CC BY
136
интегрального показатееля для оценки уровня социального развития коллектива предприятия / Е.Н. Пшеничная // Науч.-техн. сб. «Коммунальное хозяйство городов»: Серия: Экономические науки. - 2007. - Вып. 75. - С. 178-183.
8. Залуцький В.П. Сутшсть сощально-економiчного розвитку машинобудiвних шдприемств: методи та принципи ix забезпечення / В.П. Залуцький // Науковий вюник НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.11. - С. 163-169.
9. Ступко А.В. Мехашзм сощально-
eK0H0Mi4H0r0 розвитку малого 6i3Hecy 6i3Hecy в репош / А.В. Ступко // Науковий вюник Ужгородського ушверситету. - 2010. - № 31. Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ekon/201 0_31/statti/2_10.htm.
Недобега О.О. Монiторинг сощально-економiчного розвитку шдприемств / О.О. Недобега // Часопис економiчних реформ. - 2011. -№ 1. - С 99-103
Аннотация. Рассмотрены этапы, принципы и факторы социально-экономического развития персонала предприятий железнодорожного транспорта
Ключевые слова: персонал, социально-экономическое развитие, фактор, железнодорожный транспорт, принцип
Summary. The stages, principles and factors of socio-economic development of the personnel of the enterprises of railway transport
Keywords: personnel, socio-economic development, factor, rail transport, principle
Рецензент к.е.н., доцент УкрДАЗТЯкименко Н.В. Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТЗубенко В.О.
УДК 338.48
соц1ально-економ1чн1 умови розвитку етнотуризму та подготовки 1нфраструктури слобожанщини до
проведення че «евро 2012»
Чередниченко О.Ю., к.е.н., доцент (УкрДАЗТ), Чередниченко А.О., студентка (ХНАМГ)
У статтi розглянуто питання необхiдностi прискорення розвитку, можливостi та умови етнотуризму в регiонi, встановлено його взаемозв' язок з iснуючою тфраструктурою населених пунктiв Схiдноi Украши (Слобожанщини), доведено його вплив на сучасну регiональну полтику, наданi рекомендаци щодо реалгзаци iдеi втшення та розвитку етнотуризму в державi i регiонi. Ключовi слова: етнотуризм, инфраструктура, регюнальна полтика
Постановка проблеми та анальз основних публшацш. Схщш репони Украши не можуть запропонувати для туриспв традицшних форм туризму (значних архггектурних пам'яток, СПА-вщпочинку, прськолижного вщпочинку тощо) [8].
В зв'язку з планування учасп м. Харкова в чемшонап £вропи з футболу «£вро - 2012» е нагода розглянути нетрадицшш форми туризму. Реклама ïx напереодш проведення чемтонату надасть можливють звернути увагу на наш репон
потенцшних iнвесторiв, залучити фiнансовi ресурси в туристичний сектор економiки репону. Первиннiсть, аутентичшсть природньоï i соцiальноï середи в комплекс е могyтнiм приваблевим фактором в свгговому тyризмi. Етнографiчний туризм заснован на защкавленносп тyристiв до юторп розвитку та життя народiв, до ознайомлення з народними традициями, обрядами, творчестю та культурою.
© Чередниченко О.Ю., Чередниченко А.О.
Вкник економ1ки транспорту i промисловост1 № 33, 2011
В 1810 р. на островi Юргорден торговец Джон Бургман створив величавий сад та побудував лiтнiй павильон з яскравим видом на Стокгольм. Маеток отримав назву «Скансен», так як поблизу було розташовано укрiплення чи фортецю (шведською - skans). Через 81 рж Артур Хазелiус купив маеток та заклав Музей Швшчних кра!н. Таким чином, «Скансен» стал першим в свт етнографiчним музеем пiд вщкритим дахом. В свiтi етнографiчних музе!в пiд вiдкритим небом бiля шютисот. В Укра!ш налiчуються етнографiчнi скансени в Ужгород!, Львов!, Чiрнiвцях, Переяславе-Хмельницкому, Галич! Самий вiдомий етнографiчний музей тд вiдкритим небом в нашш державi - Пирогово (м. Ки!в).
Етнографiчний туризм став розвиватися в Укра!ш тiльки тсля отримання незалежносп. Укра!на мае великий потенцiал в обласп етнографiчного туризму, але грамотно його використовувати недае застарший тдход до ще! сфери. Фахiвцi зтверджують, що мало який европейский народ зберж до наших часiв особливють (аутентичнiсть) нацюнально! культури так, як украинца Добру службу в цоьму послужила не тшьки суб'ективна консерватившсть укра!нщв, але i об'ективно невисокий рiвень життя народа, особливо в сшьскш мiсцевостi[3].
Етнографiя - один iз головних стимулiв подороже шоземних туристiв в нашу кра!ну, хоча вщобразити в конкретних цифрах вплив етнографiчного сектору на туристичнi потоки важко, так як в Укра!ш не ведуться пiдрахункм в обласп тематичного туризму.
Анал1з остантх до^джень та публшацш. Останшм часом активiзувалися науковi дослiдження щодо розвитку туристично! галузi в Укра!т. Особливу увагу вичизняш науковцi Божко А.1., Кiбiч А.Д., Костащук 1.1 та iншi придiляють традицiйним напрямкам розвитку туристично! галуз^ розрахунку вартостi туристичного продукту та прогнозуванню туристичних потоков. В той же час, остаеться малодослщженою проблема можливостей та розвитку етничного туризму, його взаемозв'язок з туристичною iнфраструктурою, вплив на iснування i розвиток невеликих мiст Укра!ни. £ актуальним i вивчення досвiду шоземних туристичних компанш в цiй обласп та перспективи впливу етничного туризму на сучасну туристичну полiтику держави.
Метою вказаного дослщження е звернення уваги вичизняних наукових фахiвцiв в области туристичного менеджменту, науковцiв, а також спещалюпв-практишв, працiвникiв туристичного сектору нацiонально! економiки до проблем розвитку репонального етничного туризму, висвiтлення шляхiв !х подолання, встановлення взаемозв'язку з юнуючою туристичною iнфраструктурою. Крiм того, метою статп е аналiз вивчення можливостей зайнятосп мiсцевого населения в цш областi економiки та перспективи
впливу етничного туризму на сучасну туристичну полггику регiону i держави.
Виклад основного матерiалу.
Слобожанщина (Слобiдська Укра!на) — кторично-етнографiчний регiон Укра!ни, що формувався на перетинi осшо! й кочово! людностi, в зош iнтенсивних контактiв та взаемовпливiв рiзних культур. Колись цi споконвiчнi украшсьш землi звалися Залiською Укра!ною, «полудневими» землями, а в бiльш вщдалеш часи — Стародубщиною, Сновщиною, Подонням. Тривалий час Слобожанщина була «Диким полем» мiж Укра!ною, Роаею та Кримським ханством. Першим, хто вщважився захистити цi землi ввд кримських орд, був укра!нський князь Дмитро Вишневецький (вiдомий з укра!нських дум як Байда). Вiдтодi укра!нськ1 козаки стали повноправними господарями у слобщських землях. В давнену в степах i лiсостепах сучасно! Укра!ни жили сшфи та сармати, як1 займалися тваринництвом, землеробством i ремеслом, а також племена унжально! Салтовсько! культури, стародавш слiди яко! були знайдеш в селi Верхнiй Салтiв (Вовчанський район Харк1всько! областi). У VII - X ст. частина Харшвсько! обласп входила до складу Хазарського каганату. У Х - XII сторiччi на правому березi рiчки Уди було розташоване старослов'янске мюто У першiй половинi XII сторiччя, пiд час татаро-монгольсько! навали, територiя краю зазнала великого спустошення i невдовзi перетворилась на «Дике поле», покрите люами та степовими травами. Саме тут, мiж лiсами й болотами, проходив сумно вщомий Муравський шлях - шлях iз Криму на Русь, по якому здшснювали набiги за здобиччю та невшьниками кримсьш та ногайсш татари. Для захисту вiд них на початку XVII столитя серед «Дикого поля» почали створюватися перш! малочисленнi укршлеш пункти - невелик! фортецi та остроги - Царе-Бориав (1600 рж), Чугу!в (1638 рж), Валки (1646 рж). Вже у 1599 р. вони заселили Валуйки, а згодом Усерду, Яблуневе, Корочу; 587 козацьких сiмей мешкали у Харковг На початку XVII ст. на вшьних землях засновуються десятки укра!нських сш. Тшьки 1ван Мазепа, котрий особливо хопв утвердитися на Слобожанщиш, мав 49 сш, селищ та слобш, у яких налiчувалося 5136 селянських двор!в та 967 двор!в «вшьних черкасiв» [4].
Власне, укра!нська колонiзацiя
Слобожанщини дала змогу Московськш державi пересунути !! пiвденнi кордони ввд Путивля до Вiйська Запорiзького, поступово заселяючи нов! землi росшськими поселенцями. Серед останшх здебшьшого були «служил!» люди (стршьщ, пушкар^ заачна сторожа, воротники, дни боярськ1) — однодворщ, покликан! захищати прикордонш землг Саме з щею метою у XVII— XVIII ст. ними побудовано калька величезних фортифжацшних споруд-лшш: Бахмутська лшя, Нова лшя тощо. Окр!м ратних людей,
В1сник економжи транспорту 1 промисловост1 № 33, 2011
колошзацшна хвиля охопила також бтаих крiпосних з центральних губернш Росп, а з друго! половини XVIII ст. — росшських селян, переселених помщиками на «слободш землЬ>. Саме вони стали основою етшчно змiшаних поселень Слобожанщини. Певну роль у заселенш Схвдно! Слобожанщини вщгравало i донське козацтво, що часто взаeмодiяло з укра1нським козацтвом. Одним з перших, хто почав освоювати землi у «Дикому полЬ>, був гетьман Острянин, який у 1638 р., перейшовши росiйський кордон, оСв на старому городищi Чугуeвi.
Активне освоения цих земель розпочалось в 30-п роки XVII сторiччя, а масового характеру досягнуло тд час визвольно! вiйни украшського народу в 1648-1654 роках. Тодi на великих територiях сучасного Сходу Украши в основному жили вихвдщ з Задшпров'я. Землi цi стали називатися Слобшською Украшою, або Слобожанщиною, центром яко! став Харкав, заснований 1654 рощ на злит рiчок Харкав i Лопань. Протягом 1656-1659 рок1в, тд керiвництвом першого воеводи Во!на Селiфонтова, на мiсцi сучасно! центрально! частини мюта була збудована дерев'яна фортеця. Для захисту вiд татар у середиш XVII сторiччя створенi Харшвський, 1зюмський, Охтирський, Сумський та Острогожський слобiдськi козачi полки. Харкав швидко став военно-адмiнiстративним, а пiзнiше -торпвельно-ремюничим i економiчним центром уСе! Слобожанщини. Уже з к1нця XVII - початку XIX сторiччя в губернп виникають першi мануфактури, а шзшше - фабрики та заводи. Радянський уряд на Харкiвщинi в грудш 1917 року проголосив перший Всеукрашський з'!зд Рад. З 1919 по 1934 рошв Харк1в був столицею Украши [4].
Таким чином, Слобожанщина - це край з великою старовинною iсторiею, яка нажаль мало знайома не тшьки шоземцям, а i бiльшостi пересiчних громадян Украши. В той же час, наведене юторичне багаття i е гарним шдгрунтям для розвитку етнотуризму в репош.
Велика шльшсть народiв залишила свiй слiд в кулшарнш культурi Харк1вщини. На даний час на територп регiону проживае бшьше 80 рiзних народiв. Найбiльшу чисельшсть Харк1вщини складають украшщ, росiяни, а також вiрмени, татари та евре!. Кожен з цих народiв вклав частку свое! кулшарно! особливостi в формування чудово! кухнi ще! мюцевосп. Все це в комплексi е гарним доповненням до процесу ознайомлення з етничними, притаманними лише ща чaстинi Украши, об'ектами та iсторичними пам'ятками.
Крiм цього, багатством краю е джерела мiнерaльних вод - Березiвске, Рaй-Еленiвске та iншi. Область розташована на вододiлi Дону i Днiпрa. За И територп пропкае 156 рiчок. Нaйбiльш велик! - Оверський Донець (довжина 380 км в межах обласп). У межах обласп
налiчyеться 36 озер загальною площею близько 2,5 тисяч гектар1в, з яких слiд зазначити вражаючi красою озера Борове й Бше. Окрiм природних озер, на територп обласп налiчyеться 1910 ставков загальною площею бшьше 6 тисяч гектар1в. Вони е практично у вСх адмшстративних районах областi[ 4].
Але маючи таку багату нацiональнy спадщину, все ж недостатньо придiляеться уваги вивченню, збереженню та розвитку питань про реальний побут наших предшв. Недостатньо збережено матерiальниx носiïв yкраïнськоï народноï культури.
В той же час, робота в цьому напрямку в регiонi активiзyвалася в рамках тдготови до yчастi м. Харкова в Ч£ з футболу «£вро 2012».
Так, вже дек1лька рошв юнуе пiд Чугуевим yнiкальний, единий на Харшвщиш музей-хатина "Осикове Плесо", який привертае вiдпочиваючиx чудовими спорудами етшчного характеру: украшська хатина-мазанка iз справжнiм камишевим дахом, характерним для украшського села XIX столiття, сшьське подвiр'я, дерев'яний рiзьблений колодязь у дворi з кристалево-чистою водою. Засновник комплексу - П.Д. Зекцер, який давно захоплюеться украшською культурою i етнографiею. Безпосередньо само м. Чугуев е гарною пам'яткою чаСв вшськових поселень18-19 столiтть (так звана «аракчеевщина»). Тут ще зберiгся особливий колорит тих чаСв (фортецi, бyдiвлi, вали, зброя, предмети побуту селян-вшськових поселенцiв тощо).
Аналогiчнi етнопам'ятки 17-19 столить налiчyються i в таким мютах Слобожанщини як м. 1зюм, м. Вовчанськ, м. Куп'янськ, м. Валки, м. Змив, Старий Салпв. А дендропарки та панськ1 маетки слищ Красного Куту, Наталiвки чи Старого Мерчика е вшомими далеко за межами Украши i давно входять до туристичних маршрyтiв, як найбiльш попyлярнi в сегментi вшпочинок виxiдного дня.
Особливе питання - Печешжське поле, yнiкальне мiсце з юторично1' точки зору. Це земля скифiв i сармапв на кордош Рyсi и Хазарiï. Тисячилiття назад - поле бою сиверян з печешгами й половцями. А тд час орди Батия - безлюдне дике поле. I тiльки через 400 рошв на землю прийшли люди, яш возродили ïï. Враховуючи iсторичнy yнiкальнiсть цiеï мiсцевостi, було виршено органiзyвати етнiчний фестиваль «Печешжське поле», який вперше пройшов в лику 2002 року на березi Печенiжського водосховища та зiбрав бшьше 6 тисяч участников i глядачiв. В 2007 роцi вже бшьше 50 фолькльорних колективiв, виконавцiв та 80 тисяч гостей. За роки проведення етнофестиваля в ньому брали участь самодiяльнi колекти Харшвсько1', Юровоградсько1', Львiвськоï, 1вано-Франк1всько1' i Ки1'всько1' областей, БшоруС, Росiï, Сербiï . Слш зауважити, що у концертнiй програмi приймають участь фолькльорнi
BiciiiiK економжи транспорту i проммcловоcтi № 33, 2011
колективи 20 райошв Харшвсько! обласп. Основним завданням ! метою фестиваля е нам!ри ознайомити публшу з самобутньою культурою, традищями Слобожаншини, популяризовати народш традицп та кращ! зразки, представляюч! нацюнальш шсш ! танщ. В «Мютечш майстр!в» ва бажаючи мають можливють спробувати плести венки чи корзини, купити роботи гончар!в, кукольников, резчиков по дереву, прийняти участь в майстер-класах по петришвськш роспиа, як1 надають народш майстри. Також, гост! фестивалю мають можливють пограти в древш украшсьш народш !гри, покуштувати страви нацюнальних кухонь. В специально побудованому «хуторщ» можна не тшьки наблюдати, а й покуштувати на вкус «7 чудес Слобожанщини» - побачив !х, гости сразу зрозумшть, по яким маршрутам !м предсто!ть вшправитися в найближч! вихвдт, ознайомитися з красотою Слобожанщини. «Печешжське поле» - це справжня пропаганда духовних цшностей народа Укра!ни, направлен! на те, щоб зберегти самобутш традицп Слобожансько! культури.
Ще одним культурним явищем на Слобожанщиш е етнофестиваль «Ствоч! тераси», що проходить б!ля села Городне Краснокутсб!ького району Харк1всько! обласп, який перший раз з!брав бшьш як п'ять тисяч виконавщв ! шанувальник1в укра!нсько! автентично! шсш. Разом !з з!рками свою майстершсть демонструють два десятки етноколектив!в Слобожанщини, у тому числ!, з Харк1всько!, Сумсько!, Полтавсько! областей, а також виконавщ з Ки!всько! обласп. Тут також працюе свое «Мюто майстр!в». Що стосуеться терас, то це пам'ятка ландшафтно! архлектури к1нця Х1Х - початку ХХ столиъ. Створен! свого часу на схилах пагорб!в для вирощування екзотичних швденних фрукпв, тераси як !нженерш споруди неспод!вано перетворилися на акустичш резонатори: за швсотш метр!в вш терас добре чути навпъ слабкий шешт. Свого часу тут збирав натовпи слухач!в ! Фед!р Шаляшн, який спещально при!жджав сюди. Фестиваль «Сшвоч! тераси» вшниш е традицшним, а мальовнич! околиц! б!ля терас, у тому числ!, Краснокутський дендропарк, включен! до туристично! карти £вро-2012.
Саме вдала оргашзащя щодо проведення та зростаюча популяршсть етнофестивал!в на нашу думку може стати одним !з стовшв розвитку етнотуризму в регюш. Причому, як показуе досвш минулих рок1в проведення вказаних заход!в дае поштовх до економ!чного та сощального оживлення мютечок регюну (в обласп !х нал!чуеться 61) та селищ (!х кшьюсть сягае 175) не тшьки в перюд безпосереднього проведення фестивал!в, а ! в перюд тдготовки до них. Як слшство - розвиток виробництва народних майстр!в, актив!защя торпвл! (в тому числ! ви!здно!), ярмарок, розвиток установ харчування,
амейних мш готел!в та ресторашв, засоб!в пересування та зв'язку, сфери розваг, покращення юнування медичних установ, ремонт та вщновлення шлях!в сполучення. Причому вказаш напрадювання е гарним шгрунтям для розробки та втшення культурно-розважально! програми для вбол!вальнишв Ч£ з футболу «£вро-2012». Роботу в цьому напрямку акивно веде Харк1вська обласна державна адмшютращя, мюцев! органи влади ! управлшня[5].
До позитивних фактор!в розвитку етнотуризму в регюш вшноситься наявшсть розвинуто! системи транспортних шлях!в та маршрупв, насамперед примюьких та мюьких. Основними засобами доставки населення та туриспв до етнограф!чних пам'яток е автотранспорт приватних автоперев!зник1в, зал!зничний примюький транспорт. Довжина автомобшьних шлях!в загального користування в обласп складае - 9614, 2 км., в тому числ! м!жнародних - 433,1 км., державного значення-783,8 км., мюцевого значення - 8830,4 км. Експлуатацшна довжина зал!зничних чаав в регюш - 1, 37 тис. км. Як безперечний позитив-нам!ри реконструювати автомобшьш шлях! в напрямку Ки!ва, що дозволить покращити примюьке сполучення з етноцентрами , що розташовано впродовж ще! траси[4].
Анал!з туристичних потоков в обласп свщчить щодо збшьшення потоков вичизняних та шоземних туриспв в регюш (в 2007 р. !х к1льк1сть сягала 135 231 чоловж, в 2008 р. - 137 506 чоловж, в кризовий 2009 р. -116149 чоловж. Що бшьше докризових 2000-2007р. р.) [4].
До проблемних питань щодо налагодження системи оргашзацп та проведення етнотур!в можна вшнести:
• недосконалють законодавчо-нормативно! бази в цш обласп туризму;
• недооцшку значущносп ! як слшство вшсутшсть достатньо! шдтримки розвитку етнотуризму як на регюнальному так ! державному р!внц
• занепад бшьшосп етнопам'яток;
• вшсутшсть достатньо! кшькосп гщв та спещалюпв в обласп проведення екскурсш на об'ектах етнотуризму в регюш.
Висновки . Систематизуючи викладений матер!ал можна зробити наступш висновки.
Туризм - це галузь свишого масштабу з щор!чним обжом понад трильйон долар!в США, що впливае не тшьки на економшу, а ! на устрш багатьох держав ! рег!он!в [9].
За даними Свишого економ!чного форуму, в сфер! мандрувань та туризму Укра!на серед 124 кра!н св!ту займае 78-ме мюце. Туризм в Укра!н! «забезпечуе» формування менше 1% ВВП, в той час як в економ!чно розвинутих кра!нах цей показник досягае 6-8%.[6] Державна увага до туризму ! оздоровчо-в!дпочинково! сфери, попри
В1сник економжи транспорту 1 промисловост1 № 33, 2011
весь наявний в Укршт природний ресурс, придiляеться в дуже повiльномy темпi. У нас здебшьш самi тyрфiрми не знайомi з нацюнальним ресурсом. Бiльшiсть з них, оргашзуя грyповi тури, готовi «показать все, что захотите», не розробляючи продуманих та оригiнальниx маршрyтiв. За кордоном орiентyються на iндивiдyального туриста. Однак йому не завжди легко розiбратися, куда по1хати i яш об'екти вiдвiдати за iнформацiйною допомогою мюцевого iнформацiйного сервису. Добре знайомий нам турецький туристичний сектор направляе на рекламу галyзi десятки мильошв доларов. Тому, фаxiфцi в обласп туризму зазначають про необxiднiсть державноï Програми з розвитку туризму та тyристичноï iнфрастрyктyри, яка повинна давати можливють залучати не лише внутршшх тyристiв, але й подорожувальник1в iз-за кордону.
Шляхи реалiзацiï пропозицiй щодо впровадження на практицi системи етнотуризму в репош на нашу думку доцшьно здшснювати в xодi реалiзацiï Державноï та регiональноï програм з тдготовки та проведення до Чемтонату европи з футболу „бвро-2012" [2].
Вказане надасть можливiсть: оперативно приймати рiшення щодо втiлення заxодiв з реалiзацiï тyрмаршрyтiв, долучити до реалiзацü' наведеного фаxiвцiв рiзного профiлю, управлшщв всix рiвнiв, наглядових та фюкальних структур керiвникiв та провiдниx спещатспв як1 входять до робочих груп з реалiзацiïï заxодiв передбачених програмами з пiдготовки та проведення до Чемтонату европи з футболу „£вро-2012". Це не тшьки зекономить час на узгодження, налагодження спiльниx з турагенщями заxодiв, а й дозволить реалiзовyвати iдеï та пропозицiï в единому задyмi сyчасноï регiональноï сощально-економiчноï полiтики.
Дослiдження показали, що в тyризмi створення рабочих мюць вiдбyваеться в полтора
рази швидче чим в як1й-небудь шшш галузг Рaбочi мюця й туристичш установи створюються в основному в найменше розвинутих мюцях (регiонaх), що стимулюе мешканщв не покидати сшьську мюцевють. В зaгaлi туристична !ндустргя складае порядка 11% свггового валового продукта i бшьшу частину ВВП розвинутих кра!н[3].
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Закон Украши «Про туризм» (324/95-ВР) http://zakon.rada.gov.ua
2. Розпорядження Кaбiнету Мшс^в Украши №475-р вш 10 червня 2009 року «Про схвалення Концепцп оргашзацп розмiщення гостей та учаснишв фшально! частини чемпiонaту Свропи 2012 року з футболу.»/Урядовий кур'ер 2009 рж №121.
3. Туризм и гостиничное хозяйство. Учебник / Под ред. проф., д.э.н. Чудновского А.Д.
- М.: Ассоциация авторов и издателей «ТАНДЕМ». Издательство ЭКМОС, 2000.-400с.
4. Книга инвестора. Харьковская область / Под редакцией Н.Е. Фомина -Харков. Издательство «Фолио», 2010.-262с.
5. Добшн М.М., Чернов С.1. та шшг Основи сталого розвитку Харшвсько! облaстi до 2020 року. Харшв. Видавничий Д!м «1нжек». 2010-508с.
6. Захарин С. «Туристические итоги лета» / Украинская туристическая газета №10, 2008
7. Федоров А. «Особенности рынка въездного туризма»/ Украинская туристическая газета №6, 2009
8. Якушко О. «Харьков дают туристам в довесок»/газета «Сегодня» №153, 2008
9. Туризм и гостиничное хозяйство. Учебник / Под ред. проф., д.э.н. Чудновского А.Д.
- М.: Ассоциация авторов и издателей «ТАНДЕМ». Издательство ЭКМОС, 2000.-400с.
Аннотация. В статье рассмотрен вопрос необходимости ускорения развития, возможностей этнотуризма в регионе, установлена взаимосвязь с существующей инфраструктурой населенных пунктов Восточной Украины (Слобожанщины), изучено влияние на современную региональную политику, даны рекомендации в отношении идеи развития етнотуризма в государстве и регионе.
Ключевые слова: этнотуризм,инфраструктура, региональная политика
Summary. In article is considered question to need of the speedup of the development, possibilities etnotourism in region, is set intercoupling up with existing infrastructure of the populated points of the East Ukraine (Slobozhanschiny), is studied influence upon modern regional politician, are given recommendations in respect of ideas of the development etnotourism in state and region.
Keywords: etnotourism,infrastructure, regional policy
Рецензент к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.
Експерт редакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Якименко Н.В.
BiciiiiK економжи транспорту i проммсловост1 № 33, 2011
