестина^я" у перекладi з англшськоТ означае "мiсце знаходження; мiсце призначення". Термiн "туристична дестинацП" був введений Лейпером в середин 1980-х рр. Зараз дестина^я - це географiчна територiя, що мае певнi меж^ яка можезалучати i задовольняти потреби досить широко'' групи туриспв [1, с.35].
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй свiдчить, що в науковш та практичнiй лiтературi, яка стосуеться сфери туризму, немае единого пщходу до визначення сутност дестинацш, тому е розбiжностi в обфунтуванш и функцiй, складових елементiв i призначення. Зокрема, проблемами визначення дестинацш як ключово'' детермiнанти сучасно'' сфери туризму займалися Р. Батлер, В.С. Боголюбов, О. Йоргенсн, О.Д. Коль, Н. Купер, Н. Лейпер, е.К. Макаричева, В. Ма^есон, Х. Мантенер Монтехано, М.А. Морозов, С.С. Ыколаев, Ф. ^рс, Т.В. Румянцева, Д. Суоррук, Т.1. Ткаченко, Д. Флетчер, Н. Шмолл та ш.
На основi аналiзу та узагальнення рiзних наукових поглядiв на сутнiсть туристично'' дестинацп Т.1. Ткаченко дала 'й визначення як фiзико-географiчноТ територи (маеться на увазi мiсто, регiон, район, мюцевють, мiсце, об'ект), що мае туристично-рекреацшш ресурси (унiкальнi або специфiчнi), як е привабливими для подорожан, доступними завдяки наявност необхiдноТ iнфраструктури (зручносп, послуги), доведенi до споживача у формi сформованого та пiдготовленого до продажу туристичного продукту сучасними засобами маркетингових комушкацш (наявнють логотипу, торгово' марки тощо) в системi важелiв iнтегрованого управлiння суб'ектами господарювання [5, с. 173].
Бтьшють iноземних дослщжень дестинацiй зводилися до вивчення взаемозв'язку мiж ставленням до мiсця i його перевагами як туристично' дестинацш [13]. У сучасних зарубiжних дослщженнях вивчення дестинацiй тiсно пов'язане з брендингом та геомаркетингом.
У той же час в наукових роботах перерахованих вище авторiв недостатня увага придтяеться ктькюним методам оцшки рiвня сформованостi туристичних дестинацiй.
Матерiали i методи
У даному дослiдженнi оцшювалась сформованiсть туристичних дестинацiй Укра'ни за 3 рiзними методиками. У попередшх дослiджених об'ектами визначення сформованостi дестинацш були обласш центри Укра'ни. За результатами анкетування виявилися новi туристичш дестинаци, ям не були дослщжеш ранiше. I поряд з тим виявилося, що деяк адмiнiстративнi центри не представляють значний iнтерес для потенцшних споживачiв.
У дослiдженнi було здшснено визначення рiвня сформованостi туристичних дестинацш за статистичними даними. У процес дослщження дестинацш розроблено шкалу оцшки сформованост дестинаци, видтено ознаки сформованосп та згруповано 'х у 5 блош, що визначають сформованють туристичного центру. Це наступнi блоки: значення i статус мiста, еколопчна ситуацiя, економiчний потенцiал, привабливiсть туристичних ресурав, розвиток туристично'' iнфраструктури. Кожен з цих блош включае показники за якими оцшюеться дестинацiя. Ус показники блоку переводяться за
шкалою у бали методом статистичного групування, а по™ сумуються. Кожен ктькюний та якюний показник переводиться в бали вщ 0 до 3.
Значення / статус мюта.
Даний блок включае наступнi категорiT: адмшютративне пiдпорядкування мiста, кiлькiсть населення; наявнють програми розвитку туризму; транспортна доступнють; наявнiсть бренду мiста [3,4,7]. Найвищий результат мають мiста КиТв, Львiв, Одеса, Харкiв, Донецьк. Середнiй результат характерний для таких мют як Севастополь, Чершвщ Кам'янець-Подiльський, Чернiгiв, Луцьк, Феодоая, Ужгород, lвано-Франкiвськ. Ялта, Коктебель, Судак, Мукачеве, Алушта, eвпаторiя, Бахчисарай мають найнижчий результат.
Еколог'чна ситуаця.
Даний блок включае наступш параметри: еколопчна оцшка стану повiтря та грутчв, площа зелених насаджень на 1 жителя [2].Пщсумувавши кiлькiсть балiв, що отримало мiсто по кожнш категори маемо 3 групи мют блоку «Еколопчна ситуа^я». Найвищий результат отримало мюто Мукачеве. Середнiй результат - КиТв, Ялта, Севастополь, Чершвщ Кам'янець-Подiльський, Коктебель, Чернiгiв, Ужгород, Судак, 1вано-Франшськ, Алушта, eвпаторiя, Бахчисарай. Найнижчий результат - Львiв, Одеса, Харш, Донецьк, Луцьк, Феодосiя.
Економiчний потенцал.
Даний блок включае наступш показники: середня зароб^на плата; бюджет мюта на 1 жителя; рiвень безроб^тя [3,4].Пiдсумувавши кiлькiсть балiв по кожнш категорш отримали наступнi загальнi групи по блоку «Економюний потенцiал»: найвищий результат - КиТв, Донецьк; середнш результат -Львiв, Одеса, Ялта, Севастополь, Харш, Чершвщ Коктебель, Чершпв, Луцьк, Феодосiя, Ужгород, Судак, 1вано-Франмвськ; найнижчий результат - Кам'янець-Подiльський, Мукачеве, Алушта, eвпаторiя, Бахчисарай.
Привабливсть туристичних ресусв.
Цей блок включае таю показники як ктькють пам'яток мютобудування та арх^ектури, iсторiТ, монументального мистецтва нацюнального значення; кiлькiсть iсторико-культурних заповщниш; кiлькiсть пам'яток ВсесвiтньоТ спадщини ЮНЕСКО; ктькють природно-заповщних об'ектiв загальнодержавного значення; наявнють курор^в нацiонального значення; ктькють вщомих лiтературних, музичних, кiнематографiчних джерел, як зображують мiсто; кiлькiсть вщомих людей, пов'язаних з мютом; ктькють видатних юторичних подiй, пов'язаних з мютом; кiлькiсть мiжнародних та ВсеукраТнських культурно-мистецьких заходiв [6,8, 9,10,14].Групування мют за блоком «Привабливють туристичних ресурав» наступне: найкращий результат у Киева та Львова, середнш мають Одеса, Ялта, Севастополь; найнижчий - Харш, Донецьк, Чершвщ Кам'янець-Подтьський, Коктебель, Чершпв, Луцьк, Феодоая, Ужгород, Судак, 1вано-Франшськ, Мукачеве, Алушта, eвпаторiя, Бахчисарай.
Розвиток туристично) нфраструктури.
Цей блок включае наступш категори:ктькють готелiв; закладiв харчування; закладiв дозвiлля на 10 тис. жителiв [4].Результати групування мiст у блоц «Розвиток туристичноТ iнфраструктури»: найвищий результат - Коктебель; Середнш результат - Алушта; Найнижчий результат - КиТв, Львiв, Одесу, Ялта, Севастополь, Харш, Донецьк, Чершвщ Кам'янець-Подтьський, Чершпв, Луцьк, Феодоая, Ужгород, Судак, 1вано-Франшськ, Мукачеве, eвпаторiя, Бахчисарай.
Бали по вах блоках були сумоваш. Таким чином можна виокремити рейтинг туристичних дестинацш.Отже, за результатами даного дослщження мюто КиТв мае найвищий рiвень сформованост серед уах украТнських туристичних дестинацш. До того ж сумарна ктькють балiв в Киева набагато вища, шж в усiх шших мiстах. З рiзницею в один бал високий рiвень сформованостi мають мюта Львiв, Одеса, Ялта. Севастополь, Харш та Донецьк також наближаються до них. Середнш рiвень сформованост мають також Чершвц^ Кам'янець-Подiльський та мютечко Коктебель.
Агуип»
Рис. 1. Р1вень сформованост1 туристичних дестинацм за статистичними даними
В основi застосування наступно' методики лежить проведення анкетування. Загальна ктькють респондент - 183.
Респонденти мали вибрати 3 найпривабливш на 'х думку туристичш дестинаци у порядку спадання привабливост й вказати, що саме для них е виршальними факторами при обранш тiеТ чи шшоУ дестинаци'. За всi вiдмiченi фактори першому туристичному центровi нараховувалося 3 бали, другому - 2, третьому - 1. Далi бали для кожного мюта сумуються i отримуеться загальний результат рiвня сформованостi.
Згщно з результатами анкетування найвищий рiвень сформованостi як туристичнi дестинаци' мають мiста Львiв, Ки'в. Дуже високий рiвень сформованостi притаманний Одесi. Високий рiвень мають Чернiвцi, Севастополь, Ялта, Кам'янець-Подтьський.До середнього рiвня сформованостi вщносяться Ужгород, Харкiв, евпаторiя, Бахчисарай, Судак, Коктебель.Мукачеве, 1вано-Франшськ, Луцьк, Буковель, Чершпв, Донецьк мають рiвень сформованостi нижче середнього.
Наступним етапом дослщження було виявлення сформованост MicT як туристичних дестинацш за допомогою кiлькостi пошукових запитiв у пошуковiй системi Google. Це можливо здiйснити за допомогою програми GoogleAdwords, яка за ключовими словами виявляе кiлькiсть запитiв. Я вводила назву мюта, вибирала категорш «Подорожi та туризм». За цтьовий регiон була взята вся територiя Укра'Тни. Тобто враховуються тiльки пошуковi запити, що надiйшли з Укра'Тни. Програма показуе кiлькiсть пошукових запи^в по певному мiсту за мюяць [11,12].
На кiлькiсть пошукових запи^в не може не пливати ктькють населення мют, що дослiджуються. Адже багато пошукових запи^в здiйснюються мешканцями населених пунктiв, iнформацiю про ям вони шукають. Тому необхiдно ввести показник сшввщношення кiлькостi пошукових запи^в i кiлькостi населення мiста. Даний показник показуе насктьки спецiалiзованим е мюто для здiйснення туристичноТ' дiяльностi.
У результатi найбiльше пошукових запи^в стосуються Киева - 22,6 млн. пошукових запи^в за мiсяць. З вщставанням iдуть Львiв, Одеса, Харш. Потiм Донецьк. Усi iншi туристичш центри мають менше, нiж 1 млн. пошукових запи^в за мюяць. Найниж^ показники у Бахчисарая, Кам'янець-Подiльського та Коктебелю.
Враховуючи сшввщношення кiлькостi запитiв та кiлькостi населення найбтьш сформованими спецiалiзованими туристичними дестина^ями е мiста Коктебель(коефiцiент 26), Львiв(9), Судак (9), КиТ'в (8). Середш показники мають мiста: Одеса, Харш, Луцьк, Ужгород, eвпаторiя, Мукачеве, Алушта. Найпрший показник у Кам'янець-Подiльського. Ктькють жителiв цього мiста бiльша, шж кiлькiсть пошукових запитiв [11].
Урахування оцшок рiвнiв сформованостi туристичних дестинацш за рiзними методиками дозволяе синтезувати отримаш данi. Таким чином по кожному з даних дослщжень можна скласти рейтинг туристичних дестинацш. Чим нижче мюце дестинаци в рейтингу, тим нижчий бал вона отримуе. Сумуючи результати вах 3 рейтинпв отримуемо загальний результат сформованост туристичних дестинацш. Це дае можливють групувати ва туристичнi дестинацп за ктькюними даними.
Таким чином дестинацiями найвищого рiвнi сформованостi е Львiв, Ки'в, Одеса. Повнiстю такий же розподт пiдтверджуе й методика оцiнки рiвня сформованостi за результатами анкетування. Дестина^ями середнього рiвня сформованостi е Коктебель, Ялта, Харш, Севастополь, Чершвщ Судак, Донецьк. Дестина^ями найнижчого рiвня сформованост е Кам'янець-Подiльський, Ужгород, евпаторiя, Луцьк, Алушта, Феодоая, Чернiгiв, Мукачеве, !вано-Франшськ та Бахчисарай.
Рис. 2. Р1вень сформованост1 туристичних дестинац1й за результатами анкетування
Результати i обговорення
Рис.3. PiBeHb сформованост туристичних дестинацiй за пошуковими запитами
Рис.4. Р1вень сформованосп туристичних дестинацм
Проведене досл1дження дозволяе пор1вняти результати, отриман1 за домогою р1зних методик оц1нки р1вня сформованост1 туристичних дестинацш. Вони перев1ряють i доповнюють одна одну. Таким чином створюеться комплексна оц1нка р1вня сформованост1 туристичних дестинацш УкраТни. Це допомагае виявити слабк та сильн1 сторони туристичних дестинацш, проанал1зувати сприйняття та популярнють Тх серед украТ'нських турист1в. Застосування методик оц1нки р1вня сформованост1 дозволяе як пор1внювати, групувати дестинаци, так i детально анал1зувати кожну окремо. Отже, туристичн дестинацш виступають своерщним геопросторовим каркасом туристичного ринку. Результати дослщження можна застосовувати як складову геомаркетингу з просування мюць.
Лтература
1. Боголюбов В. С. Экономика туризма / В. С Боголюбов, В. П. Орловская - М. : Академия, 2005. - 192 с.
2. Еколопчна ситуа^я та стан питних вод УкраТни. Генеральна схема планування територп УкраТни. Карту пщготували : Д. О. Ляшенко, С. В. Разметаев. - УДНД1 «УКРВОДГЕО», 2006.
3. Михеева В. С. Математические методы в экономической географии ч.2 / В. С. Михеева // Приложения теории графов: Курс лекций. - М. : Издательство Моск. Ун-та, 1983. - 178 с.
4. Статистичний щорiчник УкраТни за 2010 рк / Державний ком^ет статистики УкраТни. - К. : ТОВ "Август Трейд", 2011. - 560 с.
5. Ткаченко Т. I. Сталий розвиток туризму: теорiя, методолопя, реалп бiзнесу: монографiя / Т. I. Ткаченко. - К. : КНТЕУ, 2006. - 537 с.
6. Атлас об'ек^в природно-заповщного фонду УкраТни. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://nature.land.kiev.ua/PZF/index.htm
7. Закон УкраТни про мюцеве самоврядування в УкраТнг ОфЩшний сайт [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=280%2F97-%E2%F0
8. Мiжнароднi та ВсеукраТнсью культурно-мистецьга заходи репоыв УкраТни. ОфЩшний сайт: [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.culturalstudies.in.ua/fest/funclib3.php
9. Постанова КабЫету мiнiстрiв УкраТни вщ 3 вересня 2009 року N 928 «Про занесення об'ек^в культурноТ спадщини нацюнального значення до Державного реестру нерухомих пам'яток УкраТни». [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/928-2009-%D0%BF
10. Реестри пам'яток. Офщмний сайт. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ukrainaincognita.com/rozdily/pamyatky/reestry-pamyatok
11. Googleadwords. Офiцiйний сайт: [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://adwords.google.com
12. Googletrends. ОфЩмний сайт: [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.google.com/trends
13. UrnSeoho. Attitude determinants in tourism destination choice/SeohoUrn, John L. Офщшний сайт [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://rpts.tamu.edu/files/2012/04/UmCrompton_1990.pdf
14. WorldHeritageCentre [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.unesco.org/new/en
Аннотация. Ю. В. Глебова Методика общественно-географической оценки сформированности туристических дестинаций. В ходе исследования были апробированы 3 подхода к оценке сформированности туристических дестинаций Украины: на основе статистических данных, анкетирования и геоинформационных технологий. Методика построена на определении предпосылок развития туризма, оценке ресурсов и инфраструктуры. Ключевые слова: дестинация, туризм, сформированность
Abstract. I. Glibova Methodology of human geography evaluating of tourist destinations. The research tested three approaches for the formation evaluation of Ukrainiantourist destinations: based on statistics, and geographical information technologies. The methodology is based on determining the preconditions for tourism development, assessment resources and infrastructure. Keywords: destination, tourism, formation.
Поступила в редакцию 02.02.2014 г.
