CC BY
24УДК 911.2 Кирилюк Л. М.
Перспективи створення туристичних кластер1в на територи Подтля
Вшницький державний педагопчний ушверситет iменi Михайла Коцюбинського, м. ВЫниця,
e-mail: Lkyrylyukm@rambler.ru
Анотаця. В загальних рисах охарактеризовано основы туристичн ресурси Под'1лля. Визначено, що регон мае значн/' туристичн/' ресурси. Дано характеристику дiючим туристичним кластерам на територи Под/'лля. Розглянуто перспективи створення нових туристичних кластере. Проаналiзовано особливост/' органiзаují таких кластерв: «Кременець», «Вiнниuя», «Буша», «Межибжжя», «Медобори - Сатанв». Обгрунтовано необх/'дн/'сть створення на баз/' уже д/'ючих туристичних кластерв м/'ста Кам'янець-Подтьський та району единого кластеру «Кам'янець на Подiллi». Передбачено, що в майбутньому вiн стане ядром мiжрегiонального багатофункцонального туристичного кластеру.
КлючовI слова: туристичний кластер, туристичн ресурси, туристичн/' об'екти, сльський туризм.
Вступ
Туристична галузь УкраТни е одшею з небагатьох галузей господарства нашоТ краТни яка вщносно стабтьно розвиваеться в останш роки. Паралельно з розвитком вщбуваеться I пошук найбтьш економ1чно випдних шлях1в ТТ' оргашзаци. На сьогодшшнш день пропонуеться бтьше десятка вар1ант1в оптимального вир1шення цього питання. Одним 1з таких перспективних напрямш нами бачиться створення туристичних кластер1в.
Мета показати особливосл створення туристичних кластер1в з врахуванням Тх рег1ональних особливостей та подальшого використання в практичнш д1яльност1.
Матерiали i методи
Вперше терм1н «кластер» почали використовувати в промисловост [7]. Але дуже швидко цей терм1н появився I в туризм1. В узагальненому вигляд1 п1д туристичним кластером розумшть взаемод1ю р1зних туристичних п1дприемств як1 використовують сп1льн1 туристичн1 ресурси I сконцентроваш на певн1й територ1Т. Розглядов1 теоретичних основ створення I д1яльност1 кластер1в в туризм! в останш 3-7 рок1в прид1лена певна увага в роботах Гайдука А.Б. [2], Гоблик В.В. [3], ЧорненькоТ Н.В. [11], ГонтаржевськоТ' Л.1. [4]., Басюк Д. [1] Семенов В.Ф., Мозгальoва В.М., Давиденко 1.В. [9], Л.М. Томаневич [10]
Зокрема Л. I. Гонтаржевська безпосередньо обфунтовуе науково-практичш засади туристичного кластеру та вказуе на особливосп впровадження ц1еТ модел1 в практику [4]. Семенов В.Ф., Мозгальoва В.М., Давиденко 1.В. [9] дослщжують кластерну модель в рекреац1йн1й галуз1, I характеризують ТТ як провщну форму територ1альноТ орган1зац1Т туристичних пщприемства. Вони ж стверджують, що саме кластер стимулюе економ1чне зростання репону через створення додаткових робочих мюць.
Практичн1 аспекти функц1онування туристичного кластеру локального р1вня як фактору пщвищення конкурентоспроможност1 туристичного продукту окремого мюта розглядае Басюк Д. на приклад! м1ста Кам'янець-Под1льський [1]. Окремим аспектам д1яльност1 туристичних кластер1в присвячен1 роботи I шших науковц1в.
Результати i обговорення
Туристичн1 кластери явище нове для такого давнього туристичного репону як Подтля. 1х створення припадае на початок XXI стол1ття. Вс1 д1юч1 на сьогодн1шн1й день кластери репону знаходяться на початковш стади свого розвитку. Вони ще не в повнш м1р1 використовують наявний туристично-рекреац1йний потенц1ал територ1Т. Але щоб його використовувати, необхщно знати його особливостк Дамо Тм коротку характеристику.
Подтля належить до регюшв нашоТ краТни з значними та р1зноман1тними рекреац1йними ресурсами. В першу чергу необхщно вщм1тити значну р1зномаштнють рельефу. На його територи розташоваш так1 ц1кав1 геоморфолог1чн1 об'екти як Товтри, Кременецький кряж, Мале Полюся, Вороняки, Гологори, Подтьсьм Пол1сся, Оптля. Кр1м того, на п1вдн1, Подтля сильно розчленоване притоками Днютра, що дае змогу багатьом дослщникам видтяти тут горбог1рний («каньйоний») тип мюцевосл I робить цю м1сцев1сть надзвичайно мальовничою [6].
Густа р1чкова мережа ще бтьше посилюе мальовнич1сть репону. Особливо це проявляеться на швдш. Каньйонопод1бна долина Дн1стра та нижшх теч1й його приток завжди вабила I вабить велику
ктькють туриспв i звичайних цiкавих. Центральна i пiвнiчна частини Подiлля характеризуемся великою кiлькiстю ставкiв, що створен не тiльки на середнiх i малих рiчках, але навiть на невеличких струмках. ^м того природа надшила цей край i значною кiлькiстю пiдземних вод. У Тх складi необхiдно видiлити мiнеральнi води. Далеко за межами регiону вiдомi такi Тх види як «Збручанська», «Регiна», «Микулинецька», «Новозбручанська», «Барчанка», «Перлина Подiлля», «Нафтуся Прикарпатсько-Збручанська» та iншi
Територiя регiону характеризуеться i досить значними ^матичними вiдмiнностями. Весна в швденних районах регiону приходить на 2-3 тижн ранiше нiж на швночк Вiдповiдно i достигання раншх овочiв i фруктiв в швденних регюнах вiдбуваеться значно ранiше шж на пiвночi.
Все це стало основою значноТ диферен^аци вiдповiдно i рослинного свiту, який за ктькютю видiв та Тх унiкальнiстю поступаеться лише Карпатам та Криму. Люи Подтля також характеризуеться рiзноманiтнiстю видового складу i мають значнi регюнальш вiдмiни.
В наслiдок такого природного рiзноманiття, в регiонi було створено найбтьший в eвропi Нацiональний природний парк «Подтьсьм Товтри» а також ряд менших НПП та РЛП.
^м природних багатств край славиться значною ктькютю юторико-культурних пам'яток. Правда бтьшють з них розташованi або в захщнш, або в центральна частинi регiону. Тут в першу чергу необхщно вiдмiтити перлину краю - мюто Кам'янець-Подiльський, який за ктькютю пам'яток юторп та культури поступаеться лише Львову та Киеву. Серед шших значних центрiв туризму Подтля видiляються ПочаТв, Зарваниця, Лядова, Летичiв, Меджибiж, Кременець, Буша, Саташв, Тульчин, Немирiв, Вишнiвець, Збараж. ^м того, регiон мае понад 50 мюць де е залишки середньовiчних фортець та замкiв.
Уже дектька рокiв в регiонi активно розвиваеться промисловий (шдус^альний) туризм. Його центрами е Хмельницька АЕС (м. Нетшин) та головне пщприемство «Рошен» (м. Вшниця). Екскурсп на цi об'екти розписан на декiлька тижнiв i навiть мiсяцiв.
Вся ця сукупнють природних особливостей територи та юторико-культурних пам'яток дала змогу штенсивно розвивати на територи Подiлля рiзнi види туризму. Тх розвиток сприяв, в свою чергу, поступовому розвитку галузей, що виконували роль шфраструктурного забезпечення. Наступним етапом розвитку туристично-рекреацшноТ галузi було створення одного з перших в УкраТ'ш кластеру стьського туризму «Оберю> у селищi Грицiв Шепе^вського району ХмельницькоТ областi. Пiзнiше було створено ще ряд таких кластерiв.
На сьогодшшнш день в регюш активно працюють такi кластери: «Кам'янець» (м. Кам'янець-Подiльський), «Кам'янецький дивокрай» (с. КолибаТвка, Кам'янець-Подiльський район), «Оберю» (смт. Грицiв, Шепетiвського району); кластер стьського туризму «Мальовнича Бережанщина» (Бережанський район, Терноптьська область); кластерне утворення «Подтьська гiльдiя ремiсникiв» (м. Кам'янець-Подтьський).
Кожний iз цих кластерiв ставить перед собою певну мету. Наприклад, кластер «Оберю» активно популяризую не ттьки в УкраТж, але i далеко за ТТ межами переваги стьського способу життя та красу природи ^вшчного Подiлля. До його складу входить понад 20 агроосель. Вс вони мають рiзну категорш класностi, тобто можуть надати послуги рiзного рiвня комфортностi i вщповщно до вимог вiдпочиваючих. Крiм того, в структуру кластеру входять садиби як надають iншi послуги (транспорту, риболовл^ екскурсiйного обслуговування, харчування та ш.). Також кластер активно сшвпрацюе з Вищим художнiм училищем, що знаходиться в селищi i виготовляе сувешри для туристiв. Що така модель е дiевою говорить той факт, що тут постшно вщпочивають туристи не тiльки з рiзних регiонiв УкраТни, але i Ымеччини, Нiдерландiв, США.
В той же час «Подтьська гiльдiя ремiсникiв» займаеться реконструкцiею середньовiччя. Вони досить усшшно працюють i поступово розширюють сфери свого впливу.
Але це поки-що першi подiбнi утворення на територи Подтля. Разом з тим, в деяких його частинах склалися ус умови для оргашзаци подiбних туристичних кластерiв. В першу чергу назрта така необхiднiсть у пiвнiчнiй частит ТерноптьськоТ областi. Саме тут знаходиться один iз всеукраТнських центрiв православ'я - м. ПочаТв iз знаменитою ПочаТвською Лаврою. ТТ щорiчно вщвщуе вiд 30 до 40 тисяч паломнимв та звичайних екскурсантiв. Але для розмщення значноТ кiлькостi паломниш, особливо у великi релiгiйнi свята, гостро вщчуваеться нестача мiсць для ночiвлi.
За 25 км вщ Почаева знаходиться м. Кременець. На його територи збереглися залишки КременецькоТ фортець яку не змогли взяти нав^ь орди монголо-татар. Вона е добре вщвщуваним туристичним об'ектом. Також в мю^ е цiкавий i досить вiдвiдуваний краезнавчий музей, жшочий монастир та ряд пам'яток арх^ектури. Поряд з мiстом знаходиться «Божа» гора - мiсце паломництва православних.
В 24 км швденшше Кременця знаходиться невеличке мютечко Вишнiвець. В ньому досить добре збер^ся палац князiв Вишневецьких який входить до складу юторико-культурного заповiдника «Замки Тернопiлля». Саме ^ населенi пункти та екскурсшш об'екти, що розташованi в них або поряд, мають стати основою для створення туристичного кластера «Кременець» або «Кременецьм гори». Уже найближчим часом необхщно створити шформацшний центр який би координував туристичш потоки цього досить цкавого регюну з великим туристичним потен^алом. Крiм цих мют та мiстечок, в
навколишшх селах е Bei умови для розвитку стьського туризму. Але головною проблемою його розвитку е практично повна необiзнанiсть мюцевих жителiв з вимогами до осель зеленого туризму та вщсутнють зв'язмв з туристичними фiрмами, що органiзовують тури в ц мiсця та потребують закладiв розмiщення туристiв та паломникiв. Наявнють постiйних потокiв туристiв якi зупиняються на декiлька днiв, викличе, в свою чергу,необхщнють удосконалення закладiв харчування та розвитку сфери обслуговування.
Також е необхщнють створення кластеру «Вшниця». Якщо рашше головы туристичш потоки в мюто були спрямоваш до Нацюнального музею-садиби М.1. Пирогова, кондитерськоТ' фабрики «Рошен» та ставки «Вервольф», то пiсля введення в дш найбiльшого в eвропi свiтломузикального фонтану «Рошен», не дивлячись на сезонний характер його роботи, ктькють туриспв у мют виросла в дектька раз. Вщповщно це визвало i розвиток вiдповiдноï iнфраструктури навколо нього - було побудовано iгровi дитячi майданчики, кафе, ресторани (з виглядом на фонтан). Туристам пропонуеться рiзноманiтна сувешрна продукцiя. Крiм того туристи почали актившше вiдвiдувати i iншi об'екти мiста -музей М. Коцюбинського, музей Повiтряних Сил ЗСУ, «Мури», краезнавчий музей, Вежу, фiрмовий магазин корпорацiï «Рошен», музей ретромоб^в. До послуг туристiв екскурсiйнi тури по центру мюта та трамвайна екскурая мiстом на трамваТ' «Везунчик». В мют е достатня ктькють готелiв, а навколо мiста баз вщпочинку та садиб сiльського туризму. Але поки-що вщсутнш единий центр який би координував роботу вах цих об'ек^в та органiзацiй i оперативно реагував би на змшу кон'юктури ринку.
Складовою частиною новоствореного кластеру мае стати селище Вороновиця, що знаходиться лише в 20 км швденно-схщшше Вшниц обабiч мiжнародноï траси Львiв - Кiровоград. Саме тут знаходиться музей юторп авiацiï та космонавтики а також активно розвиваеться стьський зелений туризм. На околицях селища розташовано декiлька приватних баз вщпочинку з досить високим рiвнем комфортность
До цього ж кластеру шзшше можна було б пщключити туристичш об'екти м. Немирова й санаторш «Авангард» який знаходиться в ньому. Санаторш та парк, що його оточуе, мае статус санаторш регюнального рiвня i користуеться значною популярнютю. Немирiв знаходиться в 43 км (35 хв. Т'зди автобусом) вщ Вшниц на трас Львiв - Кiровоград i е зручним з точки зору транспортноТ' доступносл.
На пiвднi Вiнницькоï област активно формуеться туристичний кластер «Буша». Його основою е державний юторико-культурний заповщник «Буша» та заказник державного значення «Гайдамацький яр» з ушкальними дохристиянськими скельними зображеннями. Село Буша, ще 3-5 рош тому знаходилось в депресивному сташ. Пiсля «розкрути» заповiдника село почало поступовi вщроджуватись. Вiдновили роботу магазини, до заказника вщремонтували дорогу та обладнали стоянку для транспорту. В самому заказнику створили дектька зон вщпочинку. За останнш рк, в селi було обладнано дектька садиб стьського зеленого туризму. Вони почали користуватись значною популярнютю в весняно-осшнш перюд, коли сюди прибувають туристи на дектька дшв, а пщ час проведення фестивалiв каменетесання вщчуваеться навiть Тх нестача.
Колектив пра^внимв заповiдника дружнш i активно працюе над вдосконаленням структури та поповненням експона^в. Вони ж е власниками садиб зеленого туризму та виробниками значноТ частина сувешрноТ' продукци'. ^м того в них можна отримати шформацш про екскурсшш об'екти iнших сiл Ямптьського району. Тобто ми маемо майже вс ознаки кластеру. Основною ж його проблемою е слабка шформацшна забезпеченють та пропаганда унiкальноï краси цього приднютровського краю. Ще одшею проблемою активного його розвитку е вщсутнш взаемозв'язок з неподалк розташованим с. Клембiвка, де практично все село займаеться знаменитою на всю Украшу «клембiвською вишивкою». На нашу думку, Тх поеднання в единий кластер було б економiчно вигщне обом сторанам i сприяло б Тх швидкому розвитку.
В центральнш частиш Подiлля необхiдно створити багатофункцюнальний кластер «Межибiжжя». До його складу увшшли б державний iсторико-культурний заповщник «Межиб1ж», комплекс споруд засновника хасидизму Баал-Шем Това, комплекс екскурсiйних об'еклв селища Летичiв (залишки Летичiвського замку (1598 р.), Домшканський оборонний костьол з кляштором (1606 р.), Михайлiвська церква). Враховуючи те, що на територи МеджибожзькоТ форте^ постiйно проводяться юторико-культурнi фестивалi всеукраТ'нського та мiжнародного рiвнiв, тут завжди бракуе житла. Тому слщ очiкувати найближчим часом швидкий розвиток сiльського туризму. I знову виникне необхщнють у створенш единого координацшного центру, який би швидко реагував на потреби туриспв. ^м того необхiдно належне облаштування стихшного ринку сувенiрноï продукци який перюдично виникае бiля фортецк
Значнi перспективи економiчного характеру мало б i створення туристичного кластера «Медобори - Саташв». До його складу могли б увшти Державний курорт «Саташв», природний заповщник «Медобори», а також екскурсшш об'екти селища Саташв та його околиць. ^м того як екскурсшш об'екти можна використати закинув вапняковi кар'ери, що знаходяться на околицях слища Закупне в 18 км вщ Сатанова. Створення цього кластера цкаве тим, що в адмшютративному вщношенш вш буде знаходитись на територiях двох областей - ХмельницькоТ i ТерноптьськоТ i на його основi можна було б апробувати ефективнють дiяльностi мiжобласного кластера.
Найбтьш потужним туристичним кластером все ж мае бути модершзований туристичний кластер «Кам'янець на ПодтлЬ. На сьогодшшнш день лише Кам'янець-Подтьська фортеця офщшно приймае щор1чно понад 200 тисяч шоземних та внутр1шн1х турист1в. Для Тх обслуговування необх1дно створення вщповщноТ, ефективно дшчоТ 1нфраструктури. Таку шфраструктуру, через брак державних кошт1в, швидко можуть створити туристичн1 кластери.
На сьогодшшнш день на територи мюта Кам'янець-Подтьський та району, практично вщособлено ефективно д1ють три туристичн1 кластери - «Кам'янець» (м. Кам'янець-Подтьський), «Кам'янецький дивокрай» (с. КолибаТвка, Кам'янець-Под1льський район), «Подтьська г1льд1я ремюнимв» (м. Кам'янець-Подтьський). Кр1м того, в м1ст1 та його околицях, функцюнуе мережа готел1в, кемп1нг1в, баз в1дпочинку, кафе та ресторашв, як1 також не становлять единого цтого.
На нашу думку мае бути единий центр координаци роботи вс1х цих заклад1в. Вс1 зац1кавлен1 сторони такого кластеру сптьними зусиллями можуть орган1зувати 1нформац1йно-координац1йний центр куди б оперативно передавалася б уся необхщна шформац1я, а в1н, в свою чергу швидко реагував на потреби туриспв I члешв кластеру.
Також в д1яльн1сть цього кластеру потр1бно б1льш активно включати стьськогосподарськ1 колективи, фермер1в та приватних п1дприемц1в як1 б спец1ал1зувалися на вирощуванш та постачанн1 для кластеру р1зномаштноТ, еколог1чно чистоТ с1льськогосподарськоТ продукци. Кр1м того, саме кластер, зможе стимулювати I фшансово п1дтримати розвиток стьського зеленого I еколог1чного туризму. Також кластер мае активно сшвпрацювати з базами вщпочинку, що розташоваш на берез1 Дн1стровського водосховища. Вони мають змогу надати туристам можливють вщпочити в еколог1чно чист1й мюцевосп на територи НПП «Под1льськ1 Товтри». Науковцями цього парку розроблено бтьше десятка екскурсшних маршрут1в, в тому числ1 вузькоспец1ал1зованих. Сп1впраця кластеру з парком дала б можливють в повнш м1р1 використати туристичний потенц1ал рег1ону.
В майбутньому цей кластер стане ядром створення потужного м1жобласного туристичного кластеру. Сюди можуть бути включен спелеолопчний комплекс, що розташований на територи Борщ1вського району ТерноптьськоТ област1 та туристичний комплекс м. Хотин ЧершвецькоТ област1, основою якого е Хотинська фортеця. Кр1м того в рад1ус1 30-40 км знаходяться залишки фортець Х1У-ХУ11 стол1ть, як1 також будуть включен! в туристичш маршрути.
Перспективним е створення на баз1 садиб с1льського зеленого туризму Барського району ВшницькоТ област потужного кластеру, аналог1чного кластеру «Обер1г», але його особлив1стю буде те, що садиби, на вщмшу вщ Гриц1вського, розташован1 не в одному селищ1, а по територ1Т всього району.
В шших частинах Подтля передумови для створення туристичних кластер1в, на сьогодшшнш день, м1шмальш. Але можна стверджувати, що в найближч1 2-3 роки так1 умови виникнуть в багатьох частинах краю.
Висновки
На територи Подтля сьогодш активно функцюнують 5 туристичних кластер1в. Вони маю або вузьку спец1ал1зац1ю («Под1льська гтьд1я рем1сник1в», «Обер1г»), або багатопроф1льн1 (Кам'янець»). Разом з тим уже визрти вс1 умови для створення нових кластер1в на п1вноч1 ТерноптьськоТ обласп, В1нниц1, Буш1, Меджибож1, Сатанов1, Бару. Кр1м того необх1дно об'еднати д1юч1 туристичн1 кластери Кам'янця-Под1льського в один, що значно пщвищить економ1чну ефективн1сть Тх д1яльност1.
Лтература
1. Басюк Д. Кластерна модель як фактор пщвищення конкурентоспроможностi туристичного продукту мюта Кам'янця-Подтьського / Д. Басистюк // Економiст. - 2008. - № 10. - С. 40-42.
2. Гайдук А.Б. 1нтегрований туристичний концерн - сучасна форма туристичного пщприемства в умовах глобалiзацií / А.Б. Гайдук // Репональна економка. - 2006. - №2. - С. 204-211.
3. Гоблик В. В. Економiчна суть класт^в та особливост Тх утворення i функцюнування у туристично-рекреацiйнiй сферi / В. В. Гоблик // Науковий вюник УжНУ. Серiя „Економiка". Вип. 24. - Ужгород, 2007. - С. 151-159 с.
4. Гонтаржевська Л.1. Ринок туристичних послуг в УкраТнг Навчальний поабник. / Л.1. Гонтаржевська. - Донецьк: Схщний видавничий дiм, 2008. - 180 с.
5. Дишловий I. М. Особливосп функцюнування репонального рекреацiйно-туристичного кластеру та його регулювання / Дишловий I. М. // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua.
6. Кирилюк Л.М. Ландшафти ПодтьськоТ височинноТ висотно-ландшафтноТ области як об'екти туризму / Л.М. Кирилюк //Наую^ записки ВЫницького державного педагогiчного унiверситету iм. М. Коцюбинського. Сер. Географiя. - Вiнниця, 2013. - Вип. 25. - С. 102-108.
7. Портер М. Конкуренция / М. Потер // Пер. с англ.: Уч. пос. - М: Издательский дом "Вильямс", 2003. - 495 с.
8. Проект Концепцп створення кластерiв в УкраТш [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.me.gov.ua.
9. Семенов В.Ф. Репональний рекреацшний кластер у контекс^ структурноТ перебудови економки регiону /В.Ф. Семенов, В.М. Мозгальова, 1.В Давиденко // Репональна економка. - 2006. - №3. - С. 78-89.
10. Томаневич Л.М. Орган1зац1йно-економ1чний мехашзм управлшня туристично-рекреац1йними комплексами в УкраТн1. /Л.М. Томаничев. Дис. канд. екон. наук: 08.02.03/ Льв1вський нацюнальний ун-т ¡м. 1вана Франка. -Льв1в, 2005.
11. Чорненька Н. В. Орган1зац1я туристичноТ 1ндустр1Т: Навчальний пос1бник / Н.В. Чорненька - К.: Ат1ка, 2006.264 с.
12. ОфЩмний сайт ДержавноТ служби туризму I курорт1в УкраТни [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.tourism.gov.ua
Аннотация. Л. М. Кирилюк Перспективы создания туристических кластеров на территории Подолья. В общих чертах охарактеризовано основные туристические ресурсы Подолья. Определено, что регион имеет значительные туристические ресурсы. Дана характеристика действующим туристическим кластерам на территории Подолья. Рассмотрено перспективы создания новых туристических кластеров. Проанализировано особенности организации таких кластеров: «Кременец», «Винница», «Буша», «Межибожье», «Медоборы-Сатанов». Обосновано необходимость создания на основе уже действующих туристических кластеров города Каменец-Подольский и района единого кластера «Каменец на Подолье». Спрогнозировано, что в будущем он станет ядром межрегионального многофункционального туристического кластера.
Ключевые слова: туристический кластер, туристические ресурсы, туристические объекты, сельский туризм.
Abstract. L. M. Kyrylyuk Prospects for the creation of tourism clusters in the territory of Podolia Outlined the main tourism resources Podolia. Determined that the region has a significant tourism resources . The characteristic of the tourist cluster in Podolia. Considered the prospect of creating new tourist clusters. Analyzed the characteristics of the organization of such clusters "Kremenets", "Vinnitsa", "Bushа", "Mezhibozhe", "Medobory-Satanоv". Justified by the need to establish on the basis of existing clusters tourist town of Kamenetz-Podolsk district and a single cluster "Kamenetz on the Podolia." Predicted that in the future it will become a multifunctional core interregional tourism cluster».
Keywords: tourism cluster, tourism resources, tourist facilities, rural tourism.
Поступила в редакцию 02.02.2014 г.
