CC BY
34УДК 911.2 Коцюба А.1.
Спелестолог1чн1 ресурси мста Киева та /х використання у туризмi
КиТвський нацюнальний ужверситет iMeHi Тараса Шевченка, м. Кшв e-mail: mayleenarman@mail.ru.
Анотаця Стаття присвячена висвтленню сутностi та змсту визначення спелестологчних ресурсе. Зазначаються основы спелестологчн особливостi столиц. Досл/'дження включають опис територн Киева i основних п1дземних структур м1ста. Серед цих п1дземних форм зазначаеться юторичн1, промислов, вйськов, iнженернi об'екти. Крм того, наданий опис особливостей ¡х перспективного використання в межах рекреацйно! та туристичноГ д1яльност1.
Ключовi слова: рекреаця, туризм, спелестологя, ресурси
Вступ
Спелестолопя - новий напрям у науковш та туристичнш дiяльностi. ОсобливоТ уваги надають пщземним юторико-культурним особливостям пщземних антропогенних об'eктiв, що знаходяться в межах мюта, не використовуються (покинут^ i розподiляються по рангам та рубрикам локального та глобального значення в межах мюта та загалом краТни.[1] Дослщження таких об'ек^в набуло популярност в останнi двадцять ромв. У порiвняннi з використанням часу для вщпочинку, спелестологiя е критичним i на перший погляд несумюним видом дiяльностi. На даному етап розвитку спелестологiТ, iдея використання штучних порожнин для туристськоТ дiяльностi мае досить специфiчний успiх. У Свтовш практицi вiдомi iсторичнi пiдземнi об'екти, що наданий час широко використовуються у рекреацшнш та активнш туристичнш дiяльностi. Це Каппадокiя у Туреччиш, Кахамарка в межах Перу та ш. Дослiдження та класифiкування таких пщземних рукотворних об'ек^в пов'язане з розширенням туристичноТ сфери, вiдкриття кордошв та культурних меж мiж населенням краТн свiту.
Матерiали i методи.
Дослщження спелестолопчних об'ектiв в межах рекреацшного використання частково пов'язане з територiальними особливостями i мае рiзнi властивостi видiлення. В залежностi вщ сукупностi природних, культурних та со^альних особливостей певноТ територiТ, дослiдники визначають групи та пiдгрупи покинутих пщземних об'ек^в. Методологiя використання залежить вщ можливостi та якостi iснування спелестолопчного ресурсу, пов'язаного з сучасним розумшням iсторичних технiчних пiдземних споруд крiзь сучаснi технологiчнi можливостi населення. ^нуе декiлька класифiкацiй, кожна з яких мае власн методологiчнi засади, що сприймаються належним чином локально. Тобто охоплюючи певний район, область, мюто, краТну. Наукове пщфунтя дослiдникiв Ю.А. Долотова, М.Ю. Сохiна, що належать до Росшського Суспiльства Спелестологiчних Дослщжень, визначае основнi проблеми спелестологiчних дослщжень, методолопчну базу визначення iсторичних ознак i основних понять. Спелестологiчнi дослщження в даному контекст спрямованi на визначення проблем локального значення. У даному випадку в межах Росп та прилеглих краТн. А. Парфьонов та М. Сохш, а також окремо А. Сом визначають перелки та класифкаци дослщжених пщземних рукотворних формацш, що узагальнюють поняття та визначення спелесторесурав в межах краТн СНД. Проблема використання таких класифкацш у глобальному вимiрi може призвести до помилкового аналiзу певних об'ектв. Окрiм цього iснуючi спелесторесурси мають широкий спектр застосування не лише у виявленн науково-технiчнiй дiяльностi, а й для рекреаци. Кожна краТна мае власнi умови та цшносп, що формувалися на протязi тисячол^ь. Вони iснували та збереглися завдяки взаемозв'язку мюцевого соцiального та природного ^мату. Проблемою таких дослiджень е заочн спостереження щодо форми та характеру юнування антропогенних пiдземних порожнин. Рекреанти орiентуються у своТх походах на оглядовi iнтеренет-джерела, де подана реклама та головы ознаки туру, що може призвести до небезпеки Тх життя. У даному контекст розвитку набула екскурсшна та екстремальна дiяльнiсть. Для визначення екскурси необхщною передумовою мае бути визначений i проаналiзований об'ект. Основи екскурсiТ - цтенаправлений, заздалегiдь програмований процес, що визначае ресурс з рiзних сторш.[5] Але незважаючи на небезпеку мюця розташування та умов iснування ресурсу, опорним ефектом рекреацшного впливу е саме соцюкультурна сторона, що призводить до травмування або недбалого використання спелестолопчного об'екту. З екстримом пов'язаний певний ступшь ризику, який неодмшно зус^чаеться при дослщженш пщземних юторичних рукотворних об'ектв. Фундаментом дослiдження таких формацш е юторичш та культуры цшносп мiсцевостi, де
власне розташований певний ресурс. Зi сказаного вище з'являеться одне з основних питань: чи можуть використовуватись пщземш ресурси у рекреацiйнiй дiяльностi.
Результати та обговорення
Розвиток спелестолопчних дослщжень локального чи глобального рiвня призводить у подальшому до туристичного пщтексту iснування антропогенних пiдземних об'eктiв. Тобто юнування певноТ сфери дослiдження ресурсу впливае на його сприйняття. Якюна та кшькюноТ характеристики пiдземних об'еклв та виокремлення, структурування Тх у систему, визначення глобально! проблематики рекреацшного забезпечення таких ресурав, надае повного змюту iснування спелестологи як туристичноТ складовоТ.
Формування туризму виявляе багато функцюнальну сферу дiяльностi людини, спрямовану на активне шзнання навколишнього св^у i культурну самореалiзацiю в ньому.
За рахунок обмеженого використання мюьких територш iснуе певний територiальний конфлкт. Кордони рiзних рекреацiйних зон i форм туризму накладаються одна на шшу. Коли один з видiв туристично-рекреацшноТ' активностi мае свiй особливий споаб використання природних i рукотворних багатств це може негативно проявлятися i контактувати з шшими туристичними видами.[2] Туристичнi об'екти можуть бути одними i тими ж, але використовуватися з рiзною метою, вказуючи на рiзнi особливостi i якосл даного об'екту. Такий вид конфлкту особливо часто зустрiчаеться в межах великих мют, у спецiальних рекреацшних зонах.
У межах рекреацiйних зон пщкреслюеться значення вiзуального сприйняття оточення. Усвщомлення естетичних цiнностей формуе ряд якюних переваг ландшафтiв в мюькому середовищi.[2] Популяризуючи Тх, як основну зону рекреаци. Однак, за рахунок того, що у великих мютах перетворення природних ландшафлв досягае максимального ступеня, вказаний туристичний конфлкт неминучий. Рекреанти шукають альтернативнi види вщпочинку, використовуючи пiдземний i повiтряний проспр.[4] У цьому випадку прояв аналiзу пiдземних територiй мiст виходить на перший план, так як широкий спектр юторичних об'еклв, якi можуть використовуватися як рекреацшш об'екти, в багатьох краТнах знаходиться пiд землею.
Необхщно зауважити, що в межах бвропи, використання спецiально пiдготовлених пщземних територiй призводить до пiдвищення загального територiального рекреацiйного фону. У сучасному вщображенш свiту, до таких пщземних споруд вщносяться торговi та спортивш комплекси, концертнi зали, клуби, музеТ. Такий сучасний прояв дозволяе рацюнально використовувати пiдземнi площi не ттьки для задоволення побутових проблем населення, а й емоцшно^зюлопчних, частково духовних i рекреацiйних. Враховуючи функцiональне значення таких об'ектiв, видiляються кiлька узагальнених груп. Так, виокремлюють: транспортну групу. До неТ вiдносять пiшохiднi i транспортнi тунелi, гаражi, також це можуть бути автостоянки та станцп метропол^ену; групу пiдприемств торгiвлi (комунально-побутового обслуговування, об'екти складського господарства, холодильш системи); групу видовищних, адмшютративних i спортивних комплексiв; групу об'еклв мюькоТ' iнженерiТ (трубопровiд тепло- , водо- , газопостачання та каналiзацiТ, кабелi рiзного призначення); до окремоТ групи належать цехи, лабораторiТ i промисловiсть. [6]
Виявляючи туристичне новаторство, використовуючи видтеш групи пiдземних об'еклв, в свiтовому значеннi сформувалося ктька видiв туристичноТ та науковоТ дiяльностi. Основне завдання яких -дослщження рукотворних пiдземних споруд, що використовуються за прямим або непрямим призначенням, можуть втьно вiдвiдуватись або е закритими, Тх аналiз та особливостк Дослiдженням таких особливостей займаються юторики, археологи, представники iндустрiального туризму (фггери), темного туризму (чорнi археологи), спелестологи.
Наукове визначення спелестолопчних дослщжень формувалось на протязi другоТ половини ХХ стол^тя. З розвитком рекреацiйноТ шдустрп з'являеться потреба у використаннi не лише природних але i антропогенних ресурсiв для задоволення туристських потреб. ОсобливоТ уваги в даному випадку придтили примiськiй та мiськiй зонам. Спелестолопчш об'екти виокремлюють за призначенням в межах мюта i використовують як туристичш епiцентри (Париж).
^м призначення i функцiональних ознак, пщземш утворення розрiзняються за формою i розмiрами поперечного перерiзу, планувальноТ схемою, мюцем розташування у мiстi, глибиш закладення, методу будiвництва, екологiчнiстю, конструктивним особливостями i видами застосованих матерiалiв, умовами провiтрювання та освiтлення тощо. [9]
Вщповщно до схеми мютобудування, розрiзняють:
• протяжнi пiдземнi утворення - тунелi - горизонтальнi або похилi пiдземнi виробки, довжина яких у багато разiв перевищуе розмiри поперечного перерiзу;
• пiдземнi утворення обмеженоТ довжини - камери - прсью вироблення, що мають велию розмiри у всiх трьох напрямках. Вертикальш гiрськi вироблення називають стволами або шахтами в межах мюта.
Щодо розташування мюью пiдземнi порожнини бувають як пщ забудованими, так i пiд незабудованими територiями. Пщземы об'екти, розташованi пiд забудованоТ територiею, можуть бути:
• iзольованi вщ будiвель i споруд;
• вбудоваш (пiдземнi порожнини, з'еднанш з пiдвальними поверхами будiвлi);
• прибудованими - пщземш споруди, розташоваш поряд з бу^влями i приеднаш до них пiдземними пере'здами i переходами;
• вбудовано-прибудованими. [9]
Необхщно зауважити, що групи та пщгрупи спелестолопчних ресурав пщпорядковуються певним методикам та критерiям, що формуються в залежност вiд необхiдностi створення ряду, кадастру або класифкаци'. Кожна класифкацш мае право на iснування у науковому вимiрi. Спелесторекреацiйна деталiзацiя спелесторесурав мае нести свое iнформацiйне пщфунтя i використовуватися не лише умовно.
Визначення спелестолопчноГ дiяльностi в межах окремих об'еклв нинi залишаеться проблемою. Так, загальнодоступш iнформацiйнi джерела визначають спелестолопчними об'ектами: iсторичнi пiдземельнi, каменоломнi та шдус^альш. До пiдземних вiдносять колектори пщземних рiчок, системи пiдвалiв початку стол^тя, занедбанi бомбосховища i стародавш пiдземнi ходи. До iндустрiальних, як правило - арх^ектурш пiдземнi пам'ятки (церкви, некропол^.
1сторична картина класифкаци' спелестологiчних об'ектiв головним чином залежить вщ локальних територiальних, а також юторичних особливостей. Саме цi основи впливають на конкретизацiю та ушкальнють певних спелестологiчних ресурсiв. У свтовому вимiрi, при iснуваннi ряду антропогенних формацш та пiдземних рукотворних об'еклв, наукова дiяльнiсть спрямована на визначення основних груп та пщгруп таких спелесторесурав, що мають значення для використання Тх людиною.
Наукове шзнання спелестолопчних дослщжень УкраТни базуються на локальних оглядах та детальному аналiзi юторичних об'еклв Харкова, Одесси, АР Крим, Львову, Чершгова та ш. Оглянувши iснуючi пiдземнi ресурси антропогенного походження в межах мюьких територш, зазначимо, що серед них об'екти спелестолопчного призначення об'еднуються в дектька основних груп, про якi згадувалось вище. можна вщзначити, що даний вид дiяльностi чiтко видiляеться на територи мiст, в яких знаходилася або перебувае видобувна промисловють (Одеса, Кривий Pin Донецьк, Соледар та ш), Мiстах туристського напряму (Кам'янець-Подтьський, Львiв), у мiстах з вшськовим минулим (Севастополь, Ки'в, Бердянськ), релИйш центри (Поча'в, Чернiгiв, КиТв).
Значна ктькють цих мiст мають широкий спектр пщземних антропогенних об'еклв, що в даний час не використовуються за прямим призначенням i не можуть бути використаш в подальшому. Туризм в цьому випадку мае можливють визначити окремi особливостi за якими ц пiдземнi комплекси можуть бути корисними для сусшльства в план вiдпочинку та рекреацiï. Вщсутнють сонячного свiтла, температурний режим та вологють повiтря в сукупностi утворюють враження неприродно''' зупинки часу, що супроводжуеться емоцiйним забарвленням.[5] Одночасно, при вщвщуванш таких об'ектiв iснуе юторична прив'язка антропогенного походження. Турист може безпосередньо розглядати, торкатися певно'' атмосфери, утворення окремих формацш тощо.
Ки'в, як в цтому i Укра'на, мае значнi площi, що формують своерiдну ландшафтну структуру. Природнi ландшафти Киева визначають його привабливiсть i неповторнють серед iнших мiст Укра'ни, СНД, бвропи. За рахунок довго' вiковоï iсторiï, ландшафтна структура головно' частини i передмiстя сформувала свого неповторну систему антропогенних ландшафлв, ям використовуються i повиннi використовуватися не ттьки у виробничiй та промисловш системi, але й у рекреацшному задоволеннi столичних жителiв i гостей Киева.
Археолопчш описи Толочко П.П., визначають можливють проаналiзувати пiдземний антропогенний прослр мiста Киева для визначення основних вщмшностей у спелестологiчнiй класифкаци, що вже iснуе на пост радянському просторк
В межах даного мюта зус^чаеться широкий спектр спелесторесурав, ям можна використати у рекреацшнш дiяльностi. Серед основних, особливого огляду потребують: комушкацшш (дренажнi системи, дренажно-штольш системи, пiдземнi рiчковi системи); пщвали (виннi пiдвали, системи храмових пiдвалiв); бомбосховища; галере' - потерни (оборонш, потайнi ходи, сховища); печернi монастир^ метрополiтен (покинутi або затопленi станци, наприклад ст. Теличка), а також суфозшш печери.[3] Перерахованi види пщпорядковують певнi пiдвиди, що визначаються в залежносл вiд особливостей походження та початкового використання. Це стосуеться пщземних арх^ектурних порожнин та пщземних формацш, що розм^енш у центральнш частиш мiста, а також охоплюють юторичш околицi (обороннi споруди). Подана класифка^я локально узагальнена i мае критери до iснування та теоретичного, науково обфунтованого взаемозв'язку територiï мiста з юторичними подiями. Зауважимо, що при рекреацшному використанш перерахованих об'ектiв (залучення екскурсшно''' справи), необхiдно вказати причину дослщження а також складнiсть проходу та перспективи небезпечних дтянок для забезпечення якюного дозвiлля в межах пщземних об'еклв.
Цiла низка пщземних галерей вщома у районi Печерсько' височини.
Релiгiйнi споруди Киево-Печерсько'' Лаври та и прилеглi територiï е одшею з найбiльших православних святинь Укра'ни. Ближнi та Дальнi печери даного комплексу мають достатньо великий потен^ал в 'х дослiдженнi. Це окремi групи пiдземних галерей, що непов'язаш мiж собою. Вiдстань мiж ними 400 м., вони роздтеш глибоким яром, що прямуе до р. Днтро. Глибина печер складае вщ 5
до 20 м. 1х загальна протяжнють становить бтьше 500 м.[3] В них покояться мощi Печерських подвижниш зараз використовуються як релiгiйний центр.[8] Окрему частину антропогенних печер складають Варяжськк Це найдрiвнiшi печери Лаврського заповедника. Вважаеться, що в Хi ст. цi пiдземнi системи вже були покинут. Крiм цього, частина печерних комплешв з'еднана низкою дрiбних тунелiв з подiльськими дренажними системами, як також адекватнi до дослщжень.
Окремо, необхщно зазначити таку систему пщземних формацш як Звiринецькi печери. Вони складен з двох галерей з келiями та катакомбними похованнями, що з'еднуються мiж собою переходами та невеликими коридорами.
Китаевська пустинь (Китаево), знаходиться 3-4 км вщ гирла р. Либщь, мiж двома горбами. У минулому тут була досить люиста територiя, що доходила до тепершнього мiкрорайону Корчувате. Тут знаходиться монастир, залишки городища, а також самi рукотворнi печери, що нагадують своею структурою Лаврськк
Бтя узбережжя Днiпра, пiд природними системами КиТвських схилiв, розмiщенi велик дренажнi системи. Вони спецiально будувалися на схилах пр з метою вщведення грунтових вод i запоб^ання зсувiв. Офiцiйно вони закритi для доступу так як частково вони ще працюють. Але як юторичний об'ект, дренажн системи повною мiрою використовуеться в туристичний дiяльностi, не ттьки мiсцевими субкультурами, а й приТжджими туристами. [3]
Нiкольська дренажна систему вщвщують найбiльше в Киевк За iсторичними вiдомостями, проектував ТТ архiтектор Едуард Тотлебiн. Вона складаеться з 2 частин: староТ i новоТ. Стара була побудована в 1916 роцк Ця частина складаеться з цегельних арочних галерей заввишки до 2 метрiв i шириною до 90 см. Нова частина була побудована в кшц 1980-х рош i складаеться в основному з Беттон укртлень. Нiкольська мае 7 виходiв на поверхню. Загальна довжина ходiв становить близько двох кiлометрiв. [7]
Майже в центрi мiста iснуе дренажно-штольневих система - Блакитна Система на Великш Житомирськш. «Блакитна» система змiцнюе фундамент ПейзажноТ алеТ i прилеглих до неТ схили, запобiгаючи зсувам шляхом дренажу фунтових вод. За рахунок геоморфолопчних та внутрiшньо клiматичних умов в середин можна спостерiгати велику ктькють сталактитiв, а також мiнеральних вщкладень.[7]
Необхiдно видiлити ще одну дренажну систему. Вона захищае вiд зсувiв Черепанову гору i НСК "Олiмпiйський", розташований прямо бiля пiднiжжя вищеназваноТ гори. Вона займае площу бтьше одного ктометра. [7]
Вiдзначаючи юторичш поди, необхщно вказати, що КиТв мюто - герой, з власними вшськовими пщземними архiтектурними особливостями. Так, вщзначимо систему потернiв в межах ЛРП Лиса Гора. У минулому, пщ час буфвництва укрiплень рельеф був сильно спотворений за рахунок насишв валiв. У насипах влаштовувалися потерни (тунелк в яких можна було встановлювати знаряддя для захисту), крiм самих потернами, юнують тунел^ якi використовувалися в побутовiй вшськовш сферi (зберiгання Тжi, каналiзацiйнi, поварят вiдводи). Такi печери найбiльш небезпечш.
Висновки
Рiзнопланове видiлення пiдземноТ рекреаци в межах мюта Киева супроводжуеться визначенням окремих титв туристичних об'ектв, що мають характернi особливостi для використання територи . Залежно вщ власних потреб, викликаних низкою психофiзичних ознак рекреантам, визначаеться використання ряду пщземних елементв рiзного напрямку. У нього входять вщвщування занедбаних об'ектв , пiдземних порожнин, iндустрiальна археолопя, об'ектiв пiд охороною, пiдземне паломництво та ш. Туризм в даному аспект активно розвиваеться на територи центрально!' частини мюта i мае основу до популярност локального i глобального рiвня.
Лiтература
1. Долотов Ю.А, Сохин М. Ю. Проблемы спелестологии/Пещеры./ Долотов Ю.А Вып. 27-28. Пермь: Пермский Университет, 2001.
2. Мальська М.П., Худо В.В. Туристичний б1знес: теор1я та практика. Пщручник. 2 / Мальська М.П - вид. перероб. та доп.-К.: Центр учбовоТ л1тератури, 2012. - 368 с.
3. Толочко П. П. "Древний Киев", «Наукова думка» / Мальська М.П Киев - 1976 г. - 205 с.
4. Культурный ландшафт как объект наследия. Под ред. Ю. А. Веденина, М. Е. Кулешовой.— М.: Институт Наследия; СПб.: Дмитрий Буланин, 2004.— 620 с., ил.
5. Основы экскурсоведения: Учеб. Пособие для слушателей фак. Обществ. Проффесий пед. интов/Р.А.Дьякова, Б.В. Емельянов, П. С. Пасечный; Под ред.. Б.В. Емельянова. - М.: Посвещение, 1985. -256 с.
6. Экология города: Учебник. - К.: Либра, 2000. - 464
7. Електронний ресурс. This is Ukraine: електронний пупвник по УкраТы www.thisisukraine.org/what-to-see/festivali/90-nicolka.html
8. Електронний ресурс. Киево-Печерська Лавра. 1сторичн1 дан1 формування печер i 'х основн1 особливост1. http://lavra.ua/index.php?option=com content&task=view&id=61
9. Електронний ресурс. 1нформацмний довiдник «Ки'вметробуд», офiцiйний сайт http://metrolife.io.ua/s424449/klassifikaciya podzemnyh soorujeniy
Аннотация А. И. Коцюба Спелестологические ресурсы города Киева и их использование в туризме.
Статья освещает суть и содержание определения спелестологичних ресурсов. Указываются основные спелестологические особенности столицы. Исследования включают описание территории Киева и основных подземных структур города. Среди этих подземных форм отмечаются исторические, промышленные, военные, инженерные объекты. Кроме того, предоставлено описание особенностей их перспективного использования в пределах рекреационной и туристической деятельности. Ключевые слова: рекреация, туризм, спелестология, ресурсы
Abstract. A. Kotsyuba Spelestological resources of the city of Kyiv and their use in tourism The article is sanctified to illumination of essence and maintenance of determination of spelestological resources. Studies include a description of the territory of Kiev and the main underground structures of the city. Among those underground forms are historical, industrial, military, engineering objects. In addition, a description of the characteristics of their prospective use within recreational and tourist activities Keywords: recreation, tourism, spelestology, resources
Поступила в редакцию 25.01.2014 г.
