CC BY
87
УДК: 338.49 001:10.5281/1впоёо. 1304221
ГУЖВА 1.Ю.
Роль культурних кластерiв у розвитку мiст
Предмет домдження - культурн кластери, як осередки розвитку культури i економки мiст.
Метою написання статт е анал'з рол'1 культурного кластеру в функцюнуванн креативного мста, як середовища розвитку культурних та креативних /ндустрй
Методолопя проведения роботи спираеться на м'1ждисципл'1нарний п1дхщ при досл'щженн значення культури в розвитку економ'чних систем. В основ'1 досл'1дження лежить теор'я креативноI економки, яка спираеться на концепцИ культурних та креативних 1ндустрй, креативного мс-та та креативного класу. В робот використано метод абстракцИ' та узагальнення при висв'1тленн'1 сутност та специф'мних характеристик культурних кластерiв. Системний анал'з було використано для '¡люстрацн зв'язку мiж культурою, економiкою та покращенням добробуту населення. В цлому робота витримана в традицях цивтзацйноI парадигми.
Результати роботи - проанал'зовано значення культури для розвитку та розбудови мста. Ви-явлено основн'1 передумови для трансформацИ' та розбудови мськоI '¡нфраструктури вiдповiдно до потреб креативного класу. Вид^лено характера риси культурних кластер'в, як економко-культур-них центр'в.
Висновки - сучасна укранська економ'1ка потребуе нових п'1дход1в та стратегй подальшого розвитку територн. Гостро постае питання рев'тал'зацп промислових район'1в та 1х перепрофлювання. Створення кластерiв сприяе розвитку мста за допомогою роботи спрямованоГ на реконструкцю чи реформування мського простору, створення символ'много мського ландшафту.
Kлючовi слова: економ'1ка культури, культурний кластер, кластери /нновацй, культурн '¡ндустрИ, креативне мсто, креативний клас.
ГУЖВА И.Ю.
Роль культурных кластеров в развитии городов
Предмет исследования - культурные кластеры, как центры развития культуры и экономики городов.
Целью написания статьи является анализ роли культурного кластера в функционировании креативного города, как среды развития культурных и креативных индустрий.
Методология проведенной работы базируется на использовании междисциплинарного подхо-
да при исследовании значения культуры в развитии экономических систем. В основе исследования лежит теория креативной экономики, которая опирается на концепции культурных и креативных ин-дустрий, креативного города и креативного класса. В работе использован метод абстракции и обобщения при выявлении сущности и специфических характеристик культурных кластеров. Системный анализ был использован в ходе иллюстрации связи между культурой, экономикой и улучшением благосостояния населения. В целом работа выдержана в традициях цивилизационной парадигмы.
Результаты работы - проанализировано значение культуры для развития города. Выявлены основные предпосылки для трансформации и развития городской инфраструктуры в соответствии с потребностями креативного класса. Выделены характерные черты культурных кластеров, как экономико-культурных центров.
Выводы - современная украинская экономика требует новых подходов и стратегий дальнейшего развития. Возникает вопрос ревитализации и перепрофилирования промышленных районов. Создание кластеров способствует развитию города посредством работы направленной на реконструкцию или реформирование городского пространства, создание символичного городского ландшафта.
Ключевые слова: экономика культуры, культурный кластер, кластеры инноваций, культурные индустрии, креативный город, креативный класс.
HUZHVA I.Y.
The role of cultural clusters in the development of cities
The subject of the study is cultural clusters as a centers for the development of culture and urban economics.
The purpose of the article is to analyze the role of the cultural CLUSTER in the development of cultural and creative industries.
The methodology of the work is based on the usege of an interdisciplinary approach for the study of the culture role in the development of economic systems. At the heart of research is the theory of creative economy, which is based on the concept of cultural and creative industries, creative city and creative class. The method of abstraction and generalization is used in the work for revealing the essence and specific characteristics of cultural clusters. The system analysis was used in the course of illustrating the relationship between culture, economics and improving the welfare of the population. In general, work is sustained in the traditions of the civilization paradigm.
The results of the work: the importance of culture for the development of the city was analyzed. The main prerequisites for the transformation and development of urban infrastructure are identified in accordance with the needs of the creative class. Dedicated characteristic features of cultural clusters, as economic and cultural centers.
Conclusions: the modern Ukrainian economy requires new approaches and strategies for further development. There is a question of revitalization and reprofiling of industrial regions. The creation of clusters, the creation of a symbolic urban landscape can become a strategic economic tool.
Key words: culture, cultural cluster, innovation clusters, cultural industries, creative city, creative class.
Постановка проблеми. У сучасному свт ви-ник величезний попит на HOBi оргаыза^йы фор-мати: структури, центри, платформи, як виходять за Mexi вщомих та звичних моделей. Маеться на увазi не народження нових мистецтв, пов'язаних з техычними вщкриттями i винаходами, таких як мeдiамистeцтва, а трансформа^я культурних Ы-ститупв. Знову, як i на початку XX столбя, вони створюють синтетичн форми та активно освою-ють дотичн i марпнальы сфери.
Базисом для культури початку XXI столбя стали руТни iндустрiального св^у - занедбан фа-бричн будiвлi, трамвайн депо, гаражу склади, цехи. У них оргаызовуються демократичн i мiж-дисциплЫары площадки для творчоси комунг кацм, розваг, та пщприеммництва.
Друге життя iндустрiальноí спадщини одночас-но стае i способом його збереження, що рятуе спорожнЫ будинки вщ руйнування i саморуйну-вання. Ц дтянки i корпуси не освоен i недорог
для оренди i купiвлi. При цьому вони часто роз-ташованi недалеко вiд центру мюта, мають роз-галужену Ыфраструктуру, оскiльки зазвичай ви-конували мюто утворюючу функцiю.
На цих терт^ях складаються творчi класте-ри - об'еднання незалежних компанiй, пов'язаних сптьною територм i вiдносинами взаемноТ ствпра-цi i конкуренции Творчi кластери як синтетичне яви-ще поеднують вiльний творчий пошук художникiв, eкономiчнi iнструмeнти успiшних бiзнeс-модeлeй i ЫМативи для вирiшeння соцiальних завдань.
Але подiбнi кластери можуть виникати i в унг верситетському просторi, як, наприклад, мeдiа-центр Lume в ФЫляндм. Творчi кластери не ттьки розвивають власну дiяльнiсть, але i тiсно взае-модiють один з одним. Так виникла европейська мережа культурних цeнтрiв Trans Europe Helles.
Анал'13 останшх досл'!джень i публ^ацт. На початку 2000-х рр. набувае популярност концeпцiя урбанiстики. В 1995 р. виходить робота британського соцюлога Чарльза Лeндрi «Кре-ативне мюто» у спiвавторствi з Франко БьянчУ, автором багатьох дослiджeнь ролi мiста у розви-тку культури. Його щеТ знаходять свое подальше продовження в роботах «Мистецтво ство-рення мiста» (2006) [6], «1нтеркультурн мiста» (2007), [7]. ДжастЫ О'Коннор - британський со-цюлог в 2000-х випустив низку роб^, якi тор-кнулися всiх основних елемен^в eкономiки культури: «Креативн Ыдустрм: критична бiблiографiя» (2007), «Креативна економка, крeативнi мю-та: Азiатсько-eвропeйськi перспективи» (2009), «Культурнi Ыдустрп i мiсто» (2009) та iн. Робота Р. Флорщи «Пiднeсeння креативного класу: Як вiн трансформуе роботу, вщпочинок, суспiльство i повсякдення життя» (2002) [4, 10] присвячена до^дженню креативного класу, як новоТ та спе-цифiчноí верстви населення з власними потребами, вподобаннями та фiлософieю. Подальше до^дження ролi креативного класу у розвитку мют знайшло свое вщображення в роботах «Мю-та i творчий клас» (2005) та «Боротьба творчо-го класу: Нова глобальна конкурен^я за талант» (2005), «Хто ваше мiсто?» (2008). Просторовим факторам розмщення культурних iндустрiй при-свячeнi роботи вчених П. Томчака та К. Стахо-вiяка [14], а також П. Рампла, О. Слеша i Д. Каутского [12]. Питання е актуальним та потребуе подальшого осмислення, оскiльки Ыфрмафйно-культурне середовище розвиваеться досить ди-
намiчно, породжуючи новi бiзнeс-модeлi спосо-би оргаызацм працi.
Метою стаrri е аналiз ролi культурного кластеру в функцюнуваны креативного мюта, як се-редовища розвитку культурних та креативних Ы-дустр^.
Виклад основного матерiалу. Роль культури в мюькому контeкстi отримуе все бтьше визна-ння у зв'язку з безперервним процесом урбанг зацм та зумовленим цим загостренням eкономiч-них, eкологiчних i соцiальних проблем. Вперше значення культури, як eкономiчного каталiзатору життя в мiстi було визнано ктька дeсятилiть тому. Та знайшло свое вщображення в концепцм креативного мюта Ч. Лендрк Нещодавно це питання отримало новий iмпульс для подальшого розвитку розширивши коло питань до переосмислення со^альних та культурних цiнностeй со^уму, пе-ребудови структури мiста з урахуванням еконо-мiчних та культурних елемен^в його внутрiшньо-го середовища.
Ми звертаемо увагу на мiсто, оскiльки в умовах глобалiзацiТ та становлення економки культури посилюеться конкурeнцiя саме серед мют св^у за трудовi ресурси, каттали та пiдпри8мства.
Економiка культури, як складова постiндустрi-альноТ eкономiчноТ системи, спираеться на три базовi елементи:
Культурнi та крeативнi Ыдустрм - сектор госпо-дарськоТ дiяльностi та сфера зайнятостi;
Креативний клас - спeцифiчнi трудовi ресурси та людський каттал, якi е головним джерелом доданоТ вартостi;
Креативне мюто - оптимальне середовище ю-нування креативного класу та функцюнування креативного сектору. Значна увага придтяеть-ся Ыфраструкт^ та iмiджу культурних осередюв. Розбудовi соцiальних мереж та творчих кластeрiв.
Культурнi i креативы iндустрií характеризують-ся спeцифiчним органiзацiйно-eкономiчних ме-ханiзмом функцiонування. Основною його вщ-мiнною рисою е перевага проектного пщходу до органiзацií дiяльностi та залучення творчих пра-^вниюв. Все це зумовлюе появу нових титв за-йнятостi - проектноТ та фрi-лансингу (вiддалe-ноТ). Подiбнi змiни органiзацií робочого процесу потребують змЫ i в органiзацií робочого простору та в^еТ iнфраструктури мюта. Таким чином вини-кають спeцифiчнi центри з робочими зонами -хаби, та спeцифiчнi бiзнeс-сeрeдовища - куль-
Рисунок 1. Креативне середовище
Джерело: розроблено автором.
тyрнi кластери, якi створюють передумови для кооперацм та одночасно! конкуренцп креативних проек^в (рис.1).
Можемо видiлити наступи функцм, якi культура виконуе для мюта:
1. Культурний об'ект або культурний продукт можуть виступити в якост символу територм;
2. Культурний центр може виступати в якост центру розвитку та розбудови мюта;
3. Культуры поди можуть забезпечити прива-бливють невеликих мют;
4. Сприяе пiдвищенню креативного потен^алу та посиленню культурно! iдентичностi.
Eкономiчнi ефекти вiд реалiзацiТ зазначених функцм можуть бути якiсними та ктькюними. Першим i найочевиднiшим результатом е по-силення фiнансових потокiв та мiграцiйних про-цесiв, в результат створення та популяриза-цм культурно-мистецьких об'8ктiв або подiй. I тут маються на yвазi витрати мюцевого населен-ня та зовнiшнi туристичн потоки. Наступним результатом е зростання доходiв в сyмiжних сферах та створення нових робочих мюць. В цтому культурний об'ект може стати причиною активг зацм економiчного життя мiста та забезпечити диверсифкацш мiсцевого економiчного базису.
Со^альы ефекти також можуть мати мюце. Пщ-вищення загального рiвня культури, створення нових робочих мюць, посилення сусптьно! згуртова-ностi та зростання громадянсько! гордостi може призвести до скорочення злочинностк А разом iз економiчними ефектами зумовлюватиме загальне зростання добробуту населення (рис.2).
Створення культурних об'ек^в мае довгостро-ковий вплив та всю соцiально-економiчнy систему мюта, забезпечивши створення певного iмiджy та набуття конкурентних переваг в бо-
ротьбi за Ывестицм, людський капiтал та прива-бливють для пiдприeмцiв.
Залишаеться актуальною проблема пошу-ку оптимально!, динамiчноТ, мiждисциплiнарно! i системно! моделi полiтики розвитку мюта. В умо-вах зростання значення культурно! диферен^ацм на мюцевих рiвнях мiська полiтика мае забезпе-чувати досягнення економiчних, культурних, еко-логiчних, соцiальних цiлей громади. Така модель отримала назву «с^йкого мюта» в основi яко-го покладене мiське планування та орieнтацiя на культуру та креативн Ыдустрм. Пщ еколопчни-ми цiлями розyмieться покращення транспортно! iнфрастрyктyри, пiдвищення енергоефективнос-й використання вiдкритих просторiв, переробка та використання вiдходiв та iн..
При аналiзi економiчноТ ролi культури не мож-на нехтувати соцiальними ефектами. Культуры об'екти та поди, посилюючи сусптьну згуртова-нiсть забезпечуе створення нематерiально! ме-режi культурних зв'язюв, якi пiдтримyють мiсце-ву громаду.
Польськi дослщники П. Томчак та К. Стаховг як запропонували модель класифкацм факторiв розмiщення культурних та креативних Ыдустр^. Вони виокремили настyпнi критерм: (1) кориснють (цiннiсть yтилiтарна чи культурна); (2) рiвень ко-мерцiалiзацiТ; (3) характеристика вироблених то-варiв i послуг; (4) способи розташування творчих виробництв; (5) дiапазон ринку. На Тх основi було розроблено систему характеристик культурних та креативних Ыдустр^ [14]. Зазначен критерм були представлен у виглядi сво! екстремальних значень: одапазон ринкiв» - iлюстрye перехщ вiд орieнтацм на локальнi ринки до глобальних ринюв збуту, «спо^б розташування» - перехiд вiд висо-ко! концентрацм та кластеризацм до просторово-
2
Функци
Символ
4
Економ1чш ефекти
I
Опосередкован е зростання Д0Х0Д1В в сумЬкних галузях
Сощалыи ефекти
Скорочення злочинносп
КУЛЬТУРА
Центр розвитку
Створення престижних
Р060ЧИХ М1СЦЬ
Посилення сощально! згуртованоста
К
Пода
Зростання грошових потоков
Шдвшцення громадянсько! гордосп
Посилення вдентичносп
Диверсифнсащя економ1чно*1 бази
Покращення добробуту
Рисунок 2. Значення культури в розвитку MicTa
Джерело: розроблено автором
го розпорошення. Останне притаманно тим, галу-зям, цiннiсть TOBapiB i послуг яких зумовлюеться або юторичним розташуванням, або iснують вщ-окремлено та не залежать безпосередньо вщ су-путнiх товaрiв та послуг, а навпаки, сaмi можуть виступати !х джерелом. Критерiй «кориснiсть» -тюструе спiввiдношення утилп"арно! цiнностi та культурно! цЫност в продуктi або послузi [2]. Кож-нiй з культурних iндустрiй притаманний власний допустимий рiвень кластеризации спiввiдношення утилп"арно! та культурно! цЫностей, потенцiaл до комерцiaлiзaцií, та дiaпaзон ринку охоплення.
Два з п'яти aнaлiзовaних критермв ^апазон ринку та характер локацм творчо! дiяльностi) ма-ють просторовий характер. Для культури характерна вдност локального та глобального. Обидвi категорм розглядаються тут «реляцiйним способом як просторовi величини вiдмiнностей, соцг aльнi мiри, якi розмежовують прос^р (...), а пе-рехiд вщ локального до глобального масштабу - це не перехщ вiд одые!' окремо! арени до Ышо!, а процес створення мережi посилань, який до-
зволяе об'ектам рухатися мiж рiзними «мiсцями розмiщення» [13]. Таким чином фактор простору в контекст розмщення виробництва вiдiгрa8 важливу роль в полiтицi розвитку мюта.
Важливе питання мехaнiзму та мaсштaбiв по-ширення культурних товaрiв та послуг. Вияв-ляеться функцiонaльнa суперечнють. Вони не можуть бути адресовав лише мiсцевим мешкан-цям, проте досить часто прив'язан до конкретно! локацм, навколо яко! може бути сформована вщ-повiднa iнфрaструктурa, перетворюючи пам'ятку архтектури на центр кластеризацм.
За умов мiського планування та забезпечен-ня передумов формування креативних класте-рiв просторовi чинники мають бути враховаы, оскiльки розбудова транспортно! Ыфраструкту-ри, логiстикa вiдiгрaють дуже важливу роль при промоцм культурних об'ектв.
Хaрaктернi риси функцiонувaння креативних клaстерiв:
1. Мобiльнiсть ресурсiв: у клaстерi iнновaцiй влас-не рух руху пронизуе все навколишне середовище.
2. Вирiвнювання ЫтереЫв, стимyлiв та цiлей: пiдпри8мства та особи, що входять до складу Ыновафйно! групи, користуються сптьними мережевими цiнностями, дiловими практиками та культурою. Вщбуваеться кооперацiя при збереженш конкуренцм. Незважаючи на те, що новатори конкурують один з одним, вони разом беруть участь у проектах, спрямованих на впровадження нових р0ень. Подiбним чином, венчурн катталюти подтяють потiк опера-цiй та здiйснюють спiльне Ывестування. Еле-менти спшьно! власностi, порушують традифй-нi бар'ери мiж власниками та пра^вниками, а також узгоджують Ытереси засновникiв, мене-джерiв, пра^вниюв, консyльтантiв та iнвесторiв з устхом пiдпри8мства.
3. Глобальнi зв'язки та майно: взаемовщносини мiж людьми та фiрмами в рамках культурних клас-тiв поширюються на вiдносини з Ышими кластерами. Професiонали та керiвники з iнших краТн часто допомагають своТм фiрмам отримати доступ до ресур^в та ринюв у краТнах свого походження. Подiбнi мiжнароднi зв'язки дозволяють отримати доступу до активiв та спiвпрацi. Вони виходять за рамки релпйних, етычних, територiальних та на-цiональних кордоыв i дають стартапам глобаль-ну перевагу. Глобальна мережа кластерiв Ынова-цiй визначае три типи мiжнародних зв'язкiв: слабкi, мiцнi о та ковалентнк Слабкi зв'язки е випадковими зв'язками для обмЫу iнформацi8ю або взаемодм з бiзнесом. Вони поточн i часто е каналом для вщ-бору персоналу (витiк Ытелекту з територм) та осо-бисто! мобiльностi. Довгостроковi звязки - це чгт-ко визначенi зобов'язання щодо ведення спiльного бiзнесy. Контракти або трyдовi вiдносини, якi дозволяють мобозувати активи та людей з низьки-ми транзакцiйними витратами. Ковалентн зв'язки виникають, коли географiчно вщдалеы суб'екти постiйно i виконують важливi функцм в рiзних мю-цях. Коли зв'язки мiж двома кластерами пере-творюються на безлiч поспйних взаемозалежних зв'язкiв, якi змушують об'екти в кластерi працю-вати скоординовано, ц сильно зв'язанi класте-ри можна вважати Супер-кластером, де розвиток кожно! пiдсистеми певною мiрою зумовлений про-цесами, що вiдбyваються в Ышому кластерi.
Висновки
Створенню кластерiв сприяе розвитку i поси-люе мюта за допомогою роб^ спрямованих на ре-
конструкцю чи реформування мюького простору, створення символiчного MicbKoro ландшафту.
Незважаючи на те, що пщприемництво е по-тужною силою, яка породжуе мiсцеве та еконо-мiчне зростання, а державна полiтика може забезпечити сприятливi умови для його розвитку. Коли пiдпри8мцi, скупчуються в певних геогра-фiчниx координатах навколо окремих культурних об'ек^в, це вдалий прецедент для реалiзацií урядом пyблiчноí полiтики пiдтримки креативних кластерiв. Це, як правило, не вимагае великих фiнансовиx витрат.
Дослщження принципiв розмiщення об'8ктiв креативних Ыдустр^ набувае все бiльшого значення для регюнальних кластерних iнiцiатив, а також Ыших програм, що сприяють пщприем-ництву. Культура формуе сприятливе креативне середовище для створення пщприемницько!' Ыг цiативи та розвитку креативного класу.
Список використаних джерел
1. Зеленцова Е., Гладких Н. Творческие индустрии: теории и практики. - М.: Издательский дом «Классика XXI», 2009. - 240 с.
2. ПроскурЫа М.О. Значення просторових факто-р1в в реалiзацií реформ культурного сектору в УкраЬ н1// European Journal of Economics and Management, №1,2018. С.79-86. - https://eujem.cz/wp-content/uploads/2018/eujem_2018_4_1/12.pdf.
3. Тросби Д. Экономика и культура (Текст)/пер. с англ. И. Кушнаревой; Нац. исслед. Ун-т «Высшая школа экономики».— М.: изд. дом высшей школы экономики, 2013. — 256 с.
4. Флорида Р. Креативный класс: Люди, которые меняют будущее / Пер. с англ. — М.: Классика-ХХ1, 2005. — 430 с.
5. Хезмондалш Д. Культурные индустрии/ пер. с англ. И. Кушнаревой, под ред. А. Михалевой; Нац. исслед ун-т «Высшая школа экономики». — М.: Изд. дом Высшей школы экономики, 2014. — 456 с.
6. Bianchini F. and Parkinson M. Cultural Policy and Urban Regeneration, ed. by F. Bianchini and M. Parkinson. — Manchester: Manchester University Press, 1993. — P.220.
7. Bianchini F. Remaking European Cities: The Role of Cultural Policies // Cultural Policy and Urban Regeneration, ed. by F. Bianchini and M. Parkinson. — Manchester: Manchester University Press, 1993. — P. 1-20.
8. Boix R., Lazzeretti L., He^s-Oliver J. L., De Miguel-Molina B., 2011. Creative clusters in Europe:
A microdata approach. European Regional Science Association, Barcelona.
9. Flew T., 2012b. Origins of creative industries policy. In: Flew T. (ed.), The creative industries: Culture and policy. SAGE Publications Ltd, Los Angeles: 9-32.
10. Florida R. The Rise of the Creative Class: And How It's Transforming Work, Leisure and Everyday Life. — New York: Basic Books, 2002. — P. 416.
11. Hesmondhalgh D., Pratt A. C., 2005. Cultural industries and cultural policy. International Journal of Cultural Policy 11(1): 1-13.
12. Rumpel P., Slach O., Koutskэ J., 2010. Creative industries in spatial perspective in the old industrial Moravian-Silesian Region. Ekonomie a Management(4): 30-46.
13. Throsby D., 2008b. Modelling the cultural industries. International Journal of Cultural Policy 14(3): 217-232.
14. Tomczak P., Stachowiak K. Location patterns and location factors in cultural and creative industries. Quaestiones geographicae 34(2), 2015.
References
1. Zelentsova E., Hladkykh N. Tvorcheskye yndustryy: teoryy y praktyky. - M.: Yzdatelskyi dom «Klassyka KhKhI», 2009. - 240 s.
2. Proskurina M.O. Znachennia prostorovykh faktoriv v realizatsii reform kulturnoho sektoru v Ukraini// European Journal of Economics and Management, №1,2018. S.79-86. - https://eujem.cz/wp-content/uploads/2018/eujem_2018_4_1/12.pdf.
3. Trosby D. Эkonomyka y kultura (Tekst)/per. s anhl. Y. Kushnarevoi; Nats. yssled. Un-t «Vbisshaia shkola эkonomyky».— M.: yzd. dom vbisshei shkolbi эkonomyky, 2013. — 256 s.
4. Floryda R. Kreatyvnbii klass: Liudy, kotorbie meniaiut budushchee / Per. s anhl. — M.: Klassyka-KhKh1, 2005. — 430 s.
5. Khezmondalsh D. K^tun^e yndustryy/ per. s anhl. Y. Kushnarevoi, pod red. A. Mykhalevoi; Nats. yssled un-t «^^shaia shkola эkonomyky». — M.: Yzd. dom Vыsshei sliko^! эkonomyky, 2014. — 456 s.Bianchini F. and Parkinson M. Cultural Policy and Urban Regeneration, ed. by F. Bianchini and M. Parkinson. — Manchester: Manchester University Press, 1993. — P.220.
6. Bianchini F. Remaking European Cities: The Role of Cultural Policies // Cultural Policy and Urban Regeneration,
ed. by F. Bianchini and M. Parkinson. — Manchester: Manchester University Press, 1993. — P. 1-20.
7. Boix R., Lazzeretti L., Herv6s-Oliver J. L., De Miguel-Molina B., 2011. Creative clusters in Europe: A microdata approach. European Regional Science Association, Barcelona.
8. DCMS, 2014. Creative industries economic estimates. Department for Culture, Media and Sport, London.
9. Flew T., 2012b. Origins of creative industries policy. In: Flew T. (ed.), The creative industries: Culture and policy. SAGE Publications Ltd, Los Angeles: 9-32.
10. Florida R. The Rise of the Creative Class: And How It's Transforming Work, Leisure and Everyday Life. — New York: Basic Books, 2002. — P. 416.
11. Hesmondhalgh D., Pratt A. C., 2005. Cultural industries and cultural policy. International Journal of Cultural Policy 11(1): 1-13.
12. Rumpel P., Slach O., Koutskэ J., 2010. Creative industries in spatial perspective in the old industrial Moravian-Silesian Region. Ekonomie a Management(4): 30-46.
13. Throsby D., 2008b. Modelling the cultural industries. International Journal of Cultural Policy 14(3): 217-232.
14. Tomczak P., Stachowiak K. Location patterns and location factors in cultural and creative industries. Quaestiones geographicae 34(2), 2015.
Даш про автора Гужва 1гор Юр1йович,
д.е.н., заступник директора Державного науково-дослщного Ыституту Ыформатизацп та моделювання економки e-mail: mfertua@gmail.com
Данные об авторе Г ужва Игорь Юрьевич,
д.э.н., заместитель директора Государственного научно-исследовательского института информатизации и моделирования экономики e-mail: mfertua@gmail.com
Data about the author Igor Guzhva,
Deputy Director of State Research Institute of Informatization and Economic Modeling Doctor of Sciences e-mail: mfertua@gmail.com
