CC BY
176УДК 911 Медвщь Л. I.
Транспортна ¡нфраструктура як важливий чинник розвитку туристичноТ галуз'1 регону
MyKa4iBCbK^ державний ужверситет, м. Мукачево e-mail: me_lar@rambler.ru
Анота^я. В статт/' розглянуто особливостi формування транспортно¡' iнфраструктури, визначена сутнсть та вплив на розвиток туристично¡' галузi. Звернуто увагу на проблеми транспортно¡' галузi регюну та шляхи ¡х вир/'шення з врахуванням рекреацйних потреб.
Ключовi слова: транспортна ¡нфраструктура, транспортна мережа, транспортна доступность.
Транспортний i рекреацшний комплекс взаемопов'язан мiж собою, особливо в тих регюнах, для яких туризм i вщпочинок е прюритетними напрямками соцiального та економiчного розвитку. Тiснi зв'язки мiж туризмом i транспортом фунтуються на необхiдностi формування комплексно!' iнфраструктури, яка б задовольняла потреби економки i забезпечувала перевезення туриспв iз вiддалених регюшв до основних зон туризму i вiдпочинку. Розвиток транспорту сприяе розширенню географи подорожей та розбудовi шляжв сполучення, формуванню транспортно!' iнфраструктури в цтому, пiдвищуючи попит на вщпочинок. Разом з тим, швидкий розвиток транспортних засобiв змушуе органiзаторiв вщпочинку задовольняти рiзноманiтнi та динамiчнi вимоги туриспв щодо транспортного обслуговування рiзних вiкових, соцiальних, мотивацiйних категорiй. Розмiри територи, динамiчнi процеси соцiального та економiчного розвитку регiону обумовлюють необхщнють оптимiзацil транспортно!' iнфраструктури до потреб мюцевого населення та туристiв.
Для Закарпатсько' областi, як одного з репошв Укра'ни, що мае вигщне географiчне положення та значний транзитний потен^ал, особливо' ваги набувае транспортна шфраструктура. Цiлiсна оцiнка взаемозв'язкiв транспортно' i туристично'' сфери, з врахуванням 'х динамiки, структурно-функцюнально' оргашзацп, проблем i перспектив розвитку визначили актуальнють дослiдження.
В сучаснiй суспiльно-географiчнiй та економiчнiй лiтературi зустрiчаються публкаци, в яких висвiтлюються теоретичнi проблеми i практичнi аспекти транспорту, транспортно' шфраструктури та 'х використання в туристичнш сферi. Вони стали предметом дослщження вiтчизняних та зарубiжних вчених: О.Арюн, О.eдiна, Ю.Мiгущенка, А.Новково', Ю.Пащенко, С.^рожкова, А.Рибчука, О.Захарово', Е.Алаева, О.Топчiева, С.Тарахова, I.Смiрнова, Ю.Кутах, О.Фастовець та шших. Однак, у дослiдникiв на сьогодн ще немае едино' думки щодо визначення можливостей ефективного використання транспорту i вiдповiдно' iнфраструктури для потреб туристично' сфери регюну.
Основною метою дослщження е визначення мюця та ролi транспортно' iнфраструктури в розвитку туризму репону. Для досягнення поставлено' мети визначено сутнють транспортно' шфраструктури та и вплив на розвиток туристично' сфери репону, акцентовано увагу на взаемовплив транспортно' шфраструктури i туризму
Безперервний процес функцюнування економки забезпечуеться належно розвинутою шфраструктурою. Розвиток продуктивних сил, перспективи територiальноl органiзацi' господарства i розселення репону залежать вщ розвитку всiх елемен^в iнфраструктури, тому на сучасному етап розвитку економiки важливим питанням е и функцiонування.
Термiн iнфраструктура широко використовуеться в економiцi i трактуеться як сукупнють галузей i видiв дiяльностi, якi обслуговують виробництво i населення. Вона включае в себе будiвлi i споруди, системи i служби, необхiднi для функцiонування галузей матерiального виробництва та забезпечення умов життедiяльностi суспiльства. З позицп географiчних дослiджень поняття iнфраструктури розглядаеться як об'екти, а не 'х дiяльнiсть. Вона трактуеться як система просторового розмщення елементiв матерiально-технiчного характеру, як формують передумови господарсько' дiяльностi на будь-якш територи, а також як система, що сприяе формуванню територiально-виробничих комплешв i економiчних районiв. 1нфраструктура забезпечуе умови для виробництва товарiв i послуг, тому !"'' можна розглядати як допомiжну ланку економки, яка забезпечуе ефективнiсть роботи будь-яко' галузi. На вiдмiну вiд матерiального виробництва iнфраструктура в сферi туризму приймае безпосередню участь у формуванн туристичних продук^в та наданнi туристичних послуг [1].
В туризмi щодо визначення шфраструктури, видтяють функцiональний i галузевий пiдходи, вiдповiдно до яких шфраструктура в туризмi е комплексом взаемопов'язаних структур i туристських ресурав, спрямованих на створення загальних умов реалiзацi' туризму i туристичного обслуговування. Узагальнене визначення шфраструктури дае пщставу зробити висновок, що транспорт i транспортна шфраструктура е складовими частинами туристично' шдустрп та туристично' шфраструктури, а отеже i iнфраструктури туризму, шфраструктури транспорту та шфраструктури туристичних пщприемств.
Основою шфраструктури е транспорт, який е загальною умовою матерiального виробництва. 1нфраструктура транспорту забезпечуе перевезення вантажiв i пасажирiв, включае комушкацп рiзних видiв транспорту - залiзницi, автомобiльнi дороги, внутрiшнi судноплавнi шляхи, морськ i повiтрянi шляхи сполучення, трубопроводи для перекачування нафти, нафтопродуклв i газу.
Сьогодш не юнуе единого визначення транспортноТ iнфраструктури. Як елемент загальноТ шфраструктури транспортна iнфраструктура включае сукупнiсть об'еклв (пiдприемств i закладiв), якi займаються ремонтом, будiвництвом, реконструкцiею та експлуатацшним утриманням дорiг, мостiв та шших дорожнiх об'ектiв. Без ТТ матерiальноТ бази транспортування вантажiв i пасажирiв е неможливим, або економiчно недоцтьним.
У Концепци реформування транспортного сектору економки транспортна iнфраструктура розглядаеться як сукупнють споруд, системи мережi сполучень уах видiв транспорту, якi задовольняють потреби населення та виробництва у перевезеннях пасажирiв i вантаж1в [2].
О.Фастовець визначае транспорту шфраструктуру як сукупнють шляхiв сполучення, засобiв перевезення, управлшня та зв'язку, а також комплекс техшчних споруд та пристроТв, здатних забезпечити Тх функцiонування [3].
О. Пкулик висловлюе думку, що транспортна шфраструктура - це сукупнють транспортних комушкацш, об'ектiв з обслуговування пасажирських i вантажних перевезень, об'ек^в технiчного обслуговування та ремонту, як забезпечують умови для надання транспортних послуг, тобто перемщення вантаж1в i пасажирiв [4].
С.Максимова розглядае транспорту шфраструктуру як елемент шфраструктури ринку, який об'еднуе сфери виробництва, розподту, об^у i споживання в единий ланцюг, забезпечуючи прискорений обiг матерiальних, фiнансових та iнформацiйних потокiв у регюнальнш економiцi i як елемент формування просторовоТ мережевоТ структури, вс елементи якоТ пов'язанi мiж собою на рiвнi регiону i за його межами. Вузлами цих мереж е транспортно-логютичш пщприемства та оргашзаци [5].
М. Потаева бачить транспорту шфраструктуру як сукупнють матерiальних, кадрових, оргашзацшних, фiнансово-економiчних i нормативно-правових умов, як сформованi в краТ'ш з метою забезпечення сталого та якюного перевезення пасажирiв i доставки вантажiв в усiх сферах суспiльного вщтворювального процесу [6].
Узагальнивши поняття транспортноТ шфраструктури можна зробити висновок, що транспортна шфраструктура включае в себе транспорту систему вах видiв транспорту, з Тх складовими частинами та ланками, шляхи сполучення, рухомий склад транспорту, об'екти транспортного сервюу та транспортно-логютичш пщприемства, що працюють у сферi перемщення людей i вантажiв.
Транспортна шфраструктура е основою транспортного комплексу регюну, сприяе формуванню транспортноТ мережi i використовуеться для перевезення вантажiв i пасажирiв. Вона приймае участь у формуванш органiзацiйноТ структури транспортного комплексу, забезпечуючи ефективне використання транспортних засобiв. Головним завданням транспортноТ шфраструктури в туристичному сервiсi е створення комплексних умов для втьного пересування туриспв та Тх доступу до рекреацшних ресурав i об'ек^в. Транспортну iнфраструктуру можна розглядати i як самостiйний суб'ект туристичноТ дiяльностi, який надае туристично-екскурсiйнi послуги. За рахунок транспортноТ iнфраструктури туризм тюно пов'язаний з транспортним комплексом саме через процес оргашзаци перевезень i використання техшчних засобiв транспорту.
Транспортна шфраструктура туризму - це комплекс, який охоплюе транспортш засоби, об'екти, шляхи i маршрути, транспортнi послуги, об'екти сервюу i туризму на транспортних об'ектах i засобах, засоби шформацп. Вона вiдiграе важливу роль в розвитку будь-якого регюну, тому що туристична галузь характеризуеться пщвищеною видовою i просторовою динамiчнiстю i потребуе в своему розвитку транспортного забезпечення. Транспортна туристична шфраструктура охоплюе весь транспортний комплекс, виршуе завдання розвитку шфраструктури транспорту i впливае на розвиток туристичноТ галузк
Регюнальну туристичну транспортну шфраструктуру можна розглядати як систему вах видiв транспорту з уама Тх складовими частинами та ланками, а також уама шшими обслуговуючими частинами шфраструктури, що працюють у сферi перемщення пасажирiв.
Важливу роль в розвитку туристичноТ галузi ЗакарпатськоТ областi вiдiграе транспортний комплекс, який е розвинутою системою транспортного сполучення мiж населеними пунктами, об'ектами господарського призначення та транспортного сполучення через державний кордон. Вш е досить складною i розгалуженою системою i формуеться залiзничним, автомобтьним та авiацiйним видами транспорту. Щодо водного транспорту, то в област е належнi передумов для його розвитку, але вш не в^фграе важливоТ ролi в транспортному забезпеченш.
Вигiдне географiчне розташування краю, забезпеченють туристично-рекреацiйними ресурсами, розвинута туристична шфраструктура е виршальними у системi обслуговування не ттьки внутрiшнiх, транзитних а й зовшшшх пасажиропотокiв, що прямують з краТн/у краТни ЗахiдноТ бвропи, Прибалтики, РосiТ, Беларусi. Територiю област перетинають залiзничнi та автомобiльнi траси мiждержавного, державного та мiсцевого значення. Пасажирськ перевезення всiх видiв сполучення обслуговуються автомобтьним, залiзничним та авiацiйним транспортом.
Провiдну роль у перевезеннях пасажирiв вiдiграе автомобiльний транспорт. Враховуючи складну орографiчну будову регiону, нерiвномiрнiсть розмiщення населення та населених пунк^в у гiрських та на рiвнинних територiях, рiвень забезпеченостi шляхами сполучення, цей вид транспорту е найбтьш перспективним для соцiально-економiчного розвитку i для потреб туризму.
Протяжнiсть автомобтьних дорiг загального користування в обласп становить 3328,8 км, у тому чи^ 1100,4 км - автодор^ державного та 2247,4 - мюцевого значення. Мережа дорiг загального користування з твердим покриттям в обласп складае 3337,9 км, iз них лише 340 км е дорогами I та II категори, ^i III - VI категори. На дорогах розташовано 1294 мостiв, загальною довжиною 22649
погонних MeTpiB, з них 28 - великих та 154 - середшх мослв, а також 6074 водопропускних труб, 113,6 км пщтрних стшок та багато шшого обов'язкового дорожнього облаштування [7].
Дороги мiсцевого значення, як забезпечують внутрiшнi зв'язки, знаходяться у задовтьному станi i вщповщають lll-IV технiчним категорiям. Бiльш висок показники техшчного стану мають дороги на пщ'Т'здах до великих населених пунк^в та пщ'Т'здах до пунк^в пропуску через державний кордон.
У прськй мiсцевостi, при складних умовах рельефу, техшчний стан дорiг попршуеться. Багато окремих дiлянок магiстралей зовам не вщповщають штенсивносп руху автотранспорту, створюючи на дорогах аварiйно-небезпечнi ситуаци.
Послугами автоперевiзникiв користуеться понад 85% пасажирiв, вiн забезпечуе майже 90% пасажироперевезень в область Перевезення пасажирiв здiйснюеться примiськими, мiжмiськими, внутрiшньообласними, мiжобласними та мiжнародними маршрутами. Для Тх перевезень залучено 10 спецiалiзованих автопщприемств (АТП) та 180 альтернативних перевiзникiв. Вiдповiдно iз статистичних даними найбтьш розвинута система автоперевезень пасажирiв у 1ршавському, Мукачiвському та Ужгородському райони, найменш розвинута система у Мжпрському, Перечинському та Рахiвському районах.
Для забезпечення основних напрямкв перевезень пасажирiв на територiТ областi функцiонуе 17 автостанцш (рис. 1), вони обслуговують мiжобласний напрямок - КиТ'в, Луцьк, Львiв, lвано-Франкiвськ, Чернiвцi, Пiдволочиськ, Коломия, Кам'янець Подтьський, Одеса та мiжнародний. Примiщення автостанцiй забезпеченi вiдповiдною шфраструктурою, тут працюють квитковi каси, зали очкування, камери схову, громадськi вбиральш, довiдковi бюро, кiмнати матерi i дитини, кафе, кiмнати для короткострокового вщпочинку водив, аптечнi кiоски. Вони забезпечують пасажирiв оперативною iнформацiею про рух автотранспорту, змши у розкладi руху, вiдмiну або зняття рейав, яка висвiтлюеться на стендових табло автостанцш та в мережi Internet. Найбiльшi автостанцiТ' областi е в мютах Ужгород, Мукачево, 1ршава, Хуст, Тячiв.
Рис.1. Схема розмiщення автостанцм ЗакарпатськоТ областi
Регулярн1 пасажирськ1 перевезення здшснюються 550 автомаршрутами, серед них 22 м1жнародш, 14 м1жобласн1, 74 м1жмюьк, 208 прим1ськ1, 32 мюьких. Мала к1льк1сть м1жм1ських та примюьких маршрут1в не може забезпечувати яксне обслуговування пасажир1в, що негативно позначаеться на пасажироперевезеннях в ц1лому I особливо на перевезеннях вщпочиваючих.
Важливим напрямком автотранспортного сполучення рег1ону е м1жнародний. З автостанц1й област1 виконуються регулярн1 рейси до м1ст Чехи, Словаччини, Угорщини, Австри, 1тали, Роси (рис. 2).
Рис. 2. Граф найважливших напрямк1в м1жнародного сполучення ЗакарпатськоТ област1
М1жнародн1 нерегулярн рейси зд1йснюються у таких напрямках: Беларусь - Мшськ; Молдова -Кишишв, Тирасполь; 1спан1я - Мадрид, Барселона, Сарагоса, Бар1; 1тал1я - Рим, Верона, Неаполь, Парма, Палермо; Ымеччина - Дюссельдорф, Тр1р;, Естон1я - Талл1н.
В Закарпатт е «стар1» дороги м1сцевого значення, як1 постраждали в1д часу, природних стихшних лих, особливо в1д паводш (1998, 2002 рр.). До таких дор1г в1дносяться дороги Тяч1вського, М1жпрського, Перечинського i Великоберезнянського район1в. Переважно вони е фунтовими, але мають фрагменти брук1вки. Вони проходять по прських хребтах, м1жг1рських улоговинах, долинах р1чок, територ1ях з мальовничими краевидами та великою ктькютю ц1кавих туристично-рекреацшних об'ект1в, тому е перспективними для розвитку i прокладання туристичних маршрупв.
Важливу роль в розвитку туризму репону вщ1грае зал1зничний транспорт, який забезпечуе перевезення внутр1шн1х турист1в та шоземц1в. Його 1нфраструктура е менш розвинутою, в1н забезпечуе 15% пасажиропотоку. Загальна довжина зал1зничних кол1й в област становить 1476 км. Основний напрямок пасажирських поток1в на зал1зничному транспорт! област1 припадае на лши: Чоп - Батево -Стрий, Чоп - Ужгород - Самб1р, як1 приймають найб1льш1 транзитн1 навантаження. Менш значними у виконанн перевезень пасажир1в i з погляду сучасного техшчного стану е лши: Батево - Королево -Тересва - Великий Бичк1в.
Для перевезення вантаж1в i пасажир1в на початку 20-х-30-х рок1в ХХ стол1ття в област почалося 1нтенсивне буд1вництво вузькоколшно' зал1зниц1 - «люовоТ дороги», яка споруджувалася в долинах основних р1чок краю: Ужа, Латориц1, Боронави, Тиси, Тереблк Вузькокол1йки використовувалися для перевезення деревини з важкодоступних райошв i в тому числ1 використовувалися для перевезення пасажир1в. Вони проходили г1рськими люовими масивами, поряд 1з купелями. Сьогодн значна частина маг1стралей вузькокол1йки е зруйнованою, занедбаною i майже не використовуеться, за виключенням д1лянки м1ж станц1ями 1ршава - Хм1льник - Шаланки - Чорний Пот1к - Олейник - Виноград1в. Перевезення пасажир1в потягами вузькокол1йки е нерегулярними, здшснюеться п1д час фестивал1в та на замовлення туриспв.
Туристична галузь Закарпатсько' област не може 1снувати без належного транспортного забезпечення та розвинуто' транспортно' шфраструктури туризму. Рекреанти, як1 вщвщують рег1он з туристичною метою чи метою л1кування та вщпочинку, повинн отримувати як1сн1 транспортн1 послуги, мати можливють потрапити до вс1х рекреац1йно-туристичних об'ект1в, незалежно в1д мюця розм1щення. Враховуючи те, що бтьшу частину територи област1 займають гори i високог1р'я, розвитку транспортно'' шфраструктури туризму необхщно прид1ляти б1льше уваги, вщновлювати «стар1» дороги, будувати нов1, реконструювати д1юч1.
Лтература
1. Кифяк В. Ф. Стратепя розвитку територiальних рекреацiйних систем: теорiя, методологiя, практика: монография / В. Ф. Кифяк. - Ки'в; Чернiвцi: Книги - ХХ1,2010. - С.215-217.
2. Про затвердження Концепци реформування транспортного сектору економки / Постанова КМУ вщ 9.11.2000 р. N 1684: [Електронний ресурс] - Режим достyпy:http://www.nau.kiev.ua/nau10/ukr/getcnt. php?uid=1049.1530.0&nobreak
3. Фастовець О. О. Розвиток транспортно' системи з найдавнших часiв до початку ХХ ст. як чинник виникнення туристично' галyзi / О.О.Фастовець // Тyристично-краезнавчi дослщження. - Випуск 4 - К.: Державне пщприемство «Нацюнальна туристична оргашза^я», 2002. - С. 418-443.
4. Пкулик О. Б. Прiоритетнi напрями розвитку транспортно' системи Захщного регюну Укра'ни в умовах европейсько'' Ытеграци / О. Б. Пiкyлик О. Б. // Науковий . вюник Волинського нацюнального yнiверситетy iм. Лес УкраТнки. - 2008. - № 7. - С. 284-291. (Серiя : Економiчнi науки).
5. Максимова С. Ю. Инновационные технологии в управлении развитием транспортно-логистической инфраструктуры региона: [Текст] / С. Ю. Максимова и др. // Инновации в экономике, управлении и образовании: монография. - Ставрополь: СИЭУ ФПГТУ, 2009.
6. Потеева М. А. Роль транспортной системы в устойчивом развитии экономики Крыма / М. А. Потеева // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. -№ 56.-Т.2. - Симферополь, декабрь 2004. - С.123-131.
7. Транспорт зв'язок Закарпаття. Статистичний збiрник/ Головне управлЫня статистики у Закарпатсьш области - Ужгород, 2012. -83с.
Аннотация. Л. И. Медвидь Транспортная инфраструктура как важнейший фактор развития туристической сферы региона. В статье рассмотриваются особенности формирования транспортной инфраструктуры, определяется сущность и влияние на развитие туристической отрасли. Обращено внимание на проблемы транспортной отрасли региона и пути их решения с учетом рекреационных потребностей.
Ключевые слова: транспортная инфраструктура, транспортная система, транспортная доступность.
Abstract. L. I. Medvid Tourist infrastructure is an important factor in the development of the tourism industry in the region. The peculiarities of formation of transport infrastructure are considered in the article, the essence and its influence on the development of tourism branch is defined The attention in paid to the problems of transport branch of the region and the ways of its solving taking info account recreation needs. Keywords: transport infrastructure, transport system, transport accessibility.
Поступила в редакцию 10.02.2014 г.
