CC BY
46УДК 383.483.12.728.81(075.8)
Аншко Н. П.
РуУни середньов'чних заммв \ фортець УкраУни та Ух рекреацйно-туристичне використання (на приклад! Карпато-Подтьського регюну)
Чершвецький нацюнальний ушверситет iменi Юрiя Федьковича, м. е-таН: veprik.geogr@mail.ru
Чернiвцi
Анотаця. У статтi подано подл рун середньовiчних замкв та фортець Карпато-Подiльського регiону за станом Ух сучасного рекреацйно-туристичного використання. Проаналiзовано фестивалi, як проходять на територ/'ях цих пам'яток. На прикладi Польщ наведено перелк основних заход/'в, що були здйснення для збльшення туристичноУ привабливостi рун середньовчних замкв та фортець краУни.
Ключовi слова: руУни середньовiчних замкв, фестиваль, рекреацйно-туристичне використання.
Вступ
В УкраТш на вщмшу вщ шших краТн, де збереглись середньов1чш замки та фортец1, бтьшють таких пам'яток арх1тектури перебувають сьогодш у руТнах. Наприклад, на територи сусщньоТ 1з нами Польщ1 збереглось бтьше п'ятсот середньов1чних замк1в та фортець, ям розкидан1 по вс1й краТн1. З них добре збережеш - 401, збережеш - 49, у руТнах - 107 [12].
Чи е привабливими для турист1в руТни цих пам'яток? Вщповщь однозначна: так. Але наявност т1льки нап1взруйнованоТ пам'ятки для сучасного туриста не завжди достатньо, щоб задовольнити своТ потреби. Для цього кожний об'ект мае бути прилаштований для туристичного огляду. Кр1м цього пам'ятка мае охоронятись та на ТТ територи мае бути проведений комплекс ремонтно-реставрацшних роб1т, щоб припинити ТТ подальше руйнування. Тому збереження руТн цих пам'яток та бтьше Тх залучення до туристичноТ д1яльност1 е надзвичайно важливими завданнями.
Результати та обговорення
Бтьшють середньов1чних замш I фортець УкраТни або Тх руТн та залишш зосереджеш на територи Карпато-Под1льського рег1ону. Всього таких пам'яток у репош нал1чуеться 87. Стан багатьох з них -критичний. Пам'ятки не охороняються, а вщсутнють ремонтно-реставрац1йних роб1т тощо прискорюють Тх подальше руйнування. Це зумовлюе низький р1вень туристичноТ привабливосл багатьох оборонних пам'яток середньов1ччя в репош. На територи Карпато-Подтьського регюну ттьки 21 пам'ятка е вщносно добре збереженою [1]. З семи областей Карпато-Подтьського регюну за ктькютю середньов1чних замк1в та фортець або Тх руТн I залишш, а також замш перебудованих у палаци чи палац1в збудованих на мюцях замш, на першому мют1 Тернопльська область (32 пам'ятки, з яких у руТнах - 28), дал1 йдуть Львiвська (15, у руТнах - 6), Хмельницька (13, у руТнах - 11), Закарпатська (10, у руТнах - 7), В/'нницька (9, у руТнах - 7), 1вано-Франк/'вська (7, у руТнах - 7) та Черн'вецька (1).
Жодна пам'ятка регюну не може сьогодш в повнш м1р1 задовольняти потреби туриспв, через вщсутнють тих чи шших заход1в, роб1т тощо. Основними з яких е вщсутнють ремонтно-реставрацшних роб1т, впорядкування територи пам'ятки та ТТ охорони. За станом сучасного рекреацшно-туристичного використання середньов1чш замки та фортець регюну дослщження суттево р1зняться. Нами рашше вс1 ц1 пам'ятки були подтеш на чотири групи [1]. При подт1 на групи в першу чергу враховувалось: 1) сучасний стан рекреацйно-туристичного використання та збереження пам'ятки; 2) /сторико-культурне значення (цннють) пам'ятки; 3) проведення або в'дсутн'сть ремонтно-реставрацшних робiт, впорядкування територи пам'ятки. Також при подт1 на групи було враховано чи був перебудований замок у палац або споруджений на мюц1 замку.
РуТни середньов1чних замш та фортець представлен! у другш та четвертш групах. Друга група подтяеться на три пщгрупи.
Найкращим рекреацйно-туристичним використанням серед рун замюв та фортець характеризуються об'екти першоУпдгрупи другоУ групи [1]. До неТ увшшли руТни дев'яти пам'яток у м. Кременець, м. Теребовля та м. Бережани ТернопльськоУ област'!, у м. Галич 1вано-Франк'1вськоУ област'!, у м. Львiв, у с. Старе Село Пустомит'тського району та с. Урич Скол'тського району Льв'тськоУ област'!, у м. Хуст та с. Невицьке Ужгородського р-ну ЗакарпатськоУ област'!. На Тх територ1ях була проведена або тривае консервац1я, реконструкц1я, впорядкування територи тощо (руТни замш I фортець у м. Кременець та м. Бережани ТернопльськоУ област'!, у м. Галич 1вано-ФранквськоУ област'!, у м. Льв/'в та с. Урич Скол'тського району ЛьввськоУ област) Навколозамков1
територи е мiсцями вiдпочинку мiсцевого населення, туристГв та мають об'екти туристичноТ iнфраструктури (руТни замкiв та фортець у м.Теребовля ТернопльськоУ област/, у м. Льв'в та с. Урич Скол^вського району Льв^вськоУ област/, у с. Невицьке Ужгородського р-ну ЗакарпатськоУ област/). 1'х територи е мюцями проведення ашмацшних та шших заходiв для туристГв (руТни замкiв у м. Кременець ТернопльськоУ област/, в с. Старе Село Пустомит^вського району та с. Урич Скол^вського району ЛьввськоУ областi на територи Державного сторико-культурного заповедника "Тустань". Бтя руТн бшьшосп заммв до послуг туристГв екскурсоводи та продаються сувешри i рiзноманiтна друкована продукцiя про юторш пам'ятки.
Особливе мiсце в цш пiдгрупi пам'яток належить наскельному мюту-фортец IX-XIII ст. Тустань. На вщмшу вiд iнших оборонних споруд - ця була створена на скелях [8].
До другоТ шдгрупи увшшли руТни шести замкiв ТерноптьськоТ областi в м. Скалат Пдволочиського району, смт. Микулинц Теребовлянського р-ну, с. Кривче Борщвського р-ну, с. Язловець, с. Пдзамочок i смт. Золотий Потiк Бучацького р-ну та руТни замку в с. Буша Ямпльського р-ну В'тницькоУ област'!. Об'еднання цих семи пам'яток в одну шдгрупу зумовлено ктькома сптьними позитивними та негативними рисами. Позитивы: руТни замш у Терноптьськш та Вшницькш областях входять до складу Нацюнального заповедника «Замки Терноптля» i Державного юторико-культурного заповiдника "Буша" (створеного у 2000 р.). Цей статус передбачае проведення консерваци, реконструкцГТ та впорядкування територи пам'ятки або здшснення цих робГт у недалекому майбутньому. Там роботи вже тривають на територи Скалатського замку. Сптьними негативними рисами для пам'яток цГеТ групи е: а) як об'екти туризму вони не е сьогодш популярними та мало вщомГ громадськосп; б) не використовуються або мало використовуються в туристичному бiзнесi.
До третьоТ пдгрупи вщнесеш менш вГдомГ руТни або залишки середньовiчних замкiв, якГ е пам'ятками архГтектури нацiонального та мюцевого значення, проте Тх територiТ не впорядковаш, що створюе проблеми для Тх огляду туристами; не проводяться ремонтно-реставрацшш роботи, ашмацшш та шшГ заходи для туристГв тощо. До цГеТ групи належать руТни та залишки середньовiчних замкiв у 38 населених пунктах: ВтницькоТ областi (м. Бар, м. Хмльник, м. Шаргород, с.Озаринц Могил/в-Подльського р-ну, с. Селище Тивр'вського р-ну,); ЗакарпатськоТ (м. Виноградов, смт. Королеве Виноград'вського р-ну, с. Квасове Берегвського р-ну, с. Середне Ужгородського р-ну); 1вано-ФраншськоТ (м. Надв/рна, с. Пн/'в Надв/рнянського р-ну, с. Раковець та смт. Чернелиця Городенювського р-ну, с. Мар/ямпль Галицького р-ну, смт. Рожнят/в Рожнят'вського р-ну,); ЛьвГвськоТ (м. Добромиль Старосамб'рського р-ну), ТерноптьськоТ (м.Бучач, смт. Зал/зц Збор'вського р-ну, смт. Гусятин, с. Сидор/в та с. Личк/вц Гусятинського р-ну, с.Висчка, с. Кудринц та с. Окопи Борщ/вського р-ну, с. Буданв та с.Долина Теребовлянського р-ну, с. Старий Збараж Збаразького р-ну, с. Токи Пдволочиського р-ну, с. Новослка Зал/щицького р-ну; ХмельницькоТ (м. Старокостянтинв, смт. Летичв Летич^вського району, с. Зшьюв Вньковецького р-ну, с. Сутк/вц/ Ярмолинецького р-ну, смт. Сатан/в Городоцького р-ну, с. Чорнокозинц, с. Жванець та с. Рихта Кам'янець-Подльського р-ну).
До четвертоТ групи увшшли руТни та залишки замш перебудованих у замки-палаци або палацГв збудованих на мют замку в 13 населених пунктах репону дослщження: ВтницькоТ област (смт. Шпикв Тульчинського району), ЗакарпатськоТ (с.Довге 1ршавського р-ну,), ЛьвГвськоТ (смт. Поморяни Золочвського р-ну, с. П/дг/рц Стрийського р-ну), ТерноптьськоТ (м. Чортк/в, с. Ягльниця та с. Колидняни Чортквського р-ну, смт. Скала-Подльська Борщ/вського р-ну, смт. Гримайл/в Гусятинського р-ну, с. Ниркв (Червоноград) Зал/щицького району), ХмельницькоТ (м. 1зяслав Кам'янець-Подльського р-ну, с. Пан/вц, смт. Чорний Остр/в Хмельницького р-ну). Ва пам'ятки цГеТ групи за ступенем Тх використання подГбш до пам'яток другоТ шдгрупи другоТ групи.
Цей подт середньовiчних замш та фортець за станом рекреацшно-туристичного використання середньовiчнi не е сталим i може з часом змшитись.
НайяскравГшими заходами, що приваблюють чимало туристГв, е рiзноманiтнi фестиваль Все частше вони вщбуваються сьогодш на територГях збережених замш та фортець УкраТни або Тх руТн [2]. РуТни середньовГчних замш та фортець Карпато-Подтьського репону, що е об'ектами фестивального туризму, представлен в таблицГ 1.
Фестивале якГ сьогодш вщбуваються на територГях середньовГчних замш або фортець, рГзноТ тематики, проте переважають фестивалГ вшськово-юторичноТ реконструкцГТ та середньовГчноТ культури. До них належать: Фестиваль середньовГчноТ культури «Ту стань» (руУни наскельноУ фортец «Тустань» IX-XIII ст., с. Урич, Скол^вський район, Льв/вська область, територ/я заповедника "Тустань'), ВсеукраТнський фестиваль середньовГчноТ культури "Королева Бона" (руУни замку XII ст., м. Кременець, Тернопльська область) та шшк
Прикладами музичних фестивалГв можуть бути: МГжнародний музичний фестиваль «STARE SELO» та Фестиваль «Захщ 2010» (руУни замку XVI-XVII ст., с. Старе Село, Пустомит1вський район, Льв/вська область).
Найменше на територГях середньовГчних замш та фортець сьогодш проходить етнографГчних фестивалГв. ТричГ був проведений етнофестиваль «Дженджур Фист» (руУни замку другоУполовини XVI ст., с. Пнв, Надв1рнянський р-н, 1вано-Франювська обл.).
Таблиця 1.
Ру'ши середньовiчних замкiв та фортець Карпато-Подшьського регiону, що е об'ектами __фестивального туризму_
Назва областi Всього замке (фортець) У рунах Об'екти фестивального туризму
Ктькють Назва
Терноптьська 32 28 5 РуТни Кременецького замку РуТни Бережанського замку РуТни Теребовлянського замку РуТни Скалатського замку РуТни Сидор1вського замку
Льв1вська 15 6 3 РуТни наскельноТ фортец1 "Тустань" РуТни Старостьського замку РуТни Добромильського замку
Хмельницька 13 11 - -
Закарпатська 10 7 - -
ВЫницька 7 7 - -
1вано-Франк1вська 7 7 1 РуТни Пшвського замку
Черн1вецька 1 - - -
Всього 87 66 9
Щороку розширюеться географiя фестивалiв, проте повiльнiшими темпами, нiж збтьшення 1х кiлькостi (таблиця 2). 1з ^еТ таблицi видно, що за останн п'ять рокiв, кiлькiсть середньовiчних замкiв та фортець, де почали проходити фестивале зросла удвiчi. Основна частка «нових» об'eктiв фестивального туризму - це пам'ятки, що знаходяться у руТнах i потребують проведення ремонтно-реставрацiйних робiт. Тому започаткован на 'х територiях фестивалi, мають на метi привернути увагу громадськосп до проблем зруйнованих середньовiчних замш та фортець.
Таблиця 2.
Розподт по роках проведення фестивалiв у середньовiчних замках та фортецях Карпато-_Подтьського регiону Украши (2001-2013 рр.)_
Назви замгав або фортець Роки проведення фестивал1в
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Терноптьська область
Вишневецький замок • • • • • •
Збаразький замок • •
Ру/'ни Кременецького замку • • • • •
Ру/'ни Бережанського замку • • • • •
Ру/'ни Теребовлянського замку • • • • •
Ру/'ни Скалатського замку • •
Ру/'ни Сидор/'вського замку •
Льв1вська область
Золоч'/вський замок • • • •
Олеський замок • • • • •
П/'дгорецький замок • • • • •
Св/'ржський замок •
Ру/'ни наскельноГ фортец "Тустань"
Руни Старостьського замку • •
Руни Добромильського замку •
Хмельницька область
Кам'янець-Подiльська фортеця
Меджибцький замок • • •
Закарпатська область
Мукач'еський замок • • •
Ужгородський замок •
ЧинадИ'вський замок • •
1вано-Франювська область
Руни Пн/'вського замку \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ | • | • | •
Черн1вецька область
Хотинська фортеця
Всього об'ектiв фестивального туризму 1 3 4 5 6 4 3 5 10 12 12 12 12
• - замок або фортеця, що е мюцем проведення фестивалю
Вперше в Карпато-Подтьському perioHi фестиваль було проведено на територи ру'''н Кременецького замку (таблиця 3). Сьогодш п'ять з дев'яти пам'яток, що в рушах, приймають фестивалi не регулярно. На ïx територiях вiдбулись один або два фестиваль Найчастiше мюцем проведення фестивалiв були ру'ши Кременецького, Теребовлянського та Бережанського заммв, а також наскельно''' фортецi «Тустань». Але там проходили фестивалi не бтьше одного разу на рiк.
Найвщомшим та наймасовiшим е щорiчний фестиваль середньовiчноï культури "Ту Стань"», який з 2006 року вщбуваеться у Тусташ (бiля села Урич, Сколiвський район, Львiвська область). Фестиваль проходить бтя скель, що в середш вки були давньоруською фортецею [8]. Щороку подивитись на фестиваль при'жджае бiльше 5 тисяч глядачiв. Фестиваль мае статус мiжнародного.
Таблиця 3.
Кшьмсть та назви фестивалiв, проведених на територiях руш середньовiчних заммв (фортець) Карпато-Подiльського periOHy Украши (2004-2013 рр.)__
Назва пам'ятки Ктькють проведених фестивал1в Назва фестивалю Роки проведення
Терноптьська область
Руши Кременецького замку 5 ВсеукраТнський фестиваль середньовiчноT культури "Королева Бона" 2004
МНжнародний фестиваль "Стара фортеця" 2005-2008
Руши Бережанського замку 5 Фестиваль Бережанського замку 2009-2013
РуТни Теребовлянського замку 5 Репональний фестиваль «Забави у Княжому Мiстi» 2009-2013
Ру'ни Скалатського замку 3 Мистецький фестиваль 2010
Фестиваль галицько-подтьських страв 2013
XI ВсеукраТнський фестиваль козацькоТ пiснi «Байда» 2013
Ру'ни Сидор1вського замку 1 Фестиваль «Козацьк розваги та свято микулинецького пива» 2012
Льв1вська область
Ру'ни наскельно''' фортец1 "Тустань" 8 Фестиваль середньовГчноТ культури "Ту Стань" 2006-2013
Ру'ни Добромильського замку 1 Фестиваль "Меч Добромильського Замку" 2011
Ру'ни Старос1льського замку 2 М1жнародний музичний фестиваль «STARE SELO» 2009
Фестиваль «Захщ 2010» 2010
1вано-Франк1вська область
Ру'ни Пн1вського замку 3 Етнофестиваль «ДженджурФист» 2011-2013
Всього 33
Останшм об'ектом, що активно включився у фестивальний процес, е Скалатський замок. У 2013 в мют Скалат у рамках святкування 500^ччя на територи реконструйованого замку вщбувся цтий ряд заxодiв, серед яких: театралiзоване мистецьке дшство «Древнiй Скалат крiзь вки», фестиваль галицько-подiльськиx страв сiльськиx господинь Пщволочиського району, спортивнi iгри «Спорт для вах еднае Украшу», XI Всеукрашський фестиваль козацько'' пiснi «Байда», «Скалатськi дитячi фестини» та концерт виконав^в популярно'' музики i пюш Тернопiлля та зiрок укра'нсько'' естради [10].
Бтьшють середньовiчниx замкiв та фортець Карпато-Подтьського репону (66 пам'яток), а це майже % вщ загально' кшькосп, сьогоднi не використовуються для проведення фестивалiв. Головна причина - 86,36% цих потенцшних об'ектв фестивального туризму знаходяться у рушах. Стан багатьох з них - критичний. Пам'ятки не охороняються, а вщсутнють ремонтно-реставрацшних робiт тощо прискорюють 'х подальше руйнування. Це зумовлюе низький рiвень 'хньо'' туристично'' привабливостк
Незважаючи на те, що ктькють фестивалiв на територiяx середньовiчниx заммв та фортець Карпато-Подiльського регiону щороку збтьшуеться, повiльно зростае показник кшькосп пам'яток, залучених у фестивальний процес. Неохопленими фестивальним туризмом залишаються % цих об'ектв. Головна причина - бтьшють середньовiчниx замкiв та фортець репону дшшли до нашого часу у рушах та сьогоднi не прилаштоваш для туристичного огляду. Проте i вони б могли бути мюцями проведення фестивалiв. Тому метою тих фестивалiв, ям сьогоднi вщбуваються на територiяx руш замкiв або фортець, е привернення уваги громадськосп до проблем збереження та охорони цих ушкальних оборонних пам'яток доби Середньовiччя.
Середньовiчнi замки й фортец як однi з найцiкавiшиx об'ектв iсторiï та арxiтектури, сьогоднi е надзвичайно популярними в свт серед туриспв. Вже давно вiдомою i такою, що себе добре зарекомендувала е практика музеефкаци цих фортифкацшних споруд. Музеефка^я, як зазначено в Закон Украши «Про музе'' та музейну справу» передбачае здшснення сукупносп науково
обфунтованих заxодiв щодо приведення об'ектiв культурно'' спадщини до стану, придатного для екскурсшного вщвщування [5].
Нажаль, в УкраМ процес музеефiкацiТ' ще не набув належних темшв i масштабiв розвитку. Музеефiкацiя пам'яток може вщбуватись шляхом розташування у пам'ятцi музейно' експозицiТ' або використання пам'ятки як самостшного об'екта музейного показу. Сьогодш в УкраМ музе'' вiдкритi переважно у примщеннях добре збережених середньовiчниx замкiв або фортець [4]. На територи Карпато-Подтьського репону музейш експозици' вiдкритi у Бережанському та Скалатському замках на Терношльщиш. Музейна експози^я Бережанського замку знаходиться в примщенш заxiдного корпусу Бережанського замкового комплексу i складаеться з чотирьох окремих тематичночнформацшних вузлiв (фрагменти скульптур та елемент ie кам'яного оздоблення, фотокопи nopmpemie "Власники Бережанського замку", аpхeoлoгiчний матер'ал з територи замку, документальний матер'ал) [6]. У Скалатському замку вщкрит музейш експозици "Археолопя", "Етнографiя" та виставкова зала [10].
Бтьшють середньовiчниx заммв та фортець в УкраМ, як вже зазначалось, сьогодш перебувають у рушах. Тому ïx неможливо вс перетворити на музе''. Стан збереженосп ïx низький та дуже низький. Як правило там пам'ятки практично не пщлягають реконструкци та вщбудовк Винятком е тiльки млька таких об'ектiв. Для таких споруд нерщко е лише один вид використання - створення умов для найбтьш широкого ознайомлення з ними, якими е консерва^я залишмв, упорядкування територи, розмщення iнформацiйниx стендiв з iсторiею пам'ятки тощо i включення до туристичних i екскурсшних маршрутв.
Проте i цей процес сьогодш охоплюе поки-що незначний вщсоток укра'нських замкiв та фортець. У таких спорудах музейш експонати не розмщуються. Пам'ятка сама набувае значення головного, а iнодi единого експоната. В такш спорудi охороняються ру'ши замкового комплексу, забезпечуеться ïx подальше юнування та популяризацiя. Перелiк найбiльш вщомих середньовiчниx замкiв та фортець, ям в перспективi можуть бути включен до музейного простору Украши, наведений був рашше [4].
Бiльшiсть пам'яток Карпато-Подтьського репону не мають нав^ь охорони та продовжують руйнуватись через вщсутнють ремонтно-реставрацшних роб^. У свт е немало кра'н, де сьогодш можна побачити ру'ши середньовiчниx заммв або фортець. Проте бiльшiсть таких пам'яток арх^ектури ретельно охороняються державою, пщтримуються, ïx територiï якнайкраще прилаштоваш для туристичного огляду. Як приклад, наведемо Польщу та перелк осноених заxодiв, ям були проведеннi на територiяx замкiв, що дiйшли до нашого часу в рушах. Вiдвiдувачi заммв можуть побачити, що: 1) руУни середньое'чних замке охороняються; 2) кожний об'ект мае сей режим роботи; 3) небезпечн мсця на mepиmopiях замке oгopoджeнi; 4) ехд на територю пам'ятки платний або безкоштоений; 5) бтьшють замке е'дкритi для е'де'дуеань у перод з кетня по жоетень мсяць; 6) на mepиmopiяx замке е iнфopмацiйнi стенди, з яких туристи можуть д'знатись про iсторю цих пам'яток та його мешканце, побачити якими еони були до зруйнуеання тощо; 7) бля бльшостi замке е обладнан безкоштоенi мсця для паркуеання засоб/е пересуеання; 8) поряд або на територи замку е'дбуеаеться продаж суеешрно)' продукци; 9) бажаючi можуть скористатись послугами екскурсоеод!е, 10) територи замке перюдично очищуються е!д poслиннoсmi, що береже Ух е!д подальшого руйнуеання; 11) залишки замке законсереоеаш, а де можлиео часткоео е1дноелен1; 12) замки регулярно е мсцем проеедення аншацшних заход!е; 13) на mepиmopiяx замке обладнан mуpисmичнi тропи; 14) у е!дноелених частинах замке едкритi музейш зали тощо; 15) до е!ддалених е!д мсця паркуеання замке, а це як праеило mi, що розташоеанi на горi, дорога маркоеана е1дпое1дними знаками [11-13].
Стушнь зруйнованосп пам'яток неоднаковий, тому рiзними е заходи щодо ïx збереження та прилаштування для туристичного огляду. Там, де можливо, замок частково вщновлюють i вщкривають для огляду туристам вже в новому образк Наприклад, у нещодавно вщновлених рушах замка XVII ст. Кшижтопор в м. Уязд вщкрил музейний зал з артефактами та банкетний, регулярно проводяться рицарсьм туршри.
1нформацш не ттьки про юторш кожного замку або фортець його сучасний стан, але й про особливосп туристичного огляду, наявнють комплексу послуг, що надаються на його територи тощо, туристи можуть отримати з вщповщних сайтв мережi 1нтернет. Кожна кра'ша, яка мае на сво'й територи там об'екти арх^ектури, представляе ïx у всесв^нш шформацшнш мережк Як один iз багатьох прикладiв наведемо замок Вана-Вастселшна у Естони. Це пам'ятка аржтектури XIV стол^тя, що перебувае у рушах. З мережi 1нтернет туристи, ям планують оглянути ру'ши замка, можуть отримати вичерпну шформацш про перелк послуг, ям надаються на територи пам'ятки. До послуг туриспв: музей, iнфopмацiйний пункт та стенди, центр е/де/дуеання, суеенрна продукця, зона е!дпочинку, яка предстаелена площадкою для пкика, mуpисmичнi тропи, зона для естаноелення намет!е, мсце для безкоштоеного паркуеання засоб/е пересуеання, послуги екскурсоеода, piзнoманimнi тематичн заходи тощо [7]. Нажаль таку шформацш про украшсьм замки, ям дшшли до нашого часу в рушах, туристи не можуть отримати.
Карпато-Подтьський регюн мае бтьше шести десятмв руш середньовiчниx заммв або фортець, рекреацшно-туристичний потен^ал яких надзвичайно великий. Проте iснуючi проблеми не дозволяють сьогодш не ттьки повнютю використовувати цей потен^ал, але й уберегти ц ушкальш
оборонн пам'ятки доби Середньовiччя вiд подальшого руйнування. Збiльшення кiлькостi вiдвiдувачiв цих пам'яток стане можливим завдяки проведенню анiмацiйних заходiв, серед яких найпопуляршшими е рiзноманiтнi фестивалi. Одним i3 завдань цих заходiв е привернення уваги громадськосп до проблем зруйнованих середньовiчних замкiв та фортець регюну.
Лтература
1. Ан1пко Н. Сучасний стан рекреацмно-туристичного використання середньов1чних замгав та фортець Карпато-Под1льського репону УкраТни [Текст] / Н. Ашпко // Науков1 записки Терноп1льського педагопчного ун1верситету.
- 2010. - Вип. 28. - Сер. Географ1я. - С. 120 - 125.
2. Антко Н. Фестивальний туризм в середньов1чних замках та фортецях Карпато-Подшьського репону УкраТни [Текст] / Н. Ашпко // Таврмський економ1чний журнал. - 2013. - № 2. - С. 19 - 23.
3. Антко Н. Рекреацмно-туристичний потенц1ал руТн середньов1чних замк1в та фортець (на прикпад1 Карпато-Под1льського репону) [Текст] / Н. Ашпко // Зб1рник матер1ал1в М1жнародноТ науково-практичноТ конференцп «Збалансований розвиток туристичних рег1он1в: нацюнальний i св1товий досв1д» 25-26 кв1тня 2013 р., м Льв1в.
- Льв1в, 2013. - С. 327 - 330.
4. Ан1пко Н. П. Сучасний стан музеефкацп середньов1чних замк1в та фортець УкраТни як обект1в туризму / Н. П. Антко // Матер1али I М1жнародноТ науково-практичноТ конференцп „Туризм i гостиннють в УкраТш: стан, проблеми, тенденцп, перспективи розвитку" 1-2 листопада 2012 р., м. Черкаси. - Черкаси, 2012. - С. 17 - 22.
5. Закон УкраТни «Про музеТ та музейну справу» // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://uazakon.ru/ukr/ukr-zakon-o-muzeyah.html
6. Офщмний сайт Бережанського Державного юторико-арх1тектурного заповщника [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.diaz.ber.te.ua/index.php/
7. ОфЩмний сайт замка Вана-Вастселшна // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.vastseliina.ee/linnus
8. Офщмний сайт Державного юторико-культурного заповщника „Тустань" // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://tustan.ua/
9. ОфЩмний сайт УправлЫня з питань туризму та курор^в ТерноптьськоТ обласноТ державноТ адмЫютрацп // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ternotour.com.ua/index.php?start=450
10. «Скалату-500» / ОфЩшний сайт шформацмного видання «7 Днiв-УкраТна» // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : 7days-ua.com/tag/skalatu-500
11. Zamki w Polsce, polskie palace i dwory obronne // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zamki.net.pl/
12. Polskie zamki, dwory obronne i inne warownie - Res.pl // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zamki.res.pl/
13. 13. Zamki w Polsce - Zamki znane i nieznane - zamkiobronne.pl // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.zamkiobronne.pl/
Аннотация. Н. П. Анипко Руины средневековых замков и крепостей Украины и их рекреационно-туристическое использование (на примере Карпато-Подольского региона). В статье подано разделение руин средневековых замков и крепостей Карпато-Подольского региона по состоянию их современного рекреационно-туристического использование. Проанализированы фестивали, которые проходять на территориях этих достопримечательностей. На примере Польши приведен перечень основных мероприятий, что были осуществлены для увеличения туристической привлекательности руин средневековых замков и крепостей страны.
Ключовi слова: руины средневековых замков, фестиваль, рекреацийнно-туристическое использование.
Abstract. N. P. Anipko Ruins of medieval castles and fortresses of Ukraine and their recreational and tourist use (Carpatho-Podolsk region). The division of ruins of medieval castles and fortresses of the Carpathian-Podilskiy region on the state their modern recreational-tourist use are given in the article. Festivals that pass on territories of these sights are analysed. On the example of Poland the list of basic measures are resulted, that were carried out for the increase of tourist attractiveness of ruins of medieval castles and fortresses of country. Keywords: ruins of castles and fortresses, festival, tourism and recreation use.
Поступила в редакцию 01.02.2014 г.
