CC BY
24УДК 911.375.5 Бричук М. С.
Конструктивно-географ1чн1 основи еколог 'зац 'и територ1ального управлння у Micmi
КиТвський Нацюнальний уыверситет iMeHi Тараса Шевченка, м. КиТв e-mail: maxa.brychuk@gmail.com
Анотаця. Розглядаються основы поняття та засади запровадження екологчного управлiння в Micmi. Визначен основн функц/, фактори та складовi еколог/'зац/ територального управлiння в Micmi. Запропонована схема iнформаujйного забезпечення екологчного управлiння в м/'стах та геоеколог/'чного зонування територи для потреб екологчного управлiння.
Ключовi слова: екологчне управлiння, екологiчний менеджмент, iнформацйне забезпечення, геоекологчне зонування.
Вступ
Сьогодення вщзначаеться позитивними змшами у ставлены людства до навколишнього середовища, природокористування i, як наслщок, змшюються концепци територ1ального управлшня мютом. Зокрема, складаються нов1 умови його управлшня, звертаеться все бтьше уваги не лише на економ1чн1 вигоди управл1ння, а й на еколог1чну безпеку мюць проживання. Зм1нюються мета, мотиваци, 1нтереси до питань управл1ння територ1ею. В1дпов1дно, зм1нюються i перерозпод1ляються рол1, завдання i функц1Т кожного з учасник1в процесу м1ського територ1ального управлшня. Значна увага придтяеться питанням еколопчного управл1ння та еколог1чного менеджменту, який е одним з основних оргашзацшних та економ1чних механ1зм1в еколог1чного збалансованого розвитку територи. Причому особлива увага в процес управл1ння територ1ею мюта надаеться м1сцевим адм1н1страц1ям тому, що саме вони е найбтьш наближен до населення та Тхн1х проблем.
Матерiали i методи
Формування i розвиток урбан1зованих ландшафт1в можна розглядати як одну з провщних форм сучасноТ взаемод1Т м1ж сусп1льством i природним середовищем (М1льков, 1978; Воропай, 1981; Шищенко, 1986, 2000; Романчук, 1992, 1998; Дмитрук, 1993, 1998, 2000, 2004; Топч1ев, 1996, 2001; Денисик, 1998, 2000). Вщзначимо, що найбтьш актуальним в контекст! нашого досл1дження е п1дх1д до визначення мюта як ландшафтно-арх1тектурноТ системи (ЛАС), що дозволяе реал1зувати ландшафтознавчий пщхщ до досл1дження територ1Т будь-якого населеного пункту [1,2]. Реал1зац1я даного пщходу в свою чергу дасть можливють комплексно проанал1зувати територ1ю м1ста, залучивши до дослщження ландшафтознавч1 теоретичн1 та методичн п1дходи, ландшафтн1 картограф1чн1, планувально-арх1тектурн1 схеми планування, забудови та зонування територи й шш1 матер1али.
Концепц1я управл1ння введена у ф1зичну географш 1.П. Герасимовим, в економ1чну географш -Ю.Г. Саушкиним. Терм1н управлшня мае ктька вар1ант1в. М.Л. Полонский (1963) вв1в у географ1чну л1тературу терм1н „геок1бернетика", В.П. Мосунов i Ю.С. Никульников (1985) пропонують називати даний напрямок „управлшська географ1я", видтяючи управл1нськ1 аспекти в розр1з1 адмшютративноТ географ^'. Все част1ше в географ1чнш л1тератур1 з'являються терм1ни „Управл1ння природокористуванням" (Реймерс, 1990), „Еколог1чне управл1ння" (В. Я. Шевчук, Ю. М. Саталкш, В. М. Навроцький, 1997, 2000), „Геоеменеджмент" (Дмитрук О.Ю., 1998, 2004) i т.д.
Вид1ляють наступн1 р1вн1 ставлення науки до управл1ння. Перший р1вень - вивчення об'ект1в р1зноТ природи з метою 1нформац1йного забезпечення управлшня ними. Сюди в1дносять весь комплекс географ1чних дисципл1н. Другий р1вень - вивчення власне управл1ння з метою пщвищення ефективност1 впливу його на об'екти управляння (еколопчне управлшня). На даному р1вн1 також розвиваеться новий м1ждисциплшарний напрямок - геоеколопчний менеджмент. Трет1й р1вень -дослщження просторових особливостей оргашзаци управл1ння i в1дпов1дност1 його рег1ональним умовам, у яких воно здшснюеться. На цьому р1вн1 реал1зуються конструктивно-географ1чн1 особливост1.
Тобто, еколопчне управлшня - це процес подготовки, прийняття i реал1зац1Т р1шень, спрямованих на досягнення природоохоронних цтей з використанням р1зних адм1н1стративних та економ1чних метод1в. В1дпов1дно до дшчого законодавства метою еколог1чного управл1ння е реал1зац1я законодавства, контроль за додержанням вимог еколопчноТ безпеки, забезпечення проведення ефективних i комплексних природоохоронних заход1в, рац1ональне використання природних ресурс1в, досягнення узгодженосп д1й громадських та державних оргашв [6].
Управлшня територieю мiста означае наявнiсть керiвних (управлiнських), спрямовуючих i органiзацiйних засад у його здшсненш. Реалiзуються ц засади через систему менеджменту територп мiста. Менеджмент е складовим елементом управлшня. Саме менеджмент забезпечуе економiчний i соцiальний розвиток [5].
Еколопчний менеджмент - частина (пiдсистема) загальноТ системи управлiння, яка гармонiзуе дiяльнiсть i розвиток пiдприемства, галузi в навколишньому природному середовищi i в еколопчному правовому полi. Через еколопчний менеджмент здшснюеться екологiзацiя загальних функцш управлiння, планомiрна дiяльнiсть з охорони навколишнього середовища i забезпечення еколопчноТ' безпеки. Це процес i результат ^^ативно'Т дiяльностi економiчних суб'ектiв, спрямованоТ' на послiдовне полiпшення в досягненш Т'хшх власних екологiчних цiлей i задач, розроблених на основi самостшно прийнятоТ екологiчноТ полiтики [8].
З аналiзу лiтературних джерел видно, що термш „еколопчний менеджмент" розглядаеться переважно у таких значеннях:
- дiяльнiсть громадських еколопчних органiзацiй;
- сукупнють засад, методiв i засобiв управлшня природоохоронною дiяльнiстю пiдприемства [6];
- система управлшня окремим природним комплексом, що пщлягае особливш охоронi [7];
- як частина загальноТ системи управлшня, яка включае оргашзацшну структуру, дiяльнiсть з планування, обов'язки, вщповщальнють, досвiд, методи, методики, процеси i ресурси для формування, здiйснення, аналiзу та актуалiзацiТ екологiчноТ полiтики конкретноТ органiзацiТ [4].
Отже, бiльшiсть визначень сходяться на тому, що еколопчний менеджмент - це еколопчне управлшня найнижчого локального рiвня, тобто - конкретним природним комплексом чи джерелом еколопчноТ небезпеки. Тому доцтьно використовувати поняття еколопчного менеджменту як управлшня еколопчними характеристиками конкретних суб'ектiв еколопчно небезпечноТ дiяльностi, джерел екологiчноТ небезпеки або окремих природних комплешв. В свою чергу еколопчне управлшня територiею мюта розглядаеться як процес, який складаеться з дiяльностi органiв державноТ влади та господарюючих суб'ектiв, направленоТ на планування, формування та реалiзацiю екологiчноТ' полiтики з використанням рiзних адмiнiстративних та економiчних методiв.
Метою статт е_визначити основнi засади еколопзацп територiального управлiння в мiстi.
Результати i обговорення
Поняття екологiчного управлшня та еколопчного менеджменту е досить новими для УкраТ'ни. Даш поняття мають деяк розбiжностi, i тому в робот використаються як окрем^ але взаемодоповнюючi поняття, враховуючи, що еколопчне управлшня характерне для державних оргашв та економiчних суб'ектiв i спрямоване, головним чином, на дотримання обов'язкових вимог природоохоронного законодавства, а також на розробку i реалiзацiю вiдповiдних цiлей, проектiв i програм. В свою чергу еколопчний менеджмент е ^^ативна i результативна дiяльнiсть економiчних суб'ектiв, спрямована на досягнення Т'х власних екологiчних цiлей, проектiв i програм. Ефективний екологiчний менеджмент забезпечуе економiчним суб'ектам кредит довiри у вiдносинах iз усiма зацкавленими в його дiяльностi сторонами. У цьому полягае основна перевага еколопчного менеджменту в порiвняннi з традицшним формальним еколопчним управлiнням.
До основних функцш еколопчного управлшня вщносяться: формування та обфунтування екологiчноТ полiтики i зобов'язань; визначення екологiчних цiлей та завдань, вщповщно до екологiчноТ' пол^ики; формування екологiчноТ свiдомостi та мотивування; планування еколопчноТ дiяльностi; органiзацiя внутршньоТ' i зовнiшньоТ екологiчноТ' дiяльностi аналiз i оцiнка результатiв екологiчноТ' дiяльностi; екологiчна експертиза; екологiчний монiторинг та еколопчний контроль; еколопчний аудит.
Еколопчне управлшня розглядаеться як процес подготовки, прийняття i реалiзацiТ рiшень, спрямованих на досягнення природоохоронних цтей з використанням рiзних адмiнiстративних та економiчних методiв. Екологiчне управлiння е частиною загального управлiння, яке плануе, формуе, аналiзуе та впроваджуе екологiчну пол^ику. Основними факторами екологiчного управлiння е процес, мехашзм та система (рис.1.)
Основними факторами еколопчного управлшня мюта е процес, мехашзм, та система. Залежно вщ даних факторiв можна диференцшвати наступш складовi екологiчного управлшня:
1. Процес управлння. Еколопчне управлшня розглядаеться як процес, тобто як сукупнють безперервно взаемопов'язаних дш, як в свою чергу також е процесами i називаються функ^ями управлшня. Пщ функцiями менеджменту, слiд розум^и вiдносно вiдокремленi напрями управлiнськоТ' дiяльностi (трудовi процеси в сферi управлшня, як забезпечують управлiнську дiю). Вони вщображають суть i змiст управлшсько'Т дiяльностi на всiх рiвнях управлшня. Процес управлшня за своею сутнютю е загальною сумою вах функцш управлшня.
2. Механ1зми управлння. Мехашзм еколопчного управлшня реалiзуеться в першу чергу завдяки використання нормативно - правово'Т бази, яка дiе в Укра'Тш, економiчних санкцiй та штрафiв, соцiально-психологiчних методах (включають управлiння стосунш мiж працiвниками, соцiальну справедливiсть, виховання, св^огляд тощо), та екологiчноТ' осв^и та виховання, яка включае процеси
навчання, виховання, розвитку особистосп, повинна спрямовуватися на формування еколопчноТ культури, як складовоТ' системи нацюнального i громадського виховання вах верств населення УкраТни (у тому числi через еколопчне просвiтництво за допомогою громадських еколопчних органiзацiй), екологiзацiю навчальних дисциплiн та програм подготовки, а також на професшну екологiчну пiдготовку через базову еколопчну освiту.
- ЕКОЛОПЧНЕ УПРАВЛШНЯ -
1 г 1 т 1
ПРОЦЕС УПРАВЛШНЯ МЕХАН13М УПРАВЛШНЯ СИСТЕМА УПРАВЛ1ННЯ
1 1
Планування Нормативно-правовий АдмЫстратавне управпння
Орган1зац1я Еконоьичний Еколопчний менеджмент
Мотиоацт Соципьно-психопопчний
1нформац1йне управл!ння
>
Контроль Еколопчне навчання та виховання
Рис. 1.Концептуальна схема еколопчного управл1ння
3. Система управлння. Еколопчне управлшня е системним поняттям. Можна видтити наступнi системи управлшня: адмшютративне управлiння (у вiдповiдностi з чинним законодавством УкраТни управлшня в мютах здшснюють мiськi та районы ради народних депутатв, Тх виконавчi та розпорядчi органи (мiсцевi органи влади) та спе^ально уповноваженi державы органи); шформацшне управлiння, яке складаеться з управлшня шформацшними ресурсами: Тх збором, обробкою, використанням, iнформуванням громадськосп, передачею та iн.; екологiчний менеджмент. Еколопчний менеджмент на рiвнi окремо взятого пщприемства чи органiзацiТ спрямований на досягнення Тх власних еколопчних цтей та програм. Розв'язання ж еколопчних проблем держави в цтому здшснюеться через розв'язання еколопчних проблем на рiвнi конкретних пщприемств. Отже, впровадження систем еколопчного менеджменту на пщприемствах УкраТни е необхщною передумовою сталого розвитку держави.
Зазначимо, що процес прийняття управлшських рiшень вимагае опрацювання значних масивiв iнформацiТ. Виршення задач щодо забезпечення екологiчноТ безпеки територп вимагае комплексного пiдходу як у територiальному розрiзi (вiд цтого регiону до конкретноТ невеликоТ територи), так i в тимчасовому (вщ екстреного реагування при виникненнi аваршних ситуацiй до довгострокового планування природоохоронних заходiв). Найбiльше ефективно ця робота може бути проведена з використанням шформацшно-анал^ичних систем прийняття управлшських ршень, що повинн бути досить гнучкими i мати можливiсть модернiзацiТ' з урахуванням нових вимог до них i змiн у структурi i повноваженнях спецiально уповноважених природоохоронних оргашв.
Пiдсумовуючи вищенаведене, вiдзначимо, що використання поняття еколопчного управлшня зумовлене зростаючими потребами сталого розвитку, в якому значну увагу придтяють якост навколишнього середовища та ефективному природокористуванню. Еколопчного управлшня в контекст даного дослщження спрямоване на гармонiзацiю екологiчного управлшня та еколопчного менеджменту. Саме еколопчне управлшня на нашу думку е найбтьш еколопчно спрямованим, осктьки при цьому територiя розглядаеться не лише з точки зору природокористування, але звертаеться увага на розвиток еколопчних, со^альних, економiчних та шформацшних вщносин у мiстi, що потребуе подготовки, прийняття та реалiзацiТ рiшень, як направленi на розв'язання iснуючих проблем та досягнення поставлених завдань i цтей з використанням рiзних засобiв, методiв, iнформацiйних технологiй, побудови iерархiчних та просторових структур управлiння. Тобто саме за таких умов, вщбуваеться штегра^я всiх iснуючих соцiальних, соцiально-економiчних, технiчних пiдходiв до процесу оптимiзацiТ та управлiння урбанiзацiйним природокористуванням.
Методика еколопзаци, тобто запровадження екологiчного пщходу до територiального управлiння у великому мюл, включае iнформацiйне забезпечення територiального екологiчного управлiння та екологiчного менеджменту, еколопчний аналiз територп мiста та органiзацiйно-економiчнi методи оптимiзацiТ' територiального управлшня та контролю.
Процес прийняття управлшських ршень вимагае опрацювання значних масивiв шформаци. Найбiльш ефективно ця робота може бути проведена з використанням шформацшно-анал^ичних
^стем пpийняття yпpавлiнcьких piшень. Tакi ^стеми можуть 6ути ефективними т1льки на о^ов1 комп'ютеpних i ПС-технолог1й.
Еколопчна iнфоpмацiя пpо еколог1чний cтан теpитоpiï мicта фоpмyeтьcя завдяки джеpелам iнфоpмацiï. Ефективнicть здiйcнення еколог1чного yпpавлiння теpитоpieю мicта вимагаe об'eктивного, повного i cвоeчаcного iнфоpмацiйного забезпечення. Одним з найважлив1ших понять, пов'язаних з еколопчною iнфоpмацieю, ïï одеpжанням, e дшчий еколог1чний монiтоpинг, який, на нашy думку, необх1дно доповнити монiтоpингом в1зуального та пейзажно-еcтетичного cтанy теpитоpiï мюта та монiтоpингом cтанy зелених на^джень. Дieвим заcобом екологiзацiï yпpавлiння теpитоpieю мicта e еколог1чна екcпеpтиза, еколопчний аудит та заcтоcyвання cтандаpтiв ^стем еколог1чного менеджмент.
Оcновними iнфоpмацiйними методами еколопзаци теpитоpiального yпpавлiння e наступш: збip, обpобка, iнтеpпpетацiя, зв1тування та пpедcтавлення iнфоpмацiï, а також побудова iнфоpмацiйно-yпpавлiнcькоï cиcтеми. Hоciями еколопчно'Г iнфоpмацiï e книги, жypнали, компакт-диаки, вiдеокacети, бази даних, caйти з Iнтеpнетy та 1нш1 мaтеpiaли.
Для еколопзаци' yпpaвлiння теpитоpieю мicтa, для cтpyктypи та оpгaнiв yпpaвлiння, що мають пpиймaти piшення, важливо мати iнфоpмaцiю пpо комплекcнy оц1нку теpитоpiï, cyмapнi piвнi зaбpyднення та шшу, яка буде зpозyмiлою cпецiaлicтy з охоpони пpиpоди, мicтобyдiвельникy (зон1нг та ноpмaтивнi документи), економiко-геогpaфy або економюту, менеджеpy та кеpiвникy. Tомy необхщно cтвоpити iнтегpaльнy модель, з якоГ будуть отpимyвaти cвою iнфоpмaцiю yпpaвлiнцi piзних нaпpямкiв. Tобто, викоpиcтaвши наявну юнуючу базу (концепц1я лaндшaфтно-apхiтектypних ^стем (ЛАС) [2], зон1нг [3], íepap^rn piвнi yпpaвлiння теpитоpieю мicтa) визначимо штефальш теpитоpiaльнi одиниц1, як1 дають змогу вичленити теpитоpiï, що вимагають пpийняття под1бних опеpaтивних чи iнфоpмaцiйних piшень. В cвою чеpгy це дасть змогу cтвоpити iнфоpмaцiйнy ^стему, яка мicтитиме дан1 щодо ландшафтноГ оcнови теpитоpiï, функц1онального викоpиcтaння, можливих еколог1чних pизикiв та нaпpямки yпpaвлiнcьких д1й. Упpaвлiння в даному випадку може бути не ттьки pеaльною дieю, це може бути yпpaвлiння потоком iнфоpмaцiï, що cпpямовyeтьcя на мюцеве нacелення, щодо якоcтi води, пов^я, фунт1в, пpодyктiв хapчyвaння та шш1 iнфоpмaцiйнi дiï.
Охapaктеpизовaнa нами cхемa iнфоpмaцiйного забезпечення еколог1чного yпpaвлiння мicтом набула нacтyпного гpaфiчного вигляду ^c.2.). Зiбpaнa за такою cхемою iнфоpмaцiя може бути викоpиcтaнa пpи вcтaновленнi та зм1н1 pежимiв функцюнального викоpиcтaння теpитоpiï, визначенн1 екологiчноï та пpиpодноï цiнноcтi теpитоpiï, пpоведеннi еколопчно! екcпеpтизи пpогнозовaноï гоcподapcькоï дiяльноcтi, а також пpи пpийняттi yпpaвлiнcьких piшень в галуз1 ypбaнiзaцiйного пpиpодокоpиcтyвaння. ^обхщна iнфоpмaцiя подaeтьcя у вигляд1 ^т, таблиць та опиciв на еле^онних i пaпеpових ноciях.
Фоpмyвaння та зд^нення iнфоpмaцiйного забезпечення еколог1чного yпpaвлiння пеpедбaчae: збip вих1дних даних у теpитоpiaльномy, галузевому i компонентному а^ектах; обpобкy вихiдноï iнфоpмaцiï з метою ïï пpедcтaвлення в мacштaбaх, необхщних для визначення пpiоpитетних задач yпpaвлiння геоеколог1чним cтaном мicтa на piзних пpоcтоpових piвнях; apхiвaцiю i документування отpимaних даних i iнфоpмaцiï пpо геоеколог1чну cитyaцiю; пpедcтaвлення iнфоpмaцiï у в1дпов1дност1 з1 cтaдiями мicтобyдiвного пpоектyвaння; cвоeчacне подання коpиcтyвaчaм cиcтеми доcтовipноï iнфоpмaцiï пpо геоеколог1чну cитyaцiю в мют1 за в1дпов1дними поданими фоpмaми запит1в.
Ефективнicть здiйcнення еколог1чного yпpaвлiння вимaгae об'eктивного, повного i cвоeчacного iнфоpмaцiйного забезпечення. Оcновне завдання поля^ у забезпеченн1 мicцевих оpгaнiв влади, юpидичних та ф1зичних оciб доcтовipною iнфоpмaцieю пpо cтaн навколишнього cеpедовищa та вciх його негативних змшах. Оcновним зacобом контpолю якоcтi i стану теpитоpiï мicтa e ^стема монiтоpингy. В межах мicтa мають веcтиcя cпоcтеpеження за: якicтю aтмоcфеpного повiтpя i джеpелaми його зaбpyднення; piвнем очищення повiтpя та води вщ yciх вид1в в1дход1в; piвнем впливу шк1дливих ф1зичних i бюлопчних фaктоpiв; гiдpологiчними та гiдpохiмiчними хapaктеpиcтикaми водних об'eктiв; якicтю води джеpел центpaлiзовaного i нецентpaлiзовaного питного водопостачання; piвнем екологiчноï безпеки збеpеження (зaхоpонення) в1дход1в, в тому чиcлi то^ичних; cкидом cтiчних вод у мюьку канал1зац1ю i повеpхневi водн1 об^кти, впливом cкидy cтiчних вод на стан водних об^кт1в; piвнем i якютю фунтових та п1дземних вод; станом зелених на^джень в paйонi i в зелен1й зон1; caнiтapним cтaном двоpiв, вулиць, площ та шших теpитоpiй.
Дieвим зacобом yпpaвлiння теpитоpieю мicтa e еколог1чна екcпеpтизa Mетою екологiчноï екcпеpтизи e запоб1гання негативного впливу aнтpопогенноï дiяльноcтi на стан навколишнього cеpедовищa та здоpов'я людей, а також оц1нка ступеня екологiчноï безпеки гоcподapcькоï дiяльноcтi та екологiчноï ^туа^! на окpемих теpитоpiях i об'eктaх. Об'eктaми екологiчноï екcпеpтизи e пpоекти законодавчих та шших ноpмaтивно-пpaвових акт1в, пеpедпpоектнi, пpоектнi мaтеpiaли, документац1я по впpовaдженню новоï техшки, технолог1й, мaтеpiaлiв, pечовин, пpодyкцiï, pеaлiзaцiя яких може пpизвеcти до поpyшення еколог1чних ноpмaтивiв, негативного впливу на стан навколишнього cеpедовищa, cтвоpення зафози здоpов'ю людей. Вид1ляють деpжaвнy та фомад^ку еколог1чну екcпеpтизy.
Пеpcпективним нaпpямом екологiзaцiï yпpaвлiння теpитоpieю, пiдпpиeмcтвом, навколишшм cеpедовищем на пpинципaх еколог1чно безпечного i сталого pозвиткy e еколопчний аудит та
застосування стандартв систем екологчного менеджменту. Застосування стандартв систем екологiчного менеджменту в УкраТн мае на метi озброТти пiдприeмства елементами ефективноТ системи управлшня навколишнiм природним середовищем, якi б могли скласти едине цле з загальною системою управлiння, надати допомогу у впровадженн системи, озброТти пщприемства розумiнням загальних принципiв i процедур здшснення екологiчних аудитiв. Дiюча ефективна система управлшня навколишнм середовищем на пщприемс^ вже на перших етапах свого розвитку здатна приводити до ютотних економiчних ефектiв за рахунок економи i заощадження сировини, матерiалiв, енергетичних ресурсiв; зниження екологiчних платежiв i штрафних санкцiй; зменшення аварш i витрат на лiквiдацiю Тхжх наслiдкiв i т.д.
ЕКОЛОГ1ЧНЕ УПРАВЛШНЯ В MICTAX
ж
пс М1ста
Географ1чне положения та при роднЕ умов и (геолопчна будова рельеф, фунта, мшроклииат. поверхнев! та пщземж води, рослиншсть, тэарннннн евгг)
Просторове поширення. динамка, ршн1 забруднення природних компоненте (атмосферного повлря, поверхнееих
I пщземних вод, фунтового покриву)
Джерела шдвищеноГ еколог!чно1 небезлеки, об'екти
еколопчного ризику, виробнича, 1нженерна I транспортна ¡нфраетруктури Джерела викидш I скидю, розм1щення вщход1в Заловщн1 мюця, ландшафтн! пам'ятники, архггектурн] та природ оохоронж об'екти
Нормативы i дов1дков1 дат Оргатэацитна структура управл«+и Генеральной план розвитку мюта Деталь не планування мюьких районе
Мютобудюна структура та функцюнапьне зонування (зонжг)
Просторов! координати 1схемн об'ектш Меж! галузевих земель, дтянок ЖЕКш, ОСББ
Демографшн! I соц1альн1 показники населения мюта (чисельнють, статевий та вмеовий склад, р1вень доход1в) Наявнють спортмайданчиме, оздоровчих комплекеш, п1дприемств побутового обслуговування
Санггарно-ешдемюлопчний
стан \ захворюванють населения мюта
Поширення ¡нформацм
(через зэсобн масс во« гнфоризцн, гид час зустрЫей з мешканцями, щормш эати тощр)
зе
мг
. Джерела шформац1
П
Норматнвно-правов i акти, проектн та програми законодавчих та виконавчнх оргамв влади У кражи
Нормативно-правов! акти, проекти та програми органу управлшня мютом
Н ау ково-досл щ нг орган!эацн
Громадсьм органьзацм, в тому числ! еколопчнз
Держказначейство, податкова 1нспекци
Cipaxoei та банюеськ! установи
Мюька та районн! санггарно-епщемюлопчнг станцп
ЕКОЛОПЧНИЙ МОНГГОРИНГ
Еколопчна ексгсертиза
Еколопчний аудит
Галузев! та виробниш видання, пособники, пщручники, книжки, б1блюграфнн1 огляди
Науково-техычго i науково-анал!Тичн1 видання
Macoei пер!0дичн1 видання
WWW- сервер, сторшка, сайт
Рис. 2. 1нформац1йне забезпечення еколог1чного управл1ння мютом
Для впровадження систем еколопчного менеджменту необхщно виконати деклька крокiв, а саме: визначити екологiчну полiтику i сформулювати вимоги до системи еколопчного менеджменту; сформувати програму реалiзацiТ еколопчноТ полiтики; розробити механiзм, що забезпечуе досягнення цлей i задач еколопчноТ пол^ики; забезпечити постiйний монiторинг, ефективний контроль i епiзодичну перевiрку (аудит), характеристик навколишнього середовища; забезпечити послйний аналiз стану i полiпшення характеристик системи екологчного менеджменту, забезпечуючи ТТ постiйну вiдповiднiсть зовнiшнiм i внутршжм змiнним факторам, що являються найбтьш значними, наприклад, з позицiТ виконання вимог нормативно-правових актв в област екобезпеки, охорони навколишнього середовища i рацiонального природокористування; спiльний розгляд екологчних аспектiв i господарських проблем [4].
Пропонуемо для обфунтування та розробки заходiв екологiзацiТ управлiння територiею мюта провести оптимiзацiйне геоекологiчне зонування територп мiста, яке синтезуе ландшафтно-архтектурну структуру, екологiчний стан i наявн екологiчнi проблеми та функцiональне зонування (зоншг) територп мiста. На основi геоекологiчного зонування можна видiлити в межах мюта однорщж
щодо природних особливостей i техногенного навантаження дтянки з певним видом функцюнального використання та визначити напрямки управлшських дш щодо покращення екологiчного стану територп мiста, оптимiзацil урбанiзацiйного природокористування та сталого розвитку. Тобто, видтити територп, як вимагають прийняття управлшських ршень рiзного рiвня вiд стратепчних до тактичних.
Екологiзацiя управлiння передбачае послiдовний геоекологiчний аналiз територп (аналiз природних умов та ресурсiв, визначення антропогенного та техногенного навантаження ландшафтно-аржтектурних систем мiста, ступеня забруднення атмосферного пов^ря, води, Грунту, побутовими вiдходами), прогноз та обфунтування наслщкв мiстобудiвноТ дiяльностi та розробку рекомендацш щодо зонiнгу та геоекологiчного зонування територп.
Оптимiзацiйне геоекологiчне зонування дае змогу визначити основну шформацшно-геоеколопчну стратепю, яка направлена на пiдтримання режиму функцюнування ЛАС та управлiння ними. На основi отриманих даних визначаеться першочерговють проведення управлiнських заходiв та прийняття управлшських ршень, визначаються принципи, етапи, строки, учасники реалiзацil управлшських ршень.
Запропоновану концепцiю геоекологiчного зонуванняя було апробовано при розробц оргашзацшно-екоуправлшського зонування територп Печерського району м.Киева (рис.3), яке проведено з використанням картосхеми ландшафтно-арх^ектурних комплешв Печерського району м.Киева (за [1] зi змшами та доповненнями) та сумарного забруднення атмосферного пов^ря Печерського району м.Киева (за даними районноТ санiтарно-епiдемюлоriчноТ служби). Найголовшшою та найактуальнiшою проблемою Печерського району е забруднення атмосферного пов^ря автотранспортом, бо майже вс площi та магiстральнi вулицi мають штенсивний рух автотранспорту.
Рис. 3. Геоеколопчне зонування Печерського району м. Киева для потреб еколопчного управл1ння На територп Печерська видтяються наступнi зони (рис.3):
1. Територп, як вимагають стратепчних дш та пiдтримки функцiонування. Це територп парково!' зони району (Хрещатий парк, Мюький сад, Марпнський парк, парк Вiчно! Слави, парк Аскольдова могила, Наводницький парк, Печерський ландшафтний парк, боташчний сад). Екоуправлiння в даному район передбачае пiдтримку сформованих систем у належному станi необхщнють проведення робiт щодо запобiгання ерозшним процесам, зсувiв, максимального збереження юнуючого рельефу, максимального збереження футчв i деревних насаджень, вiдведення поверхневих вод iз
швидкостями, як виключають ерозiю футчв. На дтянках, де вiдбуваються ерозiйнi процеси з яроутворенням, необхщно передбачати упорядкування поверхневого стоку, укртлення ложа ярiв, терасування схилiв, лiсомелiоративнi роботи. В окремих випадках допускаеться повна або часткова лквща^я ярiв шляхом Т'х засипання з прокладанням по них водоспчних i дренажних колекторiв.
Значну увагу необхщно придтити збереженню юнуючих озеленених територiй (паркiв, садiв, скверiв, вуличних насаджень i внутрiшньо квартального озеленення), юторичних ландшафтiв району, проведення постшного монiторингу стану зелених насаджень, здшснення регулярного контролю за зеленими насадженнями з метою зниження негативного техногенного впливу.
2. Територп, що вимагають тактичних дш. Переважае малоповерхова житлова, промислова забудова, розчленована транспортна мережа (Звiринець, Чорна гора). Для таких територш повинн визначатися умови розмщення виробничих об'ектв з мiнiмiзацiею Т'хнього впливу на суспiльнi, житловi i природнi територп з урахуванням вимоги оргашзацп санiтарно-захисних i буферних зон, т'х благоустрою й озеленення. Важливим питанням е створення шфраструктури очищення територи вщ промислових та побутових вiдходiв виробництва та споживання. Вона повинна включати систему збирання та сортування вiдходiв пщприемств та населення, збiр та переробку вторинних ресурав. Особливо важливо налагодити збирання та утилiзацiю токсичних вiдходiв. ^м того необхiдно створювати та охороняти по всш територи зеленi зони i зони вiдпочинку Такi зони мають включати загальномюьк об'екти - сквери та сади у кожному мiкрорайонi. Необхщно передбачити створення зелених зон у кожному дворi i обов'язкове озеленення (оновлення при потреб^ вах вулиць, набережних, площ та дор^.
Основними тактичними дiями на територи е питання реконструкций Райони 5-ти поверхово! житлово! забудови перших масових серш пiдлягають комплекснiй реконструкцп з реконструк^ею будинкiв або переобладнанням, можливим знесенням аварiйних та амортизованих будинкв у порядку, визначеному законодавством. Для забезпечення проведення комплексно! реконструкцп райошв 5-ти поверхово! забудови перших масових серш в першу чергу необхщно визначити земельн дтянки для розмщення i будiвництва нових житлових будинкiв, якi призначаються для вщселення мешканцiв iснуючих амортизованих будинкiв, намiчених пiд знесення. Нове житло необхщно будувати з вщповщним обфунтуванням змш та доповнень в iснуючiй схемi iнженерних мереж за кошти iнвесторiв, мiсцевих бюджетiв, iнших джерел, не заборонених законодавством, i проектуеться згщно з вимогами щодо проектування со^ального житла та з урахуванням со^альних нормативiв житлово! забезпеченостi, якi встановлюються КиТ'вською мiською радою для м. Киева. Порядок комплексно! реконструкцп райошв забудови перших масових серш та здшснення будiвництва в умовах юнуючо! забудови встановлюеться КиТ'вською мюькою радою.
3. Територи, як вимагають оперативно-шформацшних управлiнських дiй.
Переважае багатоповерхова житлова, промислова забудова, розчленована транспортна мережа зi значним завантаженням транспортними потоками з небезпечним та дуже небезпечним рiвнем забруднення (Печерськ, Липки, Черепанова гора, Наводницька балка). Для таких територш необхщно приймати оперативн управлшськ ршення, а саме: винесення шкщливих пщприемств за межi мюта, оргашза^я системи оперативно! iнформацiТ, адекватно! реальнш екологiчнiй ситуацп зi щоденним еколопчним монiторингом ситуацп та перевiркою норм викидiв автотранспорту та пiдприемств, оптимiзацiя потокiв автотранспорту, створивши об'!знi шляхи.
Характерною ознакою цих територш е ущтьнення юнуючо! забудови новими спорудами, що вимагае передбачити шженерно-техшчш заходи збереження юнуючих будинкв, споруд та шженерних комушкацш, а пiд час будiвництва здiйснювати заходи щодо безпечно! експлуатаци будинкiв i споруд (обстеження, встановлення маякв, огляд, вишукування, попередш укрiплення фундаментiв та конструкцiй за спе^альною документацiею або роздiлом у проектнш документац^).
Пiд час розмщення нових багатоквартирних житлових будинкiв необхщно забезпечувати озеленення земельно! дтянки площею не менш як 6 м. кв. на 1 чол., та прибудинкових майданчикв площею, виходячи з розрахунково! клькосп квартир у житловому будинку, а також здшснювати комплексний благоустрш i озеленення вiдповiдно! житлово! територп групи житлових будинкв (кварталу), пюля завершення будiвництва. Площа втьних вiд забудови майданчикiв та озеленення на земельнш дiлянцi, яка надаеться для будiвництва нового об'екту, може бути зменшена за розрахунками на 50 % згщно з умовами п. 3.16 державних будiвельних норм "Мютобудування. Планування та забудова мюьких i стьських поселень" ДБН 360-92 за наявнютю скверiв, паркiв та шших озеленених територiй безпосередньо на територп кварталу ^крорайону), або розташованих поруч з кварталом, де розмщуеться новий будинок.
Отже, процес еколопзацп територiального управлiння в мiстах е актуальним питанням i його вир^ення залежить вiд використання всiх складових еколопчного управлiння з урахуванням ЛАС мюта, наявних геоеколопчних проблем та функцюнального зонування мiста для прийняття ефективних управлшських рiшень. Особливу увагу необхщно звернути на формування та використання шформацшно! системи мiста, яка дасть змогу швидко оцшити стан територп та видати управлшськ р^ення. На основi геоекологiчного зонування вщбуваеться оцiнка сучасно! функцiональноТ структури ландшафтно-арх^ектурнш та видiляеться в межах мюта, однорщш щодо
природних особливостей i техногенного навантаження дтянки, з певним видом функцюнального використання та визначаеться напрямки управлшських дш щодо покращення еколопчного стану територи, оптимiзацiï урбашзацшного природокористування та сталого розвитку.
Висновки
Пщсумовуючи, визначимо основы шформацшно-геоеколопчш стратегiчнi напрямки екологiзацiï територiального yправлiння в мiстi за умов сталого розвитку:
- прюритетнють геоеколопчного пiдходy до вирiшення планувальних задач, розробка планувальних заходiв щодо еколопчно безпечного використання та розвитку територи, формування системи зелених насаджень i охоронюваних природних територш;
- розробка територiальних проеклв окремих територiй з огляду на юторичш та природы особливосп, своeрiднiсть ландшафтноТ структури територи, специфiчнiсть характеру ЛАС, територiальних можливостей розвитку територiï;
- розвиток основних функцюнальних зон та ефективне управлшня ними;
- рацiональне використання земельних, водних, рекреацшних та iнших природних ресурав, створення умов для Тх вiдновлення;
- забезпечення проведення комплексу шженерно-технолопчних, гiгieнiчних i планувальних заходiв, що сприяють мiнiмiзацiï викидiв в атмосферне пов^ря забруднюючих речовин вщ виробничих, комунальних, транспортних i шших об'eктiв, забруднення водних об'eктiв виробничими i господарсько-побутовими стоками, утворення виробничих i твердих побутових вiдходiв, а також вдосконаленню системи саштарного очищення мiста, використанню, знешкодженню й еколопчно безпечному похованню вiдходiв;
- формування у населення мюта еколопчно!' свщомосп та еколопчне виховання;
- створення Г1С мiста для оперативного та ефективного екоyправлiння.
Лтература
1. Дмитрук О.Ю. Урбанiстична географiя. Ландшафтний пiдхiд / О.Ю. Дмитрюк - К.: РBЦ „Кивський yнiверситет", 1998. - 139с.
2. Дмитрук О.Ю. Урбашзоваш ландшафти: теоретичнi та методичн основи констрyктивно-географiчного дослiдження / О.Ю. Дмитрюк. - К.: BRTI Обри, 2QQ4. - 24Q с.
3. Закон Украши Про планування i забудову територй Biдомостi Bерховноï Ради (BBР). - 2QQQ. - N 31 - CT.25Q.
4. Mодернiзацiя виробництва: системно-екологiчний пiдхiд: Навч. поабник / B. Я. Шевчук, Ю. M. Cаталкiн, B. M. Навроцький та ш. - К.: Bид-во "Символ-Т", 1997. -- 24Q с.
5. Mескон M.X. Основы менеджмента / M.X. Mескон, M. Альберт, Ф. Хедоури // Пер. с англ. - M.: Дело, 1992. -7Q2 с.
6. Серов Г. П. Экологический аудит: Концептуал. и орг.-правовые основ / Г.П. Серов. - 2-е изд., доп. и перераб. - M.: ЭКЗАMЕН, 2QQQ. - 7бб с.
7. Нацюнальна програма еколопчного оздоровлення басейну Днтра та полтшення якосп питноТ води, затверджена постановою Bерховноï Ради Украши вщ 27.Q2.97 р. № 12З/97^Р.
8. Шевчук B. Я. Еколопчний аудит / Шевчук B. Я., Саталган Ю. M., Навроцький B. M. - К.: Bища шк., 2QQQ. - 343 с
Аннотация. М. С. Брычук Конструктивно-географические основы экологизации территориального управления в городе. Рассматриваются основные понятия и принципы внедрения экологического управления в городе. Определены основные функции, факторы и составляющие экологизации территориального управления в городе. Предложенная схема информационного обеспечения экологического управления в городах и геоэкологического зонирования территории для нужд экологического управления.
Ключевые слова: экологическое управление, экологический менеджмент, информационное обеспечение, геоэкологическое зонирования.
Abstract. M. Brychuk Constructive and geographical basis of ecological territorial government in the city. The
basic concepts and principles of implementation of environmental management in the city. The basic function of factors and components greening of territorial administration in the city. The proposed scheme of information support of environmental management in cities and geo-ecological zoning for the purposes of environmental management. Keywords: environmental management, environmental management, information security, geo-ecological zoning.
Поступила в редакцию 08.02.2014 г.
