CC BY
131
УДК 338.48(477.52/6)
МОЖЛИВОСТ1 ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ 1НДУСТР1АЛЬ-НОГО (ПРОМИСЛОВОГО) ТУРИЗМУ У СХ1ДНОМУ РЕГ1ОН1
УКРА1НИ
Чередниченко О.Ю., к.е.н., доцент (УкрДАЗТ) Чередниченко А. О., студентка (ХНАМГ)
У статтi розглянуто питання взаемозв 'язку iндустрiального туризму i промислово'1' тфрастру-ктури мкт Схiдноi Укра'ти, вивчено досвiд тоземних крат в цш областi, проанал1зовано вплив тдуст-рiального туризму на сучасну мiстобудiвну полiтику промислових мегаполiсiв, наданi рекомендацИ щодо реал1зацИ iдеi втшення та розвитку iндустрiального туризму в державi.
Ключовi слова: iндустрiальний туризм,промислова шфраструктура, м^тобудына полтика, мегаполiс.
Постановка проблеми та и зв'язки з нау-ковими чи практичними завданнями. Закон Украши «Про туризм» визначае туризм як тимча-совий вшзд особи з мюця постшного проживания в оздоровчих, тзнавальних, професшно-дшових чи шших щлях без здшснення оплачувано! дiяльностi в мтсщ перебування [1] .
Туризм - це галузь свггового масштабу з щорiчним оби-ом понад трильйон доларiв США, що впливае не тiльки на економшу, а i на устрш багатьох держав i регiонiв. У системi туризму пс-но, о^м економiчних питань, пов'язанi iнтереси безпеки, м1жнародних вiдносин, зайнятостi насе-лення та транспортних органiзацiй [3] .
Туризм i сучасна мiстобудiвна политика пс-но пов'язанi мiж собою. 1нтегращя i розвиток су-часно! мiстобудiвноl пол1тики в тому чист в тури-стичному напрямку набувае актуальносп в перiод подготовки та проведенш в Укра1ш чемпiонату £в-ропи з футболу «£вро - 2012», в процеа штеграци нашо! держави в Свiтову торгiвельну оргашзацш, £вропейський союз та iншi м1жнародш шституцп.
Оцiнити стан розвитку туристичного ринку достатньо складно. З одше! сторони, збiльшуеться його емкость, з шшо! сторони майже не мае яшс-них змiн якi давали б сввдчення про засвоення но-вих технологiй роботи та реaлiзaцil системних мiр по пiдвищенню якосп обслуговування та пропози-ци змютовно нового туристичного продукту.
За даними адмшстраци Держприкордонс-лужби, починаючи з 2006 року приблизно на 1923% щорiчно збiльшуеться кiлькiсть в'1зних турис-тiв в Украшу. Перелж кра1н, якi е лiдерaми, зали-шаеться незмiнним: Росiя, Польща, Молдова, Бь лорусь, Угорщина. Також, традицшно залишають-ся незмiнними мiсця !х перебування: Крим, Карпа-ти, Ки!в [8] .
Мiстa схiдного регюну, в тому числ1 i м. Ха-ркiв, в силу свого юторичного розвитку, не мо-жуть запропонувати для туристiв трaдицiйних форм туризму (значних архггектурних пам'яток,
СПА -вщпочинку, гiрськолижного ввдпочинку).
В зв'язку з планування y4acTi м. Харкова в чемшонап £вропи з футболу «£вро - 2012» необ-хщно розглянути нетрадицiйнi форми туризму. 1х реклама для iноземних тyристiв пвд час проведення чемтонату дозволить звернути увагу на наш реп-он i в майбутньому залучити фiнансовi ресурси, як1 отримано ввд туризму [2] .
Анал1з останнгх до^джень та doceidy шших крат ceimy. Останшм часом активiзyвалися наyковi дослщження щодо розвитку туристично! галyзi в Украшг Особливу увагу вiтчизнянi нау-ковцi придiляють традицiйним напрямкам розвитку туристично! галуз^ розрахунку вартост туристичного продукту та прогнозуванню туристич-них потокiв. В той же час, остаеться малодосль дженою проблема можливостей та розвитку ш-дyстрiального туризму, його взаемозв'язок з промисловою шфраструктурою великих мiст Cxi-дно! Укра!ни. Саме тому е актуальним вивчення досвiдy iноземниx туристичних компанiй в цiй областi та перспективи впливу iндyстрiального туризму на сучасну мiстобyдiвнy полiтикy промислових мегаполгав Укра!ни [4] .
Iндyстрiальний туризм - дослiдження тери-торш, будинк1в i iнженерниx споруджень вироб-ничого (не цивiльного) або спещального призна-чення, а також будь-яких залишених (занедбаних) споруджень iз метою одержання псиxологiчного й естетичного задоволення або задоволення дослщ-ницького штересу, захоплення у виглядi фото-графування. Це явище включае багато рис моло-дiжно! субкультури й англшською мовою зветься «urban exploration» (мкьке дослвдження).
Одним з найпоширенiшиx видiв iндyстрiа-льного туризму е вщвщування залишених (занедбаних) об'ектiв. Це можуть бути залишенi недо-будоваш спорудження, що колись дiяли, промис-ловi, господарськi й вiйськовi об'екти, покинут житловi будинки, райони й навггь мiста (так званi
© Чередниченко О.Ю., Чередниченко А.О.
Вкчшк економ1ки транспорту i промисловост1 № 28, 2009 71
мюта-примари). Мюта-примари та села с залише-ними мешканцями, якi складають особливу части-ну туристичного iндустрiального капiталу, натчу-ються у багатьох кранах. В Укра!ш це - Чорно-биль та Прип'ять, в суаднш Роси - Кадичкан в Магаданськ1й обласп, в Австрали - Уiттеном, в Чилi Хамберстоун i т.д. Широке поширення шдус-трiального туризму зв'язано з ввдносно незначним ризиком для здоров'я (хоча певну небезпеку мо-жуть представляти, наприклад, раптовi обвалення конструкцiй, азбест, що використовувався для багатьох шженерних конструкцiй i взагалi хiмiчнi забруднення, вiдсутнiстю охорони об'екпв). В той же час юнуе багато людей далеких вiд бажання активно дослвджувати об'екти й нелегально прони-кати на !хню територш, тому задовольняються спогляданням iндустрiальних пейзаж1в i об'ектiв промислово! архiтектури в процеа екскурсiй на дiючi об'екти промисловосл. Для них оргашзу-ються спецiальнi тури в рiзнi мюта свiту [5] .
Також юнують спецiальнi тури для бiзнес-мешв зацiкавлених промисловiстю, якi перебува-ють у пошуку випдного вкладення кошпв у виро-бництво. Такий вид туризму також називають ш-дус^альним.
Об'ектами особливого натхнення можуть стати будинку певно! архiтектури. Наприклад, це може бути архитектура в стилi сталiнський ампiр, конструктивiзм. Багато творчих людей надихають-ся видами на ЛЕП, залiзничних розв'язок й депо, атмосферою спальних районiв, мiських колодязiв, тупиков, дивних i незвичайних мюць, давно неви-користовуваних дорiг, i взагалi неофiцiозним жит-тям мюта. У кра!нах Свропейського союзу дшть туристичнi фiрми, що пропонують тури по не тра-дицiйним куточках европейських мiст. Так, в мюп Хожув в Сiлезьському воеводствi Польщi (схожо-му з iндустрiальними регюнами Схшно! Укра!ни) розробили так званий «Маршрут техшчних визна-чних пам'яток» iз 31 об'екта. До !х числа входять вугiльнi шахти, рудники, найвища в свiтi дерев'яна радювишка в Гливицi тощо. Вартiсть, при перера-хуваннi на укра!нську валюту, за участь в екскурси одте! особи складае вiд 25 до 50 грн., тобто сума на яку може розраховувати не тшьки шоземець, а i вiтчизняний турист середнього достатку [7] .
Iндустрiальна археолопя, подiбно iншим видам археологи - це також вивчення матерiальноl культури минулого, але з приверненням уваги на iсторiю розвитку промисловостi. За кордоном ю-нують кафедри iндустрiальноl археологи при уш-верситетах. Тому що основна робота археолопв -вивчення об'екпв безпосередньо на мiсцi, в результат така наукова праця стае пов'язана з експеди-цшною й туристичною дiяльнiстю. Iндустрiальну археологш можна назвати науково-iсторичним дослвдженням об'екпв - дшчих, залишених (зане-дбаних) i навiть зниклих.
1стотно подняв популярнiсть такого туризму
вихiд довгооч^вано1' багатьма комп'ютерно1' гри S.T.A.L.K.E.R. в 2007 рощ. Саме з ïï появою слово «сталкер» стае бшьше вживаним стосовно людини, що захоплюеться iндустрiальним туризмом. До сьогоднiшньоï хвилi Urban exploration такi люди часпше називали себе дослiдниками, индустриа-льщиками або диггерами. На заходi, як можна про-читати на англшськш сторiнцi Википедии Urban exploration, новий вибух штересу до цiеï субкуль-тури поколiння нульових ввдбувся завдяки телевь зiйним шоу й перюдичним виданням.
Виходячи з того, що предмети соцреалiзму традицiйно цiкавлять европейщв, можна сподiва-тися, що частина промислових об'ектiв будуть також цiкавi туристам-вболiвальникам Чемпiонату £вропи з футболу «£вро-2012».
Метою cmammi е активiзацiя уваги науко-вцiв та практиков як туристичноï галузi , так i спе-цiалiстiв з розробки сучасно1' мiстобудiвноï полгга-ки, фахiвцiв мiсцевих органiв влади i управлшня, якi займаються проблемами розвитку шфраструк-тури iндустрiальних мiст до втшення вде1' розвитку iндустрiального туризму Схвдно1" Украши, надання 1'м ввдповшних пропозицiй та рекомендацiй.
Виклад Mamepiany досл^ження з ураху-ванням специфши Схiдного регюну Украти та м. Харкова. Украша як i Ро^ поки що на початку цього шляху, хоча вже е певш напрацювання та Ше1' готовi до втшення.
Так шея, яка може користуватися попитом, -перетворення в природш музе1' глухих покинутих сел в Карпатах та на Луганщиш, а на Донеччиш будуть щкавити туристiв покинутi селища, як1 бу-ло побудовано бiля шахт, що ниш закрип.
Ближче всього до втшення шей шдуст^аль-ного туризму в Украш знаходиться Кривий Piï Днiпропетровськоï областi, де сконцентровано значну к1льк1сть помешкань та мостiв дореволю-цiйного будiвництва, «законсервованих» заводiв, залiзорудних шахт, кар'ерiв, тому що еколопчна ситуацiя краща нiж в шших промислових регiонах краши. Вони вже включеш в туристичнi маршрути, що розроблеш фахiвцями Кривор1жського педуш-версггету. Наприклад, екскурсiя в саму глибоку залiзнорудну шахту в Свропи «Родина» (глибина горизонту 1500метрiв) займае три години, вклю-чаючи iнструктаж з техшки безпеки, переодягнен-ня i 90 хвилин подземного обзору. В Кривому Розi площа провалiв покинутих кар'ерiв становить 4000 га, що викликае зацiкавленiсть у туриспв-фотографiв [7] .
Проект «Украшський техноленд», який мае на увазi виникнення в м. Gнакiеве Донецько1' обла-стi культурного центру на базi закритих шахт «Юный Комунар» (в нш було проведено в 1979 рощ пвдземний ядерний вибух з метою дегазаци вугiльних пластiв, шсля чого там з'явилася скляна капсула з радiацiею в серединi) та «Профинтерн», мае пiдтримку в парламента Законопроект про йо-
Ысник економжи транспорту i промисловост1 № 28, 2009
Загаль^ - eKoHoMÍ4HÍ питання
го ствоpення пiдтpимaли всi фpaкцiï. За оцшкою фaxiвцiв з консеpвaцiï вiдпpaцьовaниx шахт, гpошi, яю зapaз викоpистовyються саме на консеpвaцiю, можна викоpистaти на оpгaнiзaцiю мyзею та ще й мати щ)и6уток. А поки що на Донеччинi функцю-нують два об'екта щюмислового тypизмy - Apтемiв-ський завод шампанських вин та соляна шахта в м. Cолевap. На глибинi яко1 в 280 метpiв пpоводяться опеpнi та симфошчш концеpти. Вapтiсть тако1 екс-кypсiï не пеpевищye 65 rpa Доpечi цi екскypсiï по-пyляpнi в iноземниx футбольних вболiвaльникiв, яю ввдвщують фyтбольнi мaтчi в м. Донецьк [7] .
В Лугансьюй обласп також з 2002 pокy ввд-пpaцьовyeться питання ствоpення теxнопapкy «Рудника». В мiсцяx де впеpше почалося добування кам'яного вугшля втiлюeться вдея ввдновлення в теа-тpaлiзовaнiй фоpмi метaлypгiйного виpобництвa початку минулого столiття та дpевностi з вщновлен-ням обладнання, пapовозy, а також iмiтyвaнням для тypистiв обвалу та aßapii на шахтах, вщшдування землянки, пеpеодягнення в pобiтничий одяг та iнше. Пpичомy за pозpaxyнкaми спецiaлiстiв Упpaвлiння кyльтypи та '^изму Лугансько1 ОДА вкaзaнi заходи будуть коштувати значно дешевше, чим вщновлення пpомисловиx об'екпв.
Неабияку защкавлетсть у тypистiв викликае кладовище будавельних та пpомисловиx кpaнiв в м. Кшв (paйон Видубичи) [7] .
Xap^ - одне з найбшьших пpомисловиx та науково-дослвдницьких мiст y^aím, мегaполiс iз майже двоxмiльйонним населенням. Основнi тypис-тичнi потоки, що пpоxодять чеpез мiсто - це або тpa-нзит, або дшовий тypизм. Caм по собi Xap^ не мае ту xapизмy тypистичниx центpiв Gвpопи, що, нащ>и-клад, е в столицi Укpaïни Киев! Однак говоpити пpо те, що в Хapковi звичайному тypистовi pобити нема чого в коpенi невipно. Хapкiв чудовий хоча б тим, що, залишаючись зpaзком paдянськоï типово1 apxi-тектypи, мае безлiч ушкальних i цiкaвиx мiсць, як1 викликають набагато бiльший iнтеpес, нiж зaстapiлi фотообpaзи iз глянсових тypистичниx листвок. Пе-pше, що пpопонyють тypистовi в Хapковi - це вщвь дати плошу Cвободи - величезний пpостip у центpi мiстa, обмежений будинками в стилi типово pa^^ ського гигантизму. Пpо те, що Xap^ - мiсто в œpmy чеpгy iндyстpiaльне, сввдчить головна будова на площi - будинок Госщюма (Деpжaвноï щюмисловос-ii). Цей зpaзок стaлiнськоï apxiтектypи став пеpшим висотним будинком CPCP.
В Хapковi впеpше в Радянському Cоюзi було pозщеплено ядpо атому, на ХДАВП (колишнш аша-цiйний завод) виготовлялися ^илат! paкети та дею-лька тишв yнiкaльниx лiтaкiв, до pечi на гад^иема!-вi е yнiкaльний музей технши пiд вiдкpитим небом. На ДП „ Завод iм. Малишева" було ствоpено леген-дapний танк Т-34, на ВП „Монокpистaл" виготовля-ються yнiкaльнi штyчнi алмази.
В Хapковi впеpше в Росiйськiй iмпеpiï втши-лися новiтнi, на той час технологи, нaпpиклaд було
обладнано лiфгом та смiттeпpоводом житловий будинок на вулищ Cyмськiй, в так званому будинку «Caлaмaндpи». [9]
Овд ввдштити, що значна юльюсть коpпyсiв зaводiв та фaбpик, в тому чи^ дiючиx, було побу-довано в 19-тому та на початку 20-го столггь та ще й доа укомплектовано обладнанням, яке майже не експлуатуеться в eвpопейськиx кpaïнax, саме це мо-же пpивaблювaти тypистiв.
В самому мюл е багато пpивaбливиx для вка-зано1 кaтегоpiï тypистiв об'eктiв цившьно1 обоpони, закинутих чи демонтованих зaводiв i споpyд, а для apxiтектоpiв будуть цiкaвi типовi житловi будинки, що побyдовaнi в 19 столтт ( нaпpиклaд в м. „nm^»-петpовськ пiсля дpyгоï свiтовоï вшни тaкi не збеpег-лися). Незважаючи на те, що м. Xap^ за кiлькiстю музе1'в поступаеться не тшьки м. Киеву, a i, на^и-клад, м. Чеpнiговy, все ж таю специфiчнi, ««a^rni»» вiдомчi музе1 як музей Швидко1 допомоги чи Нацю-нального банку можуть вpaзити пpимxливого тypи-ста. А в музеях зaводiв «Kомyнap» та «Xap^m» зiбpaнa вся iстоpiя щюмислового Хapковa. [9]
Iндyстpiaльнi (пpомисловi) об'екти м. Xapra-ва (paйони «Тypбоaтом», ХЕМЗ, ХТЗ, «Електpовaж-маш», Рогань та iнш.) pозтaшовaно майже в одному сегащи мiстa з гapними тpaнспоpтними pозв'язкaми та тpaнспоpтними apтеpiями (Холодногipсько-заводська лiнiя метpополiтенy), pозвинyтою iнфpa-стpyктypою xapчyвaння та вщпочинку. Нaйближчi пpимiськi зaлiзничнi станци, автомапст^т також пpоxодять поблизу щюмислово! зони. Науково-дослвдт мiстечкa (нaпpиклaд, селища Жуковського, П'ятихатки ) теж pозтaшовaно в мiськiй полосi з гapними тpaнспоpтними можливостями.
Систематизацш Mamepimy, висновки та пропозици. Cистемaтизyючи викладений мaтеpiaл можна зpобити нaстyпнi висновки. До об'екпв щю-мислового тypизмy належать:
• заводи та фaбpики, шахти та rap'фи, пpомисловi споpyди та обладнання (дшчи та тaкi що не викоpистовyються);
• вiйськовi об'екти, що виведеш iз пiд yпpaвлiння та кеpyвaння Мiнiстеpствa обоpони У^аши чи iншиx вiйськовиx фоpмyвaнь;
• об'екти цившьно1 обоpони, що не вико-pистовyються за пpизнaченням;
• об'екти тpaнспоpтного комплексу та зв'язку (дiючi та тaкi що, не викоpистовyються);
• виставки та музейш комплекси (експо-нати) пpомисловиx, тpaнспоpтниx, вiйськовиx об'екпв, об'екпв цивiльноï обоpони;
• об'екти науково-дослвдницько1 сфеpи, яю не викоpистовyються за пpизнaченням чи не щдпадають пiд кaтегоpiю з обмеженим доступом.
Оуб'ектами коопеpaцiï, яю можуть бути задь янi до оpгaнiзaцiï та впpовaдження системи щдуст-piaльного тypизмy е:
• тypистичнi агенцй' та готелi;
BiciiiiK екрнрмжи транcпoрту i прoмиcлoвocтi № 28, 2009
туризму;
Д1в;
зв язку.
адмЫстрацп об'екпв щдустр1ального
м1сцев1 органи влади та управлшня; страхов1 компани та рекламш агенци; шдроздши МНС; охоронт структури; транспорт! компани;
виробники спещального одягу та прила-
ремонтно-вщновлювальш оргашзацп; установи торпвт та харчування; оргашзацп (оператори) з забезпечення
До проблемних питань щодо налагодження системи оргашзацп та проведення тур1в щдустриль-ного туризму можна ввднести:
• недосконалють законодавчо-нормативно! бази в цш обласп;
• необхщшсть впровадження системи тех-шки безпеки при проведенш екскурсш на об'екти тдвищено! безпеки;
• ввдсутшсть достатньо! кшькосп гщв та спещатспв в обласп проведення екскурсш на об'ектах 1ндустр1ального туризму.
Шляхи реал1заци пропозицш щодо впровадження на практищ системи 1ндустр1ального туризму в регюш на нашу думку доцшьно здшснювати в ход реал1заци Державно! та регюнально! програм з подготовки та проведення до Чемтонату европи з футболу ,,£вро-2012".[2]
За даними Светового економ1чного форуму, в сфер1 мандрувань та туризму Укра!на серед 124 кра-1н свгту займае 78-ме мюце. Туризм в Укрш'ш «за-безпечуе» формування менше 1% ВВП, в той час як в економ1чно розвинутих кранах цей показник дося-гае 6-8%. [6]
Вказане надасть можливють: оперативно приймати ршення щодо втшення заход1в з реатза-
ци турмаршрупв, долучити до реал1зацИ оде! фах1в-щв р1зного профшю з числа промисловщв, управль нщв вах р1вн1в, наглядових та фюкальних структур кер1вники та проввдш спещатсти яких входять до робочих груп з реал1зац1Т1 заход1в передбачених вка-заними програмами.
Це не тшьки зекономить час на узгодження, налагодження сп1льних з тур- агенщями заход1в, а й дозволить реатзовувати ще! та пропозици в единому задум1 сучасно! мктобудавно! политики.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Закон Украши «Про туризм» (324/95-ВР) http://zakon.rada.gov.ua
2. Розпорядження Кабшету Мшстргв Украши №475-р вщ 10 червня 2009 року «Про схвалення Концепци оргатзаци розмщення гостей та учасниюв фшально! час-тини чемпiонату Свропи 2012 року з футболу.»/Урядовий кур'ер 2009 рж №121.
3. Чередниченко О.Ю., Чередниченко А.О. Вза-емозв'язок мiж туристичним сектором економжи та залiз-ничним транспортом Украiни.//Вiсник економжи транспорту i промисловостi. - Х.: УкрДАЗТ, 2008. - Вип. 21. - С. 141 - 144
4. Туризм и гостиничное хозяйство. Учебник / Под ред. проф., д.э.н. Чудновского А.Д. - М.: Ассоциация авторов и издателей «ТАНДЕМ». Издательство ЭКМОС, 2000.-400с.
5. Захарин С. «Год туризм запомнится повышением цен на туризм»/ Украинская туристическая газета №5 2008
6. Захарин С. «Туристические итоги лета» / Украинская туристическая газета №10, 2008
7. Ихельзон Е. «Хозяева рудных гор»/ газета «Сегодня» №136, 2009
8. Федоров А. «Особенности рынка въездного туризма»/ Украинская туристическая газета №6, 2009
9. Якушко О. «Харьков дают туристам в дове-сок»/газета «Сегодня» №153, 2008
Анотащя. В статье рассмотрен вопрос взаимосвязи индустриального туризма и промышленной инфраструктуры городов Восточной Украины, изучен опыт других стран в этой области, проанализировано влияние индустриального туризма на современную градостроительную политику промышленных мегаполисов, даны рекомендации по реализации идеи воплощения и развития индустриального туризма в государстве.
Ключевые слова: индустриальный туризм, промышленная инфраструктура, градостроительная политика, мегаполис.
Summary. The article deals with the issues of interconnection between industrial tourism and an industrial infrastructure of East Ukraine cities. The experience of other countries in this area has been studied, the influence of industrial tourism on the modern town-planning policy of megacities has been analysed, some recommendations about implementing new idea of an embodiment and development of industrial tourism in the state have been made.
Keywords: industrial tourism, industrial infrastructure, town-planning policy, megaciti
Рецензент к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В. Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Якименко Н.В.
Вкчшк економжи транспорту i промисловосп № 28, 2009
74
