CC BY
38УДК 911.2 Смирнов 1.Г.
Консорц1ум ¡сторичних м/'ст як туристичний кластер: Словацький doceid
Кш'вський нацюнальний уыверситет iMeHi Тараса Шевченка, м. Кив
Анотащя: Розкрито досв/'д нашого захдного сусда - Словацько)' республки в створены та усп1шному функц1онуванн1 регюнального туристичного кластеру у форм1 консорц1уму «Словацьк корол/'вськ/' мста», який об'еднав чотири м/'ста п1вноч1 m'eï крани - Бардейов, Кежмарок, Левочу, Стару Любовню.
Ключевые слова: консорциум, м/'сто, кластер, туризм, Словакя
Введение
Постановка науково! проблеми. Формування туристичних кластерiв е нагальною проблемою сучасного етапу розвитку рекреацшно-туристичноТ галузi в УкраМ Ефективному виршенню ^е'Т проблеми сприятиме ознайомлення та аналiз процеав кластерiзацiТ в туристичному господарс^ шших краТн. Так, Казахстан нин працюе над створенням туристичного кластеру вздовж транспортного коридору «Захщна бвропа -Захiдний Китай», тобто по трас Великого Шовкового шляху [1]. Цiкавий досвiд формування репональних туристичних кластерiв мае наш захщний сусiд - Словацька республка. Це стосуеться передусiм створення туристичного консор^уму1 «Словацьк1 королiвськi мюта» у складi чотирьох пiвнiчно-словацьких мiст - Бардейова, Кежмарока, Левочi та СтароТ Любовнi.
Лiтературнi джерела та публшацм з теми статтi охоплюють як мiжнародну iнформацiю з проблем кластерiзацiТ в туризмi [1; 4], так i результати дослiджень цих проблем украТнськими дослiдниками, включаючи деякi прац автора [2; 3; 5; 6, 45-47; 7; 8].
Метою статт е ознайомити украТнську фахову аудиторш з мiжнародним практичним досвiдом та науковим доробком з проблеми туристичних кластерiв, спираючись на приклад нашого захщного сусща - Словаччини, де вже понад десять рош успшно функцiонуе регiональний туристичний кластер у формi консорцiуму чотирьох мiст твшчноТ частини цiеТ краТни.
Виклад основного MaTepiany
1нтенсивний розвиток туризму в свт та УкраМ зумовлюе необхщнють пошуку його 1нновац1йних напрямк1в та форм. Одним i3 таких шновацшних напрямк1в розвитку туризму, зокрема, в геопросторовому аспекту е створення туристичних кластер1в. Кластери в сфер1 послуг, зокрема, туристичних, е пор1вняльно новим пщроздтом кластерноТ теори' та практики, який почав формуватися вщносно недавно. Пов'язане це як з1 специф1чними особливостями послуг як товару (невщчутнють, неможпив1сть збер1гання, нев1дривн1сть в1д виробника та споживача), так i з технолопчними особливостями надання р1зних вид1в послуг, к1льк1сть та р1зноман1тн1сть яких постшно зростае. Так, нин1 за СОТ виокремлюють 12 сектор1в послуг, як1, у свою чергу, подтяють на 155 п1дсектор1в [5, 16].
Що стосуеться туризму, то теор1я та практика кластероутворення в цш галуз1 в Укра'ш1 знайшла вттення в Черн1г1вськ1й обл., Карпатах, Буковин та Под1лл1, Криму, Кш'вськш, МиколаТвськш, Херсонськ1й, 1вано-Франк1вськ1й, Терноп1льськ1й та шших областях. Метою функцюнування туристичного кластеру е об'еднання ресурав, 1дей, можливостей р1зних
1 Консорцiум (лат. Consortium - ствучасть, спiвтовариство) - оргашзацшна форма тимчасового об'еднання пiдприeмств, оргашзацш, установ для здiйснення капiталомiсткого проекту. Обов'язки членiв консорцiуму, частка кожного з них у витратах та очжуваному прибутку, а також форма учасп в реалiзацiï проекту визначаються угодою про консорцiум. Консорцiум несе солщарну вiдповiдальнiсть перед своïми замовниками [8].
структур певноТ територп у единий комплекс щодо найефектившшого представлення рекреацiйно-туристичних ресурав регiону, формування, просування та реалiзацiТ туристичних продуктiв на рiзних ринках. До важливих рис кластерiв слщ вiднести провiдну роль в них малих та середшх пiдприемств, що пщкреслюе значення регiональних ресурсiв для функцюнування кластера. Як зазначае Д.Стеченко, «Кластерний пiдхiд у сфер1 туризму активiзуе пiдприемництво через концентрацiю дшовоТ активностi, тому сприяе створенню робочих мюць, доходiв, полiпшенню якостi туристичних послуг, життя населення на територп його запровадження. Досягаеться це завдяки зростанню конкурентоспроможносп, можливост iнтеграцiТ штелектуальних, природно-рекреацiйних, трудових, фiнансових, матерiальних ресурав у забезпеченн якостi виробництва та надання туристичних послуг» [2]. До переваг розвитку туристичних кластерiв для його безпосередшх учасниш можна вщнести: пiдвищення конкурентоспроможност1 пiдприемницьких структур; скорочення витрат (поточних, з подготовки та навчання персоналу, сптьних маркетингових дослщжень та реклами тощо); бiльш широк1 можливостi проведення маркетингових дослiджень, рекламних компанш, PR-акцiй; розширення ринкiв збуту; можливост ефективного обмiну iдеями мiж фахiвцями, отже, для формування конкурентного середовища. Туристичний кластер може включати в себе власне туристичш пщприемства (туроператори, турагенцГТ), пiдприемства готельного господарства (готел^ мотелi, кемпiнги тощо), музеТ, виставковi центри, окремi заклади ресторанного господарства, транспорту, розваг, спортивно'' шфраструктури, реклами та iншi органiзацiТ, пов'язан з туристичною та супутньою шфраструктурою.
В УкраТнi iснують досить числены приклади туристичних кластерiв, що успшно функцiонують, зокрема, один iз перших - кластер стьського зеленого туризму в смт. Градiв Шепетiвського району ХмельницькоТ обл., що був створений у 2002 р. Також активно дшть таю туристичш кластери (ТК), як: «Пiвденне туристичне ктьце» (АР Крим), «ТК Славутич» (КиТвська область), туристично-рекреацшний кластер «Гоголiвськi мiсця Полтавщини» (Полтавська обл.), ТК еврорегiону «Слобожанщина» (Харкiвська обл.), транспортно-туристичний кластер «^вденш ворота УкраТни» (Херсонська обл.), ТК «Кам'янець» (Хмельницька обл.), кластер водного туризму (ЧернИвська обл.), а також ТК в 1вано-Франшськш та Луганськш областях [2]. е пропозицiТ щодо створення Буковинсько-Подтьського регiонального ТК [3].
У цьому контекст цiкавим та корисним е досвщ створення регюнальних ТК у Словаччинi, зокрема, у формi Консорцiуму з вiдродження словацьких королiвських мiст у складi Бардейова, Кежмарока, Левочi та СтароТ Любовш, угода (Декларацiя) про що була подписана мерами цих мiст у 2001 р. (рис.1). Деклара^я оголосила про створення консор^уму (асоцiацiТ') у складi чотирьох вищенаведених мiст з такими цтями: 1. Зберiгати та вщновлювати спiльну iсторико-архiтектурну та культурну спадщину, що знаходиться на територп мют-учасниш. 2. Сприяти господарському поступу мют-учасниш, насамперед, через розвиток сучасних високоякюних форм туризму, що мають iнтегрувати всi причетнi економiчнi складники. 3. Шляхом розвитку туризму та супутньоТ економiчноТ активностi на пщставах сталостi посилити соцiальну спрямованють господарського поступу мiст-учасникiв. Проект «Словацьк королiвськi мiста -вiдродження» висунуто вщ iменi консорцiуму мiстом Стара Любовня. Головною метою проекту визначено створення, змщнення та подальший розвиток туристичного кластеру «Словацьк королiвськi мюта» у складi чотирьох вищенаведених мют [4].
Цi мiста ПiвнiчноТ Словаччини об'еднуе Тх географiчне положення (рис.2), сптьне iсторичне минуле (в Середньовiччi вони були переданi Угорщиною в оренду Польщi на 364 роки - з 1412 до 1776 рр.), особливост розвитку (одними з перших серед мют Словаччини вони отримали Магдебурське право, тобто право бути втьними королiвськими мютами у складi УгорськоТ корони). Консорцiум з вщродження словацьких королiвських мiст був представлений на Мiжнародному турсалонi «УкраТна-2012» в Киевi в жовтнi 2012 р., де презентував свое шформацшно-рекламне видання, видане в трьох мовах - словацькш, англшськш, нiмецькiй (рис.3).
Отже, Консор^ум з вiдродження словацьких королiвських мiст (далi - Консор^ум) являе собою регiональний туристичний кластер, що об'еднуе чотири юторичних мюта швычноТ частини Словаччини i сшльними зусиллями забезпечуе розвиток туризму в мютах-учасниках та в регiонi Спш про що турбуються офiси Консор^уму, що е в кожному з чотирьох мют-учасниюв [9-12].
DEKLARÁCIA KONZORCIA MIEST
Dolupodpísaní
MUDr. Boris HANUSCAK, primátor mesta Bardejov
RNDr. Valent JARZEMBOVSKY, primátor mesta Stará Lubovfta
Ing. Peter PEKARCÍK, primátor mesta Levoía
Ing. Frantiäek GROHOLA, primátor mesta Kezmarok
tymto deklarujú vytvorenie spolocného konzorcia miest, ktorého poslaním je:
1. Chránií a zhodnocovaí historické a kultúrne dedicstvo, nachádzajúce sa na území nasich miest.
2. Podporovaf ekonomicky rozvoj zamerany na trvalo udrzatelhy rozvoj kvalimého cestovného ruchu, integrujúci cely súbor zainteresovanych ekonomickych aktérov.
3. Prostrednlctvom rozvoja trvalo udrzatefnych ekonomickych aktivít posilñovaí sociálnu súdrznosí.
V záujme realizácie tychto cielov, predkladá mesto Stará Lubovña v mene konzorcia miest tentó projekt „Slovenské královské mestá - renesancia".
tístredn^m cielbm tohto projektu je vytvorenie, posilnenie a rozvoj identity siete vytvorenej nasimi mestami.
V Bardejove, 9.7.2001
с r>
MllDf. BoÍÍTÍTa'nU^CAK, primátor
V Starej Lubovni, 9. 7. 2001
RNDr. Valent/ARZEMBOVSKY, primât
V Levoöi, 10. 7. 2001
Ing. Peter PEKARCIK, primátor
V Kezmarku, 10. 7. 2001
Ing. Frantifel^DHOLAp?imátor
Рис. 1. Деклара^я про утворення Консорцiуму «Словацьк королiвськi мюта» (словацькою
мовою) [4]
Bardejov
■ж - wv*: ■
«JÏSWt
V SpiSské ;
^"«ÄÄ' Potlhradie;
v. ..Smiîany ops
' ''^щШщ
Sabinov
EkpKttUtiïvïfMLrvK
ZupÈany
*Mi
име.
.чет» HiiW—
ш
Рис. 2. Розмщення мiст, що утворили консорцiум «Словацькi королiвськi мюта» [4]
ШПажмшГк^
м.
Кежмарок, загальний вигляд
м. Стара Любовня, замок
м. Левоча,
Центральна
площа
м. Бардейов, Магютрацька площа
Рис. 3. Обкладинка iнформацiйно-рекламного видання «Словацьк королiвськi мюта» [4]
Також Консор^ум здiйснюe спiльнi маркетингово-рекламнi та промоцмы акцiT, в т.ч. на мiжнародному рiвнi; бере участь у нацюнальних та мiжнародних туристичних виставках; турбуеться про пiдтримку та вщновлення юторико-арх^ектурно! та культурноТ спадщини регюну Спiш, до якого належать мюта-учасники, зокрема, середньовiчних замкiв та мюьких оборонних споруд у Старiй Любовы, Левочi, Кежмароку, Бардейовi; контролюе еколопчну ситуацiю в регiонi та мютах - учасниках; сприяе збiльшенню робочих мiсць внаслiдок розвитку туризму тощо (рис. 4). Нижче надаеться коротка характеристика мют-учасникiв Консорцiуму.
Бардейов (населення 20 тис. оаб) належить до тих мют, найбiльш цшною особливiстю яких е iсторичнi пам'ятки, створен у перiод Середньовiччя. Перша письмова згадка про це мюто датуеться 1241 р. Мiсто знаходилося на важливому перехрестi стародавнiх торговельних шляхiв i з цiеT причини отримало пщтримку свого розвитку з боку угорських монархiв, зокрема, у формi надання спецiальних прав i привiлеTв. Найбiльш важливими з них були право проведення щорiчноT ярмарки та право складування та збер^ання товарiв. У 1352 р. король Людовк I наказав звести захисн мури навколо мiста i воно, таким чином, отримало систему мюьких оборонних споруд, як залишилися добре збереженими до наших чаав (серед них - мюью укрiплення з Червоною та Великою баштами, твычно-схiдний бастiон, Пiвнiчна, Груба та Шктьна башти тощо). Найбiльш важливий привiлей був наданий мiсту в 1376 р., коли Бардейов став втьним королiвським мiстом (отримав Магдебурзьке право). Завдяки розвитку торпвл^ цехiв, ремесел, освiти та культури Бардейов за чаав Середньовiччя перетворився у важливий центр Угорського королiвства. Пзыше вiйни та руйнування послабили позицп мiста. Протягом всiеT першоT половини ХХ ст. мюто теж не отримувало достатньо!' уваги та стимулiв для свого розвитку через перифермне положення та вщповщний статус. Позитивы змши розпочалися тiльки пiсля Друго1 Св^ово1 вiйни, коли в мют дiстали розвиток промисловiсть, освiта, туризм I одночасно розпочалася роботи з вщновлення юторико-архтектурних пам'яток. Вже в 1950-х рр. юторичний центр Бардейова був проголошений юторико-архтектурним заповiдником.
Рис. 4. Cфeри дiяльнocтi кoнcoрцiуму «Cлoвaцькi кoрoлiвcькi мicтa» (aвтoрcькa рсзрсбка за [4; 9-12])
Значн зусилля з вщновлення юторичних об'екпв цивiльного будiвництва на Центральнiй площi MiCTa були виконанi в 1970-х рр. Винагородою за успiшну реконструкцш iсторичного центру Бардейова було його вщзначення Золотою медаллю ЮНЕСКО в 1986 р. Наступною метою мюта стало включення його до Списку всесв^ньо! спадщини ЮНЕСКО, що було досягнуто 2 грудня 2000 р. В Прешовському кра! Словацько! республки знаходяться чотири мiстa, якi свого часу отримали привтей - бути втьними королiвськими мiстaми, однак заслуги мют в Середньовiччi треба шдтримувати i вiдновлювaти в сучасних умовах. На даний час Бардейов, Кежмарок, Левоча i Стара Любовня мають т сaмi проблеми i подiбну складну економiчну ситуaцiю. Створення Консор^уму (асо^ацп) вiльних королiвських мiст у склaдi чотирьох вищенаведених утворило основу для подготовки спiльних iнiцiaтив, спрямованих на розвиток туризму i отримання мiжнaродних грaнтiв, а також надало новi можливостi для вирiшення проблем, пов'язаних зi збереженням культурно-iсторично! спадщини. Консор^ум також сприяе зростанню та розвитку туризму, який мае великий потен^ал в уах чотирьох мютах-учасниках, зокрема, е важливим джерелом нових робочих мюць та доходiв до мiських бюджетiв.
Старовинне мюто Левоча (населення бiля 10 тис. оаб) розташоване на пiвденних схилах Левоцько! височини в центрi регюну Спiш. Мiсто виросло з групи стародавых поселень, якi iснувaли тут ще в XII ст. Перша писемна згадка про це мюто датуеться 1249 р. У 1271 р. мюто згадуеться, як центр провшцп Сшшських сашв, i вже тодi воно отримало права втьного королiвського мiстa. Крiм права на самоврядування ц права також включали мюьку судову владу, право на видобуток руди, використання лiсiв, розвиток ремесла та торпвлк В такий споаб м. Левоча перетворилося в економiчний i торговий центр Сшшського регiону, що стимулювало подальший культурний та арх^ектурний розвиток мiстa. В Середньовiччi м. Левоча стало мюцем зустрiчей лiдерiв европейських кра!н, так, у 1474 р. мюто вщвщав угорський король Матей Корвш, а в 1497 р. - чотири брати Ягелони, один з яких був польським а шший - угорським королем. Продовжуючи цю традицш, в 1998 роц в Левочi вiдбувся п'ятий сaмiт президентiв 11 кра!н Центрально! бвропи. Пiзнiший перюд вiдносно! економiчно! стaбiлiзaцi! був використаний для сприяння культурному розвитку мюта. Так, в друкарн бра^в Брейдерiв був виданий твiр Яна Амоса Коменського «Orbis Pictus» в чотирьох мовах. Мюто Левоча стало духовним центром в перюд Словацького нацюнального пробудження, коли Л.Штур з прихильниками обрав його в якост бази свое! дiяльностi. У 1853 р. побудований мюький театр, в якому нин пюля реконструкци знаходиться конгрес-хол i глядацька зала. Середньовiчний центр мюта е одним з небагатьох чудово збережених зразш юторичного мюького i aрхiтектурного дизайну в Центральнш eвропi, i тому справедливо був оголошений юторико-aрхiтектурним зaповiдником. Майже весь периметр мюта охоплюють середньовiчнi фортечн споруди, серед яких до цих тр непогано збереглися ктька оборонних бaстiонiв i три мюьких брами, а саме Кошицька, Менгардська та Польська. Центральна площа м. Левоча належить до найбтьших середньовiчних мюьких майдашв у Словaччинi. Ус головнi домiнуючi мiськi споруди згрупован в центрi площi - це мюька ратуша, збудована в стилi ренесанс, дзвiнниця i римсько-католицький костел Св. Якуба з його уыкальною колек^ею середньовiчних готичних вiвтaрiв «з крилами» (тобто з бiчними рухомими частинами). Головний вiвтaр костелу е не ттьки досконалим художнiм твором, але, маючи висоту 18,62 метра, е також найбтьшим готичним вiвтaрем у свiтi. Цей вiвтaр був створений в м. Левоча, в майстерш мюцевого майстра Павла. На вершит крутого пагорба над мютом височить ще один римсько-католицький храм - З'яви Дiви Мари. На Мaрiaнську прощу до Левочi щорiчно збираються багато тисяч пaломникiв, а в 1995 р. ця проща була удостоена присутносп Папи Римського 1вана Павла II. Незважаючи на числены юторичы будiвлi та пам'ятки, Левоча також може бути представлена як мюто, яке особливо пщходить для рекреацп та вщпочинку. У л^нш час воно пропонуе вщвщувачам можливiсть вiдпочити на прилеглих водосховищах та мандрувати шшохщними i велосипедними стежками в оточены прекрасно! природи Левоцьких пaгорбiв. Взимку пропонуеться вщпочинок на прських та бiгових лижних трасах - в центрах зимового туризму «Левоцька долина» та «Завада».
Мюто Кежмарок (населення 20 тис. оаб) знаходиться на пiвночi Словаччини в мальовничш мюцевосп Спш бiля гiр Високi Татри. Мюто виникло внаслщок злиття ктькох поселень, створених мiсцевим слов'янським населенням разом з шмецькими
iMMirpaHTaMH. Перша письмова згадка про мюто датуеться роком 1251, а свот MicbKi права, як вiльне коpолiвське мiсто, Кежмарок отримав в 1269 р. У XV ст. мюто дютало додaтковi прившеУ, зокрема, право на проведення двох щоpiчних ярмарок, право меча, право на свш герб тощо. Вигщне геогpaфiчне положення м. Кежмарок, яке знаходилося безпосередньо на торговому шляху, що з'еднував кражи Сходу з Пвшчною европою, стало причиною динaмiчного розвитку в ньому ремесла i тоpгiвлi. У XV-XVIII ст. у мiстi юнувало понад 40 pемiсничих цехiв, що висунуло Кежмарок в число перших чотирьох мют Словаччини за господарським розвитком. Документ, датований 1715 р., згадуе, що в мют були майстерн 263 мaйстpiв. Кежмарок був мюцем навчання i пpaцi багатьох визначних письменниш, художникiв i вчених, як були вiдомi у всш eвpопi. Перша згадка про Кежмароцьку школу, де вивчалися основи музичного, прикладного та театрального мистецтва, датуеться XIV ст. Понад ам стол^ь юнування мюта знайшли вiдобpaження в його арх^ектур^ де пpисутнi практично вс apхiтектуpнi стилi, починаючи вщ романського, дaлi через готику, ренесанс та бароко до неокласичного. Своерщною особливютю мiського планування Кежмароку е його головна площа з ратушею, що знаходиться посередине i замком в кшц площi. Остaннiй згадуеться вперше в 1463 р. У XVI ст. вш належав шляхетськш pодинi Ласки, потiм перейшов до родини Текел^ якi перебудували орипнальну готицьку споруду замку у стилi ренесанс. Нинi Кежмарок е визначним нацюнальним iстоpико-культуpним зaповiдником Словаччини i може похвалитися великою кiлькiстю юторичних будiвель. Нaйбiльш важливими з них е двi культуpнi пам'ятки державного значення: це дерев'яна лютеранська юрха з 1717 p. i лютеранський лiцей з нaйбiльшою шкiльною бiблiотекою у eвpопi (150 000 томiв), створений в 1774-76 pp. Домшантою мiстa е готичний римсько-католицький костел Святого Хреста з цшним вiвтapем вiд 1498 р., якому було надане почесне iм'я Basilica Minor у 1998 р. Папою Римським 1ваном Павлом II. Традицп розвитку народних художшх ремесел в регюы Спiш сприяли проведенню в Кежмароку кожного л^а европейсько' народно'' ярмарки ремесел (ELRO), з презента^ею виpобiв словацьких та закордонних народних мaйстpiв. У такий спосiб мешкaнцi мюта бережуть пам'ять про багату юторш i важливе значення цього втьного коpолiвського мiстa протягом усього його довгого юнування.
Стара Любовня (населення бтя 10 тис. осiб). Земля на пiвночi Словаччини бiля piчки Попрад була заселена ще в ранньому кам'яному вщк Перший письмовий документ з згадкою про Стару Любовню, яка поступово набувала мюьких прав, датуеться 1292 р. Найбтьш знaчнi прившеУ мiсто дiстaло в 1364 р. вщ угорського короля Людовика I, який пщвищив статус Старо' Любовн до вiльного коpолiвського мiстa з правом меча i звiльнив мiсто вiд юрисдикци феодaлiв, що володiли замком Любовня. Городяни Старо' Любовн отримали приват згщно Магдебурзького права, серед них право обирати мера, мюьку раду i суд, проводити щоpiчнi ярмарки, виробляти пиво, ловити рибу тощо. Мюто продовжувало процв^ати, особливо пiсля 1412 р., коли воно, разом з 15 шшими словацькими мютами регюну Спiш було вiддaне в тимчасову оренду Польськш деpжaвi угорським королем Сигизмундом Люксембурзьким. Пюля цiеТ поди Любовнянський замок став мюцем перебування адмшютратора (старости) «орендованих» Польщею словацьких територш, вiдповiдно тут перебували числены угорсько-польськ дипломaтичнi мiсil та вщбувалися перемовини з приводу сплати угорського боргу. Можливост надавати piзномaнiтнi послуги мешканцям замку та пршжцжим гостям сприяли розвитку ремюничих цехiв у мю^ та нaвiть створенню Монетного двору. Повернення Сшшських мiст до Угорщини в 1772 р., пщ час правлшня австро-угорськоТ королеви Мари-Терези, не було сприятливим для Старо! Любовы, оскiльки мiсто фактично втратило свое привтейоване становище. Центром м. Стара Любовня е площа Св. Миколая, що мае у плаы кшталт тризуба. Кам'яш будинки на цш площi почали переважати пюля пожеж1 1556 р., яка знищила стару дерев'яну забудову. Визначним об'ектом площi е Провшцшний дiм - мюце aдмiнiстpaцil «орендованих» Польщею словацьких мют у Сеpедньовiччi. ОсобливоУ уваги заслуговуе римсько-католицький костел Святого Миколая з 1280 р. Його барочний штер'ер мютить ктька визначних пам'яток мистецтва, нaйбiльш цiнними з яких е шзньоготична церковна купель XVI ст. та шзньоготичш могильнi плити з шсковику та червоного мармуру. На вапняковш гоpi над мютом на висотi 711 метpiв над piвнем моря височить кам'яний замок Любовня - одна з низки фортець, що охороняли кордони Угорського коpолiвствa. Перша документальна згадка про замок в якосп коpолiвськоТ резиденцп датуеться 1311 р. Реконструкцп XVI-XVII ст. перетворили замок в потужний оборонний комплекс в стилi
ренесанс з власною каплицею. Ниш бтя MypiB Любовнянського замку знаходиться Музей народноТ архiтектури (скансен), домiнантою i найцшшшим експонатом якого е дерев'яна греко-католицька церква, збудована в 1883 р. та перенесена до скансену з сусщнього села Матисова.
Висновки
Наш захщний сусщ - Словацька республка е краТною розвинутого багатопрофiльного туризму, який добре вщомий в УкраТнi, европ та свiтi як завдяки високому рiвню туристичного обслуговування, так i рiзноманiтностi туристичноТ пропозицп, що включае зимовий лижний та прськолижний вiдпочинок, лiкувальний та СПА-туризм, культурно-пiзнавальний, iсторичний, замковий, етнографiчний, сiльський зелений туризм, лiтнiй вщпочинок на озерах тощо. Важливим чинником динамiчного туристичного розвитку Словаччини ниш е створення регюнальних туристичних кластерiв, прикладом яких е консорцiум «Словацьк королiвськi мюта» у складi чотирьох мют твычноТ Словаччини -Бардейова, Кежмарока, Левоч^ СтароТ Любовнi. Пщставою об'еднання в Консорцiум була Тхня географiчна, iсторична, економiчна та туристично-ресурсна подiбнiсть. Функцiонування Консорцiуму допомогае у виршенш питань скоординованого розвитку туризму в мютах-учасниках та в репош Спiш, збереження та вiдновлення юторико-архiтектурних пам'яток та середньовiчноТ мюькоТ забудови, збалансованого екологiчного розвитку, збтьшення робочих мiсць завдяки розвитку туристичноТ галузi тощо. Консорцiум проводить активну промоцшно-рекламну дiяльнiсть з метою просування своТх турпродуктiв на европейському та свтовому туристичному ринку. Так, випущено рекламний проспект «Словацьк королiвськi мюта» у трьох мовах - словацькш, англiйськiй, нiмецькiй та iншi шформацшно-рекламш матерiали, якими Консорцiум з устхом репрезентуе себе на мiжнародних туристичних заходах, зокрема, на КиТвському мiжнародному туристичному салонi «УкраТна-2012». Гадаемо, що ознайомлення з досвщом створення та устшного функцiонування туристичного кластеру - консор^уму «Словацькi королiвськi мiста» буде цкавим та корисним в умовах УкраТни, де процеси кластерiзацiТ в сферi туризму набувають все бтьшого мiрила.
Лтература
1. Туристичний кластер транспортного коридору «Захщна европа - Захщний Китай» [Електроний ресурс] - Режим доступу: www.wttc.org./researchoconomicimpact/countryreport/k/kazachstan.
2. Охр1менко А.Г. Необхщнють створення та функцюнування туристичних кластер1в у рег1онах УкраТни // Географ1я та туризм: нацюнальний та м1жнародний досв1д: Матер1али VI М|жн.наук.-практ. конф. - Льв1в: ВЦ ЛНУ lменl 1вана Франка, 2012. - С. 278-282.
3. Заячук М. До питання формування Буковинсько-Подтьського туристичного кластеру / М.Заячук, О.Заячук, О.Пулинець // Географ!я та туризм: нацюнальний та м!жнародний досвщ: Матерlали VI Мlжн.наук.-практ. конф. - Льв1в: ВЦ ЛНУ lменl 1вана Франка, 2012. - С. 148-150.
4. Slovenske Kralovske Mesta. - Kosice: Agentura JES, 2012. - 12 s.
5. Смирнов 1.Г. Лопстика туризму / 1.Г. Смирнов: Навч. пос. - К.: Знання, 2009. - 444 с.
6. Географ!я св1тового господарства (з основами економки): навч. пос. / За ред. Я.Б. Олшника, 1.Г. Смирнова. - К.: Знання, 2011. - 640 с.
7. Смирнов 1.Г. Процеси транспортно-лопстичноТ кластер^ацп в европейському союз! та УкраТна: площини взаемодп / 1.Г. Смирнов // Achievement of High School - 2012: Материалы за 8-а международна научна практична конференция. Том 22. География и геология. - София: «БЯЛ ГРАД БГ» ООД, 2012. - С. 35-47.
8. Смирнов 1.Г. Сучасн особливост процесв транснацlоналlзацlí в туризм! / 1.Г. Смирнов // Туристичний бiзнес: св!тов! тенденцп та нацюнальш прlорlтети: VI Мlжн.наук.-практ. конф. -Харгав: ХНУ lменl В.Н. Каразша, 2012. - С. 102-104.
9. Сайт туристично-шформацшного центру м. Стара Любовня [Електроний ресурс] - Режим доступу: www.staralubovna.sk
10. Сайт туристично-шформацшноТ канцелярп м. Бардейов [Електроний ресурс] - Режим доступу: www.bardejovske-kupele.sk
11. Сайт туристично-шформацшноТ канцелярп м. Левоча [Електроний ресурс] - Режим доступу: www.levoca.sk
12. Сайт туристично-шформацшноТ агенцп м. Кежмарок [Електроний ресурс] - Режим доступу: www.travel.kezmarok.sk
Аннотация. И.Г. Смирнов Раскрыто опыт западного соседа Украины - Словацкой республики в создании и успешном функционировании регионального туристического кластера в форме консорциума «Словацкие королевские города», объединившего четыре города северной части этой страны - Бардейов, Кежмарок, Левочу, Старую Любовню Ключевые слова: консорциум, город, кластер, туризм, Словакия
Abstract. I.G. Smirnov Consortium of historic cities as a tourist cluster: Slovak experience Shown experience of Ukraine western neighbor - the Slovak Republic in the establishment and successful operation of the regional tourism cluster in the form of rnnsortium "Slovak Royal Cities", which combined four northern cities of the country - Bardejov, Kezmarok, Levoca, Stara (Old) Lyubovnya. Keywords: Consortium, garden, cluster, tourism, Slovakia
Поступила в редакцию 15.01.2013
