CC BY
32УДК 911.3 Орлова М. Л
Функц1ональн1 складов! ¡нфраструктури туризму УкраУни
Одеська нацюнальна академия харчових технологш, м. Одеса e-mail: vassianovka@mail.ru
Анотаця. 1нфраструктура туризму розглядаеться у дан'/й робот'! у контекстi м/'жгалузевого комплексу iндустрií туризму, а саме як комплекс допомжних структур у процес/' створення турв. В/'дпов/'дно до функционального п/'дходу у склад/' iнфраструктури туризму виокремленн/' чотири блоки: транспортна iнфраструктура; органзац/, зад/ян/' у зд/'йсненн/' туристичних формальностей; орган/'зац//, що здйснюють орган/'зац/'йно-правове та кадрово-наукове забезпечення iндустрi'í туризму; п/'дприемства, що займаються виробництвом та реал/'зац'ею товарв туристичного попиту. Досл/'джен/' функц'ональн/' складов/' iнфраструктури туризму Укра'ни.
Ключовслова: /ндустр/'я туризму, iнфраструктура туризму, туристична iнфраструктура, туристичн/' формальност/', туристичн/' сувен/'ри.
Вступ
Термш шфраструктура туризму набув широкого розповсюдження у науковш та публщистичнш л1тератур1 у сфер1 туризму. Теоретико-методолопчш засади дослщження шфраструктури туризму розглянут1 у прац1 А. В. Вершицького, який систематизував визначення шфраструктури туризму р1зних автор1в та запропонував свою дефшщш [1]. I. М. Школа та О. П. Корольчук та шш1 автори наводять перел1ки елемент1в, що вщносяться до шфраструктури туризму [2], проте обсяг поняття шфраструктура туризму е недостатньо визначеним i обфунтованим. Окрем1 компоненти шфраструктури туризму УкраТни досить часто стають об'ектом вивчення у р1зних наукових напрямках, надзвичайно актуальними нараз1 е саме комплексы дослщження шфраструктури туризму. Саме тому, метою даного дослщження е визначення функцюнального складу шфраструктури туризму, а також розгляд сучасного стану шфраструктури туризму Украши.
Виклад основного матерiалу
Слово инфраструктура» мае латинське походження i складаеться з двох елемент1в infra - «пщ, нижче» та structura - «будова, структура». Найчаспше пщ шфраструктурою розумшть складов! елементи загального устрою економ1чного чи пол1тичного життя, як1 мають п1дпорядкований, допом1жний характер i забезпечують нормальну життед1яльн1сть економ1чноТ чи пол1тичноТ системи в цтому. Наприклад, до економ1чноТ 1нфраструктури вщносяться транспорт i зв'язок, осв1та та професшне навчання, житло та комунальне господарство, вщ стану яких залежить сусшльне виробництво.
1нфраструктура под1ляеться на види (виробничу та соц1альну); п1двиди (наприклад соц1альна 1нфраструктура под1ляеться на соц1ально-пол1тичну, соц1ально-культурну, соц1ально-побутову та 1нш1 пщвиди); ланки (у соц1ально-культурн1й 1нфраструктур1 виокремлюють 1нфраструктуру дошктьноТ, середньоТ та вищоТ осв1ти), а також окрем1 об'екти лшшного (дороги, зв'язок) та точкового характеру (стадюни, школи, клуби).
1нфраструктура може розглядатись р1зних територ1альних р1внях (глобальному, нац1ональному, рег1ональному); у контекст! певноТ галуз1 господарства, м1жгалузевого комплексу, окремого пщприемства. 1нфраструктура туризму або туристична шфраструктура е прикладом використання термшу «шфраструктура» у контекст! певного м1жгалузевого комплексу, а саме - шдустри' туризму.
В1дпов1дно до визначення О. О. ЛюбщевоТ, '¡ндустр'/я туризму - це м'жгалузевий господарський комплекс, який спец/ал/зуеться на створенн турпродукту, здатного задовольняти специф/'чнi потреби населення у проведенн дозвлля в подорожi, шляхом виробництва та реалiзацiï товар/в i послуг туристичного призначення [3].
Достатньо визначеним е склад шдустри туризму, до компонент1в якоТ як правило вщносять:
• орган1затор1в туризму - туристичн! пщприемства, як1 здшснюють розробку, просування та реал1зац1ю туристичного продукту (туроператори та турагенти);
• пщприемства, що надають послуги розмщення;
• пщприемства харчування;
• транспорты пщприемства;
• екскурсшш бюро;
• виробнич1 туристичн пщприемства (виробництво сувешрноТ продукци', готельних мебл1в, туристичного спорядження);
• пщприемства торпвл1 (магазини, що реал1зують туристичне спорядження та сувешри);
• пщприемства сфери дозвтля та розваг (тематичн парки, кiнотеатри, концертнi зали, клуби за штересами, зали iгрових автоматiв та iншi);
• заклади самодiяльного туризму (туристичнi, альпiнiстськi, велосипеды клуби тощо);
• органи управлшня туризмом (державы установи, громадськ оргашзаци);
• учбовi, науковi та проекты установи [4].
Застосувавши системний пщхщ О. О. Любiцева визначила структуру шдустри туризму, видiливши органiзацiйно-iнституцiйну, функцюнально-господарську та територiально-господарську пiдсистеми, якi у свою чергу подтяються на структури та компоненти. Нашим завданням е виокремлення у складi шдустри туризму основних i допомiжних компонентiв. Необхiдною умовою виконання цього завдання е визначення критерш такого розмежування.
Основним ринковим продуктом шдустри туризму е тур - програма, в межах якоУ реапзуеться мета перебування пюдини поза пост'!йним мсцем проживання, скпадена з урахуванням /ндив/'дуапьних побажань, / комплекс заход'т по УУ реапзацн на в'дпов'дному яксному р'тш [5]. Найчаспше до складу турiв входять транспортне обслуговування, послуги розмщення та харчування, екскурсшш послуги. Розробку турiв здшснюють спецiалiзованi туристичн пiдприемства -туроператори, реалiзацiею турiв споживачам займаються туристичнi агенци, а також самi туроператори. Тому у складi шдустри туризму можна видтити ядро, компоненти якого безпосередньо пов'язан з виробництвом турiв, до якого належать суб'екти туристичноТ дiяльностi (туроператори i турагенци, суб'екти, що здiйснюють екскурсiйну дiяльнiсть); пiдприемства готельного i ресторанного господарства; транспорты пщприемства (див. рис. 1).
Рис. 1. Функцюнальы складов! Ыфраструктури туризму
1нфраструктура туризму буде розглядатись як комплекс допомiжних структур у процес створення турiв. Згiдно з функцюнальним пiдходом iнфраструктуру туризму пропонуеться подтяти на чотири блоки. Перший блок шфраструктури туризму становить транспортна нфраструктура, осктьки туризм як явище обов'язково передбачае подорож (перемщення) з рекреацшною метою, до якоТ належать шляхи сполучення, залiзничнi, морськi та рiчковi вокзали, аеропорти.
У св^овш транспортнiй системi вирiзняють декiлька регюнальних транспортних систем або пiдсистем - бвропи, ^вшчноТ' Америки, Китаю, ^вденно-ЗахщноТ' АзiТ, ^вшчноТ' Африки та шшк УкраТна належить до регiональноТ транспортноТ системи краТн СНД. Станом на 2012 рк експлуатацiйна довжина залiзничних колiй загального користування УкраТни становила 21619,4 км, лише 47,4 % з них були електрифковаш. Експлуатацшна довжина рiчкових судноплавних шляхiв загального користування складала 2125,7 км, а довжина автомобтьних дор^ загального користування - 169693,9 км (в тому чи^ 166095,1 км (97,9 %) з твердим покриттям). Розподт перевезених пасажирiв за видами транспорту загального користування у 2013 роцi виглядав наступним чином:
• залiзничний - 425,4 млн оаб; • авiацiйний - 8,14 млн оаб;
• автомобiльний - 3340,84 млн оаб; • водний - 7,34 млн оаб;
• мюьм види транспорту (трамвайний, тролейбусний, метропол^енний) - 2838,44 млн осiб; Структура пасажирооб^у УкраТни вiдрiзняeться вiд структури св^ового пасажирообiгу (див. табл. 1).
Таблиця 1.
Структура пасажирооб^ CBiTy та УкраТни [6]
Вид транспорту Св1тов1 показники,% УкраТна, %; млн пас. км
• зал1зничний 10,2 % 44,3 % 49098,3 млн пас. км
• автомобтьний 79,3 % 44,3 % 49091,7 млн пас. км
• ав1ац1йний 10,0 % 11,3 % 12568,2 млн пас. км
•водний 0,5 % 0,1 %; 77,9 млн пас. км
Значення залiзничного транспорту у пасажирообiгу УкраТни е дуже високим у порiвняннi 3i середньосвiтовими показниками. Незважаючи на це, для даного виду транспорту характерною е низка проблем: низький рiвень електрифкаци залiзничних колiй (47,4 %); високий рiвень спрацьованостi основних засобiв виробництва (80-90 %); низький рiвень оснащеностi пасажирських вагонiв кондицiонерами (28,5 %); значний вiдсоток дерев'яних шпал у колшних шляхах; значна зношенють вагонного парку [7]. Не сприяе активному залученню залiзничного транспорту для перевезень, в тому чи^ i туристичних, мiж УкраТ'ною та шшими европейськими державами рiзна ширина коли. У бшьшосп держав бвропи прокладено захщноевропейську, або стефенсонiвську, колiю, ширина якоТ становить 1435 мм. На територп пострадянських держав переважае колiя шириною у 1524 мм. Наразi на кордонi УкраТни з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунiею функцюнують складнi системи переведення рухомого складу поТздв з колiТ на колш, що значно збiльшують тривалiсть поТздки.
Поява автомобiльного, а згодом i авiацiйного транспорту, суттево зменшила значення залiзничного транспорту у пасажирських перевезеннях. Проте у 19б4 роц^ в Япони, у розвитку залiзничного транспорту стався технологiчний прорив - почали експлуатуватись швидкюш залiзницi. Згодом, у 1981 рощ швидкiсний залiзничний рух був запроваджений у Францп. З часом швидкiснi потяги почали експлуатуватись i у iнших европейських державах, США, ^вденнш КореТ. У 2012 роц краТною-лiдером iз загальноТ довжини швидкiсних залiзниць став Китай. В Укра'Тш зробленi лише окремi кроки на шляху розвитку швидкюного залiзничного транспорту, пов'язанi вони з дiяльнiстю Державного пiдприемства «УкраТ'нська залiзнична швидкiсна компанiя». 2012 року поТ'зд категорiТ' 1НТЕРС1Т1+ здiйснив свiй перший комерцшний рейс з Киева до Харкова. Зараз парк рухомого складу ^е'Т компанп налiчуе 10 електропоТздв подвiйного живлення категорiТ' 1НТЕРС1Т1+ виробництва HYUNDAI Rotem та 2 електропоТ'зди подвшного живлення категорiТ 1НТЕРС1Т1 виробництва компанп Skoda. Експреси сполучають КиТв з Харковом, Донецьком, Днiпропетровськом, Запорiжжям, Львовом, Хмельницьким, Тернополем, Сiмферополь - з Донецьком, Харковом, Днтропетровськом.
Необхщнють додаткового часу на реестрацiю та переТзд до аеропорту зробили швидкюний залiзничний транспорт успiшним конкурентом авiацiйному транспорту, особливо у внутрiшньоконтинентальних перевезеннях. бвропейський Союз заохочуе перерозподiл перевезень з автомобтьного та повiтряного транспорту на залiзничний, зменшуючи таким чином вплив на довктля (зокрема завдяки скороченню викидiв вуглекислого газу). Значн розмiри територiТ' УкраТни, невисокий рiвень доходiв громадян, традицiйна прихильнiсть населення до залiзничного транспорту, незадовiльна якють автомобiльних шляхiв належать до сприятливих чинниш розвитку швидкiсних залiзниць в Укра'Тш. Проте вирiшення потребуе низка техшчних питань, серед яких якють коли, Т'Т ширина та радiус поворотiв; оновлення сигнального обладнання; посилення лшш контактноТ мережi; обмеження доступу до коли [8].
Роль залiзничного транспорту в туризмi не обмежуеться лише транспортною функцiею, значним попитом користуються також спе^альш туристичнi залiзничнi маршрути мiсцевого та далекого сполучення, зокрема Glacie Express та Юнгфрау (Jungfraubahn) в Швейцари, Flam Railway у Норвегп, Harzer Schmalspurbahneni у Ымеччиш, Danube Express, The Orient Express, Maharaja's Express та шшк До туристичних залiзниць в УкраТн можна вiднести Боржавську вузькоколiйну залiзницю, вiдому також пiд назвою «Анця Кушницька». Експлуатуються двi гiлки ^еТ «вузькоколiйки»: Виноградiв - Хмiльник - 1ршава, а також Берегово - Хмтьник. Крiм регулярного сполучення мiж зазначеними населеними пунктами, якими користуються як мiсцевi жителi так i гостi Закарпаття, пропонуються спецiальнi туристичн рейси. На територiТ' РiвненськоТ' област дiе вузькоколiйна залiзниця сполученням Антошвка - Зарiчне. Через вiдсутнiсть якюних автомобiльних шляхiв у заболоченiй мюцевосл гiлкою активно користуеться мiсцеве населення, приваблюе залiзниця i численних туриспв, для яких органiзовують окремi подорожк
Показник щiльностi автомобiльних дорiг УкраТни е значно нижчим у порiвняннi з деякими европейськими державами, вш становить становить 0,28 км на 1 км2 (у Ымеччиш - 2,0 км на 1 км2, Францп - 1,65, Польщi - 1,15). Незадовтьним е техшко-експлуатацшний стан автодор^, 51,1 % з яких не вщповщае европейським вимогам за рiвнiстю та 39,2 % - за мщнютю. Вкрай низьким е рiвень безпеки дорожнього руху [7]. Недостатня забезпеченють автомобтьними шляхами та Т'х низька якiсть суттево стримують розвиток туристично'Т iндустрiТ УкраТни, особливо розвиток внутр^нього туризму.
Позитивною тенденцieю для pозвитку тpанcпоpтноï iнфpаcтpуктуpи Укpаïни e iнтегpацiя до eвpопейcькоï тpанcпоpтноï меpежi, яка pеалiзуeтьcя шляxом pозбудови мiжнаpодниx тpанcпоpтниx коpидоpiв.
Мiжнародним транспортним коридором e компле^ наземниx та водниx тpанcпоpтниx магicтpалей з вщповщною iнфpаcтpуктуpою на визначеному напpямку, включаючи допом1жн1 cпоpуди, п1д'Тзн1 шляxи, пpикоpдоннi пеpеxоди, cеpвicнi пункти, вантажн та паcажиpcькi теpмiнали, уcтаткування для упpавлiння pуxом, оpганiзацiйно-теxнiчниx заxодiв, законодавчиx та ноpмативниx акт1в, як1 забезпечують пеpевезення вантаж1в та паcажиpiв на piвнi, що вiдповiдаe вимогам eвpопейcького Спiвтоваpиcтва. На Загальноeвpопейcькиx конфеpенцiяx з тpанcпоpту 1991 та 1994 pокiв було визначено деcять Пан'eвpопейcькиx тpанcпоpтниx коpидоpiв. Теpитоpieю Укpаïни пpоxодить чотиpи з ниx, що cвiдчить пpо значний тpанзитний потенц1ал нашо' деpжави [9].
Кpiм того Укpаïна e уча^иком мiжнаpодноï пpогpами eвpопа - Кавказ - Аз1я (TRACECA), яка також вщома п1д назвою «Новий Шовковий шляx», започатковано''' на Бpюcельcкiй Конфеpенцiï (1993 piк). У 1998 pоцi була пiдпиcана «Оcновна багатоcтоpоння угода пpо мiжнаpодний тpанcпоpт по pозвитку коpидоpу eвpопа - Кавказ - Аз1я» та ïï оздовш теxнiчнi положення. Оcновну угоду пщпигали 12 деpжав: Bipменiя, Азеpбайджан, Бол^1я, Гpузiя, Казаxcтан, Киpгизcтан, Mолдова, Румушя, Таджикиcтан, Туpеччина, Укpаïна та Узбекистан.
Довжина внутpiшнix водниx шляxiв на piчкаx Дунай та Днiпpо доcягаe 2,2 тиc. км, на ïx беpегаx функцiонуe 10 piчковиx поpтiв. У пеpевезенняx вантаж1в та паcажиpiв пpовiдне мicце належить Днiпpовcькому баcейну (близько половини водниx шляxiв). Bажливе значення, оcобливо для мiжнаpодниx економiчниx зв'язк1в, маe cудноплавcтво по Дунаю (Юл^ьке гиpло). Судноплавcтво здiйcнюeтьcя також по piчкаx Укpаïни. У Чоpномоpcькому, Азовcькому та Дунайcькому баcейнаx pозташовано 18 моpcькиx тоpговельниx поpтiв. Найважливш поpти Укpаïни: Одеcа, Mиколаïв, Iллiчiвcьк, Южний, Хеpcон, Mаpiуполь, Кеpч, Феодоая, 1зма'л, Беpдянcьк, Генiчеcьк, Севаcтополь.
Iнфpаcтpуктуpа ав1ац1йного тpанcпоpту налiчуe 33 аеpопоpти, з якиx 17 вiдноcятьcя до мiжнаpодниx. Найб1льш1 аеpопоpти pозташованi у мicтаx Ки'в, Хаpкiв, Одеcа, Днiпpопетpовcьк, Луганcьк, Донецьк, Льв1в, Запоpiжжя, Biнниця. Miжнаpоднi лши' пов'язують Укpаïну з фатами eвpопи, Амеpики, АзИ та Афpики [б].
До другого блоку iнфpаcтpуктуpи туpизму вiдноcятьcя оргашзаци, зад1'ян1' у здшсненш туристичних формальностей. Зд^нення туpиcтичноï подоpожi, оcобливо у cфеpi мiжнаpодного туpизму, неможливе без пpоxодження так званиx туpиcтичниx фоpмальноcтей, як1 пpийнято под1ляти на наcтупнi види: паcпоpтно-вiзовi; митн1; медико-cанiтаpнi; cтpаxовi [4]. Однieю з оpганiзацiй, що беpе учаcть у забезпеченн1 паcпоpтно-вiзовиx туpиcтичниx фоpмальноcтей e Деpжавна мiгpацiйна ^ужба Укpаïни CUMC Укpаïни), дiяльнicть якоТ cпpямовуeтьcя i кооpдинуeтьcя Каб1нетом Miнicтpiв Укpаïни чеpез Miнicтpа внутpiшнix cпpав Укpаïни. Теpитоpiальними оpганами Деpжавноï м1фацшно'|' cлужби Укpаïни у облаcтяx e головы упpавлiння та упpавлiння. До функцш ДMС Укpаïни належать:
• видача паcпоpта гpомадянина Укpаïни ошбам, як1 доcягли 1б-piчного в1ку та надання iншиx адмiнicтpативниx поcлуг пов'язаниx з даним документом;
• видача паcпоpта гpомадянина Укpаïни для ви'зду за коpдон та надання iншиx адмiнicтpативниx поcлуг пов'язаниx з даним документом;
• видача пpоïзного документу дитини.
Bажливу pоль пpи оpганiзацiï мiжнаpодноï туpиcтичноï по'здки вiдiгpають конcульcтва - це уcтанови, що вxодять до cиcтеми оpганiв зовнiшнix зно^н деpжави i пpедcтавляють ï'ï на визначенш угодою теpитоpiï деpжави пеpебування, здiйcнюючи на н1й заxиcт пpав та iнтеpеciв cвоeï деpжави, ï'ï фомадян та юpидичниx оciб. <^изначена угодою теpитоpiя деpжави пеpебування» називаeтьcя конcульcьким окpугом i лише в межаx цieï' теpитоpiï конcульcька установа (конcул) виконують покладен1 на ниx завдання. До оcновниx функц1й конcульcкиx уcтанов вiдноcятьcя:
• cпpияння pозвитку у тоpгiвлi, економiчниx, науковиx, культуpниx зв'язк1в м1ж cвоeю деpжавою та деpжавою пеpебування;
• виконання пpав нагляду та iнcпекцiï' щодо л1так1в i cуден п1д пpапоpом cвоeï деpжави, надання ïм у pазi потpеби допомоги i cпpияння;
• видача паcпоpтiв i пpоï'зниx документ1в гpомадянам cвоeï деpжави, а також в1з, cвiдоцтв та iншиx необxiдниx документ1в для по'здки до деpжави, яку пpедcтавляe конcульcтво, гpомадянам деpжави пеpебування та 1ноземцям;
• легал1зац1я документ1в.
Кожний гpомадянин Уфаши, який пеpебуваe за коpдоном, може звеpнутиcя до конcульcькоï' уcтанови Укpаïни за допомогою. Кеpуe дiяльнicтю конcульcкиx установ, а токож нештатниx (почеcниx) конcулiв Укpаïни за коpдоном Депаpтамент конcульcькоï cлужби, що e cтpуктуpним пiдpоздiлом Miнicтеpcтва закоpдонниx cпpав Укpаïни. За межами нашо'' деpжави функцiонуe 124 конcульcькi уcтанови Укpаïни, з якиx 85 конcульcькиx пiдpоздiлiв дипломатичниx пpедcтавництв Уфаши; 29 генеpальниx конcульcтв; 9 конcульcтв; 1 конcульcьке агентcтво. ^м того у б2 iноземниx деpжаваx дie 99 конcульcькиx уcтанов, що очолюютьcя почеcними конcулами Укpаïни [10].
На теpитоpiï Укpаïни знаxодитьcя бтьше 140 дипломатичниx пpедcтавництв iноземниx деpжав, у cкладi якиx e cтpуктуpнi пiдpоздiли, що займаютьcя конcульcкими питаннями. Також д1ють генеpальнi конcульcтва, конcульcтва та почеcнi конcульcтва iноземниx деpжав в межаx Укpаïни.
Частиною паспортно^зових туристичних формальностей е прикордонний контроль, який передбачае перевiрку докуменлв та пiдстав на право в'Тзду в УкраТну чи виТзду з неТ. Ключовою органiзацiею у здшсненш прикордонного контролю е Державна прикордонна служба УкраТни, на яку покладеш завдання щодо забезпечення недоторканност державного кордону та охорони суверенних прав УкраТни в ТТ виключнiй (морськш) економiчнiй зонi. Серед функцiй ДержавноТ прикордонноТ служби УкраТни е наступш:
• охорона державного кордону УкраТни на сушк морi, рiчках, озерах та шших водоймах з метою недопущення незаконноТ змiни проходження його лшп, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму;
• здшснення в установленому порядку прикордонного контролю i пропуску через державний кордон УкраТни оаб, транспортних засобiв, вантажiв, а також виявлення i припинення випадш незаконного Тх перемщення;
• охорона закордонних дипломатичних установ УкраТни.
Залiзничне, автомобiльне, морське, поромне, пов^ряне та iншi види сполучення через державний УкраТни здшснюеться лише у пунктах пропуску. Усього на державному кордош УкраТни функцюнуе 251 пункт пропуску, серед яких 160 мiжнародних, 35 мiждержавних та 56 мюцевих. За видами транспортного сполучення переважають автомобiльнi пункти пропуску, Тх налiчуеться 130 одиниць, залiзничних пунк^в пропуску - 39, повiтряних - 35, морських - 32, рiчкових - 9, пшохщних та поромних - по 3 одиницк Серед мiжнародних пунктiв пропуску найбiльша ктькють розташована на кордонi з Республкою Молдова та Росiйською Федерацiею - по 24 пункти, 14 функцюнуе на кордош з Республкою Бторусь, 13 - на кордош з Республкою Польща, по 7 пунк^в - на кордонi з Угорською Республiкою та Румунiею, 5 - на кордош зi Словацькою Республкою [11].
Митнi формальностi полягають у проведенш процедур, пов'язаних з необхщнютю дотримання особами, якi перетинають державний кордон, правил та умов ввозу та вивозу речей та товарiв. До 24 грудня 2012 року здшснення митних процедур покладалося на Державну митну службу УкраТни. Зазначена дата стала початком реоргашзацп ДержавноТ митноТ служби та ДержавноТ податковоТ служби УкраТни у Мшютерство доходiв i зборiв УкраТни. Серед основних завдань Держмитслужби е:
• контроль за додержанням вимог митного законодавства УкраТни;
• удосконалення митного контролю, митного оформлення i оподаткування товарiв та шших предмелв, що перемщуються через митний кордон УкраТни;
• сприяння прискорення товарооб^у та збтьшення пасажиропотоку через митний кордон УкраТни;
• боротьба з контрабандою, запоб^ання порушенню митних правил.
Пщ час здшснення медико-саштарних туристичних формальностей у туриспв, ям перетинають державний кордон, перевiряють виконання необхiдних медико-санiтарних та епщемюлопчних (вакцинаци, щеплення), а також ветеринарних вимог. Медичш та саштарно-епщемюлопчш установи входять до профтьноТ структури Мшютерства охорони здоров'я УкраТни. Туристична подорож у краТни ендемiчнi з шфекцшних хвороб мiжнародного значення неможлива без наявностi мiжнародного свiдоцтва про вакцинацш чи профiлактику. Надаються ц документи установами Мiнiстерства охорони здоров'я УкраТни вщповщно до «Международных медико-санитарных правил», ухвалених Всесв^ньою органiзацiею охорони здоров'я 2005 року в Женевк Перевезення тварин, харчових продук^в, рослин та Тх насшня через державний кордон УкраТни контролюеться установами ДержавноТ ветеринарноТ та фггосаштарноТ служби УкраТни. Зокрема, установи ветеринарноТ медицини видають документи необхщш для перевезення домашшх тварин через державний кордон УкраТни, а також Тх перевезення у громадському транспорт в межах УкраТни - мiжнародний ветеринарний паспорт, ветеринарне свщоцтво, мiжнародний ветеринарний сертифкат.
Страхування в туризмi - це система вщносин мiж страховою компанiею i туристом по захисту його життя i здоров'я та майнових iнтересiв при настаннi страхових випадкiв. Вщповщно до Закону УкраТни «Про внесення змш до Закону УкраТни «Про туризм»» медичне страхування та страхування вщ нещасного випадку для туриспв е обов'язковим i забезпечуеться суб'ектами туристичноТ дiяльностi на основi угод iз страховиками. Туристи також мають право самостшно укладати договори на таке страхування [12]. ^м обов'язкових, медичного та вщ нещасного випадку, щодо туриспв застосовуються iншi види страхування: майнове; страхування вщповщальносл власника автотранспортних засобiв; асистанс; на випадок затримки транспорту; витрат, пов'язаних iз неможливютю здiйснити поТздку тощо.
У 2012 ро^ в УкраТнi дiяло 453 пiдприемства, що займались страхуванням, перестрахуванням та недержавним пенсшним забезпеченням, крiм обов'язкового соцiального страхування, на яких було зайнято 32,3 тис. пра^внимв [13]. Професшною органiзацiею учасниш страхового ринку е Лiга страхових оргашзацш УкраТни.
Подорож автомобiльним транспортом передбачае обов'язкове страхування цивтьноТ вщповщальносл власникiв наземних транспортних засобiв. У мiжнароднiй страховiй дiяльностi страхування вщповщальносп власникiв автотранспорту вiдоме пiд назвою «Зелена картка», його наявнiсть е обов'язковою передумовою для водив, ям планують виТхати за кордон. Даний вид страхування надаеться лише страховими компашями, що мають лщензш на проведення обов'язкового страхування цивтьноТ вщповщальносп власнимв транспортних засобiв та е повними або асоцшованими членами Моторного (транспортного) страхового бюро (МТСБУ). Моторне
(транспортне) страхове бюро Украши е единим об'еднанням страховикiв, якi здiйснюють обов'язкове страхування цивiльно-правовоï вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних 3aco6iB за шкоду, заподiяну третiм особам, зокрема i на територи' кра!'н-учасниць мiжнародноï системи «Зелена карта».
Tpemiü блок шфраструктури туризму становлять оргашзаци', що здшснюють оргашзацшно-правове та кадрово-наукове забезпечення iHdycmpiï туризму. Регулювання в галузi туризму здшснюеться Верховною Радою Украши, Кабiнетом МшютрОв Украши, центральним органом виконавчо!' влади в галузi туризму, Верховною Радою Автономно!' Республки Крим та Радою мшютрОв Автономно!' Республiки Крим, мюцевими державними адмiнiстрацiями, органами мiсцевого самоврядування, а також шшими органами в межах !'х компетенцiï. До виключних повноважень Верховно! Ради Украши в галузi туризму належать:
• визначення основних напрямiв державно!' полiтики в галузi туризму;
• визначення правових засад регулювання вОдносин у галузi туризму, !'х удосконалення та адаптацОя iз загальновизнаними нормами мiжнародного права;
• визначення в закон про Державний бюджет Украши обсягу фшансового забезпечення туристично!' галузi.
Верховна Рада Автономно!' Республки Крим, обласнi i районы ради вОдповОдно до !'х повноважень затверджують регiональнi програми розвитку туризму, визначають кошти бюджету Автономно!' Республки Крим, обласних i районних бюджелв для !'х фiнансового забезпечення, а також контролюють фшансування регюнальних програм розвитку туризму. Представницьким органам мюцевого самоврядування (сiльським, селищним, мюьким радам) надано можливiсть затверджувати мiсцевi програми розвитку туризму та визначати кошти мюцевих бюджетiв для !'х фiнансового забезпечення; вживати заходiв для стимулювання суб'ектОв господарювання, що здшснюють дiяльнiсть з надання туристичних послуг [12].
Центральним органом виконавчо!' влади у сферi туризму з 2011 року е Державне агентство Украши з туризму та курор^в (Держтуризмкурорт), дiяльнiсть якого спрямовуеться та координуеться Кабшетом Мiнiстрiв Украши через Вще-прем'ер-мшютра Украши - Мiнiстра iнфраструктури Украши, що входить до системи оргашв виконавчо!' влади Украши i забезпечуе реалiзацiю державно! пол^ики у сферi туризму та курортiв.
До основних завдань Державного агенства Украши з туризму та курор^в належать:
• видача лщензп на право здшснення туроператорсько!' дiяльностi та здiйснення контролю за додержанням лщензшних умов;
• видача свОдоцтв про присвоення объектам туристично!' iнфраструктури вiдповiдно!' категори';
• видача дозволiв на право здшснення туристичного супроводу;
• подготовка та поширення iнформацi!' про Украшу та ïï туристичнi можливостi на мiжнародному туристичному ринку та всерединi держави;
• формування та ведення Державного реестру суб'ек^в туристично!' дiяльностi;
• ведення облку туристичних ресурсiв Украши, забезпечення !'х рацiонального використання та охорони;
• участь у пОдготовц навчальних плашв i програм навчання фахiвцiв у галузi туризму та курор^в, !'х професiйнiй пiдготовцi, перепОдготовц та пiдвищеннi квалОфкаци';
• оргашза^я та виконання робiт iз стандартизаци' та сертифiкацi!' туристичних послуг;
• створення та ведення Державного кадастру природних територш курор^в Украши, а також участь у створенн та ведены Державного кадастру природних лкувальних ресурав Украши.
Забезпечення кадрами та науковi дослiдження у сферi туризму здшснюються вищими навчальними закладами. У 2012-2013 навчальному роц 59 ВНЗ (з яких 15 мають приватну форму власносл) на територи' Украши здшснювали подготовку бакалаврiв напряму подготовки 6.140103 «Туризм». Вони прийняли на навчання 3664 студента, у тому числО 797 (близько 22 %) за рахунок державного бюджету. Чисельнють студенев, якi закiнчили навчання i здобули освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень бакалавра напряму подготовки «Туризм», у 2012-2013 роц становила 2845 осiб. 1з дано!' кшькосп 933 студента було випущено з вищих навчальних закладiв, решта ж продовжили навчання за освггньо-квалiфiкацiйними рiвнями спецiалiста та мапстра.
Станом на 2012-2013 навчальний рк 36 ВНЗ (у тому числО 6 приватно!' форми власностi) займались подготовкою спецiалiстiв за спецiальнiстю 7.14010301 «Туризмознавство» (за видами) та 27 (у тому числО 3 приватно!' форми власносп) - пiдготовкою мапстрОв 8.14010301 «Туризмознавство» (за видами). У зазначений перюд навчання розпочали 1639 спе^алюлв (368 (22 %) за рахунок державного бюджету) та 523 мапстра (206 (39 %) за кошти держбюджету). Завершили ж навчання 1750 оаб за освiтньо-квалiфiкацiйним рiвнем спе^алюта та 376 осiб за освiтньо-квалiфiкацiйним рiвнем магiстра. Таким чином, у 2012-2013 навчальному роц базову освггу у сферi туризму отримало 2845 оаб та повну вищу освггу - 2126 оаб. Загалом ринок прац поповнився 3059 (933 бакалавра та 2126 спе^алюлв i мапстрОв) фахОвцями у сферi туризму [14].
Територiальний розподiл закладiв, що готують фа^в^в для туристично!' сфери, мае нерiвномiрний характер. Найбiльша !'х кiлькiсть знаходитися у Кш'вськш област (врахованi i ВНЗ м. Киева), Львiвськiй, Харкiвськiй областях та АР Крим (разом з освгтшми установами м. Севастополь). подготовку майбутшх пра^вниш туристично!' iндустрiï здiйснюють ВНЗ рiзних типiв та напрямкiв: класичнi та техшчш ушверситети; профтьш (аграрш, педагопчш, економОчш, харчовО, спортивно) ушверситети, академи', шститути.
До четвертого блоку вщносяться пщприемства, що займаються виробництвом та реалзацею товар'в туристичного попиту. До TOBapiB туристичного попиту зокрема належать туристичш сувешри. Туристичними сувенiрами можуть бути pi3Hi предмети, що мають як лише декоративне так i декоративно-ужиткове призначення. Проте вони обов'язково повинш нести у своему декоративному оформлены знакову шформацш, викликати стшм асо^аци' з мюцем, де цi предмети були придбаш; з певною народнiстю, народом або кратною; з якоюсь пам'ятною подiею. Тому вироби народних художшх промислiв е своерiдними еталонами сувенiрiв [15].
Значного поширення на територи УкраТни набув такий вид традицшного ремесла як гончарство. Серед осередмв гончарства можна вiдзначити село Втьжвку 1ршавського району ЗакарпатськоТ областi, мюто Косiв на lвано-Франкiвщинi, село Гавареччину Золочiвського району Львiвськоï областi, де виготовляють так звану чорнодимлену керамку, село Бубнiвку Гайсинського району ВшницькоТ областi, село Межирiч Лебединського району СумськоТ областi, мiсто Василькiв на Ки'Твщиш, що славиться виготовленням майолкового посуду. Найвiдомiшим осередком укра'Тнського гончарства безперечно е смт Отшне Зшьмвського району Полтавсько'Т областi. У Х1Х столiттi в селищi функцiонували найбiльшi в Укра'Тш гончарнi заводи. Ниш тут дшть приватнi гончарнi художш майстернi. Досвiдченi майстри не ттьки пропонують сво'Т унiкальнi витвори, а й дають можливiсть навчитися прадавньо'Т майстерностi.
Художня вишивка розповсюджена у багатьох населених пунктах Мукачiвського та Ражвського району ЗакарпатськоТ областi, понад 300 майстрiв вишивки зареестровано у селi Космач Косiвського району 1вано-Франмвсько'Т областi. Визначним осередком вишивання е село Клембiвка Ямптьського району ВшницькоТ' областк
Ткацтвом, зокрема виготовленням лiжникiв та килимiв, займаються у селах Видричка, Богдан, Розтоки, Роашка, мюл Рахiв та iнших населених пунктах Рахiвського району ЗакарпатськоТ' областi. Традици' гуцульського ткання продовжують на Коавському художньо-виробничому комбiнатi, де тчуть розма'Тт узорнi лiжники, серветки, дорiжки, рушники, тканини для святкового i сцешчного вбрання та ^i вироби. Осередком покутського ткання е мiсто Коломия на 1вано-Франмвщиш. Всесвiтньо вiдомими центром ткацтва, вишивки та килимарства е селище мюького типу Решетилiвка на Полтавщиш, в якому працюе Решетилiвська майстерня художнiх промислiв. Мiсто Кролевець СумськоТ област е вiдомим осередком ткацтва, головним символом якого е рушники - «Кролевецьк рушники». Традици народного художнього ткацтва та вишивки продовжуються у мютах Богуслав та Переяслав-Хмельницький КиТ'вськоТ областi, смт Дiгтярi Срiбнянського району Чершпвсько'Т область
Гiрське село Рiчка Косiвського району 1вано-Франмвсько'Т областi - давнiй осередок народного мистецтва. Стьськ майстри особливо вщзначаються умiннями у художнiй обробц деревини, мосяжництвi, бондарствi у поеднанш з художнiм випалюванням, художнiй обробц шкiри, виготовленнi художнiх виробiв та iграшок з сиру. У селi Яворiв зародилося мистецтво так званоТ' «сухоТ» рiзьби по дереву.
В Укра'Тш представленi i iншi види декоративно-ужиткового мистецтва - писанкарство (с. Космач Коавського району 1вано-Франмвсько'Т обласп), лозоплетiння (с. 1за Хустського району ЗакарпатськоТ' обласп), коренепластика (смт Великий Бичмв Рахiвського району ЗакарпатськоТ обласп), виготовлення виробiв з гутного скла (м. Львiв), витинанка тощо.
Одним iз значних осередкiв украТ'нськоТ' фольклорноТ' культури, що здавна славився своерщним мистецтвом розпису, е смт Петришка Днiпропетровськоï областi. Славетний петрикiвський розпис мае власний стиль з лише йому притаманними формами орнаменту, ажурною плавнютю лшш та соковитютю кольорiв. У 1991 роцi народнi майстри, об'еднавшись, утворили центр народного мистецтва «Петримвка», сферою дiяльностi якого е виготовлення сувенiрiв з петрикiвським розписом [16].
Результати та обговорення
1нфраструктура туризму або туристична шфраструктура розглядаеться у данш роботi як частина шдустри туризму. Визначено критерiй розмежування основних та допомiжних структур шдустри туризму. До основних структур, або ядра, вщнесеш тi компоненти, ям беруть безпосередню участь у формуванш основного продукту iндустрiï туризму - турiв. 1нфраструктура туризму розглядаеться як комплекс допомiжних структур у процеа створення турiв. Вiдповiдно до функцюнального пiдходу у складi iнфраструктури туризму виокремленш чотири блоки: транспортна шфраструктура; оргашзаци, задiянi у здiйсненнi туристичних формальностей; оргашзаци, що здшснюють оргашзацшно-правове та кадрово-наукове забезпечення iндустрiï туризму; пщприемства, що займаються виробництвом та реалiзацiею товарiв туристичного попиту.
Складовi туристичноï iнфраструктури УкраТ'на характеризуються неоднаковим ступенем розвитку. Потребам юнуючого туристичного ринку повною мiрою вiдповiдае мльмсть консульських установ та страховикiв. Великою е мльмсть вищих навчальних закладiв, що готують фахiвцiв та провадять науковi розробки у сферi туризму. Уа адмiнiстративно-територiальнi одиницi Укра'ни охоплеш мережею державних структур, залучених до здшснення туристичних формальностей - управлшь Державно' мiграцiйноï служби Укра'ни, пунктами пропуску через державний кордон, медичних та саштарно-епщемюлопчних установ, закладiв ветеринарноТ' медицини тощо. Сформувалась структура державного управлшня туристичною галуззю: Мшютерство шфраструктури УкраТни - Державне агентство УкраТни з туризму та курорлв (центральний орган виконавчо'Т влади у сферi туризму) -
спецiалiзованi управлшня у складi обласних державних адмшютрацш - спецiалiзованi вiддiли районних державних адмшютрацш. Визначення основних напрямiв державно!' пол^ики, правових засад та обсягу фшансового забезпечення туристично!' галузi належать до виключних повноважень Верховно!' Ради Укра!'ни.
Недостатньо використовуеться потен^ал Укра!'ни з виготовлення аутентичних туристичних сувенiрiв. Пiдтримка осередкiв народних художшх промислiв та окремих майстрiв народного мистецтва Укра!'ни повинна стати одним з прюритетних завдань державно!' пол^ики у сферi туризму. Обмежуе доступ до рекреацшно-туристичних ресурсiв, стримуе розвиток шдустри туризму та господарського комплексу Укра!'ни загалом стан транспортно! шфраструктури.
Лтература
1. Вершицкий, А. В. Виды и специфика инфраструктуры туризма / А. В. Вершицкий // Культура народов Причерноморья - 2013. - № 264. - С.136-142.
2. Школа I. М. Менеджмент туризму : пщручник / I. М. Школа, О. П. Корольчук. - Черн1вц1 : Книги - ХХ1, 2011. -С 93.
3. ЛюбЩева, О. О. Ринок туристичних послуг (геопросторов1 аспекти) / О. О. ЛюбЩева. - 3-е вид., перероб. та доп. - К. : Альтерпрес, 2005. - 436 с.
4. Дурович, А. Организация туризма : учебное пособие / Александр Дурович. - СПб. : Питер, 2009. - 320 с.
5. ЛюбЩева, О. О. Методика розробки тур1в : навчальний пос1бник / О. О. Любщева. - К. : Альтерпрес, 2003. -104 с.
6. Пасажирськ перевезення за 2013 р1к / Державна служба статистики Украши. - Режим доступу: http://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2013/tz/pp/pp_u/pp1213_u.htm
7. Реалiзацiя потен^алу транспортно! Шфраструктури Украши в стратеги посткризового економiчного розвитку : анал^ична доповщь / Д. К. Прейгер (керiвник авторського колективу), О. В. Собкевич, О. Ю. Смельянова ; Нацюнальний шститут стратепчних дослщжень. - К. : Н1СД, 2011. - 37 с.
8. Пщтримка Ытеграцп Украши до Транс-Свропейсько! транспортно! мережi ТСМ-Т. Швидкiсний залiзничний транспорт : РК 2. Заключний звп" 2.1. / ARUP (UK), WSP imc (UK), NACO (NI). - Грудень 2010 року. - Режим доступу: http://ten-t.org.ua/data/upload/publication/main/ua/517/fr_2.1_high_speed_rail_ukr.pdf.
9. Смирнов, I. Г. Ытегра^я у европейську транспортно-лопстичну систему - стратепчний виб1р Украши (геопросторовий аспект) / Смирнов I. Г., Шум I. В. // Укра'шський географiчний журнал. - 2005. - №3. - С.32-37.
10. Департамент консульсько! служби / Мшютерство закордонних справ Украши : офЩмний сайт - Режим доступу: http://mfa.gov.ua/ua/consular-affairs/directorate
11. Державна прикордонна служба Украши : офЩмний сайт - Режим доступу: http://www.dpsu.gov.ua/ua/activities/skipping/skipping_18.htm
12. Про внесення змш до Закону Украши «Про туризм» : закон Украши вщ 18 листопада 2003 р. № 1282-IV [Електронний ресурс] // Вщомост Верховно! Ради Украши. - 2004. - № 13. - С. 180. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
13. Державна служба статистики Украши : офЩмний сайт - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
14. Основы показники дiяльностi вищих навчальних закладiв Украши на початок 2012 / 13 навчального року : статистичний бюлетень / Державна служба статистики Украши ; вщп. за випуск I. В. Калачова. - Ки'в, 2013. -186 с.
15. Традиционные ремесла и сувенирная индустрия Новгородского региона / Руководитель проекта О. С. Соболева ; авторский коллектив А. В. Астафьев, Д. А. Зильперт, О. В. Карпова [и др.] ; редактор А. В. Якурин ; Комитет культуры, туризма и архивного дела Новгородской области ; ГОУ ДПО «Новгородский областной Центр подготовки кадров в сфере культуры». - Великий Новгород, 2009. - 75 с.
16. Шлепакова, Т. Л. Осередки народних проми^в як об'екти культурного туризму : оглядова довщка / !нформацмний центр з питань культури та мистецтва ; ДЗ «Нацюнальна парламентська бiблiотека Украши». - ДЗК. - Випуск 12 / 5. - 2010. - Режим доступу: http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article/237186
Аннотация М. Л. Орлова Функциональные составляющие инфраструктуры туризма Украины.
Инфраструктура туризма рассматривается в данной работе в контексте межотраслевого комплекса индустрии туризма, а именно как комплекс вспомогательных структур в процессе создания туров. Согласно функциональному подходу в составе инфраструктуры туризма выделены четыре блока: транспортная инфраструктура; организации, задействованные в осуществлении туристических формальностей; организации, осуществляющие организационно-правовое и кадрово-научное обеспечение индустрии туризма; предприятия, занимающиеся производством и реализацией товаров туристического спроса. Исследованы функциональные составляющие инфраструктуры туризма Украины.
Ключевые слова: индустрия туризма, инфраструктура туризма, туристическая инфраструктура, туристические формальности, туристические сувениры.
Abstract. Maria Orlova Functional elements tourism infrastructure of Ukraine. Tourism infrastructure considered in this work in the context of interbranch tourism industry complex, namely as a range of support structures in the process of creating tours. According to the functional approach as part of the tourism infrastructure allocated four blocks: transport infrastructure, organizations involved in the implementation of travel formalities; organizations performing legal, scientific and personnel tourism industry ensuring; enterprise engaged in the production and sale of goods tourist demand. The functional components of Ukraine tourism infrastructure have been investigated Keywords: tourism industry, tourism infrastructure, travel formalities, tourist souvenirs.
Поступила в редакцию 08.02.2014 г.
